Чайлд Джозайя

Чайлд (Чайльд, Чілд) Джозайя

Child Josiah
(1630 – 22 червня 1699) –
англійський економіст другої половини XVII ст.,
представник пізнього меркантилізму.

Життя та діяльність

Джозайя Чайлд був представником великого бізнесу своєї епохи: купцем і банкіром. Він був сином багатого лондонського купця Річарда Чайлда. Чайлди – одна з найстаріших родин Англії. Прізвище походить від норвезького слова «hildr», яке вперше згадується у старовинній скандинавській легенді IV ст. і перекладається як «божество», «священний». З плином часу воно вийшло за рамки вузького етнічного середовища і розповсюдилося у скандинавських країнах у значенні «нащадок аристократа» («Childe»). Вперше слово «Чайлд» як прізвище з’явилося у Англії у період правління останніх саксонських – перших норманських монархів. Можливо, що поява родини Чайлдів у Англії пов’язана з норманським загарбництвом: у ХІІІ ст. представники родини Чайлдів вже міцно облаштувалися в Англії, брали участь у завойовництві королем Генріхом ІІ Плантагенетом Ірландії, а згодом – і у керуванні нею. У зв’язку з цим в англійських джерелах під 1294 р. згадується Вальтер Чайлд («Walter Child of Hereford»), двадцятим нащадком котрого і є сер Джозайя Чайлд. Незважаючи на те, що у XVII ст. Чайлди вже володіли доволі значною торгівлею з американськими колоніями, Джозайя довгий час був учнем торговця, досяг успіхів у навчанні і лише після цього зміг розпочати власну справу у Портсмуті як постачальник продуктів для флоту Співтовариства» (Див.: Guest E. A. Origin and etymology of the surname Child/Le Infant/LeChilde/Childe/Childs [Electronic resource] : website / Edgar Albert Guest // Childs Family Genealogy. – Mode of access: http://www.childsfamilygenealogy.com/index.php/origin-and-etymology-of-the-surname-child-childs/. – Title from the screen).

За часів революційного уряду О. Кромвеля Дж. Чайлд нажив великий статок на казенних поставках, а після реставрації Стюартів отримав звання баронета. Скупив багато акцій Ост-Індійської компанії і очолив раду директорів. Це допомогло йому у 1659 р. бути обраним до парламенту у якості депутата від Пітерсфілда (Petersfield), у 1673–1678 рр. – від Дартмута (Dartmouht), у 1685–1687 рр. – від Ладлоу (Ladlow) (The history of parliament : British political, social and local history [Electronic resource] : website. – Mode of access: http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1660-1690/member/child-josiah-1630-99. – Title from the screen). У 1685 р. він отримав титул баронета (графство Ессекс, Уонстед (Essex, Wanstead)) (Див.: Grander J. A biographical history of England from Egbert the Great to the revolution : in 6 vol. / J. Grander. – London, 1824. – Vol. 6. – P. 123). Був беззмінним лідером Ост-Індійської компанії і певний час фактично одноосібно керував її справами. Виступав в інтересах компанії у парламенті і пресі. Документально розробив обґрунтування привілеїв Компанії в Індії. Основні пропозиції Чайлда щодо удосконалення англо-індійської торгівлі знайшли своє відображення на сторінках таких його праць, як «The East India trade a most profitable trade to the Kingdom and best secured and improved in a company and a Joint Stock» («Ост-Індійська торгівля – найбільш прибуткова для королівства як найбільш гарантована і та, що досягла досконалості у рамках компанії об’єднаного капіталу», 1677 р., у співавторстві з Томасом Папільоном), «A Treatise where in demonstrated that the East India Trade is the most National of all Foreign Trade» («Трактат, що показує, що з усієї зовнішньої торгівлі Англії ост-індійська має найбільше державне значення», 1681 р., під псевдонімом Філопатр) (Див.: Савенкова И. Ю. Джозайя Чайльд (1630–1699) как идеолог британской экспансии в Индии / И. Ю. Савенкова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. – 2010. – № 19. – С. 95–108).

У другій половині XVII ст. в Англії з’явилося багато робіт, що мали аналогічні назви на кшталт «Міркування про торгівлю» («Discourse of Trade»). Їх автори, як писав Й. Шумпетер, поступово «открыли для себя элементы логики, содержащиеся в экономическом процессе, – те элементы, которые они могли бы узнать из трудов схоластов и их последователей и которые при иных обстоятельствах и, соответственно, с иных политических позиций стали логическим обоснованием доктрин либерализма laissez-faire. Вехой на этом пути стал Discourse Чайлда» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 251).

Остаточний варіант цієї роботи вийшов друком під назвою «Новий трактат про торгівлю» («New Discourse of Trade») у 1693 р. Проте слід зазначити, що існували й попередні варіанти. Перші нариси «Brief Observations concerning Trade and Interest of Money» та «A Short Addition» були надруковані ще у 1668 р. Головною метою публікації було намагання добитися зниження позичкового відсотка з 6 до 4% (Див.: Онкен А. История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – С. 215). Зниження відсотка було важливим безпосередньо для Ост-Індійської компанії, яка часто користувалася позиками. Дж. Чайлд побудував свою аргументацію на користь зниження позичкового відсотка на фоні всебічного аналізу умов економічного розвитку країни, чим привернув загальну увагу до своєї праці.

У 1669–1670 рр. матеріал було доопрацьовано, і робота збільшилася ще на десять глав, але була надрукована лише 1690 р. під назвою «Discourse about Trade». «New Discourse» (1693 р.) доповнено тільки вступом. Ці дані є важливими для визначення пріоритету автора в розробці окремих питань. У працях Дж. Чайлда розглядаються практичні проблеми того часу: зайнятість, заробітна плата, біржі, експорт, імпорт, вільна торгівля тощо.

Захищаючи практику вільної торгівлі, Чайлд водночас підтримував ідею позитивного торговельного балансу. Той, хто хоче стати причетним до розквіту країни, повинен зайнятися вивченням торговельного балансу, вважав він. Чайлд розумів, що для того, щоб вивозити свої товари, необхідно допустити ввезення чужих товарів. Але він радить усіляко намагатися експортувати промислові товари, а допускати ввезення переважно лише природних продуктів з інших країн. Він підкреслював, що обмежувався загальними міркуваннями про торговельний баланс, і наголошував, що для більш повного його аналізу потрібно розглядати конкретні відносини між окремими країнами. Чайлд був, вочевидь, першим, хто дійшов висновку про той простий факт, що товари шукають найвигідніші ринки, незважаючи на кордони.

Дж. Чайлд був найвідомішим захисником поширеної серед англійських купців точки зору про те, що здобуття Англією переваг у міжнародній торгівлі можливе при встановленні низької процентної ставки, яка має регулюватися законом. У багатих, промислово розвинутих країнах низький позичковий відсоток є наслідком значної кількості капіталу; в країнах, які тільки починають свій промисловий розвиток, його необхідно встановлювати у примусовому порядку.

Чайлд підкреслював, що головною причиною торгового успіху Голландії є низький відсоток. Він був у захваті від успіхів Голландії. Дж. Чайлд у «Новому трактаті про торгівлю» наполягав на встановленні якнайнижчої норми відсотка, оскільки, за його образним висловлюванням, «низький відсоток є тим для торгівлі, чим душа для тіла» (Цит. за: Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 137). Д. Кейнс у праці «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» згадує Дж. Чайлда саме у зв’язку з ідеєю регульованого процента. «Полвека спустя один из ведущих писателей того времени Чайлд, всемогущий руководитель Ост-Индской компании и ее наиболее искусный адвокат, обсуждал (1668) вопрос о том, насколько законодательное установление максимальной процентной ставки – чего он настойчиво добивался – может отразиться на выкачке «денег» голландцами из Англии. В качестве средства борьбы с этим опасным явлением он предлагал облегчение трансферта долговых обязательств, когда последние используются в качестве валюты, потому что это, как он говорил, "возместит недостаток, по крайней мере, половины наличных денег, которыми мы пользуемся в стране"» (Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс ; пер. с англ. Н. Н. Любимова под ред. Л. П. Куракова. – Москва : Гелиос АРВ, 1999. – С. 314).

Зі своєї теорії грошей Чайлд зробив висновок, що, оскільки гроші є товаром як «вино, масло, табак, ткани и т. д.», то їх теж можливо експортувати з користю для держави, як і будь-який інший товар. «Нельзя путать этот тезис с кажущимся аналогичным аргументом Мана…, – звертає увагу Шумпетер. – Утверждение Чайлда не только идет дальше, но и означает нечто совершенно другое. Оно не было, как у Мана, мотивировано исключительно возможностью обеспечить рост импорта в результате подобного экспорта. С другой стороны, мы должны предостеречь от возможной неправильной интерпретации: кто-то может увидеть в данном отрывке предвосхищение принципа перелива золота, разработанного Рикардо, согласно которому золото будет утекать из страны, если станет относительно наиболее дешевым товаром. Но Чайлд не усматривает в экспорте золота или серебра коммерческой выгоды, он только утверждает, что в результате экспорта золота и серебра не пострадает общенациональный интерес» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 477).

Дж. Чайлд був популяціоністом, що наголошував: багатство або бідність більшості народів цивілізованих країн знаходяться в пропорційній залежності від чисельності населення. Випереджаючи майже на півтора століття думку Т. Мальтуса, він стверджував, що кожна країна може мати лише таке населення, яке вона спроможна забезпечити роботою. Збільшити кількість робочих місць можливо лише за рахунок зростання промисловості, а для цього потрібен, зокрема, низький позичковий відсоток. Але крім того, необхідно звільнити промисловість від будь-яких перешкод – цехових обмежень розмірів підприємства, контролю якості виробів тощо. Чайлд виступав за велику мануфактуру, дешевий товар, можливо й менш якісний; за широкий асортимент індустріального експорту. Він різко не погоджувався з пропозицією свого опонента Менлі знизити заробітну плату в законодавчому порядку і зберегти вільну процентну ставку. З його висловів можна зробити висновок, що рівень заробітної плати визначається, з одного боку, попитом на робочу силу, а з іншого – її пропозицією, яка викликана цим попитом. Чайлд визнавав, що фактично у більшості випадків робітник отримує лише стільки, скільки йому необхідно для існування. Вищу заробітну плату він отримує тільки в країнах з вищим рівнем розвитку. Він стверджував, що високий рівень заробітної плати є проявом багатства країни.

Джозайя Чайлд не отримав належного визнання сучасників як економіст, і протягом наступних майже двох століть історики не звертали суттєвої уваги на його працю. Йозеф А. Шумпетер в «Історії економічного аналізу» докладно проаналізував і високо оцінив доробок Чайлда, якого він вважав першопрохідцем на шляху аналітичних досягнень меркантилістів. Зокрема, він писав, пояснюючи таку неувагу до автора «New Discourse»: «Сэр Джозайя Чайлд … не был автором систематических трактатов. Его вклад в экономическую науку касается огромного числа тем, поэтому его совокупное значение легко упустить из виду, что и произошло на самом деле. Кроме того, он был видным и очень богатым дельцом, что предопределило его судьбу как экономиста. Больше, чем другие, он прослыл “апологетом”, чьи взгляды могут представлять интерес как “свидетельство о деловой жизни и общественном мнении того времени”, но не могут претендовать на место в истории экономической науки. Подобная оценка в наиболее типичной форме выражена в Encyclopedia of the Social Sciences» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 477).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Джозайю Чайлда

Карл Маркс (1818–1883) – німецький економіст, філософ, соціолог

«Протягом усього XVIII століття гучно лунають голоси, – і законодавство діє в тому самому напрямі, – які вимагають, посилаючись на приклад Голландії, насильственого зниження процентної ставки з тією метою, щоб капітал, який дає проценти, підпорядкувати торговому і промисловому капіталові, а не навпаки. Головним заспівувачем був сер Джозая Чайлд, батько сучасної приватної банкірської справи в Англії. Він вибухає тирадами проти монополії лихварів цілком у такому ж дусі, в якому фірма масового пошиття готового одягу Мозес і син рекламує себе як борця з монополією «приватних кравців». Цей самий Джозая Чайлд є в той же час батьком англійських stock jobber. Таким самим способом він, самодержець Ост-Індської компанії, захищає її монополію в ім'я свободи торгівлі».
     Маркс К. Капітал / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 25, ч. 2. – С. 140.

Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст

«…Джосиа Чайльд в своем сочинении "О торговле" утверждает, что главная причина всех других причин богатства народного состоит в низком проценте. "Низкое состояние роста процента, – говорит он, – есть causa causans всех других причин богатства Голландцев".

Впрочем, его сочинение содержит и здравые идеи, но вообще меркантилизм в нем преобладает. Так, он хвалит учреждение компаний, хотя вместе с тем признает за ним пользу только тогда, когда легко можно вступать в них, с платою известной суммы; принимает торговый баланс, допуская иногда пользу вывоза даже не ввозимого снова золота, напр. в ост-индской торговле и т. д. Биржевой курс, однако, Чайльд считает недостаточным для узнания этого баланса. Причину бедности Ирландии, Виргинии и Барбадоса он видит в абсентеизме; указывает связь богатства с населением, от которого оно, по его мнению, и зависит; утверждает, как и Ботеро, что население метрополии не уменьшится от выселения и т. п. … Вообще в сочинении Чайльда попадается много здравых и светлых, по времени, мыслей...

Сочинение Чайльда было причиною направленного против него: Неузнанный процент, в котором неизвестный автор справедливо доказывает, что понижение процентов составляет следствие, а не причину народного богатства».
     Вернадский И. Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 541–542, 543.

Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, соціолог і психолог

«Последним выдающимся писателем этого периода был Дж. Чайлд (1630–1699), который в своих «Письмах о торговле и должном проценте» подобно предыдущим писателям, настаивает на важности низкого процента. Главная причина торгового успеха Голландии – низкий процент. Чайлд восхищается экономическим развитием Голландии и выставляет ее образцом своим соотечественникам. Но, вместо того чтобы рассматривать понижение процента в зависимости от определенного рода экономических условий, существование которых является произвольным, не зависящим от воли человека, Чайльд считает возможным поддерживать величину процента на известной высоте при помощи государственного вмешательства.

По его мнению, правительственная власть должна вмешиваться в торговые сношения, не допуская, например, торговли колоний с другими государствами, кроме ее метрополии. Тем не менее благодаря Чайльду меркантилизм сделался учением более практическим и не столь односторонним. Он предвидел уже несостоятельность распространенной тогда теории торгового баланса, особенно в том смысле, как ее понимало большинство. В сочинении его указывается на то обстоятельство, как трудно бывает определить с точностью количество и цену ввозимых и вывозимых товаров. Затем он говорит следующее по поводу торгового баланса: «Ошибочен тот метод суждения, который рассматривает каждую отрасль торговли в отдельности. Поступая так, нельзя прийти ни к каким определенным выводам относительно всей вообще торговли. Может случиться, например, что некоторые страны вывозят в Англию очень мало товаров, но зато таких, без которых ее торговля обойтись не может. Так, торговля Дании и Норвегии с точки зрения торгового баланса крайне невыгодна для Англии, между тем эти страны поставляют ей лес и смолу – товары, безусловно необходимые для существования английского флота»».
     Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 61–62.

Август Онкен (1844–1911) – німецький економіст, професор Бернського університету

     Онкен А. История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – С. 214–215.

Іван Іванович Янжул (1846–1914) – російський економіст і статистик, академік

     Янжул И. Английская свободная торговля. Исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – С. 85.

Джон Мейнард Кейнс ( 1883–1946 ) – англійський економіст

«Меркантилисты никогда не предполагали существования тенденции к автоматическому установлению нормы процента на нужном уровне. Наоборот, они горячо настаивали на том, что чрезмерно высокая норма процента… зависит от предпочтения ликвидности и от количества денег…

Полвека спустя один из ведущих писателей того времени, Чайлд, всемогущий руководитель Ост-Индской компании и ее наиболее искусный адвокат, обсуждал (в 1668 г.) вопрос о том, насколько законодательное установление максимальной процентной ставки – чего он настойчиво добивался – может отразиться на выкачке «денег» голландцами из Англии. В качестве средства борьбы с этим опасным явлением он предлагал облегчение трансферта долговых обязательств, когда последние используются в качестве валюты, потому что это, как он говорил, «возместит недостаток по крайней мере половины наличных денег, которыми мы пользуемся в стране».
     Кейнс Д. Общая теория занятости, процента и денег. Избранное : [пер. с англ.] / Д. Кейнс ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 309–310.

Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст, історик економічної думки

«... Discourse Чайлда. Это выдающееся произведение обычно не удостаивают внимания как одно из многих «меркантилистских» сочинений – этого было достаточно (и в некоторой степени достаточно и сейчас) для того, чтобы многие историки не видели в нем никаких достоинств. Но независимо от того, применим ли этот ярлык, следует признать, что данный Discourse затрагивал практические проблемы своего времени: занятость, заработную плату, биржи, экспорт и импорт и т. д. – в свете ясно сформулированных «законов» механизма капиталистических рынков; аналитический инструмент, который мы называем теорией равновесия, хотя и не примененный в явном виде, тем не менее присутствует «за кадром»».
     Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 251–252. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).

Вільям Аллен (нар. 1924 р.) – американський економіст, професор

«… Джозайя Чайлд сделал … важный шаг вперед. Хотя он высказывался в пользу превышения экспорта над импортом, а также обеспечиваемых им непрерывного увеличения денежной массы и роста уровня цен, Чайлд выступал против государственных ограничений на обслуживающий интересы деловых людей вывоз металлических денег – даже в том случае, если он не обещает еще большего притока металлических денег в будущем».
     Аллен У. Л. Меркантилизм / Уильям Р. Аллен // Экономическая теория : пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена ; науч. ред. В. С. Автономов. – Москва : ИНФРА-М, 2004. –С. 547. – (New Palgrave).

Іммануїл Моріс Валлерстайн (нар. 1930 р.) – американський соціолог та історик, один із лідерів сучасного неомарксизму

«Большинство меркантилистов, как и большинство капиталистических предпринимателей, выступали за низкие зарплаты как способ снижения конкурентных издержек. Однако наиболее мудрые меркантилисты были против этого. Джосия Чайльд в своей «Речи о торговле» 1668 года объяснял преимущества голландцев следующим образом: «Когда заработки высоки, в какой бы точке мира это ни было, это неопровержимое свидетельство богатств сей страны; а где плата за труд низка, это доказательство бедности соответствующего места». Тем самым Джосия Чайльд за 300 лет предвосхитил аргумент Аргири Эммануэля. Чайльд, конечно, не убедил всех, однако его воззрения отражали имевшиеся структурные ограничения».
     Валлерстайн И. Мир-система Модерна. Т. 2. Меркантилизм и консолидация европейского мира-экономики, 1600–1750 гг. / Иммануил Валлерстайн ; пер. с англ., лит. ред., коммент. Н. Проценко. – Москва : Ун-т Дмитрия Пожарского, 2016. – С. 113.

Анатолій Антонович Мазаракі (нар. 1950 р.) – український науковець, доктор економічних наук, професор

«К английским исследователям меркантилизма можно отнести Дж. Чилда (1630–1699), экономические взгляды которого нашли отражение в «Новом трактате о торговле». Автор засвидетельствовал склонность к положительному торговому балансу, но с современных позиций выступил за сохранение свободной торговли. Для Дж. Чилда деньги – средство производства».
     Мазараки А. А. Торговля: история, цивилизация, мораль : [монография] / А. А. Мазараки ; Киев. нац. торг.-экон. ун-т. – Київ : Книга, 2010. – С. 215.

Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания

     Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 19. – С. 779–780.

Твори

• Brief Observations Concerning Trade and Interest of Money [Electronic resource] / Josiah Child. – Mode of access: http://avalon.law.yale.edu/17th_century/trade.asp
• The East India trade a most profitable Trade to the Kingdom, and best secured and improved in a company, and a joint-stock : represented in a letter written upon the occasion of two letters lately published, insinuating the contrary [Electronic resource] / [J. Child, T. Papillon]. – London, 1680. – 27 p.
• A New Discourse of Trade, wherein is recommended several weighty points relating to companies of merchants [Electronic resource] / Josiah Child. – London, 1698. – 238 р. – Mode of access: http://books.google.ca/books?id=b_hBAAAAYAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false.
• Sir Josiah Child's proposals for the relief and employment of the poor [Electronic resource] / J. Child. – Mode of access: http://quod.lib.umich.edu/e/eebo/A32836.0001.001/1:1?rgn=div1;view=fulltext

Література

• Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 19. – С. 779–780.
  

  Шифр зберігання книги: 03 Б79

• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат. – 7-е изд. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1929]. – Т. 45, ч. 3. – Cтб. 554–555.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Encyclopedia Britannica [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.britannica.com/biography/Sir-Josiah-Child-1st-Baronet. – Title from the screen.
• Вернадский И. Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – 862 с. – С. 541–543: о Дж. Чайльде. – (Славетні постаті).
  Шифр зберігання книги: 33(09) В35
• Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – Розд. 5.2 : Особливості розвитку меркантилізму в західноєвропейських країнах [Дж. Чілд]. – С. 137.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-68
• Ингрэм Д. История политической экономии [Электронный ресурс] / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – 322 с. – С. 62–63: Джозайя Чайлд.
• Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. Избранное : [пер. с англ.] / Джон Мейнард Кейнс ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – Кн. 6, гл. 23 : Заметки о меркантилизме, законах против ростовщичества, деньгах, оплаченных марочным сбором, и теориях недопотребления [Дж. Чайльд]. – С. 309–310. – (Антология экономической мысли / отв. ред. Л. А. Амелёхин).
  Шифр зберігання книги: 33(09) К33
• Криворучко А. В. Изменение правового статуса английской Ост-Индской компании и колонизация Индии в 1600–1758 годах [Электронный ресурс] / А. В. Криворучко // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 528–536. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=FP_index.htm_2011_1_85
• Маклеод Г. Д. Основания политической экономии / Г. Д. Маклеод ; пер. с англ. М. И. Веселовского. – Санкт-Петербург : Издание Н. Тиблена, 1865. – Гл. 1.45 : Предложение сэра Джозайи Чайлда. – С. 45–46.
  Шифр зберігання книги: 33 М15
• Мицюк О. К. Історія політичної економії [Електронний ресурс] / О. К. Мицюк. – Подєбради, 1922. – Т. 1. – 254 с. – С. 155: про Джозайю Чайльда. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/politologiya/12096-mitsyuk-o-istoriya-politichnoyi-ekonomiyi-t-1/
• Онкен А. История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – 494 с. – С. 214–215: о Дж. Чайльде. – Режим доступа из сети КНЭУ: http://10.1.1.111/Legacy/foreign.htm
  Режим доступа из сети Интернет: http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/foreign.htm
  Шифр зберігання книги: 33(09) О-58
• Райнерт Э. С. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными [Электронный ресурс] / Э. С. Райнерт ; пер. с англ. Н. Автономовой ; под ред. В. Автономова. – Москва : Изд. дом Гос. ун-та – Высшей школы экономики, 2011. – 384 с. – С. 126–127: о Джосайе Чайльде. – (Экономическая теория).
• Роббинс Л. История экономической мысли : лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – Лекция 7 : Чайлд и Локк (процент). – С. 113–114.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р58
• Савенкова И. Ю. Джозайя Чайльд (1630–1699) как идеолог британской экспансии в Индии / И. Ю. Савенкова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. – 2010. – № 19. – С. 95–108. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlui_2010_19_12
  Шифр зберігання журналу в НБУВ: Ж69372
• Фалькнер С. А. Происхождение железного закона заработной платы : Социальные проблемы в экон. литературе XVII–XIX вв. / С. А. Фалькнер. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Вопросы труда, 1925. – Гл. 3.2 : Территориальные передвижения в теории заработной платы (Чайлд, Кольпепер-младший, Бехер). – С. 70–72.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ф19
• Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 251–252, 347–348, 477: о Джозайе Чайльде. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ш96
• Эрлихсон И. М. Меркантилизм и проекты борьбы с безработицей в Англии второй половины XVII века [Электронный ресурс] / И. М. Эрлихсон // Вестник Рязанского государственного университета. – 2009. – Вып. 25. – С. 77–88 .
• Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – 192 c. – С. 61–62: о Дж. Чайльде.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Э85
• Яковлев А. Завещание Джона Локка, приверженца мира, философа и англичанина / Анатолий Яковлев. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – 424 с. – С. 226–228: о Дж. Чальде.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Я47
• Янжул И. Английская свободная торговля : исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – 228 с. – С. 85: о Чайльде. – Режим доступа: http://books.e-heritage.ru/book/10080986
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В 46234/1
• Grander J. A biographical history of England from Egbert the Great to the revolution [Electronic resource] : in 6 vol. / J. Grander. – London, 1824. – Vol. 6. – P. 123. – Mode of access: https://archive.org/details/biographicalhist06gran.
• The history of parliament : British political, social and local history [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1660-1690/member/child-josiah-1630-99. – Title from the screen.

Фотогалерея

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:Child1.jpg|Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Josiah_Child Файл:Child2.jpg|Режим доступу: http://mises.org/daily/4702 Файл:Child3.jpg|Режим доступу: http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/ekonomika_i_pravo/CHALD_DZHOSAYA.html Файл:Child4.jpg|Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/File:JosiahChildMonumentWanstead.jpg Файл:Child5.jpg|Режим доступу: http://books.google.ca/books?id=b_hBAAAAYAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false Файл:Child6.jpg|Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/File:OldWansteadGardens.jpg