Відмінності між версіями «Сей Жан Батист»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
 
(Не показано 16 проміжних версій цього користувача)
Рядок 55: Рядок 55:
  
 
<h3><center>Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст,<br>публіцист і громадський діяч</center></h3>«Проблема рынка была впервые ясно поставлена в науке одним из самых слабых теоретиков политической экономии, Ж. Б. Сэ, совершенно лишенным способности теоретического углубления, всегда скользившим лишь по поверхности явлений. Объясняется это тем, что центральная идея теории рынка крайне проста и элементарна, и вся трудность заключается в понимании логических выводов из этой идеи, в объяснении с ее точки зрения конкретных фактов капиталистического развития.<br>…Сэ делает следующее заключение, являющееся краеугольным камнем всей его теории: если какие-либо продукты, способные удовлетворять человеческим потребностям, не находят себе сбыта, то причиной этого является недостаток других продуктов, которые можно было бы променять на данные. «Каждый продукт находит тем более покупателей, чем более растет число всех остальных продуктов». Товары загромождают рынок и падают в цене не потому, что их слишком много, а потому, что общественный труд распределен неравномерно – в то время, как одних товаров производится слишком мало, других производится больше, чем следует. Лучшим средством, чтобы последние товары были проданы, является увеличение производства первых товаров».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Туган-Барановский М. И.''' Избранное : Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов / М. И. Туган-Барановский. – Москва : Наука : РОССПЭН, 1997. – С. 222, 223–224.</small>
 
<h3><center>Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст,<br>публіцист і громадський діяч</center></h3>«Проблема рынка была впервые ясно поставлена в науке одним из самых слабых теоретиков политической экономии, Ж. Б. Сэ, совершенно лишенным способности теоретического углубления, всегда скользившим лишь по поверхности явлений. Объясняется это тем, что центральная идея теории рынка крайне проста и элементарна, и вся трудность заключается в понимании логических выводов из этой идеи, в объяснении с ее точки зрения конкретных фактов капиталистического развития.<br>…Сэ делает следующее заключение, являющееся краеугольным камнем всей его теории: если какие-либо продукты, способные удовлетворять человеческим потребностям, не находят себе сбыта, то причиной этого является недостаток других продуктов, которые можно было бы променять на данные. «Каждый продукт находит тем более покупателей, чем более растет число всех остальных продуктов». Товары загромождают рынок и падают в цене не потому, что их слишком много, а потому, что общественный труд распределен неравномерно – в то время, как одних товаров производится слишком мало, других производится больше, чем следует. Лучшим средством, чтобы последние товары были проданы, является увеличение производства первых товаров».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Туган-Барановский М. И.''' Избранное : Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов / М. И. Туган-Барановский. – Москва : Наука : РОССПЭН, 1997. – С. 222, 223–224.</small>
 
<h3><center>Давид Іохелевич Розенберг (1879–1950) – російський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«Одни буржуазные историки политической экономии ставят Сэю в большую заслугу то, что он, популяризуя и распространяя идеи Смита, придал им «классическую форму», а другие идут еще дальше, утверждая, будто своим «Трактатом политической экономии» Сэй положил начало «строго-научному методу для изучения политической экономии...<br>Внутренняя связь, внутренняя логика «Богатства народов» Сэем не понята, а потому он назвал это произведение «беспредельным хаосом верных идей вперемешку с положительными знаниями». И в качестве комментатора Смита он прежде всего наводит порядок на «территории» своего учителя, разбивая последнюю на «участки». Таких «участков» у него три: 1)производство, 2)распределение, 3) потребление...<br>Выделив в особый отдел производство, абстрагировав его от буржуазных отношений и представив его как производство материальных благ вообще, Сэй с завидной легкостью открыл три фактора производства: труд, капитал, землю».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Розенберг Д. И.''' История политической экономии : учеб. пособие для экон. вузов / Д. И. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1940. – Т. 1. – C. 217, 218.</small>
 
  
 
<h3><center>Джон Кеннет Гелбрейт (1908–2006) – американський економіст</center></h3>«Одним из общеизвестных анахронизмов экономической науки является закон Сэя. Он гласит, что экономика всегда обеспечивает достаточный спрос для покупки произведенной продукции. Таким образом, отставание покупательной способности, или спроса, невозможно. В закон Сэя в наше время никто не верит. Но в то время, когда он был сформулирован, то есть около двухсот лет назад, он обладал значительными достоинствами...<br>Если решения увеличить сбережения не соответствуют решениям произвести инвестиции в таком же размере или если решения сократить вложения в основной капитал не соответствуют сокращениям сбережений, то часть текущей продукции индустриальной системы не будет соответствовать покупательной способности и не найдет покупателей. Производство и занятость сократятся. В мире Жана Батиста Сэя цены на товары в этом случае упали бы; и тогда возросшие сбережения одних были бы уравновешены ростом покупательной способности других при более низких ценах. Но в индустриальной системе цены, как мы убедились, контролируются, и поэтому отсутствие такого равновесия в первую очередь отразится на производстве и занятости. Это в свою очередь может привести к дальнейшему сокращению инвестиций, к дальнейшему снижению производства и занятости и отсюда – к кумулятивной понижательной спирали».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Гэлбрейт Дж. К.''' Новое индустриальное общество. Избранное : [пер. с англ.] / Джон Кеннет Гэлбрейт ; [под науч. ред. И. В. Филатова]. – Москва : ЭКСМО, 2008. – С. 194, 195.</small>
 
<h3><center>Джон Кеннет Гелбрейт (1908–2006) – американський економіст</center></h3>«Одним из общеизвестных анахронизмов экономической науки является закон Сэя. Он гласит, что экономика всегда обеспечивает достаточный спрос для покупки произведенной продукции. Таким образом, отставание покупательной способности, или спроса, невозможно. В закон Сэя в наше время никто не верит. Но в то время, когда он был сформулирован, то есть около двухсот лет назад, он обладал значительными достоинствами...<br>Если решения увеличить сбережения не соответствуют решениям произвести инвестиции в таком же размере или если решения сократить вложения в основной капитал не соответствуют сокращениям сбережений, то часть текущей продукции индустриальной системы не будет соответствовать покупательной способности и не найдет покупателей. Производство и занятость сократятся. В мире Жана Батиста Сэя цены на товары в этом случае упали бы; и тогда возросшие сбережения одних были бы уравновешены ростом покупательной способности других при более низких ценах. Но в индустриальной системе цены, как мы убедились, контролируются, и поэтому отсутствие такого равновесия в первую очередь отразится на производстве и занятости. Это в свою очередь может привести к дальнейшему сокращению инвестиций, к дальнейшему снижению производства и занятости и отсюда – к кумулятивной понижательной спирали».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Гэлбрейт Дж. К.''' Новое индустриальное общество. Избранное : [пер. с англ.] / Джон Кеннет Гэлбрейт ; [под науч. ред. И. В. Филатова]. – Москва : ЭКСМО, 2008. – С. 194, 195.</small>
  
 
<h3><center>Роберт Хайлбронер (1919–2005) – американський економіст,<br>історик економічної думки, соціолог</center></h3>«…Математический склад ума убеждал Рикардо в логической невозможности “общего перепроизводства”. Следовательно, оно просто-таки не могло произойти.<br>Использованное Рикардо доказательство впервые сформулировал молодой француз по имени Жан Батист Сей. Он основывался на двух простых предположениях. Во-первых, по мнению Сея, желание обладать товарами было поистине безграничным. Адам Смит был прав, утверждая, что размер желудка человека сдерживает его желание поглощать еду, но стремление к обладанию одеждой, мебелью, украшениями и предметами роскоши не знает пределов. Сей добавлял, что эти бесконечные запросы поддерживались ''способностью'' оплатить приобретение желанных товаров. Ведь каждый товар требовал затрат на свое производство, а все затраты превращались в доходы того или иного человека. Зарплата, рента, прибыль – эти деньги обязательно ''кому-нибудь'' доставались. Так о каком же перепроизводстве может идти речь? На товары существовал не просто спрос, но спрос ''платежеспособный''. Лишь ошибочные суждения могли, и то ненадолго, помешать рынку найти покупателей на все произведенные им товары».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Хайлбронер Р.''' Философы от мира сего : Великие экономические мыслители : их жизнь, эпоха и идеи / Р. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – C. 126.</small>
 
<h3><center>Роберт Хайлбронер (1919–2005) – американський економіст,<br>історик економічної думки, соціолог</center></h3>«…Математический склад ума убеждал Рикардо в логической невозможности “общего перепроизводства”. Следовательно, оно просто-таки не могло произойти.<br>Использованное Рикардо доказательство впервые сформулировал молодой француз по имени Жан Батист Сей. Он основывался на двух простых предположениях. Во-первых, по мнению Сея, желание обладать товарами было поистине безграничным. Адам Смит был прав, утверждая, что размер желудка человека сдерживает его желание поглощать еду, но стремление к обладанию одеждой, мебелью, украшениями и предметами роскоши не знает пределов. Сей добавлял, что эти бесконечные запросы поддерживались ''способностью'' оплатить приобретение желанных товаров. Ведь каждый товар требовал затрат на свое производство, а все затраты превращались в доходы того или иного человека. Зарплата, рента, прибыль – эти деньги обязательно ''кому-нибудь'' доставались. Так о каком же перепроизводстве может идти речь? На товары существовал не просто спрос, но спрос ''платежеспособный''. Лишь ошибочные суждения могли, и то ненадолго, помешать рынку найти покупателей на все произведенные им товары».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Хайлбронер Р.''' Философы от мира сего : Великие экономические мыслители : их жизнь, эпоха и идеи / Р. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – C. 126.</small>
 
<h3><center>Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст,<br>доктор економічних наук, професор</center></h3>«“Трактат” Сэя представлял собой упрощенное, схематизированное и очищенное, как он считал, от ненужных абстракций и сложностей изложение Смита. Трудовая теория стоимости, которой, хотя и не вполне последовательно, следовал шотландец, уступала место «плюралистической» трактовке, где стоимость ставилась в зависимость от ряда факторов: субъективной полезности товара, издержек его производства, спроса и предложения. Идеи Смита об эксплуатации наемного труда капиталом (т. е. элементы теории прибавочной стоимости) совершенно исчезли у Сэя, уступив место теории факторов производства, о которой речь специально пойдет ниже. Сэй следовал Смиту в его экономическом либерализме. Он требовал “дешевого государства” и выступал за сведение к минимуму его вмешательства в экономику. В этом отношении он примыкал также к физиократической традиции. Экономический либерализм Сэя имел особое значение для судьбы книги и автора...<br>Для марксистов Сэй – прежде всего основатель вульгарной политической экономии XIX в. Используя слабые стороны Смита и в прямой полемике с Рикардо, он заменил их стремление к глубокому анализу коренных закономерностей капитализма скольжением по поверхности экономических явлений. Тем не менее (а в известном смысле именно поэтому) Сэй занимает важное место в истории буржуазной науки. Он был первым, кто в ясной форме высказал мысль о равноправном соучастии факторов производства – труда, капитала и земли – в создании стоимости продукта. После того как эта идея была развита в работах многих авторов, экономистам 70–90-х годов оставалось только создать единую теорию в отношении принципов, на основе которых оплачиваются «услуги» каждого фактора».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Аникин А. В.''' Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 283, 284.</small>
 
  
 
<h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, історик економічної думки</center></h3>«Коли економіст класичної школи заявляв про неможливість «перевиробництва», то мав на увазі не періодичні кризи, а тривалий застій. Чи могла капіталістична система використовувати щораз більші виробничі потужності, не виходячи за межі, притаманні їй як економічній системі? Рівність Се давала на це запитання ствердну відповідь: за наявності гнучких цін система прямує до рівноваги, якій властиве повне використання виробничих потужностей. Економісти-класики ніколи чітко не обґрунтовували цього твердження, але завжди вважали його досить переконливим аргументом порівняльного статичного аналізу…<br>…замість того щоб теоретично обґрунтовувати рівність Се для її використання у певних межах – досить широких, щоб заперечити страхітливе передбачення перевиробництва, – а потім вказувати на застереження, які позбавляють її практичного значення в розвинутій економіці, Кейнс вирішив піддати критиці тотожність Се, вірність якій приписав усім економістам, своїм попередникам. Завдяки Кейнсовій критиці законові Се було надано ваги, неспівмірної з його справжньою роллю у класичній і неокласичній теорії».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – C. 156.</small>
 
<h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, історик економічної думки</center></h3>«Коли економіст класичної школи заявляв про неможливість «перевиробництва», то мав на увазі не періодичні кризи, а тривалий застій. Чи могла капіталістична система використовувати щораз більші виробничі потужності, не виходячи за межі, притаманні їй як економічній системі? Рівність Се давала на це запитання ствердну відповідь: за наявності гнучких цін система прямує до рівноваги, якій властиве повне використання виробничих потужностей. Економісти-класики ніколи чітко не обґрунтовували цього твердження, але завжди вважали його досить переконливим аргументом порівняльного статичного аналізу…<br>…замість того щоб теоретично обґрунтовувати рівність Се для її використання у певних межах – досить широких, щоб заперечити страхітливе передбачення перевиробництва, – а потім вказувати на застереження, які позбавляють її практичного значення в розвинутій економіці, Кейнс вирішив піддати критиці тотожність Се, вірність якій приписав усім економістам, своїм попередникам. Завдяки Кейнсовій критиці законові Се було надано ваги, неспівмірної з його справжньою роллю у класичній і неокласичній теорії».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – C. 156.</small>
 
<h3><center>Євген Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки</center></h3>«Жан Батист Сэй (1767–1832) был, вероятно, первым экономистом вне Британии, кто начал развивать идеи Смита в поисках ответов на новые вопросы. Сама жизнь стала выдвигать такие вопросы – они еще не встали перед Смитом. Прежде всего это относится к явлению, которое стало заботой многих последующих поколений экономистов – теоретиков и практиков.<br>В различные времена эту проблему называли то “кризисом перепроизводства”, то “кризисом сбыта”, то “промышленным кризисом”, то “периодическим промышленным кризисом”. В настоящее время принято называть ее '''проблемой экономического цикла'''...<br>Изначальная цель Сэя, насколько можно судить, была в том, чтобы изложить материал Смита более доступно, компактно и упорядоченно. Ему казалось, что свои замечательные идеи Смит изложил хаотично, без надлежащего порядка. Сэй первым применил тот способ расположения материала, который часто использовали затем ученые при написании обобщающих экономических трактатов. Речь идет о четырех больших разделах: потребление, производство, обмен, распределение. Впоследствии подобный способ изложения перекочевал в учебники по политической экономии…<br>Экономическая наука обязана Сэю в основном двумя идеями, сыгравшими значительную роль в ее дальнейшем развитии. Первая из них – так называемый закон Сэя, вторая позднее получила название теории '''трех факторов производства'''».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Майбурд Е. М.''' Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 186.</small>
 
  
 
<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«… Концепцію власності запропонував Ж. Б. Сей (1767–1832). Прихильник концепції економічного лібералізму, він пропонував вирішувати суперечності проблеми власності за рахунок використання технічного прогресу в промисловості як найважливішого джерела багатства нації. Відокремлюючи власників капіталу від підприємців, він характеризує підприємців як посередників між «продуктивними послугами» і споживачами, які беруться «за свій рахунок, на свій ризик і на свою користь виробити певний продукт». Ж. Б. Сей трактував підприємницький захід як винагороду за важливу суспільну функцію раціонального поєднання всіх факторів виробництва. Робітники не можуть претендувати на весь продукт праці, оскільки винагорода за їхній внесок обмежується заробітною платою. Тим самим «знімаються» всі претензії до власності та її володіння, оскільки все обумовлюється винагородою. Хто що заробив і заслужив, те і має».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Базилевич В. Д.''' Інтелектуальна власність. Креативи метафізичного пошуку / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн. – Київ : Знання, 2008. – С. 275.</small>
 
<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«… Концепцію власності запропонував Ж. Б. Сей (1767–1832). Прихильник концепції економічного лібералізму, він пропонував вирішувати суперечності проблеми власності за рахунок використання технічного прогресу в промисловості як найважливішого джерела багатства нації. Відокремлюючи власників капіталу від підприємців, він характеризує підприємців як посередників між «продуктивними послугами» і споживачами, які беруться «за свій рахунок, на свій ризик і на свою користь виробити певний продукт». Ж. Б. Сей трактував підприємницький захід як винагороду за важливу суспільну функцію раціонального поєднання всіх факторів виробництва. Робітники не можуть претендувати на весь продукт праці, оскільки винагорода за їхній внесок обмежується заробітною платою. Тим самим «знімаються» всі претензії до власності та її володіння, оскільки все обумовлюється винагородою. Хто що заробив і заслужив, те і має».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Базилевич В. Д.''' Інтелектуальна власність. Креативи метафізичного пошуку / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн. – Київ : Знання, 2008. – С. 275.</small>
Рядок 72: Рядок 66:
 
</div></spoiler>
 
</div></spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Traité d' économie politique, ou Simple exposition de la manière dont se forment, se distribuent et se consomment les richesses''' [Ressources électroniques] : en 2 vol. / Jean-Batiste Say. – Données de texte électronique. – Paris : Chez Deterville, 1803. – T. 1. – 527 p. ; T. 2. – 572 p. – Mode d'accès: '''http://gallica.bnf.fr/services/engine/search/sru?operation=searchRetrieve&version=1.2&collapsing=disabled&query=%28gallica%20all%20%22Trait%C3%A9%20d%27%C3%A9conomie%20politique%20say%22%29%20and%20dc.relation%20all%20%22cb313071031%22&rk=21459;2'''. – Дата звернення: 10.11.2017.
+
<spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square">
<li>'''Cours complet d'économie politique pratique''' [Ressources électroniques] / Jean-Baptiste Say ; augmentee de notes par Horace Say. – 3 ed. – Données de texte électronique. – Paris : Guillamin et C-ie, libraires, 1852. – T. 2. – 624 p. – Mode d'accès: '''https://dlib.rsl.ru/viewer/01004463820#?page=1'''. – Дата звернення: 10.11.2017.
+
<li>'''Catechisme d'economie politique ou Instruction familiere de quelle facon les Richesses sont produites, distribuees et consommees dans la Societe''' / J. -B. Say. – Paris, 1821. – 264 p.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kyiv.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''330 S28'''
<li>'''Lettres a M. Malthus, sur differens sujets d'economie politique''' [Ressources électroniques] : notamment sur les causes de la stagnation generale du commerce / Jean-Baptiste Say. – Données de texte électronique. – Paris : Chez Bossange, Pere et Fils ; Londres : Chez Martin Bossange et Compagnie, 1820. – 184 p. – Mode d'accès: '''https://dlib.rsl.ru/viewer/01004487051#?page=1'''. – Дата звернення: 10.11.2017.
+
<li> '''Economie politique''' / J.-B. Say. – Paris, 1912. <br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/title4.php3 Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича]</span>''':'' '''33 Say'''
<li>'''Mélanges et correspondance d'économie politique''' [Ressources électroniques] : ouvrage posthume / J.-B. Say ; publ. par Charles Comte. – Données de texte électronique. – Bruxelles : Meline, 1834. – XXV, 319 p. – Mode d'accès: '''https://dlib.rsl.ru/viewer/01004425442#?page=3'''. – Дата звернення: 10.11.2017
+
<li>'''Traité d' économie politique, ou Simple exposition de la manière dont se forment, se distribuent et se consomment les richesses''' [Ressources électroniques] : en 2 vol. / Jean-Batiste Say. – Données de texte électronique. – Paris : Chez Deterville, 1803. – T. 1. – 527 p. ; T. 2. – 572 p. – Mode d'accès: '''http://gallica.bnf.fr/services/engine/search/sru?operation=searchRetrieve&version=1.2&collapsing=disabled&query=%28gallica%20all%20%22Trait%C3%A9%20d%27%C3%A9conomie%20politique%20say%22%29%20and%20dc.relation%20all%20%22cb313071031%22&rk=21459;2'''. – Дата звернення: 10.11.2017.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kyiv.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''330 S28'''
<li>'''Oeuvres diverses''' [Ressources électroniques] / J.-B. Say ; precedees d'une notice historique sur la vie et les traveaux de l'auteur, avec des notes par Ch. Comte, E. Daire et Horage Say. – Données de texte électronique. – Paris : Chez Guillaumin et C-ie, Libraires, 1848. – 748 p. – Mode d'accès: '''https://dlib.rsl.ru/viewer/01004455530#?page=4'''. – Дата звернення: 10.11.2017.
+
<li>'''Cours complet d'économie politique pratique''' [Ressources électroniques] / Jean-Baptiste Say ; augmentee de notes par Horace Say. – Données de texte électronique. – Paris : Chez Rapilly Libraire, 1828. – T. 1. – 458 p. – Mode d'accès: '''https://archive.org/details/dli.granth.35411/page/n5/mode/2up'''. – Дата звернення: 08.11.2022.
 +
<li>'''Lettres a M. Malthus, sur differens sujets d'economie politique''' : notamment sur les causes de la stagnation generale du commerce / Jean-Baptiste Say. – Données de texte électronique. – Paris : Chez Bossange, Pere et Fils ; Londres : Chez Martin Bossange et Compagnie, 1820. – 184 p. – Mode d'accès: '''https://archive.org/details/b29287571/page/n7/mode/2up'''. – Дата звернення: 08.11.2022.
 +
<li>'''Mélanges et correspondance d'économie politique''' : ouvrage posthume [Ressources électroniques] / J.-B. Say ; publ. par Charles Comte. – Données de texte électronique. – Bruxelles : Meline, 1834. – XXV, 319 p. – Mode d'accès:'''https://archive.org/details/bub_gb_wNGqsNLJawQC/page/n3/mode/2up'''. – Дата звернення: 08.11.2022.
 +
<li>'''Oeuvres diverses''' / J.-B. Say ; precedees d'une notice historique sur la vie et les traveaux de l'auteur, avec des notes par Ch. Comte, E. Daire et Horage Say. – Données de texte électronique. – Paris : Chez Guillaumin et C-ie, Libraires, 1848. – 748 p. – Mode d'accès: '''https://archive.org/details/ldpd_6416326_000'''. – Дата звернення: 08.11.2022.
 
<li>'''Катехизис политической экономии или краткое учение о составлении, распределении и потреблении богатства в обществе''' : пер. з фр. / Жан-Батист Сей. – Санкт-Петербург, 1833. – 155 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nplu.org/ НБУ ім. Ярослава Мудрого]</span>''':'' '''А66649'''
 
<li>'''Катехизис политической экономии или краткое учение о составлении, распределении и потреблении богатства в обществе''' : пер. з фр. / Жан-Батист Сей. – Санкт-Петербург, 1833. – 155 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nplu.org/ НБУ ім. Ярослава Мудрого]</span>''':'' '''А66649'''
 
<li>'''Трактат политической экономии''' / Жан Батист Сэ ; перевод Е. Н. Каменецкой. Кобден и Лига. Экономические Софизмы и Гармонии. Что видно и чего не видать / Фредерик Бастиа ; перевод З. С. Яновской. – Москва : Изд. К. Т. Солдатенкова, 1896. – С. 1–112. – (Библиотека экономистов ; вып. 7). – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 С97'''
 
<li>'''Трактат политической экономии''' / Жан Батист Сэ ; перевод Е. Н. Каменецкой. Кобден и Лига. Экономические Софизмы и Гармонии. Что видно и чего не видать / Фредерик Бастиа ; перевод З. С. Яновской. – Москва : Изд. К. Т. Солдатенкова, 1896. – С. 1–112. – (Библиотека экономистов ; вып. 7). – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 С97'''
Рядок 85: Рядок 82:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1901. – Т. 32 (полутом 63). – С. 403. – Режим доступа: '''https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Сэй,_Жан-Баптист'''. – Дата обращения: 10.11.2017<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68'''
+
<spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1901. – Т. 32 (полутом 63). – С. 403. <br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68'''
<li>'''Энциклопедический словарь'''. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз – И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1992. – Т. 63. – С. 403.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68'''
 
 
<li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1905]. – Т. 18.  – С. 229.<br>
 
<li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1905]. – Т. 18.  – С. 229.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''030 Б79'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''030 Б79'''
Рядок 93: Рядок 89:
 
<li>'''Економічна енциклопедія''' : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. нар. госп-ва, 2000–2002. – Т. 1. – 2000. – С. 566; Т. 3. – 2002. – С. 341–342.<br>
 
<li>'''Економічна енциклопедія''' : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. нар. госп-ва, 2000–2002. – Т. 1. – 2000. – С. 566; Т. 3. – 2002. – С. 341–342.<br>
 
''Шифр зберігання книги:''  '''330 Е40'''
 
''Шифр зберігання книги:''  '''330 Е40'''
<li>'''Большая энциклопедия''' : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 44. – С. 292.<br>
 
''Шифр зберігання книги:''  '''030 Б79'''
 
<li>'''Румянцева Е. Е.''' Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – 4-е изд. – Москва : ИНФРА-М, 2011. – С. 602–604.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''330 Р86'''
 
 
<li>'''Encyclopedia Britannica''' [Electronic resource]. – Mode of access: '''https://www.britannica.com/biography/J-B-Say'''. – Title from the screen. – Date of request: 10.11.2017.
 
<li>'''Encyclopedia Britannica''' [Electronic resource]. – Mode of access: '''https://www.britannica.com/biography/J-B-Say'''. – Title from the screen. – Date of request: 10.11.2017.
<li>'''Алексеенко М. М.''' Взгляд на развитие учения о налогах у экономистов А. Смита, Ж.-Б. Сэя, Сисмонди и Д. С. Милля  / М. М. Алексеенко. – Харьков : Харьков. тип., 1870. – [2], XXIY, 171, [2] с. – <u>'''[[Медіа:Alekseenko41-59.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 41–59</span>]]'''</u>: о Ж.-Б. Сэе. – Режим доступа: '''http://books.e-heritage.ru/book/10083018'''. – Дата обращения: 10.11.2017.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В171245'''
+
<li>'''Алексеенко М. М.''' Взгляд на развитие учения о налогах у экономистов А. Смита, Ж.-Б. Сэя, Сисмонди и Д. С. Милля  / М. М. Алексеенко. – Харьков : Харьков. тип., 1870. – [2], XXIY, 171, [2] с. – <u>'''[[Медіа:Alekseenko41-59.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 41–59</span>]]'''</u>: о Ж.-Б. Сэе.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В171245'''  
 
<li>'''Амет В.''' Преодоление себя и времени / В. Амет. – Ярославль : Электро-Сервис, 2003. – 209 с. – С. 62–64: о Жане Батисте Сэе.<br>''Шифр зберігання книги:''  '''330.8 А61'''
 
<li>'''Амет В.''' Преодоление себя и времени / В. Амет. – Ярославль : Электро-Сервис, 2003. – 209 с. – С. 62–64: о Жане Батисте Сэе.<br>''Шифр зберігання книги:''  '''330.8 А61'''
 
<li>'''Аникин А. В.''' . Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – Гл. 15 : Школа Сэя и вклад Курно. – С. 281–291. <br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 А67'''
 
<li>'''Аникин А. В.''' . Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – Гл. 15 : Школа Сэя и вклад Курно. – С. 281–291. <br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 А67'''
Рядок 113: Рядок 105:
 
<li>'''Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 670 с. – С. 149–157: про закон Се.<br>
 
<li>'''Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 670 с. – С. 149–157: про закон Се.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Б68'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Б68'''
<li>'''Булгаков С. Н.''' История экономических учений [Электронный ресурс] / С. Н. Булгаков – Изд. 4, ред. автором. – Электрон. текстовые данные. – Москва, 1914. – Ч. 2. – 192 с. – С. 145–147: о Жане Баптисте Сэе. – Режим доступа: '''http://books.e-heritage.ru/book/10076473'''. – Дата обращения: 12.06.2017.
+
<li>'''Булгаков С. Н.''' История экономических учений / С. Н. Булгаков – Изд. 7-е. – Москва : кн. магазин "Высшая школа", 1918. – Ч. 2. – 192 с. – С. 145–147: о Жане Баптисте Сэе. <br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nplu.org/ НБУ ім. Ярослава Мудрого]</span>''':'' '''Вдз2323-2'''
 
<li>'''Буторина О. В.''' Международные валюты: интеграция и конкуренция / О. В. Буторина. – Москва : Деловая литература, 2003. – 367 с. – С. 88–89: о Жане-Батисте Сэе.<br>
 
<li>'''Буторина О. В.''' Международные валюты: интеграция и конкуренция / О. В. Буторина. – Москва : Деловая литература, 2003. – 367 с. – С. 88–89: о Жане-Батисте Сэе.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''336.7 Б93'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''336.7 Б93'''
Рядок 127: Рядок 119:
 
<li>'''Злупко С. М.''' Основи історії економічної теорії / С. М. Злупко. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2001. – Розд. 8.2 : Трифакторна теорія економічного розвитку Ж. Б. Сея. – С. 228–241.<br>
 
<li>'''Злупко С. М.''' Основи історії економічної теорії / С. М. Злупко. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2001. – Розд. 8.2 : Трифакторна теорія економічного розвитку Ж. Б. Сея. – С. 228–241.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 З-68 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 З-68 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)'''
<li>'''Иловайский С. И.''' Косвенное обложение в теории и практике [Электронный ресурс] / С. И. Иловайский. – Электрон. текстовые данные. – Одесса : тип. Штаба войск Одес. воен. окр., 1893. – Вып. 1. – [4], IV, 192, [2] с. – <u>'''[[Медіа:Ilovajskij70-71.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 70–71</span>]]'''</u>: о Ж. Б. Сэе. – Режим доступа: '''https://dlib.rsl.ru/viewer/01003929861#?page=1'''. – Дата обращения: 10.11.2017.
+
<li>'''Иловайский С. И.''' Косвенное обложение в теории и практике / С. И. Иловайский. – Одесса : тип. Штаба войск Одес. воен. окр., 1893. – Вып. 1. – [4], IV, 192, [2] с. – <u>'''[[Медіа:Ilovajskij70-71.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 70–71</span>]]'''</u>: о Ж. Б. Сэе.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В137686'''<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/title4.php3 Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича]</span>''':'' '''336 Илов'''
 
<li>'''Інституційна інвестологія''' : навч. посіб. / [С. К. Реверчук, О. Д. Вовчак, С. І. Кубів, С. М. Злупко]. –  Київ : Атіка, 2004. – С. 48–54.<br>
 
<li>'''Інституційна інвестологія''' : навч. посіб. / [С. К. Реверчук, О. Д. Вовчак, С. І. Кубів, С. М. Злупко]. –  Київ : Атіка, 2004. – С. 48–54.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''330.3 І-71'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''330.3 І-71'''
Рядок 136: Рядок 128:
 
<li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – Модуль 1, тема 4.5 : Економічні погляди представника французької класичної школи політичної економії Ж. Б. Сея. – С. 144–149.<br>
 
<li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – Модуль 1, тема 4.5 : Економічні погляди представника французької класичної школи політичної економії Ж. Б. Сея. – С. 144–149.<br>
 
''Шифр зберігання книги:''  '''330.8 К78'''
 
''Шифр зберігання книги:''  '''330.8 К78'''
<li>'''Курсель-Сенель Ж. Г.''' Теоретический и практический трактат о политической экономии [Электронный ресурс] / Ж. Г. Курсель-Сенелль ; пер. Я. А. Ростовцева. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург : Н. Тиблен, 1864. – Т. 2 : Часть практическая или Эргономия. – [4], 594, V с. – <u>'''[[Медіа:Kursel586-588.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 587–588</span>]]'''</u>: о Ж. Б. Сэе. – Режим доступа: '''https://dlib.rsl.ru/viewer/01003832196#?page=1'''. – Дата обращения: 10.11.2017.
+
<li>'''Курсель-Сенель Ж. Г.''' Теоретический и практический трактат о политической экономии / Ж. Г. Курсель-Сенелль ; пер. Я. А. Ростовцева. – Санкт-Петербург : Н. Тиблен, 1864. – Т. 2 : Часть практическая или Эргономия. – [4], 594, V с. – <u>'''[[Медіа:Kursel586-588.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 587–588</span>]]'''</u>: о Ж. Б. Сэе.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В024013'''
 
<li>'''Левитский В. Ф.''' История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 494 с. – С. 386–391: о Ж. Б. Сэе. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/'''<br>
 
<li>'''Левитский В. Ф.''' История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 494 с. – С. 386–391: о Ж. Б. Сэе. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/'''<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Л36'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Л36'''
Рядок 155: Рядок 147:
 
<li>'''Румянцева Е. Е.''' Сей Жан Батист / Е. Е. Румянцева // Мировая экономическая наука в лицах / Е. Е. Румянцева. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 104–109. – (Научная мысль).<br>
 
<li>'''Румянцева Е. Е.''' Сей Жан Батист / Е. Е. Румянцева // Мировая экономическая наука в лицах / Е. Е. Румянцева. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 104–109. – (Научная мысль).<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Р86'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Р86'''
<li>'''Сен-Симон К. А.''' Избранные сочинения [Электронный ресурс] / Сен-Симон ; пер. с фр. под ред. и с коммент. Л. С. Цетлина ; вступ. ст. В. П. Волгина. – Электрон. текстовые данные. – Москва ; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1948. – Т. 1. – 468 с. – <u>'''[[Медіа:Sen-Simon330-332 413-414.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 330–332, 413–414</span>]]'''</u>: о Ж. Б. Сэе. – Режим доступа: '''https://dlib.rsl.ru/viewer/01005414541#?page=2'''. – Дата обращения: 10.11.2017.
+
<li>'''Сен-Симон К. А.''' Избранные сочинения / Сен-Симон ; пер. с фр. под ред. и с коммент. Л. С. Цетлина ; вступ. ст. В. П. Волгина. – Москва ; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1948. – Т. 1. – 468 с. – <u>'''[[Медіа:Sen-Simon330-332 413-414.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 330–332, 413–414</span>]]'''</u>: о Ж. Б. Сэе.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kyiv.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''1Ф С31'''
 
<li>'''Студенский П.''' Доход наций: (теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее) / П. Студенский ; пер. с англ. В. М. Кудрова, под ред. и со вступ. ст. Альб. Л. Вайнштейна. – Москва : Статистика, 1968. – Ч. 1, гл. 7.1.г : Вклад Сэя в анализ национального дохода. – С. 193–194.<br>
 
<li>'''Студенский П.''' Доход наций: (теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее) / П. Студенский ; пер. с англ. В. М. Кудрова, под ред. и со вступ. ст. Альб. Л. Вайнштейна. – Москва : Статистика, 1968. – Ч. 1, гл. 7.1.г : Вклад Сэя в анализ национального дохода. – С. 193–194.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''31  С88'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''31  С88'''
Рядок 174: Рядок 166:
 
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=3>
 
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=3>
 
Файл:Say1.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://en.wikipedia.org/wiki/Jean-Baptiste_Say'''. – Дата звернення: 15.11.2017.</small>
 
Файл:Say1.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://en.wikipedia.org/wiki/Jean-Baptiste_Say'''. – Дата звернення: 15.11.2017.</small>
Файл:Say2.gif|<small>'''Режим доступу''': '''http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1142611'''. – Дата звернення: 15.11.2017.</small>
+
 
 
Файл:Say3.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://www.britannica.com/biography/J-B-Say'''. – Дата звернення: 15.11.2017.</small>
 
Файл:Say3.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://www.britannica.com/biography/J-B-Say'''. – Дата звернення: 15.11.2017.</small>
 
Файл:Say6.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://mises.org/daily/2519'''. – Дата звернення: 15.11.2017.</small>
 
Файл:Say6.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://mises.org/daily/2519'''. – Дата звернення: 15.11.2017.</small>
 
Файл:Say4.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Père-Lachaise_-_Division_39_-_Say_01.jpg?uselang=fr'''. – Дата звернення: 15.11.2017.</small>
 
Файл:Say4.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Père-Lachaise_-_Division_39_-_Say_01.jpg?uselang=fr'''. – Дата звернення: 15.11.2017.</small>
Файл:Say5.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://www.syl.ru/article/329619/jan-batist-sey-biografiya-i-trudyi'''. – Дата звернення: 15.11.2017.</small></gallery>
+
</gallery>
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
[[Category: За датами життя]]
 
[[Category: За датами життя]]
 
[[Category: За алфавітом]]
 
[[Category: За алфавітом]]
 
[[Category: За країною]]
 
[[Category: За країною]]

Поточна версія на 09:37, 25 січня 2023

Say.png

Сей (Се) Жан Батист

(Say Jean Baptiste)
(5 січня 1767 – 15 листопада 1832) –
французький економіст першої третини XIX ст.,
послідовник і популяризатор учення А. Сміта,
засновник національної школи політичної економії.






Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Жана Батиста Сея


Твори


Література


Фотогалерея