Відмінності між версіями «Чайлд Джозайя»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
 
(Не показано 17 проміжних версій цього користувача)
Рядок 7: Рядок 7:
  
 
<br /><br /><br /><br /><br />
 
<br /><br /><br /><br /><br />
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Джозайя Чайлд був представником великого бізнесу своєї епохи: купцем і банкіром. Він був сином багатого лондонського купця Річарда Чайлда. Чайлди – одна з найстаріших родин Англії. Прізвище походить від норвезького слова «hildr», яке вперше згадується у старовинній скандинавській легенді IV ст. і перекладається як «божество», «священний». З плином часу воно вийшло за рамки вузького етнічного середовища і розповсюдилося у скандинавських країнах у значенні «нащадок аристократа» («Childe»). Вперше слово «Чайлд» як прізвище з’явилося у Англії у період правління останніх саксонських – перших норманських монархів. Можливо, що поява родини Чайлдів у Англії пов’язана з норманським загарбництвом: у ХІІІ ст. представники родини Чайлдів вже міцно облаштувалися в Англії, брали участь у завойовництві королем Генріхом ІІ Плантагенетом Ірландії, а згодом – і у керуванні нею. У зв’язку з цим в англійських джерелах під 1294 р. згадується Вальтер Чайлд («Walter Child of Hereford»), двадцятим нащадком котрого і є сер Джозайя Чайлд. Незважаючи на те, що у XVII ст. Чайлди вже володіли доволі значною торгівлею з американськими колоніями, Джозайя довгий час був учнем торговця, досяг успіхів у навчанні і лише після цього зміг розпочати власну справу у Портсмуті як постачальник продуктів для флоту Співтовариства» (Див.: Guest E. A. Origin and etymology of the surname Child/Le Infant/LeChilde/Childe/Childs [Electronic resource] : website / Edgar Albert Guest // Childs Family Genealogy. – Mode of access: '''http://www.childsfamilygenealogy.com/index.php/origin-and-etymology-of-the-surname-child-childs/'''. – Title from the screen).
+
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Джозайя Чайлд був представником великого бізнесу своєї епохи: купцем і банкіром. Він був сином багатого лондонського купця Річарда Чайлда. Чайлди – одна з найстаріших родин Англії. Прізвище походить від норвезького слова «hildr», яке вперше згадується у старовинній скандинавській легенді IV ст. і перекладається як «божество», «священний». З плином часу воно вийшло за рамки вузького етнічного середовища і розповсюдилося у скандинавських країнах у значенні «нащадок аристократа» («Childe»). Вперше слово «Чайлд» як прізвище з’явилося у Англії у період правління останніх саксонських – перших норманських монархів. Можливо, що поява родини Чайлдів у Англії пов’язана з норманським загарбництвом: у ХІІІ ст. представники родини Чайлдів вже міцно облаштувалися в Англії, брали участь у завойовництві королем Генріхом ІІ Плантагенетом Ірландії, а згодом – і у керуванні нею. У зв’язку з цим в англійських джерелах під 1294 р. згадується Вальтер Чайлд («Walter Child of Hereford»), двадцятим нащадком котрого і є сер Джозайя Чайлд. Незважаючи на те, що у XVII ст. Чайлди вже володіли доволі значною торгівлею з американськими колоніями, Джозайя довгий час був учнем торговця, досяг успіхів у навчанні і лише після цього зміг розпочати власну справу у Портсмуті як постачальник продуктів для флоту Співтовариства».
 
</p>
 
</p>
 
За часів революційного уряду О. Кромвеля Дж. Чайлд нажив великий статок на казенних поставках, а після реставрації Стюартів отримав звання баронета. Скупив багато акцій Ост-Індійської компанії і очолив раду директорів. Це допомогло йому у 1659 р. бути обраним до парламенту у якості депутата від Пітерсфілда (Petersfield), у 1673–1678 рр. – від Дартмута (Dartmouht), у 1685–1687 рр. – від Ладлоу (Ladlow) (The history of parliament : British political, social and local history [Electronic resource] : website. – Mode of access: '''http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1660-1690/member/child-josiah-1630-99'''. – Title from the screen). У 1685 р. він отримав титул баронета (графство Ессекс, Уонстед (Essex, Wanstead)) (Див.: Grander J. A biographical history of England from Egbert the Great to the revolution : in 6 vol. / J. Grander. – London, 1824. – Vol. 6. – P. 123). Був беззмінним лідером Ост-Індійської компанії і певний час фактично одноосібно керував її справами. Виступав в інтересах компанії у парламенті і пресі. Документально розробив обґрунтування привілеїв Компанії в Індії. Основні пропозиції Чайлда щодо удосконалення англо-індійської торгівлі знайшли своє відображення на сторінках таких його праць, як «The East India  trade a most profitable trade to the Kingdom and best secured and improved in a company and a Joint Stock» («Ост-Індійська торгівля – найбільш прибуткова для королівства як найбільш гарантована і та, що досягла досконалості у рамках компанії об’єднаного капіталу», 1677 р., у співавторстві з Томасом Папільоном), «A Treatise where in demonstrated that the East India Trade is the most National of all Foreign Trade» («Трактат, що показує, що з усієї зовнішньої торгівлі Англії ост-індійська має найбільше державне значення», 1681 р., під псевдонімом Філопатр) (Див.: Савенкова И. Ю. Джозайя Чайльд (1630–1699) как идеолог британской экспансии в Индии / И. Ю. Савенкова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. – 2010. – № 19. – С. 95–108).
 
За часів революційного уряду О. Кромвеля Дж. Чайлд нажив великий статок на казенних поставках, а після реставрації Стюартів отримав звання баронета. Скупив багато акцій Ост-Індійської компанії і очолив раду директорів. Це допомогло йому у 1659 р. бути обраним до парламенту у якості депутата від Пітерсфілда (Petersfield), у 1673–1678 рр. – від Дартмута (Dartmouht), у 1685–1687 рр. – від Ладлоу (Ladlow) (The history of parliament : British political, social and local history [Electronic resource] : website. – Mode of access: '''http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1660-1690/member/child-josiah-1630-99'''. – Title from the screen). У 1685 р. він отримав титул баронета (графство Ессекс, Уонстед (Essex, Wanstead)) (Див.: Grander J. A biographical history of England from Egbert the Great to the revolution : in 6 vol. / J. Grander. – London, 1824. – Vol. 6. – P. 123). Був беззмінним лідером Ост-Індійської компанії і певний час фактично одноосібно керував її справами. Виступав в інтересах компанії у парламенті і пресі. Документально розробив обґрунтування привілеїв Компанії в Індії. Основні пропозиції Чайлда щодо удосконалення англо-індійської торгівлі знайшли своє відображення на сторінках таких його праць, як «The East India  trade a most profitable trade to the Kingdom and best secured and improved in a company and a Joint Stock» («Ост-Індійська торгівля – найбільш прибуткова для королівства як найбільш гарантована і та, що досягла досконалості у рамках компанії об’єднаного капіталу», 1677 р., у співавторстві з Томасом Папільоном), «A Treatise where in demonstrated that the East India Trade is the most National of all Foreign Trade» («Трактат, що показує, що з усієї зовнішньої торгівлі Англії ост-індійська має найбільше державне значення», 1681 р., під псевдонімом Філопатр) (Див.: Савенкова И. Ю. Джозайя Чайльд (1630–1699) как идеолог британской экспансии в Индии / И. Ю. Савенкова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. – 2010. – № 19. – С. 95–108).
Рядок 29: Рядок 29:
 
Джозайя Чайлд не отримав належного визнання сучасників як економіст, і протягом наступних майже двох століть історики не звертали суттєвої уваги на його працю. Йозеф А. Шумпетер в «Історії економічного аналізу» докладно проаналізував і високо оцінив доробок Чайлда, якого він вважав першопрохідцем на шляху аналітичних досягнень меркантилістів. Зокрема, він писав, пояснюючи таку неувагу до автора «New Discourse»: «Сэр Джозайя Чайлд … не был автором систематических трактатов. Его вклад в экономическую науку касается огромного числа тем, поэтому его совокупное значение легко упустить из виду, что и произошло на самом деле. Кроме того, он был видным и очень богатым дельцом, что предопределило его судьбу как экономиста. Больше, чем другие, он прослыл “апологетом”, чьи взгляды могут представлять интерес как “свидетельство о деловой жизни и общественном мнении того времени”, но не могут претендовать на место в истории экономической науки. Подобная оценка в наиболее типичной форме выражена в Encyclopedia of the Social Sciences» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 477).
 
Джозайя Чайлд не отримав належного визнання сучасників як економіст, і протягом наступних майже двох століть історики не звертали суттєвої уваги на його працю. Йозеф А. Шумпетер в «Історії економічного аналізу» докладно проаналізував і високо оцінив доробок Чайлда, якого він вважав першопрохідцем на шляху аналітичних досягнень меркантилістів. Зокрема, він писав, пояснюючи таку неувагу до автора «New Discourse»: «Сэр Джозайя Чайлд … не был автором систематических трактатов. Его вклад в экономическую науку касается огромного числа тем, поэтому его совокупное значение легко упустить из виду, что и произошло на самом деле. Кроме того, он был видным и очень богатым дельцом, что предопределило его судьбу как экономиста. Больше, чем другие, он прослыл “апологетом”, чьи взгляды могут представлять интерес как “свидетельство о деловой жизни и общественном мнении того времени”, но не могут претендовать на место в истории экономической науки. Подобная оценка в наиболее типичной форме выражена в Encyclopedia of the Social Sciences» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 477).
  
[[Файл:PodpisKurylenko.png|right|110px]]<br><br />
+
[[Файл:PodpisKurylenko.png|right|110px]]<br />
  
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Джозайю Чайлда"><div align="justify"><h3><center>Карл Маркс (1818–1883) – німецький економіст і філософ, засновник марксизму</center></h3>«Протягом усього XVIII століття гучно лунають голоси, – і законодавство діє в тому самому напрямі, – які вимагають, посилаючись на приклад Голландії, насильственого зниження процентної ставки з тією метою, щоб капітал, який дає проценти, підпорядкувати торговому і промисловому капіталові, а не навпаки. Головним заспівувачем був сер Джозая Чайлд, батько сучасної приватної банкірської справи в Англії. Він вибухає тирадами проти монополії лихварів цілком у такому ж дусі, в якому фірма масового пошиття готового одягу Мозес і син рекламує себе як борця з монополією «приватних кравців». Цей самий Джозая Чайлд є в той же час батьком англійських stock jobber. Таким самим способом він, самодержець Ост-Індської компанії, захищає її монополію в ім'я свободи торгівлі».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Маркс К.''' Капітал / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 25, ч. 2. – С. 140.
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Джозайю Чайлда">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Карл Маркс (1818–1883) – німецький економіст, філософ, соціолог</center></h3>«Протягом усього XVIII століття гучно лунають голоси, – і законодавство діє в тому самому напрямі, – які вимагають, посилаючись на приклад Голландії, насильственого зниження процентної ставки з тією метою, щоб капітал, який дає проценти, підпорядкувати торговому і промисловому капіталові, а не навпаки. Головним заспівувачем був сер Джозая Чайлд, батько сучасної приватної банкірської справи в Англії. Він вибухає тирадами проти монополії лихварів цілком у такому ж дусі, в якому фірма масового пошиття готового одягу Мозес і син рекламує себе як борця з монополією «приватних кравців». Цей самий Джозая Чайлд є в той же час батьком англійських stock jobber. Таким самим способом він, самодержець Ост-Індської компанії, захищає її монополію в ім'я свободи торгівлі».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Маркс К.''' Капітал / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 25, ч. 2. – С. 140.
 
</small>
 
</small>
  
Рядок 39: Рядок 39:
 
Вообще в сочинении Чайльда попадается много здравых и светлых, по времени, мыслей...<br>Сочинение Чайльда было причиною направленного против него: ''Неузнанный процент'', в котором неизвестный автор справедливо доказывает, что понижение процентов составляет следствие, а не причину народного богатства».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вернадский И.''' Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. –  C. 541–542, 543.</small>
 
Вообще в сочинении Чайльда попадается много здравых и светлых, по времени, мыслей...<br>Сочинение Чайльда было причиною направленного против него: ''Неузнанный процент'', в котором неизвестный автор справедливо доказывает, что понижение процентов составляет следствие, а не причину народного богатства».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вернадский И.''' Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. –  C. 541–542, 543.</small>
  
<h3><center>Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, історик економічної думки</center></h3>«Последним выдающимся писателем этого периода был Дж. Чайлд (1630–1699), который в своих «Письмах о торговле и должном проценте» подобно предыдущим писателям, настаивает на важности низкого процента. Главная причина торгового успеха Голландии – низкий процент. Чайлд восхищается экономическим развитием Голландии и выставляет ее образцом своим соотечественникам. Но, вместо того чтобы рассматривать понижение процента в зависимости от определенного рода экономических условий, существование которых является произвольным, не зависящим от воли человека, Чайльд считает возможным поддерживать величину процента на известной высоте при помощи государственного вмешательства.<br>По его мнению, правительственная власть должна вмешиваться в торговые сношения, не допуская, например, торговли колоний с другими государствами, кроме ее метрополии. Тем не менее благодаря Чайльду меркантилизм сделался учением более практическим и не столь односторонним. Он предвидел уже несостоятельность распространенной тогда теории торгового баланса, особенно в том смысле, как ее понимало большинство. В сочинении его указывается на то обстоятельство, как трудно бывает определить с точностью количество и цену ввозимых и вывозимых товаров. Затем он говорит следующее по поводу торгового баланса: «Ошибочен тот метод суждения, который рассматривает каждую отрасль торговли в отдельности. Поступая так, нельзя прийти ни к каким определенным выводам относительно всей вообще торговли. Может случиться, например, что некоторые страны вывозят в Англию очень мало товаров, но зато таких, без которых ее торговля обойтись не может. Так, торговля Дании и Норвегии с точки зрения торгового баланса крайне невыгодна для Англии, между тем эти страны поставляют ей лес и смолу – товары, безусловно необходимые для существования английского флота»».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Эспинас А.''' История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 61–62.</small>
+
<h3><center>Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ,<br>історик економічної думки</center></h3>«Последним выдающимся писателем этого периода был Дж. Чайлд (1630–1699), который в своих «Письмах о торговле и должном проценте» подобно предыдущим писателям, настаивает на важности низкого процента. Главная причина торгового успеха Голландии – низкий процент. Чайлд восхищается экономическим развитием Голландии и выставляет ее образцом своим соотечественникам. Но, вместо того чтобы рассматривать понижение процента в зависимости от определенного рода экономических условий, существование которых является произвольным, не зависящим от воли человека, Чайльд считает возможным поддерживать величину процента на известной высоте при помощи государственного вмешательства.<br>По его мнению, правительственная власть должна вмешиваться в торговые сношения, не допуская, например, торговли колоний с другими государствами, кроме ее метрополии. Тем не менее благодаря Чайльду меркантилизм сделался учением более практическим и не столь односторонним. Он предвидел уже несостоятельность распространенной тогда теории торгового баланса, особенно в том смысле, как ее понимало большинство. В сочинении его указывается на то обстоятельство, как трудно бывает определить с точностью количество и цену ввозимых и вывозимых товаров. Затем он говорит следующее по поводу торгового баланса: «Ошибочен тот метод суждения, который рассматривает каждую отрасль торговли в отдельности. Поступая так, нельзя прийти ни к каким определенным выводам относительно всей вообще торговли. Может случиться, например, что некоторые страны вывозят в Англию очень мало товаров, но зато таких, без которых ее торговля обойтись не может. Так, торговля Дании и Норвегии с точки зрения торгового баланса крайне невыгодна для Англии, между тем эти страны поставляют ей лес и смолу – товары, безусловно необходимые для существования английского флота»».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Эспинас А.''' История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 61–62.</small>
  
<h3><center>Август Онкен (1844–1911) – німецький економіст, професор Бернського університету </center></h3>[[Файл:Podobnye problemy.jpg|center|310px]]<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Онкен А.''' История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – С. 214–215.
+
<h3><center>Август Онкен (1844–1911) – німецький економіст,<br>професор Бернського університету </center></h3>[[Файл:Podobnye problemy.jpg|center|310px]]<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Онкен А.''' История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – С. 214–215.
 
</small>
 
</small>
 
<h3><center>Іван Іванович Янжул (1846–1914) – російський економіст і статистик, академік</center></h3>[[Файл:Jangul Child.jpg|center|310px]]<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Янжул И.''' Английская свободная торговля. Исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – С. 85.</small>
 
  
 
<h3><center>Джон Мейнард Кейнс ( 1883–1946 ) – англійський економіст, засновник макроекономічної теорії та принципів державного регулювання ринкової економіки</center></h3>«Меркантилисты никогда не предполагали существования тенденции к автоматическому установлению нормы процента на нужном уровне. Наоборот, они горячо настаивали на том, что чрезмерно высокая норма процента… зависит от предпочтения ликвидности и от количества денег…<br>Полвека спустя один из ведущих писателей того времени, Чайлд, всемогущий руководитель Ост-Индской компании и ее наиболее искусный адвокат, обсуждал (в 1668 г.) вопрос о том, насколько законодательное установление максимальной процентной ставки – чего он настойчиво добивался – может отразиться на выкачке «денег»  голландцами из Англии. В качестве средства борьбы с этим опасным явлением он предлагал облегчение трансферта долговых обязательств, когда последние используются в качестве валюты, потому что это, как он говорил, «возместит недостаток по крайней мере половины наличных денег, которыми мы пользуемся в стране».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Кейнс Д.''' Общая теория занятости, процента и денег. Избранное : [пер. с англ.] / Д. Кейнс ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 309–310.</small>
 
<h3><center>Джон Мейнард Кейнс ( 1883–1946 ) – англійський економіст, засновник макроекономічної теорії та принципів державного регулювання ринкової економіки</center></h3>«Меркантилисты никогда не предполагали существования тенденции к автоматическому установлению нормы процента на нужном уровне. Наоборот, они горячо настаивали на том, что чрезмерно высокая норма процента… зависит от предпочтения ликвидности и от количества денег…<br>Полвека спустя один из ведущих писателей того времени, Чайлд, всемогущий руководитель Ост-Индской компании и ее наиболее искусный адвокат, обсуждал (в 1668 г.) вопрос о том, насколько законодательное установление максимальной процентной ставки – чего он настойчиво добивался – может отразиться на выкачке «денег»  голландцами из Англии. В качестве средства борьбы с этим опасным явлением он предлагал облегчение трансферта долговых обязательств, когда последние используются в качестве валюты, потому что это, как он говорил, «возместит недостаток по крайней мере половины наличных денег, которыми мы пользуемся в стране».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Кейнс Д.''' Общая теория занятости, процента и денег. Избранное : [пер. с англ.] / Д. Кейнс ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 309–310.</small>
  
<h3><center>Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст, історик економічної думки</center></h3>«... Discourse Чайлда. Это выдающееся произведение обычно не удостаивают внимания как одно из многих «меркантилистских» сочинений – этого было достаточно (и в некоторой степени достаточно и сейчас) для того, чтобы многие историки не видели в нем никаких достоинств. Но независимо от того, применим ли этот ярлык, следует признать, что данный Discourse затрагивал практические проблемы своего времени: занятость, заработную плату, биржи, экспорт и импорт и т. д. – в свете ясно сформулированных «законов» механизма капиталистических рынков; аналитический инструмент, который мы называем теорией равновесия, хотя и не примененный в явном виде, тем не менее присутствует «за кадром»».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 251–252. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
+
<h3><center>Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«... Discourse Чайлда. Это выдающееся произведение обычно не удостаивают внимания как одно из многих «меркантилистских» сочинений – этого было достаточно (и в некоторой степени достаточно и сейчас) для того, чтобы многие историки не видели в нем никаких достоинств. Но независимо от того, применим ли этот ярлык, следует признать, что данный Discourse затрагивал практические проблемы своего времени: занятость, заработную плату, биржи, экспорт и импорт и т. д. – в свете ясно сформулированных «законов» механизма капиталистических рынков; аналитический инструмент, который мы называем теорией равновесия, хотя и не примененный в явном виде, тем не менее присутствует «за кадром»».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 251–252. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
 
</small>
 
</small>
  
Рядок 59: Рядок 57:
 
<h3><center>Анатолій Антонович Мазаракі (нар. 1950 р.) – український науковець, доктор економічних наук, професор</center></h3>«К английским исследователям меркантилизма можно отнести Дж. Чилда (1630–1699), экономические взгляды которого нашли отражение в «Новом трактате о торговле». Автор засвидетельствовал склонность к положительному торговому балансу, но с современных позиций выступил за сохранение свободной торговли. Для Дж. Чилда деньги – средство производства».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Мазараки А. А.''' Торговля: история, цивилизация, мораль : [монография] / А. А. Мазараки ; Киев. нац. торг.-экон. ун-т. – Київ : Книга, 2010. – С. 215.
 
<h3><center>Анатолій Антонович Мазаракі (нар. 1950 р.) – український науковець, доктор економічних наук, професор</center></h3>«К английским исследователям меркантилизма можно отнести Дж. Чилда (1630–1699), экономические взгляды которого нашли отражение в «Новом трактате о торговле». Автор засвидетельствовал склонность к положительному торговому балансу, но с современных позиций выступил за сохранение свободной торговли. Для Дж. Чилда деньги – средство производства».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Мазараки А. А.''' Торговля: история, цивилизация, мораль : [монография] / А. А. Мазараки ; Киев. нац. торг.-экон. ун-т. – Київ : Книга, 2010. – С. 215.
 
</small>
 
</small>
 
<h3><center>Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания</center></h3>[[Файл:Child779-780.jpg|center|310px]]<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 19. – С. 779–780.</small>
 
  
 
</div></spoiler>
 
</div></spoiler>
 
<br>
 
<br>
 
<spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Brief Observations Concerning Trade and Interest of Money''' [Electronic resource] / Josiah Child. – Electronic text data. – Mode of access: '''http://avalon.law.yale.edu/17th_century/trade.asp'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017.
 
<spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Brief Observations Concerning Trade and Interest of Money''' [Electronic resource] / Josiah Child. – Electronic text data. – Mode of access: '''http://avalon.law.yale.edu/17th_century/trade.asp'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017.
<li>'''The East India trade a most profitable Trade to the Kingdom, and best secured and improved in a company, and a joint-stock''' : represented in a letter written upon the occasion of two letters lately published, insinuating the contrary [Electronic resource] / [J. Child, T. Papillon]. – Electronic text data. – London, 1680. – <u>'''[[Медіа:The East India Trade a most.pdf|<span style="color:#3366BB">27 p</span>]]'''</u>.
+
<li>'''The East India trade a most profitable Trade to the Kingdom, and best secured and improved in a company, and a joint-stock''' : represented in a letter written upon the occasion of two letters lately published, insinuating the contrary [Electronic resource] / [J. Child, T. Papillon]. – Electronic text data. – London, 1680. – <u>'''[[Медіа:The East India Trade a most.pdf|<span style="color:#3366BB">27 p</span>]]'''</u>. – Mode of access: '''https://books.google.com.ua/books?id=TPpBAAAAYAAJ&pg=PA15&lpg=PA15&dq=The+East+India+trade+a+most+profitable+Trade+to+the+Kingdom,+and+best+secured+and+improved+in+a+company,+and+a+joint-stock&source=bl&ots=Lomt9ZSqiY&sig=FMBRbs1qCG5QzI6o5fokAgXmrUQ&hl=ua&sa=X&ved=0ahUKEwimkorIt-7bAhXEFywKHbk3CiAQ6AEIWzAG#v=onepage&q&f=false''' – Date of request: 25.06.2018.
<li>'''A New Discourse of Trade, wherein is recommended several weighty points relating to companies of merchants''' [Electronic resource] / Josiah Child. – Electronic text data. – London, 1698. – 238 р. – Mode of access: '''http://books.google.ca/books?id=b_hBAAAAYAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false.'''. – Date of request: 09.01.2017.
+
<li>'''A New Discourse of Trade, wherein is recommended several weighty points relating to companies of merchants''' [Electronic resource] / Josiah Child. – Electronic text data. – London, 1698. – 238 р. – Mode of access: '''https://books.google.ca/books?id=b_hBAAAAYAAJ&printsec=frontcover&hl=en#v=onepage&q&f=false'''. – Date of request: 09.01.2017.
 
<li>'''Sir Josiah Child's proposals for the relief and employment of the poor''' [Electronic resource] / J. Child. – Electronic text data. – Mode of access: '''http://quod.lib.umich.edu/e/eebo/A32836.0001.001/1:1?rgn=div1;view=fulltext'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017.
 
<li>'''Sir Josiah Child's proposals for the relief and employment of the poor''' [Electronic resource] / J. Child. – Electronic text data. – Mode of access: '''http://quod.lib.umich.edu/e/eebo/A32836.0001.001/1:1?rgn=div1;view=fulltext'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017.
  
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 19. – С. 779–780.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03  Б79'''
+
<spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 19. – С. 779–780.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Б79'''
<li>'''Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат'''. – 7-е изд. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1929]. – Т. 45, ч. 3. – <u>'''[[Медіа:Child Granat.pdf|<span style="color:#3366BB">Cтб. 554–555</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03  Э68'''
+
<li>'''Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат'''. – 7-е изд. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1929]. – Т. 45, ч. 3. – <u>'''[[Медіа:Child Granat.pdf|<span style="color:#3366BB">Cтб. 554–555</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68'''
 
<li>'''Encyclopedia Britannica''' [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: '''http://www.britannica.com/biography/Sir-Josiah-Child-1st-Baronet'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017.
 
<li>'''Encyclopedia Britannica''' [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: '''http://www.britannica.com/biography/Sir-Josiah-Child-1st-Baronet'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017.
<li>'''Вернадский И.''' Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – 862 с. – С. 541–543: о Дж. Чайльде. – (Славетні постаті).<br>
+
<li>'''Вернадский И.''' Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – 862 с. – (Славетні постаті). – С. 541–543: о Дж. Чайльде.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  В35'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 В35'''
 
<li>'''Злупко С. М.'''  Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – Розд. 5.2 : Особливості розвитку меркантилізму в західноєвропейських країнах [Дж. Чілд]. – С. 137.<br>
 
<li>'''Злупко С. М.'''  Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – Розд. 5.2 : Особливості розвитку меркантилізму в західноєвропейських країнах [Дж. Чілд]. – С. 137.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  З-68'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 З-68'''
<li>'''Ингрэм Д.''' История политической экономии [Электронный ресурс] / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – 322 с. – <u>'''[[Медіа:IngremChild62-63.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 62–63</span>]]'''</u>: о Джозайе Чайльде.
+
<li>'''Ингрэм Д.''' История политической экономии [Электронный ресурс] / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – 322 с. – <u>'''[[Медіа:IngremChild62-63.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 62–63</span>]]'''</u>: о Джозайе Чайльде.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В146341'''<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nplu.org/ НБУ ім. Ярослава Мудрого]</span>''':'' '''Б325111'''<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kiev.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''330 И596'''
 
<li>'''Кейнс Дж. М.''' Общая теория занятости, процента и денег. Избранное : [пер. с англ.] / Джон Мейнард Кейнс ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – Кн. 6, гл. 23 : Заметки о меркантилизме, законах против ростовщичества, деньгах, оплаченных марочным сбором, и теориях недопотребления [Дж. Чайльд]. – С. 309–310. – (Антология экономической мысли / отв. ред. Л. А. Амелёхин).<br>
 
<li>'''Кейнс Дж. М.''' Общая теория занятости, процента и денег. Избранное : [пер. с англ.] / Джон Мейнард Кейнс ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – Кн. 6, гл. 23 : Заметки о меркантилизме, законах против ростовщичества, деньгах, оплаченных марочным сбором, и теориях недопотребления [Дж. Чайльд]. – С. 309–310. – (Антология экономической мысли / отв. ред. Л. А. Амелёхин).<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  К33'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 К33'''
 
<li>'''Криворучко А. В.''' Изменение правового статуса английской Ост-Индской компании и колонизация Индии в 1600–1758 годах [Электронный ресурс] / А. В. Криворучко // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 528–536. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступу: '''[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=FP_index.htm_2011_1_85 http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv]'''. – Дата обращения: 09.01.2017.
 
<li>'''Криворучко А. В.''' Изменение правового статуса английской Ост-Индской компании и колонизация Индии в 1600–1758 годах [Электронный ресурс] / А. В. Криворучко // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 528–536. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступу: '''[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=FP_index.htm_2011_1_85 http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv]'''. – Дата обращения: 09.01.2017.
 
<li>'''Маклеод Г. Д.''' Основания политической экономии / Г. Д. Маклеод ; пер. с англ. М. И. Веселовского. – Санкт-Петербург : Издание Н. Тиблена, 1865. – Гл. 1.45 : Предложение сэра Джозайи Чайлда. – С. 45–46.<br>
 
<li>'''Маклеод Г. Д.''' Основания политической экономии / Г. Д. Маклеод ; пер. с англ. М. И. Веселовского. – Санкт-Петербург : Издание Н. Тиблена, 1865. – Гл. 1.45 : Предложение сэра Джозайи Чайлда. – С. 45–46.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33 М15'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.1 М15'''
 
<li>'''Мицюк О. К.''' Історія політичної економії [Електронний ресурс] / О. К. Мицюк. – Електрон. текст. дані. – Подєбради, 1922. – Т. 1. – 254 с. – <u>'''[[Медіа:Mycjuk155.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 155</span>]]'''</u>: про Джозайю Чайльда. – Режим доступу: '''http://diasporiana.org.ua/politologiya/12096-mitsyuk-o-istoriya-politichnoyi-ekonomiyi-t-1/'''. – Дата звернення: 09.01.2017.
 
<li>'''Мицюк О. К.''' Історія політичної економії [Електронний ресурс] / О. К. Мицюк. – Електрон. текст. дані. – Подєбради, 1922. – Т. 1. – 254 с. – <u>'''[[Медіа:Mycjuk155.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 155</span>]]'''</u>: про Джозайю Чайльда. – Режим доступу: '''http://diasporiana.org.ua/politologiya/12096-mitsyuk-o-istoriya-politichnoyi-ekonomiyi-t-1/'''. – Дата звернення: 09.01.2017.
<li>'''Онкен А.''' История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – 494 с. – С. 214–215: о Дж. Чайльде. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  О-58'''
+
<li>'''Онкен А.''' История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – 494 с. – С. 214–215: о Дж. Чайльде. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 О-58'''
<li>'''Райнерт Э. С.''' Как  богатые  страны  стали  богатыми,  и  почему  бедные  страны  остаются  бедными [Электронный ресурс] /  Э. С. Райнерт ; пер.  с  англ.  Н.  Автономовой ;  под ред. В.  Автономова. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Изд. дом Гос. ун-та – Высшей школы экономики, 2011. – 384 с. – <u>'''[[Медіа:Rainert126-127.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 126–127</span>]]'''</u>: о Джосайе Чайльде. – (Экономическая теория).
+
<li>'''Райнерт Э. С.''' Как  богатые  страны  стали  богатыми,  и  почему  бедные  страны  остаются  бедными /  Э. С. Райнерт ; пер.  с  англ.  Н.  Автономовой ;  под ред. В.  Автономова. – 4-е изд. – Москва : Изд. дом Высш. шк. экономики, 2016. – 384 с. – (Экономическая серия). – С. 127: о Джосайе Чайльде.<br>
 +
''Шифр зберігання книги:'' '''33М  Р18'''.
 
<li>'''Роббинс Л.''' История экономической мысли : лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – Лекция 7 : Чайлд и Локк (процент). – С. 113–114.<br>
 
<li>'''Роббинс Л.''' История экономической мысли : лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – Лекция 7 : Чайлд и Локк (процент). – С. 113–114.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  Р58'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Р58'''
<li>'''Савенкова И. Ю.''' Джозайя Чайльд (1630–1699) как идеолог британской экспансии в Индии / И. Ю. Савенкова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. – 2010. – № 19. – С. 95–108. – Режим доступу: '''http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlui_2010_19_12'''. – Дата звернення: 09.01.2017.<br>''Шифр зберігання журналу в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':'' '''Ж69372'''
+
<li>'''Савенкова И. Ю.''' Джозайя Чайльд (1630–1699) как идеолог британской экспансии в Индии / И. Ю. Савенкова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. – 2010. – № 19. – С. 95–108. – Режим доступу: '''http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlui_2010_19_12'''. – Дата звернення: 09.01.2017.<br>''Шифр зберігання журналу в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''Ж69372'''
 
<li>'''Фалькнер С. А.''' Происхождение железного закона заработной платы : Социальные проблемы в экон. литературе XVII–XIX вв. / С. А. Фалькнер. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Вопросы труда, 1925. – Гл. 3.2 : Территориальные передвижения в теории заработной платы (Чайлд, Кольпепер-младший, Бехер). – С. 70–72.<br>
 
<li>'''Фалькнер С. А.''' Происхождение железного закона заработной платы : Социальные проблемы в экон. литературе XVII–XIX вв. / С. А. Фалькнер. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Вопросы труда, 1925. – Гл. 3.2 : Территориальные передвижения в теории заработной платы (Чайлд, Кольпепер-младший, Бехер). – С. 70–72.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  Ф19'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Ф19'''
<li>'''Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 251–252, 347–348, 477: о Джозайе Чайльде. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).<br>
+
<li>'''Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33). – С. 251–252, 347–348, 477: о Джозайе Чайльде.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  Ш96'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Ш96'''
<li>'''Эрлихсон И. М.''' Меркантилизм и проекты борьбы с безработицей в Англии второй половины XVII века [Электронный ресурс] / И. М. Эрлихсон // Вестник Рязанского государственного университета. – 2009. – Вып. 25. – <u>'''[[Медіа:Erlihson158.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 77–88</span>]]'''</u>. – Электрон. текстовые данные.
 
 
<li>'''Эспинас А.''' История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – 192 c. – С. 61–62: о Дж. Чайльде.<br>
 
<li>'''Эспинас А.''' История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – 192 c. – С. 61–62: о Дж. Чайльде.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  Э85'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Э85'''
<li>'''Яковлев А.''' Завещание Джона Локка, приверженца мира, философа и англичанина / Анатолий Яковлев. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – 424 с. – С. 226–228: о Дж. Чальде.<br>
+
<li>'''Янжул И.''' Английская свободная торговля : исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – 228 с. – С. 85: о Чайльде.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В 46234/1'''
''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф  Я47'''
 
<li>'''Янжул И.''' Английская свободная торговля : исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – 228 с. – С. 85: о Чайльде. – Режим доступа: '''http://books.e-heritage.ru/book/10080986'''. – Дата обращения: 09.01.2017.<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':'' '''В 46234/1'''
 
 
<li>'''Grander J.''' A biographical history of England from Egbert the Great to the revolution [Electronic resource] : in 6 vol. / J. Grander. – Electronic text data. – London, 1824. – Vol. 6. – <u>'''[[Медіа:Grander123.pdf|<span style="color:#3366BB">P. 123</span>]]'''</u>. – Mode of access: '''https://archive.org/details/biographicalhist06gran.'''. – Date of request: 09.01.2017.
 
<li>'''Grander J.''' A biographical history of England from Egbert the Great to the revolution [Electronic resource] : in 6 vol. / J. Grander. – Electronic text data. – London, 1824. – Vol. 6. – <u>'''[[Медіа:Grander123.pdf|<span style="color:#3366BB">P. 123</span>]]'''</u>. – Mode of access: '''https://archive.org/details/biographicalhist06gran.'''. – Date of request: 09.01.2017.
 
<li>'''The history of parliament''' : British political, social and local history [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: '''http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1660-1690/member/child-josiah-1630-99'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017.
 
<li>'''The history of parliament''' : British political, social and local history [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: '''http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1660-1690/member/child-josiah-1630-99'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017.
  
 
</spoiler>
 
</spoiler>
<br>
+
<br><gallery></gallery>
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=2>
+
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=3>
 
Файл:Child1.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://en.wikipedia.org/wiki/Josiah_Child'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
 
Файл:Child1.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://en.wikipedia.org/wiki/Josiah_Child'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
 
Файл:Child2.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://mises.org/daily/4702'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
 
Файл:Child2.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://mises.org/daily/4702'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
Файл:Child3.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/ekonomika_i_pravo/CHALD_DZHOSAYA.html'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
+
Файл:Child3.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://www.britishmuseum.org/collection/object/P_P-7-180'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
 
Файл:Child4.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://en.wikipedia.org/wiki/File:JosiahChildMonumentWanstead.jpg'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
 
Файл:Child4.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://en.wikipedia.org/wiki/File:JosiahChildMonumentWanstead.jpg'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
Файл:Child5.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://books.google.ca/books?id=b_hBAAAAYAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
+
Файл:Child5.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://books.google.ca/books?id=b_hBAAAAYAAJ&printsec=frontcover&hl=ua#v=onepage&q&f=truee'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
 
Файл:Child6.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://en.wikipedia.org/wiki/File:OldWansteadGardens.jpg'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
 
Файл:Child6.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://en.wikipedia.org/wiki/File:OldWansteadGardens.jpg'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small>
 +
</gallery>
 
</spoiler>
 
</spoiler>
  

Поточна версія на 09:07, 29 листопада 2022

Child.JPG

Чайлд (Чайльд, Чілд) Джозайя

Child Josiah
(1630 – 22 червня 1699) –
англійський економіст другої половини XVII ст.,
представник пізнього меркантилізму.






Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Джозайю Чайлда


Твори


Література


Фотогалерея