57.png





ЕКОНОМІЧНИЙ ОЛІМП: ЛАУРЕАТИ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ З ЕКОНОМІКИ

Відмінності між версіями «Хансен Ларс Пітер»

Матеріал з Економічний Олімп
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: слева|Ларс Пітер Хансен <center>'''Американський економіст Ларс Пітер Ханс...)
(Немає відмінностей)

Версія за 12:52, 21 грудня 2021

Ларс Пітер Хансен
Американський економіст Ларс Пітер Хансен
Lars Peter Hansen
(н. 1952)

Лауреат Нобелівської премії з економіки 2013 р. за «емпіричний аналіз цін на активи» (разом з Робертом Шиллером та Юджином Фама). Ларс Хансен відомий як розробник узагальненого методу моментів, він є автором багатьох робіт по застосуванню узагальненого методу моментів, для аналізу економічних моделей в різних областях, включаючи економіку праці, міжнародні фінанси та макроекономіку. Він є одним з редакторів «Advances in Economics and Econometrics» і «Handbook of Financial Econometrics». Спільно з Раві Джаганнатаном він отримав теорему, яка відома, як Hansen – Jagannathan bound. Ця теорема говорить про те, що відношення стандартного відхилення стохастичного коефіцієнта дисконтування до свого середнього значення перевищує коефіцієнт Шарпа у будь-якому портфелі. Бакалавр Університету штату Юти (1974), ступінь доктора філософії Університету Міннесоти (1978). Працював асистентом професора в Університеті Карнеги – Меллона. У 1981 р. стає членом Національної академії наук США. Спільно з Кеннетом Синглтоном є володарем медалі Фриша за 1984 рік, також він отримав премію Неммерса по економіці за 2006 рік.




ЛІТЕРАТУРА
  • Довбенко М. Ключі до знань про фінансові ринки : [Юджин Фама, Роберт Шіллер, Ларс Хансен] / М. Довбенко // Віче. – 2013. – № 23. – С. 26–27.
  • Нобелівська премія – 2013 : [Юджин Фама, Ларс Петер Хансен, Роберт Шиллер] // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 12. – С. 96–102.
  • Сверчков Р. Эффективность финансовых рынков (Нобелевская премия по экономике 2013 года) : [Юджин Фама, Роберт (Боб) Джеймс Шиллер, Ларс Петер Хансен] / Р. Сверчков, К. Сонин // Вопросы экономики. – 2014. – № 1. – С. 4–21.