Відмінності між версіями «Ромер Пол»
NTI705 (обговорення • внесок) м |
|||
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Paul_Romer.jpg|left|100px]] | [[Файл:Paul_Romer.jpg|left|100px]] | ||
− | |||
<center>'''Американський економіст Пол Майкл Ромер'''</center> | <center>'''Американський економіст Пол Майкл Ромер'''</center> | ||
<center>'''[[Paul M. Romer]]'''</center> | <center>'''[[Paul M. Romer]]'''</center> | ||
<center>'''(н. 1955)'''</center> | <center>'''(н. 1955)'''</center> | ||
− | Професор економіки школи бізнесу Нью-Йоркського університету. З 2016 року – Шеф-економіст Світового банку. | + | <div align="justify">Професор економіки школи бізнесу Нью-Йоркського університету. З 2016 року – Шеф-економіст Світового банку. |
Пол Ромер поряд з Робертом Лукасом є основоположником нової теорії економічного зростання, відомої як модель «Лукаса-Ромера». Відповідно до цієї моделі основним фактором економічного зростання є зростання капіталовкладень у науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та інвестиції у людський капітал. Один з висновків моделей Ромера та Лукаса полягає у тому, що економіка, що володіє ресурсами людського капіталу та розвиненою наукою, має у довгостроковій перспективі кращі шанси зростання, ніж економіка, позбавлена цих переваг. П. Ромер досліджував вплив технологічних інновацій на економіку. Нобелівську премію з економіки отримав у 2018 р. разом Вільямом Нордхаусом «за інтеграцію кліматичних змін і технологічних інновацій в макроекономічний аналіз». | Пол Ромер поряд з Робертом Лукасом є основоположником нової теорії економічного зростання, відомої як модель «Лукаса-Ромера». Відповідно до цієї моделі основним фактором економічного зростання є зростання капіталовкладень у науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та інвестиції у людський капітал. Один з висновків моделей Ромера та Лукаса полягає у тому, що економіка, що володіє ресурсами людського капіталу та розвиненою наукою, має у довгостроковій перспективі кращі шанси зростання, ніж економіка, позбавлена цих переваг. П. Ромер досліджував вплив технологічних інновацій на економіку. Нобелівську премію з економіки отримав у 2018 р. разом Вільямом Нордхаусом «за інтеграцію кліматичних змін і технологічних інновацій в макроекономічний аналіз». | ||
Рядок 10: | Рядок 9: | ||
<center>'''ЛІТЕРАТУРА'''</center> | <center>'''ЛІТЕРАТУРА'''</center> | ||
: | : | ||
− | *Акимов Н. И. Модель Пола Ромера / Н. И. Акимов // Политическая экономия современного способа производства : [монография : в 7 кн.]. Кн. 3. Макроэкономика и микроэкономика: динамический подход. Ч. 1. Макроэкономика / Н. И. Акимов. – Москва : Экономика, 2004. – Гл. 7.3.1. – С. 235–239. | + | * Акимов Н. И. Модель Пола Ромера / Н. И. Акимов // Политическая экономия современного способа производства : [монография : в 7 кн.]. Кн. 3. Макроэкономика и микроэкономика: динамический подход. Ч. 1. Макроэкономика / Н. И. Акимов. – Москва : Экономика, 2004. – Гл. 7.3.1. – С. 235–239. |
− | *Мостовая Е. Б. Теории экономического прогресса. Модель Поля Ромера / Е. Б. Мостовая // Основи экономической теории / Е. Б. Мостовая. – Новосибирск : НГАЭиУ, 1997. – Лекция 22. – С. 346–361. – (Высшее образование). | + | * Маслов А. О. Акумуляція ресурсів у національному дослідницькому секторі як найважливіша детермінанта економічного зростання в моделі П. Ромера / А. О. Маслов // Інформаційно-знаннєва економіка : підручник / А. О. Маслов ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ : Київ. ун-т, 2016. – Тема 16. – С. 373–387. |
+ | |||
+ | * Мостовая Е. Б. Теории экономического прогресса. Модель Поля Ромера / Е. Б. Мостовая // Основи экономической теории / Е. Б. Мостовая. – Новосибирск : НГАЭиУ, 1997. – Лекция 22. – С. 346–361. – (Высшее образование).</div> | ||
[[Category: За алфавітом]] | [[Category: За алфавітом]] | ||
[[Category: За країною]] | [[Category: За країною]] | ||
[[Category: За роком присудження премії]] | [[Category: За роком присудження премії]] |
Поточна версія на 08:52, 29 вересня 2022
Пол Ромер поряд з Робертом Лукасом є основоположником нової теорії економічного зростання, відомої як модель «Лукаса-Ромера». Відповідно до цієї моделі основним фактором економічного зростання є зростання капіталовкладень у науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та інвестиції у людський капітал. Один з висновків моделей Ромера та Лукаса полягає у тому, що економіка, що володіє ресурсами людського капіталу та розвиненою наукою, має у довгостроковій перспективі кращі шанси зростання, ніж економіка, позбавлена цих переваг. П. Ромер досліджував вплив технологічних інновацій на економіку. Нобелівську премію з економіки отримав у 2018 р. разом Вільямом Нордхаусом «за інтеграцію кліматичних змін і технологічних інновацій в макроекономічний аналіз».
- Акимов Н. И. Модель Пола Ромера / Н. И. Акимов // Политическая экономия современного способа производства : [монография : в 7 кн.]. Кн. 3. Макроэкономика и микроэкономика: динамический подход. Ч. 1. Макроэкономика / Н. И. Акимов. – Москва : Экономика, 2004. – Гл. 7.3.1. – С. 235–239.
- Маслов А. О. Акумуляція ресурсів у національному дослідницькому секторі як найважливіша детермінанта економічного зростання в моделі П. Ромера / А. О. Маслов // Інформаційно-знаннєва економіка : підручник / А. О. Маслов ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ : Київ. ун-т, 2016. – Тема 16. – С. 373–387.
- Мостовая Е. Б. Теории экономического прогресса. Модель Поля Ромера / Е. Б. Мостовая // Основи экономической теории / Е. Б. Мостовая. – Новосибирск : НГАЭиУ, 1997. – Лекция 22. – С. 346–361. – (Высшее образование).