Відмінності між версіями «Білімович Олександр Дмитрович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 72: Рядок 72:
 
Найбільш близьким попередником новітньої теорії розподілу автор вважає Е. Бернштейна. Саме у нього, пише Білімович, російськими дослідниками була запозичена основна ідея протиставлення [[Файл:15 ekonomicheskoy teorii.jpg|450px]] (Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 20).
 
Найбільш близьким попередником новітньої теорії розподілу автор вважає Е. Бернштейна. Саме у нього, пише Білімович, російськими дослідниками була запозичена основна ідея протиставлення [[Файл:15 ekonomicheskoy teorii.jpg|450px]] (Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 20).
  
Засновником, творцем «социальной теории распределения» називають М. Тугана-Барановського. Проте Білімович першим автором новітньої теорії розподілу називає П. Струве:
+
Засновником, творцем «социальной теории распределения» називають М. Тугана-Барановського. Проте Білімович першим автором новітньої теорії розподілу називає П. Струве:[[Файл:16 pervim avtorom.jpg|center|450px]](Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 21).
 
 
(Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 21).
 
  
 
М. Тугана-Барановського Білімович характеризує як економіста, який дав подальше обґрунтування і розвиток соціальної теорії розподілу і на той час був в російській літературі її головним представником. Він побудував теорію розподілу незалежною від цін і цінностей. «Истинная теория распределения общественного дохода, – писав Туган-Барановський, – не может быть следствием какой бы то ни было теории ценности» (Туган-Барановский М. И. Теоретические основы марксизма / М. И. Туган-Барановский. – Санкт-Петербург, 1905. – С. 187). Теорія цінності і ціни і теорія розподілу, за Туганом-Барановським, методологічно несумісні.
 
М. Тугана-Барановського Білімович характеризує як економіста, який дав подальше обґрунтування і розвиток соціальної теорії розподілу і на той час був в російській літературі її головним представником. Він побудував теорію розподілу незалежною від цін і цінностей. «Истинная теория распределения общественного дохода, – писав Туган-Барановський, – не может быть следствием какой бы то ни было теории ценности» (Туган-Барановский М. И. Теоретические основы марксизма / М. И. Туган-Барановский. – Санкт-Петербург, 1905. – С. 187). Теорія цінності і ціни і теорія розподілу, за Туганом-Барановським, методологічно несумісні.
Рядок 82: Рядок 80:
 
<p>Висуваючи на перший план зростання капіталів та підвищення продуктивності праці, Білімович не відкидає і соціальних факторів. [[Файл:I ne podlegit.jpg|center|500px]] (Билимович А. Подъем товарных цен в России. – С. 67).</p>
 
<p>Висуваючи на перший план зростання капіталів та підвищення продуктивності праці, Білімович не відкидає і соціальних факторів. [[Файл:I ne podlegit.jpg|center|500px]] (Билимович А. Подъем товарных цен в России. – С. 67).</p>
 
Але основу як підвищення матеріального стану робітників, так і економічного зростання Білімович вбачає у нагромадженні капіталів та зростанні продуктивності праці в межах існуючого господарського ладу.[[Файл:Nakoplenie.jpg|center|500px]](Билимович А. Подъем товарных цен в России. – С. 67).
 
Але основу як підвищення матеріального стану робітників, так і економічного зростання Білімович вбачає у нагромадженні капіталів та зростанні продуктивності праці в межах існуючого господарського ладу.[[Файл:Nakoplenie.jpg|center|500px]](Билимович А. Подъем товарных цен в России. – С. 67).
<p>Ще одну сторону світогляду Білімовича становить його відношення до економічної теорії Маркса. Цього питання він побіжно торкається, викладаючи в своїх працях теоретичні засади різних шкіл та їх прихильників. Проте більш послідовно воно знайшло висвітлення в огляді Білімовичем праці С. Франка «Теория ценности Маркса и ее значение» (1900 р.). Епіграфом огляду Білімович бере слова М. Х. Бунге:[[Файл:19 est priznaki.jpg|center|500px]](Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение : критический этюд / А. Билимович. – Санкт-Петербург : Изд. М. И. Водовозовой, 1900. – С. 1).</p>
+
<p>Ще одну сторону світогляду Білімовича становить його відношення до економічної теорії Маркса. Цього питання він побіжно торкається, викладаючи в своїх працях теоретичні засади різних шкіл та їх прихильників. Проте більш послідовно воно знайшло висвітлення в огляді Білімовичем праці С. Франка «Теория ценности Маркса и ее значение» (1900 р.). Епіграфом огляду Білімович бере слова М. Х. Бунге:[[Файл:19 est priznaki.jpg|center|350px]](Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение : критический этюд / А. Билимович. – Санкт-Петербург : Изд. М. И. Водовозовой, 1900. – С. 1).</p>
 
Розгортання активної полеміки навколо питання про цінність Білімович пояснює виходом третього тому «Капіталу» К. Маркса (1894 р.). Поява цього тому, пише він, показала багатьом наявність значних суперечностей в економічній системі Маркса, а це зумовило появу критичної течії серед самих прихильників Маркса і навіть відмову багатьох з них від основних положень теорії.
 
Розгортання активної полеміки навколо питання про цінність Білімович пояснює виходом третього тому «Капіталу» К. Маркса (1894 р.). Поява цього тому, пише він, показала багатьом наявність значних суперечностей в економічній системі Маркса, а це зумовило появу критичної течії серед самих прихильників Маркса і навіть відмову багатьох з них від основних положень теорії.
  
 
Основоположником критичного напряму на Заході Білімович називає В. Зомбарта. А найбільш яскравим представником його – Бернштейна. В Росії активно включились в полеміку П. Струве і М. Туган-Барановський, а відтак С. Франк. Саме його працю аналізує Білімович, ставлячи завданням [[Файл:20 izlozchit naibolee.jpg|center|500px]](Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение. – С. 2–3).
 
Основоположником критичного напряму на Заході Білімович називає В. Зомбарта. А найбільш яскравим представником його – Бернштейна. В Росії активно включились в полеміку П. Струве і М. Туган-Барановський, а відтак С. Франк. Саме його працю аналізує Білімович, ставлячи завданням [[Файл:20 izlozchit naibolee.jpg|center|500px]](Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение. – С. 2–3).
<p>С. Франк розрізняє категорії «ценности вообще», «меновой ценности» і робить висновок, що не існує принципової відмінності між ціною і міновою цінністю. Білімович погоджується з такою думкою. Сприймає він і критичний аналіз Франком категорії мінової цінності Маркса, що ґрунтується на основі трудової теорії. Критикуючи трудову теорію цінності, С. Франк показує, що Маркс сам фактично відмовляється від неї в третьому томі «Капіталу». Дійсно, як відомо, в першому томі «Капіталу» Маркс стверджує, що цінність визначається працею, що навколо неї відбувається коливання цін, а в третьому томі він вводить категорію ціни виробництва, як перетвореної форми цінності, яка, за висловом Франка, зумовлюється витратами виробництва з включенням середнього прибутку на капітал і ренти, тобто тими ж витратами виробництва,[[Файл:21 kotorimi zadolgo.jpg|center|500px]](Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение. – С. 8). Ці ідеї сприймає Білімович і наголошує, що Франк заперечує також і теорію витрат виробництва. Спростовує Франк трудову теорію мінової цінності визначенням праці єдиним фактором виробництва, тому що[[Файл:22 obmen uchitivaet.jpg|center|500px]](Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение. – С. 10).</p>
+
<p>С. Франк розрізняє категорії «ценности вообще», «меновой ценности» і робить висновок, що не існує принципової відмінності між ціною і міновою цінністю. Білімович погоджується з такою думкою. Сприймає він і критичний аналіз Франком категорії мінової цінності Маркса, що ґрунтується на основі трудової теорії. Критикуючи трудову теорію цінності, С. Франк показує, що Маркс сам фактично відмовляється від неї в третьому томі «Капіталу». Дійсно, як відомо, в першому томі «Капіталу» Маркс стверджує, що цінність визначається працею, що навколо неї відбувається коливання цін, а в третьому томі він вводить категорію ціни виробництва, як перетвореної форми цінності, яка, за висловом Франка, зумовлюється витратами виробництва з включенням середнього прибутку на капітал і ренти, тобто тими ж витратами виробництва,[[Файл:21 kotorimi zadolgo.jpg|center|350px]](Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение. – С. 8). Ці ідеї сприймає Білімович і наголошує, що Франк заперечує також і теорію витрат виробництва. Спростовує Франк трудову теорію мінової цінності визначенням праці єдиним фактором виробництва, тому що[[Файл:22 obmen uchitivaet.jpg|center|350px]](Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение. – С. 10).</p>
Щодо теорії абсолютної цінності, то вона, за словами Франка, поділяє всі недоліки трудової теорії мінової цінності. Білімович на цій підставі доходить висновку, що   (Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение. – С. 11). У даному випадку в критиці трудової теорії Маркса Білімович використовує працю Франка, підтверджуючи правильність його оцінок і не погоджуючись лише в деяких питаннях. Проте загальний висновок Білімовича – це заперечення трудової теорії цінності. Проведений аналіз, пише він, примушує нас [[Файл:24 otvergnut trudovuyu cennost.jpg|240px]] як таку, що [[Файл:25 ne viderzchivaet kritiki.jpg|240px]] (Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение. – С. 16, 17).
+
Щодо теорії абсолютної цінності, то вона, за словами Франка, поділяє всі недоліки трудової теорії мінової цінності. Білімович на цій підставі доходить висновку, що [[Файл:23 posledovatelno virabotannuyu.jpg|center|450px]] (Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение. – С. 11). У даному випадку в критиці трудової теорії Маркса Білімович використовує працю Франка, підтверджуючи правильність його оцінок і не погоджуючись лише в деяких питаннях. Проте загальний висновок Білімовича – це заперечення трудової теорії цінності. Проведений аналіз, пише він, примушує нас [[Файл:24 otvergnut trudovuyu cennost.jpg|200px]] як таку, що [[Файл:25 ne viderzchivaet kritiki.jpg|200px]] (Билимович А. С. Франк. Теория ценности Маркса и ее значение. – С. 16, 17).
  
 
Окремий, своєрідний і досить плідний етап наукової діяльності Білімовича становить період перебування в еміграції. У 1920 р. він, як уже зазначалось, емігрував до Югославії, а згодом до США. Науковий доробок Білімовича в цей період досить значний. В еміграції він опублікував понад 150 наукових праць з різних проблем економічної науки.
 
Окремий, своєрідний і досить плідний етап наукової діяльності Білімовича становить період перебування в еміграції. У 1920 р. він, як уже зазначалось, емігрував до Югославії, а згодом до США. Науковий доробок Білімовича в цей період досить значний. В еміграції він опублікував понад 150 наукових праць з різних проблем економічної науки.

Версія за 10:14, 14 вересня 2015

Bilimovich.JPG

Білімович (Бич-Билина Білімович) Олександр Дмитрович

(25 травня 1876 – 21 грудня 1963) –
український економіст представник Київської політико-економічної школи кінця ХІХ – початку ХХ ст.









Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Олександра Дмитровича Білімовича


Твори


Література


Іконографія