Боден Жан

Боден (Бодуен, Бодін, Бодіній) Жан

Bodin (Bodini, Boundin, Bodinus, Bodinius Jean (Johanus)
(1530 – 1596) –
французький мислитель, правознавець,
історик, економіст і державний діяч другої половини XVI ст.
Представник раннього меркантилізму,
один із засновників кількісної теорії грошей.
Теоретик державного суверенітету, один із засновників сучасної політології.

Життя та діяльність

Діяльність та літературна творчість Ж. Бодена припала на нелегкий і суперечливий етап розвитку французького Відродження, ускладнений конфесійним розколом і розквітом боротьби між католиками та протестантами. «Головні лінії Боденового життя, його головні духовні імпульси разом з історичною ситуацією Франції періоду релігійних війн утворюють надійні межі для визначення біографічного впливу на його творчість» (Денцер Г. Боден / Горст Денцер // Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера : [пер. з нім.] / за ред. Є. Причепія. – Київ : Тандем, 2002. – С. 198).

Народився Ж. Боден у м. Анжер у 1530 р. (в окремих джерелах йдеться про 1529 р.) у родині кравця. Під впливом Габріеля Бовері, єпископа Анжерського, у 1545 р. пристає до кармелітів і навчається у монастирській школі кармелітів у своєму рідному місті. Невдовзі, зважаючи на здібності юнака, його відправляють на навчання до Парижа, де на теологічному факультеті Сорбонни він вивчає філософію, а у Королівському коледжі, заснованому Франциском I (майбутній Коледж де Франс), – стародавні мови (латину, грецьку, давньоєврейську та сирійську). Збереглися відомості, згідно із якими, ймовірно у 1548 р., Бодена з кількома товаришами по ордену було звинувачено у єресі. Він один уник вогнища інквізиції, завдяки анулюванню обітниці у 1549 р. (вірогідніше, у наслідок заступництва Боварі та ордена).

З 1550 р. до 1561 р. життя Ж. Бодена пов’язано з Тулузою. Він продовжує освіту у Тулузькому університеті, де вдосконалює свою універсальну освіту і вивчає юриспруденцію, а згодом викладає право. Тут він закладає основи своєї кар’єри і своєї політичної концепції. Саме з Тулузи бере початок його науковий доробок: виникає система універсального права і основи політичної філософії.

У 1561 р. він повертається до Парижа і займає посаду адвоката судової палати парламенту. «Політичний шлях Бодена був позначений релігійними війнами, ними визначена і його боротьба, що тривала усе життя. Усіма засобами, часом залишаючи осторонь свої переконання, він опікувався, за словами Шовре (Roger Chauviré), «le salut du royaume dans la tolérance et la paix» («порятунком королівства в толерантності й мирі»). Служба Бодена французькій монархії, яка визначила зеніт його життя з 1567 по 1576 рр., залежно від політичного становища була службою королю, службою партії politiques і діяльністю у штатах» (Денцер Г. Боден. – С. 200).

Жан Боден стає відомим завдяки публікації у 1566 р. праці «Метод для легкого пізнання історії» («Метод легкого вивчення історії») («Methodus ad facilem historiarum cognitionem»). Твір Ж. Бодена – перша спроба розповіді про людські суспільства, про те, що у сучасній термінології визначається як цивілізації, які представлені у праці європейськими народами та народами Сходу – турками, персами, арабами й африканцями. У праці він не тільки розмірковує з приводу історії людства, але й формулює перший варіант свого вчення про державу і державну владу.

З 1567 р. по 1570 р. Ж. Боден служить у французького короля Карла IX прокурором Великого Журі в Пуатьє, хранителем лісів у Нормандії. У 1568 р. Бодена було обрано депутатом від Анжера на збори Генеральних штатів у Нарбонні. У 1571–1573 рр. Ж. Боден – радник герцога Франсуа д’Алансона – брата короля. Він ледве врятувався від різанини гугенотів під час Варфоломіївської ночі у 1572 р. як людина, що викликала сумніви у прибічників католицизму. Після Варфоломіївської ночі герцог д’Алансон заснував політичну партію, «головним ідеологом» якої повинен був стати Жан Боден. «Партія політиків» (Parti des Politiques) зайняла незалежну від обох сторін позицію і намагалася відновити мир у державі визнанням свободи віросповідання. Намагання цієї партії, до якої належали «кращі люди» того часу, зокрема канцлер Лопіталь, втілилися тільки у 1589 р., коли королем Франції став Генріх IV (1553–1610 рр.). Особисто Жан Боден у своїй конфесійній приналежності ніколи не визначався однозначно. Терпимість та зацікавленість Ж. Бодена іншими конфесіями сприяла виникненню підозр щодо його схильності до протестантства, деїзму, іудаїзму та мусульманства. Боден підтримував герцога д’Алансона лише до того часу, поки той представляв інтереси монархії. Коли герцог зажадав вибороти французьку корону у свого брата Анрі (Генріха III) і тим порушив визначений порядок наслідування, Ж. Боден перейшов на бік короля.

У 1574–1575 рр. він радник короля Генріха III. Боден користується авторитетом як людина, що має надзвичайно широкі знання усіх державних устроїв, правових звичаїв і норм тогочасного світу. А після виходу у 1576 р. праці «Шість книг про республіку» («Les six livres de la Republique») (в англійському перекладі «Six Books of the Commonwealth» –«Шість книг про державу»), Жан Боден отримує найвище визнання як науковець. У 1576 р. на зборах Генеральних штатів у Блуа, де він представляв третій стан, Боден виступив на захист політики релігійного компромісу всупереч позиції більшості депутатів. В усіх своїх справах він насамперед керується турботою про державу і тому не погоджується з політикою Генріха III, яка не сприяє зміцненню Франції. Ж. Боден виступає за сильну центральну владу, що здатна перебороти смуту. Розчарований, він залишає Париж. Завдяки одруженню з вдовою Франсуазою Труяр (1576 р.) Боден отримує у 1577 р. можливість успадкувати посаду прокурора в суді міста Лан, яку обіймає до кінця життя (1596 р.). Переїзд у провінцію надавав Ж. Бодену джерело постійного прибутку, але означав відхід від великої політики. Взагалі його причетність до великої політики виявилась лише у посаді доповідача у Державній Раді та радника у дипломатичних переговорах Франції з Польщею, Англією та Нідерландами.

У 1581–1584 рр. він подорожує разом із герцогом д’Алансоном, супроводжує його у Лондон до двору Єлизавети I і приймає участь у боротьбі за свободу Нідерландів. «Звичайно, завдяки широкій ерудиції та багатому досвідові у державних справах Боден був призначений для великої кар’єри. Він зі своєю, такою несвоєчасною, вірністю принципам не був створений до лавірування й виваженості у реалізації рішень. Навіть найрозсудливіша концепція – а Боденова саме такою і була – рідко здобувала визнання у пристрастях релігійних війн. Важливішими були, мабуть, соціальні та пов’язані з ними ментальні перепони; незважаючи на потужну протекцію, син кравця не знайшов доступу ані до високої політики, де панували аристократія та правителі церкви, ані до Noblesse de robe (шляхти мантії), де панувало вузьке коло сімей» (Денцер Г. Боден. – С. 201).

Як це не парадоксально, але прогресивні погляди мислителя XVI ст. Жана Бодена на історію, державу, владу, релігію та ін. поєднувалися із середньовічними забобонами і вірою у чаклунство та магію. Суддя міста Лана засуджував до спалення за чаклунство та написав трактат «Демономанія колдунів» («Демономанія відьом») («De la demonomanie des sorciers») (1580 р.). Помер Ж. Боден від чуми і був похований у Eglise des Cordeliers (церкві францисканців) під Ланом.

Основними напрямками наукових інтересів Ж. Бодена були право, історія та політична думка. У коло проблем, що цікавили Бодена, входили й актуальні економічні питання. В історію світової економічної думки Ж. Боден увійшов, насамперед, як «першопроходець» у кількісній теорії грошей. У 1568 р. він видає працю «Відповідь на парадокси пана Мальтруа відносно подорожчання всіх товарів та грошей» («Reponse aux paradoxes de M. de Malestroit, touchant le fait des monnaies et l'enchérissement de toutes choses»), що була реакцією на публікацію «Paradoxes sur le faict des Monnoyes» (1566 р.), автором якої був Жан Шеррюи де Мальтруа. «Відповідь» Ж. Бодена – це спеціальний твір, присвячений полеміці з традиційним поясненням «революції цін», що зводилася до «порчі монет». Згодом свої думки з цього приводу Ж. Боден повторив у праці «Шість книг про республіку» (1576 р.) («Les six livres de la Republique»).

Мальтруа намагався довести, що загальне підвищення цін було результатом «порчи монет и что цены, выраженные в полновесных монетах, не поднялись» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 408). Ж. Боден у своїй аргументації проти цієї точки зору спирався на той факт, що якість металу у монетах знижувалася значно повільніше, ніж зростали ціни. Посилання тільки на «порчу монети» він вважав недостатнім. На його думку, «революцію цін» викликала низка різних причин, серед яких: 1) великий наплив золота і срібла з Америки; 2) переважання монополій; 3) піратські пограбування, що призводили до скорочення кількості товарів; 4) марнотратство правителів; 5) погіршення якості монет унаслідок їхньої «порчі». Ж. Боден першим висловив припущення про американське золото і срібло як причину інфляції. Він помітив, що зростання цін завжди розпочинається з Іспанії, а вже потім хвиля підвищення цін йде іншими країнами і виявляється тим пізніше, чим далі від іспанського кордону знаходиться країна. На відміну від Мальтруа, Ж. Боден вважав головною причиною загального підвищення цін суттєве зростання в обігу кількості золота і срібла.

«…данный анализ, – зазначав Й. Шумпетер стосовно висновків Бодена, – требует лишь небольшой корректировки и более пространной интерпретации, чтобы стать правильным диагнозом исторической ситуации, сложившейся в 1568 г. Даже с точки зрения общего теоретического содержания он превосходит значительно более поздние работы. Действительно, против анализа Бодена нельзя выдвинуть типичных возражений, которые могли бы быть выдвинуты против количественной теории XIX в.» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 408).

Основна праця Жана Бодена – «Шість книг про республіку» («Les six livres de la Republique», 1576 р.). «По основательной и обширной учености, по юридическим сведениям и по государственному смыслу … занимает почетное место в политической литературе всех времен и народов. Боден подробно и отчетливо исследовал существо и устройство государства, выставляя главным ее признаком верховную власть», – таку оцінку праці Ж. Бодена дає відомий російський вчений другої половини XIX – початку XX ст., дослідник історії політичних вчень Б. Чичерін (Чичерин Б. А. Политические мыслители древнего и нового мира / Б. А. Чичерин ; С.-Петерб. ун-т МВД России. – Санкт-Петербург : Лань, 1999. – С. 130).

Цей твір містить і економічні ідеї, що належать до сфери державної політики. За поглядами на королівську владу та державне втручання в економіку країни Ж. Боден наближався до меркантилістів. Велике значення, зокрема, надавав він зростанню чисельності населення країни. Суспільство Боден розглядав як суму кровно-господарських родин і стверджував, використовуючи тезу Аристотеля, що держава в загальноправовому розумінні – це правове управління багатьма родинами. Боден вважав: «Що стосується законів божеських та природних, то їм підпорядковані всі правителі землі, і не в їхній владі порушити ці закони…» (Шість книг про державу : [уривки] / Жан Бодуен // Філософія політики : хрестоматія : у 4 т. – Київ : Знання України, 2003. – Т. 1. – С. 278).

Одним з таких первинних законів була у Бодена приватна власність, яку він відносив до природного права. Приватна власність за Боденом є недоторканною, оскільки вона існувала до суверена. Податки повинні бути результатом домовленостей, а не свавілля правителів. Другий закон також випливає з природного права: всі, хто отримує вигоди, які дає суспільство, повинні нести і відповідні зобов’язання. Податок, на думку Ж. Бодена, має бути пропорційним статку і ніхто не може бути вільним від нього, виключаючи неімущих. Боден вказує засоби практичної реалізації запропонованих принципів: створення загального майнового кадастру, публічна реєстрація іпотек, періодичні переписи населення, статистика бенефіціїв і посад із призначеними прибутками. Пропонує також таку систему непрямих податків, яка б не розповсюджувалася на предмети широкого вжитку, що у рівній мірі потрібні і багатим і бідним, а головним чином, торкалася б предметів розкоші, несуттєвих потреб і тим більше, чим більш вишуканими вони були. «… изложенные Боденом принципы налогообложения являют собой дальнейшее продвижение к пятой книге «Богатства народов» …. Я думаю, любой исследователь, который захочет доказать, что идеи А. Смита о государственных финансах имеют континентальные (главным образом французские) корни, должен использовать эти принципы как аргумент номер один», – зазначає Й. Шумпетер (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 209).

Майнову нерівність Ж. Боден вважав головною причиною політичних переворотів. Більшість авторів економічних трактатів того часу була впевнена, що у міжнародних торгових стосунках прибутки однієї країни обов’язково призводять до відповідних втрат з боку іншої, і з цих позицій йшов пошук шляхів забезпечення максимального накопичення капіталу. Усупереч загальновизнаній думці, Жан Боден відстоював необхідність вільної, без будь-яких обмежень, торгівлі і дружніх відносин між народами. «Таковы воззрения этого мощного ума эпохи Возрождения. Он верит, что естественные законы установлены Провидением столько же для регулирования экономического и социального мира, сколько и мира физического; он допускает род предустановленной гармонии между моральными и материальными интересами человечества» (Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петкрбург : ELIS, 1998. – С. 55).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Жана Бодена

Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст

«Французский публицист Ив. Боден (1530–1596) ... написал на латинском и на французском языке свое известное сочинение: "О республике", в котором он старается доказать, что благосостояние и сила государства основывается на наличных деньгах, в нем находящихся. Эти деньги правительство, по его мнению, может получать: а) из своих имуществ (agripublici), б) от добычи, в) от дружеских подарков, г) чрез пошлины и подати союзников, д) чрез торговлю, с) от пошлины с вывозных и привозных товаров и ж) от подати с подданных. Для накопления же драгоценных металлов, Боден советует облагать те отпускные предметы, без которых не могут обойтись иностранцы, возможно высокою пошлиной, и напротив возможно понизить пошлины на привоз нужных для себя товаров. На фабрикаты (преимущественно шерстяные и шелковые) он требует при ввозе возможно высокой пошлины, для суровья, напротив поощрения при ввозе, и полного запрещения в отношении к вывозу. Так же точно он желал полного запрещения в отношении вывоза золота и серебра, поощряя ввоз возможно его даже свободным вывозом высоко обложенных внутри государства предметов».
     Вернадский И. Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 530–531.

Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, історик економічної думки

«Идея всеобщего порядка, согласного с законами Божества и Природы, внушает Бодену относительно международных отношений воззрения, которые были приняты только два столетия спустя и в которых впервые мы встречаем предчувствие экономического единства европейских народов. Он приписывает Богу желание, чтобы разные нации находились друг с другом в дружеских отношениях, чтобы войны по крайней мере не длились долго. Он доказывает положение, что разные народы не могут обходиться друг без друга уже по одному тому, что они принуждены вступать в обмен своими продуктами. Поэтому следует остерегаться стеснять международную торговлю таможенными пошлинами. «Свобода обмена всегда выгодна с экономической точки зрения; утверждают, что свобода торговли подымает цены предметов потребления. Я отрицаю это на том основании, что ввоз товара удешевляет цену этого товара, которого не хватает при наличном спросе на него. Слыша рассуждения подобных господ, можно подчас подумать, что торговец отдает свой товар даром или что страна наша на своих пустынных засадах хранит богатства Индии и счастливой Аравии!». Таковы воззрения этого мощного ума эпохи Возрождения. Он верит, что естественные законы установлены Провидением столько же для регулирования экономического и социального мира, сколько и мира физического; он допускает род предустановленной гармонии между моральными и материальными интересами человечества. Его идеи одновременно отражают в себе натурализм Возрождения и спиритуализм Аристотеля. Подобный прецедент мы видели уже у стоиков».
     Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 55.

Іван Іванович Янжул (1846–1914) – російський економіст і статистик, академік

«Образцом финансистов этого направления может служить Боден (XVI в.), сочинение которого «Шесть книг о республике» составляет важное явление своего времени как одна из первых попыток классификации государственных доходов и представляет собой отпечаток господствовавших тогда воззрений и современного ему финансового положения. Он насчитывает семь источников государственного дохода: 1) домены, 2) добыча от неприятелей, 3) подарки от дружественных государств, 4) сборы с союзников, 5) доходы с торговли, 6) пошлины с привоза и вывоза и 7) дань с покоренных народов. Что же касается до налогов, то Боден считает их мерами чрезвычайными и потому рекомендует обращаться к ним лишь в крайности. Из этих семи основных источников, перечисленных Боденом, первый есть тот, который фактически имел большое значение в ту эпоху, затем два – пятый и шестой – указывают на его принадлежность к меркантилистам, а остальные отчасти навязаны знакомством с античным, преимущественно древнегреческим, миром и служат прекрасным указанием на то, в каком еще детском периоде развития находились экономические и финансовые понятия в эпоху меркантильной политики».
     Янжул И. И. Основные начала финансовой науки. Учение о государственных доходах / И. И. Янжул. – Москва : Статут, 2002. – С. 84–85.

Леонід Володимирович Ходський (1854–1919) – російський економіст та статистик

     Ходский Л. В. Основы государственного хозяйства : курс финансовой науки / Л. В. Ходский. – 4-е изд., перераб. и доп. – Санкт-Петербург : Тип. Ю. Н. Эрлих, 1913. – С. 13.

Сергій Іванович Іловайський (1861–1907) – російський правознавець, фінансист

     Иловайский С. И. Учебник финансового права / С. И. Иловайский ; под ред. Н. П. Яснопольского. – 5-е изд. – Одесса : Издание Е. С. Иловайской, 1912. – С. 26–27.

Людвіг фон Мізес (1881–1973) – австрійський економіст, основоположник неолібералізму, засновник австрійської школи економіки

«В течение сотен или даже тысяч лет, люди не имели никакого представления о том, что изменения объективной меновой ценности денег могут вызываться денежными факторами. Они старались объяснить каждое изменение цен исключительно изменениями на стороне товаров. Огромным достижением Бодена было то, что он первым оспорил это положение, которое впоследствии совершенно исчезло из научной литературы».
     Мизес Л. фон. Теория денег и кредита / Людвиг фон Мизес ; [пер. с англ. и нем. ; науч. ред. Г. Сапова]. – Челябинск : Социум, 2012. – С. 197.

Олександр Корнійович Мицюк (1883–1943) – український юрист, економіст і соціолог, громадський діяч

     Мицюк О. К. Історія політичної економії [Електронний ресурс]. Т. 1 / О. К. Мицюк. – Подєбради, 1922. – С. 130.

Роберт Нісбет (1913–1996) – американський соціолог, доктор філософії, професор

«Практически из всех его значимых работ, включая «Шесть книг», «Исторический метод» и «Семь бесед», становится очевидным, что Боден живо интересовался миром в целом, всеми народами, жившими и живущими на Земле и в прошлом, и в настоящем. Он был горячим патриотом, членом группы французов, называвших себя Les Politiques, и справедливо отмечал неспособность какого бы то ни было института, за исключением суверенного территориального государства, поддерживать порядок в условиях крушения единого христианства. Но каким бы Боден ни был патриотом, даже националистом, он оперировал понятием единства человечества, которое было августинианским, – понятием, легко совместимым с видением прогресса человечества сквозь века. В итоге можно сказать, что, невзирая на средневековые и ренессансные черты Бодена, есть все основания считать его утренней звездой века, который принесет Западу такой интерес к истории и прогрессу и даже поглощенность этими идеями, каких не видели античность и Средневековье».
     Нисбет Р. Прогресс: история идеи : пер. с англ. / Роберт Нисбет. – Москва : ИРИСЭН, 2007. – С. 205. – (Серия "Социология").

Євген Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки

«Едва ли не первым произведением, где отчетливо проявились основные начала идеологии меркантилизма, был трактат ... Жана Бодена "Шесть книг о Республике" (1576). Мыслитель широкого диапазона, Боден исследовал здесь общие условия благосостояния и устойчивости государств. В числе прочего он весьма одобрительно отозвался об энергичном вмешательстве государственной власти в дела промышленности, о высоких пошлинах на ввоз промышленных изделий и низких – на ввоз пищи и сырья. Большое значение придавал он также росту народонаселения страны. В ряде моментов, однако, Боден вышел за рамки рассматриваемой нами идеологии и высказал такие мнения, какие зазвучали у других мыслителей через сто и даже двести лет».
     Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 79.

Володимир Васильович Ільїн (нар. 1949 р.) – український вчений, доктор економічних наук, професор

«Мыслитель Ж. Боден – духовный отец монетаризма, важнейшего раздела экономической теории, согласно которой рост цен заставляет покупателя тратить больше денег за тот же самый набор товаров и услуг».
     Ильин В. В. Магия денег. История, философия, жизнь : монография / В. В. Ильин ; Нац. банк Украины, Ун-т банк. дела. – Киев : УБД НБУ, 2011. – С. 101.

Петро Іванович Юхименко (нар. 1952 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор

«… Французький меркантиліст Жан Боден пов’язував інфляційні явища з напливом золота та срібла з Америки в Європу (через Іспанію). На його думку, «революція цін» була викликана комплексом причин, серед яких:
1) значне зростання пропозиції золота та срібла на світовому ринку;
2) становлення і поширення монополій у всіх галузях економіки;
3) природні та економічні катаклізми, які зменшують кількість товарів, що надходять на ринок;
4) забезпечення надзвичайної розкоші й марнотратство правителів;
5) стимулювання урядів до «псування монети».
Перший аналіз взаємозв’язку зростання надходження золота та срібла і цін на Європейському континенті Ж. Боденом дає підставу нам стверджувати, що датою народження кількісної теорії грошей можна вважати 1568 р.».
     Юхименко П. І. Монетаризм: теорія і практика : монографія / П. І. Юхименко. – Київ : Кондор, 2006. – С. 8.

Твори

• Six Books of the Commonwealth [Electronic resource] / Jean Bodin ; abridged and translated by M. J. Tooley. – Oxford : Basil Blackwell, 1955. – XIVII, 212 p.
• Метод легкого познания истории / Ж. Боден ; пер., ст., примеч. М. С. Бобковой. – Москва : Наука, 2000. – 413 с. – (Памятники исторической мысли).
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА602843
• Шесть книг о государстве : [извлечения] / Жан Боден // Історія вчень про право і державу : хрестоматія / ред. Г. Г. Демиденко. – 2-ге вид., допов. і змін. – Харків : Легас, 2002. – С. 159–162.
  Шифр зберігання книги: 34(09) І-90
• Шість книг про державу : [уривки] / Жан Бодуен // Філософія політики : хрестоматія : у 4 т. – Київ : Знання України, 2003. – Т. 1. – С. 277–279.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Ф56

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1891. – Т. 4 (полутом 7). – С. 212–213. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Боден,_публицист

  
  Шифр зберігання книги: 03 Э68

• Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 7. – С. 212–213.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / под ред. С. Н. Южакова. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1900]. – Т. 3. – С. 406.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. С. Гамбаров и др. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, 1937. – Т. 6. – Стб. 123–126.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1972. – Т. 1. – С. 170.
  Шифр зберігання книги: 03 Э40
• Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Київ : Укр. енцикл., 1998. – Т. 1. – С. 254–255.
  Шифр зберігання книги: 34 Ю70
• Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 6. – С. 446.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Культура Возрождения : энциклопедия : в 2 т. / отв. ред. Н. В. Ревякина. – Москва : РОССПЭН, 2007. – Т. 1. – С. 197–200.
  Шифр зберігання книги: 37 К90
• Філософський енциклопедичний словник / редкол.: В. І. Шинкарук (голова редкол.) та ін. – Київ : Абрис, 2002. – С. 60.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Ф56
• Боженок С. Я. Взгляды некоторых меркантилистов XVII в. на государственные финансы / С. Я. Боженок // История государства и права. – 2010. – № 21. – С. 16–18.
  Шифр зберігання журналу в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 05 Исто
• Волошина Е. Е. Общественная мысль Франции в XVI веке: политическая теория Жана Бодена [Электронный ресурс] / Е. Е. Волошина // Культура. Наука. Интеграция. – 2011. – № 1. – С. 71–74.
• Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1987. – Т. 1. – 606 с. – С. 393: о Жане Бодене. – Режим доступа: http://www.booksite.ru/fulltext/mys/lye/cjn/omik/index.htm
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/1
• Денцер Г. Боден / Горст Денцер // Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера : [пер. з нім.] / под ред. Є. Причепія. – Київ : Тандем, 2002. – С. 197–213.
  Шифр зберігання книги: 1Ф К47
• Жуковский Ю. Г. Политические и общественные теории XVI-го века : Схоластика. – Макиавелли и Томас Мор. – Реформация: Лютер, Кальвин, анабаптисты. – Жан Боден [Электронный ресурс] / Ю. Г. Жуковский. – Санкт-Петербург : тип. А. Головачева, 1866. – С. 139–150. – (Материалы для общественной науки). – Режим доступа: http://books.e-heritage.ru/book/10079799
• Ингрэм Д. История политической экономии [Электронный ресурс] / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – 322 с. – С. 56–58: о Жане Бодене.
• История экономических учений : учеб. пособие / [под ред. В. С. Автономова, О. И. Ананьина, Н. А. Макашевой]. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 31. – (Высшее образование : осн. в 1996 г.).
  Шифр зберігання книги: 33(09) И90
• Коган-Бернштейн Ф. А. Жан Боден и его критика христианства: (из истории французского свободомыслия XVI века) / Ф. А. Коган-Бернштейн // Французский ежегодник : статьи и материалы по истории Франции. 1961 / АН СССР, Ин-т истории ; редкол.: В. П. Волгин [и др.]. – Москва : Изд-во АН СССР, 1962. – С. 5–35.
  Шифр зберігання книги: 9(И) Ф84
• Коган-Бернштейн Ф. А. Экономические взгляды Бодена : К вопросу о так называемой революции цен XVI века / Ф. А. Коган-Бернштейн // Средние века : сборник / Акад. наук СССР, Ин-т истории. – Москва ; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1946. – Вып. 2. – С. 333–348.
  Шифр зберігання книги в НПБ України: Бп14-2
• Козлихин И. Ю. История политических и правовых учений : учебник / И. Ю. Козлихин ; С.-Петерб. гос. ун-т, Юрид. фак. – Санкт-Петербург : Изд. Дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. – С. 152–174.
  Шифр зберігання книги: 1Ф К59
• Леоненко П. М. Боден Жан / П. М. Леоненко // Фінанси. Бюджет. Податки : національна та міжнародна термінологія : у 3 т. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Держ. навч.-наук. установа «Акад. фін. упр.» ; за ред. Т. І. Єфименко. – Київ, 2010. – Т. 1. – С. 78–79.
  Шифр зберігання книги в НПБ України: В62064
• Нисбет Р. Прогресс: история идеи : пер. с англ. / Роберт Нисбет. – Москва : ИРИСЭН, 2007. – 556 с. – Из содерж.: Жан Боден. – С. 197–205. – (Серия "Социология").
  Шифр зберігання книги: 301 Н69
• Птуха М. Очерки по истории статистики ХVІІ–ХVІІІ веков / М. Птуха. – Москва : Госполитиздат, 1945. – 352 с. – С. 135: о Жане Бодене.
  Шифр зберігання книги: 31 П87
• Роббинс Л. История экономической мысли. Лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – 496 с. – С. 81–83: о Жане Бодене.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р58
• Себайн Д. Історія політичної думки : пер. з англ. / Д. Себайн, Т. Л. Торсон. – Київ : Основи, 1997. – Ч. 3.21 : Жан Бодуен. – C. 360–372.
  Шифр зберігання книги: 1Ф С28
• Слудковская М. А. Развитие экономической мысли Франции в V–XVIII вв. [Электронный ресурс] / М. А. Слудковская // Развитие западной экономической мысли в социально-политическом контексте : учеб. пособие / М. А. Слудковская, Н. А. Розинская. – Москва : ИНФРА-М, 2005. – С. 35–38, 41.
• Чичерин Б. Н. Политические мыслители древнего и нового мира / Б. Н. Чичерин ; С.-Петерб. ун-т МВД России. – Санкт-Петербург : Лань, 1999. – [Разд. 3].3 : Боден. – С. 129–148. – (Классики истории и философии права).
  Шифр зберігання книги: 1Ф Ч-72
• Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 208–209, 407–408: о Жане Бодене. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ш96
• Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – 192 с. – С. 53–55: о Жане Бодене.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Э85
• Blair A. Tradition and innovation in early modern natural philosophy: Jean Bodin and Jean-Cecile Frey [Electronic recourse] / Ann Blair // Perspectives on Science. – 1994. – Vol. 2, № 4. – P. 428–454.

Фотогалерея

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:Boden2.jpg|Историки и история : Жизнь, судьба, творчество / сост. Е. Б. Черняк. – Москва : Остожье, 1997. – Т. 1. – С. 647. – (Анатомия истории). Файл:Boden3.jpg|Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Київ : Укр. енцикл., 1998. – Т. 1. – С. 255. Файл:Boden4.jpg|Кудрин А. Л. Государственные финансы Ренессанса: Карафа – Ортис – Боден : учеб. пособие по истории финансовой мысли / А. Л. Кудрин, М. П. Афанасьев. – Москва : Магистр : Инфра-М, 2015. – 140, [2] с. : портр., факс. – Режим доступа: http://my-shop.ru/shop/books/1985226.html