Відмінності між версіями «Павлик Михайло Іванович»
Матеріал з Економічна думка України
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
М. Павлик виступив як виразник інтересів трудового народу, або, як він писав, «робітничого народу». До цієї категорії він зараховував «наймитів і дрібних господарів і взагалі людей фізично працюючих», про що писав у «Матеріалах до ревізії програми українсько-руської партії» (1891 р.). | М. Павлик виступив як виразник інтересів трудового народу, або, як він писав, «робітничого народу». До цієї категорії він зараховував «наймитів і дрібних господарів і взагалі людей фізично працюючих», про що писав у «Матеріалах до ревізії програми українсько-руської партії» (1891 р.). | ||
| − | Світогляд Павлика формувався значною мірою під впливом І. Франка і М. Драгоманова. Разом з тим певний вплив мала західноєвропейська, зокрема, марксистська література. Марксистські ідеї, погляди соціалістів-утопістів, І. Франка, М. Драгоманова своєрідно проявились у світогляді М. Павлика на тлі тогочасної галицької дійсності. Як полум’яний захисник інтересів трудового народу, він не лишається простим спостерігачем його тяжкого стану, а намагається розкрити причини, що породжують злидні і безправ’я народу, та відшукати шляхи зміни існуючого становища. | + | Світогляд Павлика формувався значною мірою під впливом '''[[Франко Іван Якович|І. Франка]]''' і '''[[Драгоманов Михайло Петрович|М. Драгоманова]]'''. Разом з тим певний вплив мала західноєвропейська, зокрема, марксистська література. Марксистські ідеї, погляди соціалістів-утопістів, І. Франка, М. Драгоманова своєрідно проявились у світогляді М. Павлика на тлі тогочасної галицької дійсності. Як полум’яний захисник інтересів трудового народу, він не лишається простим спостерігачем його тяжкого стану, а намагається розкрити причини, що породжують злидні і безправ’я народу, та відшукати шляхи зміни існуючого становища. |
Науково-публіцистична спадщина М. Павлика – невелика. І в характеристиці його світогляду значну роль відіграє спадщина епістолярна. Щоправда, вона не дає можливості скласти уявлення про цілісність розуміння М. Павликом тої чи іншої проблеми, адже йдеться лише про окремі фрагменти питань. Проте сама епістолярна спадщина досить вагома. Вона охоплює широке, як хронологічно, так і тематично, коло обговорюваних питань. | Науково-публіцистична спадщина М. Павлика – невелика. І в характеристиці його світогляду значну роль відіграє спадщина епістолярна. Щоправда, вона не дає можливості скласти уявлення про цілісність розуміння М. Павликом тої чи іншої проблеми, адже йдеться лише про окремі фрагменти питань. Проте сама епістолярна спадщина досить вагома. Вона охоплює широке, як хронологічно, так і тематично, коло обговорюваних питань. | ||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
Це свідчення Павлика, перш за все, показує його обізнаність з «Капіталом» К. Маркса і, як він сам зауважує, про визначення ним суті капіталістичної експлуатації, про яку Маркс пише в «Капіталі». Така заява Павлика – не випадкова. Він багато читає, знайомиться з працями російських революційних демократів, творами Т. Шевченка, його цікавлять праці К. Маркса, як писав він в листі до М. Драгоманова, щоб «добре познакомитись із цілим рухом соціалізму в Європі» (Павлик М. До М. Драгоманова, 18 травня 1876 / М. Павлик // Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895) / зладив М. Павлик. – Чернівці, 1910. – Т. 2. – С. 28). | Це свідчення Павлика, перш за все, показує його обізнаність з «Капіталом» К. Маркса і, як він сам зауважує, про визначення ним суті капіталістичної експлуатації, про яку Маркс пише в «Капіталі». Така заява Павлика – не випадкова. Він багато читає, знайомиться з працями російських революційних демократів, творами Т. Шевченка, його цікавлять праці К. Маркса, як писав він в листі до М. Драгоманова, щоб «добре познакомитись із цілим рухом соціалізму в Європі» (Павлик М. До М. Драгоманова, 18 травня 1876 / М. Павлик // Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895) / зладив М. Павлик. – Чернівці, 1910. – Т. 2. – С. 28). | ||
| − | Щодо цього, цікавим є його визнання про вплив віршів Шевченка на галицьку молодь. | + | Щодо цього, цікавим є його визнання про вплив віршів Шевченка на галицьку молодь. «''Се зробило в Галичині цілу революцію''». Молодь читала їх, переписувала в тисячах примірників, вивчала напам’ять «''і перший раз стала кріпко думати над незавидною народною долею''» (Павлик М. Про русько-українські народні читальні / М. Павлик // Твори / М. Павлик ; авт. вступ. ст. П. Й. Ящук. – Київ : Держлітвидав, 1959. – С. 477). |
Невпинно думає і дбає про народну долю і Павлик. З існуючим ладом він бореться своїми художніми творами і публіцистичними працями. Так, зокрема, Павлик опублікував ряд статей в газеті «Praca», в яких викриває негаразди капіталістичного ладу, намагається в популярній формі розкрити сутність капіталістичної експлуатації, показати своє бачення проблеми, визначити шляхи боротьби за соціальну справедливість. | Невпинно думає і дбає про народну долю і Павлик. З існуючим ладом він бореться своїми художніми творами і публіцистичними працями. Так, зокрема, Павлик опублікував ряд статей в газеті «Praca», в яких викриває негаразди капіталістичного ладу, намагається в популярній формі розкрити сутність капіталістичної експлуатації, показати своє бачення проблеми, визначити шляхи боротьби за соціальну справедливість. | ||
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
Його рекомендаціям передує критичний аналіз існуючого порядку, який – «ворог робітничих людей» (Павлик М. Друкований лист до всіх русинів в Галичині / М. Павлик // Твори / М. Павлик ; авт. вступ. ст. П. Й. Ящук. – Київ : Держлітвидав, 1959. – С. 390). Найпершою і найбільшою перешкодою «для народного добра» він називає уряд (Павлик М. Друкований лист до всіх русинів в Галичині / М. Павлик // Твори / М. Павлик ; авт. вступ. ст. П. Й. Ящук. – Київ : Держлітвидав, 1959. – С. 400). | Його рекомендаціям передує критичний аналіз існуючого порядку, який – «ворог робітничих людей» (Павлик М. Друкований лист до всіх русинів в Галичині / М. Павлик // Твори / М. Павлик ; авт. вступ. ст. П. Й. Ящук. – Київ : Держлітвидав, 1959. – С. 390). Найпершою і найбільшою перешкодою «для народного добра» він називає уряд (Павлик М. Друкований лист до всіх русинів в Галичині / М. Павлик // Твори / М. Павлик ; авт. вступ. ст. П. Й. Ящук. – Київ : Держлітвидав, 1959. – С. 400). | ||
| − | Його поради щодо скасування народної нужди торкаються багатьох питань. Він перелічує їх і починає з того, що «народ касує всіх урядників, жандармів, поліцію, суди, арешти й військо … народ касує всі податки, окрім податку на школи … народ ухвалює: вся земля – мужикам, всі фабрики й міста – | + | Його поради щодо скасування народної нужди торкаються багатьох питань. Він перелічує їх і починає з того, що «народ касує всіх урядників, жандармів, поліцію, суди, арешти й військо … народ касує всі податки, окрім податку на школи … народ ухвалює: ''вся земля – мужикам, всі фабрики й міста – робітникам''» (Павлик М. Друкований лист до всіх русинів в Галичині / М. Павлик // Твори / М. Павлик ; авт. вступ. ст. П. Й. Ящук. – Київ : Держлітвидав, 1959. – С. 401). Як прихильник суспільної власності Павлик, проте, обмежує її рамками громади, в якій спільно працюють всі члени громади. Те ж стосується і громад робітників. У цьому питанні Павлик наслідує Драгоманова, який також розумів соціалізм як спосіб виробництва, за якого фабрики й заводи належатимуть робітничим громадам, а земля – сільським громадам. |
| − | В аналізі соціалістичного суспільства Павлик запозичає деякі ідеї з марксистської теорії. Так, він поділяє думку про дві стадії розвитку соціалізму. Характер аналізу цих стадій у Павлика досить примітивний. | + | В аналізі соціалістичного суспільства Павлик запозичає деякі ідеї з марксистської теорії. Так, він поділяє думку про дві стадії розвитку соціалізму. Характер аналізу цих стадій у Павлика досить примітивний. «<span style="letter-spacing:5px;">Комунізм, – пише він, – значить спільно мати, спільно жити й спільно споживати ... а соціалізм значить: спільно '''мати те, на чім і що робиться'''</span>(землю, фабрики, машини і т. п.) і <span style="letter-spacing:5px;">спільно</span> '''працювати'''; споживати ж і жити можна й осібно, як хто захоче» (Павлик М. До редакції «Карпата» в Ужгороді, 23 червня 1879 /М. Павлик // Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895) / зладив М. Павлик. – Чернівці, 1910. – Т. 3. – С. 39). |
У своїх поглядах, особливо щодо майбутнього суспільства, Павлик не був послідовним. Як уже зазначалось, соціалізм, за Павликом, передбачає спільну власність на землю, фабрики, заводи та інші «средства продукційні» (Цит. за: Манзенко П. Т. Суспільно-політичні і філософські погляди М. Павлика / П. Т. Манзенко. – Київ, 1962. – С. 49). Він навіть наголошував, що на дрібній власності соціалістичне суспільство побудувати не можна. Але разом з тим «допускав можливість існування в обмежених розмірах дрібної земельної власності навіть при комунізмі» (Цит. за: Манзенко П. Т. Суспільно-політичні і філософські погляди М. Павлика / П. Т. Манзенко. – Київ, 1962. – С. 50). В питанні розподілу Павлик дотримується ідей соціалістів-утопістів, і особливо Ф. Лассаля. Оцінюючи світогляд Павлика в цілому і, зокрема, його погляди на економічні проблеми, можна зробити висновок, що він стояв на позиціях утопічного соціалізму. Проте утопічний соціалізм Павлика – своєрідний. Бувши ознайомленим з деякими працями К. Маркса і насамперед «Капіталом», він включає в свої міркування деякі ідеї марксизму, особливо ті, що стосувались викриття експлуатації трудящих за капіталізму. Але теоретичних засад цих ідей Павлик не розумів. Він використовував їх як гасла в своїй непримиренній боротьбі проти панівних класів. | У своїх поглядах, особливо щодо майбутнього суспільства, Павлик не був послідовним. Як уже зазначалось, соціалізм, за Павликом, передбачає спільну власність на землю, фабрики, заводи та інші «средства продукційні» (Цит. за: Манзенко П. Т. Суспільно-політичні і філософські погляди М. Павлика / П. Т. Манзенко. – Київ, 1962. – С. 49). Він навіть наголошував, що на дрібній власності соціалістичне суспільство побудувати не можна. Але разом з тим «допускав можливість існування в обмежених розмірах дрібної земельної власності навіть при комунізмі» (Цит. за: Манзенко П. Т. Суспільно-політичні і філософські погляди М. Павлика / П. Т. Манзенко. – Київ, 1962. – С. 50). В питанні розподілу Павлик дотримується ідей соціалістів-утопістів, і особливо Ф. Лассаля. Оцінюючи світогляд Павлика в цілому і, зокрема, його погляди на економічні проблеми, можна зробити висновок, що він стояв на позиціях утопічного соціалізму. Проте утопічний соціалізм Павлика – своєрідний. Бувши ознайомленим з деякими працями К. Маркса і насамперед «Капіталом», він включає в свої міркування деякі ідеї марксизму, особливо ті, що стосувались викриття експлуатації трудящих за капіталізму. Але теоретичних засад цих ідей Павлик не розумів. Він використовував їх як гасла в своїй непримиренній боротьбі проти панівних класів. | ||
Версія за 10:07, 29 вересня 2022
Михайло Іванович Павлик
(псевдоніми – М. Галицький, М. Іванів, Хмара, М. Коломийчук, Максим, Михайло,
М. Покуцький, М. Ткаченко, Г. Р. Молодик, Hucul, Rusin, К. В., М. П., М. Т., П. К., Х.)
(17 вересня 1853 – 26 січня 1915) –
громадський і політичний діяч, письменник, публіцист
(псевдоніми – М. Галицький, М. Іванів, Хмара, М. Коломийчук, Максим, Михайло,
М. Покуцький, М. Ткаченко, Г. Р. Молодик, Hucul, Rusin, К. В., М. П., М. Т., П. К., Х.)
(17 вересня 1853 – 26 січня 1915) –
громадський і політичний діяч, письменник, публіцист
Відомі вчені та авторитетні джерела про Михайла Івановича Павлика
