Відмінності між версіями «Анахарсіс»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 55: Рядок 55:
 
<h3>Степан Миколайович Злупко (1931 – 2006) – видатний український економіст, доктор економічних наук, професор</h3>
 
<h3>Степан Миколайович Злупко (1931 – 2006) – видатний український економіст, доктор економічних наук, професор</h3>
 
&nbsp;&nbsp;«Про суспільно-економічні погляди Анахарсія можна судити з його листів-звернень до Солона та інших правителів кінця VI – початку V ст. до н. е…<br>
 
&nbsp;&nbsp;«Про суспільно-економічні погляди Анахарсія можна судити з його листів-звернень до Солона та інших правителів кінця VI – початку V ст. до н. е…<br>
&nbsp;&nbsp;Тут вжито поняття товару, справедливої ціни, тканини, що належать до економічних і виробничих категорій. Вони не тільки свідчать про високий рівень економічного мислення, але й розвинутість товарно-економічних відносин, інтенсивний обмін населення материкової України з еллінами. Відстоюючи гідність рідної мови, Анахарсій водночас виходив з економічної необхідності спілкування між народами».<br>
+
&nbsp;&nbsp;Тут вжито поняття товару, справедливої ціни, тканини, що належать до економічних і виробничих категорій. Вони не тільки свідчать про високий рівень економічного мислення, але й розвинутість товарно-економічних відносин, інтенсивний обмін населення материкової України з еллінами. Відстоюючи гідність рідної мови, Анахарсій водночас виходив з економічної необхідності спілкування між народами».<br><br>
&nbsp;&nbsp;'''Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – С. 68.<br>
+
&nbsp;&nbsp;'''Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – С. 68.<br><br>
&nbsp;&nbsp;«Отже, є багато прямих і опосередкованих доказів того, що творчість Анахарсія з Подніпров'я, якого видатні елліни зараховували до семи мудреців античності, належить до надбань української і світової культури. Без урахування цього спадку мудреця з Подніпров'я не можна зрозуміти культурного розквіту Київської Русі, появи "Правди Руської" і бібліотеки Ярослава Мудрого, а відтак виникнення Острозької і Києво-Могилянської академій, наукових здобутків України в XIX–XX ст. Ця сув'язь яскравостей в українському науково-освітньому поступі пояснюється, передусім, глибинною, кореневою основою, що сягає найдавніших часів, має міцній стовбур для вічно зеленої крони».<br>
+
&nbsp;&nbsp;«Отже, є багато прямих і опосередкованих доказів того, що творчість Анахарсія з Подніпров'я, якого видатні елліни зараховували до семи мудреців античності, належить до надбань української і світової культури. Без урахування цього спадку мудреця з Подніпров'я не можна зрозуміти культурного розквіту Київської Русі, появи "Правди Руської" і бібліотеки Ярослава Мудрого, а відтак виникнення Острозької і Києво-Могилянської академій, наукових здобутків України в XIX–XX ст. Ця сув'язь яскравостей в українському науково-освітньому поступі пояснюється, передусім, глибинною, кореневою основою, що сягає найдавніших часів, має міцній стовбур для вічно зеленої крони».<br><br>
&nbsp;&nbsp;'''Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – С. 71.<br>
+
&nbsp;&nbsp;'''Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – С. 71.<br><br>
&nbsp;&nbsp;«Оцінюючи спадщину Анахарсія, український філософ В. С. Крисаченко вказує на її повчальність для сучасників. По-перше, Анахарсій сповідував справжню синівську любов до своєї землі, високо цінував звичаї рідного народу; по-друге, він палко любив рідну мову і відстоював її перед чужинцями; по-третє, Анахарсій стояв на сторожі людських моральних цінностей; по-четверте, він сміливо кинув виклик «сильним світу», був унікальним у відстоюванні людських і етнічних прав; по-п’яте, дав повчальний приклад для збереження етнічної ідентичності в умовах експансії іноетнічного середовища. Збагатившись еллінською культурою, Анахарсій залишився сином свого народу».<br>
+
&nbsp;&nbsp;«Оцінюючи спадщину Анахарсія, український філософ В. С. Крисаченко вказує на її повчальність для сучасників. По-перше, Анахарсій сповідував справжню синівську любов до своєї землі, високо цінував звичаї рідного народу; по-друге, він палко любив рідну мову і відстоював її перед чужинцями; по-третє, Анахарсій стояв на сторожі людських моральних цінностей; по-четверте, він сміливо кинув виклик «сильним світу», був унікальним у відстоюванні людських і етнічних прав; по-п’яте, дав повчальний приклад для збереження етнічної ідентичності в умовах експансії іноетнічного середовища. Збагатившись еллінською культурою, Анахарсій залишився сином свого народу».<br><br>
 
&nbsp;&nbsp;'''Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 10.
 
&nbsp;&nbsp;'''Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 10.
 
<h3>Краткая литературная энциклопедия</h3>
 
<h3>Краткая литературная энциклопедия</h3>
&nbsp;&nbsp;'''БАРТЕЛЕМИ''' (Barthelemy), Жан Жак (20.1.1716, Кассис, – 30.1.1795, Париж) – франц. ученый и писатель. Чл. Франц. академии. Аббат. Автор романа «Путешествие молодого Анахарсиса по Греции» («Voyage de jeune Anacharsis en Gréсe», 1788, рус. пер. т. 1–9, 1803–19). Описание путешествия любознательного скифа служило средством ознакомления с культурой и политическим строем Древней Греции. Опубликованный за год до начала французской буржуазной революции, роман Бартелеми отразил настроение французского общества, его интерес к принципам гражданской свободы у древних. «Путешествие» было переведено на несколько европейских языков.<br>
+
&nbsp;&nbsp;'''БАРТЕЛЕМИ''' (Barthelemy), Жан Жак (20.1.1716, Кассис, – 30.1.1795, Париж) – франц. ученый и писатель. Чл. Франц. академии. Аббат. Автор романа «Путешествие молодого Анахарсиса по Греции» («Voyage de jeune Anacharsis en Gréсe», 1788, рус. пер. т. 1–9, 1803–19). Описание путешествия любознательного скифа служило средством ознакомления с культурой и политическим строем Древней Греции. Опубликованный за год до начала французской буржуазной революции, роман Бартелеми отразил настроение французского общества, его интерес к принципам гражданской свободы у древних. «Путешествие» было переведено на несколько европейских языков.<br><br>
'''Краткая литературная энциклопедия''' / гл. ред. А. А. Сурков. – М. : Сов. энцикл., 1961. –  Т. 1. – Стб. 461–462.<br>  
+
'''Краткая литературная энциклопедия''' / гл. ред. А. А. Сурков. – М. : Сов. энцикл., 1961. –  Т. 1. – Стб. 461–462.<br><br>  
 
<h3>Валентин Семенович Крисаченко – доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</h3>
 
<h3>Валентин Семенович Крисаченко – доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</h3>
 
&nbsp;&nbsp;«…істиною є те, що скіф Анархасис користувався безсумнівним авторитетом у найвидатніших грецьких (та й не тільки у них) мужів. На його судження ("що у скіфів немає флейтисток, тому що у них немає виноградників") посилається Аристотель <sup>1</sup>. На ваговитість вчинків Анахарсиса розраховує Ціцерон, виступаючи з приводу аграрних законів: "Або скіф Анахарсис зміг рахувати гроші ні за що, а наші філософи не можуть зробити це" <sup>2</sup>. Пліній у своїй “Природничій історії” звертає увагу ще на одне видатне відкриття скіфів: якщо Анахарсис винайшов гончарний круг, то "скіф Лід" відкрив "мистецтво злютовування та змішування міді" <sup>3</sup>. А що то означало для розвитку цивілізації – неважко збагнути: адже ціла доба в людській історії йменувалась "бронзовою". Час від часу до повчального спадку Анахарсиса звертався і Сенека <sup>4</sup>.... І цей перелік далеко не вичерпано.<br>
 
&nbsp;&nbsp;«…істиною є те, що скіф Анархасис користувався безсумнівним авторитетом у найвидатніших грецьких (та й не тільки у них) мужів. На його судження ("що у скіфів немає флейтисток, тому що у них немає виноградників") посилається Аристотель <sup>1</sup>. На ваговитість вчинків Анахарсиса розраховує Ціцерон, виступаючи з приводу аграрних законів: "Або скіф Анахарсис зміг рахувати гроші ні за що, а наші філософи не можуть зробити це" <sup>2</sup>. Пліній у своїй “Природничій історії” звертає увагу ще на одне видатне відкриття скіфів: якщо Анахарсис винайшов гончарний круг, то "скіф Лід" відкрив "мистецтво злютовування та змішування міді" <sup>3</sup>. А що то означало для розвитку цивілізації – неважко збагнути: адже ціла доба в людській історії йменувалась "бронзовою". Час від часу до повчального спадку Анахарсиса звертався і Сенека <sup>4</sup>.... І цей перелік далеко не вичерпано.<br>

Версія за 10:51, 14 лютого 2014

Anah img 01.jpg

Анахарсіс

(Анахарсій, Анахарсис Скіфський) (грец. Ἀνάχαρσις)
(остання чверть VII ст. – середина VI ст. до н. е.) –
скіфський мудрець VI ст. до н. е. За деякими античними

авторами, його відносили до групи “Семи мудреців”







Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Анахарсіса


Твори


Література


Іконографія