Козельський Яків Павлович (депутат)

Козельський Яків Павлович

(? – ?) –
військовий, депутат “Комісії для складання нового Уложення” 1767 р.
Відомий як один із найбільш радикальних депутатів Комісії.

Життя та діяльність

Майор Я. П. Козельський, депутат “Комісії для складання нового Уложення”, – рідний брат філософа-просвітника Я. П. Козельського.

Походив з українського козацько-старшинського, згодом – дворянського роду. Згідно із “Малороссийским родословником” В. Л. Модзалевського, засновником роду Козельських був «військовий товариш Полтавського полку» (1673) Степан Іванович (2-га пол. XVII ст.). Його син Павло Степанович (р. н. невід. – бл. 1740) був наказним кобеляцьким сотником (1718, 1721, 1733, 1738), мав трьох синів, яким дав одне ім’я – Яків (Див.: Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник [Электронный ресурс] / В. Л. Модзалевский. – К., 1910. – Т. 2. – С. 390–392).

Тривалий час вважалося, що Я. П. Козельський-філософ і Я. П. Козельський-депутат – одна особа (Папаригопуло С. В. О двух Я. П. Козельских / С. В. Папаригопуло // Вопросы истории. – 1954. – № 8. – С. 109–112). Вивчення архівних документів, що збереглися, порівняння підписів Козельського-філософа і Козельського-депутата підтверджують версію про те, що це різні особи (История русской экономической мысли / АН СССР, Ин-т экономики ; ред. А. И. Пашков. – М. : Госполитиздат, 1955. – Т. 1, ч. 1. – С. 544). Зокрема, дослідники звертають увагу на той факт, що у 1769 р. Козельський-депутат, згідно списку на 24 лютого 1769 року, мав знаходитися в армії, тоді як Козельський-філософ був секретарем Сенату, підписував документи і, таким чином, знаходитися в армії не міг. Ще одним доказом, що Козельський-філософ і Козельський-депутат – дві різні особи, автори досліджень вважають відомості у списку депутатів «Комісії для складання нового Уложення». У списку на 1 січня 1768 р., під номером 535 (стор. 55) по Новоросійській губернії від шляхетства по Дніпровському пікінерському полку (пікінери – нерегулярні військово-поселенські полки в українському козацькому війську, створені після ліквідації 1764 р. полкового устрою в Україні) зазначений депутат Яків Козельський, що з’явився в комісію 31 травня 1767 р. Проте Козельський-філософ був не майором, а капітаном артилерії. Дослідники приводять і цілий ряд інших аргументів на підтвердження думки про існування двох осіб. Порівняння творів Козельського-філософа-просвітника та висловлювань Козельського-депутата свідчить про існування суттєвих відмінностей у поглядах (Папаригопуло С. В. О двух Я. П. Козельских [Электронный ресурс] / С. В. Папаригопуло // Вопросы истории. – 1954. – № 8. – С. 109–112).

Про депутата “Комісії для складання нового Уложення” скликання 1767 р. Я. П. Козельського відомо лише те, що походив він, за його власним визначенням, “из помещиков в самых местах украинских” (В Комиссию о сочинении проекта нового Уложения от депутата Екатерининской провинции от шляхетства Якова Козельского примечание / Я. П. Козельский // Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. / ред. И. Я. Щипанов. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – C. 652), вступив на військову службу у 1735 р. У 1767 р. майора Козельського було обрано депутатом “Комісії для складання нового Уложення” от “владельцев, шляхетства Екатерининской провинции, Днепровского пикинерского полка” (Наказ шляхетства Днепровского пикинерного полка // Сборник Императорского русского исторического общества. – СПб., 1894. – Т. 93. – С. 22).

Виборці Я. П. Козельського у своєму наказі ставили вимоги про зрівняння української шляхти у правах з російським дворянством, про закріплення за ними околишнього селянства як кріпаків, про цілий ряд пільг щодо виробничої діяльності тощо.

Уже в першому своєму виступі Я. П. Козельський відстоював прагнення українського дворянства до зрівняння його в правах з російським дворянством. Він засуджує спадкові привілеї родового дворянства, полемізує з князем М. М. Щербатовим, який доводив, що Росія зобов’язана всім своїм розвитком дворянству, яке «пошло от предков, отличившихся личными доблестями на пользу Отечества» (Ключевский В. О. Сочинения : в 9 т. / В. О. Ключевский ; ред. В. Л. Янин. – М. : Мысль, 1987. – Т. 7. – С. 208), що воно повинно користуватись винятковими привілеями і не поповнюватись за рахунок вихідців з інших станів.

Я. П. Козельський у своєму виступі доводив, що дворяни були удостоєні дворянського звання за заслуги перед Вітчизною, але походили вони з низів. «Они были из людей, отличавшихся не знатностью рода, но добродетелью и военными заслугами» (Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. / ред. И. Я. Щипанов. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 645).

Позиція «старого дворянства» щодо ускладнення доступу до дворянства інших станів, на думку Козельського, йде на шкоду державі. Якщо, зазначає він, «умножится одно только старинное дворянство и пренебрежено будет вновь пожалованное, то, по мнению моему, это послужит в подрыв государственной службе, ибо прочие, недворянские сословия, не видя себе равного с дворянами за службу возмездия, будут служить принужденно, без всякой ревности и любви к отечеству» (Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. / ред. И. Я. Щипанов. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 646). Козельський виступив проти феодального принципу винятковості прав дворянства, домагаючись поширення його на інші стани. Цю вимогу він підкреслює доказом необхідності її вирішення заради «пользы отечества и сохранения целости государства» (Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. / ред. И. Я. Щипанов. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 647).

Проте, безумовно, більш важливим був його другий виступ від 23 травня 1768 р., присвячений селянському питанню. І. С. Бак називає його найбільш цікавим і значним із всіх виступів з селянського питання у Комісії (История русской экономической мысли / АН СССР, Ин-т экономики ; ред. А. И. Пашков. – М. : Госполитиздат, 1955. – Т. 1, ч. 1. – С. 554). Я. П. Козельський виступив після дворянського депутата Г. С. Короб’їна, який захищав не лише інтереси дворянства, а й селянства. Козельський підтримав його вимоги у селянському питанні. Він констатує тяжке становище селянства, яке нещадно експлуатується поміщиками, що є підставою незадоволення, непокори, заворушень, а це небезпечно «для целости всего государства» (Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. / ред. И. Я. Щипанов. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 655). Козельський-депутат був переконаний у необхідності прийняття нових законів, які б «нормалізували» відносини між поміщиками і селянами. Він не висуває вимоги ліквідації кріпацтва, а ратує лише за усунення найбільш одіозних його проявів. Козельський запропонував обмежити панщину двома днями на тиждень і ввести оброк в розмірі, що не перевищує вартості дводенної панщини. Два дні селяни мали працювати на себе (Див.: Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. / ред. И. Я. Щипанов. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 650).

Досить рішучою була позиція Козельського щодо питання майнових прав селянства. Він вимагав надання селянам права спадкового володіння нерухомістю, землею «потомственно без участия помещиков», проте з умовою, «чтобы они без дозволения помещика не властны были ни кому продать, ни заложить из недвижимых имений» (Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. / ред. И. Я. Щипанов. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 651). Незважаючи на певну поміркованість вимоги, вона була безумовно прогресивною, хоч і не забезпечувала ще буржуазного права власності на землю.

Реалізація цього права, на думку депутата Козельського, сприяла б тому, що селяни більш сумлінно працювали б, утримувалися б «от побегов», а це, у свою чергу, дало б можливість поміщикам одержувати більші прибутки. Цю думку він підтвердив і під час розгляду питання про поділ поміщицьких і селянських земель. «В сих мыслях я бы рассуждал за полезное и во всех Российского государства областях разделить и отмежевать землю всем подданным, кои в слободах с владельцами живут и владеют принадлежащими к тем слободам землями вообще, для того чтобы мужики, почитая те земли за собственный свой удел, основательнее обзаводиться и постояннее жить могли» (Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. / ред. И. Я. Щипанов. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 657).

Захищаючи інтереси селянства, Козельський не забував і про поміщиків. Він наполягав на необхідності суворого нагляду за селянами, на більш рішучих діях у стягненні податків, «чтобы помещик, не запуская в доимку годовую, подати взыскивал с него (селянина – укл.) понедельно или по крайней мере помесячно, и то ему будет в облегчение» (Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. / ред. И. Я. Щипанов. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 651). Він рішуче наполягав на обмеженні прав переходу навіть вільнонайманих робітників, що мешкали у сільській місцевості, тобто фактично виступав за їхнє покріпачення. Такі заходи, на думку Козельського, стануть запобіжними «к предупреждению причин непослушания рабов против господ своих» (Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. / ред. И. Я. Щипанов. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 654).

Козельський за змістом своїх вимог вважався одним із найбільш радикальних депутатів Комісії. Дослідники його діяльності писали, що здавалося, нібито він міг зробити рішучий висновок про необхідність ліквідації кріпацтва і наділення селян землею. Проте він цього не зробив. На наш погляд, це пояснюється двома причинами. По-перше, Козельський був виразником інтересів шляхти і козацької старшини, а тоді питання скасування кріпацтва ще не піднімалось. Але, спостерігаючи важке, нужденне життя селянства і намагаючись зберегти мир, він висуває ряд вимог, спрямованих на полегшення його становища. Проте й за ці досить помірковані вимоги депутат Козельський поплатився, як і ряд інших депутатів. Він був усунений з Комісії і відправлений у діючу армію.

Відомі вчені та авторитетні джерела про Якова Павловича Козелського

Володимир Савелійович Дмитриченко (1925–1981) – український вчений, доктор філософських наук, професор

«Найпрогресивнішим моментом в діяльності Козельського-депутата є його підтримка «Мнения депутата Г. Коробьина о правах крепостных крестьян...». Короб’їн виступив на захист не тільки інтересів дворянства, а й інтересів «души общества» – селянства. Він, стоячи на позиціях ліберального дворянства, висунув вимогу про законодавче обмеження державою влади поміщика над селянами, про зменшення кріпацьких повинностей і надання селянам права викупу хоч би частини свого майна. Виступивши з підтримкою цих пропозицій Короб’їна, Козельський-депутат рішуче вимагав від держави прийняття загальних законів для того, щоб «многочисленный народ крестьянства... предохранить от дальнейшего их разорения и жалостное состояние бедных крестьян... облегчить». В своєму виступі він порушив питання про розробку таких законів, які регулювали б взаємовідносини між поміщиками і селянами і обмежували б свавілля поміщиків в їх ставленні до кріпаків. Щоб запобігти селянським повстанням та втечам селян від своїх поміщиків, Козельський-депутат запропонував обмежити панщину двома днями на тиждень і ввести оброк в розмірі, що не перевищує вартості дводенної панщини. Щодо майнових прав селянина, то депутат Козельський висловлювався за надання селянам оброблюваних ними земель «потомственно, без участия помещикова», але «с тем только, чтобы они без дозволения помещика не властны были» їх «ни кому продать, ни заложить». Ці його вимоги, незважаючи на поміркованість, були прогресивними для того часу».
     Дмитриченко В. С. До полеміки про двох Я. П. Козельських / В. С. Дмитриченко // З історії суспільно-політичної та філософської думки на Україні / АН УРСР, Ін-т філософії ; [відп. ред. Д. Х. Острянин]. – К. : АН УРСР, 1956. – С.70.

Вадим Львович Модзалевський (1882–1920) – український історик, архівіст, громадський діяч

     Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник [Электронный ресурс] / В. Л. Модзалевский. – К., 1910. – Т. 2. – С. 390–392.

Василь Іванович Семевський (1849–1916) – російський історик, громадський діяч

Семевский В. И. Крестьянский вопрос в России в XVII и первой половине XIX века. Том 1. Крестьянский вопрос в XVII и первой четверти XIX века / В.И. Семевского. – Спб. : Типография Товарищества Общественная Польза, 1888. – С. 115.

Твори

• Депутата Днепровского пикинерского полка Якова Козельского на читанные в разные числа сентября месяца законы о преимуществах дворянства примечание / Я. П. Козельский // Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 645–648.
  Шифр зберігання книги: 1ФС И32
• [Мнение о положении крепостных крестьян]. В комиссию о сочинении проекта нового уложения от депутата Екатерининской провинции от шляхетства Якова Козельского примечание / Я. П. Козельский // Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. – Ленинград : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – С. 649–659.
  Шифр зберігання книги: 1ФС И32

Література

• Енциклопедія історії України / НАН України, Ін-т історії України ; редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – К. : Наук. думка, 2007. – Т. 4. – С. 434.
  Шифр зберігання книги: 9(С2) Е68
• Бак И. С. Я. П. Козельский (философские, общественно-политические и экономические воззрения) [Электронный ресурс] / И. С. Бак // Вопросы истории. – 1947. – № 1. – С. 83–100. – Режим доступа: http://dlib.eastview.com/browse/doc/7139619
• Боголюбов О. В. Економічні погляди Я. П. Козельського / О. В. Боголюбов // Нариси з історії економічної думки на Україні / АН УРСР ; [відп. ред. Д. Ф. Вірник]. – К. : Вид-во АН УРСР, 1956. – С. 102–116.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Н28
• Дмитриченко В. С. До полеміки про двох Я. П. Козельських / В. С. Дмитриченко // З історії суспільно-політичної та філософської думки на Україні / АН УРСР, Ін-т філософії ; [відп. ред. Д. Х. Острянин]. – К. : АН УРСР, 1956. – С. 65–76.
  Шифр зберігання книги: 1Ф З-11 (з колекції Л. Я. Корнійчук)
• З історії економічної думки на Україні : зб. статей / АН УРСР, Ін-т економіки ; ред. В. П. Теплицький. – К. : Вид-во АН УРСР, 1961. – С. 8–10.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-11
• Злупко С. М. Економічна думка України (від давнини до сучасності) : навч. посібник / С. М. Злупко. – Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – Розд. 5.5 : Економічні погляди А. Алейнікова і Я. Козельського на тлі соціальних вимог українського шляхетства. – С. 127–133.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА599227
• История русской экономической мысли / АН СССР, Ин-т экономики ; ред. А. И. Пашков. – М. : Госполитиздат, 1955. – Т. 1, ч. 1. – С. 553–558.
  Шифр зберігання книги: 33(09) И90
• Історія економічної думки України : навч. посібник / Р. Х. Васильєва, Л. П. Горкіна, Н. А. Петровська та ін. – К. : Либідь, 1993. – С. 43–44.
  Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
• Коган Ю. Я. Просветитель XVIII века Я. П. Козельский / Ю. Я. Коган. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 188 с.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В0707270
• Корнійчук Л. Я. Історія економічної думки України : навч. посібник / Л. Я. Корнійчук ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. – К. : КНЕУ, 2004. – С. 102–104.
  Шифр зберігання книги: 33(09) К67
• Литвиненко М. А. Джерела історії України XVIII ст. / М. А. Литвиненко. – Х. : Вид-во Харк. ун-ту, 1970. – С. 57–58.
  Шифр зберігання книги: 9(С2) Л64
• Максимович Г. А. Выборы и наказы в Малороссии в Законодательную комиссию 1767 г. Ч. 1. Выборы и составление наказов / Г. А. Максимович. – Нежин : Типо-литогр. «Печатник», 1917. – С. 303.Шифр зберігання книги: 9(С2) М17
• Мельник Л. Г. Склад депутації від України до Комісії по укладанню нового «Уложення» 1767-1768 рр. / Л. Г. Мельник // Український історичний журнал. – 1999. – № 2. – С. 109.
• Модзалевский В. Я. Малороссийский родословник [Электронный ресурс] / В. Я. Модзалевский. – К., 1910. – Т. 2. – С. 390–392. – Текст доступний на CD.
• Наказ шляхетства Днепровского пикинерского полка // сборник Императорского русскаго исторического общества. – СПб., 1894. – Т. 93. – С. 22–27. – Текст доступний на CD.
• Олейников В. В. Проблема кріпацтва у «Судженні про становище кріпосних селян…» депутата Я. П. Козельского [Електронний ресурс] / В. В. Олейников // Вісник Донецького національного університету.Серія В, Економіка і право. – 2008. – Вип. 2. – С. 493–497. – Режим доступу: http://r.donnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1377
• Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Первое дополнение к краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века / И. Ф. Павловський. – Репринтное изд. – Х. : САГА, 2009. – С. 90–91.
  Шифр зберігання книги: 9(С2) П12
• Папаригопуло С. В. О двух Я. П. Козельских [Электронный ресурс] / С. В. Папаригопуло // Вопросы истории. – 1954. – № 8. – С. 109–112. – Текст доступний на CD.
• Рознер І. Г. Про суспільно-економічні погляди філософа Я. П. Козельского і депутата комісії 1768 р. майора Я. П. Козельского / І. Г. Рознер // Історія народного господарства та економічної думки Української РСР : республік. міжвід. збірник / АН УРСР, Ін-т економіки ; відп. ред. Т. І. Дерев’янкін, В. С. Жученко. – К. : Наук. думка, 1974. – Вип. 8. – С. 131–141.
  Шифр зберігання книги: 33С5(С2) І-90
• Сурева Н. В. Накази депутатам Законодавчої Комісії 1767 – 1768 рр. від Новоросійської губернії [Електронний ресурс] / Н. В. Сурева // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. Південна Україна XVIII–XIX сторіччя. – Запоріжжя, 2002. – Вип. 7. – С. 55–89. – Режим доступу: http://web.znu.edu.ua/pu/articles/307.pdf

Іконографія

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:Rodosl_Kozelskih.jpg|Дмитриченко В. С. До полеміки про двох Я. П. Козельських / В. С. Дмитриченко // З історії суспільно-політичної та філософської думки на Україні / АН УРСР, Ін-т філософії ; [відп. ред. Д. Х. Острянин]. – К. : АН УРСР, 1956. – С. 69.