Відмінності між версіями «Мазепа Іван Степанович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 36: Рядок 36:
 
І. Мазепа – особа цікава й суперечлива. Документів про його діяльність збереглось мало, що відкрило простір її довільному трактуванню. Одні дослідники наголошують на його зраді російському урядові, інші – підносять І. Мазепу як останнього представника політичної самостійності України та її палкого захисника. А відомий історик О. Єфименко писала: «Хмельницкий и Мазепа – начало и конец того краткого, но яркого, как метеор, пути, каким промелькнула политическая история казацкой Украины на общем фоне исторических судеб южнорусского народа» (Ефименко А. Я. История украинского народа / А. Я. Ефименко. – К. : Лыбидь, 1990. – С. 268. – (Памятники исторической мысли Украины)).<br>
 
І. Мазепа – особа цікава й суперечлива. Документів про його діяльність збереглось мало, що відкрило простір її довільному трактуванню. Одні дослідники наголошують на його зраді російському урядові, інші – підносять І. Мазепу як останнього представника політичної самостійності України та її палкого захисника. А відомий історик О. Єфименко писала: «Хмельницкий и Мазепа – начало и конец того краткого, но яркого, как метеор, пути, каким промелькнула политическая история казацкой Украины на общем фоне исторических судеб южнорусского народа» (Ефименко А. Я. История украинского народа / А. Я. Ефименко. – К. : Лыбидь, 1990. – С. 268. – (Памятники исторической мысли Украины)).<br>
  
Д. Дорошенко зазначав, що «в особі нового гетьмана лівобережна Україна дістала талановитого політика й адміністратора...» (Дорошенко Д. І. Нарис історії України : у 2 т. / Дмитро Дорошенко. – Репр. вид. – К. : Глобус, 1992. – Т. 2. – С. 102). Іншу думку висловив М. Грушевський, який характеризував І. Мазепу як людину здібну і честолюбну і разом з тим наголошував, що він «был очень сомнительным приобретением для Гетманщины в ее тогдашнем очень серьезном положении» (Грушевский М. С. Очерки истории украинского народа / М. С. Грушевский. – К. : Либідь, 1990. – С. 230. – (Памятники исторической мысли Украины)).<br>
+
Д. Дорошенко зазначав, що «в особі нового гетьмана лівобережна Україна дістала талановитого політика й адміністратора...» ([[Медіа:mazepa_book_02.pdf|Дорошенко Д. І. Нарис історії України : у 2 т. / Дмитро Дорошенко. – Репр. вид. – К. : Глобус, 1992. – Т. 2. – С. 102]]). Іншу думку висловив М. Грушевський, який характеризував І. Мазепу як людину здібну і честолюбну і разом з тим наголошував, що він «был очень сомнительным приобретением для Гетманщины в ее тогдашнем очень серьезном положении» (Грушевский М. С. Очерки истории украинского народа / М. С. Грушевский. – К. : Либідь, 1990. – С. 230. – (Памятники исторической мысли Украины)).<br>
  
 
Монографічне дослідження про І. Мазепу С. О. Павленко завершує такими висновками: “Надмірна обережність Мазепи супроводжувала його протягом усього часу. Такий спосіб поведінки диктувався йому обставинами, обмеженими владними можливостями. Самійло Величко у своєму літопису справедливо називав гетьмана «Махієвелем і хитрим лисом». Сам Мазепа так формулював свої принципи, запозичені з авторитетного для нього твору “Володар” італійського мислителя Ніколо Макіавеллі: “Все гине там, де володар не є готовий кожної хвилини захищати свою владу, як лев, як вовк, як собака”.<br>
 
Монографічне дослідження про І. Мазепу С. О. Павленко завершує такими висновками: “Надмірна обережність Мазепи супроводжувала його протягом усього часу. Такий спосіб поведінки диктувався йому обставинами, обмеженими владними можливостями. Самійло Величко у своєму літопису справедливо називав гетьмана «Махієвелем і хитрим лисом». Сам Мазепа так формулював свої принципи, запозичені з авторитетного для нього твору “Володар” італійського мислителя Ніколо Макіавеллі: “Все гине там, де володар не є готовий кожної хвилини захищати свою владу, як лев, як вовк, як собака”.<br>
Рядок 45: Рядок 45:
 
Справи й доля гетьмана привертали увагу не лише істориків. Його образ виведено у численних творах письменників: поемі Дж. Байрона «Мазепа» (1818 р.), поемі К. Рилєєва «Войнаровський» (1825 р.), поемі О. Пушкіна «Полтава» (1829 р.), романі Ф. Булгаріна «Мазепа» (1833–1834 рр.), трагедії Ю. Словацького «Мазепа» (1834–1839 рр.), поемі С. Руданського «Мазепа» (1860 р.), поемі Ю. Дарагана «Мазепа» (1925 р.), тетралогії Б. Лепкого «Мазепа» (1926–1929 р.), поемі В. Сосюри «Мазепа» (1929–1960 рр.). Мазепі присвячено: оперу П. Чайковського «Мазепа», симфонічну поему Ф. Ліста «Мазепа», оперу П. Сокальського «Мазепа». В образотворчому мистецтві: гравюри Д. Галяховського, К. Балатевича, портрети роботи художників М. Бутовича, Т. Шевченка, І. Рєпіна, О. Архипенка й численних невідомих художників.<br>
 
Справи й доля гетьмана привертали увагу не лише істориків. Його образ виведено у численних творах письменників: поемі Дж. Байрона «Мазепа» (1818 р.), поемі К. Рилєєва «Войнаровський» (1825 р.), поемі О. Пушкіна «Полтава» (1829 р.), романі Ф. Булгаріна «Мазепа» (1833–1834 рр.), трагедії Ю. Словацького «Мазепа» (1834–1839 рр.), поемі С. Руданського «Мазепа» (1860 р.), поемі Ю. Дарагана «Мазепа» (1925 р.), тетралогії Б. Лепкого «Мазепа» (1926–1929 р.), поемі В. Сосюри «Мазепа» (1929–1960 рр.). Мазепі присвячено: оперу П. Чайковського «Мазепа», симфонічну поему Ф. Ліста «Мазепа», оперу П. Сокальського «Мазепа». В образотворчому мистецтві: гравюри Д. Галяховського, К. Балатевича, портрети роботи художників М. Бутовича, Т. Шевченка, І. Рєпіна, О. Архипенка й численних невідомих художників.<br>
  
Щодо економічних поглядів і господарської діяльності І. Мазепи, то вони були близькі до економічних ідей і економічної політики Богдана Хмельницького, хоч йому доводилось діяти у більш складних умовах перетворення України фактично на провінцію Російської імперії. Про те, що І. Мазепа завжди цікавився господарчими справами, писав історик О. Оглоблин: «По-европейськи освічена людина, вихований у принципах модного тоді меркантилізму, Мазепа добре розумів значення економіки для загального розвитку країни. Сам добрий господар, він умів своїм гострим оком добачити й важливі проблеми народного та державного господарства України…» (Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба / О. Оглоблин ; ред. Любомир Винар ; упоряд. Ігор Гирич, Алла Атаманенко. – 2-ге вид., доповн. – Нью-Йорк ; К. ; Л. ; Париж ; Торонто, 2001. – С. 103).<br>
+
Щодо економічних поглядів і господарської діяльності І. Мазепи, то вони були близькі до економічних ідей і економічної політики Богдана Хмельницького, хоч йому доводилось діяти у більш складних умовах перетворення України фактично на провінцію Російської імперії. Про те, що І. Мазепа завжди цікавився господарчими справами, писав історик О. Оглоблин: «По-европейськи освічена людина, вихований у принципах модного тоді меркантилізму, Мазепа добре розумів значення економіки для загального розвитку країни. Сам добрий господар, він умів своїм гострим оком добачити й важливі проблеми народного та державного господарства України…» ([[Медіа:mazepa_book_11.pdf|Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба / О. Оглоблин ; ред. Любомир Винар ; упоряд. Ігор Гирич, Алла Атаманенко. – 2-ге вид., доповн. – Нью-Йорк ; К. ; Л. ; Париж ; Торонто, 2001. – С. 103]]).<br>
  
Господарська діяльність І. Мазепи була досить активною і плідною, про що, зокрема, свідчать, за словами О. Оглоблина, сотні гетьманських універсалів «... більшість яких так чи так стосується землеволодіння, сільського господарства, фінансів, торгівлі, промисловости та різних соціяльно-правних питань, з тим пов’язаних» (Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба / О. Оглоблин ; ред. Любомир Винар ; упоряд. Ігор Гирич, Алла Атаманенко. – 2-ге вид., доповн. – Нью-Йорк ; К. ; Л. ; Париж ; Торонто, 2001 – С. 104). «Аналіз універсалів І. Мазепи, – зазначає у своєму дослідженні з історії соціально-економічної думки в Україні XVII – початку XVIII ст. А. О. Смолка, – приводить до висновку, що його політика в меркантилістському дусі орієнтувалася на економічні фактори зростання виробництва і торгівлі» (Смолка А. О. Соціально-економічна думка та політика в Україні. ХVІІ – початку ХVІІІ ст. / А. О. Смолка. – К. : Задруга, 1996. – С. 111).<br>
+
Господарська діяльність І. Мазепи була досить активною і плідною, про що, зокрема, свідчать, за словами О. Оглоблина, сотні гетьманських універсалів «... більшість яких так чи так стосується землеволодіння, сільського господарства, фінансів, торгівлі, промисловости та різних соціяльно-правних питань, з тим пов’язаних» ([[Медіа:mazepa_book_11.pdf|Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба / О. Оглоблин ; ред. Любомир Винар ; упоряд. Ігор Гирич, Алла Атаманенко. – 2-ге вид., доповн. – Нью-Йорк ; К. ; Л. ; Париж ; Торонто, 2001 – С. 104]]). «Аналіз універсалів І. Мазепи, – зазначає у своєму дослідженні з історії соціально-економічної думки в Україні XVII – початку XVIII ст. А. О. Смолка, – приводить до висновку, що його політика в меркантилістському дусі орієнтувалася на економічні фактори зростання виробництва і торгівлі» (Смолка А. О. Соціально-економічна думка та політика в Україні. ХVІІ – початку ХVІІІ ст. / А. О. Смолка. – К. : Задруга, 1996. – С. 111).<br>
  
Аграрна політика була спрямована на підтримку козацької старшини, збільшення її землеволодіння. Відомо близько 1000 земельних універсалів гетьмана І. Мазепи. За матеріалами «Генерального слідства про маєтності» 1729 р. у Чернігівському полку було роздано за І. Мазепи 48 маєтків. «Загалом за час гетьманування Мазепи було надано старшині, монастирям і частково великому купецтву сотні сіл з кількома десятками тисяч дворів посполитих» (Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба / О. Оглоблин ; ред. Любомир Винар ; упоряд. Ігор Гирич, Алла Атаманенко. – 2-ге вид., доповн. – Нью-Йорк ; К. ; Л. ; Париж ; Торонто, 2001. – С. 107).<br>
+
Аграрна політика була спрямована на підтримку козацької старшини, збільшення її землеволодіння. Відомо близько 1000 земельних універсалів гетьмана І. Мазепи. За матеріалами «Генерального слідства про маєтності» 1729 р. у Чернігівському полку було роздано за І. Мазепи 48 маєтків. «Загалом за час гетьманування Мазепи було надано старшині, монастирям і частково великому купецтву сотні сіл з кількома десятками тисяч дворів посполитих» ([[Медіа:mazepa_book_11.pdf|Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба / О. Оглоблин ; ред. Любомир Винар ; упоряд. Ігор Гирич, Алла Атаманенко. – 2-ге вид., доповн. – Нью-Йорк ; К. ; Л. ; Париж ; Торонто, 2001. – С. 107]]).<br>
Разом з тим І. Мазепа дбав про збереження соціально-економічних прав рядового козацтва, намагався захистити інтереси посполитих. Універсалом 1691 р. він забороняв як світським, так і духовним державцям обтяжувати селян повинностями, а козаків неволити переходити у посполиті, відбирати у простих козаків землю, яку вони одержали після розділу польських маєтностей. Він наказує, щоб власники маєтків владу свою «заживали мірне, так, як малороссийское несет обикновеніе, не чинячи подданим жадних вымислов и збиточних тягкостей» (Доба гетьмана Івана Мазепи в документах : [900 документів] / Чернігівський іст. музей ім. В. В. Тарновського [та ін.] ; упоряд. Сергій Павленко ; [відп. ред. Ігор Ситий]. – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – С. 43). У донесенні 1692 р. гетьман застерігає державців, щоб вони володіли «в міру, ничего вновь и выше міри не налагая, но извычайными урочными дачами и работами от них доволъствуяся» (Доба гетьмана Івана Мазепи в документах : [900 документів] / Чернігівський іст. музей ім. В. В. Тарновського [та ін.] ; упоряд. Сергій Павленко ; [відп. ред. Ігор Ситий]. – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – С. 177). Універсалом 1701 р. гетьман сповіщав про покарання тих, хто чинив селянам «великіе и нестерпиміе … прикрости» і обмежив відробіткову ренту селян двома днями (Універсали Івана Мазепи. 1687–1709 / Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського ; Наукове товариство ім. Шевченка ; Центральний держ. історичний архів України ; упоряд. Іван Бутич. – К. ; Л. : НТШ, 2002. – Кн. 1. – С. 379). Великого розвитку за часів І. Мазепи досягло мануфактурне виробництво. Успішно розвивається залізорудна промисловість, ливарництво, виробництво гармат та іншої зброї. З’являються гути (майстерні з виробництва скла та виробів з нього), селітроварні, поташні підприємства, виробництво паперу тощо. Піклувався гетьман і про розвиток сільськогосподарського підприємництва – млинарства, ґуральництва. Хоч ґуральництво давало значний прибуток державі, гетьман був проти його надмірного розвитку, крім усього іншого тому, що воно нищило ліси. А гетьман видав кілька указів про їх охорону. Важливо відзначити, що гетьманська адміністрація активно підтримувала мануфактурне виробництво за допомогою субсидій, роздачі земель тощо.<br>
+
Разом з тим І. Мазепа дбав про збереження соціально-економічних прав рядового козацтва, намагався захистити інтереси посполитих. Універсалом 1691 р. він забороняв як світським, так і духовним державцям обтяжувати селян повинностями, а козаків неволити переходити у посполиті, відбирати у простих козаків землю, яку вони одержали після розділу польських маєтностей. Він наказує, щоб власники маєтків владу свою «заживали мірне, так, як малороссийское несет обикновеніе, не чинячи подданим жадних вымислов и збиточних тягкостей» ([[Медіа:mazepa_book_01.pdf|Доба гетьмана Івана Мазепи в документах : [900 документів] / Чернігівський іст. музей ім. В. В. Тарновського [та ін.] ; упоряд. Сергій Павленко ; [відп. ред. Ігор Ситий]. – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – С. 43]]). У донесенні 1692 р. гетьман застерігає державців, щоб вони володіли «в міру, ничего вновь и выше міри не налагая, но извычайными урочными дачами и работами от них доволъствуяся» ([[Медіа:mazepa_book_01.pdf|Доба гетьмана Івана Мазепи в документах : [900 документів] / Чернігівський іст. музей ім. В. В. Тарновського [та ін.] ; упоряд. Сергій Павленко ; [відп. ред. Ігор Ситий]. – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – С. 177]]). Універсалом 1701 р. гетьман сповіщав про покарання тих, хто чинив селянам «великіе и нестерпиміе … прикрости» і обмежив відробіткову ренту селян двома днями (Універсали Івана Мазепи. 1687–1709 / Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського ; Наукове товариство ім. Шевченка ; Центральний держ. історичний архів України ; упоряд. Іван Бутич. – К. ; Л. : НТШ, 2002. – Кн. 1. – С. 379). Великого розвитку за часів І. Мазепи досягло мануфактурне виробництво. Успішно розвивається залізорудна промисловість, ливарництво, виробництво гармат та іншої зброї. З’являються гути (майстерні з виробництва скла та виробів з нього), селітроварні, поташні підприємства, виробництво паперу тощо. Піклувався гетьман і про розвиток сільськогосподарського підприємництва – млинарства, ґуральництва. Хоч ґуральництво давало значний прибуток державі, гетьман був проти його надмірного розвитку, крім усього іншого тому, що воно нищило ліси. А гетьман видав кілька указів про їх охорону. Важливо відзначити, що гетьманська адміністрація активно підтримувала мануфактурне виробництво за допомогою субсидій, роздачі земель тощо.<br>
  
 
Дбав гетьман і про розвиток зовнішньої і внутрішньої торгівлі, охорони інтересів українських купців. Великого значення гетьман надавав підбору уповноважених у господарських справах. У Лубенському полку Мазепа надав 79 сіл, де в 1729 р. було 4252 селянських двори (крім того, стверджено було володіння 14 селами, де в 1729 р. нараховувалося 830 дворів). У цілому економічна політика І. Мазепи була прогресивною, вона сприяла розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі.
 
Дбав гетьман і про розвиток зовнішньої і внутрішньої торгівлі, охорони інтересів українських купців. Великого значення гетьман надавав підбору уповноважених у господарських справах. У Лубенському полку Мазепа надав 79 сіл, де в 1729 р. було 4252 селянських двори (крім того, стверджено було володіння 14 селами, де в 1729 р. нараховувалося 830 дворів). У цілому економічна політика І. Мазепи була прогресивною, вона сприяла розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі.

Версія за 13:39, 25 листопада 2013

Mazepa html m1e4778a.png






Мазепа Іван Степанович

(Мазепа-Колединський)
20 березня 1639 – 22 вересня 1709

Український державний діяч (друга половина XVII – початок XVIII ст.), гетьман України (1687–1709).


Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про науковий доробок Івана Степановича Мазепи


Твори


Література


Іконографія