Відмінності між версіями «Піхно Дмитро Іванович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 12: Рядок 12:
 
Дмитро виправдав сподівання родини: у 1869 році з відзнакою закінчив гімназію. Проте йому було лише шістнадцять років, а до вищих навчальних закладів брали з сімнадцяти. Тому юнак рік пропрацював домашнім вчителем в сім’ї відомого педагога Костянтина Дмитровича Ушинського.
 
Дмитро виправдав сподівання родини: у 1869 році з відзнакою закінчив гімназію. Проте йому було лише шістнадцять років, а до вищих навчальних закладів брали з сімнадцяти. Тому юнак рік пропрацював домашнім вчителем в сім’ї відомого педагога Костянтина Дмитровича Ушинського.
  
У 1870 році Дмитро Піхно вступив на юридичний факультет Київського університету Св. Володимира, де почав спеціалізуватися по цивільному праву. Але вже в останні роки навчання під впливом професора '''[[Бунге Микола Християнович|<span style="color:blue;">М. Х. Бунге</span>]]''' захопився проблемами політекономії та поліцейського права. Студентське життя у губернському місті було нелегким. Щоб виглядати більш-менш пристойно серед сокурсників, переважно дітей дворян та багатих підприємців, син мельника вимушений був у вільний від занять час працювати: давати  приватні уроки та писати статті у київські газети і журнали. Та це аж ніяк не вплинуло на результати навчання. Авторитет Піхна серед студентів був настільки великим, що ті довірили першокурснику ще у 1871 році очолити юридичний гурток. На відміну від багатьох подібних гуртків університету, на юридичному розглядали виключно спеціальні фахові та наукові питання та майже зовсім оминали політику. Концентрація Піхна на здобутті знань та науковій творчості принесла свої плоди. Так, за твір «Исторический очерк мер гражданских взысканий по русскому праву» він отримав золоту медаль, а після закінчення у 1874 році університету був залишений стипендіатом на кафедрі державного права (в кінці 1874 року був переведений на кафедру поліцейського права) для підготовки дисертації. Треба зазначити, що під час навчання в університеті Д. І. Піхно працював у початковій школі, заснованій сім’єю Шатових у передмісті Києва Деміївці. Ця діяльність значно вплинула на його подальшу долю. Пізніше, ставши викладачем в університеті, а згодом і членом Державної ради, він завжди пам’ятав про потреби та проблеми початкової і середньої освіти. Ним була розроблена і затверджена низка законопроектів, спрямованих на підтримку початкової та середньої шкіл. Окрім того, він до смерті був попечителем Ставецької сільськогосподарської школи Київської губернії (Див.: Мухин А. Б. К вопросу о развитии управленческой мысли в России: взгляды Д. И. Пихно / А. Б. Мухин // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 8, Менеджмент. – 2002. – Вып. 2 (№ 16). – С. 148–149).
+
У 1870 році Дмитро Піхно вступив на юридичний факультет Київського університету Св. Володимира, де почав спеціалізуватися по цивільному праву. Але вже в останні роки навчання під впливом професора '''[[Бунге Микола Християнович|<span style="color:#3366bb;">М. Х. Бунге</span>]]''' захопився проблемами політекономії та поліцейського права. Студентське життя у губернському місті було нелегким. Щоб виглядати більш-менш пристойно серед сокурсників, переважно дітей дворян та багатих підприємців, син мельника вимушений був у вільний від занять час працювати: давати  приватні уроки та писати статті у київські газети і журнали. Та це аж ніяк не вплинуло на результати навчання. Авторитет Піхна серед студентів був настільки великим, що ті довірили першокурснику ще у 1871 році очолити юридичний гурток. На відміну від багатьох подібних гуртків університету, на юридичному розглядали виключно спеціальні фахові та наукові питання та майже зовсім оминали політику. Концентрація Піхна на здобутті знань та науковій творчості принесла свої плоди. Так, за твір «Исторический очерк мер гражданских взысканий по русскому праву» він отримав золоту медаль, а після закінчення у 1874 році університету був залишений стипендіатом на кафедрі державного права (в кінці 1874 року був переведений на кафедру поліцейського права) для підготовки дисертації. Треба зазначити, що під час навчання в університеті Д. І. Піхно працював у початковій школі, заснованій сім’єю Шатових у передмісті Києва Деміївці. Ця діяльність значно вплинула на його подальшу долю. Пізніше, ставши викладачем в університеті, а згодом і членом Державної ради, він завжди пам’ятав про потреби та проблеми початкової і середньої освіти. Ним була розроблена і затверджена низка законопроектів, спрямованих на підтримку початкової та середньої шкіл. Окрім того, він до смерті був попечителем Ставецької сільськогосподарської школи Київської губернії (Див.: Мухин А. Б. К вопросу о развитии управленческой мысли в России: взгляды Д. И. Пихно / А. Б. Мухин // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 8, Менеджмент. – 2002. – Вып. 2 (№ 16). – С. 148–149).
  
 
Під впливом професора київського університету М. Х. Бунге молодий науковець захопився економічною теорію, примкнув до лав ліберально налаштованих «бунгістів» та став одним з найулюбленіших учнів свого вчителя. У 1876 році, склавши магістерський екзамен з політичної економії і поліцейського права, Піхно захистив дисертацію на тему «Коммерческие операции Государственного банка» та отримав звання магістра поліцейського права.  Як зазначають професори М. В. та А. М. Лушнікови, «Н. Х. Бунге, представляя его, подчеркнул, что это замечательное сочинение в ряду не только русских, но и иностранных. В этой магистерской диссертации сказывалась общность научных интересов ученика и учителя. Н. Х. Бунге посвятил теории кредита докторскую диссертацию, его ученик магистерскую диссертацию посвящает анализу деятельности главного кредитного учреждения России. Эта магистерская диссертация была первой работой, в которой анализировались операции государственного банка. После краткой характеристики дореформенных кредитных учреждений и описания причин, вызвавших реформу, автор дал детальный анализ операций банка со времени его основания (1860 г.) по 1875 г.» (Лушникова М. В. Российская школа финансового права: портреты на фоне времени : монография / М. В. Лушникова, А. М. Лушников ; М-во образования и науки Рос. Федерации, Ярослав. гос. ун-т им. П. Г. Демидова. – Ярославль : ИНДИГО, 2013. – С. 613). З 1877 року він як приват-доцент почав читати лекції на кафедрі політичної економії і статистики Київського університету.
 
Під впливом професора київського університету М. Х. Бунге молодий науковець захопився економічною теорію, примкнув до лав ліберально налаштованих «бунгістів» та став одним з найулюбленіших учнів свого вчителя. У 1876 році, склавши магістерський екзамен з політичної економії і поліцейського права, Піхно захистив дисертацію на тему «Коммерческие операции Государственного банка» та отримав звання магістра поліцейського права.  Як зазначають професори М. В. та А. М. Лушнікови, «Н. Х. Бунге, представляя его, подчеркнул, что это замечательное сочинение в ряду не только русских, но и иностранных. В этой магистерской диссертации сказывалась общность научных интересов ученика и учителя. Н. Х. Бунге посвятил теории кредита докторскую диссертацию, его ученик магистерскую диссертацию посвящает анализу деятельности главного кредитного учреждения России. Эта магистерская диссертация была первой работой, в которой анализировались операции государственного банка. После краткой характеристики дореформенных кредитных учреждений и описания причин, вызвавших реформу, автор дал детальный анализ операций банка со времени его основания (1860 г.) по 1875 г.» (Лушникова М. В. Российская школа финансового права: портреты на фоне времени : монография / М. В. Лушникова, А. М. Лушников ; М-во образования и науки Рос. Федерации, Ярослав. гос. ун-т им. П. Г. Демидова. – Ярославль : ИНДИГО, 2013. – С. 613). З 1877 року він як приват-доцент почав читати лекції на кафедрі політичної економії і статистики Київського університету.

Версія за 09:54, 31 жовтня 2016

Pihno.JPG

Піхно Дмитро Іванович

(1 (13) січня 1853 – 29 липня (11 серпня) 1913) –
український та російський фінансист, економіст
та державний діяч кінця ХІХ – початку ХХ століття.







Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Дмитра Івановича Піхна


Твори


Література


Фотогалерея