Відмінності між версіями «Білімович Олександр Дмитрович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 53: Рядок 53:
 
О. Білімович намагається з’ясувати роль суб’єктивної цінності у господарському житті. Він розробляє складну шкалу залежностей між суб’єктом і благами, робить спроби довести, що саме суб’єктивна цінність сприяє найкращому задоволенню потреб, найбільш вигідному. Крім того,[[Файл:5 dlya obyasneniya.jpg|center|500px]](Билимович А. К вопросу о расценке хозяйственных благ. – Ч. 1. – С. 255). Суб’єктивна цінність у Білімовича для індивідуальних господарських явищ[[Файл:6 takoe zche.jpg|center|500px]](Билимович А. К вопросу о расценке хозяйственных благ. – Ч. 1. – С. 255).
 
О. Білімович намагається з’ясувати роль суб’єктивної цінності у господарському житті. Він розробляє складну шкалу залежностей між суб’єктом і благами, робить спроби довести, що саме суб’єктивна цінність сприяє найкращому задоволенню потреб, найбільш вигідному. Крім того,[[Файл:5 dlya obyasneniya.jpg|center|500px]](Билимович А. К вопросу о расценке хозяйственных благ. – Ч. 1. – С. 255). Суб’єктивна цінність у Білімовича для індивідуальних господарських явищ[[Файл:6 takoe zche.jpg|center|500px]](Билимович А. К вопросу о расценке хозяйственных благ. – Ч. 1. – С. 255).
  
Методологія психологічної школи створила загальну основу математичного напряму політичної економії. Питання про застосування математичних методів в економічній науці ставить і Білімович. Він прихильник математичних методів, але доходить висновку, що застосування математичного аналізу до психологічних явищ – не можливе. Цей висновок він зробив, провівши детальний аналіз літератури з цього питання, з’ясувавши всі «за» і «проти». «Билимович, – писав Шухов, – дал в русской литературе наиболее подробное освещение всех аргументов за и против применения математических методов с позиций психологической школы» (История русской экономической мысли / АН СССР, Ин-т экономики ; под ред. А. И. Пашкова. – Москва : Мысль, 1966. – Т. 3, ч. 1. – С. 171). Його висновок:   (Билимович А. К вопросу о расценке хозяйственных благ. – Ч. 1. – С. 186).
+
Методологія психологічної школи створила загальну основу математичного напряму політичної економії. Питання про застосування математичних методів в економічній науці ставить і Білімович. Він прихильник математичних методів, але доходить висновку, що застосування математичного аналізу до психологічних явищ – не можливе. Цей висновок він зробив, провівши детальний аналіз літератури з цього питання, з’ясувавши всі «за» і «проти». «Билимович, – писав Шухов, – дал в русской литературе наиболее подробное освещение всех аргументов за и против применения математических методов с позиций психологической школы» (История русской экономической мысли / АН СССР, Ин-т экономики ; под ред. А. И. Пашкова. – Москва : Мысль, 1966. – Т. 3, ч. 1. – С. 171). Його висновок:[[Файл:7 tak kak potrebnosti.jpg|center|500px]](Билимович А. К вопросу о расценке хозяйственных благ. – Ч. 1. – С. 186).
  
На заперечення економістів-математиків про те, що коли такий вимір неможливий, то він і не потрібний, Білімович ще раз підкреслює, що йдеться не про практичну сторону справи:
+
На заперечення економістів-математиків про те, що коли такий вимір неможливий, то він і не потрібний, Білімович ще раз підкреслює, що йдеться не про практичну сторону справи:[[Файл:8 intensivnost potrebnostey.jpg|center|500px]](Билимович А. К вопросу о расценке хозяйственных благ. – Ч. 1. – С. 187). Заперечуючи можливість застосування математичного методу як методу дослідження, Білімович вважав за можливе використовувати його як метод викладу матеріалу.
  (Билимович А. К вопросу о расценке хозяйственных благ. – Ч. 1. – С. 187). Заперечуючи можливість застосування математичного методу як методу дослідження, Білімович вважав за можливе використовувати його як метод викладу матеріалу.
 
  
 
Велику увагу приділяє вчений проблемі розподілу. Як відомо, на той час обговорювались кілька теорій розподілу. Одні вчені проблему розподілу зводили до проблеми утворення цін. У західноєвропейській літературі в питаннях розподілу панувала «теорія продуктивності факторів» Д. Б. Кларка. Значного поширення набуває у ХХ ст. так звана соціальна теорія розподілу. Теоретичні суперечки точилися переважно між теоретиками, що зводили проблему розподілу до проблеми утворення цін, і прихильниками «соціальної теорії розподілу».
 
Велику увагу приділяє вчений проблемі розподілу. Як відомо, на той час обговорювались кілька теорій розподілу. Одні вчені проблему розподілу зводили до проблеми утворення цін. У західноєвропейській літературі в питаннях розподілу панувала «теорія продуктивності факторів» Д. Б. Кларка. Значного поширення набуває у ХХ ст. так звана соціальна теорія розподілу. Теоретичні суперечки точилися переважно між теоретиками, що зводили проблему розподілу до проблеми утворення цін, і прихильниками «соціальної теорії розподілу».
Рядок 62: Рядок 61:
 
О. Білімович розподіл вважав складовою загальної проблеми утворення цін. Саме з цих позицій він аналізує проблему розподілу, піддаючи критиці позиції прихильників інших напрямів. Цій проблемі автор присвятив спеціальну працю – «Социальная теория распределения» (1916).
 
О. Білімович розподіл вважав складовою загальної проблеми утворення цін. Саме з цих позицій він аналізує проблему розподілу, піддаючи критиці позиції прихильників інших напрямів. Цій проблемі автор присвятив спеціальну працю – «Социальная теория распределения» (1916).
  
Автор називає пануючим серед економістів погляд на утворення доходів (тобто на розподіл) як на  
+
Автор називає пануючим серед економістів погляд на утворення доходів (тобто на розподіл) як на  [[Файл:9 chastniy sluchay.jpg|230px]] (Билимович А. Социальная теория распределения / А. Билимович. – Киев, 1916. – С. 1). А це означає, що закони утворення доходів у своїй основі становлять прояв загальних законів ціни і мінової цінності. Така позиція, наголошує автор, притаманна, перш за все, прихильникам теорії попиту і пропозиції. Він називає, зокрема, німецького економіста К. Ольденберга і представників Київської психологічної школи М. Бунге і Д. Піхна.
   (Билимович А. Социальная теория распределения / А. Билимович. – Киев, 1916. – С. 1). А це означає, що закони утворення доходів у своїй основі становлять прояв загальних законів ціни і мінової цінності. Така позиція, наголошує автор, притаманна, перш за все, прихильникам теорії попиту і пропозиції. Він називає, зокрема, німецького економіста К. Ольденберга і представників Київської психологічної школи М. Бунге і Д. Піхна.
 
  
 
Цієї точки зору дотримуються економісти Австрійської школи К. Менгер, Є. Бем-Баверк та економісти-математики Л. Вальрас, В. Парето та ін. Всі вони, називаючи проблему розподілу складною і важливою, наголошують, що заробітна плата, прибутки і рента регулюються тими самими законами, що і цінність, тобто проблему розподілу зводять до проблеми утворення цін.
 
Цієї точки зору дотримуються економісти Австрійської школи К. Менгер, Є. Бем-Баверк та економісти-математики Л. Вальрас, В. Парето та ін. Всі вони, називаючи проблему розподілу складною і важливою, наголошують, що заробітна плата, прибутки і рента регулюються тими самими законами, що і цінність, тобто проблему розподілу зводять до проблеми утворення цін.
Рядок 69: Рядок 67:
 
Своєрідно вирішується питання розподілу Д. Б. Кларком, якого Білімович називає одним із видатних американців. Відповідно до концепції граничної продуктивності факторів виробництва, розробленої Кларком, дохід кожного фактора визначається його граничною продуктивністю. Відповідність доходів факторам їх граничної продуктивності, за Кларком, забезпечує відсутність в суспільстві якої б то не було експлуатації, тому що кожний фактор виробництва отримує ту суму багатства, яку цей фактор створює.
 
Своєрідно вирішується питання розподілу Д. Б. Кларком, якого Білімович називає одним із видатних американців. Відповідно до концепції граничної продуктивності факторів виробництва, розробленої Кларком, дохід кожного фактора визначається його граничною продуктивністю. Відповідність доходів факторам їх граничної продуктивності, за Кларком, забезпечує відсутність в суспільстві якої б то не було експлуатації, тому що кожний фактор виробництва отримує ту суму багатства, яку цей фактор створює.
  
Але зрештою, підкреслює Білімович, більшість економістів тою чи іншою мірою визначають зв’язок теорії розподілу з теорією цінності, теорією обміну. Цього погляду дотримується й автор:  
+
Але зрештою, підкреслює Білімович, більшість економістів тою чи іншою мірою визначають зв’язок теорії розподілу з теорією цінності, теорією обміну. Цього погляду дотримується й автор:[[Файл:10 obshaya teoriya.jpg|center|500px]](Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 4–5).
  (Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 4–5).
 
  
Визнаючи разом з тим наявність особливостей щодо оплати господарських благ і своєрідність, притаманну кожному факторові, Білімович вважає за можливе і доцільне виділення вчення про доходи в окрему частину, а в ній додатково окремо аналізувати кожний вид доходів. Але при цьому таке виділення не суперечить ідеї, що  
+
Визнаючи разом з тим наявність особливостей щодо оплати господарських благ і своєрідність, притаманну кожному факторові, Білімович вважає за можливе і доцільне виділення вчення про доходи в окрему частину, а в ній додатково окремо аналізувати кожний вид доходів. Але при цьому таке виділення не суперечить ідеї, що [[Файл:11 osnovnoe v obrazovanii dohodov.jpg|center|500px]](Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 5). Найбільше уваги Білімович приділяє аналізу «соціальної» теорії розподілу. «Соціальною» ця теорія, пише він, названа її авторами з тих причин, що розподіл [[Файл:12 proishodit na pochve.jpg|center|500px]](Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 9). Розмір доходів, на думку прихильників цієї теорії, не може бути пояснений впливом лише економічних умов, як це стосується цін товарів, оскільки [[Файл:Example.jpg]]
(Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 5). Найбільше уваги Білімович приділяє аналізу «соціальної» теорії розподілу. «Соціальною» ця теорія, пише він, названа її авторами з тих причин, що розподіл  
 
 
 
(Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 9). Розмір доходів, на думку прихильників цієї теорії, не може бути пояснений впливом лише економічних умов, як це стосується цін товарів, оскільки  
 
 
   (Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 9).
 
   (Билимович А. Социальная теория распределения. – С. 9).
  

Версія за 13:21, 5 червня 2015

Bilimovich.JPG

Білімович (Бич-Билина Білімович) Олександр Дмитрович

(25 травня 1876 – 21 грудня 1963) –
український економіст представник Київської політико-економічної школи кінця ХІХ – початку ХХ ст.









Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Олександра Дмитровича Білімовича


Твори


Література


Іконографія