Відмінності між версіями «Козельський Яків Павлович (депутат)»
Матеріал з Економічна думка України
Admin (обговорення • внесок) м (Admin перейменував сторінку з Козельський Яків Павлович на Козельський Яків Павлович (депутат)) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Майор Я. П. Козельський, депутат “Комісії для складання нового Уложення”, – рідний брат філософа-просвітника Я. П. Козельського. | <spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Майор Я. П. Козельський, депутат “Комісії для складання нового Уложення”, – рідний брат філософа-просвітника Я. П. Козельського. | ||
</p> | </p> | ||
| − | Походив з українського козацько-старшинського, згодом – дворянського роду. Згідно із “Малороссийским родословником” В. Л. Модзалевського, засновником роду Козельських був «військовий товариш Полтавського полку» (1673) Степан Іванович (2-га пол. XVII ст.). Його син Павло Степанович (р. н. невід. – бл. 1740) був наказним кобеляцьким сотником (1718, 1721, 1733, 1738), мав трьох синів, яким дав одне ім’я – Яків (Див.: Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник | + | Походив з українського козацько-старшинського, згодом – дворянського роду. Згідно із “Малороссийским родословником” В. Л. Модзалевського, засновником роду Козельських був «військовий товариш Полтавського полку» (1673) Степан Іванович (2-га пол. XVII ст.). Його син Павло Степанович (р. н. невід. – бл. 1740) був наказним кобеляцьким сотником (1718, 1721, 1733, 1738), мав трьох синів, яким дав одне ім’я – Яків (Див.: Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник / В. Л. Модзалевский. – Киев, 1910. – Т. 2. – С. 390–392). |
| − | Тривалий час вважалося, що Я. П. Козельський-філософ і Я. П. Козельський-депутат – одна особа | + | Тривалий час вважалося, що Я. П. Козельський-філософ і Я. П. Козельський-депутат – одна особа. Вивчення архівних документів, що збереглися, порівняння підписів Козельського-філософа і Козельського-депутата підтверджують версію про те, що це різні особи (История русской экономической мысли / АН СССР, Ин-т экономики ; ред. А. И. Пашков. – Москва : Госполитиздат, 1955. – Т. 1, ч. 1. – С. 544). Зокрема, дослідники звертають увагу на той факт, що у 1769 р. Козельський-депутат, згідно списку депутатів комісії на 24 лютого 1769 року, мав знаходитися в армії, тоді як Козельський-філософ був секретарем Сенату, підписував документи і, таким чином, знаходитися в армії не міг. Ще одним доказом, що Козельський-філософ і Козельський-депутат – дві різні особи, автори досліджень вважають відомості у списку депутатів «Комісії для складання нового Уложення». У списку на 1 січня 1768 р., під номером 535 (стор. 55) по Новоросійській губернії від шляхетства по Дніпровському пікінерському полку (пікінери – нерегулярні військово-поселенські полки в українському козацькому війську, створені після ліквідації 1764 р. полкового устрою в Україні) зазначений депутат Яків Козельський, що з’явився в комісію 31 травня 1767 р. Проте Козельський-філософ був не майором, а капітаном артилерії. Дослідники приводять і цілий ряд інших аргументів на підтвердження думки про існування двох осіб. Порівняння творів Козельського-філософа-просвітника та висловлювань Козельського-депутата свідчить про існування суттєвих відмінностей у поглядах (Папаригопуло С. В. О двух Я. П. Козельских / С. В. Папаригопуло // Вопросы истории. – 1954. – № 8. – С. 109–112). |
| − | Про депутата “Комісії для складання нового Уложення” скликання 1767 р. Я. П. Козельського відомо лише те, що походив він, за його власним визначенням, “из помещиков в самых местах украинских” ( | + | Про депутата “Комісії для складання нового Уложення” скликання 1767 р. Я. П. Козельського відомо лише те, що походив він, за його власним визначенням, “из помещиков в самых местах украинских” (Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века : в 2 т. / ред. И. Я. Щипанов. – [Москва] : Госполитиздат, 1952. – Т. 1. – C. 652), вступив на військову службу у 1735 р. У 1767 р. майора Козельського було обрано депутатом “Комісії для складання нового Уложення” от “владельцев, шляхетства Екатерининской провинции, Днепровского пикинерского полка” (Наказ шляхетства Днепровского пикинерного полка // Сборник Императорского русского исторического общества. – Санкт-Петербург, 1894. – Т. 93. – С. 22). |
Виборці Я. П. Козельського у своєму наказі ставили вимоги про зрівняння української шляхти у правах з російським дворянством, про закріплення за ними околишнього селянства як кріпаків, про цілий ряд пільг щодо виробничої діяльності тощо. | Виборці Я. П. Козельського у своєму наказі ставили вимоги про зрівняння української шляхти у правах з російським дворянством, про закріплення за ними околишнього селянства як кріпаків, про цілий ряд пільг щодо виробничої діяльності тощо. | ||
| − | Уже в першому своєму виступі Я. П. Козельський відстоював прагнення українського дворянства до зрівняння його в правах з російським дворянством. Він засуджує спадкові привілеї родового дворянства, полемізує з князем М. М. Щербатовим, який доводив, що Росія зобов’язана всім своїм розвитком дворянству, яке «пошло от предков, отличившихся личными доблестями на пользу Отечества» (Ключевский В. О. Сочинения : в 9 т. / В. О. Ключевский ; ред. В. Л. Янин. – | + | Уже в першому своєму виступі Я. П. Козельський відстоював прагнення українського дворянства до зрівняння його в правах з російським дворянством. Він засуджує спадкові привілеї родового дворянства, полемізує з князем М. М. Щербатовим, який доводив, що Росія зобов’язана всім своїм розвитком дворянству, яке «пошло от предков, отличившихся личными доблестями на пользу Отечества» (Ключевский В. О. Сочинения : в 9 т. / В. О. Ключевский ; ред. В. Л. Янин. – Москва : Мысль, 1987. – Т. 7. – С. 208), що воно повинно користуватись винятковими привілеями і не поповнюватись за рахунок вихідців з інших станів. |
| − | Я. П. Козельський у своєму виступі доводив, що дворяни були удостоєні дворянського звання за заслуги перед Вітчизною, але походили вони з низів. «Они были из людей, отличавшихся не знатностью рода, но добродетелью и военными заслугами» (Избранные произведения русских мыслителей | + | Я. П. Козельський у своєму виступі доводив, що дворяни були удостоєні дворянського звання за заслуги перед Вітчизною, але походили вони з низів. «Они были из людей, отличавшихся не знатностью рода, но добродетелью и военными заслугами» (Избранные произведения русских мыслителей ... – Т. 1. – С. 645). |
| − | Позиція «старого дворянства» щодо ускладнення доступу до дворянства інших станів, на думку Козельського, йде на шкоду державі. Якщо, зазначає він, «умножится одно только старинное дворянство и пренебрежено будет вновь пожалованное, то, по мнению моему, это послужит в подрыв государственной службе, ибо прочие, недворянские сословия, не видя себе равного с дворянами за службу возмездия, будут служить принужденно, без всякой ревности и любви к отечеству» (Избранные произведения русских мыслителей | + | Позиція «старого дворянства» щодо ускладнення доступу до дворянства інших станів, на думку Козельського, йде на шкоду державі. Якщо, зазначає він, «умножится одно только старинное дворянство и пренебрежено будет вновь пожалованное, то, по мнению моему, это послужит в подрыв государственной службе, ибо прочие, недворянские сословия, не видя себе равного с дворянами за службу возмездия, будут служить принужденно, без всякой ревности и любви к отечеству» (Избранные произведения русских мыслителей ... – Т. 1. – С. 646). Козельський виступив проти феодального принципу винятковості прав дворянства, домагаючись поширення його на інші стани. Цю вимогу він підкреслює доказом необхідності її вирішення заради «пользы отечества и сохранения целости государства» (Избранные произведения русских мыслителей ... – Т. 1. – С. 647). |
| − | Проте, безумовно, більш важливим був його другий виступ від 23 травня 1768 р., присвячений селянському питанню. І. С. Бак називає його найбільш цікавим і значним із всіх виступів з селянського питання у Комісії (История русской экономической мысли | + | Проте, безумовно, більш важливим був його другий виступ від 23 травня 1768 р., присвячений селянському питанню. І. С. Бак називає його найбільш цікавим і значним із всіх виступів з селянського питання у Комісії (История русской экономической мысли. – Т. 1, ч. 1. – С. 554). Я. П. Козельський виступив після дворянського депутата Г. С. Короб’їна, який захищав не лише інтереси дворянства, а й селянства. Козельський підтримав його вимоги у селянському питанні. Він констатує тяжке становище селянства, яке нещадно експлуатується поміщиками, що є підставою незадоволення, непокори, заворушень, а це небезпечно «для целости всего государства» (Избранные произведения русских мыслителей ... – Т. 1. – С. 655). Козельський-депутат був переконаний у необхідності прийняття нових законів, які б нормалізували відносини між поміщиками і селянами. Він не висуває вимоги ліквідації кріпацтва, а ратує лише за усунення найбільш одіозних його проявів. Козельський запропонував обмежити панщину двома днями на тиждень і ввести оброк в розмірі, що не перевищує вартості дводенної панщини. Два дні селяни мали працювати на себе (Див.: Избранные произведения русских мыслителей ... – Т. 1. – С. 650). |
| − | Досить рішучою була позиція Козельського щодо питання майнових прав селянства. Він вимагав надання селянам права спадкового володіння нерухомістю, землею «потомственно без участия помещиков», проте з умовою, «чтобы они без дозволения помещика не властны были ни кому продать, ни заложить из недвижимых имений» (Избранные произведения русских мыслителей | + | Досить рішучою була позиція Козельського щодо питання майнових прав селянства. Він вимагав надання селянам права спадкового володіння нерухомістю, землею «потомственно без участия помещиков», проте з умовою, «чтобы они без дозволения помещика не властны были ни кому продать, ни заложить из недвижимых имений» (Избранные произведения русских мыслителей ... – Т. 1. – С. 651). Незважаючи на певну поміркованість вимоги, вона була безумовно прогресивною, хоч і не забезпечувала ще буржуазного права власності на землю. |
| − | Реалізація цього права, на думку депутата Козельського, сприяла б тому, що селяни більш сумлінно працювали б, утримувалися б «от побегов», а це, у свою чергу, дало б можливість поміщикам одержувати більші прибутки. Цю думку він підтвердив і під час розгляду питання про поділ поміщицьких і селянських земель. «В сих мыслях я бы рассуждал за полезное и во всех Российского государства областях разделить и отмежевать землю всем подданным, кои в слободах с владельцами живут и владеют принадлежащими к тем слободам землями вообще, для того чтобы мужики, почитая те земли за собственный свой удел, основательнее обзаводиться и постояннее жить могли» (Избранные произведения русских мыслителей | + | Реалізація цього права, на думку депутата Козельського, сприяла б тому, що селяни більш сумлінно працювали б, утримувалися б «от побегов», а це, у свою чергу, дало б можливість поміщикам одержувати більші прибутки. Цю думку він підтвердив і під час розгляду питання про поділ поміщицьких і селянських земель. «В сих мыслях я бы рассуждал за полезное и во всех Российского государства областях разделить и отмежевать землю всем подданным, кои в слободах с владельцами живут и владеют принадлежащими к тем слободам землями вообще, для того чтобы мужики, почитая те земли за собственный свой удел, основательнее обзаводиться и постояннее жить могли» (Избранные произведения русских мыслителей ... – Т. 1. – С. 657). |
| − | Захищаючи інтереси селянства, Козельський не забував і про поміщиків. Він наполягав на необхідності суворого нагляду за селянами, на більш рішучих діях у стягненні податків, «чтобы помещик, не запуская в доимку годовую, подати взыскивал с него (селянина – укл.) понедельно или по крайней мере помесячно, и то ему будет в облегчение» (Избранные произведения русских мыслителей | + | Захищаючи інтереси селянства, Козельський не забував і про поміщиків. Він наполягав на необхідності суворого нагляду за селянами, на більш рішучих діях у стягненні податків, «чтобы помещик, не запуская в доимку годовую, подати взыскивал с него (селянина – укл.) понедельно или по крайней мере помесячно, и то ему будет в облегчение» (Избранные произведения русских мыслителей ... – Т. 1. – С. 651). Він рішуче наполягав на обмеженні прав переходу навіть вільнонайманих робітників, що мешкали у сільській місцевості, тобто фактично виступав за їхнє покріпачення. Такі заходи, на думку Козельського, стануть запобіжними «к предупреждению причин непослушания рабов против господ своих» (Избранные произведения русских мыслителей ... – Т. 1. – С. 654). |
Козельський за змістом своїх вимог вважався одним із найбільш радикальних депутатів Комісії. Дослідники його діяльності писали, що здавалося, нібито він міг зробити рішучий висновок про необхідність ліквідації кріпацтва і наділення селян землею. Проте він цього не зробив. На наш погляд, це пояснюється двома причинами. По-перше, Козельський був виразником інтересів шляхти і козацької старшини, а тоді питання скасування кріпацтва ще не піднімалось. Але, спостерігаючи важке, нужденне життя селянства і намагаючись зберегти мир, він висуває ряд вимог, спрямованих на полегшення його становища. Проте й за ці досить помірковані вимоги депутат Козельський поплатився, як і ряд інших депутатів. Він був усунений з Комісії і відправлений у діючу армію. | Козельський за змістом своїх вимог вважався одним із найбільш радикальних депутатів Комісії. Дослідники його діяльності писали, що здавалося, нібито він міг зробити рішучий висновок про необхідність ліквідації кріпацтва і наділення селян землею. Проте він цього не зробив. На наш погляд, це пояснюється двома причинами. По-перше, Козельський був виразником інтересів шляхти і козацької старшини, а тоді питання скасування кріпацтва ще не піднімалось. Але, спостерігаючи важке, нужденне життя селянства і намагаючись зберегти мир, він висуває ряд вимог, спрямованих на полегшення його становища. Проте й за ці досить помірковані вимоги депутат Козельський поплатився, як і ряд інших депутатів. Він був усунений з Комісії і відправлений у діючу армію. | ||
Версія за 10:34, 30 січня 2015
Козельський Яків Павлович
(? – ?) –
військовий, депутат “Комісії для складання нового Уложення” 1767 р.
Відомий як один із найбільш радикальних депутатів Комісії.
(? – ?) –
військовий, депутат “Комісії для складання нового Уложення” 1767 р.
Відомий як один із найбільш радикальних депутатів Комісії.
Відомі вчені та авторитетні джерела про Якова Павловича Козелського
