Відмінності між версіями «Jaroslav Volodumurovu4»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 54: Рядок 54:
 
</p><p>Цікаво, що у російсько-візантійських договорах норми феодального права позиціонуються, як «Закон руський» на відміну від візантійського права. «Руська Правда» у деяких статтях віддзеркалює впливи візантійського, скандинавського та польського права, але ґрунтується на суто народній системі гуманістичних цінностей: вона не знає смертної кари, кари через скалічення, навіть тілесних покарань, які застосовувалися в церковних судах. «Русская Правда … отличается чисто русским характером, выработанным русской жизнью; она свидетельствует о тех юридических верованиях, которыми жило русское общество того времени, хотя и в ней есть несколько статей нерусского происхождения (из Судного Закона), но они переделаны на русский лад» – звертає увагу відомий російський історик другої половини XIX ст. І. Д. Бєляєв (Беляев И. Д. История русского законодательства / И. Д. Беляев. – СПб. : Лань, 1999. – С. 204). Таким чином, у документі юридично закріплювалися суспільні норми, в яких знайшли відбиток громадянські цінності: визнання рівності людей, їхніх прав і свобод, обов’язків перед іншими людьми, народом та державою, ідеї гуманного громадянського співжиття, повага до закону.</p></div></spoiler>
 
</p><p>Цікаво, що у російсько-візантійських договорах норми феодального права позиціонуються, як «Закон руський» на відміну від візантійського права. «Руська Правда» у деяких статтях віддзеркалює впливи візантійського, скандинавського та польського права, але ґрунтується на суто народній системі гуманістичних цінностей: вона не знає смертної кари, кари через скалічення, навіть тілесних покарань, які застосовувалися в церковних судах. «Русская Правда … отличается чисто русским характером, выработанным русской жизнью; она свидетельствует о тех юридических верованиях, которыми жило русское общество того времени, хотя и в ней есть несколько статей нерусского происхождения (из Судного Закона), но они переделаны на русский лад» – звертає увагу відомий російський історик другої половини XIX ст. І. Д. Бєляєв (Беляев И. Д. История русского законодательства / И. Д. Беляев. – СПб. : Лань, 1999. – С. 204). Таким чином, у документі юридично закріплювалися суспільні норми, в яких знайшли відбиток громадянські цінності: визнання рівності людей, їхніх прав і свобод, обов’язків перед іншими людьми, народом та державою, ідеї гуманного громадянського співжиття, повага до закону.</p></div></spoiler>
 
<br />
 
<br />
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Ярослава Мудрого"><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – видатний український<br> економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Ярослава Мудрого"><h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – видатний український<br> економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>
 
<p>«Гідним продовжувачем економічної і культурної справи Володимира став його син – князь Ярослав Мудрий. Князь Ярос¬лав розширював межі Київської Русі завоюванням нових зе¬мель, закладав нові міста, збирав данину навіть з литвинів, укріпив західні кордони держави, примирившись з поляка¬ми, породичався з можновладцями Європи. Та найбільший слід у пам'яті людей він залишив своїми внутрідержавними справами. Народ називав Ярослава "хоромцем" за пристрасть до будівництва. Він створив у Києві знамениту бібліотеку, запо¬чаткував видатну пам'ятку "Правда Руська".
 
<p>«Гідним продовжувачем економічної і культурної справи Володимира став його син – князь Ярослав Мудрий. Князь Ярос¬лав розширював межі Київської Русі завоюванням нових зе¬мель, закладав нові міста, збирав данину навіть з литвинів, укріпив західні кордони держави, примирившись з поляка¬ми, породичався з можновладцями Європи. Та найбільший слід у пам'яті людей він залишив своїми внутрідержавними справами. Народ називав Ярослава "хоромцем" за пристрасть до будівництва. Він створив у Києві знамениту бібліотеку, запо¬чаткував видатну пам'ятку "Правда Руська".
</p><p>Коротка редакція "Правди Руської" складається з 42 ста¬тей, або частин, і виникла не пізніше XI ст.; розширена "Прав¬да" містить 121 статтю і належить до середини XII – початку XIII ст. Отже, "Правда Руська" в різних редакціях охоплює тривалий період розвитку Київської Русі і дає змогу оцінити як еволюцію закріплених в ній економічних відносин, так і то¬гочасний стан економічної думки».
+
</p><p>Коротка редакція "Правди Руської" складається з 42 ста¬тей, або частин, і виникла не пізніше XI ст.; розширена "Прав¬да" містить 121 статтю і належить до середини XII – початку XIII ст. Отже, "Правда Руська" в різних редакціях охоплює тривалий період розвитку Київської Русі і дає змогу оцінити як еволюцію закріплених в ній економічних відносин, так і то¬гочасний стан економічної думки».<br>
 
<small><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С. М.</b> Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – С. 93.</small></p>
 
<small><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С. М.</b> Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – С. 93.</small></p>
 
<h3><center>Микола Михайлович Карамзін (1766–1826) – письменник, історик</center></h3>
 
<h3><center>Микола Михайлович Карамзін (1766–1826) – письменник, історик</center></h3>
Рядок 64: Рядок 64:
 
<h3><center>Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – видатний український і<br> російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч</center></h3>
 
<h3><center>Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – видатний український і<br> російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч</center></h3>
 
[[Файл:vstavka2.jpg|512px|center]]<small><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Костомаров Н. И.</b> Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н. И. Костомаров. – Репринтное воспроизведение изд. 1873 – 1888 гг. – М. : Книга, 1990. – Кн. 1, вып. 1, 2, 3. – С. 17, 20.</small></spoiler>
 
[[Файл:vstavka2.jpg|512px|center]]<small><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Костомаров Н. И.</b> Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н. И. Костомаров. – Репринтное воспроизведение изд. 1873 – 1888 гг. – М. : Книга, 1990. – Кн. 1, вып. 1, 2, 3. – С. 17, 20.</small></spoiler>
 +
<br />
 
<spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li><b>Правда Руська</b>// Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. / редкол.: Т. Гунчак [та ін.]. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 1. – С. 179–185.<br><i>Шифр зберігання</i> книги: <b>1Ф  Т93</b>
 
<spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li><b>Правда Руська</b>// Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. / редкол.: Т. Гунчак [та ін.]. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 1. – С. 179–185.<br><i>Шифр зберігання</i> книги: <b>1Ф  Т93</b>
 
<li><b>Русская Правда</b> // Памятники русского права / под ред. С. В. Юшкова. – М. : Госюриздат, 1952. – Вып. 1 : Памятники права Киевского государства X - XII вв. – С. 73–232.<br>
 
<li><b>Русская Правда</b> // Памятники русского права / под ред. С. В. Юшкова. – М. : Госюриздат, 1952. – Вып. 1 : Памятники права Киевского государства X - XII вв. – С. 73–232.<br>

Версія за 09:44, 24 квітня 2014

ImageMJ.jpg
Ярослав Володимирович
(Ярослав Мудрий)
970 або 1-ша пол. 980-х рр. – 20 лютого 1054) –
видатний державний діяч і полководець Київської Русі, великий київський князь (1019–1054).









Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Ярослава Мудрого


Твори