Відмінності між версіями «VolodymyrMonomah»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
м (Заміна тексту — „Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України“ на �)
 
(Не показано 18 проміжних версій цього користувача)
Рядок 7: Рядок 7:
 
<br /><br /><br /><br />
 
<br /><br /><br /><br />
 
<spoiler text="Життя та діяльність">
 
<spoiler text="Життя та діяльність">
<div style="text-align: justify"><p>Народився від династичного шлюбу дочки грецького імператора Константина IX Мономаха – Анастасії (у деяких джерелах її називають Марією) і сина Ярослава Мудрого, онука Володимира Великого з роду Рюриковичів – Всеволода. У «Повісті временних літ» під роком 1053 зроблено єдиний запис: «У Всеволода родился сын от дочери царской, гречанки, и нарек имя ему Владимир» (Повесть временних лет // Памятники литературы Древней Руси : Начало русской литературы XI – начало XII в. / сост. Л. А. Дмитриев, Д. С. Лихачев. – М. : Худож. лит., 1978. – С. 175). Шлюб Всеволода з візантійською принцесою скріпив русько-візантійську угоду початку 1050-х рр., що поклала край війні 1043 р. між двома державами. Саме по лінії матері князь Володимир отримав своє прізвище – Мономах. Дитинство Володимир Мономах провів у місті Переяслав-Руський (нині Переяслав-Хмельницький), де з 1054 р., згідно із заповітом Ярослава Мудрого ([http://10.1.4.143/MediaWiki/index.php?title=%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&action=submit див.: Ярослав Мудрий]), княжив його батько. Вже з 12-13 років княжич виконував відповідальні доручення батька, найчастіше – воєнного характеру (зокрема, ходив до Ростова у Суздальську землю і до Смоленська). Протягом життя Володимир Мономах здійснив понад 80 походів.
+
<div style="text-align: justify"><p>Народився від династичного шлюбу дочки грецького імператора Константина IX Мономаха – Анастасії (у деяких джерелах її називають Марією) і сина Ярослава Мудрого, онука Володимира Великого з роду Рюриковичів – Всеволода. У «Повісті временних літ» під роком 1053 зроблено єдиний запис: «У Всеволода родился сын от дочери царской, гречанки, и нарек имя ему Владимир» (Повесть временних лет // Памятники литературы Древней Руси : Начало русской литературы XI – начало XII в. / сост. Л. А. Дмитриев, Д. С. Лихачев. – М. : Худож. лит., 1978. – С. 175). Шлюб Всеволода з візантійською принцесою скріпив русько-візантійську угоду початку 1050-х рр., що поклала край війні 1043 р. між двома державами. Саме по лінії матері князь Володимир отримав своє прізвище – Мономах. Дитинство Володимир Мономах провів у місті Переяслав-Руський (нині Переяслав-Хмельницький), де з 1054 р., згідно із заповітом Ярослава Мудрого (див.:[http://10.1.4.143/MediaWiki/index.php?title=%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&action=submit Ярослав Мудрий]), княжив його батько. Вже з 12-13 років княжич виконував відповідальні доручення батька, найчастіше – воєнного характеру (зокрема, ходив до Ростова у Суздальську землю і до Смоленська). Протягом життя Володимир Мономах здійснив понад 80 походів.
 
</p><p>Перший раз був одружений близько 1070 р. з Гідою – дочкою останнього англосаксонського короля Гарольда II, друга дружина (померла 7 травня 1107 р.) – незнана з імені, третя (після 1107 р.) – дочка половецького хана Аєпи.
 
</p><p>Перший раз був одружений близько 1070 р. з Гідою – дочкою останнього англосаксонського короля Гарольда II, друга дружина (померла 7 травня 1107 р.) – незнана з імені, третя (після 1107 р.) – дочка половецького хана Аєпи.
 
</p><p>Після смерті старших братів Ізяслава Ярославовича і Святослава Ярославовича Всеволод у жовтні 1078 р. став київським князем, а на своє місце чернігівського князя посадив сина Володимира, зневаживши права на це місто синів свого старшого брата Святослава. Було утворено родинний дуумвірат батька й сина: Всеволод – Володимир, що правив на Русі протягом 15 років. Володимир Мономах переміщував князів з одного міста до іншого, приборкував непокірних, провадив загальноруську зовнішню політику. Протягом тих 15 років він близько ста разів їздив з Чернігова до Києва, щоб радитись із батьком у політичних справах (Див.: Енциклопедія історії України. – К. : Наук. думка, 2005. – Т. 1. – С. 616).
 
</p><p>Після смерті старших братів Ізяслава Ярославовича і Святослава Ярославовича Всеволод у жовтні 1078 р. став київським князем, а на своє місце чернігівського князя посадив сина Володимира, зневаживши права на це місто синів свого старшого брата Святослава. Було утворено родинний дуумвірат батька й сина: Всеволод – Володимир, що правив на Русі протягом 15 років. Володимир Мономах переміщував князів з одного міста до іншого, приборкував непокірних, провадив загальноруську зовнішню політику. Протягом тих 15 років він близько ста разів їздив з Чернігова до Києва, щоб радитись із батьком у політичних справах (Див.: Енциклопедія історії України. – К. : Наук. думка, 2005. – Т. 1. – С. 616).
Рядок 32: Рядок 32:
 
</p></div></spoiler>
 
</p></div></spoiler>
 
<br />
 
<br />
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Володимира Мономаха>
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Володимира Мономаха"><div align="justify">
</spoiler>
+
<h3><center>Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч</center></h3>Поміж давніми князями до татарського періоду після Ярослава ніхто не залишив по собі такої гучної і доброї слави, як Володимир Мономах, князь діяльний, сильний волею, що вирізнявся здоровим глуздом посеред своєї братії, князів руських. Довкола його імені обертаються майже всі важливі події руської історії у другій половині  ХІ та в першій чверті ХІІ століття. Ця людина може по  справедливості називатися  представником свого часу…
 +
 
 +
При Мономахові радою, яку він скликав і яка складалася з тисяцьких: київського, білгородського, переяславського і людей своєї дружини, встановлено декілька важливих статей, спрямованих на захист добробуту мешканців. Обмежене було довільне збирання різ ( відсотків), яке за Святополка доходило до великих зловживань і призвело після смерті цього князя до переслідувань жидів, що були лихварями. При Володимирі встановлено, що лихвар може брати лише тричі відсотки, і якщо візьме тричі, то вже втрачає сам капітал. Крім того, встановлено близько третини чи трохи більше, якщо вважати згадувану гривню кун…
 +
 
 +
При Володимирі встановлена була різниця між тим неоплатним купцем, який постраждає випадково від вогню, від води чи від неприятеля, і тим, який зіпсує чужий товар чи проп’є його або "проб’ється", тобто вчинить бійку, а потім змушений буде заплатити виру чи "продаж" (нижчий вид вири).<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Костомаров М. І.''' Історичні постаті / М. І. Костомаров. – Дніпропетровськ : Січ, 2008. – С. 23, 50.</small>
 +
<br />
 +
<h3><center>Сергій Михайлович Соловйов (1820–1879) – відомий російський історик</center></h3>
 +
<div align="justify">Мономах вовсе не принадлежит к тем историческим деятелям, которые смотрят вперед, разрушают старое, удовлетворяют новым потребностям общества: это было лицо с характером чисто охранительным. Мономах не возвышался над понятиями своего века, не шел наперекор им, не хотел изменить существующий порядок вещей, но личными доблестями, строгим исполнением обязанностей прикрывал недостатки существующего порядка, делал его не только сносным для народа, но даже способным удовлетворять его общественным потребностям...Народ испытал уже при других князьях бедствие от того, что людям не доходила княжая правда, тиуны и отроки грабили без ведома князя; Мономах не давал сильным обижать ни худого смерда, ни убогой вдовицы, сам оправливал (давал правду, суд) людей. При грубости тогдашних нравов люди сильные не любили сдерживать своего гнева, причем подвергнувшийся ему платил жизнью; Мономах наказывал детям своим, чтобы они не убивали ни правого, ни виноватого, не губили душ христианских. Другие князья позволяли себе невоздержание; Мономах отличался целомудрием. Обществу сильно не нравилось в князе корыстолюбие; с неудовольствием видели, что внуки и правнуки Святого Владимира отступают от правил этого князя, копят богатство, сбирая его с тягостью для народа; Мономах и в этом отношении был образцом добрых князей: с ранней молодости рука его простиралась ко всем, по свидетельству современников; никогда не прятал он сокровищ, никогда не считал он денег, но раздавал их обеими руками; а между тем казна его была всегда полна, потому что при щедрости он был образцом доброго хозяина.<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Соловьев С. М.''' Сочинения : в 18 кн. / С. М. Соловьев ; отв. ред., авт. вступ. ст. И. Д. Ковальченко, С. С. Дмитриев. – М. : Мысль, 1988. – Кн. 1, т. 1–2, гл. 3 : События при внуках Ярослава І (1093–1125). – С. 361.</small>
 +
<br />
 +
<h3><center>Михайло Сергійович Грушевський (1866–1934) – український історик, політичний і державний діяч, академік НАН України</center></h3>[[Файл:Gruw.jpg|512px|center]]<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Грушевський М. С.''' Нарис Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя / М. С. Грушевський. – К. : Наук. думка, 1991. – С. 131–132.</small>
 +
<br />
 +
<h3><center>Петро Петрович Толочко (нар. 1938 р.) – доктор історичних наук, професор, академік НАН України</center></h3>«Законодавство Мономаха загалом підтверджувало вотчинний імунітет феодала і його право на експлуатацію залежного населення. Разом з тим новий статут дещо обмежував лихварство, що можна розглядати як певну поступку влади жителям міст і сіл. Вносячи статті, які полегшували становище закупів, Володимир і його оточення керувалися насамперед розумінням того, що селянське господарство є найважливішою умовою економічного розвитку країни і для його нормального функціонування потрібні певні гарантії у сфері юридичного і економічного життя».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Толочко П. П.''' Київська Русь : монографія / П. П. Толочко. – К. : Абрис, 1996. – С. 226.</small>
 +
<br />
 +
<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Твори великого київського князя Володимира Мономаха, відомі як "Повчання" (кінець XI – початок XII ст.), містять важливі узагальнення та спостереження щодо економічної складової суспільного устрою; обґрунтовують норми та правила управління державою, спрямовані на зміцнення панівних відносин; відображають прагнення упорядкувати суспільне життя на основі моральних принципів; засуджують гонитву за багатством, жадобу до накопичення грошей, насильство та надмірну експлуатацію пригноблених верств населення. Розуміючи значення розвитку землеробства, скотарства, ремесла та торгівлі для зміцнення могутності держави, Володимир Мономах закликає правителів держави піклуватись про свою землю та підданих, дбаючи про злагоду та соціальний мир».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., виправл. – К. : Знання, 2005. – Ч. 1. – C. 109.</small>
 +
</spoiler><br>
 
<spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li><b>Повчання</b> [Володимира Мономаха за Лаврентіївським списком] / Володимир Мономах // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. / редкол. Т. Гунчак [та ін.]. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 1. – С. 355–363.<br>
 
<spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li><b>Повчання</b> [Володимира Мономаха за Лаврентіївським списком] / Володимир Мономах // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. / редкол. Т. Гунчак [та ін.]. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 1. – С. 355–363.<br>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>1Ф  Т93</b>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>1Ф  Т93</b>
Рядок 44: Рядок 58:
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>34(09)  П15</b></ul></div></spoiler>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>34(09)  П15</b></ul></div></spoiler>
 
<br />
 
<br />
<spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><b><li>Энциклопедический словарь</b> / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – СПб. : Брокгауз и Ефрон, 1892. – Т. 6а (полутом 12). – С. 647–650. – Режим доступа: http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Владимир-Василий_Всеволодович<br><i>Шифр зберігання книги:</i> <b>03  Э68</b>
+
<spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – СПб. : Брокгауз и Ефрон, 1892. – Т. 6а (полутом 12). – С. 647–650. – Режим доступа: http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Владимир-Василий_Всеволодович<br><i>Шифр зберігання книги:</i> <b>03  Э68</b>
 
<li><b>Энциклопедический словарь.</b> – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [М.] : ТЕРРА, 1990. – Т. 12. – С. 647–650.<br>
 
<li><b>Энциклопедический словарь.</b> – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [М.] : ТЕРРА, 1990. – Т. 12. – С. 647–650.<br>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>03  Э68</b>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>03  Э68</b>
Рядок 52: Рядок 66:
 
<li><b>Большая энциклопедия :</b> в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – М. : ТЕРРА, 2006. – Т. 9. – С. 370–371.<br>
 
<li><b>Большая энциклопедия :</b> в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – М. : ТЕРРА, 2006. – Т. 9. – С. 370–371.<br>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>03  Б79</b>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>03  Б79</b>
 +
 +
<li>'''Православная Энциклопедия''' [Электронный ресурс]. – Режим доступа: '''http://www.pravenc.ru/text/159100.html'''
  
 
<li><b>Беляев И. Д.</b> История русского законодательства / И. Д. Беляев. – СПб. : Лань, 1999. – С. 229–233. – (Классики истории и философии права).<br>
 
<li><b>Беляев И. Д.</b> История русского законодательства / И. Д. Беляев. – СПб. : Лань, 1999. – С. 229–233. – (Классики истории и философии права).<br>
Рядок 65: Рядок 81:
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>9(С2)  Д36</b>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>9(С2)  Д36</b>
  
<li><b>Історія України в особах.</b> IX-XVIII ст. : монографія / авт. кол.: В. Замлинський (кер.) [та ін.]. – К. : Україна, 1993. – С. 80–88. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?litera&kat=5&id=8167<br>
+
<li>'''Злупко С.''' Економічна думка України (від давнини до сучасності) : [навч. посіб.] / Степан Злупко. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2000. – С. 59-60.<br>
 +
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  З-68 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)'''
 +
 
 +
<li>'''Історія економічної думки Української РСР''' : в 3 т. / АН УРСР, Ін-т економіки. – К., 1975. – Т. 1, ч. 1. – С. 75–79.<br>
 +
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  І-90 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)'''
 +
 
 +
<li><b>Історія України в особах.</b> IX-XVIII ст. : монографія / авт. кол.: В. Замлинський (кер.) [та ін.]. – К. : Україна, 1993. – С. <u>[[Медіа:Volodymyr Monomah 80-88.pdf|80–88]]</u>. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?litera&kat=5&id=8167<br>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>9(С2)  I-90</b>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>9(С2)  I-90</b>
 +
 +
<li>'''Іщенеко О. С.''' Володимир Мономах в українській історичній пам’яті / О. С. Іщенко // Український історичний журнал. – 2015. – № 1. – <u>'''[[Медіа:Ishenko.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 11–25</span>]]'''</u>. – Режим доступу: '''http://www.history.org.ua/?libid=10074'''
 +
 
<li><b>Ключевский В. О.</b> Сочинения : в 9 т. / В. О. Ключевский ; под ред. В. Л. Янина. – М. : Мысль, 1987–1990. – Т. 1,  ч. 1. – 1987. – С. 232–254 ; Т. 7. – 1989. – С. 84–99.<br>
 
<li><b>Ключевский В. О.</b> Сочинения : в 9 т. / В. О. Ключевский ; под ред. В. Л. Янина. – М. : Мысль, 1987–1990. – Т. 1,  ч. 1. – 1987. – С. 232–254 ; Т. 7. – 1989. – С. 84–99.<br>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>9(С)1  К52</b>
 
<i>Шифр зберігання книги:</i> <b>9(С)1  К52</b>
Рядок 100: Рядок 125:
 
</ul></spoiler>
 
</ul></spoiler>
 
<br />
 
<br />
<spoiler text="Іконографія">
+
<spoiler text="Фотогалерея">
 
<gallery widths=300px heights=280px perrow=2>
 
<gallery widths=300px heights=280px perrow=2>
 
Файл:Image04.jpg|<small><b>Українська педагогіка</b> в персоналіях : навч. посібник / ред. О. В. Сухомлинська. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1. – С. 28.</small>
 
Файл:Image04.jpg|<small><b>Українська педагогіка</b> в персоналіях : навч. посібник / ред. О. В. Сухомлинська. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1. – С. 28.</small>

Поточна версія на 09:01, 23 червня 2016

Image02.jpg

Володимир Мономах

(Володимир-Василій Всеволодович Мономах)
(1053 – 19 травня 1125) –
великий київський князь,
полководець, збирач земель руських, законодавець Русі.





Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Володимира Мономаха


Твори


Література


Фотогалерея