Відмінності між версіями «Danylo Zato4ennyk»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 54: Рядок 54:
 
</spoiler><br>
 
</spoiler><br>
 
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Данила Заточеника"><h3><center>Вілен Сергійович Горський (1931–2007) – доктор філософських наук,  історик української філософії, професор</center></h3><div align="justify">«За формою «Моління», здавалось би, тяжіє до традиційного для середньовічної культури знеособленого способу виразу. Воно буквально перенасичене афоризмами, авторитетними цитатами, приповідками, що виражають вічні й загальні істини житійської мудрості. Але тут ці абстрактні ідеї втрачають свій знеособлений характер, перетворюючись на розповідь про перипетії долі конкретної людини — того самого Данила. І це надає пам'яті характеру не збірки афоризмів, а оповіді про конкретну долю конкретної людини. Важко сказати, що це – чи свідомо обраний літературний засіб, чи дійсно розповідь якогось Данила про свою гірку долю, який при цьому користується запозиченими або ж вигаданими ним самим афоризмами. Але в будь-якому разі перед нами глибоко оригінальний твір, що прориває традиційний горизонт знеособленої середньовічної писемності і демонструє в межах її високий рівень розвитку самосвідомості особи, сповненої почуття власної гідності».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Горський В. С.''' Нариси з історії філософської культури київської Русі (середина ХII – середина ХIII ст) : монографія / В. С. Горський. – К. : Наук. думка, 1993. – С. 129–134.</small>
 
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Данила Заточеника"><h3><center>Вілен Сергійович Горський (1931–2007) – доктор філософських наук,  історик української філософії, професор</center></h3><div align="justify">«За формою «Моління», здавалось би, тяжіє до традиційного для середньовічної культури знеособленого способу виразу. Воно буквально перенасичене афоризмами, авторитетними цитатами, приповідками, що виражають вічні й загальні істини житійської мудрості. Але тут ці абстрактні ідеї втрачають свій знеособлений характер, перетворюючись на розповідь про перипетії долі конкретної людини — того самого Данила. І це надає пам'яті характеру не збірки афоризмів, а оповіді про конкретну долю конкретної людини. Важко сказати, що це – чи свідомо обраний літературний засіб, чи дійсно розповідь якогось Данила про свою гірку долю, який при цьому користується запозиченими або ж вигаданими ним самим афоризмами. Але в будь-якому разі перед нами глибоко оригінальний твір, що прориває традиційний горизонт знеособленої середньовічної писемності і демонструє в межах її високий рівень розвитку самосвідомості особи, сповненої почуття власної гідності».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Горський В. С.''' Нариси з історії філософської культури київської Русі (середина ХII – середина ХIII ст) : монографія / В. С. Горський. – К. : Наук. думка, 1993. – С. 129–134.</small>
 +
<br />
 +
<h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – відомий український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Особливо цінним є економічний світогляд Данила Заточеника з погляду української ретроспективи і перспективи. Його «економічні моління» (а так можна узагальнююче назвати звернення мислителя до князя) своїми гуманістично-раціоналістичними цінностями співзвучне, наприклад, з роздумами скіфа Анахарсиса і відгукується в «Божественній економіці» Григорія Сковороди. У тому контексті світоглядна концепція Данила Заточеника набирає широкомасштабного сенсу, репрезентує економічне мислення Київської Русі як важливого етапу в еволюції української економічної думки від найдавніших часів до сучасності, є реальним підтвердженням того, що на шляху розвитку економічної свідомості українців з'явилися постаті світового виміру».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 20.</small>
 +
<br />
 +
<h3><center>Олександр Фазлаєвич Замалеєв (нар 1943 р.) – російський філософ, доктор філософських наук, професор</center></h3>«Даниил возвестил пробуждение личностного начала в древнерусской мысли, предав страстному осуждению всякую иерархизацию социального бытия, основанную на богатстве и власти.
  
 +
Человек интересен для него сам по себе – вне принадлежности к какому-либо сословию или занимаемой должности. Главным критерием общественной значимости человека выступал у него ум. С прославления ума, мудрости и начинается «Моление» …
  
<br />
+
Мудрость Даниил соотносил с красотой, признавая то и другое опорой сердца. Разум украшает человека, наделяет его силой, превосходящей силу богатства. Умным или глупым может быть любой человек – и богатый, и нищий, но вот богатство само по себе еще не дарует мудрости».<br>'''<small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Замалеев А. Ф.''' Философская мысль в средневековой Руси (XI–XVI вв.) / А. Ф. Замалеев ; ред. М. Г. Макаров ; АН СССР, Ленингр. каф. философии. – Ленинград : Наука, 1987. – С. 157.</small>
<h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – відомий український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Особливо цінним є економічний світогляд Данила Заточеника з погляду української ретроспективи і перспективи. Його «економічні моління» (а так можна узагальнююче назвати звернення мислителя до князя) своїми гуманістично-раціоналістичними цінностями співзвучне, наприклад, з роздумами скіфа Анахарсиса і відгукується в «Божественній економіці» Григорія Сковороди. У тому контексті світоглядна концепція Данила Заточеника набирає широкомасштабного сенсу, репрезентує економічне мислення Київської Русі як важливого етапу в еволюції української економічної думки від найдавніших часів до сучасності, є реальним підтвердженням того, що на шляху розвитку економічної свідомості українців з'явилися постаті світового виміру».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 20.</small>
 
 
</div>
 
</div>
 
</spoiler><br>
 
</spoiler><br>

Версія за 10:21, 2 березня 2015

Данило (Даниїл) Заточеник (Заточник)

(кінець ХІІ – початок ХІІІ) –
давньоруський письменник XII–XIII ст., автор послання до князя Ярослава Володимировича, відомого в літературі як «Слово» Данила Заточеника та близького до нього за текстом «Моління» («Посланія») – звернення до Ярослава Всеволодовича, князя Переяславського і Володимирського.



Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Данила Заточеника


Твори


Література


Іконографія