Шаблоны для Joomla 3 здесь

Слово про М. В. Довнар-Запольського



…Отметим выдающуюся, прямо замечательную организаторскую деятельность М. В. в научной области, редкую в нашем обществе, в которой он имеет мало организаторов ему равных. Он был организатором, вдохновителем и руководителем целого ряда научных предприятий с весьма плодотворными результатами.

М. М. Богословский

Аналіз основних праць випускників Київського університету, а згодом – видатних учених, професорів І. Лучицького та М. Довнар-Запольського свідчить про їх особливу роль та помітний внесок у розробку питань історії народного господарства ряду країн – Франції, Німеччини, Польщі, Росії, України та ін.

Л. В. Вернигора

Відомий історик, етнограф, фольклорист, джерелознавець, архівознавець, археограф Митрофан Вікторович Довнар-Запольський лишив помітний слід в українській, російській, білоруській історичній науці. Це одна з тих яскравих особистостей, громадянство яких визначається не паспортними даними. Де б йому не випадало жити – у Білорусі, Україні, Азербайджані, Росії – домінантами діяльності вченого були вірність Кліо, наполегливе бажання передати свої знання молоді. Усе життя М. В. Довнар-Запольського характеризується багатогранністю та багатовекторністю діяльності. При цьому кожен із напрямів докладання творчих та організаційних зусиль ученого мав історичний результат.

І. І. Вітер

Довнар-Запольський був талановитим лектором і педагогом. Він створив київську наукову школу істориків-економістів, з якої вийшла плеяда видимих вчених, що продовжила дослідження соціально-економічних проблем різних періодів історії України, Росії та Білорусії.

На довгі роки в радянській історіографії ім’я М. В. Довнар-Запольського та його наукова спадщина були забуті. Залишаючись і до цього часу малодослідженими, його наукові праці становлять значний інтерес для сучасної історичної науки. Одним із головних напрямів досліджень М. В. Довнар-Запольського були соціально-економічні проблеми.

М. В. Довнар-Запольський десять років керував інститутом, який став втіленням його ідей перебудови вищої економічної освіти Російської імперії, а саме, поєднання фундаментальної економічної освіти з практичною направленістю навчання.

Більшість праць вченого не втратила своєї актуальності та наукового значення і сьогодні. На них спирається сучасна наука. Позначені новизною, твори науковця дали поштовх науці та внесли в неї багато нових документів, що на довгий час увійшли до історичних джерел.

Н. О. Герасименко

…Период с 1905 по 1917 г. был наиболее плодотворный в научной и педагогической биографии Довнар-Запольского. Он много и упорно работал. Причем, интересы его зачастую выходили за пределы сугубо академических. Так, он организовал коммерческие курсы в Киеве, которые в 1907 г. были преобразованы в Киевский коммерческий институт. Ученый стал его директором и одним из ведущих его преподавателей.

Д. А. Гутнов

На початку ХХ ст. великого значення вищій освіті надавали і українські вчені-економісти. Зокрема М. В. Довнар-Запольський підкреслював як значення вищої освіти взагалі, так і спеціальної комерційної й економічної зокрема, оскільки вона повинна обслуговувати низку державних, суспільних і приватногосподарських інтересів.

І. С. Каленюк, О. В. Куклін

Не будет преувеличением сказать, что с ККИ связан период наиболее творческой и личной свободы ученого. Никогда ранее и, тем более, позднее он не имел такой свободы.

А. Л. Киштымов

Навуковая спадчына М.В. Доўнар-Запольскага адрозніваецца разнастайнасцю накірункаў і праблематыкі: гэта дзесяткі работ па этнаграфіі, гісторыі і крыніцазнаўству, гісторыі эканомікі і літаратуразнаўству.

А. Л. Кіштымаў, В. М. Лебедзева

Дзейнасць М. Доўнар-Запольскага на пасадзе дырэктара ККІ выяўляе яшчэ адзін бок яго багатай шматлікімі талентамі асобы – выдатныя якасці арганізатара, як сказалі бы сёння, здольнасці менеджэра. У ККІ ён атрымаў тое, чаго яму не хапала раней – амаль поўную самастойнасць у рашэннях фарміравання вучэбнай, науковай ы кадравай палітыкі; рэалізоўваць свій талент даследчыка і педагога без рэгламентуючых ланцугоў казённых устаноў.

Д. У. Караў

Навуковая, літаратурна-публіцыстычная і грамадска-палітычная дзейнасць Мітрафана Доўнар-Запольскага супала па часе з другім і трэцім этапамі беларускага нацыянальнага Адраджэння… Ён, таленавіты гісторык, быў яшчэ прафесіянальны эканаміст, культуролаг, літаратурны публіцыст, дыпламат і грамадскі дзеяч. Адзін з найвыдатнейшых сыноў беларускага Палесся. Ён быў адзін з апошніх беларускіх гісторыкаў шляхецкага радаводу.

В. М. Конан

Довнар-Запольський застосував нові принципи організації та функціонування вищої економічної освіти, головним змістом яких було поєднання фундаментальності економічної освіти та практичної спрямованості навчання з плідною науково-дослідною роботою, що стосувалося не лише викладачів, а й студентів. Він зробив вагомий внесок у розвиток таких наук, як історія, економіка, етнографія, фолькльористика, джерелознавство, архівознавство, та археографія. У науковому відношенні для нас цікавими є його праці з економічної історії, аграрних проблем тощо.

Л. Я. Корнійчук

Архивные документы дают возможность убедиться на примере автобиографии Митрофана Довнар-Запольского о том, как состоялась одна из самых ярких личностей: общественного деятеля, учёного, педагога.

В. П. Купченко

Саме у 1903–1905 рр. він готувався до створення навчальної установи новаторського типу – Київського комерційного інституту, директором якого він став у 1907 р. й залишався ним до 1917 р. Таким чином, випробувавши можливий варіант кар’єри громадського діяча, М. Довнар-Запольський віддав перевагу професійним вподобанням та меті, що відкрила йому можливість реалізувати себе в першу чергу в якості науковця та організатора освіти.

В. М. Лебедєва

Довнар-Запольский десять лет был руководителем института, который стал воплощением на практике его плана перестройки высшего экономического образования.

С. И. Михальченко

Його праці вирізняються аргументованими поглядами та ґрунтовною джерельною базою. Вченому належить значний внесок у розроблення соціально-економічних проблем історії Давньоруської та Литовсько-Руської держави, Московської Русі та Російської імперії. Він вивчав історію селянства, відновив дискусію про цеховий устрій міського середньовічного ремесла. Мав історик власні принципові погляди і на зовнішньоекономічну політику Росії ХХ ст. Не оминув увагою історію суспільно-політичних рухів. Визнання здобули його історіографічні праці. Досліджував школи та напрями в російській історіографії, охарактеризував погляди та наукову школу В. Б. Антоновича, показав внесок у російську історію Т. М. Грабовського. Вчений беззаперечно вважається фахівцем з історії декабристського руху. Він підготував низку фольклорно-етнографічних праць та узагальнювальних досліджень з історії Білорусії. Вивчав історію української адміністрації. Розвивав джерелознавство й археографію, видав збірки документів, ввівши в науковий обіг документи Литовської метрики, літописи, джерела з історії декабристського руху.
Його перу належать понад 200 наукових праць. Окремі правознавчі роботи він не готував, але вивчав історію державно-правових інститутів, побіжно торкався питань історії і теорії держави та права. М. В. Довнар-Запольський заснував київську історико-економічну школу, з неї вийшла плеяда відомих учених, які продовжили вивчення соціально-економічної історії України, Росії та Білорусії.

Л. В. Міхневич

До блискучої плеяди науковців, з чиїми іменами пов’язане не лише створення наукового потенціалу, а й становлення університету як провідного вищого навчального закладу передусім слід віднести першого ректора М. В. Довнар-Запольського – відомого у світі вченого в галузі історії та етнографії.

А. Ф. Павленко

…В Києві Довнар-Запольський посідав надзвичайне місце. Його любили учні, захоплювалися його лекціями, але професура його не любила, а зокрема в університеті. Комерційний інститут, що був заснований завдяки його енергії, швидко зростав й розгортав усе нові відділи, відкривав нові музеї, виставки, мав величезну бібліотеку.

Н. Д. Полонська-Василенко

Як один з найвідоміших спеціалістів з економічної історії Російської держави М. В. Довнар-Запольський зробив помітний внесок у розвиток історико-економічного напряму в історичній науці, тому науковий доробок вченого не втратив своєї актуальності та наукового значення і сьогодні. Він є надзвичайно цінним і для розуміння сучасного реформаторського процесу в Україні, оскільки окреслює аналогічні сучасним соціально-економічні проблеми та шляхи їх вирішення.

Л. А. Фицик

Równolegle założył nową strukturę Wyższe Kursy Komercyjne, które wkrótce przekształcono w Instytut Komercyjny.
Instytut Komercyjny stał się dla profesora nową pasją działalności organizacyjnej. Nie był on podporządkowany Ministerstwu Oświaty, lecz podlegał Ministerstwu Handlu i Przemysłu. Instytutem kierowała Rada, składająca się z przedstawicieli organizacji handlowych i przemysłowych, czyli struktura społeczna. Wykonawcą postanowień Rady był dyrektor. Do 1917 r. funk cję tę pełnił Downar-Zapolski.

А. Я. Ходубський

Білорус за походженням, він тривалий час – понад третину свого життєвого шляху, а саме впродовж 1885–1920 рр. (з певними перервами) мешкав у Києві, де завершив здобуття середньої освіти, здобув вищу освіту та відбувся як науковець.

Саме у Києві 1906 р., після тривалої підготовки, М. В. Довнар-Запольському вдалось домогтися створення приватного вузу економічного профілю – Київських вищих комерційних курсів, які впродовж 1908–1910 рр. трансформувались на Київський комерційний інститут, що здобув усі права державного вищого навчального закладу і став другим у Російській імперії вузом економічного профілю. Тож це була справді непересічна подія. М. В. Довнар-Запольський став і першим ректором цього навчального закладу та незмінно очолював його до березня 1917 р.

А. І. Чуткий

Историк десять лет возглавлял Коммерческий институт, ставший воплощением его плана перестройки высшего экономического образования. Сутью плана было соединение основательности экономического образования с практической направленностью обучения. Учебная программа института включала широкий спектр не только специальных экономических, но и общеисторических, юридических, филологических дисциплин.

М. Ф. Шумейко

 

Please publish modules in offcanvas position.

joomla3x