Скачать бесплатные шаблоны Joomla
Митрофан Вікторович Довнар-Запольський

(Мітрафан Віктаравіч Доўнар-Запольскі)


14 (2) червня 1867 р. – народився у м. Річиця (Рєчиця), Мінської губернії Російської імперії (на сьогоднішній час – Гомельська область Республіки Білорусь).

1880 – осінь 1885 р. – навчання у Мозирській шестикласній прогімназії.

осінь 1885 р. – 1 квітня 1888 р. – навчання у Першій Київській (класичній) чоловічій гімназії
початок 1889 р. – здача екстерном іспитів у Другій Київській гімназії та здобуття середньої освіти
1889–1894 рр. – навчання на історико-філологічному факультеті Київського Імператорського університету Св. Володимира.

літо 1894 р. – переїзд до Москви
грудень 1894 р. – початок служби у Московському архіві Міністерства юстиції
1894 р. – початок педагогічної діяльності у жіночій гімназії Л. Ржевської 
1897 р. – зарахування до штату Московського архіву Міністерства юстиції помічником архіваріуса Литовської Метрики
1899 р. – початок роботи у Московському університеті у якості приват-доцента кафедри російської історії
1899–1901 рр. – викладання у кількох жіночих гімназіях Москви. Приват-доцент кафедри російської історії у Московському університеті. Активна робота у московських архівах.

1901 р. – захист магістерської дисертації. Приват-доцент кафедри російської історії у Київському університеті Св. Володимира
1902 р. – голова Київської археографічної комісії; гласний Київської міської думи
1906 р. – засновник та директор Київських вищих комерційних курсів
1908 р. – засновник та директор Київського комерційного інституту (на основі Вищих комерційних курсів); розробник оригінального курсу лекцій з економічної історії Росії. Участь у розробці законопроекту про вищу комерційну освіту в Росії.

Робота в Київському комерційному інституті та Київському університеті, що були евакуйовані під час Першої світової війни до Саратова.
Підготовка проектів двох вищих навчальних закладів – Інституту географії та Інституту археології.

червень 1917 р. – відставка з посади директора Київського комерційного інституту. Один з ініціаторів створення Київського археологічного інституту, де став його першим директором
березень 1918 р. – засновник та голова правління Білоруської торговельної палати у Києві
квітень 1918 р. – член постійної делегації БНР (Білоруської Народної Республіки) у Києві, участь у дипломатичних перемовинах щодо білорусько-українського кордону
травень 1919 р. – написання програмного політичного документу "Асновы дзяржаўнасці Беларусі" для презентації його у зовнішньополітичній діяльності БНР.
грудень 1919 р. – від’їзд з Києва.

Робота у Керченському музеї у якості лектора з археологічної тематики.
березень 1920 р. – відкриття у Керчі організованого за ініціативи і за участю М. В. Довнар-Запольського Боспорського університету, ректор і викладач університету. Хвороба та арешт, загроза революційного трибуналу
кінець 1920 р. – переїзд до Харкова.

Професор Харківського інституту народної освіти та Харківського інституту народного господарства, консультант Народного комісаріату зовнішньої торгівлі УСРР ( Українська Соціалістична Радянська Республіка).

Один з організаторів Азербайджанського університету, професор кафедри історії господарства, перший проректор університету, професор Бакинського політехнічного інституту, начальник Управління торгівлі та промисловості Наркомату промисловості та торгівлі Азербайджанської РСР, засновник та директор Сільськогосподарського та торгово-промислового музею Азербайджану.

1925 р. – переїзд до Мінська на запрошення Народного комісаріату освіти БРСР та керівництва Інституту білоруської культури (Інбелкульту)
1 серпня 1925 р. – засновник та керівник Археографічної комісії при Історико-археологічній секції Інбелкульту
1 жовтня 1925 р. – професор Білоруського державного університету. Викладання курсу історії народного господарства Росії на факультеті права та господарства та курсу історії Білорусі на педагогічному факультеті
січень 1926 р. – ЦК КП(б) Білорусі прийняло рішення про заборону друку "Історії Білорусі" та організацію вислання Довнар-Запольського з Білорусі.
1 жовтня 1926 р. – вимушене звільнення з Білоруського державного університету за власним бажанням
осінь 1926 р. – переїзд з Мінська до Москви.

1926 р. – професор Сільськогосподарської академії ім. К. Тімірязєва (курс економічної географії). Викладач Інституту народного господарства ім. Г. Плеханова (курс історії торгівлі). Співробітник Інституту історії Академії наук СРСР
30 вересня 1934 р. – смерть від серцевого нападу. Поховання на Донському кладовищі у Москві.

Please publish modules in offcanvas position.

joomla3x