Відмінності між версіями «Оуен Роберт»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: left|150px<h3><center>Оуен (Овен) Роберт<br> Owen Robert<br> 14 травня 1771 – 17 листопада 1858 –<br> а...)
 
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 5: Рядок 5:
 
</center></h3>
 
</center></h3>
  
<br /><br /><br /><br /><br /><br /><br />
+
<br /><br /><br /><br /><br /><br />
 
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Роберт Оуен народився 14 травня 1771 року у невеликому валлійському містечку Ньютаун (Монтгомерішір, Уельс). Батько Роберта був дрібним ремісником та по сумісництву служив місцевим поштмейстером. У родині Оуенів виховувалось семеро дітей. Роберт народився шостим і був найменшим хлопчиком у родині.
 
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Роберт Оуен народився 14 травня 1771 року у невеликому валлійському містечку Ньютаун (Монтгомерішір, Уельс). Батько Роберта був дрібним ремісником та по сумісництву служив місцевим поштмейстером. У родині Оуенів виховувалось семеро дітей. Роберт народився шостим і був найменшим хлопчиком у родині.
 
</p>
 
</p>
Рядок 20: Рядок 20:
 
Дуже скоро, завдяки своїм здібностям, Оуен стає відомою постаттю у ділових колах Манчестера. Йому надходять заманливі пропозиції очолити потужні компанії. Але він прагне до більш  повної свободи дії, а таку повну свободу може дати тільки власна справа. Тому, накопичивши невеликий стартовий капітал, Оуен приймає пропозицію стати співвласником бавовнопрядильної фабрики. Манчестер відіграв велику роль і в інтелектуальному розвитку Оуена. У 1793 році Роберта було обрано членом престижного та впливового Манчестерського літературно-філософського товариства (Manchester Literary and Philosophical Society), засновником і президентом якого тоді був доктор Персиваль, відомий послідовник філософських і соціальних ідей англійських і французьких матеріалістів. Членами товариства, зокрема, були також хімік Дальтон, літератор Уінстенлі та інші відомі люди. На зборах товариства молодий фабрикант  виступає з доповідями: «Remarks on the Improvement of Cotton Trade» («Нотатки з удосконалення торгівлі бавовною»), «The Utility of Learning» («Користь навчання»), «Thoughts on the Connection between Universal Happiness and Practical Mechanics» («Думки про зв'язок між вселенським щастям і практичною механікою»), «On the Origin of Opinions with a View to the Improvement of Social Virtues» («Міркування з приводу удосконалення соціальних чеснот»). Ці доповіді були першими спробами Оуена викласти свої погляди на нераціональну, на його думку, капіталістичну систему та окреслити шляхи її удосконалення. «Чтение книг, общение с выдающимися людьми, жизненный опыт помогли Оуэну накопить обширные знания, – зазначає автор монографічного дослідження про Роберта Оуена В. Г. Подмарков. – Эти знания стали частью его собственного мышления. А. Л. Мортон считает, что в этом состоял источник силы и слабости его дальнейшей жизни: «Поскольку его идеи так прямо основывались на его личном опыте, он весьма энергично отстаивал их, но он никогда не научился оценивать их должным образом». Отсутствие систематического образования определило многие недостатки учения Оуэна. Вечная и горькая участь гениального самоучки!» (Див.: Подмарков В. Г. Роберт Оуэн – гуманист и мыслитель. – С. 17).
 
Дуже скоро, завдяки своїм здібностям, Оуен стає відомою постаттю у ділових колах Манчестера. Йому надходять заманливі пропозиції очолити потужні компанії. Але він прагне до більш  повної свободи дії, а таку повну свободу може дати тільки власна справа. Тому, накопичивши невеликий стартовий капітал, Оуен приймає пропозицію стати співвласником бавовнопрядильної фабрики. Манчестер відіграв велику роль і в інтелектуальному розвитку Оуена. У 1793 році Роберта було обрано членом престижного та впливового Манчестерського літературно-філософського товариства (Manchester Literary and Philosophical Society), засновником і президентом якого тоді був доктор Персиваль, відомий послідовник філософських і соціальних ідей англійських і французьких матеріалістів. Членами товариства, зокрема, були також хімік Дальтон, літератор Уінстенлі та інші відомі люди. На зборах товариства молодий фабрикант  виступає з доповідями: «Remarks on the Improvement of Cotton Trade» («Нотатки з удосконалення торгівлі бавовною»), «The Utility of Learning» («Користь навчання»), «Thoughts on the Connection between Universal Happiness and Practical Mechanics» («Думки про зв'язок між вселенським щастям і практичною механікою»), «On the Origin of Opinions with a View to the Improvement of Social Virtues» («Міркування з приводу удосконалення соціальних чеснот»). Ці доповіді були першими спробами Оуена викласти свої погляди на нераціональну, на його думку, капіталістичну систему та окреслити шляхи її удосконалення. «Чтение книг, общение с выдающимися людьми, жизненный опыт помогли Оуэну накопить обширные знания, – зазначає автор монографічного дослідження про Роберта Оуена В. Г. Подмарков. – Эти знания стали частью его собственного мышления. А. Л. Мортон считает, что в этом состоял источник силы и слабости его дальнейшей жизни: «Поскольку его идеи так прямо основывались на его личном опыте, он весьма энергично отстаивал их, но он никогда не научился оценивать их должным образом». Отсутствие систематического образования определило многие недостатки учения Оуэна. Вечная и горькая участь гениального самоучки!» (Див.: Подмарков В. Г. Роберт Оуэн – гуманист и мыслитель. – С. 17).
  
За М. Блаугом, у подальшому кар’єра Роберта Оуена чітко поділяється на три періоди. Перший – з 1799 по 1824 р. – коли він був «респектабельным владельцем хлопкопрядильной фабрики нового типа в Нью-Ланарке, Шотландия…». Наступний етап – період невдалого будівництва общин у штаті Індіана, США у 1824 – 1829 рр. Третій етап розпочався у 1829 р., коли він включається у боротьбу робітничого класу Британії (Див.: Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 331).  
+
За М. Блаугом, у подальшому кар’єра Роберта Оуена чітко поділяється на три періоди. Перший – з 1799 по 1824 р. – коли він був «респектабельным владельцем хлопкопрядильной фабрики нового типа в Нью-Ланарке, Шотландия…». Наступний етап – період невдалого будівництва громад у штаті Індіана, США у 1824–1829 рр. Третій етап розпочався у 1829 р., коли він включається у боротьбу робітничого класу Британії (Див.: Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 331).  
  
 
Під час ділової поїздки у Глазго у 1797 р., він познайомився з Анною Кароліною Дейл, донькою власника великої ткацької фабрики у Нью-Ланарку (New Lanark), з якою одружився у 1799 р. Перед одруженням Оуен викупив разом з декількома співвласниками фабрику майбутнього тестя та прийняв на себе управління нею. Пізніше Роберт Оуен напише у своїй автобіографії, що він давно задумав свій промисловий і соціальний експеримент і прибув до Нью-Ланарку із планом дій. Згодом виявилося, що дружина зовсім не поділяє його поглядів. Анна Оуен не тільки сама не схвалювала реформаторських проектів свого чоловіка, але й відповідно виховувала дітей. Відданого помічника серед своїх дітей Оуен знайшов лише у старшому сині, Роберті Дейлі Оуені, який брав участь в американському і наступних проектах батька.
 
Під час ділової поїздки у Глазго у 1797 р., він познайомився з Анною Кароліною Дейл, донькою власника великої ткацької фабрики у Нью-Ланарку (New Lanark), з якою одружився у 1799 р. Перед одруженням Оуен викупив разом з декількома співвласниками фабрику майбутнього тестя та прийняв на себе управління нею. Пізніше Роберт Оуен напише у своїй автобіографії, що він давно задумав свій промисловий і соціальний експеримент і прибув до Нью-Ланарку із планом дій. Згодом виявилося, що дружина зовсім не поділяє його поглядів. Анна Оуен не тільки сама не схвалювала реформаторських проектів свого чоловіка, але й відповідно виховувала дітей. Відданого помічника серед своїх дітей Оуен знайшов лише у старшому сині, Роберті Дейлі Оуені, який брав участь в американському і наступних проектах батька.
Рядок 28: Рядок 28:
 
Весь цей ресурс Оуен вирішує спрямувати на організацію зразкової общини, маючи за мету «найти способы, посредством которых можно было бы улучшить условия жизни бедных и рабочих классов с пользой для предпринимателей» (Оуэн Р. Дальнейшее развитие плана, содержащегося в докладе Комитету Ассоциации для облегчения положения промышленных и сельскохозяйственных рабочих / Роберт Оуэн // Избранные сочинения / Роберт Оуэн ; пер. с англ. и коммент. С. А. Фейгиной. – Москва ; Ленинград : Изд–во АН СССР, 1950. – Т. 1. – С. 111).
 
Весь цей ресурс Оуен вирішує спрямувати на організацію зразкової общини, маючи за мету «найти способы, посредством которых можно было бы улучшить условия жизни бедных и рабочих классов с пользой для предпринимателей» (Оуэн Р. Дальнейшее развитие плана, содержащегося в докладе Комитету Ассоциации для облегчения положения промышленных и сельскохозяйственных рабочих / Роберт Оуэн // Избранные сочинения / Роберт Оуэн ; пер. с англ. и коммент. С. А. Фейгиной. – Москва ; Ленинград : Изд–во АН СССР, 1950. – Т. 1. – С. 111).
  
На той період свого життя Оуен ще відкидає крайні радикальні заходи на шляху перетворення капіталістичного суспільства, наголошуючи: «О существующей системе излишне говорить что-нибудь, кроме того, что я считаю ее совершенно негодной. Но как бы плоха она ни была, ее надо охранять, пока не начнет действовать новая» (Оуэн Р. Описание ряда заблуждений и бед, вытекающих из прошлого и настоящего состояния общества / Роберт Оуэн. – Т. 1. – С. 150).
+
На той період свого життя Оуен ще відкидає крайні радикальні заходи на шляху перетворення капіталістичного суспільства, наголошуючи: «О существующей системе излишне говорить что-нибудь, кроме того, что я считаю ее совершенно негодной. Но как бы плоха она ни была, ее надо охранять, пока не начнет действовать новая» (Оуэн Р. Описание ряда заблуждений и бед, вытекающих из прошлого и настоящего состояния общества. – Т. 1. – С. 150).
  
 
Общину у Нью-Ланарку Оуен намагається створити, спираючись на засади раціоналістично-матеріалістичної філософії – вчення, прихильником якого він став, відвідуючи манчестерське товариство. Економічну складову концепції він розробляє, спираючись на базовий принцип, відповідно до якого праця – загальновизнане природне благо. Під впливом перших негативних, переважно соціально-психологічних наслідків промислового перевороту і виходячи з соціологічних і етичних концепцій просвітницької філософії, Оуен приходить до висновку про вирішальний вплив людського характеру на індивідуальні та історичні долі. Він вважає, що на чолі багатьох країн стоять люди, які не розуміють і тому спотворюють закони розвитку суспільства. У зв’язку з цим не можна покладати на страждаючі маси відповідальність за те, що вони бідні та неосвічені, так само як і не можна ставити багатство в заслугу пануючим класам. Людина, за Оуеном, є продуктом середовища. Якщо порочні люди, то порочне і середовище, що породило їх. «Но слово среда здесь нужно понимать не только как материальные условия и государственное законодательство. Среда в понятии Оуэна это весь спектр условий жизни человека: от материальных условий до нравственного климата» (Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 239).
 
Общину у Нью-Ланарку Оуен намагається створити, спираючись на засади раціоналістично-матеріалістичної філософії – вчення, прихильником якого він став, відвідуючи манчестерське товариство. Економічну складову концепції він розробляє, спираючись на базовий принцип, відповідно до якого праця – загальновизнане природне благо. Під впливом перших негативних, переважно соціально-психологічних наслідків промислового перевороту і виходячи з соціологічних і етичних концепцій просвітницької філософії, Оуен приходить до висновку про вирішальний вплив людського характеру на індивідуальні та історичні долі. Він вважає, що на чолі багатьох країн стоять люди, які не розуміють і тому спотворюють закони розвитку суспільства. У зв’язку з цим не можна покладати на страждаючі маси відповідальність за те, що вони бідні та неосвічені, так само як і не можна ставити багатство в заслугу пануючим класам. Людина, за Оуеном, є продуктом середовища. Якщо порочні люди, то порочне і середовище, що породило їх. «Но слово среда здесь нужно понимать не только как материальные условия и государственное законодательство. Среда в понятии Оуэна это весь спектр условий жизни человека: от материальных условий до нравственного климата» (Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 239).
Рядок 47: Рядок 47:
 
Та реально впровадити ідеї Оуена так ніхто і не наважується. Все частіше починають виникати суперечки з власними компаньйонами, які не підтримують його філантропічні заходи. Співвласники живуть у великих містах, не приймають участі у керівництві підприємствами. Сам же Оуен проживає у Нью-Ланарку і бере на себе всі функції головного менеджера. «Оуэну приходилось вести постоянную борьбу со своими компаньонами, которые возмущались этими, с их точки зрения, нелепыми идеями и еще более нелепыми затратами и требовали, чтобы вся прибыль распределялась по паям» (Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 344).
 
Та реально впровадити ідеї Оуена так ніхто і не наважується. Все частіше починають виникати суперечки з власними компаньйонами, які не підтримують його філантропічні заходи. Співвласники живуть у великих містах, не приймають участі у керівництві підприємствами. Сам же Оуен проживає у Нью-Ланарку і бере на себе всі функції головного менеджера. «Оуэну приходилось вести постоянную борьбу со своими компаньонами, которые возмущались этими, с их точки зрения, нелепыми идеями и еще более нелепыми затратами и требовали, чтобы вся прибыль распределялась по паям» (Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 344).
  
У 1813 році Оуен шляхом спритних юридичних дій ліквідовує компанію у Нью- Ланарку, повністю розраховується з співвласниками. Та майже відразу на місці старої відкриває нову, в яку на правах пайовиків запрошуються, серед інших, палкі прихильники його ідей – квакер Вільям Аллен і філософ Ієремія Бентам. Нові компаньйони погоджуються отримувати твердий дохід у розмірі п’яти процентів на вкладений капітал і надати Оуену повну свободу дій.  
+
У 1813 році Оуен шляхом спритних юридичних дій ліквідовує компанію у Нью-Ланарку, повністю розраховується з співвласниками. Та майже відразу на місці старої відкриває нову, в яку на правах пайовиків запрошуються, серед інших, палкі прихильники його ідей – квакер Вільям Аллен і філософ Ієремія Бентам. Нові компаньйони погоджуються отримувати твердий дохід у розмірі п’яти процентів на вкладений капітал і надати Оуену повну свободу дій.
 +
 
 +
Економічна криза, що настала після 1815 року, спонукала Оуена запропонувати свій план розселення безробітних у «селищах спільності і співробітництва». Кожне селище мало б бути своєрідною комуною, самостійною господарською одиницею, виробляти продукцію для задоволення переважно власних потреб. Запропонована схема організації виробництва, розподілу матеріальних благ, освіти і культурного життя у подібних селищах виходила далеко за рамки існуючого капіталістичного укладу. Це був перший план на шляху еволюційного переходу Оуена з позицій реформатора фабричної системи на позиції пропагандиста і безпосереднього втілювача ідей кооперації та утопічного соціалізму.  
  
Економічна криза, що настала після 1815 року, спонукала Оуена запропонувати свій план розселення безробітних у «селищах спільності і співробітництва». Кожне селище мало б бути своєрідною комуною, самостійною господарською одиницею, виробляти продукцію для задоволення переважно власних потреб. Запропонована схема організації виробництва, розподілу матеріальних благ, освіти і культурного життя у подібних селищах виходила далеко за рамки існуючого капіталістичного укладу. Це був перший план на шляху еволюційного переходу Оуена з позицій реформатора фабричної системи на позиції пропагандиста і безпосереднього втілювача ідей кооперації та утопічного соціалізму.
 
 
У 1819 році спотворений різноманітними комісіями законопроект Оуена було прийнято. Але незадоволений цим законом Оуен заявив, що він відмовляється від відповідальності за цей білль у тому вигляді, у якому його було прийнято.
 
У 1819 році спотворений різноманітними комісіями законопроект Оуена було прийнято. Але незадоволений цим законом Оуен заявив, що він відмовляється від відповідальності за цей білль у тому вигляді, у якому його було прийнято.
  
Рядок 59: Рядок 60:
  
 
Обстановка у «Новій Гармонії» разюче відрізнялася від тієї, що була в Нью-Ланарку. Там люди були пов'язані зі сталою вже справою, і всі реформи Оуена природно витікали з умов цієї справи. У Гармонії ж найрізноманітніші люди зібралися в ім'я ідеї, що примарно усвідомлювалася більшістю. Люди не розуміли, що цю ідею  вони повинні втілити самостійно, дружніми зусиллями кожного новогармонійця. «Нова Гармонія» проіснувала завдяки ентузіазму Оуена і його непохитній вірі у свої принципи чотири роки. У 1828 р. вона розпалася.
 
Обстановка у «Новій Гармонії» разюче відрізнялася від тієї, що була в Нью-Ланарку. Там люди були пов'язані зі сталою вже справою, і всі реформи Оуена природно витікали з умов цієї справи. У Гармонії ж найрізноманітніші люди зібралися в ім'я ідеї, що примарно усвідомлювалася більшістю. Люди не розуміли, що цю ідею  вони повинні втілити самостійно, дружніми зусиллями кожного новогармонійця. «Нова Гармонія» проіснувала завдяки ентузіазму Оуена і його непохитній вірі у свої принципи чотири роки. У 1828 р. вона розпалася.
 +
 
У 1829 році Оуен остаточно повертається до Англії, приймає активну участь у кооперативному і профспілковому русі, відвідує численні общини, що створюють його послідовники. Та для Оуена починається період боротьби, що приходить на зміну тим успіхам, яких він досягнув раніше. Доти його плани зустрічали підтримку вищої аристократії, яка вбачала у них нагоду отримувати хороші прибутки і зробити становище робочих більш стерпним. Тепер же Оуен все активніше закликає до змін у державному устрої. Можновладці панічно бояться повторення в Англії французької революції, страхаються навіть щонайменших ознак прояву якобінства і чинять супротив втіленню ідей невгамовного реформатора. Ф. Енгельс писав: «Всі суспільні рухи, що відбувалися в Англії в інтересах робітничого класу, і всі їх справжні досягнення зв’язані з ім’ям Оуена» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20. – С. 260).
 
У 1829 році Оуен остаточно повертається до Англії, приймає активну участь у кооперативному і профспілковому русі, відвідує численні общини, що створюють його послідовники. Та для Оуена починається період боротьби, що приходить на зміну тим успіхам, яких він досягнув раніше. Доти його плани зустрічали підтримку вищої аристократії, яка вбачала у них нагоду отримувати хороші прибутки і зробити становище робочих більш стерпним. Тепер же Оуен все активніше закликає до змін у державному устрої. Можновладці панічно бояться повторення в Англії французької революції, страхаються навіть щонайменших ознак прояву якобінства і чинять супротив втіленню ідей невгамовного реформатора. Ф. Енгельс писав: «Всі суспільні рухи, що відбувалися в Англії в інтересах робітничого класу, і всі їх справжні досягнення зв’язані з ім’ям Оуена» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20. – С. 260).
У 1832 році Оуен здійснює свій давно задуманий план – створює національний базар – біржу справедливого обміну праці (National Equitable Labour Exchange Bazaars). Біржа приймала товари від виробників (кооперативів та інших продавців) за оцінкою, основаною на затратах праці (витраченому на виробництво часі). Кожний виробник отримував за свій продукт спеціальні картки (labour notes) – «трудові гроші», на які міг придбати інші товари. У решті решт біржа збанкрутіла і Оуен був змушений погасити борги за власний кошт.
+
 
 +
У 1832 році Оуен здійснює свій давно задуманий план – створює національний базар – біржу справедливого обміну праці (National Equitable Labour Exchange Bazaars). Біржа приймала товари від виробників (кооперативів та інших продавців) за оцінкою, основаною на затратах праці (витраченому на виробництво часі). Кожний виробник отримував за свій продукт спеціальні картки (labour notes) – «трудові гроші», на які міг придбати інші товари. Урешті-решт біржа збанкрутіла і Оуен був змушений погасити борги за власний кошт.
 +
 
 
У 1833 р. Оуен приймає активну участь в організації «Великого національного об’єднаного союзу виробництв» («Grand National Consolidated Trades Union», з 1834 р. – «Grand National Consolidated Trades Union of Great Britain and Ireland»), що ставить собі завдання  здійснити оуенівський план реорганізації виробництва, підготувати заходи для мирного переходу до соціалістичного ладу. Дійсність розбиває утопічні надії Оуена. Ряд невдало організованих  локаутів і страйків, організаційна слабкість, нестача коштів, протидії господарів підприємств та інше призвели до ліквідації союзу у 1834 р.
 
У 1833 р. Оуен приймає активну участь в організації «Великого національного об’єднаного союзу виробництв» («Grand National Consolidated Trades Union», з 1834 р. – «Grand National Consolidated Trades Union of Great Britain and Ireland»), що ставить собі завдання  здійснити оуенівський план реорганізації виробництва, підготувати заходи для мирного переходу до соціалістичного ладу. Дійсність розбиває утопічні надії Оуена. Ряд невдало організованих  локаутів і страйків, організаційна слабкість, нестача коштів, протидії господарів підприємств та інше призвели до ліквідації союзу у 1834 р.
  
 
Після 1834 року Оуен припиняє брати участь у практичній реалізації своїх проектів. Він займається просвітницькою діяльністю, виступає з лекціями і доповідями, пише і публікує наукові праці, видає журнали. У 1836 році виходить твір Роберта Оуена «The Book of the New Moral World» («Книга про новий моральний світ»), що представляє узагальнений виклад його економічного й етичного вчення, поглядів на «раціональний устрій суспільства». «Оуэн, – як пише А. В. Анікін, – не был легким человеком в личном общении. Абсолютная убежденность в своей правоте делала его нередко упрямым и нетерпимым. Обаяние гуманистического энтузиазма в сочетании с деловитостью, которое так отличало Оуэна в молодости и в зрелые годы и привлекло к нему людей, отчасти уступило место навязчивому однообразию речей и мыслей. Сохранив до смерти большую ясность ума, он не избежал старческих странностей. В последние годы жизни Оуэн увлекся спиритизмом, стал склонен к мистике. Но он сохранил обаяние доброты … Всю жизнь он очень любил детей. Взгляды Оуэна на воспитание сохраняют значение и в наше время» (Аникин А. В. Юность науки. – С. 346–347).
 
Після 1834 року Оуен припиняє брати участь у практичній реалізації своїх проектів. Він займається просвітницькою діяльністю, виступає з лекціями і доповідями, пише і публікує наукові праці, видає журнали. У 1836 році виходить твір Роберта Оуена «The Book of the New Moral World» («Книга про новий моральний світ»), що представляє узагальнений виклад його економічного й етичного вчення, поглядів на «раціональний устрій суспільства». «Оуэн, – як пише А. В. Анікін, – не был легким человеком в личном общении. Абсолютная убежденность в своей правоте делала его нередко упрямым и нетерпимым. Обаяние гуманистического энтузиазма в сочетании с деловитостью, которое так отличало Оуэна в молодости и в зрелые годы и привлекло к нему людей, отчасти уступило место навязчивому однообразию речей и мыслей. Сохранив до смерти большую ясность ума, он не избежал старческих странностей. В последние годы жизни Оуэн увлекся спиритизмом, стал склонен к мистике. Но он сохранил обаяние доброты … Всю жизнь он очень любил детей. Взгляды Оуэна на воспитание сохраняют значение и в наше время» (Аникин А. В. Юность науки. – С. 346–347).
  
Помер Оуен у рідному Ньютауні 17 листопада 1858 року, залишивши у спадок більше ста друкованих праць. Найвідоміші серед них: «A New View Of Society, Essays on the Formation of Human Character» «Новий погляд на суспільство, або Досліди про формування людського характеру», 1813 р.), «Report to the County of Lanark of a Plan for relieving Public Distress» («Доповідь графству Ленарк…», 1820 р.), «Observations on the Effect of the Manufacturing System» («Зауваження про вплив промислової системи», 1815 р.), «Outline of the Rational System of Society» («Виклад раціональної системи суспільства», 1830 р.), «The Book of the New Moral World» («Книга нового етичного світу», 1836 р.), «The Revolution in the Mind and Practice of the Human Race» («Переворот у думках і житті людства», 1849 р.). Як зазначає М. Блауг, «никто не осмелился заявить, что Роберт Оуэн был выдающимся экономистом, но его труды, и особенно его практическая деятельность как просвещенного бизнесмена, лидера агитации профсоюзов и основателя кооперативных общин оказала взбудораживающее влияние на представителей общественной науки, которые жили в период промышленной революции в Британии. Для Рикардо, Торренса и Сениора социализм означал Оуэнизм, и даже Джон Стюарт Милль в 1848 году поставил его рядом с Сен-Симоном и Шарлем Фурье как социалистического мыслителя того времени» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 230).
+
Помер Оуен у рідному Ньютауні 17 листопада 1858 року, залишивши у спадок більше ста друкованих праць. Найвідоміші серед них: «A New View Of Society, Essays on the Formation of Human Character» («Новий погляд на суспільство, або Досліди про формування людського характеру», 1813 р.), «Report to the County of Lanark of a Plan for relieving Public Distress» («Доповідь графству Ленарк…», 1820 р.), «Observations on the Effect of the Manufacturing System» («Зауваження про вплив промислової системи», 1815 р.), «Outline of the Rational System of Society» («Виклад раціональної системи суспільства», 1830 р.), «The Book of the New Moral World» («Книга нового етичного світу», 1836 р.), «The Revolution in the Mind and Practice of the Human Race» («Переворот у думках і житті людства», 1849 р.). Як зазначає М. Блауг, «никто не осмелился заявить, что Роберт Оуэн был выдающимся экономистом, но его труды, и особенно его практическая деятельность как просвещенного бизнесмена, лидера агитации профсоюзов и основателя кооперативных общин оказала взбудораживающее влияние на представителей общественной науки, которые жили в период промышленной революции в Британии. Для Рикардо, Торренса и Сениора социализм означал Оуэнизм, и даже Джон Стюарт Милль в 1848 году поставил его рядом с Сен-Симоном и Шарлем Фурье как социалистического мыслителя того времени» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 230).
  
 
Спеціального твору з політичній економії Оуен не залишив, але у своїх чисельних наукових працях розглянув багато важливих питань економічної теорії.  
 
Спеціального твору з політичній економії Оуен не залишив, але у своїх чисельних наукових працях розглянув багато важливих питань економічної теорії.  
Рядок 71: Рядок 75:
 
Роберт Оуен товаришував і неодноразово полемізував з Давидом Рікардо, спілкувався з Томасом Робертом Мальтусом, Джоном Стюартом Міллем та багатьма іншими відомими економістами – своїми сучасниками.
 
Роберт Оуен товаришував і неодноразово полемізував з Давидом Рікардо, спілкувався з Томасом Робертом Мальтусом, Джоном Стюартом Міллем та багатьма іншими відомими економістами – своїми сучасниками.
  
У полеміці з Рікардо Оуен виступає проти будь-яких форм приватної власності, оскільки бачить у ній першопричину всіх проблем капіталізму – криз, безробіття та злиднів. Він вважає, що приватна власність зумовлює приватнокапіталістичну форму розподілу, що виявляється у праві власника визначати рівень прибутків і тим самим підриває основи матеріальних стимулів до праці. Він твердо стоїть на позиціях трудової теорії вартості, наголошуючи: «Физический труд, правильно направленный, является источником всеобщего богатства и народного благосостояния» (Оуэн Р. Доклад графству Ленарк о плане облегчения общественных бедствий и устранения недовольства путем предоставления постоянных производительных занятий бедным и трудящимся / Роберт Оуэн // Избранные сочинения / Роберт Оуэн. – Т. 1. – С. 179). Оуен заперечує думку Сміта, що з нагромадженням капіталу і приватної власності на землю продукт труда розподіляється між трьома класами суспільства, а тому вартість визначається доходами. За Оуеном лише труд є єдиним мірилом вартості. «Чтобы труд стал мерилом ценности, необходимо установить количество его, содержащееся во всех предметах купли и продажи. Фактически это уже сделано; указанное количество труда определяется техническим термином «издержки производства», или, иначе, чистой стоимостью всего количества труда, содержащегося в каждом предмете, причем потребовавшийся для него материал или продукты, потребленные рабочим при его производстве, составляют часть всего труда в целом» (Оуэн Р. Доклад графству Ленарк ... – С. 209).
+
У полеміці з Рікардо Оуен виступає проти будь-яких форм приватної власності, оскільки бачить у ній першопричину всіх проблем капіталізму – криз, безробіття та злиднів. Він вважає, що приватна власність зумовлює приватнокапіталістичну форму розподілу, що виявляється у праві власника визначати рівень прибутків і тим самим підриває основи матеріальних стимулів до праці. Він твердо стоїть на позиціях трудової теорії вартості, наголошуючи: «Физический труд, правильно направленный, является источником всеобщего богатства и народного благосостояния» (Оуэн Р. Доклад графству Ленарк о плане облегчения общественных бедствий и устранения недовольства путем предоставления постоянных производительных занятий бедным и трудящимся / Роберт Оуэн // Избранные сочинения. – Т. 1. – С. 179). Оуен заперечує думку Сміта, що з нагромадженням капіталу і приватної власності на землю продукт труда розподіляється між трьома класами суспільства, а тому вартість визначається доходами. За Оуеном лише труд є єдиним мірилом вартості. «Чтобы труд стал мерилом ценности, необходимо установить количество его, содержащееся во всех предметах купли и продажи. Фактически это уже сделано; указанное количество труда определяется техническим термином «издержки производства», или, иначе, чистой стоимостью всего количества труда, содержащегося в каждом предмете, причем потребовавшийся для него материал или продукты, потребленные рабочим при его производстве, составляют часть всего труда в целом» (Оуэн Р. Доклад графству Ленарк ... – С. 209).
  
 
Відзначаючи роль грошей у капіталістичній економіці, Оуен стверджує, що вони спотворюють обмін і розподіл. Він впевнений, що гроші є знаряддям прибутку. Завдяки грошам прагнення прибутку підкоряє собі обмін, і аномальний продаж товару за ціною вищою, ніж його вартість, стає можливим. Тому у майбутньому суспільстві потрібно ліквідувати гроші.
 
Відзначаючи роль грошей у капіталістичній економіці, Оуен стверджує, що вони спотворюють обмін і розподіл. Він впевнений, що гроші є знаряддям прибутку. Завдяки грошам прагнення прибутку підкоряє собі обмін, і аномальний продаж товару за ціною вищою, ніж його вартість, стає можливим. Тому у майбутньому суспільстві потрібно ліквідувати гроші.
Рядок 87: Рядок 91:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Роберта Оуена"><div align="justify"><h3><center>Карл Маркс (1818–1883) – німецький економіст і філософ, засновник марксизму</center></h3>«В Англії зерна кооперативної системи були посіяні Робертом Оуеном».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Маркс К.''' Установчий маніфест міжнародного товариства робітників / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 16. – С. 11.</small>
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Роберта Оуена">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Карл Маркс (1818–1883) – німецький економіст і філософ, засновник марксизму</center></h3>«В Англії зерна кооперативної системи були посіяні Робертом Оуеном».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Маркс К.''' Установчий маніфест міжнародного товариства робітників / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 16. – С. 11.</small>
  
 
<h3><center>Карл Йоганн Каутський (1854–1938) – німецький економіст, історик і публіцист</center></h3>«Роберт Оуэн, этот гениальный утопист, в кооперативных организациях усмотрел одно из средств для освобождения рабочего люда. Великий борец за установленный законом нормальный рабочий день стал также апостолом кооперативного движения. Из союзов, возникших для удовлетворения случайных местных текущих потребностей, кооперации теперь обратились в рычаги, движущие мировою историю».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Каутский К.''' Потребительные общества и рабочее движение / К. Каутский. – Москва, 1906. – С. 6.</small>
 
<h3><center>Карл Йоганн Каутський (1854–1938) – німецький економіст, історик і публіцист</center></h3>«Роберт Оуэн, этот гениальный утопист, в кооперативных организациях усмотрел одно из средств для освобождения рабочего люда. Великий борец за установленный законом нормальный рабочий день стал также апостолом кооперативного движения. Из союзов, возникших для удовлетворения случайных местных текущих потребностей, кооперации теперь обратились в рычаги, движущие мировою историю».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Каутский К.''' Потребительные общества и рабочее движение / К. Каутский. – Москва, 1906. – С. 6.</small>
Рядок 114: Рядок 118:
 
* '''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1897. – Т. 22a (полутом 44). – С. 481–482. – Режим доступа: '''https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9E%D1%83%D1%8D%D0%BD,_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82'''. – Дата обращения: 16.07.2018.<br>''Шифр зберігання книги:''  '''03 Э68'''
 
* '''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1897. – Т. 22a (полутом 44). – С. 481–482. – Режим доступа: '''https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9E%D1%83%D1%8D%D0%BD,_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82'''. – Дата обращения: 16.07.2018.<br>''Шифр зберігання книги:''  '''03 Э68'''
 
* '''Энциклопедический словарь'''. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1992. – Т. 44. – С. 481–482.<br> ''Шифр зберігання книги:''  '''03 Э68'''
 
* '''Энциклопедический словарь'''. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1992. – Т. 44. – С. 481–482.<br> ''Шифр зберігання книги:''  '''03 Э68'''
* '''Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат''' / ред. Ю. С. Гамбаров [и др.]. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1934]. – Т. 30. – <u>'''[[Медіа:Granat747-749.pdf|<span style="color:#3366bb">Стб. 747–749</span>]]'''</u> .<br>''Шифр зберігання книги:''  '''03 Э68'''
+
* '''Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат''' / ред. Ю. С. Гамбаров [и др.]. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1934]. – Т. 30. – <u>'''[[Медіа:Granat747-749.pdf|<span style="color:#3366bb">Стб. 747–749</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги:''  '''03 Э68'''
 
* '''Экономическая энциклопедия. Политическая экономия''' : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1979. – Т. 3. – С. 199–200. <br>''Шифр зберігання книги:''  '''03 Э40'''  
 
* '''Экономическая энциклопедия. Политическая экономия''' : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1979. – Т. 3. – С. 199–200. <br>''Шифр зберігання книги:''  '''03 Э40'''  
 
* '''Юридична енциклопедія''' : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.]. – Київ : Укр. енцикл., 2002. – Т. 4. – С. 374.<br> ''Шифр зберігання книги:''  '''34 Ю70'''
 
* '''Юридична енциклопедія''' : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.]. – Київ : Укр. енцикл., 2002. – Т. 4. – С. 374.<br> ''Шифр зберігання книги:''  '''34 Ю70'''
Рядок 137: Рядок 141:
 
* '''Волгин В. П.''' Роберт Оуэн / В. П. Волгин // Очерки истории социалистических идей. Первая половина XIX в. / В. П. Волгин ; АН СССР, Отд-ние истории. – Москва : Наука, 1976. – С. 3–31.<br>''Шифр зберігання книги:''  '''9 В67'''
 
* '''Волгин В. П.''' Роберт Оуэн / В. П. Волгин // Очерки истории социалистических идей. Первая половина XIX в. / В. П. Волгин ; АН СССР, Отд-ние истории. – Москва : Наука, 1976. – С. 3–31.<br>''Шифр зберігання книги:''  '''9 В67'''
 
* '''Волкова Е. Ф.''' Пророк «Разумного Общества» : Роберт Оуэн. Его жизнь и деятельность / Е. Волкова. – 3-е изд. – Москва : Моск. Союз Потреб. о-в, 1917. – 87, [2] с. : портр. – (Библиотека кооператора / под ред. Е. Ленской ; № 2).<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В083972'''<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nplu.org/ НБУ ім. Ярослава Мудрого]</span>''':'' '''Бдз3332'''<br> ''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kiev.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''1Ф В676'''
 
* '''Волкова Е. Ф.''' Пророк «Разумного Общества» : Роберт Оуэн. Его жизнь и деятельность / Е. Волкова. – 3-е изд. – Москва : Моск. Союз Потреб. о-в, 1917. – 87, [2] с. : портр. – (Библиотека кооператора / под ред. Е. Ленской ; № 2).<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В083972'''<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nplu.org/ НБУ ім. Ярослава Мудрого]</span>''':'' '''Бдз3332'''<br> ''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kiev.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''1Ф В676'''
* '''Всемирная история экономической мысли''' : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1988. – Т. 2, ч. 2, разд. 1, гл. 9.3 : Роберт Оуэн. – С. 169–173. – Режим доступа: '''https://www.booksite.ru/fulltext/ric/ardo/index.htm'''. – Дата обращения: 11.07.2018.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВЗ35141/2'''
+
* '''Всемирная история экономической мысли''' : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1988. – Т. 2, ч. 2, разд. 1, гл. 9.3 : Роберт Оуэн. – С. 169–173.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВЗ35141/2'''
 
* '''Галкин В. В.''' Наука или утопия? : Опыт исследования социалистических учений последователей Р. Оуэна в Англии 20–40-х годов XIX в. / В. В. Галкин. – Москва : Мысль, 1981. – Гл. 3 : Эволюция взглядов Оуэна под влиянием теоретических трудов его последователей. – C. 108–124 ; Гл. 4 : Оуэнизм и английское рабочее движение. – С. 125–161.<br> ''Шифр зберігання книги:''  '''1Ф Г16'''
 
* '''Галкин В. В.''' Наука или утопия? : Опыт исследования социалистических учений последователей Р. Оуэна в Англии 20–40-х годов XIX в. / В. В. Галкин. – Москва : Мысль, 1981. – Гл. 3 : Эволюция взглядов Оуэна под влиянием теоретических трудов его последователей. – C. 108–124 ; Гл. 4 : Оуэнизм и английское рабочее движение. – С. 125–161.<br> ''Шифр зберігання книги:''  '''1Ф Г16'''
 
* '''Гиббинс Г.''' Английские реформаторы [Электронный ресурс] / Гиббинс ; пер. А. А. Санина. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Типолитогр. В. С. Траугот, 1896. – Гл. 4.3 : Роберт Оуэн. – С. 221–230. – Режим доступа: '''https://dlib.rsl.ru/viewer/01003673840#?page=1'''. – Дата обращения: 09.07.2018.<br> '''Жид Ш.''' История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – Гл. 3.1 : Роберт Оуэн. – С. 188–194. – (Экономическое наследие).<br>''Шифр зберігання книги:''  '''33(09) Ж69'''
 
* '''Гиббинс Г.''' Английские реформаторы [Электронный ресурс] / Гиббинс ; пер. А. А. Санина. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Типолитогр. В. С. Траугот, 1896. – Гл. 4.3 : Роберт Оуэн. – С. 221–230. – Режим доступа: '''https://dlib.rsl.ru/viewer/01003673840#?page=1'''. – Дата обращения: 09.07.2018.<br> '''Жид Ш.''' История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – Гл. 3.1 : Роберт Оуэн. – С. 188–194. – (Экономическое наследие).<br>''Шифр зберігання книги:''  '''33(09) Ж69'''
Рядок 174: Рядок 178:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=4>
+
<gallery></gallery><spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=4>
 
File:Owen8.png|<small>'''Виргинский В. С.''' Роберт Оуэн / Виктор Семенович Виргинский // Исторический журнал. – 1941. – № 5. – С. 91.</small>
 
File:Owen8.png|<small>'''Виргинский В. С.''' Роберт Оуэн / Виктор Семенович Виргинский // Исторический журнал. – 1941. – № 5. – С. 91.</small>
 
File:Owen2.png|<small>'''Оуэн Р.''' Избранные сочинения / Роберт Оуэн ; пер. с англ. и комментарий С.А. Фейгиной. – Москва ; Ленинград : Изд–во АН СССР, 1950. – Т. 1. – С. 4.</small>
 
File:Owen2.png|<small>'''Оуэн Р.''' Избранные сочинения / Роберт Оуэн ; пер. с англ. и комментарий С.А. Фейгиной. – Москва ; Ленинград : Изд–во АН СССР, 1950. – Т. 1. – С. 4.</small>

Поточна версія на 13:36, 26 листопада 2019

Owen.jpg

Оуен (Овен) Роберт

Owen Robert
14 травня 1771 – 17 листопада 1858 –
англійський соціаліст-утопіст.







Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Роберта Оуена


Твори


Література


Фотогалерея