Фур'є Франсуа Марі Шарль

Фур'є Франсуа Марі Шарль

Fourier Francois Mari Charles
7 квітня 1772 – 10 жовтня 1837 –
французький соціаліст-утопіст, філософ.

Шарль Фур'є народився 7 квітня 1772 року у Безансоні, великому торговому центрі Східної Франції. Батько Шарля торгував сукном і колоніальними товарами, утримував мережу магазинів і складів. Шарль був наймолодшим і єдиним хлопчиком у родині.

Вже змалку батько починає залучати сина до роботи у магазині, але маленький Шарль опановує ази торговельної справи без усякого ентузіазму. З п’яти років Шарль починає відвідувати коледж. Вчиться добре, неодноразово отримує нагороди за високий рівень знань, чудово малює, пише вірші, опановує нотну грамоту, напрочуд легко навчається грати на багатьох музичних інструментах, співає приємним голосом улюблені оперні арії.

У 1781 році батько Шарля помирає, залишивши у спадок нерухоме майно та 200 тисяч ліврів. За заповітом син успадковує дві п’яті капіталу родини Фур'є, але до повноліття його часткою має розпоряджатися мати. Більш того, у двадцять років Шарль може отримати лише третину спадку і то, за умови, якщо продовжить справу батька – буде займатися торгівлею. Ще одну третину – додати до торгового капіталу у двадцять п’ять років і тільки у випадку одруження. А решту – аж у тридцять років.

Та комерційна діяльність не приваблює Шарля. Він мріє стати військовим інженером і, закінчивши коледж, пробує вступити до спеціальної військової школи у Мезьєрі. Проте у прийомі йому відмовляють – у подібних навчальних закладах дозволено навчатися тільки дітям дворян. Шарль повертається додому, ретельно вивчає свій родовід і знаходить підстави для клопотання про набуття дворянського звання. Але справа ця сутяжна і пов’язана зі значними витратами коштів. Мати відмовляється дати необхідну суму грошей, одначе, під впливом успіхів сина у коледжі, дозволяє йому деякий час вивчати риторику у Діжоні.

Після нетривалого навчання у Діжоні Шарль вимушений вирушити опановувати комерційну справу у відомому торговому домі Ліона. Однак ця робота настільки не подобається юному мрійнику, що він у перший же вечір тікає додому. Мати направляє сина у торговий дім Руана, але і звідти він стрімголов збігає.

Новий 1790 рік Шарль Фур'є зустрічає у Парижі. Йому дозволено освоїти початковий навчальний курс юриспруденції – науки, вельми корисної для ведення торгівлі. Та вже влітку він знову опиняється у Ліоні, де, підкорившись вимогам матері, працює спочатку помічником продавця, а згодом – комерційним представником торгового дому. У двадцятилітньому віці Фур'є отримує першу частину спадку і започатковує власну справу – відкриває крамницю з продажу колоніальних товарів.

У 1793 році Ліон опиняється у вирі революційних подій. Мешканці міста повстають проти Конвенту. Всіх дорослих чоловіків, у тому числі і Фур'є, мобілізують. Шарль приймає участь у бойових діях, його товари конфіскують, тюки з бавовною укладають на барикади.

8 жовтня 1793 року місто капітулює. Шарля двічі заарештовують і відпускають. Щоб уникнути гільйотини, він вимушено заперечує свою участь у бойових діях, дає хабара слідчому революційного трибуналу та повертається до Безансона. Але у рідному місті його втретє беруть під варту і конвоюють до тюрми. Але чоловік сестри приймає активну участь у роботі місцевого революційного комітету і, завдяки своїм зв’язкам, домагається звільнення родича. Він рекомендує Фур'є вступити до революційної армії. Шарль погоджується і 10 червня 1794 року надягає форму рядового 8-го полку кінних єгерів. Полк не бере участі у бойових діях. Рядовий Фур'є служить півтора роки і комісується за станом здоров’я.

Після демобілізації, помандрувавши Францією у пошуках роботи, Шарль повертається до звичної торгової справи у Ліоні. Він стає свідком того, як на робочі квартали міста насувається загроза голоду. У робітничому середовищі панує неспокій, ліонські ткачі на грані чергового бунту. Серед прогресивно налаштованої інтелігенції поширюються радикальні пропозиції виходу із кризи. Деякі з них – доволі несподівані та ексцентричні. Гракх Бабеф і Ретіф де ля Бретон закликають створити колективні сільськогосподарські асоціації; Жан-Клод Шапюі пропонує поділити всю Францію на квадрати, побудувати у центрі кожного квадрата будівлі для проживання 1050 осіб; Франсуа-Жозеф Ланж змальовує плани організації кооперативних об’єднань робітників, «амбарів достатку». Ці ідеї зацікавлюють молодого Фур'є, мають значний вплив на формування його світогляду. «Исследователи наследия Фурье будут находить, что его взгляды очень близки к проектам Ланжа» (Василькова Ю. В. Фурье / Юлия Василькова. – Москва : Мол. гвардия, 1978. – С. 37. – (Жизнь замечательных людей : ЖЗЛ : сер. биогр. : осн. в 1890 г. Ф. Павленковым и продолж. в 1933 г. М. Горьким ; вып. 15 (585)).

У 1799 році власники ліонського торгового дому відряджають Фур'є до Парижа. У вільний від торговельних справ час він відвідує лекції, багато читає, намагається відкрити власну газету, самотужки заповнює прогалини освіти. Після дев’ятимісячного перебування у столиці Шарль повертається до Ліона.

У 1803 році на літературному турнірі Фур'є пропонують окреслити обриси майбутнього суспільства. Він експромтом викладає власні погляди. Присутні зацікавлюються. Замислюється і сам Фур'є. Через декілька днів він публікує у «Bulletin de Lyon» («Ліонській газеті») дві статті: «Universal Harmony» («Всесвітня гармонія») та «Triumvirat continental et paix perpetuelle sous trente ans» («Континентальний тріумвірат і вічний мир через 30 років»). Та публіка глузує над ідеями Фур'є, який і сам провокує сарказм читачів, оприлюднюючи чергову низку екстравагантних проектів, серед яких, наприклад, креслення повітряної кулі для перевезення вантажів.

Поступово економічна, філософська, соціальна проблематика все більше захоплює Фур'є. Він замислює написати книгу і в 1808 році виходить у світ «Théorie des quatre mouvements et des destinées générales» («Теорія чотирьох рухів і всесвітніх доль»). Фур'є за власний кошт надсилає книгу відомим політичним діячам, державним службовцям, науковцям, у бібліотеки. Та не отримує відповіді навіть від шкільного товариша. Нарешті є перший відгук – «Газета Франції» публікує фейлетон, автор якого припускає, що, можливо, «Шарль з Ліону» не сповна розуму. «Фурье часто третировали как сумасшедшего, и этот эпитет не кажется преувеличенным, когда читаешь на многочисленных страницах его писаний экстравагантности, которые некоторые ученики напрасно пытались прикрыть, предавая им символический смысл, о котором он сам никогда не думал» (Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – С. 195). «Сочинения Фурье, – зазначає А. В. Анікін, – представляют собой единственное в своем роде явление в литературе общественных наук. Это не только научные трактаты, но и яркие памфлеты и невероятно изобретательные фантазии. Блестящая сатира сочетается в них со странной мистикой, пророческие предвидения – с почти бредовыми выдумками, широкие и мудрые обобщения – с докучливой регламентацией жизни людей будущего общества. Со времени появления главных трудов Фурье прошло полтора столетия. Сама жизнь отделила в творчестве Фурье мистику и беспочвенные фантазии от поистине гениальных идей о преобразовании человеческого общества» (Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 331).

Тим часом справи торгового дому, в якому працює Фур’є, поступово погіршуються. Шарль живе більш ніж скромно. Родина вважає його невдахою. Та з приходом до влади Наполеона становище Фур'є змінюється. Імператор призначає знаменитого математика, фізика, військового і політичного діяча, графа Жана-Батиста-Жозефа Фур'є префектом департаменту Рони. Впливовий можновладець влаштовує бідного родича на посаду завідуючого бюро статистики префектури. Магічний світ цифр відкриває перед Шарлем повну картину економічного життя цілого регіону. Але його у цей час більш за все цікавлять інші питання – він одночасно пише дві нові книги.

Перша з них має назву «Новий світ любові». У ній автор намагається розкрити роль жінки у суспільстві майбутнього. Роботу над цим твором Фур'є завершує у 1813 році. Але читачі зможуть прочитати його не скоро – учні Фур'є з «моральних» міркувань сто п’ятдесят років ретельно ховають рукопис. Проте, деякі розділи цієї книги публікуються як окремі статті.

Друга книга – «Traité de l'association domestique et agricole» («Трактат про домашню і землеробську асоціації») – задумана як перша із дев’яти книг грандіозного плану перебудови суспільства. Фур'є покладає на неї великі сподівання. За допомогою розрахунків, креслень, таблиць він дає практичні поради зі створення асоціації вільних виробників.

Доля надає можливість Фур'є завершити роботу над цими творами за більш спокійних обставин. У Франції починається період Реставрації. Криза охоплює всі галузі економіки. Фур`є втрачає свою посаду і вирушає дописувати свої книги у селище Толлісьє округу Бюже. Живе скромно, за рахунок фінансової підтримки родини. Він стає свідком, як економічні негаразди не оминають і французькі села. Злидні, неврожаї, загроза голоду надихають Фур'є написати твір про збалансоване харчування французького селянства у майбутніх кооперативних товариствах. «Конечно, «наука о гастрономии» – одна из самых дразнящих, провоцирующих на усмешку фантазий Фурье, но в ее парадоксах нетрудно уловить агитационную установку автора, который стремился привлечь к выгоде создания опытной ассоциации внимание расцветающей французской буржуазии …» (Василькова Ю. В. Фурье. – С. 123).

Незважаючи на ексцентричність викладення, ідея створення асоціації вільних виробників починає зацікавлювати все більше людей. Деякі з них згодом вважатимуть себе послідовниками й учнями Фур'є. Один з перших прихильників його поглядів, чиновник з Безансону Жюст Мюірон, сприяє виданню і перевиданню творів Фур’є. «Только сильный ум может подчинять себе умы других людей, – а этот «идиот» владел, как никто, умами многих и многих тысяч людей, и не просто людей толпы, а лучших и талантливейших представителей человеческого рода, не только на своей родине, но и всюду, где шевелилась мысль человека и где жизнь выдвигала те же вопросы, которые волновали и великую душу Фурье» (Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – C. 127).

На початку 20-х років Фур'є повертається до Ліона. Часто у торговельних справах відвідує Париж. Пише листи багатим можновладцям з пропозиціями створити пробну фалангу – велику будівлю, в якій мають розміститися працівники сільськогосподарського кооперативу. Звертається з цією пропозицією навіть до Роберта Оуена. Але його листи або залишаються без відповіді, або він отримує відмову.

12 лютого 1828 року, після двох років напруженої праці, Фур'є завершує роботу над новим твором. У книзі, що має назву «Le nouveau monde industriel et sociétaire» («Новий господарський і соцієтарний світ»), він дає розгорнуту характеристику економіки Франції початку ХІХ століття, пропонує свою періодизацію суспільного розвитку людства, описує майбутнє «гармонійне» суспільство. Та рукопис не вдається відразу здати до друку. Тому турботу про видання беруть на себе учні Фур'є.

У 1829 році Фур'є остаточно переїжджає до Парижа. Живе вельми скромно, отримуючи нерегулярні грошові перекази від рідних сестер. Пише багато статей, які далеко не завжди вдається опублікувати навіть за мізерні гонорари. У середині 1831 року виходить брошура «Хитрощі і шарлатанство сект Сен-Сімона і Оуена», в якій Фур'є нещадно критикує погляди своїх «колег-утопістів». Памфлет містить настільки різкі вислови, що про подальшу співпрацю не може бути й мови.

Прихильники поглядів Фур'є розуміють, що їм потрібна публічна трибуна для розповсюдження ідей свого вчителя. Такою трибуною може стати тільки власне періодичне видання. І їм вдається заснувати «Le Phalanstère» («Фаланстер») – «журнал для організації сільськогосподарської і промислової фаланги». Редакцію очолює сам Фур'є. Перший номер «Фаланстера» виходить 1 червня 1832 року накладом у 1000 примірників.

Журнал «Фаланстер» зіграв велику роль у спробі втілення на практиці пропозицій Фур'є. Прочитавши публікації на його сторінках, депутат парламенту Сени і Уази Боде-Дюларі купує земельну ділянку у Конде-сюр-Вегр неподалік від Рамбує і пробує побудувати декілька будівель майбутньої фаланги. Фур'є приймає безпосередню участь у проектуванні і організації будівельних робіт. Та керівники будівництва постійно сваряться один з одним. Фур'є марно намагається їх примирити. Врешті-решт будівельні роботи зупиняються. Розчарований, спустошений він повертається до Парижа.

Невдача у Конде підриває здоров’я Фур'є. Він часто хворіє. 10 жовтня 1837 року, на 66 році життя, Фур'є помирає.

Протягом усього свого життя Фур'є передивлявся і уточнював свої ідеї, вводячи у «систему» нові терміни і теорії. Найвідоміші і найважливіші його роботи – «Теорія чотирьох рухів і всесвітніх доль» («Théorie des quatre mouvements et des destinées générales», 1808 р.), «Трактат про домашню і землеробську асоціації» («Traité de l`association domestique et agricole», 1822 р.), «Новий господарський і соцієтарний світ» («Le nouveau monde industriel et sociétaire», 1829 р.).

Фур'є зробив геніальну спробу показати історичну закономірність розвитку суспільства. «Виходячи з того, що світ підпорядковується законам руху, Ш. Фур'є виокремив два види цих законів: закони матеріального руху (закони тяжіння, які були відкриті Ньютоном) і закони соціального руху – «тяжіння пристрастей», заслугу відкриття яких вчений приписував собі» (Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 304).

За основу періодизації історичного розвитку Фур'є бере рівень розвитку виробництва. Він пропонує схему, що, на його погляд, досить точно відображає економічний розвиток людства:

(Фурье Ш. Избранные сочинения / Ш. Фурье ; пер. с фр. и коммент. И. И. Зильберфарба ; вступ. ст. В. П. Волгина. – Москва ; Ленинград, 1954. – Т. 3. – С. 15).

Оригінальним є вчення Фур'є про змішані періоди, названі ним «гібридами». Гібриди утворюються у результаті впливу народів більш високої культури на народи, що стоять на нижчому щаблі розвитку. Фур'є ілюструє це на прикладі Оттоманської імперії, яка багато запозичила в європейців, але водночас зберегла чимало свого, самобутнього. Однак не всі гібриди, за Фур'є, є позитивними, часто вплив народів більш високої культури на народи нижчої культури буває для останніх глибоко шкідливим і навіть згубним. Він полемізує із захисниками колоніальної політики і вказує на «порочне коло» нездоланних і вічно відновлюваних суперечностей, по якому рухається суспільство, завжди досягаючи результатів, протилежних тим, яких воно прагне. Спираючись на історичний метод дослідження, Фур'є робить висновок, що у кожному суспільстві існують (у більшій або меншій мірі) риси, запозичені з минулих або майбутніх періодів. Тому, комбінуючи їх, можна свідомо формувати суспільство.

Іншим наріжним каменем його соціальної концепції є вчення про природу людини, яке Фур'є виклав у так званій теорії пристрастей. Пристрасті перебувають у певній відповідності між собою, у певній гармонії. Але у цивілізованому (капіталістичному) суспільстві пристрасті діють хаотично і вносять до нього безладдя. Природний порядок має настати у майбутньому і буде можливим лише тоді, коли на зміну існуючому прийде новий, гармонічний суспільний лад. Фур'є стверджує, що асоціації – єдиний суспільний лад, для якого із самого початку створено людину.

Однією з основних умов економічної моделі Фур'є є ліквідація приватної власності. При цьому «проблему частной собственности Фурье решал способом, непохожим на идеи других утопистов. Собственность обобществляется, но в масштабах не государства, а трудового товарищества…» (Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000 – C. 237).

Основною виробничою ланкою асоціації вільних виробників є фаланга. «…Фаланга не только потребительское общество, она в то же время и производительное общество… Это маленький самодовлеющий мирок, микрокосм, производящий всё то, что он потребляет, и потребляющий все то, что он производит, и в исключительных случаях, когда ему чего-нибудь не хватает или когда у него что-нибудь в излишке, вступающий в обмен с другими фалангами» (Жид Ш. История экономических учений. – С. 198).

Фур'є вважав, що високий рівень продуктивності праці у фаланзі забезпечать її привабливість та організація, виконання робіт за планом. «В общине, устроенной согласно требованиям разума, – в фаланстере – она станет привлекательным (attrayant) занятием. Зрелище труда, с увлечением исполняемого группами взрослых, в высшей степени благотворно подействует на подрастающее поколение» (Плеханов Г. В. Утопический социализм XIX века / Г. В. Плеханов. – Москва : Госполитиздат, 1958. – С. 53). Стимулом для сумлінного виконання робіт слугуватиме і впровадження своєрідного змагання між працівниками фаланги, а також справедливий розподіл суспільного продукту.

Ідеї Фур'є мали певний вплив на розробку інших економічних теорій. Зокрема, марксисти «…заимствовали и исказили замечательные предвидения Фурье об уничтожении противоположности между умственным и физическим трудом, об общественных фондах потребления и др. Они пренебрегли другой идеей Фурье: о трудовых акциях и распределении прибыли между рабочими. Зато эта идея нашла воплощение в странах, не принявших марксизм» (Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. – C. 237).

Великий мрійник «…остаётся, в общем, утопистом. В своих социальных построениях он совершенно обходит глубочайший антагонизм нашего времени – антагонизм труда и капитала – и предаётся утопической надежде гармонически соединить оба эти враждебные элемента в строе будущего» (Туган-Барановский М. И. Экономические очерки. – C. 146).

«Все силы своего духа отдал Фурье доказательству возможности и необходимости «вывести человеческий род из социального хаоса, искоренить на всей земле нищету и преступления», установить строй социальной гармонии; но доказательства его принимали иногда такую форму, что даже самые близкие ему люди отказывались их понимать и принимать.
В его сочинениях действительно много странного. Но вся экстравагантность его трудов не может скрыть глубину и верность его самых важных социально-философских идей» (Утопический социализм : хрестоматия / под общ. ред. А. И. Володина. – Москва : Политиздат, 1982. – С. 244).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Шарля Фур’є

Зміст

1 Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст
2 Шарль Жид (1847–1932), Шарль Ріст (1874–1955) – французькі економісти
3 Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст, публіцист і громадський діяч
4 Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський і американський економіст, історик економічної думки
5 Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст, доктор економічних наук, професор
6 Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор
7 Євген Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки

Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст

«…Фурье, автор известной "Теории 4-х движений", восставал против конкуренции, и старался заменить ее добровольным товариществом, построенным на иных началах. Ошибка Фурье состоит между прочим в том, что он вместо разложения труда принял разделение труда, как главный двигатель производства: только первое увеличивает производительность, второе же иногда даже затрудняет ее; а потому его устройство не достигает цели наибольшего производства.

Выгоды общинных издержек представлены им с особенною ясностью и их анализ составляет главную его серьезную заслугу. Эти выгоды он видит в упрощении продажи, упрощении зданий и стоячего капитала, в возможности сохранять и ждать совершенства произведения и т. п. К несчастью только он не сумел подметить, что его идеал давно исполняется обществом по мере его средств, и что искусственное построение всегда хуже естественного, и не может быть выполнено без физического или морального насилия».
Вернадский И. Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 693.

Шарль Жид (1847–1932), Шарль Ріст (1874–1955) – французькі економісти

«Но фаланга не только потребительское общество, она в то же время и производительное общество…
Все это представляется какой-то довольно сложной мешаниной, но именно в намерение Фурье входило спутать интересы рабочего, капиталиста и потребителя таким образом, чтобы нельзя было распутать этого узла и чтобы каждый из членов общества соединял в своей личности все эти противоположные интересы. В современном строе эти интересы почти всегда находятся в конфликте друг с другом, потому что они разбиты по классам, а когда они будут соединены в одном и том же лице, конфликт будет устранен благодаря "совместительству", как говорят юристы, или по крайней мере он будет заложен в такую глубь души каждого, что непременно произойдет примирение интересов.

Такая программа, которая имеет в виду не уничтожение собственности, а, наоборот, уничтожение наемного труда посредством приобретения ассоциированной и ставшей всеобщей собственности; которая принимает за средство не борьбу классов, а ассоциацию ума, труда и капитала; которая стремится к примирению антагонистичных интересов капиталиста и рабочего, производителя и потребителя, кредитора и должника, соединяя эти интересы в одной личности, – такая программа, конечно, не может считаться маловажной. Она будет служить идеалом рабочего класса, по крайней мере во Франции в течение всего XIX столетия, до тех пор, пока марксистский коллективизм не устранит ее, но, может быть, не окончательно. Ныне выставляемая при всех выступлениях партией радикалов-социалистов программа, с помощью которой она стремится противопоставить себя партии социалистической, резюмируется в следующей формуле: сохранение и расширение частной собственности, но уничтожение наемного труда. Эта партия бессознательно ведет свое начало от Фурье».
Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – C. 198, 199–200.

Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст, публіцист і громадський діяч

«Научное значение всей этой утопии заключается в том, что Фурье в яркой и выпуклой форме показал, в каких огромных размерах возможно увеличение общественного богатства при планомерной организации производительных сил общества. Фурье сделал популярной идею широкой производительной и потребительной ассоциации, охватывающей все стороны человеческой жизни. В своей утопии Фурье выше Сен-Симона и его школы. Сен-симонисты не могли выработать определенного плана устройства нового социального мира, а план Фурье был так тщательно разработан в деталях, казался таким практичным и осуществимым, обещал так много, что общественное влияние Фурье не могло не быть более глубоким, чем влияние Сен-Симона. Первый был скорее изобретателем, второй – исследователем. Фурье влиял на массы, а Сен-Симон на избранных. Что касается до чисто критической части учения Фурье, то и она заключала в себе много глубокого и замечательного. В ней замечается много общего со взглядами Сен-Симона, хотя не подлежит сомнению, что оба великих социалиста выработали свои системы совершенно независимо друг от друга».
Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – C. 146.

Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський і американський економіст, історик економічної думки

«Необходимо отметить два момента: во-первых, Фурье основал свой план (наиболее знаменитым его воплощением была колония Брук Фарм) на тщательном анализе человеческой природы вообще и характера общества в частности, но все было задумано в худшем стиле спекуляций XVIII в.; во-вторых, его фаланстер лишь с большими оговорками можно было назвать социалистическим; интересно отметить, что, не зная действительных условий, что характерно для многих подобных пророков, он зарезервировал для процента и прибыли большую долю, чем в среднем приходится на них в капиталистической действительности».
Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 2. – С. 598. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).

Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст, доктор економічних наук, професор

«Сочинения Фурье представляют собой единственное в своем роде явление в литературе общественных наук. Это не только научные трактаты, но и яркие памфлеты и невероятно изобретательные фантазии. Блестящая сатира сочетается в них со странной мистикой, пророческие предвидения – с почти бредовыми выдумками, широкие и мудрые обобщения – с докучливой регламентацией жизни людей будущего общества. Со времени появления главных трудов Фурье прошло полтора столетия. Сама жизнь отделила в творчестве Фурье мистику и беспочвенные фантазии от поистине гениальных идей о преобразовании человеческого общества».
Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идей мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 2-е изд., доп. и перераб. – Москва : Политиздат, 1979. – C. 331.

Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор

«Обдарований нестримною фантазією, він і в творах своїх виглядає дещо дивним. Однак це не може заперечити глибини мислення Фур'є, вищою метою якого було впровадження формули щастя, заснованої на повному задоволенні всіх людських пристрастей. Всі сили свого розуму він віддав доведенню можливості й необхідності «вивести людський рід із соціального хаосу, викоренити на землі злидні та злочини», запровадити лад соціальної гармонії.

Цікавим з того погляду є твір Фур'є «Новий господарський і соціетарний світ, або відкриття способу привабливої і природно подібної праці, розподіленої у сферах за пристрастю». У цьому творі визначено висхідний ряд рівнів первісного віку соціального світу. Він включав періоди: довиробничої діяльності роздрібного виробництва, соціетарного, правдивого привабливого виробництва

Долаючи практичну обмеженість економічної науки, Фур'є в праці «Новий господарський світ, або природно подібний соціетарний спосіб дії» накреслив програму створення фаланстерів у всіх технічних, організаційних і мотиваційних деталях. Ця праця Фур'є, як і всі інші, свідчить, що він, незважаючи на всю критичність своїх поглядів, залишався утопістом. Він намагався у суспільстві майбутнього гармонізувати взаємини праці й капіталу на основі діяльності асоціації, яка мала б забезпечити добробут усім. У тому і полягала утопічність поглядів Ш. Фур'є».
Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 323–324.

Євген Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки

«С одной стороны, некоторые его идеи оказались настолько удачными, что дали толчок к образованию новых форм жизни и труда (кооперация, разного рода рабочие товарищества). С другой стороны, ни один из утопистов не обладал столь буйной фантазией и никто не написал столько смешного и наивного вздора, местами напоминающего бред сумасшедшего…

Можно сказать, что Фурье решил проблему, которая оказалась не по зубам всем утопистам прошлого, начиная с Платона (кроме Сен-Симона, который такую задачу не ставил). Чтобы установить справедливость (или счастье), утописты так или иначе хотели упразднить частную собственность и связанные с нею эгоизм, зависть, воровство и т.д. Но всякий раз здравый смысл подсказывал, что дело это непростое. И всякий раз, начиная со справедливости, кончали госпринуждением и госконтролем. Всякий раз совершенное общество оказывалось полицейским государством.

Фурье удалось найти выход из этого тупика, пожертвовав государственным началом в организации общества. Поэтому его модель справедливо называют анархической. Именно Фурье является одним из первых учителей последующих теоретиков анархизма – Прудона, Бакунина, Кропоткина».
Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – С. 236, 237.

Твори

Le Nouveau monde industriel et sociétaire, ou Invention du procédé d'industrie attrayante et naturelle distribuée en séries passionnées [Ressources électroniques] / Ch. Fourier. – Données de texte électronique. – Paris, 1829. – XVI, 664 p. – Mode d'accès: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b86221373/f11.image. – Дата звернення: 11.06.2018.
Théorie des quatre mouvemens et des destinées générales [Ressources électroniques] : prospectus et annonce de la découverte / [Charles Fourier ]. – Données de texte électronique. – Leipzig, 1808. – II, 425, [3] p. – Mode d'accès: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k106139k?rk=128756;0. – Дата звернення: 11.06.2018.
Traité de l'association domestique agricole [Ressources électroniques] / Ch. Fourier. – Données de texte électronique. – Paris ; Londres, 1822. – T. 1. – LXIV, 592 p. ; T. 2. – VIII, 648 p. – Mode d'accès: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k10455187?rk=42918;4 ; http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k10455209?rk=21459;2. – Дата звернення: 13.06.2018.
Избранные сочинения / Ш. Фурье ; под ред. и с вступ. ст. А. Дворцова ; АН СССР, Ин-т философии. – Москва : Соцэкгиз, 1938. – Т. 1 : Теория четырех движений и всеобщих судеб ; Проспект и анонс открытия. – 311 с.
Шифр зберігання книги: 1Ф Ф95
Избранные сочинения / Шарль Фурье ; АН СССР, Ин-т философии. – Москва : Соцэкгиз, 1939. – Т. 2 : Новый промышленный и общественный мир или изобретение метода привлекательной и естественной индустрии организованной по сериям, построенным на страстях. – 467 с.
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф Ф957
Избранные сочинения / Шарль Фурье ; пер. с фр. и коммент. И. И. Зильберфарба ; вступ. ст. В. П. Волгина ; АН СССР. – Москва ; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1951–1954. – Т. 1. – 1951. – 427 с. ; Т. 2. – 1951. – 396 с. ; Т. 3. – 1954. – 600 с. ; Т. 4. – 1954. – 587 с.
Шифр зберігання книги: 1Ф Ф95
Заблуждение разума, доказанное смехотворными сторонами неопределенных наук ; Теория четырех движений и всеобщих судеб ; О близости социальной метаморфозы ; О гарантизме, межеумочном, или близлежащем, лимбе ; Новый хозяйственный и социетарный мир, или открытие способа привлекательного и природосообразного труда, распределенного в сериях по страсти ; Новый хозяйственный мир, или природосообразный социетарный способ действия : [выдержки] / Шарль Фурье // Утопический социализм : хрестоматия / под общ. ред. А. И. Володина. – Москва : Политиздат, 1982. – С. 246–302.
Шифр зберігання книги: 1Ф У85
Новий господарський і соцієтарний світ, чи відкриття способу привабливої та природовідповідної праці, розподіленої в серіях по пристрасті : [уривки] / Ш. Фур`є // Історія зарубіжних політичних вчень нової доби : навч. посіб. / Ф. М. Кирилюк ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ : Центр учбової літератури, 2008. – С. 243–249.
Шифр зберігання книги: 1Ф К43
Преступления капитализма / Шарль Фурье ; пер. К. Кондратьевой ; предисл. Б. Фромметта "Миросозерцание Фурье и свобода торговли". – Петроград : Кооперация, 1918. – 75 с.
Шифр зберігання книги в НБУВ: В 0329961
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф 957
Теория четырех движений и всеобщих судеб ; Новый промышленный и общественный мир : [фрагменты] / Франсуа Мари Шарль Фурье // Антология мировой правовой мысли : в 5 т. / рук. науч. проекта Г. Ю. Семигин. – Москва : Мысль, 1999. – Т. 3 : Европа. Америка, XVII–XX вв. – С. 367–369.
Шифр зберігання книги: 34(09) А72
Теория четырех движений и всеобщих судеб. Открытие всеобщих законов движения ; Новый хозяйственный и социетарный мир, или открытие способа привлекательного и природосообразного труда, распределенного в сериях по страсти ; [Подлинные первоначала общественного развития] : [отрывки] / Фурье // Антология мировой философии : в 4 т. / АН СССР, Ин-т философии. – Москва : Мысль, 1971. – Т. 3. – С. 516–525.
Шифр зберігання книги: 1Ф А72

Література

Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1902. – Т. 36a (полутом 72). – С. 903–912. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%A4%D1%83%D1%80%D1%8C%D0%B5_%D0%B8_%D1%84%D1%83%D1%80%D1%8C%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC. – Дата обращения: 12.07.2018.
Шифр зберігання книги: 03 Э68
Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1993. – Т. 72. – С. 903–912.
Шифр зберігання книги: 03 Э68
Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 19. – С. 498–499.
Шифр зберігання книги: 03 Б79
Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. С. Гамбаров и др. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1935]. – Т. 45, ч. 2. – Стб. 60–67.
Шифр зберігання книги: 03 Э68
Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1980. – Т. 4. – С. 338–339.
Шифр зберігання книги: 03 Э40
Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Київ : Укр. енцикл., 2004. – Т. 6. – С. 313–314.
Шифр зберігання книги: 34 Ю70
Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 55. – С. 543, 553.
Шифр зберігання книги: 03 Б79
Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – Москва : ИНФРА-М, 2011. – С. 769–773.
Шифр зберігання книги: 33 Р86
Encyclopedia Britannica [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: https://www.britannica.com/biography/Charles-Fourier. – Title from the screen. – Date of request: 04.06.2018.
New World Encyclopedia [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: http://www.newworldencyclopedia.org/entry/Charles_Fourier. – Title from the screen. – Date of request: 04.06.2018.
Авдеева М. А. Идеи Фурье в США [Электронный ресурс] / Маргарита Александровна Авдеева // История социалистических учений : сб. ст. памяти Бориса Федоровича Поршнева. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Наука, 1976. – С. 269–283. – Режим доступа: http://istmat.info/files/uploads/33807/hsd-1976_fourier_m-a-avdeeva.pdf. – Дата обращения: 11.06.2018.
Аліман М. В. Видатні діячі кооперативного руху та їх ідеї / М. В. Аліман, Ю. М. Гавриленко. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Донецьк : Проект, 2000. – 294, [1] с. – С. 114–115: про Шарля Фурье.
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: А600792
* Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА600561
Анекштейн А. И. Шарль Фурье : его личность, учение и социальная система / Аркадий Анекштейн. – Москва : Госиздат, Моск. отд-ние, 1922. – 199, [1] с.
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Бдз2735
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф А68
Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – 367 с. – С. 331–342: о Фурье.
Шифр зберігання книги: 33(09) А67
Бебель А. Шарль Фурье, его жизнь и учение / А. Бебель ; пер. с нем. В. Лаврова. – Санкт-Петербург : Книгоиздат. т-во "Просвещение", [19– –]. – 222, [8] с. – (Библиотека "Просвещения").
Шифр зберігання книги в НБУВ: Р 3343
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Ф02(0) Б35
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф Б35
Безродний Є. Ф. Світова класична думка про державу і право / Є. Ф. Безродний, В. С. Ковальський. – Київ : Юрiнком Інтер, 2017. – 399 с. – Зі змісту: Шарль Фур'є. – С. 159–164.
Шифр зберігання книги: 34(09) Б40
Бунге Н. Х. Очерки политико-экономической литературы [Электронный ресурс] / Н. Х. Бунге. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург : Тип. В. Киршбаума, 1895. – [Разд.] 1, гл. 11.2 : Фурье. – С. 77–83. – Режим доступа: http://e-heritage.ru/ras/view/publication/general.html?id=44455608. – Дата обращения: 11.10.2018.
Валовой Д. В. Имена на обелиске / Д. Валовой, Г. Лапшина. – [2-е изд.]. – Москва : Молодая гвардия, 1981. – 367 с. – С. 213–230: о Шарле Фурье.
Шифр зберігання книги: 1Ф В15
Василькова Ю. В. Фурье / Юлия Василькова. – Москва : Молодая гвардия, 1978. – 255 с. – (Жизнь замечательных людей : ЖЗЛ : сер. биогр. : осн. в 1890 г. Ф. Павленковым и продолж. в 1933 г. М. Горьким ; вып. 15 (585)).
Шифр зберігання книги: 1Ф В19
Великие утописты Сен-Симон, Фурье и их школы / сост. Семенов В. – Москва ; Ленинград : Госиздат, 1926. – 365 с.
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф В273
Водовозов Н. В. Шарль Фурье // Экономические этюды / Н. В. Водовозов. – 2-е изд., доп. – Санкт-Петербург : издание М. И. Водовозовой, 1907. – С. 1–86. – Режим доступа:
https://dlib.rsl.ru/viewer/01003732727#?page=1. – Дата обращения: 31.05.2018.
Шифр зберігання книги в НІБ України: 330 В624
Вознесенская В. А. Экономические воззрения великих социалистов-утопистов Запада / В. А. Вознесенская. – Москва : Соцэкгиз, 1958. – 84 с. – С. 13–14, 19–21, 24–27, 30–35, 42–46, 52–55, 59–63, 65, 67–70, 79, 81–82: о Фурье.
Шифр зберігання книги: 1Ф В64
Волгин В. П. Система Фурье / В. П. Волгин // Очерки истории социалистических идей. Первая половина XIX в. / В. П. Волгин ; АН СССР, Отд-ние истории. – Москва : Наука, 1976. – С. 77–112.
Шифр зберігання книги: 9 В67
Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1988. – Т. 2, ч.2, разд.1, гл. 9.2 : Шарль Фурье. – С. 163–169. – Режим доступа: https://www.booksite.ru/fulltext/ric/ardo/5.htm#38. – Дата обращения: 29.05.2018.
Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/2
Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – Кн. 2, гл. 3.2 : Шарль Фурье. – С. 195–203. – (Экономическое наследие).
Шифр зберігання книги: 33(09) Ж69
Зильберфарб И. И. Творческий путь Шарля Фурье / И. И. Зильберфарб // Французский ежегодник : статьи и материалы по истории Франции, 1958 / Акад. наук СССР, Ин-т истории ; [редкол.: В. П. Волгин (гл. ред.) и др.]. – Москва : Изд-во АН СССР, 1959. – С. 295–334.
Шифр зберігання книги: 9(И) Ф84
Иоаннисян А. Р. Шарль Фурье : пер. с нем. / А. Р. Иоаннисян. – Москва, 1958. – 152 с.
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: 1Ф И75
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф И75
Исаев А. А. Место Фурье в общественно-хозяйственной науке / [Андрей Исаев] // Юридический вестник. – 1880. – Т. 4. – [104] с. – Отд. отт. – Режим доступа: http://e-heritage.ru/ras/view/publication/general.html?id=44087875 – Дата обращения: 29.05.2018.
Шифр зберігання журналу в НБУВ: В 171216
Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 304–310.
Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
Кареев Н. История Западной Европы в новое время / Н. Кареев. – 4-е изд. – Санкт-Петербург : Тип. М. М. Стасюлевича, 1913. – Т. 4 : Первая треть XIX века : Консульство, империя и реставрация. – 653 с. – С. 639–649: о Шарле Фурье.
Шифр зберігання книги: 9(И) К27
Ковальчук В. М. Світова економіка: її історія та дослідники : навч. посіб. / В. М. Ковальчук. – 2-ге вид., перероб. та допов. – Київ : Центр учб. літ., 2017. – Ч. 2, розд. 4, гл. 13.3.2 : Утопічні погляди Шарля Фур'є. – С. 252–253.
Шифр зберігання книги: 33(09) К56
Кропоткин П. А. Хлеб и воля. Современная наука и анархия / П. А. Кропоткин. – Москва : Правда, 1990. – 638 с. – С. 308–313: о Фурье.
Шифр зберігання книги: 1ФС К83
Левитский В. Ф. История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 493 с. – Из содерж.: Шарль Фурье. – С. 418–425. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
Шифр зберігання книги: 33(09) Л36
Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – 560 с. – Из содерж.: Учение Фурье. – С. 236–237.
Шифр зберігання книги: 33(09) М14
Мицюк О. К. Історія політичної економії [Електронний ресурс] / О. К. Мицюк. – Електрон. текст. дані. – Подєбради, 1923. – Т. 2, ч. 1. – 142 с. – С. 30–44: про Шарля Фур'є. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/politologiya/12097-mitsyuk-o-istoriya-politichnoyi-ekonomiyi-t-2-ch-1/ – Дата звернення: 25.05.2018.
Моска Г. История политических доктрин / Гаэтано Моска ; [пер. с итал. Е. И. Темнова]. – Москва : Мысль, 2012. – 326 с. – С. 219–221: о Шарле Фурье.
Шифр зберігання книги: 1Ф М82
Осипов Е. М. Идеи кооперации труда у западноевропейских и отечественных мыслителей / Е. М. Осипов // Социально-гуманитарные знания. – 2012. – № 1. – С. 163–173. – С. 164–166, 170, 172: о Фурье.
Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
Остропольська З. М. Концепція господарства Шарля Фур'є / З. М. Остропольська // Історія народного господарства та економічної думки України : зб. наук. пр. / НАН України, ДУ "Ін-т економіки та прогнозування НАНУ" ; [відп. ред. В. В. Небрат]. – Київ : ІЕП НАН України, 2011. – Вип. 44. – С. 88–103.
Шифр зберігання книги: 33С1 І-90
Розенберг Д. История политической экономии : в 3 ч. / Д. Розенберг. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – Ч. 2, лекция 15 : Фурьеризм. – С. 137–172.
Шифр зберігання книги: 33(09) Р64
Русанов Н. С. Социалисты Запада и России. Фурье. Маркс. Энгельс. Лассаль. Жуль Валлэс. Виллиам Моррис. Чернышевский. Лавров. Михайловский / Н. С. Русанов. – 2-е изд. – Санкт-Петербург : Тип. Стасюлевича, 1909. – VI, 396 с.
Шифр зберігання книги в НІБ України: 9(4) Р88
Туган-Барановский М. И. Избранные сочинения : в 2 т. / М. И. Туган-Барановский ; ред. Л. И. Дмитриченко. – Донецк : ДонГУЭТ, 2004. – Т. 1 : Очерки из новейшей истории политической экономии и социализма, очерк 5.3 : Фурье. – С. 164–190.
Шифр зберігання книги: 33(09) Т81
Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / Михаил Иванович Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – 527 с. – Из содерж.: Фурье. – C. 126–146.
Шифр зберігання книги: 33(09) Т81
Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – 432 с. – С. 153–156: о Шарле Фурье.
Шифр зберігання книги: 33(09) Х15
Экономическая история мира. Европа / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2005. – Т. 2, [гл.] 16.4 : Трудная жизнь Шарля Фурье. – С. 385–389.
Шифр зберігання книги: 33М Э40
Bourgin H. Fourier.Contribution à l’étude de socialisme français [Ressources électroniques] / H. Bourgin. – Données de texte électronique. – Paris, 1905. – 641 p.– Mode d'accès: https://archive.org/details/fouriercontribu00bourgoog. – Дата обращения: 02.07.2018.
Pellarin Ch. The Life of Charles Fourier [Electronic resource] / Charles Pellarin ; transl. by F. G. Shaw. – Electronic text data. – 2nd ed. – New York, 1848. – 251 p. – Mode of access: https://archive.org/details/lifecharlesfour00pellgoog. – Date of request: 04.07.2018.

Фотогалерея

Фур'є Франсуа Марі Шарль