Сміт Адам

Сміт Адам

Smith Adam
(1723 – 17 липня 1790) –
шотландський економіст, філософ XVIII ст.,
представник класичної політичної економії.

Уолтер Беджгот, англійський економіст і публіцист, у 1876 р. писав у книзі «Historical Essays»: «Of Adam Smith`s Political Economy almost an infinite quantity has been said, but very little has been said as to Adam Smish himself. And yet not only was he one of the most curious of human beings, but his books can hardly be understood without having some notion of what manner of man he was» («Про політичну економію Адама Сміта було сказано майже нескінченно багато, а про самого Адама Сміта – дуже мало. А тим часом справа не тільки в тому, що він був одним з найбільш своєрідних людей, але й в тім, що його книги навряд чи можна зрозуміти, якщо не мати уявлення про нього як про людину» – пер. укл.) (Bagehot W. Historical Essays / Walter Bagehot. New York, 1966. – P. 79).

Адам Сміт народився у невеликому містечку Керколді (Kirkcaldy) шотландського графства Файф (Fife), відділеному від Единбургу затокою Ферт-оф-Форт. Точна дата народження А. Сміта невідома. За одними джерелами, він народився, вірогідно, у квітні 1723 р., у інших вказується тільки дата хрещення – 5 червня 1723 р. (Див.: Аникин А. В. Адам Смит / А. В. Аникин. – Москва : Мол. гвардия, 1968. – С. 252). Основним населенням м. Керколді були рибалки та вуглекопи. Батько Адама Сміта, митний чиновник, помер за декілька місяців до народження сина. Адам був єдиною дитиною у своєї матері, яка більше не виходила заміж і присвятила сину все своє життя. Родина була не багатою, проте і не бідувала. У віці 4-х років з Адамом сталася цікава пригода – його викрали цигани, що проходили через містечко. Завдяки зусиллям дядька Адама Сміта їх швидко наздогнали. Тікаючи, вони залишили хлопчика на узбіччі дороги.

А. Сміт з юних літ виявив себе дуже здібним до навчання і зростав серед книг. Початкову освіту він здобув у школі рідного міста, а у віці 14 років, що було звичним на той час – вступив до Глазгівського університету. Вивчав логіку, моральну філософію, математику, астрономію та інші науки. У 17 років успішно закінчив університет, отримав диплом магістра гуманітарних наук. Після закінчення університету (1740 р.) він отримує стипендію для подальшого навчання в Оксфордському університеті. Стипендія виплачувалася зі спадку одного місцевого мецената. В Оксфорді у Бейлліол-Коледжі (Balliol College) він провів наступні 6 років, проте у майбутньому Сміт згадував цей період свого життя без будь-якого задоволення. Він був розчарований системою навчання в університеті. Оксфорд у той час ще не став тим центром освіти і науки, яким є сьогодні. А. Сміта навіть ледь не виключили з університету, коли в його кімнаті був знайдений екземпляр «Трактату про людську природу» Девіда Юма, читати який вважалося неприпустимим для майбутнього філософа.

У 1746 р. він повертається до Керколді, де проводить наступні два роки, займаючись самоосвітою. Після повернення до Шотландії Адам Сміт за запрошенням Генрі Х`юма (пізніше – лорд Кеймс) прочитав декілька курсів публічних лекцій, завдяки успіху яких у 1751 р. А. Сміта було обрано на посаду професора кафедри логіки в університеті Глазго, а невдовзі він отримує більш почесну посаду професора моральної філософії. У той час, на відміну від Оксфорда, Глазго знаходився у центрі шотландського Просвітництва і міг похвалитися багатьма талановитими і відомими мешканцями. У 1758 р. Сміт зайняв в університеті посаду декана. Його любили студенти, а лекції молодого професора користувалися великою популярністю. У 1759 р. А. Сміт видає книгу «Теорія моральних почуттів» («The Theory of Moral Sentiments»), яка поставила його у ряд найвідоміших англійських філософів і сприяла зростанню його популярності серед мешканців Глазго. У вітринах деяких книжкових лавок навіть з’явилися його невеликі скульптурні зображення. Мешканцям міста професор Сміт був відомий також своєю інколи досить дивакуватою поведінкою, спричиненою його надзвичайною неуважністю: він міг, замислившись, почати розмовляти сам із собою, жестикулювати. «За примерами его рассеянности далеко ходить не надо. Как-то раз он вышел в сад в халате и, крепко о чем-то задумавшись, прошагал пятнадцать миль, прежде чем опомнился. Когда Смит вместе с другом, человеком довольно известным, прогуливался по Эдинбургу, караульный отсалютовал им пикой. Подобные почести отдавались философу много раз, но тут он впал в оцепенение. Сделав ответный жест с помощью своей трости, на глазах у изумленного спутника он принялся повторять за часовым тростью все движения его пики. При этом Смит шагал и шагал и очнулся, лишь когда оказался на вершине длинной лестницы с тростью наизготовку. Не подозревая о странности своего поведения, он опустил трость и продолжил беседу с места, на котором был прерван», – пише про прояви надзвичайної неуважності Сміта Роберт Л. Хайлбронер (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – С. 55–56).

У Глазго Сміт прожив 13 років, регулярно 2–3 місяці на рік проводив у Единбурзі. Згодом, у старшому віці, він писав, що це був найщасливіший період його життя. Він жив у добре знайомому і близькому йому середовищі, користуючись повагою професорів, студентів та відомих городян. Він міг працювати без будь-яких перешкод, і від нього багато очікували у науці. У нього з’явилося коло друзів (зокрема Девід Юм, який був його найближчим другом), і він почав набувати ті характерні риси неодруженого британця і «клабмена» (клубної людини), які збереглися у нього до кінця життя.

У період перебування у Глазго Сміт починає активно цікавитись політичною економією. «… К концу своего пребывания в Глазго, – зазначає А. В. Анікін, – Смит уже был глубоким и оригинальным экономическим мыслителем. Но он еще не был готов к созданию своего главного труда. Трехлетняя поездка во Францию … и личное знакомство с физиократами завершили его подготовку» (Аникин А. В. Юность науки. – С. 170).

У 1763 р. Адам Сміт отримав дуже вигідну у фінансовому плані пропозицію від Чарльза Тауншенда, що обіймав посаду міністра фінансів, супроводжувати у якості наставника у подорожі по Європі сина від першого шлюбу його дружини – юного герцога Баклю (Duke of Baccleuch). За час, проведений у Франції, Адам Сміт познайомився з багатьма видатними діячами науки і культури того часу, у тому числі Кене, Тюрго, Руссо, Вольтером, Д'Аламбером, Гольбахом. Сміт відвідував «антресольний клуб» доктора Кене. Як зазначає А. В. Анікін, «можно сказать, что Смит попал во Францию вовремя: он уже был достаточно зрелым ученым и человеком, чтобы не подпасть под влияние физиократов и вместе с тем он оказался способным воспринять все полезное из учения Кенэ и Тюрго» (Аникин А. В. Юность науки. – С. 171).

«Что означали три года во Франции для Смита лично, в человеческом смысле? – продовжує автор «Юности науки», – … все современники отмечали изменение в характере Смита: он стал собраннее, деловитее, энергичнее и приобрел известный навык в обращении с различными людьми, в том числе и с сильными мира сего. Впрочем, светского лоска он не приобрел и остался в глазах большинства знакомых чудаковатым и рассеянным профессором. Рассеянность Адама Смита скоро срослась с его славой и стала как бы ее составной частью» (Аникин А. В. Юность науки. – С. 172). Якось, показуючи свою бібліотеку другу, Сміт охарактеризував себе: «Я щеголь лишь в том, что касается моих книг» (Цит. за: Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – С. 55).

Прибувши до Англії у 1766 р., Адам Сміт не повернувся до Глазгівського університету, незважаючи на намагання Д. Юма, а поселився у рідному Керколді, де провів більшу частину з десяти наступних років, які присвятив «Дослідженню про природу і причини багатства народів» («An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations»). Подорож до Європи з герцогом Баклю забезпечила йому солідну довічну пенсію. Іноді він навідував у фамільному маєтку Далкіт свого колишнього підопічного герцога Баклю та їздив до Лондона для зустрічей та обговорення своїх ідей з освіченими людьми. Він на деякий час зупинився у Лондоні, тісно співпрацював з Тауншендом, був обраний членом Королівського товариства, познайомився з державним діячем Е. Берком, письменником С. Джонсоном, істориком античності Е. Гіббоном та американцем Бенджаміном Франкліном. Урешті-решт, після років наполегливої та виснажливої праці вченого у 1776 р. «Багатство народів» було опубліковано. Через два роки після виходу у світ книги Адама Сміта було призначено комісаром митного управління Шотландії. Помер Адам Сміт 17 липня 1790 р. в Единбурзі. Незадовго до смерті він наказав спалити всі свої численні неопубліковані рукописи і особисто прослідкував за виконанням наказу. Біографи вченого відзначають, що, як це не дивно, але у час розквіту епістолярного жанру А. Сміт не мав звички до активного листування. Залишилося небагато листів, написаних у стриманій манері, лаконічною мовою, які не дають дослідникам додаткових відомостей про приватне життя знаменитого шотландця. Відомо, що він ніколи не був одружений і всі роки, крім проведених поза межами Шотландії, Адам Сміт прожив разом з матір’ю, аж до її смерті у 1784 р.

Крім «Багатства народів» та «Теорії моральних почуттів» А. Сміт був автором значної кількості нарисів на філософські та літературні теми. Публікація повного зібрання творів Адама Сміта університетом Глазго («Complete Works and Correspondence of Adam Smith», 1976–1981 рр.) дозволила дослідникам творчості вченого дійти висновку, що праці характеризують його не тільки як економіста, але і як творця філософської системи, яка охоплює усі сторони буття людини. Проте, як зазначає М. Блауг, «… именно «Богатство народов» отражает наивысший уровень развития философской мысли Адама Смита. На тот момент это исследование явилось наиболее серьезной попыткой проанализировать процессы, характерные для «коммерческого общества» … Разработанный Смитом подход к вопросам ценности и распределения предопределил ход развития экономической мысли на сто лет вперед – вплоть до «маржинальной революции» восьмидесятых годов XIX столетия, и фактически стал основой школы английской классической политэкономии. А его «крестовый поход» против экономической политики тех времен, которая, с его легкой руки, и по сей день именуется «меркантилизмом», определил характер воздействия на текущие события, который остается свойственным экономической науке и по сей день. Именно это имеется в виду, когда мы называем Адама Смита классиком политической экономии …» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 280).

««Богатство народов», – як зазначав англійський історик Г. Бокль, – … быть может самая важная из всех книг, когда либо написанных, как по содержащейся в ней массе самобытных мыслей, так и по практическому ее влиянию. Практические наставления ее чрезвычайно благоприятствовали возникшим в восемнадцатом веке идеям свободы, и это обстоятельство обратило на них такое внимание, какое иначе не было бы им оказано» (Бокль Г. История цивилизации в Англии : в 2 т. / Г. Бокль ; пер. А. Н. Буйницкого ; вступ. ст. Е. Соловьева. – Санкт-Петербург : Тип. Ю. Н. Эрлих, 1896. – Т. 1. – С. 556–557).

«…Восхищение «Богатством народов», – на думку Й. Шумпетера, – вызвано не только теоретической схемой книги. Она завоевала признание благодаря заключенной в ней зрелой мудрости, роскошным примерам, эффективной защите определенной экономической политики. Следует также отметить продуманность, с какой создавалось это творение профессионального ученого: книга явилась плодом терпения, скрупулезной работы и самодисциплины» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 322). Сам А. Сміт підкреслював: «Я всегда предпочитаю заслужить упрек в недостатке краткости, лишь бы быть уверенным, что мое изложение понятно» (Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов : [пер. с англ.] / Адам Смит ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина ; предисл. В. С. Афанасьева]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 88).

««Богатство народов», – вважає А. В. Анікін, – безусловно, одна из самых занимательных книг в истории политической экономии … Она заметно отличается от суховатых аналитических эскизов Кенэ, теорем Тюрго и от «Принципов» Рикардо с их разреженной атмосферой глубокой абстракции.

Смит вложил в свое сочинение огромную эрудицию, тонкую наблюдательность и оригинальный юмор. Из «Богатства народов» можно вычитать тьму любопытных вещей о колониях и университетах, военном деле и банках, серебряных рудниках и контрабанде… и о многом другом. С современной точки зрения, многое из этого едва ли имеет прямое отношение к экономической теории. Но для Смита политическая экономия и была именно такой почти всеобъемлющей наукой об обществе» (Аникин А. В. Юность науки. – С. 181).

Сміт перший створив цілісну систему теоретичних уявлень про закономірності розвитку економіки. Він також чітко визначив предмет, методологію і загальну основу політичної економії як окремої галузі науки. Як зазначає Й. Шумпетер, «примерно с 1790 г. Смит становится наставником не только новичков и общества, но и профессионалов, особенно университетских преподавателей» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 249). З цього часу політична економія стає необхідним елементом освіти. Ідеї Сміта швидко отримують широку популярність. Добре відомим є фрагмент поеми О. С. Пушкіна «Евгений Онегин», де головний герой характеризується наступним чином:

     «Бранил Гомера, Феокрита;
     Зато читал Адама Смита
     И был глубокий эконом,
     То есть умел судить о том,
     Как государство богатеет,
     И чем живет, и почему
     Не нужно золота ему,
     Когда простой продукт имеет»
(Пушкин А. С. Собрание сочинений : в 10 т. / А. С. Пушкин ; примеч. Д. Д. Благого и С. М. Бонди. – Москва : Худож. лит., 1975 – Т. 4. – С. 10).

У цих рядках автор дуже чітко формулює відмінності у поглядах А. Сміта та меркантилістів, що є свідченням його власної обізнаності про основні ідеї шотландського вченого.

«Багатство народів» складається з п’яти томів. У двох перших книгах А. Сміт критично узагальнює ідеї попередників і викладає основи своєї теоретичної системи, визначає головну причину багатства народів, якою, за Смітом, є розподіл праці. Перший том присвячено питанням цінності, другий – дослідженню капіталу: його природи, нагромадження та використання. У третьому томі йдеться про розвиток економіки Європи у попередні історичні періоди. Четверта книга присвячена аналізу розвитку політичної економії: меркантилізму та фізіократії. Завершальну п’яту книгу вчений присвятив фінансам – доходам та видаткам держави. Сміт вперше формулює цілісну систему теоретичних уявлень про принципи функціонування економіки. Більшість ідей, викладених у праці, стали класичними, зокрема: створена Смітом модель «економічної людини»; обґрунтування принципу laissez faire; трактування багатства народів як вироблених економікою продуктів та розуміння, що рівень багатства залежить від продуктивності праці, зростанню якої сприяє розподіл праці; розподіл доходів на заробітну плату, прибуток та ренту відповідно до виокремлення у суспільстві трьох основних класів – робітників, капіталістів та землевласників та ін. Неоднозначність у визначенні Смітом вартості сприяла у подальшому розвитку економічної науки та формуванню різних течій класичної політичної економії.

На думку М. Блауга, «… одной из особенностей книги, которая делает ее даже более привлекательной для нынешнего читателя, чем для современника Адама Смита или человека XIX столетия, является постоянное внимание автора к политическим позициям различных социальных групп, в особенности предпринимателей, организованно воздействующих на правительства с целью получения легальных монополий и особых привилегий. Также Адам Смит демонстрирует ясное понимание корыстных мотивов политиков и государственных чиновников. Фундаментальный труд «Богатство народов» предвосхитил появление в XX столетии теорий государственного выбора и экономического регулирования, которые связываются с именами Джеймса Бьюкенена и Джорджа Стиглера». Далі М. Блауг зазначає, що «… в истории экономики и европейской экономической мысли он останется навсегда как один из ярчайших сторонников свободы торговли, свободы предпринимательства и свободы перемещения людей и товаров – короче говоря, политики невмешательства государства и свободы рынка от каких-либо ограничений …

Называя Адама Смита выразителем воззрений промышленной буржуазии, мы, возможно, приуменьшаем его значение, но отнюдь не приписываем ему лишнего» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 282–283).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Адама Сміта

Зміст

1 Давид Рікардо (1772–1823) – англійський економіст, класик політичної економії
2 Генрі Томас Бокль (1821–1862) – англійський історик і соціолог
3 Микола Гаврилович Чернишевський (1828–1889) – російський філософ-утопіст, літературний критик, публіцист і письменник
4 Альфред Маршалл (1842–1924) – англійський економіст, основоположник кембриджської школи політичної економії
5 Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, історик економічної думки
6 Шарль Жид (1847–1932), Шарль Ріст (1874–1955) – французькі економісти
7 Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст, публіцист і громадський діяч
8 Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст, історик економічної думки
9 Пол Ентоні Самуельсон (1915–2009) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки
10 Джеймс Макґілл Б'юкенен (1919–2013) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки
11 Роберт Хайлбронер (1919–2005) – американський економіст, історик економічної думки
12 Рондо Камерон (1925–2001) – американський професор економічної історії
13 Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст
14 Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, історик економічної думки
15 Анатолій Степанович Гальчинський (нар. 1935 р.) – український економіст, доктор економічних наук
16 Євгеній Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки
17 Джозеф Юджин Стігліц (нар. 1943 р.) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки

Давид Рікардо (1772–1823) – англійський економіст, класик політичної економії

«… Хотя Адам Смит полностью признавал принцип, согласно которому соотношение между количествами труда, необходимого для производства различных предметов, представляет единственное основание, которым можно руководствоваться при обмене одних товаров на другие, однако он ограничивает его применение «первобытным, некультурным состоянием общества, которое предшествовало как накоплению капитала, так и обращению земли в частную собственность». А если бы выплачивались прибыль и рента, то они имели бы известное влияние на относительную стоимость товаров, независимо от одного только количества труда, которое было необходимо для их производства. Несмотря на это, Адам Смит нигде не анализирует влияние накопления капитала и обращения земли в частную собственность на относительную стоимость. Важно поэтому определить, в какой степени действие, неизменно оказываемое на меновую стоимость товаров сравнительным количеством труда, затраченного на их производство, изменяется или модифицируется накоплением капитала и уплатой ренты».
Рикардо Д. Сочинения : [в 5 т.]. Т. 1. Начала политической экономии и налогового обложения / Давид Рикардо. – Москва : Госполитиздат, 1955. – С. 42.

Генрі Томас Бокль (1821–1862) – англійський історик і соціолог

Бокль Г. История цивилизации в Англии : в 2 т. / Г. Бокль ; пер. А. Н. Буйницкого ; вступ. ст. Е. Соловьева. – Санкт-Петербург : Тип. Ю. Н. Эрлих, 1896. – Т. 1. – С. 557–558.

Микола Гаврилович Чернишевський (1828–1889) – російський філософ-утопіст, літературний критик, публіцист і письменник

«В практических своих применениях политическая экономия неразрывно переплетается с разными другими отраслями общественной науки. Едва ли найдется такой практический вопрос, хотя бы самый близкий к характеру чисто экономического вопроса, который мог бы быть решаем по одним экономическим принципам, – такое решение допускают разве только вещи неважные. Адам Смит никогда не забывает этой истины; излагая применения политической экономии, он постоянно опирается и на другие соображения, кроме тех, какие даются одною политическою экономиею; и эти соображения, даваемые другими отраслями науки, часто бывают гораздо важнее экономических. Этим он дает читателю основательный метод пользоваться принципами политической экономии в практических делах, и вот причина, по которой из всех трактатов о политической экономии один «Опыт о богатстве народов» приобрел популярность в публике и сильно отпечатлелся в мыслях практических людей и законодателей».
Чернышевский Н. Г. Избранные экономические произведения : [в 3 т.] / Н. Г. Чернышевский ; [под ред. И. Д. Удальцова]. – Москва : Госполитиздат, 1948 – Т. 3, ч. 1. – С. 9–10.

Альфред Маршалл (1842–1924) – англійський економіст, основоположник кембриджської школи політичної економії

«Его важнейшей задачей являлось объединение и развитие рассуждений его английских и французских современников и предшественников о стоимости. Наибольшее значение его деятельности, приведшей к возникновению целой эпохи в экономической мысли, состояло в том, что он первым осуществил тщательное и научное исследование способа, посредством которого стоимость измеряет человеческую мотивацию, с одной стороны, давая количественную характеристику желаний покупателей получить благо, а с другой стороны – усилий и жертв (или «реальных издержек производства») со стороны его производителя.

Возможно, что он сам не понимал всего скрытого смысла своей деятельности; этого смысла определенно не улавливали и многие из его последователей. Но при всем этом лучшая экономическая работа, опубликованная после «Богатства народов», отличается от книги, вышедшей перед ней, более четким проникновением в сущность достижения равновесия и количественного определения посредством денег, желания к обладанию какой-либо вещью, с одной стороны, а с другой – всех различных усилий и самолишений, которые прямо или косвенно содействуют ее созданию. Сколь ни были бы важны шаги, предпринятые другими в этом направлении, прогресс, достигнутый им, был настолько велик, что в действительности он открывал новый взгляд на вещи и поэтому имел эпохальное значение».
Маршалл А. Основы экономической науки / Альфред Маршалл ; [предисл. Дж. М. Кейнса ; пер. с англ. В. И. Бомкина, В. Т. Рысина, Р. И. Столпера ; под науч. ред. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКСМО, 2008. – С. 710.

Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, історик економічної думки

«Адам Смит хотел представить рациональный и исторический ход экономических явлений. Изучение того, что было и что есть, предшествует у Смита изучению того, что должно быть; его внимание сначала останавливается на естественных законах развития богатств, а затем уже он переходит к тем правилам, которым нужно следовать при производстве богатств. Отказавшись от своего обширного плана истории цивилизации, Смит окончил специальный труд о богатстве, представив во второй его части практические правила применения к жизни экономических учений. Именно в начале второго тома Смит дает свое единственное точное определение политической экономии, из которого явствует, что он видит в ней скорее искусство, чем политику…».
Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – C. 134.

«Смит проводит резкое различие между спекулятивной частью политической экономии, которая представляет и изучает законы развития богатства и как таковая есть наука социальная, и практической частью, которая представляет искусство производства и распределения богатства».
Эспинас А. История экономических учений. – C. 134–135.

Шарль Жид (1847–1932), Шарль Ріст (1874–1955) – французькі економісти

«Истинный творец современной политической экономии, по нашему признанию, Адам Смит. Со времени появления в 1776 г. его главного труда "Исследование о природе и причинах богатства народов" прежние его сочинения были тотчас же забыты. С того времени его книга служила руководством для всех последующих поколений экономистов и давала им точку отправления для их исследований, между тем как идеи его предшественников возбуждали не более чем исторический интерес».
Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – С. 51–52.

«В то же время Смит заимствовал у своих предшественников все важные идеи, чтобы перелить их в более общую систему. Определив их, он сделал их бесполезными, так как на место их отрывочных взглядов Смит поставил истинную социальную и экономическую философию. Таким образом, эти взгляды получают в его книге совершенно новое значение. Вместо того чтобы оставаться изолированными, они служат иллюстрацией общей концепции. От нее они в свою очередь заимствуют больше света. Как почти все великие писатели, Смит, не утрачивая своей оригинальности, мог многое заимствовать у своих предшественников или современников. Его произведения цитируют или пользуются указаниями из них, не всегда называя их, более чем 100 авторов».
Жид Ш. История экономических учений. – С. 52.

Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст, публіцист і громадський діяч

«Какую роль играл Смит в истории политической экономии? В новейшее время по этому вопросу устанавливается все больше согласия. Первоначальное отношение к Смиту – неограниченного преклонения или столь же безусловного осуждения – сменилось теперь более спокойной и беспристрастной оценкой его исторического значения. Конечно, несправедливо мнение, будто «Богатство народов» создало экономическую науку. Во всех важнейших частях своей системы Смит имел многочисленных предшественников; некоторые из них даже превосходили его по силе мысли. Уже давно указывалось на связь учения Смита с работами физиократов – школы французских экономистов, глава которых, Кенэ, умер незадолго до выхода в свет «Богатства народов». Действительно, заслуги физиократов в деле создания современной экономической науки громадны; по оригинальности мысли и теоретической законченности системы Кенэ стоит выше великого шотландца. Кенэ принадлежит честь первого теоретического построения системы политической экономии как органического целого. В этом отношении Смит был простым учеником Кенэ. Учение о капитале также заимствовано Смитом у физиократов. Что касается до требования экономической свободы, то в этом отношении влияние физиократов на нашего мыслителя не могло быть особенно значительным, так как раньше их, в одной речи, сказанной в 1755 г., он высказал это требование с полной определенностью и почти в той же форме, как и в «Богатстве народов». Во всяком случае, система Смита уже потому не может считаться заимствованной у физиократов, что по самому кардинальному пункту – по вопросу об исключительной производительности земледельческого труда – он расходится с физиократами (хотя и по этому пункту следы влияния физиократов ясно видны во многих местах «Богатства народов», напр., в рассуждениях Смита о большей полезности для страны земледелия, чем промышленности и торговли и пр.). Система физиократов, при всей своей стройности и логическом изяществе, страдала коренным и неустранимым недостатком – отрицанием производительности неземледельческого труда. Поэтому, как ни блестяще были разработаны ее детали и как ни гениальна была ее общая конструкция, она не могла приобрести практического значения и оказала могущественное влияние на общественную мысль лишь через посредство системы Смита.

Обвинения творца «Богатства народов» в неоригинальности многих его отдельных выводов и положений вполне справедливы; но это нисколько не умаляет значения его гениального труда. Оригинальность великого экономиста заключалась не в частностях, а в целом: его система является самым полным и совершенным выражением идей и стремлений его эпохи – эпохи падения прежнего хозяйственного строя, для которого свобода была естественной стихией. Отсюда и историческое значение, и беспримерное в истории политической экономии влияние «Богатства народов»».
Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – С. 47–48.

Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст, історик економічної думки

«Но хотя «Богатство народов» не содержало ни одной по-настоящему новой идеи и как интеллектуальное достижение не может идти в сравнение с «Происхождением видов» Дарвина или «Началами» Ньютона, оно представляет собой великое произведение и целиком и полностью заслужило выпавший на его долю успех».
Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. ─ Санкт-Петербург : Экономическая школа, 2004. – Т. 1. – С. 236.

«…примерно с 1790 г. Смит становится наставником не только новичков и общества, но и профессионалов, особенно университетских преподавателей. Размышления большинства из них, включая Рикардо, отталкивались от Смита, и, вновь подчеркну, большинству из них так и не удалось продвинуться дальше, чем он. В течение полувека или более того, приблизительно до той поры, когда началась карьера «Основ» Дж. Ст. Милля (1848), Адам Смит оставался для среднего экономиста источником основной массы идей. В Англии «Начала» Рикардо (1817) представляли серьезный шаг вперед».
Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – С. 249.

Пол Ентоні Самуельсон (1915–2009) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки

««Богатство народов» Адама Смита, увидевшее свет в 1776 г., представляет начало современной политической экономии. С начала и до конца эта работа – выступление против правительственных предписаний и других унаследованных от меркантилистов форм вмешательства в свободную конкуренцию. Подобно физиократам и современным ему поклонникам физической системы Ньютона, Смит считал, что в реальном мире господствует гармонический порядок: если бы только свободная конкуренция могла действовать, тогда «невидимая рука» привела бы мир к совершенству.

Давид Рикардо и Джон Стюарт Милль являются главными представителями классической школы. Они развили и усовершенствовали идеи Смита».
Самуэльсон П. А. Экономика : пер. с англ. / П. А. Самуэльсон. – Севастополь : Ахтиар, 1995. – С. 337.

Джеймс Макґілл Б'юкенен (1919–2013) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки

«Конституциональная экономическая теория имеет «родственные связи» с классической политической экономией и может рассматриваться как важный аспект общего возрождения классического подхода, особенно в том его ракурсе, который представлен в работах Адама Смита … Адам Смит непосредственно занимался сравнением альтернативных институциональных структур, альтернативных наборов ограничений, в рамках которых экономические субъекты осуществляют выбор. При проведении этого сравнительного анализа он пришел к необходимости моделировать особенности функционирования неполитизированной экономики (которой в реальности не существовало), а также особенности функционирования в высшей степени политизированной меркантилистской экономики, которую он мог непосредственно наблюдать».
Бьюкенен Дж. М. Конституциональная экономическая теория / Джеймс М. Бьюкенен // Экономическая теория : пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена ; науч. ред. В. С. Автономов. – Москва : ИНФРА-М, 2004. – С. 168–169.

Роберт Хайлбронер (1919–2005) – американський економіст, історик економічної думки

«Перед нами не самое легкое чтение. В книге заметна вдумчивость энциклопедического ума, но напрочь отсутствует точность, какую проявил бы человек, склонный к порядку. В те времена авторы не удосуживались снабжать свои мнения разнообразными «если», «и» и «но», а интеллектуал масштаба Смита вполне мог полностью овладеть всеми доступными человечеству знаниями. Как следствие, «Богатство народов» ни от чего не уклоняется, ничего не сбрасывает со счетов, ничего не боится. Несносная книга! Не раз и не два Смит терпеливо, на протяжении полусотни страниц, приближается к умозаключению, но оказывается не способным изложить его в одной несложной фразе. Аргументы настолько изобилуют деталями и наблюдениями, что читатель вынужден постоянно отбрасывать мишуру в поисках не дающей мысли распасться стальной конструкции. Переходя к серебру, Смит тратит семьдесят пять страниц на «очерк» о нем, а говоря о религии, посвящает целую главу отступлению на тему социологии морали. И все же, несмотря на свою пестроту, книга на редкость проницательна, полна остроумных наблюдений и ловко ввернутых фраз, вдыхающих жизнь в этот великий трактат».
Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – С. 64.

«Богатство народов» ни в коем случае нельзя считать учебником. Адам Смит обращался не к своим студентам, а к своей эпохе; он излагает доктрину, которая должна помогать при управлении империей, а не пишет наполненный абстракциями трактат для распространения среди ученых. Драконы, с которыми он сражался (вроде меркантилистской философии, испустившей дух после двухсотой страницы борьбы с ней), пусть и не находились в расцвете сил, были не только живы, но и вовсю изрыгали пламя на его современников.

Наконец, эта книга по-настоящему революционна. Конечно, сам Смит вряд ли одобрил бы переворот, призванный свергнуть правящие классы и поместить на трон обыкновенных бедняков. И тем не менее в его труде содержалось множество радикальных мыслей».
Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – С. 64–65.

Рондо Камерон (1925–2001) – американський професор економічної історії

«В 1776 г., в год провозглашения американской Декларации независимости, Адам Смит в книге «Исследование о природе и причинах богатства народов» сформулировал идеи, ставшие подлинной декларацией индивидуальной экономической свободы … Главная идея Смита, проходящая через всю его книгу, заключается в том, что упразднение обременительных и «неразумных» ограничений частного предпринимательства способствует усилению конкуренции в экономике и, таким образом, максимизации «богатства народов». Книга Смита пользовалась популярностью, очень высокой для философского трактата. Она выдержала 5 изданий до смерти автора в 1790 г. и была впоследствии переведена на все основные языки».
Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней / Р. Камерон ; [пер. с англ. Е. Н. Шевцовой ; науч. ред. С. А. Афонцев]. – Москва : РОССПЭН, 2001. – С. 259.

Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст

«Потребности эпохи рождают нужного человека. Будучи обусловлена развитием самого капиталистического хозяйства, политическая экономия в Англии достигла такой стадии, когда возникла необходимость создания системы, необходимость упорядочения и обобщения экономических знаний. Смит был человеком и ученым, которому такая задача оказалась по плечу».
Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 162.

«Основной метод исследования в политической экономии – метод логической абстракции. Выделив в экономике ряд основных исходных категорий и связав их принципиальными зависимостями, можно далее анализировать все более сложные и конкретные общественные явления. Адам Смит развивал этот научный метод. Он попытался построить свою систему, положив в основу такие категории, как разделение труда, обмен, меновая стоимость. Далее анализировал доходы основных классов. Его многочисленные отступления и описания можно в этом смысле рассматривать как фактические иллюстрации, имеющие определенную доказательность и ценность. Но Смит не смог удержаться на этом высоком уровне научного исследования. Описательство, поверхностные представления часто захватывали его, и он оставлял свой более глубокий аналитический подход. Эта двойственность была объективно обусловлена эпохой и местом Смита в науке, субъективно – особенностями его интеллекта».
Аникин А. В. Юность науки. – С. 181–182.

Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, історик економічної думки

«Припустімо (всупереч досвіду, покладаючись на сподівання), що людей, які прочитали том Адама Сміта до кінця, не так мало, як іноді вважається. Однак, перед тим як перейти до докладного огляду змісту «Багатства народів», треба з'ясувати одну річ. У своєму вступі до книжки Адам Сміт дає чітко зрозуміти, що лейтмотив його праці – економічний розвиток, тобто довготривалі сили, що керують зростанням багатства народів. Очевидно, що під «багатством» він насправді розумів не капітал суспільства в даний момент часу – основний капітал, – а суспільні доходи, створені упродовж певного періоду часу, – потік доходів, – хоча не завжди послідовно дотримувався цієї концепції. Збільшення доходів він ставить у залежність передусім від поділу праці – широко визначеного поділу праці, який охоплює все, що ми тепер назвали б технічним прогресом. Уже на перших сторінках своєї книжки, описуючи поділ праці на «найнепримітнішій фабриці», він зазначає, що загалом промисловість надає ширші можливості для спеціалізації, ніж сільське господарство, і що багаті країни звичайно вирізняються своїм промисловим виробництвом. «Пророк промислової революції», «виразник інтересів виробництва», – мабуть, скажемо ми собі пошепки. Але все це неправда! Вся його книжка спрямована проти «ницої жадоби, монопольного духу купців і фабрикантів, що не правлять, не повинні правити людством». Купці і власники-фабриканти – це творці ненависної меркантильної системи, і тому в «Багатстві народів» немає жодних свідчень про те, що ті самі люди вже тоді вводили Англію у промислову епоху. Справді, ніщо в книжці не вказує на усвідомлення Адамом Смітом того, що він живе в часи незвичайної економічної зміни».
Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 50–51.

«Оцінюючи Адама Сміта або будь-якого іншого економіста, ми повинні завжди пам’ятати, що блискучий виклад аналітичних концепцій – це щось зовсім інше, ніж глибоке розуміння суті логіки економічних взаємозалежностей. Винахідливі методи не завжди означають глибоке проникнення в економічні явища, і навпаки. Якщо судити про Адама Сміта за вмінням аналізувати, то його не можна вважати найвизначнішим економістом XVIII ст. Але за своїм проникливим поглядом у природу економічного процесу, за економічною мудрістю, а не теоретичною вишуканістю, він не має собі рівних серед економістів XVIII і навіть XIX ст. Крім того, він був упродовж тривалого часу останнім великим економістом, який писав чудовою англійською мовою: читати його завжди хочеться вголос! Не про багатьох економістів можна так сказати, отож прикро усвідомлювати, що за Адамом Смітом – мабуть, найкращим стилістом в економічній науці – незабаром з'явився Рікардо – мабуть, найгірший стиліст, якого коли-небудь знала економічна наука».
Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі. – С. 76.

Анатолій Степанович Гальчинський (нар. 1935 р.) – український економіст, доктор економічних наук

«Починаючи від геніальної праці А. Сміта (1723–1790) «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776), яку по праву вважають «маніфестом ринкової економіки», в економічній літературі насамперед класичного спрямування сформувалось одне з базових визначень об’єкта дослідження політичної економії, її предмета – створення багатства. А. Сміт був першим, хто обґрунтував положення про багатство з його основними соціально-економічними визначеннями як предмета дослідження економічної теорії. І виходячи тільки з цього, наголошував А. Маршалл, він міг претендувати на роль засновника сучасної економічної науки.

Про яке багатство йдеться – про багатство людської особистості чи про багатство речей, які забезпечують динаміку та розвиток економічних процесів? Позиція А. Сміта однозначна. Всі п’ять книг «Багатства народів» розкривають багатоаспектну проблему нагромадження, розподілу та використання матеріального багатства – багатства речей, багатства у формі матеріальних благ.

Необхідно привернути увагу до того, що в основній праці А. Сміта всебічно досліджується і проблема суб’єкта економічної діяльності – людини. Вчення про «економічну людину» (homo economicus), яка, керуючись у своїй діяльності особистими потребами та інтересами, поводиться раціонально, є також одним із ключових в економічній теорії видатного англійського вченого. З перших розділів «Багатства народів», що присвячені аналізу поділу праці та підвищенню її продуктивності, тема людини як основного суб’єкта економічної діяльності є системоутворювальною».
Гальчинський А. Економічна методологія. Логіка оновлення : курс лекцій / Анатолій Гальчинський. – Київ : АДЕФ-Україна, 2010. – С. 30–31.

Євгеній Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки

«Задача, которую поставил перед собой Смит, была непроста. Ему предстояло отстаивать принцип естественной свободы против меркантилизма и вместе с физиократами, но при этом отстаивать принцип производительности промышленного и торгового капитала против физиократов и вместе с меркантилистами. Это называется «садиться меж двух стульев». При этом часто садящийся оказывается на земле, сопровождаемый насмешками с обеих сторон. У Адама Смита вышло наоборот: он утвердился на своей позиции, тогда как справа и слева от него все посыпалось».
Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 154.

«Богатство народа создается трудом и усилиями всей страны. Когда производится больше, чем тратится (разность есть чистый продукт), тогда государство богатеет. Чтобы выяснить условия, при которых это происходит, нужно сперва разобраться в некоторых вещах.

Чистый продукт создается только производительным трудом – тут Смит согласен с физиократами. Но какой труд является производительным? В создании богатства участвует также капитал. Что это такое? Какие его виды бывают? Как его лучше всего употреблять?

Далее: что такое чистый продукт общества? Из чего он складывается? Ведь это и есть национальный доход, не так ли? Он слагается из доходов отдельных людей, но какие именно категории населения участвуют в этом? Откуда берутся эти доходы, из каких источников? При каких условиях они растут, а при каких – уменьшаются? Какова действительная роль земли?

Наконец, доходы ведь измеряются в ценах, а цены – в деньгах. Что такое цена? Как она образуется? От чего зависит изменение цен? Что это за измерительный инструмент – деньги? Входят ли они в сумму национального богатства? Всегда ли этот инструмент показывает то, чего от него хотят? Больше денег, меньше денег в стране – насколько это важно? На что это влияет, на что – нет?

И каковы все-таки природа и причины богатства народов?

Вот несколько из множества вопросов, которыми задается Адам Смит. Уже по этому перечню можно увидеть, насколько трактат Смита отличается от всего, что мы видели прежде. Он всеобъемлющ, он охватывает все стороны экономической жизни народов и все проблемы экономической мысли, какие были известны до него. И, решая эти проблемы одну за другой, Адам Смит постепенно, но не¬уклонно выстраивает единое здание экономической науки, которая (как теперь становится ясным) прежде существовала в виде разрозненных деталей».

Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. – C. 154–155.

Джозеф Юджин Стігліц (нар. 1943 р.) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки

«Адам Сміт (якого часто вважають основоположником сучасної економіки) написав книгу «Дослідження багатства народів» (The Wealth of Nations, 1776), у якій він обстоював думку про обмеження ролі уряду. А. Сміт намагався показати, як конкуренція та мотив особистої вигоди стимулюють людей, що переслідують власні інтереси, служити інтересам суспільства. Фактор особистої вигоди спонукає людей пропонувати товари, на які існує попит. В умовах конкуренції виживають тільки ті фірми, які виробляють найнеобхідніше за найнижчими цінами. А. Сміт стверджував, що економіка керується «невидимою рукою», яка спрямовує її на виробництво потрібного товару найкращої якості.

Ідеї А. Сміта мали могутній вплив як на державу, так і на економістів».
Стігліц Дж. Е. Економіка державного сектора / Дж. Е. Стігліц ; переклали з англ. Анатолій Олійник, Роман Скільський. – Київ : Основи, 1998. – С. 35.

Твори

An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations / Adam Smith. – London ; New York : Routledge, 1905. – XVI, 780 p. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
Шифр зберігання книги: 3И(Англ) S68
The Wealth of Nations / Adam Smit ; with an introd. by Andrew Skinner. – Repr. – London etc. : Penguin books, 1986. – 537 p. – Vol. 1–3. – (Penguin classics).
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого:У02 S642
The Wealth of Nations / Adam Smith ; with an Introd. by D. D. Raphael. – London : Campball, 1991. – XLIII, 620 p. – (Everyman`s Library ; vol. 11).
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: A5492
Добробут націй : Дослідження про природу та причини добробуту націй / Адам Сміт. – Київ : Port-Royal, 2001. – 592, [1] с. – (Філософські першоджерела).
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б312826
Шифр зберігання книги в НБУВ: ВС37297
Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй : [уривки] / А. Сміт // Історія економічних учень : хрестоматія : навч. посіб. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка ; за ред. В. Д. Базилевича ; [уклад.: В. Д. Базилевич, Н. І. Гражевська, А. О. Маслов та ін.]. – Київ : Знання, 2011. – С. 202–234.
Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
Исследование о природе и причинах богатства народов / Адам Смит ; пер. П. А. Бибикова. – Санкт-Петербург : Тип. И. И. Глазунова, 1866. – Т. 1–3.
Шифр зберігання книги в НБУВ: В6108/1–3
Исследование о природе и причинах богатства народов : в 2 т. / А. Смит. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – Т. 1. – 371 с. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01005145794#?page=1. – Дата обращения: 29.05.2017.
Шифр зберігання книги: 33(09) С50
Исследование о природе и причинах богатства народов : в 2 т. / А. Смит. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – Т. 2. – 475 с. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01005145793#?page=1. – Дата обращения: 29.05.2017.
Шифр зберігання книги: 33(09) С50
Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит ; вступ. ст. и коммент. В. С. Афанасьева. – Москва : Соцэкгиз, 1962. – 684 с.
Шифр зберігання книги: 33(09) С50
Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит // Антология экономической классики : в 2 т. / сост. И. А. Столяров. – Москва : Эконов, 1991. – Т. 1. – С. 79–396.
Шифр зберігання книги: 33(09) А72
Исследование о природе и причинах богатства народов. Кн. 1. О причинах увеличения производительности труда и о порядке, в соответствии с которым продукт труда естественным образом распределяется между различными классами народа / Адам Смит. – Москва : Ось-89, 1997. – 255 с. – (Библиотека Элиткласс).
Шифр зберігання книги: 33(09) С50
Исследование о природе и причинах богатства народов : [извлечения] / А. Смит // История экономических учений : хрестоматия / Г. В. Борисов, С. Ф. Сутырин, М. В. Шишкин. – Санкт-Петербург : Сентябрь : Бизнес-пресса, 2003. – С. 38–73.
Шифр зберігання книги: 33(09) Б82
Исследование о природе и причинах богатства народов : [извлечения] / Адам Смит // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 370–389.
Шифр зберігання книги: 33(09) М64
Исследование о природе и причинах богатства народов : [пер. с англ.] / Адам Смит ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина ; предисл. В. С. Афанасьева]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – 958 с. – (Антология экономической мысли).
Шифр зберігання книги: 33(09) С50
Исследования о богатстве народов / Адам Смит ; пер. М. Щепкина. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1895. – 3–16, XXXII, 289 с. – (Библиотека экономистов). – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
Шифр зберігання книги: 33(09) С50
Теория нравственных чувств / А. Смит. – Москва : Республика, 1997. – 351 с. – (Библиотека этической мысли).
Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА575398

Література

Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1900. – Т. 30а (полутом 60). – С. 536–541. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Смит,_Адам. – Дата обращения: 11.01.2017.
Шифр зберігання книги: 03 Э68
Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 60. – С.536–541.
Шифр зберігання книги: 03 Э68
Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1904]. – Т. 17. – С. 560–561.
Шифр зберігання книги: 03 Б79
Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1979. – Т. 3. – С. 568–570.
Шифр зберігання книги: 03 Э40
Економічна енциклопедія : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. народного госп-ва, 2002. – Т. 3. – С. 406–409.
Шифр зберігання книги: 33 Е40
Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 46. – С. 176.
Шифр зберігання книги: 03 Б79
Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – 4-е изд. – Москва : ИНФРА-М, 2011. – С. 624–626.
Шифр зберігання книги: 33 Р86
Encyclopaedia Britannica [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: https://www.britannica.com/biography/Adam-Smith. – Title from the screen. – Date of request: 11.01.2017.
Абрамов М. А. Два Адама. Классики политической мысли [Электронный ресурс] / М. А. Абрамов ; Рос. акад. наук, Ин-т философии. – Электрон. текстовые данные. – Москва : ИФ РАН, 2008. – Гл. 1 : Адам Смит (1723–1790). – С. 12–62. – Режим доступа: https://books.google.com.ua/books. – Дата обращения: 11.01.2017.
Автономов В. С. Модель человека в экономической науке / В. С. Автономов. – Санкт-Петербург : Экономическая школа, 1998. – Гл. 2.1.2 : Адам Смит. – С. 62–66. – (Этическая экономия. Исследования по этике, культуре и философии хозяйства ; вып. 2).
Шифр зберігання книги: 33 А22
Алексеенко М. М. Взгляд на развитие учения о налоге у экономистов А. Смита, Ж.-Б. Сея, Рикардо, Сисмонди и Д.-С. Милля / М. М. Алексеенко. – Харьков : в Унив. тип., 1870. – С. 1–40. – Режим доступа: http://books.e-heritage.ru/book/10083018. – Дата обращения: 11.01.2017.
Шифр зберігання книги в НБУВ: B171245
Аникин А. В. Адам Смит / А. В. Аникин. – Москва : Мол. гвардия, 1968. – 255 с. – (Жизнь замечательных людей : ЖЗЛ : сер. биогр. : осн. в 1890 г. Ф. Павленковым и продолж. в 1933 г. М. Горьким ; вып. 3 (446)).
Шифр зберігання книги: 33(09) А67
Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – Москва : Политиздат, 1985. – Гл. 9 : Шотландский мудрец: Адам Смит. – С. 161–179 ; Гл. 10 : Создатель системы: Адам Смит. – С. 180–201.
Шифр зберігання книги: 33(09) А67
Артемьева Т. В. Адам Смит в России [Электронный ресурс] / Т. В. Артемьева // Философский век : альманах / отв. ред. Т. В. Артемьева, М. И. Микешин. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург, 2002. – Вып. 19. – С. 39–66. – Режим доступа: http://ideashistory.org.ru/a19.html. – Дата обращения: 11.01.2017.
Аскильдсен Я. Э. Адам Смит и "невидимая рука" рыночного механизма / Ян Эрик Аскильдсен // Теория и методы в социальных науках : учеб. для студ. гуманит. фак. : пер. с англ. / под ред. С. У. Ларсена. – Москва : РОССПЭН, 2004. – С. 147–163.
Шифр зберігання книги: 301 Т33
Афанасьев В. С. Первые системы политической экономии : (Метод экономической двойственности) : учеб. пособие / В. С. Афанасьев ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Экон. фак. – Москва : ИНФРА-М, 2005. – С. 86–135. – (Учебники экономического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова).
Шифр зберігання книги: 33(09) А94
Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність. Креативи метафізичного пошуку / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн. – Київ : Знання, 2008. – 687 с. – С. 262–265: феномен творчості А. Сміта. – (Київському національному університету ім. Т. Шевченка – 175 років).
Шифр зберігання книги: 33 Б17
Базилевич В. Д. Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – Разд. 9 : Философия экономики объективного мира: Адам Смит. – С. 373–414.
Шифр зберігання книги: 33 Б17
Барковский А. Н. Теории международного разделения труда и российская научная мысль / А. Н. Барковский, Н. В. Ольшанский ; Российская акад. наук, Ин-т экономики. – Санкт-Петербург : Алетейя, 2009. – Гл. 1.1 : Теория абсолютных преимуществ А. Смита. – С. 7–8.
Шифр зберігання книги: 33М Б25
Белик А. А. Человек в экономической антропологии / А. А. Белик ; Ин-т этнологии и антропологии РАН им. Н.Н. Миклухо-Маклая. – Москва : Изд-во Ипполитова, 2013. – Ч. 1, гл. 2 : Абстрактно-механическое понимание человека (Гоббс, Мандевиль, Смит). – С. 39–46.
Шифр зберігання книги: 33 Б43
Березюк Р. Адам Сміт – креатор класичної економічної теорії / Роман Березюк // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2012. – Вип. 2. – С. 188–196.
Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
Бетелл Т. Собственность и процветание / Том Бетелл ; [пер. с англ. Б. Пинскера ; науч. ред. А. Куряев]. – Москва : Ирисэн, 2008. – 480 с. – С. 133–136: про экономические взгляды Адама Смита.
Шифр зберігання книги: 33(09) Б54
Бём-Баверк О. фон. Капитал и процент, 1884–1889. Т. 1, [разд.] 5. Проблема процента у Адама Смита. Обзор дальнейшего развития / Ойген фон Бём-Баверк // Избранные труды о ценности, проценте и капитале / Ойген фон Бём-Баверк ; [пер. с нем. Л. И. Форберта, А. Санина ; пер. с англ. Н. В. Автономовой ; пер. с лат. А. А. Россиуса]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 329–337. – (Антология экономической мысли / отв. ред. Л. А. Амелёхин).
Шифр зберігання книги: 33(09) Б45
Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – Розд. 2 : Адам Сміт. – С. 50–77.
Шифр зберігання книги: 33(09) Б68
Блауг М. Адам Смит / М. Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 279–283.
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б343468
Вернадский И. Очерк истории политической экономии : [про Адама Смита] / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – С. 620–633. – (Славетні постаті).
Шифр зберігання книги: 33(09) В35
Витте С. Ю. Конспект лекций о народном и государственном хозяйстве, читанных его императорскому высочеству великому князю Михаилу Александровичу в 1900–1902 годах / С. Ю. Витте. – Москва : Начала, 1997. – Лекция 18.3 : Адам Смит. – С. 181–182. – (Экономическая история России).
Шифр зберігання книги: 33С1 В54
Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1988. – Т. 2, разд. 1, гл. 1 : Адам Смит. – С. 20–43 ; Гл. 3.1 : Роль А. Смита. – 71–77. – Режим доступа: http://www.booksite.ru/fulltext/ric/ardo/index.htm. – Дата обращения: 11.01.2017.
Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/2
Гальський К. Адам Сміт та його економічні постулати / К. Гальський, С. Трусов // Вісник Податкової служби України. – 2013. – № 25. – С. 62–65. – Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/5664?issue=129. – Дата звернення: 29.05.2017.
Шифр зберігання журналу в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Я52 В53
Гильдебранд Б. Историческое обозрение политико-экономических систем [Электронный ресурс] = [Die Nationalökonomie der Gegenwart und Zukunft] / Бруно Гильдебрант ; пер. под ред. В. Безобразова. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург : изд. тип. В. Безобразова и К°, 1861. – Гл. 1 : Адам Смит и его школа. – С. 5–20. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01003574756#?page=1. – Дата обращения: 29.05.2017.
Гринспен А. Эпоха потрясений. Проблемы и перспективы мировой финансовой системы / Алан Гринспен ; [пер. с англ. Т. Гутман и др.]. – Москва : Альпина Бизнес Букс, 2008. – 496 с. – С. 257–262: экономические идеи Адама Смита.
Шифр зберігання книги: 33М Г85
Ден В. Э. К учению о ценности [Электронный ресурс] : три очерка / Владимир Ден. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург : тип. А. С. Суворина, 1895. – [Очерк] 1 : Адам Смит. – С. 3–66. – Режим доступа: http://books.e-heritage.ru/book/10080322. – Дата обращения: 11.01.2017.
Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – Гл. 2 : Адам Смит. – С. 64–83. – (Экономическое наследие).
Шифр зберігання книги: 33(09) Ж69
Задорожна А. В. Початки теорії економіки добробуту в працях А. Сміта й С. Сісмонді / А. В. Задорожна // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. пр. / Національний лісотехнічний університет України. – Львів, 2013. – Вип. 23.10. – С. 204–207.
Шифр зберігання книги в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 05(Лісотехн.ун.) Наук
Злотников А. Г. Социология и экономическая мысль : [монография] / А. Г. Злотников ; [науч. ред. И. В. Котляров]. – Минск : Современное слово, 2002. – Гл. 2.1 : Первое фундаментальное социолого-экономическое исследование : [Адам Смит]. – С. 21–30.
Шифр зберігання книги: 301 З-68
Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 194–210.
Шифр зберігання книги: 33(09) З-68
Иванюков И. Основные положения теории экономической политики с Адама Смита до настоящего времени / И. Иванюков. – 3-е изд., испр. и доп. – Москва : Тип. Н. И. Мамонтова, 1891. – Гл. 1, § 3 : Исходные положения труда Адама Смита о "Богатстве народов". – С. 17–26.
Шифр зберігання книги: 33(09) И23
Ингрэм Дж. История политической экономии [Электронный ресурс] / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – 322 с. – С. 110–141: об Адаме Смите. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01007875355#?page=1. – Дата обращения: 11.09.2017.
Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 176–202.
Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
Калмычкова Е. Н. "Экономический человек" А. Смита / Е. Н. Калмычкова // Экономическое мышление: философские предпосылки. Модели человека в структуре экономической мысли / Е. Н. Калмычкова. Диалектика позитивного и нормативного подходов в истории развития экономической науки / И. Г. Чаплыгина : учеб. пособие : [в 2 ч.]. – Москва : ИНФРА-М, 2005. – С. 82–96. – (Учебники экономического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова).
Шифр зберігання книги: 33 Э40
Кареев Н. История Западной Европы в новое время / Н. Кареев. – Изд. 4-е. – Санкт-Петербург : Тип. М. М. Стасюлевича, 1913. – Т. 4. – 653 с. – С. 591–606: учение Адама Смита о промышленной свободе.
Шифр зберігання книги: 9(И) К27
Кёнигсбергер Г. Европа раннего нового времени, 1500–1789 [Электронный ресурс] / Гельмут Кёнигсбергер. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Весь Мир, 2006. – Гл. 6, [разд. 4] : Адам Смит и рождение современной экономики. – С. 266–268.
Ким В. М. Адам Смит об общих положениях относительно налогов вообще / В. М. Ким // Финансы. – 2009. – № 1. – С. 46–47.
Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
Козырев В. М. Адам Смит: его роль в становлении экономической науки [Электронный ресурс] / В. М. Козырев // Вестник РМАТ. – 2012. – № 2–3 (5–6). – С. 48–58. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/adam-smit-ego-rol-v-stanovlenii-ekonomicheskoy-nauki. – Дата обращения: 11.01.2017.
Коуз Р. Очерки об экономической науке и экономистах / Рональд Коуз ; под науч. ред. Д. Раскова ; пер. с англ. Максима Маркова. – Москва ; Санкт-Петербург : Изд-во Ин-та Гайдара, 2015. – Гл. 7 : Воззрения Адама Смита на природу человека. – С. 110–134. – (Новое экономическое мышление).
Шифр зберігання книги: 33(09) К73
Краус Н. М. Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – Модуль 1, тема 4.4 : А. Сміт – економіст мануфактурного періоду розвитку капіталізму. – С. 135–144.
Шифр зберігання книги: 33(09) К78
Курц Х. Д. Капитал, распределение, эффективный спрос : пер. с англ. / Х. Д. Курц. – Москва : Аудит : ЮНИТИ, 1998. – Гл. 2 : Идеи Смита в теории Пьеро Сраффы. – С. 56–60, 62, 63–64, 180–184.
Шифр зберігання книги: 33 К93
Лебедєва В. К. Адам Сміт: наука і життя [Електронний ресурс] / В. К. Лебедєва // Проблеми економіки та політичної економії. – 2016. – № 2. – С. 5–12. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pepe_2016_2_3. – Дата звернення: 29.05.2017.
Левитский В. Ф. История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 494 с. – С. 306–338: биография Адама Смита и его экономическая деятельность. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
Шифр зберігання книги: 33(09) Л36
Леоненко П. М. Сміт Адам / П. М. Леоненко // Фінанси. Бюджет. Податки : національна та міжнародна термінологія : у 3 т. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Держ. навч.-наук. установа «Акад. фін. упр.» ; за ред. Т. І. Єфименко. – Київ, 2010. – Т. 1. – С. 448–452.
Шифр зберігання книги: 336 Ф59
Лопух К. В. Адам Сміт про причини нерівності в суспільстві [Електронний ресурс] / К. В. Лопух // Історія народного господарства та економічної думки України. – 2016. – Вип. 49. – С. 239–249. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ingedu_2016_49_17. – Дата звернення: 29.05.2017.
Люксембург Р. Накопление капитала. Т. 1–2 / Роза Люксембург ; пер. под ред. Ш. Дволайцкого ; предисл. В. Мотылева. – 5-е изд. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1934. – Т. 1, отдел 1, гл. 2 : Анализ процесса воспроизводства у Кэне и у Адама Смита. – С. 18–29 ; Гл. 3 : Критика смитовского анализа. – С. 30–40.
Шифр зберігання книги: 33-2 Л94
Мазараки А. А. Торговля: история, цивилизация, мораль : [монография] / А. А. Мазараки ; Киев. нац. торг.-экон. ун-т. – Киев : Книга, 2010. – Разд. 9.4 : Торговля в парадигме классической политической экономии : [позиция А. Смита]. – С. 356–363.
Шифр зберігання книги: 338Т8 М13
Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – Гл. 14 : Так государство богатеет : [экономические взгляды Адама Смита]. – С. 153–178.
Шифр зберігання книги: 33(09) М14
Макуха С. Н. Фридрих Лист против Адама Смита в контексте современной внешнеторговой политики Украины [Электронный ресурс] / С. Н. Макуха // Бізнес Інформ. – 2013. – № 2. – С. 6–10. – Електрон. текст. дані. – Режим доступа: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2013_2_2. – Дата обращения: 29.05.2017.
Малахинов Р. П. Адам Смит в XXI веке / Р. П. Малахинов // Вестник Московского университета. Сер. 6, Экономика. – 2008. – № 1. – С. 115–126.
Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
Мамонтов В. Д. «Назад» к Смиту или к Кенэ? [Электронный ресурс] / В. Д. Мамонтов, Е. В. Харитонова // Проблемы современной экономики. – 2015. – № 2 (54). – С. 365–369. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/nazad-k-smitu-ili-k-kene. – Дата обращения: 11.01.2017.
Минкова К. В. Международная многосторонняя торговля: от античности до ВТО / К. В. Минкова ; [науч. ред. Ю. Г. Акимов]. – Санкт-Петербург : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. – 312 с. – С. 20–21: об Адаме Смите.
Шифр зберігання книги: 33М М61
Михаленко Ю. П. Адам Смит: становление учёного [Электронный ресурс]. Ч. 1 / Ю. П. Михаленко // Философия и культура. – 2014. – № 10. – С. 1004–1019. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: http://en.nbpublish.com/library_read_article.php?id=-25042. – Дата обращения: 29.05.2017.
Михаленко Ю. П. Адам Смит: становление учёного [Электронный ресурс]. Ч. 2 / Ю. П. Михаленко // Философия и культура. – 2014. – № 10. – С. 1423–1431. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: http://en.nbpublish.com/library_read_article.php?id=-31073. – Дата обращения: 29.05.2017.
Мицюк О. К. Історія політичної економії [Електронний ресурс]. Т. 1 / О. К. Мицюк. – Електрон. текст. дані. – Подєбради, 1922. – Розд. 21 : Адам Сміт. – С. 190–204. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/politologiya/12096-mitsyuk-o-istoriya-politichnoyi-ekonomiyi-t-1/. – Дата звернення: 11.01.2017.
Негиши Т. История экономической теории : [учебник] / Такаши Негиши ; [пер. с англ. С. Б. Авдашевой, Л. И. Западинской и др.] ; под ред. Л. Л. Любимова, В. С. Автономова. – Москва : Аспект Пресс, 1995. – С. 93–130. – (Программа "Обновление гуманитарного образования в России").
Шифр зберігання книги: 33(09) Н41
Нисбет Р. Прогресс: история идеи / Роберт Нисбет ; пер. с англ. [под ред. Ю. Кузнецова и Гр. Сапова]. – Москва : ИРИСЭН, 2007. – Ч. 2, гл. 6.3 : Адам Смит. – С. 291–300. – (Серия "Социология").
Шифр зберігання книги: 301 Н69
Онкен А. История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – С. 84–87, 106–110, 158–163. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
Шифр зберігання книги: 33(09) О-58
Орлик С. Адам Сміт про податок на нерухомість / С. Орлик // Вісник Тернопільського національного економічного університету. Серія: Економічні науки. – 2011. – Вип. 3. – С. 107–111.
Шифр зберігання книги: 33 В53
О’Рурк П. Дж. Адам Смит «О богатстве народов» / П. Дж. О’Рурк ; [пер. с англ. Л. Кисляковой]. – Москва : АСТ ; Владимир : ВКТ, сор. 2009. – 255 с. – (10 книг, изменивших мир).
Шифр зберігання книги: 33(09) О-70
Палмер Т. Адам Сміт і міф про людську жадібність / Т. Палмер // Моральність капіталізму. Те, про що ви не почуєте від викладачів / за ред. Тома Дж. Палмера ; [пер. з англ. Т. Ананченко]. – Київ : Основи, 2014. – C. 70–74.
Шифр зберігання книги: 33 М79
Рахаев Б. Б. Спиноза и А. Смит о "невидимой руке": приоритет формулирования, композиция понятия, механика действия / Б. Рахаев, Б. Бизенгин // Общество и экономика. – 2012. – № 5. – С. 135–152.
Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
Реуэль А. Л. История экономических учений : (от древних мыслителей до К. Маркса и Ф. Энгельса) : учеб. пособие по истории экон. учений для вузов / А. Л. Реуэль. – Москва : Высш. шк., 1972. – С. 149–170.
Шифр зберігання книги: 33(09) Р44
Роббинс Л. История экономической мысли : лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – 496 с. – С. 183–230: общий обзор намерений Смита – «Богатство народов».
Шифр зберігання книги: 33(09) Р58
Руденко М. Д. Сила і слабкість Адама Сміта / М. Д. Руденко // Енергія прогресу / Микола Руденко ; [передм. Б. Олійника]. – Київ : Журналіст України, 2008. – С. 461–482.
Шифр зберігання книги: 33(09) Р83
Румянцева Е. Е. Смит Адам / Е. Е. Румянцева // Мировая экономическая наука в лицах / Е. Е. Румянцева. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 125–130. – (Научная мысль).
Шифр зберігання книги: 33(09) Р86
Адам Смит и современная политическая экономия / под ред. Н. А. Цаголова. – Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1979. – 216 с.
Шифр зберігання книги: 33(09) С50
Святловский В. В. История экономических идей в России. Гл. 7.1. Классическая школа (смитианство) / В. В. Святловский // Историки экономической мысли России : В. В. Святловский, М. И. Туган-Барановский, В. Я. Железнов / ред. М. Г. Покидченко. – Москва : Наука, 2003. – С. 113–121. – (Российская экономическая мысль).
Шифр зберігання книги: 33(09) И90
Сен А. Адам Смит и современность / А. Сен // Вопросы экономики. – 2011. – № 11. – С. 25–37.
Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
Смит Д. Бесплатный обед. Удобоваримые экономические идеи, или Почему не бывает бесплатных обедов : пер. с англ. / Дэвид Смит. – Москва : Олимп-Бизнес, 2004. – Гл. 4 : Адам без яблока : [про А. Смита]. – С. 41–50.
Шифр зберігання книги: 33 С50
Студенский П. Доход наций : (Теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее) : [монография] / П. Студенский ; пер. с англ. В. М. Кудрова ; под ред. и со вступ. статьей Альб. Л. Вайнштейна. – Москва : Статистика, 1968. – Ч. 1, гл. 1.6 : Концепция материального производства Адама Смита. – С. 50–53. – (Новейшие зарубежные статистические исследования).
Шифр зберігання книги: 31 С88
Тарасевич В. М. "Багатство народів" Адама Сміта й підвалини політичної економії [Електронний ресурс] / В. М. Тарасевич // Проблеми економіки та політичної економії. – 2016. – № 1. – С. 5–16. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pepe_2016_1_3. – Дата звернення: 29.05.2017.
Тарнавський М. Т. Адам Сміт: життя та історична роль його наукового надбання / М. Т. Тарнавський // Науковий вісник / Одеський держ. екон. ун-т. – 2008. – № 22 (78). – С. 42–50.
Шифр зберігання журналу в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Бп 16218-22(78)
Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – Очерк 2 : Адам Смит. – С. 33–48.
Шифр зберігання книги: 33(09) Т81
Ущаповський Ю. В. Еволюція теорії цінності в українській економічній думці (від давнини до початку XX століття) : [монографія] / Юрій Ущаповський ; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Житомир. інж.-технол. ін-т. – Житомир : ЖІТІ, 2002. – Розд. 2.5 : Критика Григорієм Цехановецьким теорії цінності Адама Сміта. – С. 66–72.
Шифр зберігання книги: 33(09) У96
Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – Гл. 2 : Чудесный мир Адама Смита. – С. 51–92.
Шифр зберігання книги: 33(09) Х15
Цехановецкий Г. Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем : дис., написанная канд. историко-филолог. фак. Григорием Цехановецким для получения степени магистра полит. экономии и статистики / Г. Цехановецкий. – Киев : Унив. тип., 1859. – 80 с.
Шифр зберігання книги в НБУВ: В140291
Цытович Н. Обзор учений о предпринимательской прибыли / Н. Цытович. – Киев : Тип. императорского ун-та Св. Владимира, 1889. – 283 с. – C. 8–15: Адам Смит.
Шифр зберігання книги: 33(09) Ц97
Челюбеева Ю. В. Безработица как фактор экономической нестабильности глазами Адама Смита / Ю. В. Челюбеева // Вестник Тамбовского университета. Серия: Гуманитарные науки. – 2008. – № 10. – С. 363–367. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/bezrabotitsa-kak-faktor-ekonomicheskoy-nestabilnosti-glazami-adama-smita. – Дата обращения: 11.01.2017.
Шинкарук Л. В. Погляди та теорії Адама Сміта на категорію "Основний капітал" [Електронний ресурс] / Л. В. Шинкарук // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Філологічні науки. – 2016. – Вип. 257. – С. 116–123. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_fil.n_2016_257_17. – Дата звернення: 29.05.2017.
Штейн В. М. Адам Смит. Личность и учение / В. М. Штейн. – Петроград : Наука и школа, 1923. – 79 с. – (Экономика ; вып. 15).
Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА619497
Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 231–249, 349–351, 401–406: «Богатство народов» Адама Смита. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып.33).
Шифр зберігання книги: 33(09) Ш96
Экономическая история мира. Европа / Ин-т Европы РАН ; ред. М. В. Конотопов. – Москва : Дашков и К°, 2005. – Т. 2, [разд.] 4 : Адам Смит: шотландский мудрец. – С. 128–171.
Шифр зберігання книги: 33М Э40
Экономическая теория : пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена ; науч. ред. В. С. Автономов. – Москва : ИНФРА-М, 2004. – 931 с. – С. 168–169, 285–289, 436–437,784–786, 870–872: про экономические взгляды Адама Смита. – (New Palgrave).
Шифр зберігання книги: 33 Э40
Эспинас А. История политико-экономических доктрин : пер. с фр. / Альфред Эспинас ; предисл. Я. А. Канторовича. – Изд. 3-е [репр.]. – Москва : URSS : ЛЕНАНД, [2015]. – Гл. 7.2 : Адам Смит. – С. 160–178. – (Классика политэкономической мысли).
Шифр зберігання книги: 33(09) Э85
Яковенко В. И. Адам Смит : Его жизнь и научная деятельность : биогр. очерк / В. И. Яковнко. – Санкт-Петербург, 1894 (обл. 1893). – 88 с. – (Жизнь замечательных людей. Биографическая библиотека Ф. Павленкова ; вып. 166).
Шифр зберігання книги в НІБ України: 330 Я471
Янжул И. И. Основные начала финансовой науки. Учение о государственных доходах / И. И. Янжул. – Москва : Статут, 2002. – [Разд.] 5.5 : Адам Смит и его школа. – С. 86–88. – (Золотые страницы финансового права России ; т. 3).
Шифр зберігання книги: 34(09) Я61
Andrews D. Natural price and the long run: Alfred Marshall’s misreading of Adam Smith / David Andrews // Cambridge Journal of Economics. – 2015. – Vol. 39, № 1. – P. 265–279.
Шифр зберігання журналу в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Я52 C17
Haldane R. B. Life of Adam Smith [Electronic recourse] / R. B. Haldane. – Electronic text data. – London : Scott, 1887. – 122 с.
Heilbroner R. The worldly philosophers: The lives, times and ideas of the great economic thinkers / Robert L. Heilbroner. – 4th ed. – Completely Revised for the 1970`s. – New York : 1972. – 368 p. – P. 40–72: about A. Smith.
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: У02 Н466
Kurz H. D. Adam Smith on markets, competition and violations of natural liberty / Heinz D. Kurz // Cambridge Journal of Economics. – 2016. – Vol. 40, № 2. – P. 615–638.
Шифр зберігання журналу в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Я52 C17
Rae J. Life of Adam Smith [Electronic recourse] / by John Rae. – Electronic text data. –Macmillan & CO., 1895. – 449 с. – Mode of access: http://dlib.rsl.ru/viewer/01004435141#?page=3. – Date of request: 05.05.2017.

Фотогалерея

Сміт Адам