Давенант Чарльз

Давенант (Девінент, Дейвнант, д`Авенант) Чарльз

Davenant (D'Avenant) Charles
(1656 – 1714) –
англійський економіст, представник пізнього меркантилізму,
один із провідних економічних памфлетистів 90-х років XVII ст.

Батько Чарльза Давенанта був відомим драматургом і театральним постановником. У дев’ятнадцятирічному віці Чарльз Давенант сам написав п’єсу, яка підтвердила його літературний талант. Навчався спочатку в Оксфордському університеті, а згодом у Кембриджі, де у досить молодому віці отримав ступінь доктора юридичних наук. Зробив кар’єру державного службовця та обіймав різні посади, зокрема очолював управління комісарів зі збору акцизів (1683–1689 рр.), був генеральним інспектором з нагляду за зовнішньою торгівлею (1705–1714 рр.). Тричі обирався до парламенту від партії торі (у 1685, 1698 і 1700 рр.). Внесок Ч. Давенанта варто оцінювати не за окремою його роботою, а, як зазначив Й. Шумпетер, «… скорее по всем его многочисленным публикациям: в сумме они составляют всеобъемлющую квазисистему» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 252), тобто програму промислового і комерційного розвитку країни.

Будучи талановитим письменником, Чарльз Давенант опублікував чималу кількість робіт про державні прибутки, державний борг, торгівлю тощо, які були перевидані пізніше, у XVIII ст. під назвою «The Political and Commercial Works». Його книги були широко відомі в Англії як під час їх першої появи, так і у наступні роки. Серед найбільш знаних праць Чарльза Давенанта – памфлети «Досвід про способи і засоби забезпечення війни» («An Essay on Ways and Means of Supplying the War», 1695 р.), «Нарис про Ост-Індійську торгівлю» («An Essay on the East-India Trade», 1697 р.), «Міркування про суспільні доходи і про торгівлю Англії» («Discourses on the Public Revenues, and on the Trade of England», 1698 р.) і «Нарис про методи, що з достатньою імовірністю забезпечують народові сприятливий торговий баланс» («An Essay Upon the Probable Methods of Making the People Gainers in the Balance of Trade», 1699 р.).

«Его впечатляющий вклад в экономический анализ можно сформулировать следующим образом: 1) во всех его работах явственно ощущается понимание логических связей, с помощью которых экономические явления связываются воедино …; 2) несмотря на то что он ограничивался анализом конкретных ситуаций, ему удалось существенно усовершенствовать достижения своей эпохи в области теорий денег, международной торговли и финансов; 3) он был одним из первых авторитетов своего времени в области государственных финансов (налоги, государственный долг и т.д.); 4) он был одним из немногих, кто понял суть «политической арифметики» и работал в этой области», – такий висновок щодо внеску Чарльза Давенанта у розвиток економічної теорії зробив Й. Шумпетер у праці «Історія економічного аналізу» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 270–271).

У своїй найбільш змістовній праці «Міркування про суспільні доходи і про торгівлю Англії» Ч. Давенант репрезентує В. Петті як засновника політичної арифметики, яка є

(D'Avenant Ch. Discourses on the Public Revenues and Trade of England [Electronic resource]. In 2 parts. Part 1 / Charles D'Avenant // The Political and Commercial Works : in 5 vol. / Charles D'Avenant. – London, 1771. –  Vol. 1. – P. 128.) («Мистецтвом розмірковування за допомогою цифр про речі, що відносяться до діяльності уряду». – Пер. укл.).

Він також писав:

(D'Avenant Ch. Discourses on the Public Revenues and Trade of England [Electronic resource]. In 2 parts. Part 1. – P. 135.) («Великий державний діяч, консультуючи різних людей, вивчаючи загальний стан країни, її міць, силу, торгівлю, багатство і прибутки, повинен бути в змозі на будь-якій нараді, зваживши труднощі, з одного боку, і враховуючи, з іншого, все загалом, сформулювати правильний висновок і висловити правильне судження: все це і є те, що ми називаємо політичною арифметикою». – Пер. укл.).

Високо оцінюючи ідеї В. Петті, Ч. Давенант вважав себе його послідовником насамперед у царині «політичної арифметики». Окрім В. Петті, великий вплив на погляди Давенанта справив Г. Кінг. У 1696 р., через шість років після публікації розрахунків національного доходу В. Петті, серед невеликої групи політекономів поширилися нові розрахунки національного доходу і витрат Англії. То був рукопис праці «Естественные и политические наблюдения и выводы о положениях и условиях в Англии» нікому невідомого на той час чиновника управління з геральдики Грегорі Кінга. Ч. Давенант (вірогідніше, за згодою автора) видав у 1699 р. власну працю, що базувалася на розрахунках Г. Кінга та вміщувала численні посилання і виписки з його твору. Таким чином, окрім власних напрацювань, заслугою Давенанта дослідники вважають і ту обставину, що завдяки його інтересу до праць Грегорі Кінга, які не були опубліковані за життя автора (1648–1712 рр.), цитуванню і відтворенню його кількісних оцінок національного доходу, приросту населення, цінності капіталу та темпів зростання капіталу, а також широко відомої шкали, що показує зростання цін на пшеницю у зв’язку із зниженням врожаїв (яка має назву закону Грегорі Кінга), було введено у широкий науковий обіг і збережено для економічної науки наступного століття цікаві ідеї.

У «Міркуваннях про суспільні доходи і про торгівлю Англії» Давенант переконливо доводив значення розрахунків національного доходу і багатства, аргументуючи їх корисність можливістю визначення ефективної податкової політики; розробки планів мобілізації людських та економічних ресурсів під час війни; формування принципів зовнішньоторгової політики. Ч. Давенант був лише популяризатором нової науки. «Давенант не только показал значение расчетов национального дохода; он для пользы будущим статистикам дал также описание источников, методов и искусства, требуемых для их проведения. Сделав это, Давенант заполнил пробел, оставленный Петти и Кингом, ибо ни один из них не документировал соответствующим образом свои цифры и не дал объяснений примененным методам с достаточной степенью детальности», – зазначив відомий американський вчений, автор багатьох наукових праць у галузі фінансової науки, оподаткування, державних фінансів Павло Студенський (Студенский П. Доход наций : (Теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее) / П. Студенский ; пер. с англ. В. М. Кудрова, под ред. и со вступ. ст. Альб. Л. Вайнштейна. – Москва : Статистика, 1968. – С. 85).

Ідеї Ч. Давенанта стосовно розрахунку національного доходу та визначення його як величини, що дорівнює національним витратам, високо оцінював А. Сміт, який неодноразово цитував «Міркування» Давенанта. Перевищення національного доходу над витратами автор «Міркування» називав Inperlucration (понадвинагородою), яка і створює багатство або «національний запас».

Чарльз Давенант – автор перехідного періоду. Він був меркантилістом у тому сенсі, що виступав за сприятливий торговельний баланс, поділяв погляди «популяціоністів» стосовно питань народонаселення тощо. Але на його поглядах позначився вплив ідеї вільної торгівлі, що тільки народжувалася. Якщо для торгівлі з колоніями Давенант вимагав урядової регламентації, то стосовно внутрішнього обміну він відстоював повну свободу. Відрізняє Ч. Давенанта від меркантилістів й інше розуміння природи благородних металів. Він стверджував, що багатством країни є не золото і срібло, а природні та створені людською працею продукти. Давенант схвалював паперові гроші як доповнення до металевих. Ч. Давенант був одним з найвідоміших захисників акцизу в англійській дискусії стосовно військового фінансування наприкінці XVII – на початку XVIII ст., або про акцизну схему сера Роберта Уолпола. Він вважав, що податковий тягар повністю припадає на землю.

За версією Марка Блауга, Чарльз Давенант входить до 100 великих економістів до Кейнса. «Все его памфлеты … представляли собой случайные сочинения, в каждом из которых отстаивалось конкретное дело, в успехе которого Давенант был лично заинтересован. Однако, защищая узкопартийные позиции, он нередко формулировал общие принципы, отдельные из которых звучат почти как ранние письменные высказывания Адама Смита» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 91–92).

«Главное значение Давенанта с точки зрения историко-статистической я усматриваю в его попытках дать общую теорию политической арифметики и установить ее практическое значение для общества», – підкреслював М. Птуха у відомому дослідженні «Очерки по истории статистики XVII – XVIII веков» (Птуха М. Очерки по истории статистики ХVІІ–ХVІІІ веков / М. Птуха. – Москва : Госполитиздат, 1945. – С. 45).

«Имя Чарльза Дэвенанта … медленно и постепенно перемещается в первый ряд выдающихся экономистов; надо сказать, что это место принадлежит ему по праву», – вважав Й. Шумпетер (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 270).

Зібрання творів Давенанта у 5-ти томах було видано у Лондоні в 1771 році.

Відомі вчені та авторитетні джерела про

Адам Сміт (1723–1790) – шотландський економіст, класик політичної економії

«Возражения д-ра Давенанта против такого изменения современной системы акцизного обложения представляются необоснованными. Возражения эти сводятся к тому, что налог, вместо того чтобы падать почти равномерно на прибыли предпринимателя, изготовляющего солод, пивовара и торговца, будет, поскольку он падает на прибыль, ложиться целиком на прибыль первого; что предприниматель, изготовляющий солод, не сможет так легко выручить обратно сумму, затраченную на уплату налога, при помощи повышения цены своего солода, как могут это делать пивовар и торговец, повышая цену своих напитков; что столь высокий налог на солод может понизить ренту и прибыль с земли, засеваемой ячменем».

Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит ; [вступ, ст. и коммент. В. С. Афанасьева]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 823.

Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський і американський економіст

«Он был государственным служащим и политиком, трижды избирался членом парламента, причем принадлежал скорее к ярым врагам вигов, чем к ревностным сторонникам тори: возможно, именно это обстоятельство, повлиявшее на некоторые его работы, помешало его своевременному признанию. Были и другие причины. «За что ратовал этот человек?», – вопрошали историки, не зная, к какому течению его отнести. С одной стороны, сторонники либерализма выражали восторг по поводу заявлений Дэвенанта о том, что торговля свободна по своей природе, что она находит свои собственные каналы, что законы, ограничивающие или регулирующие ее, редко бывают выгодными обществу (хотя могут служить интересам отдельных лиц), а деньги – это просто счетные единицы. С другой стороны, в его работах они с огорчением находили множество высказываний о регулирующей политике, заставлявших относить его к категории сторонников (несуществующей) «меркантилистской теории». Некоторые объясняли его противоречивую, по их мнению, позицию с помощью гипотезы, согласно которой в своих ранних работах, где встречаются «либеральные» высказывания, Дэвенант был откровенен, а позднее, особенно когда занимал государственную должность, он превратился в оппортуниста. Как мы увидим позже ..., существует другое объяснение: он был хорошим экономистом. Его труды (хотя и не полностью) издал сэр Чарльз Уитворт (1771). Позднее были найдены другие работы; последние из них опубликованы под заглавием «Две рукописи Чарльза Дэвенанта» («A Reprint of Economic Tracts» под редакцией профессора Дж. Хебертона Иванса, Мл., с предисловием профессора Ашера, содержащим ценную информацию; 1942; см. также работу И. Бальера «Труды по экономике Чарлза Дэвенанта» (Balliere Y. L'Oeuvre economique de Charles Davenant. 1913)). Его впечатляющий вклад в экономический анализ можно сформулировать следующим образом: 1) во всех его работах явственно ощущается понимание логических связей, с помощью которых экономические явления связываются воедино; хотя приоритет здесь принадлежит Чайлду, Барбону и другим, это не обесценивает его заслуги; 2) несмотря на то что он ограничивался анализом конкретных ситуаций, ему удалось существенно усовершенствовать достижения своей эпохи в области теорий денег, международной торговли и финансов; 3) он был одним из первых авторитетов своего времени в области государственных финансов (налоги, государственный долг и т.д.); 4) он был одним из немногих, кто понял суть «политической арифметики» и работал в этой области». Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 270–271. – (Библиотека "Экономической школы"; вып. 33).

Павло Студенський (1887–1961) – американський вчений, заслужений професор Нью-Йоркського університету

«Давенант не только показал значение расчетов национального дохода; он для пользы будущим статистикам дал также описание источников, методов и искусства, требуемых для их проведения. Сделав это, Давенант заполнил пробел, оставленный Петти и Кингом, ибо ни один из них не документировал соответствующим образом свои цифры и не дал объяснений примененным методам с достаточной степенью детальности. Более того, Давенант проявил себя и участием в разработке ряда своеобразных черт британской системы налогообложения, благодаря которой Англия стала не только пионером в области расчетов национального дохода, но и ведущей страной в области налогообложения в течение последующих двух столетий». Студенский П. Доход наций: (теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее) / П. Студенский ; пер. с англ. В. М. Кудрова, под ред. и со вступ, ст. Альб. Л. Вайнштейна. – Москва : Статистика, 1968. – С. 85.

Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, відомий історик економічної думки

«Все его памфлеты – «Опыт о способах и средствах обеспечения войны» (An Essay on Ways and Means of Supplying the War, 1695), «Опыт об Ост-Индской торговле» (An Essay on the East India Trade, 1696), «Рассуждения о доходах государственной казны и английской торговле» (Discourses on the Public Revenues, and on the Trade of England, 1698) и «Опыт о вероятных методах, посредством которых народ может склонить торговый баланс в свою пользу» (An Essay Upon the Probable Methods of Making a People Gainers in the Balance of Trade, 1699), – представляли собой случайные сочинения, в каждом из которых отстаивалось конкретное дело, в успехе которого Давенант был лично заинтересован. Однако, защищая узкопартийные позиции, он нередко формулировал общие принципы, отдельные из которых звучат почти как ранние письменные высказывания Адама Смита. Все же он был меркантилистом в том смысле, что подчеркивал преимущества благоприятного торгового баланса как источника политической власти, благосклонно относился к росту народонаселения и порицал расходы на предметы роскоши.

Тем не менее, он отверг введение эмбарго на импорт текстильных изделий из Индии, потому что «торговля по природе своей свободна», выступал против тех авторов, которые рассматривали золото и серебро как «единственное и наиболее полезное национальное сокровище» и приветствовал бумажные деньги как дополнение к металлической чеканке.

Давенант считал себя учеником Петти, которого представил в «Рассуждениях», своей самой содержательной работе, как основателя «политической арифметики ... искусства рассуждения при помощи цифр о вещах, относящихся к деятельности правительства». Продолжая линию Петти, он стремился исчислить национальный доход как величину, равную национальным расходам. Он называл превышение национального дохода над расходами «сверхвознаграждением» (superlucration), которое образует «богатство, или национальный запас». Нетрудно представить, как сделанный им шаг вперед по сравнению с концепцией национальных счетов Петти должен был повлиять на Адама Смита, который, действительно, не однажды цитировал «Рассуждения» Давенанта».

Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 91–92.

Твори

Література

Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1895. – Т. 9а (полутом 18). – С. 974. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Давенант,_Чарльз
```
Шифр зберігання книги: 03  Э68
```
Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 18. – С. 974. Шифр зберігання книги: 03 Э68 Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1902]. – Т. 8. – С. 221–222. Шифр зберігання книги: 03 Б79 Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / под ред. Ю. С. Гамбарова и др. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, 1934. – Т. 19. – Стб. 320. Шифр зберігання книги: 03 Э68 Блауг М. Давенант Чарльз / М. Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 91–93. Шифр зберігання книги в НПБ України: Б343468 Луков В. А. Давенант [Уильям, отец Чарльза Давенанта] [Электронный ресурс] / Вл. А. Луков // Шекспировские штудии XVIII (1) : Современники Шекспира: избранные характеристики. Ч. 1, разд. 1–3 : сб. науч. трудов. Исследования и материалы научного семинара 23 апреля 2012 года / отв. ред.: Н. В. Захаров, Вл. А. Луков, Б. Н. Гайдин ; Моск. гуманит. ун-т., Ин-т фундамент. и прикл. исследований ; МАН (IAS). – Москва : Изд-во Моск. гуманит. ун-та, 2012. – С. 18–23. – Режим доступа: http://www.rus-shake.ru/criticism/Shakespeare-Studies/ Мэддисон Э. Контуры мировой экономики в 1–2030 гг. : очерки по макроэкономической истории / Энгас Мэддисон ; пер. с англ. Юрия Каптуревского. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2015. – 584 с. – С. 405–408: о Чарльзе Давенанте. Шифр зберігання книги: 33М М97 Птуха М. Очерки по истории статистики ХVІІ–ХVІІІ веков / М. Птуха. – Москва : Госполитиздат, 1945. – 352 с. – С. 113–120: о Чарльзе Давенанте. Шифр зберігання книги: 31 П87 Студенский П. Доход наций : (Теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее) / П. Студенский ; пер. с англ. В. М. Кудрова, под ред. и со вступ. ст. Альб. Л. Вайнштейна. – Москва : Статистика, 1968. – Ч. 1, гл. 2.3 : Давенант – популяризатор расчетов и борец за улучшение статистики. – С. 83–88. Шифр зберігання книги: 31 С88 Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 252, 270–271: о Чарльзе Давенанте. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33). Шифр зберігання книги: 33(09) Ш96 Эйдельнант А. Б. Новейший номинализм и его предшественники. Очерки из истории денежных теорий / А. Б. Эйдельнант. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Госфиниздат, 1948. – Ч. 1, отдел 1, гл.2, § 5 : Теория денег Беллерса и Девенанта. – С. 55–56. Шифр зберігання книги: 336.5/7 Э34 Westergaard H. Contributions to the history of statistics / Harald Westergaard. – London : King & son LTD, 1932. – Р. 39–43. Шифр зберігання книги: 3И(Англ) W59 British Biography [Electronic recourse] : Or, an Accurate and Impartial Account of the Lives and Writings of Eminent Persons in Great Britain and Ireland : from Wickliff, who Begun the Reformation by His Writings, to the Present Time : Whether Statesmen, Patriots, Generals, Admirals, Philosophers, Poets, Lawyers, Or Divines / Joseph Towers. – London, 1772. – Vol. 7. – P. 422–425. – Mode of access: https://books.google.com.ua/books?id=bPs-AQAAMAAJ&pg=PA422&lpg=PA422&dq=charles+davenant+biography&source=bl&ots=QNIBN7Uucd&sig=_OiQIH4ZF5RJ_WxH8kLGAPY2MHw&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiptuj-srXKAhUJkCwKHfjeCck4ChDoAQhLMAY#v=onepage&q=charles%20davenant%20biography&f=false

Фотогалерея

Давенант Чарльз

Адам Сміт (1723–1790) – шотландський економіст, класик політичної економії

Навігаційне меню

Перегляди

Особисті інструменти

Навігація

Пошук

Інструменти