Хейлз Джон

Хейлз (Гелс, Гельс) Джон

Hales John
(1516 – 26 (28) грудня 1572) –
представник раннього англійського меркантилізму (XVI ст.),
вірогідний автор широковідомого твору
«Трактат про спільну користь королівства Англії».

Життя та діяльність

Найвідомішим економічним твором в Англії у XVI ст. був написаний орієнтовно 1549 р. трактат «A compendious or brief examination of certain ordinary complaints, of divers of our countrymen in these our days» («Стислий або короткий аналіз деяких скарг, які звичайно висловлюють тепер різні наші співвітчизники»). У 1893 році трактат було перевидано під назвою «A Discourse of the Common Weal of this Realm of England» («Трактат про спільну користь королівства Англії»). Твір складається з діалогів, які висвітлюють широке коло питань. Предметом діалогів є головні біди того часу – голод, зростання цін, огородження та виснаження скарбниці. Три з них безпосередньо стосуються проблем бідності.

З моменту появи твору існували різні думки стосовно авторства, і досі це питання вважається остаточно не визначеним. Авторство трактату приписували Вільяму Шекспіру, Вільяму Стаффорду (див.: В. Стаффорд), Джону Хейлзу, Томасу Сміту. У середині ХІХ ст. переважала думка, що автором твору є Вільям Стаффорд. У першому томі “Капітала” К. Маркс (див.: К. Маркс) (1867 р.) посилається саме на Вільяма Стаффорда як автора «Трактату про спільну користь королівства Англії» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 23. – С. 700). За більш пізньою версією Елізабет Ламонд – автора дослідження про історію походження трактату (1893 р.), його автором визнано Джона Хейлза. Ця точка зору теж не вважається незаперечною.

Відомо, що Джон Хейлз був державним чиновником, членом парламенту та комісії з розслідування огороджувань (1548 р.).

«Трактат про спільну користь королівства Англії» написано у формі бесіди. Розмову між собою ведуть представники різних соціальних груп суспільства: рицар, фермер, ремісник (капелюшник), купець (торговець тканинами) та доктор теології, який і робить остаточні висновки. Кожен із учасників розмови нарікає на високі ціни на товари першої необхідності, незважаючи на те, що на ринку спостерігається очевидний надлишок цих продуктів. Кожен з них звинувачує представників інших соціальних груп. Урешті-решт усі вони змушені визнати, що ця біда є спільною. Співрозмовники погоджуються, що держава здатна і повинна допомогти позбутися цих прикрих явищ шляхом розумної торгової політики. Для цього насамперед необхідно, щоб гроші були, безумовно, повноцінними. Ні в якому разі не можна допускати псування монет, оскільки це призводить до підвищення цін на товари і відтоку повноцінних грошей з країни.

Співрозмовників турбує розорення селян унаслідок огороджування земель. Для того, щоб перешкодити поширенню процесу, вони пропонують встановити земельну ренту на ріллю більшу, ніж на пасовища, а поземельний податок на землю під пасовища – удвічі більшим, ніж на землю під ріллю.

У цьому творі досить повно сформульовано основні принципи меркантилістської системи, хоча на поглядах автора відобразився той факт, що в Англії на той час існував значний прошарок селян, яким загрожувало неминуче розорення.

Автор “Трактату про спільну користь королівства Англії” виступає за розвиток промисловості Англії. Він відстоює розвиток вітчизняної промисловості і виступає проти орієнтації на сільськогосподарське виробництво. Доводячи необхідність розвитку промислового виробництва в країні, він наголошує насамперед на тому, що без промисловості держава стає слабшою не тільки фінансово, але й військово. Аргументуючи корисність ідеї розвитку промислового виробництва, автор твору, по-перше, звертає увагу на те, що основним джерелом прибутків держави є міста, і саме місто постачає військо. По-друге, рільництво, а також тваринництво, зменшують кількість людей у країні, а місто і промисловість її збільшують. Водночас він наголошує на тому, що держава повинна забезпечити повну зайнятість населення країни.

Автор трактату обурюється знеціненням грошей та інфляцією, що шкодить насамперед робітникам, земельним власникам, прибутки яких реагують на підвищення цін із запізненням. Він вважає за необхідне накопичувати грошові резерви на випадок різних непередбачених ситуацій і взагалі зберігати гроші нації в країні. У додатку до трактату (вперше в англійській економічній літературі періоду раннього меркантилізму) звертається увага на те, що на загальне зростання цін, окрім псування монет, впливає також зростання притоку дорогоцінних металів. Автор трактату виступає за регламентацію торгівлі з метою обмеження імпорту (особливо мануфактурних виробів і предметів розкоші), підтримку вітчизняної торгівлі, заборону вивезення благородних металів.

Водночас у трактаті підкреслюється, що багато продуктів, які імпортуються до країни, можливо виробляти самим. Тим більше прикро, на думку автора, коли в інших країнах виробляють готову продукцію з англійської сировини. Ввезення товарів з інших країн є необхідним, але, по можливості, його потрібно замінити продукцією власного виробництва, розвиток якого держава повинна заохочувати.

Й. Шумпетер у праці “История экономического анализа” дає загальну оцінку твору “Трактат про спільну користь королівства Англії”.

“… Взгляды автора… носили популярный, доаналитический характер, но большая их часть соответствовала требованиям здравого смысла. “Доктор”, участвующий в диалогах, – вполне разумный человек. Он не говорит ничего такого, что показалось бы абсурдным сегодняшнему политику или любому образованному человеку – неэкономисту по профессии. В одном аспекте автор был особенно разумен для своего времени. Он не доверял регулированию – хотя и не в той мере, в какой это делали либералы XIX в., но во всяком случае гораздо больше, чем мы сегодня. Он выступал против принуждения. Он призывал использовать, а не подавлять стремление к прибыли, которое считал совершенно естественным. Более того, часто он глубоко проникал в сущность экономических процессов. Например, он совершенно справедливо отмечал связь между распространением овечьих пастбищ на пахотную землю и политикой поддерживания низких цен на пшеницу путем специальных ограничений и запрета ее экспорта. Он разоблачил цель этой политики, состоявшую в том, чтобы сделать производство шерсти более выгодным, чем производство зерна. Его аргументация (аналогичная ей часто встречается в произведениях консультантов-администраторов) далеко не тривиальна. Выводы из нее приближаются к уровню научного анализа” (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 212–213).

Відомий ще один твір, автором якого без сумніву є Джон Хейлз. У 1549 р. він написав працю «The Defence of John Hales Ayenst Certeyn Sclaundres and False Reapertes Made of Hym» («Захист Джона Хейлза проти наклепу і неправдивих доносів, зроблених проти нього»). Як член комісії з огороджування, Хейлз розслідував зловживання у графстві Сомерсет і нажив багато ворогів, захищаючи постраждалих. Він вніс до парламенту три біля щодо виправлення зловживань, але вони не пройшли обговорення. Головною темою «Захисту» є також принципи спільної користі. Автор твору чітко демонструє свою власну позицію з цього приводу. Він захищає принципи спільної користі і королівські прерогативи по її здійсненню (Див.: Саламатова О. В. Теория общего блага в идеологическом контексте английского закона о бедных 1601 года / О. В. Саламатова // Вестник Северного (Арктического) федерального университета. Серия: Гуманитарные и социальные науки. – 2012. – Вып. 2. – С. 24).

Відомі вчені та авторитетні джерела про

Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст

«Речь идет о книге A Compendious or briefe examination of certayne ordinary complaints, of divers of our countrymen in these our days: which although they are in some part injust and frivolous, yet are they all by way of dialogues throughly debated and discussed («Краткое исследование некоторых обычных жалоб различных наших сограждан в наши дни, которые, несмотря на то, что они отчасти несправедливы или легкомысленны, подвергаются тщательному обсуждению в виде диалогов»). Мисс Элизабет Ламонд принадлежит превосходное научное издание этого документа под заголовком A Discourse of the Common Weal of this Realm of England («Рассуждение об общем благе в Английском королевстве»; 1893), которое помимо самого текста содержит результаты кропотливого изучения природы и происхождения этого произведения. Она приписывает его авторство Джону Хейлзу, государственному чиновнику, служившему также в парламенте и в комиссии по огораживаниям 1548 г., и предполагает, что оно было написано в 1549 г. Оба эти предположения подвергались сомнению. Но для нас важнее всего то, что издание 1581 г., с которого были сделаны все последующие (1751, 1808, 1813, 1876), отличается от более раннего – 1565 г. Наиболее важное различие – дополнительно вписанный фрагмент о причинах всеобщего роста цен: в то время как в издании 1565 г. говорится лишь о порче монеты, более позднее издание упоминает и о растущем притоке драгоценных металлов. Кому бы ни принадлежало это дополнение, он должен разделить и славу этого «открытия»…».

     Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 211–212. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).

««Рассуждение об общем благе» состоит из трех диалогов, затрагивающих широкий круг проблем. Автор сожалеет по поводу того, «что молодые студенты всегда слишком поспешно выносят свои суждения», а также по поводу «раскола в вопросах религии» и восхваляет хорошее образование, причем заходит настолько далеко, что считает превосходство в «учении» одной из причин победы Юлия Цезаря над Помпеем. Он осуждает огораживания, поскольку они превращают пахотную землю в пастбища; подвергает критике возникающие торговые корпорации и их монополистическую практику; возмущается обесцениванием денег и инфляцией, причиняющей вред людям, доходы которых реагируют на рост цен с запозданием, – рабочим, земельным собственникам и даже Его королевскому величеству; рекомендует оказывать поддержку новым отраслям промышленности, а также накапливать денежный резерв на случай непредвиденных обстоятельств, справедливо считая деньги «сокровищницей, в которой можно найти любые товары», и «нервом всех войн». Он не одобряет экспорт сырья, особенно шерсти, сердится на «чужеземцев», дорого продающих пустые безделушки, которые им почти ничего не стоят, и покупающих на вырученные деньги добротные английские товары, а то и просто, как в последнее время, предпочитающих вывозить деньги за границу. Он считает, что с ввозимых заграничных товаров надо брать такую пошлину, чтобы местные производители «могли бы конкурировать», призывает к хранению денег нации внутри страны и к возврату тех, что уже попали за рубеж, и т. д.».
     Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 212–213.

Лайонел Чарльз Роббінс (1898–1984) – англійський економіст

«Я рекомендую вам «Рассуждение» не только потому, что в нем … содержится первая английская формулировка количественной теории денег. Дело не только в этом. «Рассуждение» – это захватывающая дискуссия в форме платоновского диалога между несколькими гражданами: профессором теологии, землепашцем, ремесленником и общественным деятелем, который называет себя рыцарем. Эти люди встречаются и начинают жаловаться на возрастающую дороговизну вещей. Некоторые винят в ней огораживания, другие – монополию, а третьи – обесценивание денег. Наконец теолог приводит их к общему выводу, но только после долгих споров о природе денег, прекрасной дискуссии, в которой упоминаются даже предшественники Аристотеля. Эта книга – превосходное чтение для собственного удовольствия».
     Роббинс Л. История экономической мысли. Лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – С. 84.

Твори

• A Discourse of the Common Weal of this Realm of England [Electronic resource] : First printed in 1581 and commonly attributed to W. S. / ed. by Elizabeth Lamond. – Cambridge : at the University Press, 1929. – LXXII, 208 p. – Mode of access: https://archive.org/details/discourseofcommo00lamouoft
• The Defence of John Hales Ayenst Certeyn Sclaundres and False Reapertes Made of Hym [Electronic resource] / John Hales // A Discourse of the Common Weal of this Realm of England : First printed in 1581 and commonly attributed to W. S. / ed. by Elizabeth Lamond. – Cambridge : at the University Press, 1929. – P. LII–LXVII. – Mode of access: https://archive.org/details/discourseofcommo00lamouoft

Література

• Dictionary of national biography [Electronic resource] / edited by Sidney Lee. – New York : Macmillan and Co ; London : Smith, Elder and Co, 1890. – Vol. 24. – P. 29–30. – Mode of access: https://archive.org/details/dictionaryofnati25stepuoft
• Dictionary of political economy [Electronic resource] / edited by R. H. Inglis Palgrave. – London, 1912. – Vol. 2. – P. 273–274. – Mode of access: https://archive.org/details/dictionaryofpoli02palguoft
• Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – Київ : Знання, 2005. – С. 135–136.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-68
• Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. Избранное : [пер. с англ.] / Джон Мейнард Кейнс ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – 959 с. – С. 312–313: о Джоне Хейлзе. – (Антология экономической мысли / отв. ред. Л. А. Амелёхин
  Шифр зберігання книги: 33(09) К33
• Роббинс Л. История экономической мысли. Лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – 496 с. – С. 83–85: о Джоне Хейлзе.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р58
• Саламатова О. В. Теория общего блага в идеологическом контексте английского закона о бедных 1601 года [Электронный ресурс] / О. В. Саламатова // Вестник Северного (Арктического) федерального университета. Серия: Гуманитарные и социальные науки. – 2012. – Вып. 2. – С. 20–28. – Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/teoriya-obschego-blaga-v-ideologicheskom-kontekste-angliyskogo-zakona-o-bednyh-1601-goda
• Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 211–213: о Джоне Хейлзе. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ш96

Фотогалерея

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:Hales J.JPG|Hales J. Rozprawa o wspólnym pożytku królestwa Anglii / John Hales // Merkantylizm i początki szkoły klasycznej : Wybór pism ekonomicznych XVI – XVII wieku. – Kraków, 1958. Режим доступу: http://www.atticus.pl/index.php?pag=poz&id=44623