Точні дати життя не встановлені. Основний твір Серра «Стислий трактат про причини, які можуть привести до достатку золота і срібла у країнах, що не мають копалень (ч. 1-3)» («Breve trattato delle cause che possono far abbondare li regni d'oro e d'argento dove non sono miniere, con applicazione al regno di Napoli») був надрукований у 1613 р. і присвячений іспанському віце-королю (наміснику короля). Про життя автора трактату немає жодних відомостей, окрім тих, про які він згадує у своїй праці. Походив із провінції Козенца (Калабрія, Південна Італія). Твір було написано у неаполітанській тюрмі, де Серра знаходився за обвинуваченням у виготовленні фальшивої монети. Вірогідно, що одночасно із Серра у тій самій в’язниці перебував і відомий італійський утопіст Т. Кампанелла.
Праця Антоніо Серра спочатку не привернула до себе уваги, але пізніше вона отримала як одна із найбільш зрілих робіт пізнього меркантилізму належну оцінку. Назва твору не зовсім відповідає суті і значенню роздумів автора і була вибрана, як вважають деякі дослідники, з метою зацікавити віце-короля. Але вибору назви праці є і деякі виправдання, оскільки Серра виступав проти політики регулювання зовнішньої торгівлі, полемізуючи із де Сантисом, який відстоював основні положення монетарної політики у “Творі про монету”. Суть дискусії у тому, що прибічники системи грошового балансу намагалися безпосередньо впливати на рух грошей різними засобами і стверджували зокрема, що підвищення курсу іноземної валюти і пониження курсу національної валюти відповідно мають призвести до притоку іноземних грошей у країну, оскільки гроші переміщуються туди, де вони ціняться вище. Із цього робився висновок, що держава має міцні засоби для залучення іноземних грошей шляхом встановлення законом більш високого курсу іноземної валюти. А. Серра у “Стислому трактаті” відхиляє концепцію монетаризму і виступає як захисник ідеї торговельного балансу, доводячи, що єдиним засобом збільшення притоку золота в країну є позитивний торговельний баланс, а тому обов’язковим є регламентація не грошей, а товарів. Серра вважав, що якщо економічний процес налагоджений належним чином, то торговельний баланс нормалізується сам по собі без будь-яких втручань. На думку Й. Шумпетера, саме А. Серра першим чітко виклав, а також вірно використав теорію торговельного балансу.
Нестачу грошей у Неаполі Серра пояснював занадто великим імпортом різних товарів. Він засуджував заборону вивозу грошей і регламенти їх обігу, втручання держави в економічне життя. Підвищення курсу грошей і протекціоністське мито, на його думку, не допоможуть неаполітанцям. Як приклад він наводив Венецію, яка має достатньо грошей, оскільки розвиває свою промисловість та веде широку торгівлю.
Важливим теоретичним внеском А. Серра є його аналіз джерел багатства нації. Власне кажучи, увесь трактат присвячений розгляду факторів, від яких залежить велика кількість благ. Він поділяє багатство на природне і штучне, а останнє – на загальне і специфічне. У результаті він визначає чотири засоби для поповнення грошових ресурсів країни, що не має золотих і срібних копалень (природного багатства). Це розвиток промисловості, торгівлі, покращення характеру населення (працелюбність, винахідливість і взагалі економічна активність), грамотна політика правителів, яка може компенсувати недолік усіх інших джерел багатства нації. Важливо відзначити інтерес автора “Стислого трактату» до промислового виробництва, що свідчить про його зрілість.