Відмінності між версіями «Сміт Адам»
Матеріал з Історія економічної теорії
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
Рядок 62: | Рядок 62: | ||
<h3><center>Генрі Томас Бокль (1821–1862) – англійський історик і соціолог</center></h3>[[Файл:Bokl o Smite.jpg|center|500px]]<small> '''Бокль Г.''' История цивилизации в Англии : в 2 т. / Г. Бокль ; пер. А. Н. Буйницкого ; вступ. ст. Е. Соловьева. – Санкт-Петербург : Тип. Ю. Н. Эрлих, 1896. – Т. 1. – С. 557–558.</small> | <h3><center>Генрі Томас Бокль (1821–1862) – англійський історик і соціолог</center></h3>[[Файл:Bokl o Smite.jpg|center|500px]]<small> '''Бокль Г.''' История цивилизации в Англии : в 2 т. / Г. Бокль ; пер. А. Н. Буйницкого ; вступ. ст. Е. Соловьева. – Санкт-Петербург : Тип. Ю. Н. Эрлих, 1896. – Т. 1. – С. 557–558.</small> | ||
− | |||
− | |||
<h3><center>Альфред Маршалл (1842–1924) – англійський економіст, основоположник<br>кембриджської школи політичної економії</center></h3>«Его важнейшей задачей являлось объединение и развитие рассуждений его английских и французских современников и предшественников о стоимости. Наибольшее значение его деятельности, приведшей к возникновению целой эпохи в экономической мысли, состояло в том, что он первым осуществил тщательное и научное исследование способа, посредством которого стоимость измеряет человеческую мотивацию, с одной стороны, давая количественную характеристику желаний покупателей получить благо, а с другой стороны – усилий и жертв (или «реальных издержек производства») со стороны его производителя. | <h3><center>Альфред Маршалл (1842–1924) – англійський економіст, основоположник<br>кембриджської школи політичної економії</center></h3>«Его важнейшей задачей являлось объединение и развитие рассуждений его английских и французских современников и предшественников о стоимости. Наибольшее значение его деятельности, приведшей к возникновению целой эпохи в экономической мысли, состояло в том, что он первым осуществил тщательное и научное исследование способа, посредством которого стоимость измеряет человеческую мотивацию, с одной стороны, давая количественную характеристику желаний покупателей получить благо, а с другой стороны – усилий и жертв (или «реальных издержек производства») со стороны его производителя. | ||
Рядок 97: | Рядок 95: | ||
<h3><center>Рондо Камерон (1925–2001) – американський професор економічної історії</center></h3>«В 1776 г., в год провозглашения американской Декларации независимости, Адам Смит в книге «Исследование о природе и причинах богатства народов» сформулировал идеи, ставшие подлинной декларацией индивидуальной экономической свободы … Главная идея Смита, проходящая через всю его книгу, заключается в том, что упразднение обременительных и «неразумных» ограничений частного предпринимательства способствует усилению конкуренции в экономике и, таким образом, максимизации «богатства народов». Книга Смита пользовалась популярностью, очень высокой для философского трактата. Она выдержала 5 изданий до смерти автора в 1790 г. и была впоследствии переведена на все основные языки».<br><small> '''Камерон Р.''' Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней / Р. Камерон ; [пер. с англ. Е. Н. Шевцовой ; науч. ред. С. А. Афонцев]. – Москва : РОССПЭН, 2001. – С. 259.</small> | <h3><center>Рондо Камерон (1925–2001) – американський професор економічної історії</center></h3>«В 1776 г., в год провозглашения американской Декларации независимости, Адам Смит в книге «Исследование о природе и причинах богатства народов» сформулировал идеи, ставшие подлинной декларацией индивидуальной экономической свободы … Главная идея Смита, проходящая через всю его книгу, заключается в том, что упразднение обременительных и «неразумных» ограничений частного предпринимательства способствует усилению конкуренции в экономике и, таким образом, максимизации «богатства народов». Книга Смита пользовалась популярностью, очень высокой для философского трактата. Она выдержала 5 изданий до смерти автора в 1790 г. и была впоследствии переведена на все основные языки».<br><small> '''Камерон Р.''' Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней / Р. Камерон ; [пер. с англ. Е. Н. Шевцовой ; науч. ред. С. А. Афонцев]. – Москва : РОССПЭН, 2001. – С. 259.</small> | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
<h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст,<br>історик економічної думки </center></h3>«Припустімо (всупереч досвіду, покладаючись на сподівання), що людей, які прочитали том Адама Сміта до кінця, не так мало, як іноді вважається. Однак, перед тим як перейти до докладного огляду змісту ''«Багатства народів»'', треба з'ясувати одну річ. У своєму вступі до книжки Адам Сміт дає чітко зрозуміти, що лейтмотив його праці – економічний розвиток, тобто довготривалі сили, що керують зростанням багатства народів. Очевидно, що під «багатством» він насправді розумів не капітал суспільства в даний момент часу – основний капітал, – а суспільні доходи, створені упродовж певного періоду часу, – потік доходів, – хоча не завжди послідовно дотримувався цієї концепції. Збільшення доходів він ставить у залежність передусім від поділу праці – широко визначеного поділу праці, який охоплює все, що ми тепер назвали б технічним прогресом. Уже на перших сторінках своєї книжки, описуючи поділ праці на «найнепримітнішій фабриці», він зазначає, що загалом промисловість надає ширші можливості для спеціалізації, ніж сільське господарство, і що багаті країни звичайно вирізняються своїм промисловим виробництвом. «Пророк промислової революції», «виразник інтересів виробництва», – мабуть, скажемо ми собі пошепки. Але все це неправда! Вся його книжка спрямована проти «ницої жадоби, монопольного духу купців і фабрикантів, що не правлять, не повинні правити людством». Купці і власники-фабриканти – це творці ненависної меркантильної системи, і тому в ''«Багатстві народів»'' немає жодних свідчень про те, що ті самі люди вже тоді вводили Англію у промислову епоху. Справді, ніщо в книжці не вказує на усвідомлення Адамом Смітом того, що він живе в часи незвичайної економічної зміни».<br><small> '''Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 50–51.</small> | <h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст,<br>історик економічної думки </center></h3>«Припустімо (всупереч досвіду, покладаючись на сподівання), що людей, які прочитали том Адама Сміта до кінця, не так мало, як іноді вважається. Однак, перед тим як перейти до докладного огляду змісту ''«Багатства народів»'', треба з'ясувати одну річ. У своєму вступі до книжки Адам Сміт дає чітко зрозуміти, що лейтмотив його праці – економічний розвиток, тобто довготривалі сили, що керують зростанням багатства народів. Очевидно, що під «багатством» він насправді розумів не капітал суспільства в даний момент часу – основний капітал, – а суспільні доходи, створені упродовж певного періоду часу, – потік доходів, – хоча не завжди послідовно дотримувався цієї концепції. Збільшення доходів він ставить у залежність передусім від поділу праці – широко визначеного поділу праці, який охоплює все, що ми тепер назвали б технічним прогресом. Уже на перших сторінках своєї книжки, описуючи поділ праці на «найнепримітнішій фабриці», він зазначає, що загалом промисловість надає ширші можливості для спеціалізації, ніж сільське господарство, і що багаті країни звичайно вирізняються своїм промисловим виробництвом. «Пророк промислової революції», «виразник інтересів виробництва», – мабуть, скажемо ми собі пошепки. Але все це неправда! Вся його книжка спрямована проти «ницої жадоби, монопольного духу купців і фабрикантів, що не правлять, не повинні правити людством». Купці і власники-фабриканти – це творці ненависної меркантильної системи, і тому в ''«Багатстві народів»'' немає жодних свідчень про те, що ті самі люди вже тоді вводили Англію у промислову епоху. Справді, ніщо в книжці не вказує на усвідомлення Адамом Смітом того, що він живе в часи незвичайної економічної зміни».<br><small> '''Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 50–51.</small> | ||
Рядок 111: | Рядок 105: | ||
Необхідно привернути увагу до того, що в основній праці А. Сміта всебічно досліджується і проблема суб’єкта економічної діяльності – людини. Вчення про «економічну людину» (homo economicus), яка, керуючись у своїй діяльності особистими потребами та інтересами, поводиться раціонально, є також одним із ключових в економічній теорії видатного англійського вченого. З перших розділів «Багатства народів», що присвячені аналізу поділу праці та підвищенню її продуктивності, тема людини як основного суб’єкта економічної діяльності є системоутворювальною».<br><small> '''Гальчинський А.''' Економічна методологія. Логіка оновлення : курс лекцій / Анатолій Гальчинський. – Київ : АДЕФ-Україна, 2010. – С. 30–31.</small> | Необхідно привернути увагу до того, що в основній праці А. Сміта всебічно досліджується і проблема суб’єкта економічної діяльності – людини. Вчення про «економічну людину» (homo economicus), яка, керуючись у своїй діяльності особистими потребами та інтересами, поводиться раціонально, є також одним із ключових в економічній теорії видатного англійського вченого. З перших розділів «Багатства народів», що присвячені аналізу поділу праці та підвищенню її продуктивності, тема людини як основного суб’єкта економічної діяльності є системоутворювальною».<br><small> '''Гальчинський А.''' Економічна методологія. Логіка оновлення : курс лекцій / Анатолій Гальчинський. – Київ : АДЕФ-Україна, 2010. – С. 30–31.</small> | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
<h3><center>Джозеф Юджин Стігліц (нар. 1943 р.) – американський економіст,<br>лауреат Нобелівської премії з економіки</center></h3>«Адам Сміт (якого часто вважають основоположником сучасної економіки) написав книгу «Дослідження багатства народів» (The Wealth of Nations, 1776), у якій він обстоював думку про обмеження ролі уряду. А. Сміт намагався показати, як конкуренція та мотив особистої вигоди стимулюють людей, що переслідують власні інтереси, служити інтересам суспільства. Фактор особистої вигоди спонукає людей пропонувати товари, на які існує попит. В умовах конкуренції виживають тільки ті фірми, які виробляють найнеобхідніше за найнижчими цінами. А. Сміт стверджував, що економіка керується «невидимою рукою», яка спрямовує її на виробництво потрібного товару найкращої якості. | <h3><center>Джозеф Юджин Стігліц (нар. 1943 р.) – американський економіст,<br>лауреат Нобелівської премії з економіки</center></h3>«Адам Сміт (якого часто вважають основоположником сучасної економіки) написав книгу «Дослідження багатства народів» (The Wealth of Nations, 1776), у якій він обстоював думку про обмеження ролі уряду. А. Сміт намагався показати, як конкуренція та мотив особистої вигоди стимулюють людей, що переслідують власні інтереси, служити інтересам суспільства. Фактор особистої вигоди спонукає людей пропонувати товари, на які існує попит. В умовах конкуренції виживають тільки ті фірми, які виробляють найнеобхідніше за найнижчими цінами. А. Сміт стверджував, що економіка керується «невидимою рукою», яка спрямовує її на виробництво потрібного товару найкращої якості. |
Версія за 12:36, 27 жовтня 2022
Сміт Адам
Smith Adam
(1723 – 17 липня 1790) –
шотландський економіст, філософ XVIII ст.,
представник класичної політичної економії.
Smith Adam
(1723 – 17 липня 1790) –
шотландський економіст, філософ XVIII ст.,
представник класичної політичної економії.
Відомі вчені та авторитетні джерела про Адама Сміта