Відмінності між версіями «Локк Джон»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 78: Рядок 78:
  
 
«…место Локка в истории экономического анализа основано исключительно на его исследованиях монетарных проблем. Особенно значительны работы Some Considerations of the Consequences of the Lowering of Interest, а также Raising the Value of Money (1692). Further Consideration... (1695) добавляет мало интересного к предыдущим. Несмотря на то что дата и форма публикации указывают на то, что эти работы послужили откликом на происходившую в то время полемику, они охватывают развитие экономической мысли за десятилетия и благодаря глубине проникновения автора в суть основных принципов значат несравненно больше, чем трактат на злобу дня, а также больше, чем можно ожидать, исходя из их заглавий. Но все же мы не можем назвать эти работы великим, тем более безошибочным вкладом в монетарный анализ. В них часто встречаются промахи и, какова бы ни была степень их «субъективной оригинальности», содержится мало такого, что уже не было бы сказано так же хорошо или лучше другими авторами приблизительно в то же время. Влияние упомянутых трудов было значительно также и на европейском континенте».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа. – Т. 1. – С. 379–380.</small>
 
«…место Локка в истории экономического анализа основано исключительно на его исследованиях монетарных проблем. Особенно значительны работы Some Considerations of the Consequences of the Lowering of Interest, а также Raising the Value of Money (1692). Further Consideration... (1695) добавляет мало интересного к предыдущим. Несмотря на то что дата и форма публикации указывают на то, что эти работы послужили откликом на происходившую в то время полемику, они охватывают развитие экономической мысли за десятилетия и благодаря глубине проникновения автора в суть основных принципов значат несравненно больше, чем трактат на злобу дня, а также больше, чем можно ожидать, исходя из их заглавий. Но все же мы не можем назвать эти работы великим, тем более безошибочным вкладом в монетарный анализ. В них часто встречаются промахи и, какова бы ни была степень их «субъективной оригинальности», содержится мало такого, что уже не было бы сказано так же хорошо или лучше другими авторами приблизительно в то же время. Влияние упомянутых трудов было значительно также и на европейском континенте».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа. – Т. 1. – С. 379–380.</small>
 
<h3><center>Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст,<br>доктор економічних наук, професор</center></h3>«Крупнейший философ XVII в., один из создателей материалистической теории познания, отец буржуазного либерализма – Джон Локк занимает важное место в экономической науке благодаря опубликованному в 1691 г. сочинению «Некоторые соображения о последствиях понижения процента и повышения ценности денег». Вместе с тем философия Локка в целом служила основой для построений всей английской политической экономии XVIII и даже начала XIX в. Локк развивал в общественных науках идеи естественного права, которые служили своего рода эквивалентом механистическому материализму Ньютона в естественных науках. Для своего времени эти идеи, как говорилось выше, были прогрессивны, так как вносили в сферу общественных явлений принцип объективной закономерности. Даже важный шаг к пониманию прибавочной стоимости Локк сделал с позиций естественного права. Он пишет, что человек естественно должен иметь столько земли, сколько он может обработать своим трудом, и столько других благ (в том числе, очевидно, денег), сколько ему необходимо для личного потребления. Но искусственное неравенство в распределении собственности приводит к тому, что некоторые люди имеют избыток земли и денег; землю они сдают в аренду, а деньги – в ссуду. Земельную ренту и ссудный процент Локк понимал, в сущности, как две схожие формы эксплуататорского дохода».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Аникин А. В.''' Юность науки : Жизнь и идей мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – C. 122–123.
 
</small>
 
  
 
<h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«Як уперше сформулював Лок, кількісна «теорія» просто стверджувала, що рівень цін завжди перебуває в певній пропорції до кількості грошей, причому вважалося, що поняття «кількість грошей» охоплює також «швидкість їхнього обігу». Конкретна пропорція, очевидно, залежить від обсягу торгівлі. Це – труїзм, а ніяка не теорія; він може бути корисним, бо підкреслює функцію грошей як посередника обміну. Лок порівнює два потоки – сукупну кількість грошей в обігу в даний період часу і сукупний обсяг товарів, проданих і куплених за той самий час, – і таким чином показує, що абсолютні розміри запасу грошей не мають ніякого значення для багатства нації. Особливість грошей у тому, що, правлячи засобом обміну, вони не мають «справжньої» вартості. Це твердження, очевидно, руйнувало принципи меркантилізму, проте Лок залишався меркантилістом, бо вважав перевагою країни мати більший запас грошей, ніж будь-яка інша країна».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – C. 37.</small>
 
<h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«Як уперше сформулював Лок, кількісна «теорія» просто стверджувала, що рівень цін завжди перебуває в певній пропорції до кількості грошей, причому вважалося, що поняття «кількість грошей» охоплює також «швидкість їхнього обігу». Конкретна пропорція, очевидно, залежить від обсягу торгівлі. Це – труїзм, а ніяка не теорія; він може бути корисним, бо підкреслює функцію грошей як посередника обміну. Лок порівнює два потоки – сукупну кількість грошей в обігу в даний період часу і сукупний обсяг товарів, проданих і куплених за той самий час, – і таким чином показує, що абсолютні розміри запасу грошей не мають ніякого значення для багатства нації. Особливість грошей у тому, що, правлячи засобом обміну, вони не мають «справжньої» вартості. Це твердження, очевидно, руйнувало принципи меркантилізму, проте Лок залишався меркантилістом, бо вважав перевагою країни мати більший запас грошей, ніж будь-яка інша країна».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – C. 37.</small>
Рядок 93: Рядок 90:
  
 
<center><h3>Вальтер Ойхнер (1933–2011) – німецький політолог, доктор філософії, професор</h3></center>«Щоб людина могла підтримувати своє життя, Бог надав усім людям однакову можливість розпорядження творінням. Проте природні речі можуть лише тоді дійсно бути використані окремою людиною, коли вона їх відділить від належної кожному спільної власності і присвоїть. Як слід розуміти це привласнення, Лок описує в славетному 5-му розділі ''Second Treatise''. Без сумніву, кожний має власність, що належить особі, відповідно, отриману з праці власними руками. «Праця» може бути порівняна з певною субстанцією, що відокремлюється від тіла людини і може бути «змішана» з природними предметами, що обробляються. Через це змішування з субстанцією «праці», що належить тому, хто працює, продукт праці також стає власністю власника праці. Міра вкладеної праці визначає зрештою «вартість» виготовленого блага. Тут Лок стоїть біля першопочатків учення про вартість праці класичної політичної економії (Адам Сміт, Давид Рикардо).<br>Локове виведення права власності з праці являє собою нове слово в історії політичних ідей. Воно краще відповідає інтересам буржуазії, показаної як продуцент, аніж традиційні погляди таких мислителів, як Тома Аквінський, і, окрім цього, новочасному вченню про природні права, згідно з яким встановлення приватної власності випливає з людської єдності…<br>Локівський погляд на функцію сучасної приватної власності – діалектичну і водночас таку, що породжує поступ і напруження, є зародженням теоретичного розуміння суспільства, що здійснюється в таких більш розвинутих теоріях суспільства, як класичні політекономічні вчення Адама Сміта й Рикардо, і, нарешті, також у марксиській критиці політекономії».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ойхнер В.''' Лок / Вальтер Ойхнер // Класики політичної думки від Платона до М. Вебера : пер. з нім. / під ред. Є. Причепія. – Київ : Тандем, 2002. – С. 233–235.</small>
 
<center><h3>Вальтер Ойхнер (1933–2011) – німецький політолог, доктор філософії, професор</h3></center>«Щоб людина могла підтримувати своє життя, Бог надав усім людям однакову можливість розпорядження творінням. Проте природні речі можуть лише тоді дійсно бути використані окремою людиною, коли вона їх відділить від належної кожному спільної власності і присвоїть. Як слід розуміти це привласнення, Лок описує в славетному 5-му розділі ''Second Treatise''. Без сумніву, кожний має власність, що належить особі, відповідно, отриману з праці власними руками. «Праця» може бути порівняна з певною субстанцією, що відокремлюється від тіла людини і може бути «змішана» з природними предметами, що обробляються. Через це змішування з субстанцією «праці», що належить тому, хто працює, продукт праці також стає власністю власника праці. Міра вкладеної праці визначає зрештою «вартість» виготовленого блага. Тут Лок стоїть біля першопочатків учення про вартість праці класичної політичної економії (Адам Сміт, Давид Рикардо).<br>Локове виведення права власності з праці являє собою нове слово в історії політичних ідей. Воно краще відповідає інтересам буржуазії, показаної як продуцент, аніж традиційні погляди таких мислителів, як Тома Аквінський, і, окрім цього, новочасному вченню про природні права, згідно з яким встановлення приватної власності випливає з людської єдності…<br>Локівський погляд на функцію сучасної приватної власності – діалектичну і водночас таку, що породжує поступ і напруження, є зародженням теоретичного розуміння суспільства, що здійснюється в таких більш розвинутих теоріях суспільства, як класичні політекономічні вчення Адама Сміта й Рикардо, і, нарешті, також у марксиській критиці політекономії».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ойхнер В.''' Лок / Вальтер Ойхнер // Класики політичної думки від Платона до М. Вебера : пер. з нім. / під ред. Є. Причепія. – Київ : Тандем, 2002. – С. 233–235.</small>
 
<h3><center>Євген Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки</center></h3>«Как ни странно (потому что он был новатором в философии), Локк придерживается многих принципов меркантилизма. … Поэтому Локк разделяет и учение о торговом балансе, делает сильный акцент на численности населения страны, объясняет снижение ставки ссудного процента увеличением количества серебра и золота вследствие ввоза денег из Америки.<br>Как видим, Локк принимал количественную теорию денег. Считая ценность денег величиной воображаемой, он определял ее только обилием или нехваткой денежных металлов. При этом Локк указывал, что дело не только в количестве денег, но и в скорости их обращения (чем она выше, тем меньше требуется денег для одной и той же массы товаров).<br>Как и многие меркантилисты, Локк одобрял налоги на роскошь. Представляя внешнюю торговлю главным средством обогащения страны, он тем не менее основу богатства видел в труде.<br>Природа дает только сырье, которое мы не можем потреблять, говорит Локк. От человеческого труда зависят обработка сырья и такое видоизменение его, чтобы получать предметы потребления. Способность удовлетворять человеческие потребности представляет '''естественную''', или '''внутреннюю''', ценность предметов. Но в этом отношении предметы несопоставимы. Взаимоотношение спроса и предложения определяет фактическую цену, но есть более глубокое различие в ценности различных благ. Это различие, говорит Локк, определяется трудом... <br>Здесь перед нами, по сути дела, та же самая '''добавленная ценность''', о которой знали и писали многие меркантилисты. Но есть одно тонкое различие, которое оказалось важным для последующей экономической мысли. Меркантилисты (например, знаменитый Аноним 1621 г.) говорили о добавленной ценности с точки зрения выгод внешней торговли (вывозить не сырье, а фабрикаты). Локк обсуждает это же понятие и говорит фактически то же самое, но уже на другую тему: о сравнительной ценности различных вещей. Казалось бы, небольшое смещение угла зрения на одно и то же явление, но это имело большие последствия.<br>В наибольшей мере Локк отошел от меркантилизма в отношении к сельскому хозяйству… Объявив землю первым источником богатства, Локк предложил заменить все налоги единым налогом на землю».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Майбурд Е. М.''' Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 106–107.</small>
 
  
 
<h3><center>Петро Іванович Юхименко (нар. 1952 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Найвідоміший філософ XVII ст., один із фаворитів матеріалістичної теорії пізнання, Джон Локк чітко сформулював те, що можна назвати загальним правилом кількісної теорії. Свою думку він висловлював в опублікованому в 1691 р. творі «Деякі думки про наслідки зниження проценту і підвищення цінностей грошей» приблизно так: якщо пропозиція грошей збільшується, то ціни на всі товари зростають. Його твердження, що рівень цін завжди пропорційний кількості грошей, розуміється з врахуванням «швидкості їх обігу». Коефіцієнт пропорційності у кожному випадку, зрозуміло, залежить від обсягу торгівлі. Тому навряд чи можна назвати цей висновок теоретичним досягненням, проте він корисний для теорії тим, що підкреслює функцію грошей як засобу обігу. Порівнюються два потоки: загальна кількість грошей в обігу за даний проміжок часу і сукупний обсяг торгівлі за цей же час, і таким чином демонструється, що абсолютна кількість грошей не має ніякого значення з точки зору багатства нації. Висновок про відсутність «внутрішньої» цінності грошей був руйнівним для меркантилістських принципів, хоча Локк залишався меркантилістом, так як вважав, що будь-якій країні вигідно мати в запасі грошей більше, ніж має інша країна».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Юхименко П. І.''' Монетаризм: теорія і практика : монографія / П. І. Юхименко. – Київ : Кондор, 2006. – С. 10.</small>
 
<h3><center>Петро Іванович Юхименко (нар. 1952 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Найвідоміший філософ XVII ст., один із фаворитів матеріалістичної теорії пізнання, Джон Локк чітко сформулював те, що можна назвати загальним правилом кількісної теорії. Свою думку він висловлював в опублікованому в 1691 р. творі «Деякі думки про наслідки зниження проценту і підвищення цінностей грошей» приблизно так: якщо пропозиція грошей збільшується, то ціни на всі товари зростають. Його твердження, що рівень цін завжди пропорційний кількості грошей, розуміється з врахуванням «швидкості їх обігу». Коефіцієнт пропорційності у кожному випадку, зрозуміло, залежить від обсягу торгівлі. Тому навряд чи можна назвати цей висновок теоретичним досягненням, проте він корисний для теорії тим, що підкреслює функцію грошей як засобу обігу. Порівнюються два потоки: загальна кількість грошей в обігу за даний проміжок часу і сукупний обсяг торгівлі за цей же час, і таким чином демонструється, що абсолютна кількість грошей не має ніякого значення з точки зору багатства нації. Висновок про відсутність «внутрішньої» цінності грошей був руйнівним для меркантилістських принципів, хоча Локк залишався меркантилістом, так як вважав, що будь-якій країні вигідно мати в запасі грошей більше, ніж має інша країна».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Юхименко П. І.''' Монетаризм: теорія і практика : монографія / П. І. Юхименко. – Київ : Кондор, 2006. – С. 10.</small>

Версія за 13:40, 25 жовтня 2022

Locke.jpg

Локк (Лок) Джон

Locke John
(29 серпня 1632 – 28 жовтня 1704) –
англійський філософ, політичний діяч другої половини XVII ст.,
ідеолог партії вігів, засновник ідейно-політичної доктрини лібералізму.
В економічних працях виклав найбільш загальні принципи політичної економії.
Представник пізнього меркантилізму.






Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Джона Локка


Твори


Література


Фотогалерея