Відмінності між версіями «Мерсьє де ла Рів’єр Поль-П’єр»
Матеріал з Історія економічної теорії
Admin (обговорення • внесок) м (Заміна тексту — „right|110px<br><br />“ на „right|110px<br />“) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Біографічних даних про відомого представника школи фізіократів П’єра-Поля Мерсьє де ла Рів’єра в літературних джерелах існує обмаль. Відомо, що Мерсьє де ла Рів’єр (іноді згадується як Лемерсьє) народився у 1720 р.; був суддею, з 1747 – радником паризького парламенту, у 1758 призначений інтендантом Мартиніки; написав працю, в якій сформульовані основні теоретичні позиції школи фізіократів; у якості радника у 1767 р. запрошувався Катериною II до Росії. Про нього із захопленням писав Дюпон де Немур. Працю Мерсьє де ла Рів’єра високо оцінював засновник та редактор «Енциклопедії, або тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел», французький філософ Дені Дідро. Вольтер навпаки висміяв його погляди у праці «L’homme aux quarante ecus». | <spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Біографічних даних про відомого представника школи фізіократів П’єра-Поля Мерсьє де ла Рів’єра в літературних джерелах існує обмаль. Відомо, що Мерсьє де ла Рів’єр (іноді згадується як Лемерсьє) народився у 1720 р.; був суддею, з 1747 – радником паризького парламенту, у 1758 призначений інтендантом Мартиніки; написав працю, в якій сформульовані основні теоретичні позиції школи фізіократів; у якості радника у 1767 р. запрошувався Катериною II до Росії. Про нього із захопленням писав Дюпон де Немур. Працю Мерсьє де ла Рів’єра високо оцінював засновник та редактор «Енциклопедії, або тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел», французький філософ Дені Дідро. Вольтер навпаки висміяв його погляди у праці «L’homme aux quarante ecus». | ||
</p> | </p> | ||
− | Як свідчать джерела, Мерсьє розпочав дослідження напередодні свого призначення губернатором Мартиніки. Після повернення з Мартиніки (посаду втратив внаслідок скарг французьких купців та промисловців на дозвіл англійцям вести торгівлю на острові) він продовжив дослідження і врешті-решт написав книгу «L’Ordere naturel et essentiel des sociétés politiques» («Природний і необхідний порядок політичних суспільств», «Природний лад політичних суспільств»), яка була видана в Парижі у 1767 р. і містила систематичний виклад з точки зору вчення '''[[Кене Франсуа|<span style="color:#3366bb">Ф. Кене</span>]]''' основних питань державного управління та суспільного устрою. Висловлюючи своє особисте ставлення, видатний австрійський економіст Й. Шумпетер пише: «Пьер-Поль Мерсье де ла Ривьер …, чья импульсивность или плохие манеры привлекли к нему больше внимания, чем он заслуживал, был автором … учебника под названием: L`Ordere naturel et essentiel des soсiétés politiques («Естественный и необходимый порядок, присущий политическим обществам». 1767; переиздан с полезным предисловием Э. Депитра в 1909 г.). Дюпон де Немур перепечатал извлечения из книги с заглавием, отражающим настроение всей группы: «О происхождении и развитии новой науки» (De l`origine et des progrés d`une science nouvelle. 1768). Первые тридцать пять глав работы Мерсье посвящены темам политической теории; его интересовала главным образом концепция «легального деспотизма» Кенэ, который в действительности вовсе не являлся деспотизмом. Вопросами экономики, занимающими остальные девять глав, можно пренебречь» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 289). Між тим, '''[[Сміт | + | Як свідчать джерела, Мерсьє розпочав дослідження напередодні свого призначення губернатором Мартиніки. Після повернення з Мартиніки (посаду втратив внаслідок скарг французьких купців та промисловців на дозвіл англійцям вести торгівлю на острові) він продовжив дослідження і врешті-решт написав книгу «L’Ordere naturel et essentiel des sociétés politiques» («Природний і необхідний порядок політичних суспільств», «Природний лад політичних суспільств»), яка була видана в Парижі у 1767 р. і містила систематичний виклад з точки зору вчення '''[[Кене Франсуа|<span style="color:#3366bb">Ф. Кене</span>]]''' основних питань державного управління та суспільного устрою. Висловлюючи своє особисте ставлення, видатний австрійський економіст Й. Шумпетер пише: «Пьер-Поль Мерсье де ла Ривьер …, чья импульсивность или плохие манеры привлекли к нему больше внимания, чем он заслуживал, был автором … учебника под названием: L`Ordere naturel et essentiel des soсiétés politiques («Естественный и необходимый порядок, присущий политическим обществам». 1767; переиздан с полезным предисловием Э. Депитра в 1909 г.). Дюпон де Немур перепечатал извлечения из книги с заглавием, отражающим настроение всей группы: «О происхождении и развитии новой науки» (De l`origine et des progrés d`une science nouvelle. 1768). Первые тридцать пять глав работы Мерсье посвящены темам политической теории; его интересовала главным образом концепция «легального деспотизма» Кенэ, который в действительности вовсе не являлся деспотизмом. Вопросами экономики, занимающими остальные девять глав, можно пренебречь» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 289). Між тим, '''[[Сміт Адам|<span style="color:#3366bb">Сміт</span>]]''' схвально ставився до праці відомого фізіократа. |
Мерсьє де ла Рів’єр у своїй праці намагався створити філософію держави. Епіграфом до своєї книги він обрав вислів із «Traité de Morale» французького релігійного філософа Ніколя Мальбранша: «L’Ordre est la loi inviolable des esprits; etriean n’est reglé, sil n’y est conforme». Основна частина праці присвячена питанням політичної теорії, питанням економічним присвячені тільки останні 9 глав. Найбільш повно економічні погляди автора можуть бути представлені у вигляді наступних тез. Людина – це є істота, яка призначена природою для життя у суспільстві. Суспільство існує в умовах, де немає прав без обов’язків, а обов’язків без прав. Оскільки люди наділені природою різними здібностями, то це обумовлює їх станову нерівність. Індивідуальна власність на продукти землі обумовлює необхідність індивідуальної власності на саму землю. Збільшення багатства необхідно для зростання народонаселення, що можливо лише за умови збільшення виробництва продуктів. Король оподатковує громадян, оскільки сам є таким же співвласником їх власності, як і вони самі. Тобто податок на майно – це не податок, а доля монарха у прибутках від спільного майна. Монарх отримує долю з чистого продукту. Уряд існує для захисту права власності. Встановлення будь-якої фіксованої суми податку є несправедливим як по відношенню до монарха, так і по відношенню до землевласників, оскільки обсяг чистого продукту змінюється в залежності від погодних умов. Тому найбільш прийнятною формою оподаткування є пропорційна участь у чистому продукті. З кожної жниви необхідно виділяти витрати виробництва, оскільки саме вони є головним елементом нового багатства, а надлишок повинен бути розподілений між землевласниками і королем. Податки повинні стягуватися тільки безпосередньо з землі і ніяких інших об’єктів або суб’єктів оподаткування бути не повинно. Автор праці висловлюється також на захист конкуренції та свободи внутрішньої та міжнародної торгівлі. Промисловість та торгівля, на його думку, самі по собі є непродуктивними, вони тільки переміщують цінності із одних рук в інші, не збільшуючи їх суми. Тобто продуктивною є лише землеробська праця, здатна створити «чистий продукт», який власне і формує дохід нації. Таким чином, головним економічним ідеалом нації повинно бути примноження її «чистого продукту». | Мерсьє де ла Рів’єр у своїй праці намагався створити філософію держави. Епіграфом до своєї книги він обрав вислів із «Traité de Morale» французького релігійного філософа Ніколя Мальбранша: «L’Ordre est la loi inviolable des esprits; etriean n’est reglé, sil n’y est conforme». Основна частина праці присвячена питанням політичної теорії, питанням економічним присвячені тільки останні 9 глав. Найбільш повно економічні погляди автора можуть бути представлені у вигляді наступних тез. Людина – це є істота, яка призначена природою для життя у суспільстві. Суспільство існує в умовах, де немає прав без обов’язків, а обов’язків без прав. Оскільки люди наділені природою різними здібностями, то це обумовлює їх станову нерівність. Індивідуальна власність на продукти землі обумовлює необхідність індивідуальної власності на саму землю. Збільшення багатства необхідно для зростання народонаселення, що можливо лише за умови збільшення виробництва продуктів. Король оподатковує громадян, оскільки сам є таким же співвласником їх власності, як і вони самі. Тобто податок на майно – це не податок, а доля монарха у прибутках від спільного майна. Монарх отримує долю з чистого продукту. Уряд існує для захисту права власності. Встановлення будь-якої фіксованої суми податку є несправедливим як по відношенню до монарха, так і по відношенню до землевласників, оскільки обсяг чистого продукту змінюється в залежності від погодних умов. Тому найбільш прийнятною формою оподаткування є пропорційна участь у чистому продукті. З кожної жниви необхідно виділяти витрати виробництва, оскільки саме вони є головним елементом нового багатства, а надлишок повинен бути розподілений між землевласниками і королем. Податки повинні стягуватися тільки безпосередньо з землі і ніяких інших об’єктів або суб’єктів оподаткування бути не повинно. Автор праці висловлюється також на захист конкуренції та свободи внутрішньої та міжнародної торгівлі. Промисловість та торгівля, на його думку, самі по собі є непродуктивними, вони тільки переміщують цінності із одних рук в інші, не збільшуючи їх суми. Тобто продуктивною є лише землеробська праця, здатна створити «чистий продукт», який власне і формує дохід нації. Таким чином, головним економічним ідеалом нації повинно бути примноження її «чистого продукту». |
Версія за 13:25, 25 листопада 2019
Мерсьє де ла Рів’єр (Лемерсьє) Поль-П’єр
Mercier (Lemercier) de La Rivière de Saint-Médard Pierre-Paul
1719 (1720) – 1793(1794) – французький економіст другої половини XVIII ст.,
теоретик школи фізіократів.
Mercier (Lemercier) de La Rivière de Saint-Médard Pierre-Paul
1719 (1720) – 1793(1794) – французький економіст другої половини XVIII ст.,
теоретик школи фізіократів.
Відомі вчені та авторитетні джерела про Поля П’єра Мерсье де ла Рівьера