Відмінності між версіями «Гурне Жан Клод Марі Венсан де»
Матеріал з Історія економічної теорії
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) м (Заміна тексту — „right|110px<br><br />“ на „right|110px<br />“) |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
На жаль, погляди Венсана де Гурне не знайшли відображення у традиційних наукових публікаціях (хоча він у якості інтенданта торгівлі написав цілий ряд доповідей та записок і писав примітки до перекладів англійських робіт з економіки). Він здійснив переклад творів англійських авторів Чайлда (Child) та Томаса Калперера (Culpeper). Дещо з написаного Гурне стало відомо завдяки зусиллям його учнів. Так, у 1769 р. вийшла книга Андре Мореллє (Andre Morellet) “Memoiré sur la situation actuelle de la Compagnie des Indes”, в яку автор включив роздуми Гурне з цього приводу (“Observations sur I’Etat de la Compagnie des Indes”), написані ним за пропозицією французького уряду у 1755 р. У праці Форбонне (також учня Гурне) “Examen des avantages et des disavantages de la prohibition des toiles peintes” (1755 р.) відтворені роздуми Венсана де Гурне про відміну заборони на “toiles peintes” у Франції. Як зазначають дослідники, вплив Венсана де Гурне яскраво виявляється в усіх публікаціях представників школи. Його погляди детально викладено у «похвальному слові», яке присвятив Венсану де Гурне його учень та друг, знаменитий А. Р. Ж. Тюрго («Eloge de Vincent de Gournay»). «Похвальне слово Венсану де Гурне» вийшло після смерті Гурне, який помер на сорок сьомому році життя 27 червня 1759 р. Похвальні слова на адресу Гурне, які яскраво і влучно визначають бачення місця Венсана де Гурне в історії економічної думки, знаходимо і в «Истории экономического анализа» Й. Шумпетера: «Он был незаурядным человеком такого типа, какой редко встречается за пределами Англии. Однако его огромные заслуги перед экономической наукой нелегко охарактеризовать. Они не представлены в виде публикаций … Его письма и различные высказывания … не могут в достаточной мере показать значение его деятельности для истории нашей науки. Нам хорошо известно, какую роль он играл в формировании мнения относительно экономической политики, оказывая определяющее влияние на некоторые лучшие умы века; нам также в общих чертах известно, в защиту каких принципов он выступал: он ратовал за ослабление оков государственного контроля, за умеренный протекционизм и т. п. Однако мы можем только почувствовать или воссоздать по нескольким указаниям его формирующее влияние на экономический анализ. Он как бы назначал себя наставником своих друзей, которых умел выбирать, и как хороший наставник сам отступал на второй план, направив обучение своих подопечных в заданных направлениях. Два факта доказывают его право на нашу благодарность: его успешная пропаганда работы Кантильона и его вклад в экономическое образование Тюрго. Однако под этими двумя пиками его заслуг должно располагаться широкое «плоскогорье». Этот человек, никогда не учивший в буквальном смысле слова, вероятно, был одним из величайших учителей в экономической науке – учителем в самом высоком значении слова, Учителем с большой буквы. Следовательно, он, очевидно, заслужил то место, которое ему традиционно предоставляет практически каждый учебник по истории экономической науки или экономической мысли, какими бы ни были факты, это подтверждающие. Его имя присутствует во всей литературе по физиократии» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 316–317). | На жаль, погляди Венсана де Гурне не знайшли відображення у традиційних наукових публікаціях (хоча він у якості інтенданта торгівлі написав цілий ряд доповідей та записок і писав примітки до перекладів англійських робіт з економіки). Він здійснив переклад творів англійських авторів Чайлда (Child) та Томаса Калперера (Culpeper). Дещо з написаного Гурне стало відомо завдяки зусиллям його учнів. Так, у 1769 р. вийшла книга Андре Мореллє (Andre Morellet) “Memoiré sur la situation actuelle de la Compagnie des Indes”, в яку автор включив роздуми Гурне з цього приводу (“Observations sur I’Etat de la Compagnie des Indes”), написані ним за пропозицією французького уряду у 1755 р. У праці Форбонне (також учня Гурне) “Examen des avantages et des disavantages de la prohibition des toiles peintes” (1755 р.) відтворені роздуми Венсана де Гурне про відміну заборони на “toiles peintes” у Франції. Як зазначають дослідники, вплив Венсана де Гурне яскраво виявляється в усіх публікаціях представників школи. Його погляди детально викладено у «похвальному слові», яке присвятив Венсану де Гурне його учень та друг, знаменитий А. Р. Ж. Тюрго («Eloge de Vincent de Gournay»). «Похвальне слово Венсану де Гурне» вийшло після смерті Гурне, який помер на сорок сьомому році життя 27 червня 1759 р. Похвальні слова на адресу Гурне, які яскраво і влучно визначають бачення місця Венсана де Гурне в історії економічної думки, знаходимо і в «Истории экономического анализа» Й. Шумпетера: «Он был незаурядным человеком такого типа, какой редко встречается за пределами Англии. Однако его огромные заслуги перед экономической наукой нелегко охарактеризовать. Они не представлены в виде публикаций … Его письма и различные высказывания … не могут в достаточной мере показать значение его деятельности для истории нашей науки. Нам хорошо известно, какую роль он играл в формировании мнения относительно экономической политики, оказывая определяющее влияние на некоторые лучшие умы века; нам также в общих чертах известно, в защиту каких принципов он выступал: он ратовал за ослабление оков государственного контроля, за умеренный протекционизм и т. п. Однако мы можем только почувствовать или воссоздать по нескольким указаниям его формирующее влияние на экономический анализ. Он как бы назначал себя наставником своих друзей, которых умел выбирать, и как хороший наставник сам отступал на второй план, направив обучение своих подопечных в заданных направлениях. Два факта доказывают его право на нашу благодарность: его успешная пропаганда работы Кантильона и его вклад в экономическое образование Тюрго. Однако под этими двумя пиками его заслуг должно располагаться широкое «плоскогорье». Этот человек, никогда не учивший в буквальном смысле слова, вероятно, был одним из величайших учителей в экономической науке – учителем в самом высоком значении слова, Учителем с большой буквы. Следовательно, он, очевидно, заслужил то место, которое ему традиционно предоставляет практически каждый учебник по истории экономической науки или экономической мысли, какими бы ни были факты, это подтверждающие. Его имя присутствует во всей литературе по физиократии» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 316–317). | ||
− | [[Файл:PodpisKurylenko.png|right|110px]] | + | [[Файл:PodpisKurylenko.png|right|110px]]<br /> |
</spoiler> | </spoiler> |
Версія за 03:43, 18 листопада 2019
Гурне Жан Клод Марі Венсан (Вінцент) де
Gournay Jacques Claude Marie Vincent de
(28 травня 1712 – 27 червня 1759) –
французький економіст середини XVIII ст.
Gournay Jacques Claude Marie Vincent de
(28 травня 1712 – 27 червня 1759) –
французький економіст середини XVIII ст.
Відомі вчені та авторитетні джерела про Венсана де Гурне