Мальтус Томас Роберт

Мальтус (Малтус) Томас Роберт

Malthus Thomas Robert
(13 лютого 1766 – 23 грудня 1834) –
англійський економіст кінця XVIII – першої половини XIX ст.,
представник класичної політичної економії.

Життя та діяльність

Народився Томас Мальтус 13 (за іншими дними 17) лютого 1766 р. поблизу Лондона, в Рукері, у графстві Сурей. Він був сьомою дитиною (всього в родині було вісім дітей) і другим сином дрібного землевласника (сквайра) Даніеля Мальтуса. Томас Мальтус як другий син у родині не мав права на спадок, оскільки в англійських родинах майно не ділилося між дітьми – його цілком наслідував старший з синів. Проте він отримав чудову освіту, незважаючи на прикрі фізичні вади – заячу губу та розколоте піднебіння, які могли стати перешкодою для просування вгору по щаблях церковної ієрархії. Його готували, за звичаєм тих часів, для духовної кар’єри. Початкову освіту Т. Мальтус отримав дома. Хоча батько Томаса Роберта не уявляв для свого сина іншого життєвого шляху, як кар’єра англіканського священнослужителя, він відправив його спочатку до дисентерської (дисентери – англ. dissenters, від лат. dissentio – не погоджуюсь, одна з розповсюджених в Англії XVI–XVIII ст. назв осіб, що відступають від офіційного віросповідання) духовної академії у Ворингтоні. Там хлопчика віддали під опіку Джілберта Вейкфілда, високоосвіченої і суперечливої постаті в унітарній церкві, який згодом помер, потрапивши у в’язницю за висловлювання проти війни з Францією, які було розцінено як заклики до антиурядового бунту. У 1782–1784 рр. Томас Мальтус навчається у Ворингтоні та у домі Вейкфілда, в Бремкоті, графство Ноттінгемшир. З 1784 р. він продовжує навчання у коледжі Ісуса у Кембриджі, де його наставником був Вільям Френд, який, як і Вейкфілд, був унітаристом і так само мав неортодоксальні погляди на релігію та політику, що урешті-решт призвело до його вигнання з університету (Див.: Мальтус Т. Р. Дослідження закону народонаселення : пер. з англ. / Т. Р. Мальтус. – Київ : Основи, 1998. – С. 8). Про вплив реформаторських ідей дисентерів на Т. Мальтуса у студентські роки інформації не має, проте відомо, що він ніколи пізніше не виявляв до них негативного ставлення. Студентом Кембриджу Мальтус був з 1784 по 1788 рр. Під час навчання Т. Мальтус виявив особливі здібності до математики і став дев’ятим у списку випускників, які особливо відзначилися на іспиті з математики. Про його досягнення у навчанні свідчить також той факт, що у 1793 р. Томаса Мальтуса було обрано членом Наукового товариства коледжу Ісуса. Після закінчення навчання у Кембриджі Мальтус прийняв духовний сан і був призначений вікарієм в Оквуд, неподалік від батьківського дому в Суреї. Багато часу Томас проводив у Олбері-хаус (маєтку батька). Саме там вони з батьком вели постійні дискусії на філософські та політичні теми. «Как и многие джентльмены, – пише Р. А. Хайлбронер, – ценившие знания никак не меньше отдыха, Даниель Мальтус ни от чего не получал такого удовольствия, как от хорошого спора, и чаще всего оппонентом ему служил его одаренный сын, достопочтенный Томас Роберт Мальтус» (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – С. 96). «Как это ни странно, – зазначає А. В. Анікін – старик был энтузиастом и оптимистом, а молодой человек – скептиком и пессимистом» (Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 244). Даніель Мальтус був другом Юма та палким прихильником Руссо. Даніель Мальтус, як повідомляв «Журнал джентльмена» після його смерті у 1800 р., «был человеком эксцентричным в буквальном смысле этого слова» (Цит. за: Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – С. 96). Одна з суперечок між батьком і сином Мальтусами виникла навколо нарису «Розвідка про політичну справедливість та її вплив на мораль і щастя» філософа та романіста Вільяма Годвіна, дуже популярного у другій половині 1790-х років. Підшукуючи аргументи для бесіди з батьком, Томас Роберт почав записувати свої думки. Даніель Мальтус був настільки вражений ідеями сина, що запропонував ознайомити з ними публіку, надрукувавши ці матеріали. У 1798 р. Мальтус анонімно публікує невеликий памфлет «An Essay on the Principle of Population, as it affects the Future Improvement of Society, with Remarks on the Speculations of Mr. Godwin, M. Condorcet and Other Writers» («Дослідження закону народонаселення в тому плані, як останнє впливає на майбутнє вдосконалення суспільства, з критичними зауваженнями щодо ідей, висловлених панами Годвіном, Кондорсе та іншими авторами»).

«Мальтус, – як зазначає М. Блауг, – был не первым автором, который обратил внимание на очевидный факт, что рост населения в конечном счете ограничен предложением продовольствия. Но он был, по существу, первым, кто донес это до читателей при помощи простой и яркой метафоры: население, когда ему позволено расти без ограничения, увеличивается в геометрической прогрессии, в то время как предложение продовольствия может в лучшем случае увеличиваться в арифметической прогрессии… Значительное влияние этой работы было обусловлено как общими следствиями ее идей, так и непосредственно основным сильным тезисом. Руссо, Годвин и Кондорсе – три автора из многих, кого упоминал Мальтус – считали, что доброй воли и образования достаточно для установления совершенного социального порядка. Основной целью работы Мальтуса было опровержение их утверждений» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 187–188).

Мальтус пояснював, що злидні і пороки спричиняються фундаментальним законом природи, який ніяк не залежить від інституційних реформ та законодавчої діяльності. Публікація мала великий резонанс.

У 1799 р. Т. Мальтус разом із друзями подорожує Норвегією, Швецією та Німеччиною, де також збирає додатковий матеріал з проблем народонаселення. У 1800 р. він публікує «An Investigation of the Cause of the Present High Price of Provisions, Containing an illustration of the nature and limits of fair price in time of scarcity and its application to the particular circumstances of the country» («Розвідка про причини високих цін на харчові продукти...»), а у 1803 р. – друге і набагато розширеніше видання «Дослідження закону народонаселення…» вже під своїм ім’ям. Ця праця робить його відомим широкому загалу. «Наиболее известным представителем общественных наук XIX столетия был не Давид Рикардо и не Карл Маркс, но Роберт Мальтус. По существу, его известность опиралась на одну большую работу, «Опыт о законе народонаселения и его воздействии на будущее улучшение общества с замечаниями о построениях Годвина, Кондорсе и других писателей»… Мальтус одновременно объяснил существование бедности, подверг сомнению панацеи, предлагаемые мечтательными реформаторами, и предоставил критерий решения всех вопросов политики в отношении «трудовой бедноты». Поэтому неудивительно, что Мальтус мгновенно достиг широкой известности, однако столь же мгновенно его постигла дискредитация… Мальтус стал олицетворять собой «мрачную науку» политической экономии, которую презирали столь многие реформаторы и ученые. Впоследствии, когда они нападали на экономическую науку, роль «злодея» часто отводилась именно Мальтусу, а не Адаму Смиту или Рикардо», – пише Блауг (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 187, 188). Проте влучним є зауваження Й. Шумпетера: «Человека, чья работа возбуждала умы людей и вызывала столь страстные оценки, уже нельзя считать посредственностью» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 2. – С. 631).

«Біографічні дані, – зазначає професор Школи суспільних наук Сасекського університету Доналд Вінч, – засвідчують, що Мальтус за своїм темпераментом не був схильний до суперечок і виступав проти крайнощів у будь-якій сфері. Обачність та поміркованість характеру пояснює, чому він завжди боровся проти радикалізму й утопій, хоча така його позиція має й глибше інтелектуальне коріння. В ньому поєднується консеквенціалізм утилітарного погляду на мораль зі схильністю до ньютонівських аналогій, заснованих на математиці, балістиці, тяжінні, пружинах та силах рівноваги. Коли суспільні проблеми розглядаються за аналогією з проблемами диференціального числення, тоді вибір максимального чи мінімального варіанту здійснюється через врівноваження протидіючих сил, через регуляцію граничних величин (а не за принципом «усе–або–нічого»). З цього погляду Малтусове «Дослідження…» можна читати як прикладний трактат про оптимальні методи логічного мислення в моралі або в суспільних науках, де наведено чимало прикладів із багатої літератури про всілякі засоби від бідності з метою проілюструвати помилки та помилкові висновки» (Мальтус Т. Р. Дослідження закону народонаселення. – С. 26).

Але, як звертає увагу А. В. Анікін, посилаючись на спогади сучасників Мальтуса, у повсякденному житті він був «…общительным и даже приятным человеком: его дружба с Рикардо это косвенно подтверждает. Он отличался удивительной уравновешенностью и спокойствием духа, никто никогда не видел его рассерженным, слишком радостным или слишком угнетенным. Такой характер позволял ему с равнодушием (может быть, и показным) выносить хулу, которой он подвергался за свои жестокие взгляды» (Аникин А. В. Юность науки. – С. 245).

У 1803 р. Томас Роберт Мальтус був призначеним парохом у Вейлзбі, графство Лінколншир. Ця посада забезпечила йому вагомий прибуток.

У 1804 р. Мальтус одружився з Герієт Екерсол. Шлюб був щасливим, у подружжя народилося троє дітей. Через рік після одруження (1805 р.) Мальтус отримує кафедру професора сучасної історії та політичної економії (професора загальної історії, політики, комерції та фінансів) у новоствореному Коледжі Ост-Індійської компанії в Гейлібері (Haileybury), призначеному готувати чиновників для майбутньої служби в Індії. Це було перше подібне призначення в Англії. У коледжі він також виконує обов’язки священика. 1811 роком біографи датують початок листування та дружби Томаса Мальтуса з Давідом Рікардо.

У 1819 р. Мальтуса було обрано членом королівського товариства, у 1833 р. – членом Французької академії. У 1831 р. він започаткував Клуб політичної економії, а у 1834 р. – став членом-засновником Лондонського статистичного товариства. Помер Томас Мальтус від хвороби серця 29 грудня 1934 р. «в год отмены старого Закона о бедных и принятия нового, который, можно сказать, был вдохновлен его произведениями» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 190), похований в абатстві Бет (Bath Abbey).

Окрім своєї основної праці «As Essay on the Principle of Population, As It Affects the Future Improvement of Society» («Дослідження закону народонаселення», 1798 р.), шість видань якої вийшло ще за життя автора, Т. Р. Мальтус є автором цілої низки праць з економічних питань. Зокрема, це «Observations on the Effects of the Corn Laws» («Дослідження про наслідки хлібних законів», 1814 р.), «An Inquiry into the Nature and Progress of Rent» («Розвідка про природу та зростання ренти», 1815 р.), «Principles of Political Economy, Considered with a View to their Practical Application» («Принципи політичної економії, розглянуті в плані їх практичного застосування», 1820 р.), «The Measure of Value Stated and Illustrated» («Міра вартості, встановлена й проілюстрована», 1823 р.), «Definitions in Political Economy», («Визначення в політичній економії»,1827 р.) та ін.

Після виходу у світ «Багатства народів» А. Сміта наступні двадцять років, за визначенням Ш. Жіда та Ш. Ріста, були цілком безплідними для економічної науки (Див.: Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – С. 104). Початок нового періоду у розвитку економічної науки багато дослідників пов’язують з публікацією праці Т. Р. Мальтуса «Дослідження закону народонаселення». «Работу Мальтуса, – зазначає автор посібника з історії економічних вчень професор А. В. Холопов, – можно рассматривать в известной степени и как полемику с А. Смитом, и как развитие его идей. Если Смит давал ответ на вопрос, как увеличить богатство народов, то Мальтус показывает, какие препятствия задерживали до сих пор возрастание благосостояния людей и можно ли, полностью или отчасти, устранить эти препятствия» (Холопов А. В. История экономических учений : учеб. пособие / А. В. Холопов. – 2-е изд., доп. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 136). Мальтус був не першим, хто писав про демографічні проблеми, але він перший запропонував теорію, що описувала закономірності зміни чисельності населення. Автор «Дослідження закону народонаселення» вперше виступив із запереченням поширеної думки про те, що шляхом соціального реформування суспільство може бути удосконалено. Мальтус запропонував ідеї, які згодом використали інші економісти – представники різних шкіл. Наприклад, А. Сміт вважав, що матеріальне багатство суспільства – це відношення між обсягом предметів споживання та чисельністю населення, тому основну увагу він приділив, насамперед, вивченню умов зростання обсягу виробництва. Питання, пов’язані зі зміною чисельності населення, Сміт не розглядав. Розв’язання цієї задачі взяв на себе Т. Мальтус. Звертаючись до проблеми збільшення виробництва засобів існування, він робить висновок, що це зростання не може існувати у тій самій пропорції, що і зростання населення. Мальтус фактично формулює закон «спадної родючості ґрунтів», стверджуючи, що при обмеженості родючих земель зростання виробництва продовольства можливо досягти лише шляхом покращення раніше зайнятих земель, при цьому віддача від них буде постійно зменшуватися. На думку Т. Мальтуса, швидке, без будь-яких обмежень, зростання населення неминуче призведе до неможливості задовольнити його потребу у засобах існування. Таким чином, Мальтус вперше звернув увагу на закономірності зростання чисельності населення і фактично поклав початок демографії як науки.

Трактат Томаса Мальтуса «Дослідження закону народонаселення» продовжує бути предметом дискусій і сьогодні. Кожне нове покоління дослідників заново відкриває для себе теорію Мальтуса і знаходить ідеї, співзвучні часу та їхнім поглядам. Сучасний американський вчений Ф. В. Елуелл з Роджерського університету, прочитавши перше видання 1798 р. праці Мальтуса, був настільки здивований невідповідністю першоджерела і коментарів різних дослідників до нього, що зробив власне дослідження теорії Мальтуса. Він зазначив, що у сучасній інтелектуальній історії можливо тільки Маркс був настільки невірно зрозумілим, як Мальтус. «Одна из причин, – писав Елуелл, – по которой Мальтус подвергся столь превратной трактовке, состоит в политизированном восприятии его аргументов. Коммунисты и социалисты ненавидят Мальтуса потому, что он утверждал будто неравенство коренится в самой природе человека и что простая политическая реформа никогда не приведет к справедливому обществу, основанному на равенстве. Капиталисты и консерваторы осуждают его за то, что он открыто отвергал возможность неограниченного индустриального роста» (Цит. за: Ковалев Е. В. Зловещее предсказание Т. Р. Мальтуса / Е. В. Ковалев // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 1. – С. 35).

«Самым значительным вкладом Мальтуса в науку, – зазначає Д. Р. Уейр, – является… то, что ему удалось предугадать демографические последствия смены технологий и неизбежное воздействие численности населения на уровень жизни. Теория народонаселення Мальтуса продолжает оказывать влияние на экономическую мысль и сегодня – ее отголоски мы встречаем и в публицистике, и в политических дискуссиях, и в экономическом моделировании, тогда как многие классические теории того времени, например трудовая теория ценности, давно уже сошли со сцены» (Уэйр Д. Р. Теория народонаселення Мальтуса / Д. Р. Уэйр // Экономическая теория : пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена ; науч. ред. В. С. Автономов. – Москва : ИНФРА-М, 2004. – С. 493).

Економічні ідеї Томаса Мальтуса не обмежуються лише теорією народонаселення. Як зазначає М. Блауг, який включає ім’я Т. Мальтуса до списку 100 видатних економістів до Кейнса, «в то время как известность Мальтуса при жизни была обусловлена в основном его теорией народонаселения, современная репутация Мальтуса среди экономистов основана больше на его возражениях против рынков Сэя и современной ему рикардианской доктрины невозможности общего перенасыщения товарами. Кейнс приветствовал Мальтуса как предшественника, и велись бесконечные споры о том, были ли взгляды Мальтуса относительно перенасыщений товарами – или, как мы в настоящее время говорим, депрессией деловой активности – в его «Принципах политической экономии»… простым смешением идей или удивительно проницательным предвидением проблемы недостаточности эффективного спроса» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 189–190).

Відомі вчені та авторитетні джерела проТомаса Роберта Мальтуса

Давид Рікардо (1772–1823) – англійський економіст, класик політичної економії

«В 1815 г. Мальтус в своем «Исследовании о природе и развитии ренты» и анонимный автор, член университетской коллегии в Оксфорде, в «Опыте о приложении капитала к земле» опубликовали почти в одно и то же время правильную теорию ренты. Без знакомства с ней нельзя понять влияние роста богатства на прибыль и заработную плату или дать удовлетворительную картину влияния налогов на различные классы общества, особенно когда предметом обложения служат продукты, получаемые непосредственно с поверхности земли. Адам Смит и другие талантливые экономисты… не имея правильного представления о началах ренты, проглядели, как мне кажется, многие важные истины, которые могут быть раскрыты лишь тогда, когда сущность ренты вполне постигнута».
     Рикардо Д. Сочинения / Давид Рикардо. – Москва : Госполитиздат, 1955. – Т. 1 : Начала политической экономии и налогового обложения / ред. пер. М. Н. Смит. – С. 30–31.

Джон Стюарт Мілль (1806–1873) – британський філософ і економіст

«Теория, суть которой состоит в том, что, как бы далеко в будущее непрерывная борьба ни отодвигала нашу гибель, прогресс общества должен «прекратиться, наткнувшись на мель нищеты», далекая от того, чтобы стать нечестивым изобретением Мальтуса, как это считали многие до сих пор, была определенно или в скрытой форме подтверждена наиболее выдающимися предшественниками последнего, и успешно с ней бороться можно только на основе выдвинутых им принципов. До того как было обращено внимание на закономерности развития населения в качестве главного фактора, определяющего уровень вознаграждения за труд, рост населения рассматривался практически как постоянный показатель; предполагалось, что во всех случаях при естественном и нормальном положении дел в обществе должно происходить постоянное увеличение численности населения.
Отсюда вытекала необходимость постоянного увеличения объема жизненных средств для обеспечения благоприятных физических условий существования основной массы человечества. Публикация «Опыта» Мальтуса открыла новую эру в подходе к данному вопросу, и, несмотря на признанные ошибки, содержавшиеся в первом издании, немногие авторы проделали более того, что сделал сам автор в последующих изданиях книги, для распространения этих более справедливых и обнадеживающих взглядов на будущее.
Даже при поступательном развитии капитала в старых странах сознательное или благоразумное ограничение численности населения является необходимым для предупреждения такого положения, при котором увеличение этой численности будет опережать рост капитала и условия существования самых низших классов общества станут ухудшаться».
     Милль Дж. С. Основы политической экономии с некоторыми приложениями к социальной философии / Джон Стюарт Милль. – Москва : ЭКСМО, 2007. – С. 764–765.

Карл Маркс (1818–1883) – німецький економіст, філософ, соціолог

«Коли читач згадає про Мальтуса, праця якого «Essay on Population» вийшла у 1798 р., то я нагадаю, що ця праця у своїй первісній формі є не що інше, як школярськи-поверховий і попівськи-пишномовний плагіат з Дефо, сера Джеймса Стюарта, Таунсенда, Франкліна, Уоллеса і т. д. і не містить у собі жодного самостійного положення. Великий шум, викликаний цим памфлетом, пояснюється виключно партійними інтересами. Французька революція знайшла в Британському королівстві палких захисників: «закон народонаселення», який повільно вирисовувався у XVIII столітті, потім з помпою оголошений серед великої соціальної кризи як незрівнянна протиотрута проти теорії Кондорсе та інших, англійська олігархія зустріла з великою радістю, вбачаючи в ньому великого викорінювача всіх прагнень до дальшого людського розвитку. Мальтус, до краю здивований своїм успіхом, взявся тоді за те, щоб заповнити стару схему поверхово скомпільованим матеріалом і додати до нього новий, який був, проте, не відкритий, а просто привласнений Мальтусом».
     Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 23. – С.584–585.

Микола Гаврилович Чернишевський (1828–1889) – російський філософ-утопіст, літературний критик, публіцист і письменник

«Мы видели, что книга Мальтуса принадлежала первой половине движения общественного мнения от радикальных стремлений к реакции. Мальтус говорил: основания экономического устройства не должны быть изменяемы, но должно заботиться о частных улучшениях. Разумеется, факт, им указанный, повел к иным заключениям, когда восторжествовало совершенно реакционное расположение мыслей.
Мальтус говорил: главная масса бедствий, которым подвергает людей нищета, происходит не от человеческих учреждений, против которых восстают радикалы; нищета с своими последствиями производится законом самой природы, действие которого не усиливается, а, напротив, смягчается учреждениями, основанными на частной собственности; ввести равенство и общность имуществ значило бы только дать больше простора действию естественного закона, вносящего в массу всякого общества нищету со всеми ее страданиями и пороками».
     Чернышевский Н. Г. Избранные экономические произведения : в 3 т. / Н. Г. Чернышевский. – Москва : ОГИЗ, 1948. – Т. 3., ч. 1. – С. 357.

Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, історик економічної думки

«Учение Мальтуса было малонаучным. Свой закон народонаселения он первоначально высказал в виде априорного мнения и только потом подыскал для его доказательства нужную сумму фактов. Его труд носит характер не более как памфлета, чем и объясняется необыкновенно быстрое распространение его среди общества, тем более странное, что его мысли были далеко не оригинальными: Юм, Уоллес, Смит еще раньше высказывали такие мысли и даже, по словам самого Мальтуса, ими «сделано гораздо более, чем он (Мальтус) думал». Правда, упомянутые мыслители говорили не так образно и резко, как Мальтус, не приводили той массы фактов, из которых многие позже при ближайшей проверке оказались неверными. Главная причина громадной популярности Мальтуса лежит, во-первых, в характере самой эпохи, современной Мальтусу, когда пропасть между блаженствующим капиталом и «не имеющим места на пиру природы» трудом, положившим основание этому пиру, обнаружилась ясно и резко; умы были напряжены и ждали пророка, который проложил бы мост чрез эту пропасть; Мальтуса сочли за такого пророка. Во-вторых, в соответствии идей Мальтуса с тенденциями торжествовавшей тогда всюду либеральной буржуазии, проповедовавшей «laissez faire, laissez passer». Она не могла не видеть зла; но и не хотелось ей уделять часть своей прибыли на содержание растущей нищеты; не могла она также не сознавать некоторой своей причастности к обеднению рабочих классов. Понятно поэтому, с какой радостью она должна была приветствовать пророка, сложившего все беды на природу и на рабочего, – пророка, объявившего безнравственностью всякую помощь бедному».
     Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : Электронные интегральные системы, 1998. – C. 153.

Шарль Жид (1847–1932), Шарль Ріст (1874–1955) – французькі економісти

«Хотя Мальтус известен главным образом своим законом о народонаселении, однако и помимо этого он пользовался славой первоклассного экономиста за свой пространный трактат по политической экономии и за многочисленные выдающиеся исследования по экономическим вопросам».
     Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – C. 104.

«Все, даже лица, совершенно незнакомые с социологическим исследованием, знают незабвенные формулы Мальтуса, согласно которым, с одной стороны, с ужасающей быстротой происходит рост предоставленного самому себе населения, а с другой – относительно медленно умножаются средства пропитания. Поэтому Мальтус представляет рост населения геометрической прогрессией, т.е. рядом цифр, последовательно растущих от умножения на какую-нибудь одну цифру, и он берет простейший ряд, каждый член которого вдвое больше предыдущего. А рост производства он представляет арифметической прогрессией, т.е. рядом цифр, последовательно увеличивающихся от приложения одной какой-нибудь цифры, и он берет простейший ряд, именно ряд целых цифр».
     Жид Ш. История экономических учений. – C. 106.

«Тем не менее, хотя учение Мальтуса породило столько ненависти, оно послужило основательному знакомству с экономическими проблемами: иногда, как мы только что говорили, чтобы устранить законные притязания, а часто также для того, чтобы дать опору великим классическим законам политической экономии, таким, например, как закон земельной ренты или фонда заработной платы».
     Жид Ш. История экономических учений. – C. 116.

Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст, публіцист і громадський діяч

«…Учение Мальтуса не обладает внутренним единством. В своем «Опыте» он исследует два различных вопроса, доказывает две совершенно разные вещи, не давая себе в этом отчета и постоянно путая их. Во-первых, он исследует моменты, регулирующие размножение населения...
Вторая задача Мальтуса заключается в выяснении проблемы бедности. Чем вызывается бедность в современном обществе? На это наш автор дает категорический ответ: преимущественно, чрезмерным размножением населения. Но, конечно, вопрос об условиях размножения человеческого рода и вопрос о причинах бедности суть логически два различных вопроса, ответы на которые могут быть различны».
     Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – C. 66–67.

«Арифметическая прогрессия увеличения средств существования есть совершенно произвольное предположение автора, имеющее за себя не более данных, чем всякий другой ряд чисел, возрастающих не очень быстро. Очевидно, выбирая эту прогрессию, автор хотел дать математическое выражение закону падающей производительности почвы, о котором нам придется говорить ниже, в очерке воззрений Рикардо. Закон этот является основанием господствующей теории земельной ренты и может считаться вполне правильным. Не нужно только забывать, что названный закон вступает в действие лишь на определенной ступени развития производительных сил и что проявлению его препятствуют все факторы, повышающие производительность общественного труда. Поэтому ни о какой абстрактно-математической формулировке означенного закона не может быть и речи.
Впрочем, и для самого Мальтуса арифметическая и геометрическая прогрессии являлись лишь иллюстрацией неизбежности столкновения между неограниченным стремлением к размножению населения и ограниченностью средств к существованию».
     Туган-Барановский М. И. Экономические очерки. – C. 67–68.

Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський і американський економіст, історик економічної думки

«Примерно через двести лет после Ботеро Мальтус фактически всего лишь повторил эту идею, за исключением того, что применил математические законы для того, чтобы описать действие virtus generativa и virtus nutritiva: численность населения должна расти «в геометрической прогрессии», т. е. в виде расходящегося геометрического ряда, а средства пропитания – в «арифметической прогрессии». Однако «закон геометрической прогрессии», которого не было в работе Ботеро, был предложен Петти в его «Эссе об умножении человеческого рода», Зюсмильхом в 1740 г., Р. Уоллесом в 1753 г. и Ортесом в 1774 г. Таким образом, в этом диапазоне идей Мальтус не сказал ничего нового».
     Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 331–332.

Роберт Хайлбронер (1919–2005) – американський економіст, історик економічної думки, соціолог

«Сам Бонапарт считался меньшим врагом человечества. Мальтус имел наглость защищать оспу, рабство и детоубийство; он осуждал столовые для бездомных, ранние браки и пожертвования на содержания церковных приходов и был настолько «бесстыжим, что женился после всех сделанных им заявлений о порочности брака»... С самого начала Мальтус оказался в центре внимания. Шквал критики не затихал на протяжении тридцати лет.
Чего еще мог ожидать человек, призывавший мир к «нравственному ограничению»? По меркам того времени Мальтус не был блюстителем морали, но и на людоеда он походил едва ли. Чистая правда, что он призывал прекратить помощь бедным и выступал против проектов постройки жилья для рабочих. Но за всем этим стояли искренние переживания за судьбу беднейших членов нашего общества. И это не говоря о том, что идеи Мальтуса составляли разительный контраст с мнением отдельных мыслителей того времени, которые считали, что бедным надо было бы разрешить спокойно умирать на улицах.
Иными словами, позиция Мальтуса была не столько бессердечной, сколько на удивление логичной. Если, согласно его теории, главные беды мира связаны со слишком большим количеством населявших его людей, то любое поощрение «ранней привязанности» лишь усугубляет положение человечества. Конечно, если человек «не нашел своего места за щедрым столом природы», его можно поддерживать на плаву с помощью благотворительности, но поскольку в этом случае он заведет потомство, на поверку благотворительность оказывается замаскированной жестокостью».
     Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители : их жизнь, эпоха и идеи / Р. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – C. 103.

Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст, доктор економічних наук, професор

«…Мальтус говорил, что население имеет тенденцию увеличиваться быстрее, чем средства существования. Чтобы «доказать» это, он с размаху бил по голове читателя молотком своей пресловутой прогрессии…».
     Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 246.

«Мальтус утверждал, что рост средств существования немедленно вызывает реакцию в виде увеличения рождаемости и численности населения, пока это опять-таки не нейтрализует указанный рост. В действительности эта тенденция не только не является абсолютной, но на определенной стадии развития общества явно уступает место прямо противоположной тенденции: увеличение средств существования и повышение жизненного уровня способствуют снижению рождаемости и темпов роста населения».
     Аникин А. В. Юность науки. – С. 247.

«Это в самом примитивном изложении так называемый закон убывающей отдачи (доходности), или так называемый закон убывающего плодородия почвы, лежащий в основе учения Мальтуса. Существует ли такой закон? Как некий абсолютный и всеобщий закон производства материальных благ – безусловно нет. При определенных условиях в экономике, очевидно, могут возникать такие ситуации и явления, когда прирост затрат не дает пропорционального прироста продукции. Но это вовсе не всеобщий закон. Скорее это сигнал для экономистов и инженеров, что в данном секторе хозяйства что-то не в порядке».
     Аникин А. В. Юность науки. – С. 248.

Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, історик економічної думки

«Хоча Малтус у жодному разі не був першим автором, який розмірковував над демографічними проблемами, йому першому вдалося створити теорію приросту населення. Відтоді його погляди були вихідним пунктом для обговорення проблем народонаселення. Однак за його життя ця теорія привернула до себе увагу не стільки своїм науковим внеском у демографічні дослідження, як запереченням оптимізму Ґодвіна, Кондорсе та Овена щодо здатності людського суспільства вдосконалюватися за допомогою соціального законодавства. Для нас важливіше те, що з теорії Малтуса випливали конкретні аналітичні наслідки, які зробили її складовою частиною класичної економічної науки вже після того, як «блискучий здогад», що підштовхнув Малтуса до дослідження, відступив на другий план. Підкреслюючи жорстку залежність приросту населення від пропозиції продовольства, теорія Малтуса допомогла обґрунтувати теорію заробітної плати на основі прожиткового мінімуму і проклала шлях Рікардо, який зводив економічний прогрес виключно до успіхів сільськогосподарського виробництва, а пояснюючи бідність співвідношенням темпів приросту населення і засобів існування, встановила критерій, за яким у класичній економічній науці почали судити про економічну політику. Будь-якого з цих досягнень теорії Малтуса було б досить, щоб зробити її вплив відчутним. А всі вони, разом узяті, повністю пояснюють дивовижний успіх Малтуса, який і справді має небагато аналогів в історії суспільних наук».
     Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – C. 78.

Твори

• Essai sur le principe de population / Malthus ; trad. de l'angl. par G. Prévost, introd. M. Rossi. – Paris : Guillaumin, 1845. – IX, 687 p. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 3И(Фр) M22
• Observations on the effects of the corn laws, and of a rise or fall in the price of corn on the agriculture and general wealth of the country [Electronic resource] / Malthus T. R. – Electronic text data. – London, 1814. – 44 p. – Mode of access: https://archive.org/details/observationsonef00maltrich/page/n5. – Date of request: 26.10.2018.
• Principes d'économie politique, considérés sous le rapport de leur application pratique [Ressources électroniques] / T. R. Malthus ; trad. de l'angl. par F. S. Constancio. – Données de texte électronique. – Paris, 1820.
  T. 1. – 501 p. – Mode d'accès: https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k15131658?rk=21459;2. – Дата звернення: 24.10.2018.
  T. 2. – 452 p. – Mode d'accès: https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k1513017v?rk=42918;4. – Дата звернення: 24.10.2018.
• Дослідження закону народонаселення, або погляд на те, як він впливав і як впливає нині на людське щастя з оглядом наших перспектив на майбутнє усунення або пом’якшення спричинюваного ним зла : пер. з англ. / Томас Роберт Малтус ; упоряд. і написав передм. Доналд Вінч. – Київ : Основи, 1998. – 535 с.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М19
• Дослідження закону народонаселення, або погляд на те, як він впливав і як впливає нині на людське щастя з оглядом наших перспектив на майбутнє усунення або пом’якшення спричинюваного ним зла : [уривки] : пер. з англ. / Т. Р. Малтус // Історія економічних вчень : хрестоматія : навч. посіб. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка ; за ред. В. Д. Базилевича ; [уклад.: В. Д. Базилевич, Н. І. Гражевська, А. О. Маслов та ін.]. – Київ : Знання, 2011. – С. 276–309.
  Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
• Опыт закона о народонаселении / Т.-Р. Мальтус ; пер. И. А. Вернера. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1895. – 249 с. – (Библиотека экономистов ; вып. 3). – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 33(09) М21
• Опыт закона о народонаселении / Т. Мальтус // Антология экономической классики : в 2 т. / [предисл. и сост. И. А. Столярова]. – Москва : Эконов, 1992. – Т. 2. – С. 3–134.
  Шифр зберігання книги: 33(09) А72
• Опыт о законе народонаселения, или изложение с прошедшего и настоящего действия этого закона на благоденствие человеческого рода, с приложением нескольких исследований, о надежде на отстранение или смягчение причиняемого им зла : в 2 т. с портр. авт. / Мальтус ; пер. П. А. Бибиков. – Санкт-Петербург, 1895. – Т. 1 : С примечаниями и со статьёй переводчика "Жизнь и труды Мальтуса". – 476 с.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М21
• Опыт о законе народонаселения / Томас Роберт Мальтус // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 410–420.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М64
• Принципы политической экономии, рассмотренные в плане их практического применения, 1820 : [извлечения] / Т. Р. Мальтус // 25 ключевых книг по экономике : [Анализ и коммент.] / Ален Бейтон, Антуан Казорла, Кристин Долло, Анн Мари Дре ; [пер. с фр. Ю. Ф. Пучкова, В. И. Ханиной]. – Челябинск : Урал LTD, 1999. – С. 138–154.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Д22

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1896. – Т. 18а (полутом 36). – С. 505–507. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/. – Дата обращения: 14.12.201
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1991. – Т. 36. – С. 505–507.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 12. – С. 574–576.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. С. Гамбаров [и др.]. – 12-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1933]. – Т. 28. – С. 95–120.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1975. – Т. 2. – С. 380.
  Шифр зберігання книги: 03 Э40
• Економічна енциклопедія : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. нар. госп-ва, 2001. – Т. 2. – С. 231.
  Шифр зберігання книги: 33 Е40
• Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 27. – С. 501–502.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – Москва : ИНФРА-М, 2008. – С. 361–362.
  Шифр зберігання книги: 33 Р86
• New World Encyclopedia [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: http://www.newworldencyclopedia.org/entry/Thomas_Robert_Malthus. – Title from the screen. – Date of request: 25.10.2018.
• Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – [4-е изд.]. – Москва : Политиздат, 1985. – 367 с. – Из содерж.: Мальтус и мальтузианство. – С. 244–251.
  Шифр зберігання книги: 33(09) А67
• Базилевич В. Д. Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – Разд. 10.3 : Судьба человечества в пессимистических расчетах Т. Мальтуса. – С. 433–441.
  Шифр зберігання книги: 33 Б17
• Бергман Е. Э. Исторический очерк теорий экономических кризисов / Е. Э. Бергман. – Изд. 2-е. – Москва : ЛЕНАНД, 2015. – VI, 430 с. – (Классика политэкономической мысли). – С. 128–148: о Мальтусе.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Б48
• Бетелл Т. Собственность и процветание / Том Бетелл ; [пер. с англ. Б. Пинскера ; науч. ред. А. Куряев]. – Москва : Ирисэн, 2008. – 480 с. – (История / ред. Ю. Кузнецов). – Из содерж.: Годвин против Мальтуса. – С. 143–150.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Б54
• Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / Марк Блауг ; пер. з англ. Іван Дзюб. – Київ : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001. – 670 с. – Зі змісту: Теорія народонаселення. – С. 78–87 ; Теорія перевиробництва Мальтуса. – С. 164–173.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Б68
• Блауг М. Мальтус Томас Роберт / Марк Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / Марк Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 187–190.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б343468
• Булгаков С. Н. История экономических учений [Электронный ресурс] : лекции проф. С. Н. Булгакова, читанные в Московском коммерческом институте в 1912/13 / С. Н. Булгаков. – Изд. 4-е, ред. автором. – Электрон. текстовые данные. – Москва, 1914. – Ч. 2. – 192 с. – Из содерж.: Мальтус и "Опыт о народонаселении". – С. 96–123. – Режим доступа: http://books.e-heritage.ru/book/10076473. – Дата обращения: 18.10.2018.
• Бунге Н. Х. Очерки политико-экономической литературы [Электронный ресурс] / Н. Х. Бунге. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург : Тип. В. Киршбаума, 1895. – [2], VI, 465 с. – С. 30–33: о Мальтусе. – Режим доступа: http://e-heritage.ru/ras/view/publication/general.html?id=44455608. – Дата обращения: 18.10.2018.
• Бутовский А. Опыт о народном богатстве или о началах политической экономии / Александр Бутовский. – Санкт-Петербург : Тип. Второго Отделения Собственной Е. И. В. Канцелярии, 1847. – Т. 3, гл. 5.165 : О возражениях против учения Мальтуса о народонаселении. – С. 369–377. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki
  Шифр зберігання книги: 33(09) Б93
• Водовозов Н. В. Р. Мальтус : Его жизнь и научная деятельность : биографический очерк / Н. В. Водовозов. – Санкт-Петербург : Тип. т-ва «Общественная польза», 1895. – 94 с. – (Жизнь замечательных людей : биографическая библиотека Ф. Павленкова). – Режим доступа: https://dlib.rsl.ru/viewer/01003669843#?page=1. – Дата обращения: 24.10.2018.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: РкУ02 В62
  Шифр зберігання книги в НІБ України: 330 В624
• Гринів Л. С. Фізична економія: нові моделі сталого розвитку : [монографія] / Лідія Гринів ; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів : Ліга-Прес, 2016. – Розд. 2.2 : Мальтузіанство та неомальтузіанська школа. – С. 87–91.
  Шифр зберігання книги: 33 Г85
• Джонс Р. Опыт о распределении богатства и об источниках налогов = An essay on the distribution of wealth and on the sources of taxation : пер. с англ. / Р. Джонс. – Изд. 2-е. – Москва : Либроком, 2011. – 212 с. – (Из наследия мировой политологии). – С. 5–7: о Мальтусе.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Д42
• Джордж Г. Прогресс и бедность : Исследование причины промышленных застоев и бедности, растущей вместе с ростом богатства. Средство избавления / Генри Джордж ; пер. с англ. С. Д. Николаева, проверенный М. И. Туган-Барановским. – Санкт-Петербург : Издание Л. Ф. Пантелеева, 1896. – 426 с. – С. 66–114: о теории Мальтуса.
  Шифр зберігання книги: 9(И) Д42
• Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – Гл. 3.1 : Мальтус. – С. 104–117. – (Экономическое наследие).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ж69
• Зибер Н. И. Избранные экономические произведения : в 2 т. / Н. И. Зибер. – Москва : Соцэкгиз, 1959. – 724 с. – Т. 1 : Давид Рикардо и Карл Маркс в их общественно-экономических исследованиях, гл. 13 : Разбор теории накопления капитала и опровержение теории Мальтуса. – С. 518–551.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-59
• Злотников А. Г. Социология и экономическая мысль : [монография] / А. Г. Злотников ; [науч. ред.: И. В. Котляров]. – Минск : Современное слово, 2002. – 260 с. – (Библиотека социологии : осн. в 2001 г. / Ин-т социологии НАН Беларусь). – С. 31–38: о Мальтусе.
  Шифр зберігання книги: 301 З-68
• Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – Розд. 7.2.2 : Закон народонаселення Томаса Мальтуса. – С. 213–220.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-68
• Иванюков И. Основные положения теории экономической политики с Адама Смита до настоящего времени / И. Иванюков. – 3-е изд., испр. и доп. – Москва : Издание Н. И. Мамонтова, 1891. – 235 с. – С. 27–31, 98–103: о Мальтусе.
  Шифр зберігання книги: 33(09) И23
• Ингрэм Д. К. История политической экономии / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. [и с предисл.] И. И. Янжула. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – XI, [1], 322, IV с. – С. 143–157, 161, 175, 182: о Мальтусе. – Режим доступа: https://dlib.rsl.ru/01007875355. – Дата обращения: 18.10.2018.
  Шифр зберігання книги в НІБ України: 330 И596
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1, розд. 5.1.3 : Економічне вчення Т. Мальтуса. – С. 220–229.
  Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
• Кларк Г. Прощай, нищета! Краткая экономическая история мира / Грегори Кларк ; пер. с англ. Николая Эдельмана. – [2-е изд.]. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – 544 с. – С. 55–60: о Мальтусе.
  Шифр зберігання книги: 33М К47
• Ковалев Е. Зловещее предсказание Т. Р. Мальтуса / Е. Ковалев // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 1. – С. 34–42.
  Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
• Ковальчук В. "Злий" добрий геній Томас Мальтус / В'ячеслав Ковальчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2012. – Вип. 4. – С. 112–117.
  Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
• Кэри Г. Ч. Руководство к социальной науке [Электронный ресурс] / Кэри ; пер. с англ. Л. Н. Шаховской. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург : Издание Шаховского, 1869. – Вып. 2, гл. 41 : О теории Мальтуса. – С. 604–615. – Режим доступа: https://dlib.rsl.ru/viewer/01003864703#?page=1. – Дата обращения: 25.10.2018.
• Левитский В. Ф. История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков : Тип. фирмы «Адольф Дарре», 1914. – 494 с. – Из содерж.: Томас-Роберт Мальтус. – С. 338–352. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki
  Шифр зберігання книги: 33(09) Л36
• Люксембург Р. Накопление капитала. Т. 1–2 / Роза Люксембург ; пер. под ред. Ш. Дволайцкого ; предисл. В. Мотылева. – Изд. 5-е. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1934. – Т. 1, отд. 2, гл. 14 : Мальтус. – С. 148–152.
  Шифр зберігання книги: 33-2 Л94
• Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – 560 с. – Из содерж.: Мальтус возмутитель спокойствия. – С. 183–185 ; Мальтус против закона Сєя. – С. 196–197.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М14
• Милль Дж. С. Основы политической экономии с некоторыми приложениями к социальной философии : [пер. с англ.] / Джон Стюарт Милль.– Москва : ЭКСМО, 2007. – 1039 с. – (Антология экономической мысли). – О Мальтусе см. по имен. указ.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М60
• Милютин В. А. Мальтус и его противники / В. А. Милютин // Избранные произведения / В. А. Милютин. – Москва : Госполитиздат, 1946. – С. 39–139.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М60
• Мицюк О. К. Історія політичної економії [Електронний ресурс] / О. К. Мицюк. – Електрон. текст. дані. – Подєбради, 1922. – Т. 1, розд. 23 : Томас Роберт Мальтус. – С. 213–226. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/politologiya/12096-mitsyuk-o-istoriya-politichnoyi-ekonomiyi-t-1/. – Дата звернення: 18.10.2018.
• Негиши Т. История экономической теории : [учебник] / Такаши Негиши ; [пер. с англ. С. Б. Авдашевой, Л. И. Западинской и др.] ; под ред. Л. Л. Любимова, В. С. Автономова. – Москва : Аспект Пресс, 1995. – Гл. 4.5 : Мальтус – предшественник Кейнса. – С. 167–182.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Н41
• Нисбет Р. Прогресс: история идеи / Роберт Нисбет ; пер. с англ. [под ред. Ю. Кузнецова и Гр. Сапова]. – Москва : ИРИСЭН, 2007. – 556 с. – (Серия "Социология"). – Из содерж.: Томас Мальтус. – С. 333–339.
  Шифр зберігання книги: 301 Н69
• Новые идеи в экономике : непериод. изд., выходящее под ред. [и с предисл.] проф. М. И. Туган-Барановского. – Санкт-Петербург : Образование, 1914. – Сб. 2 : Теория народонаселения и мальтузианство. – [4], 154, [1] с. – Из содерж.: Теория народонаселения при свете новых факторов / М. И. Туган-Барановский. – С. 1–33 ; Экономисты современной эпохи и Роберт Мальтус / Л. Эльстер – С. 72–108 ; Закон народонаселения / Ю. Вольф. – С. 138–154. – Режим доступа: https://dlib.rsl.ru/viewer/01004017942#?page=1. – Дата обращения: 08.10.2018.
  Шифр зберігання книги в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 33 Новы
• Пасхавер Б. Біном Мальтуса : [продовольча забезпеченість] / Б. Пасхавер // Економіка України. – 2010. – № 6. – С. 79–88.
  Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
• Райнерт Э. С. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными / Эрик С. Райнерт ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – 4-е изд. – Москва : Изд. дом Высш. шк. экономики, 2016. – 384 с. – (Серия: Экономическая теория). – Из содерж.: Непотизм по Мальтусу против непотизма по Шумпетеру. – С. 285–288.
  Шифр зберігання книги: 33М Р18
• Рикардо Д. Сочинения / Давид Рикардо. – Москва : Госполитиздат, 1955. – Т. 1 : Начала политической экономии и налогового обложения, гл. 32 : Взгляды г-на Мальтуса на ренту. – С. 328–352.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р50
• Рикардо Д. Примечания к книге г-на Мальтуса «Начала политической экономии, рассмотренные с точки зрения их практического приложения» / Давид Рикардо // Сочинения. – Москва : Госполитиздат, 1955. – Т. 3. – С. 95–291.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р50
• Рикардо Д. Письма к Т. Мальтусу / Давид Рикардо // Сочинения. – Москва : Соцэкгиз, 1961. – Т. 5. – С. 7–154.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р50
• Роббинс Л. История экономической мысли. Лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – Лекция 17 : Общий обзор – Мальтус о населении. – С. 235–246.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р58
• Розенберг Д. История политической экономии : в 3 ч. / Д. Розенберг. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – Ч. 2, лекция 12 : Томас Роберт Мальтус. – С. 37–76.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р64
• Румянцева Е. Е. Мальтус Томас Роберт / Е. Е. Румянцева // Мировая экономическая наука в лицах / Е. Е. Румянцева. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 38–41. – (Научная мысль).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р86
• Туган-Барановский М. И. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов / М. И. Туган-Барановский. – 4-е изд. – Петроград ; Москва : Книгоиздательское Т-во "Книга", 1923. – 384 с. – С. 165–169: о Мальтусе. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/.
  Шифр зберігання книги: 33-2 Т81
• Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – Очерк 4.1 : Мальтус. – С. 61–72.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Т81
• Уэйр Д. Р. Теория народонаселения Мальтуса / Д. Р. Уэйр // Экономическая теория : пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена ; науч. ред. В. С. Автономов. – Москва : ИНФРА-М, 2004. – С. 493–500. – (New Palgrave).
  Шифр зберігання книги: 33 Э40
• Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – 431 с. – С. 96–131: о Мальтусе.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Х15
• Цытович Н. Обзор учений о предпринимательской прибыли / Н. Цытович. – Киев : Тип. императорского ун-та Св. Владимира, 1889. – 283 с. – C. 17–19: о Мальтусе. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ц97
• Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 2. – VIII, 495–988 с. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33). – С. 630–633, 705–706, 758–766, 786–787, 816–818, 891–892, 974–975: о Мальтусе.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ш96
• Щеголевский В. А. Глобальный демографический кризис с позиций теории Т. Мальтуса и неомальтузианцев / В. А. Щеголевский // Историко-экономические исследования. – 2016. – Т. 7, № 2. – С. 278–296. – Режим доступа: https://elibrary.ru/item.asp?id=26604331&?. – Дата обращения: 26.10.2018.
• Экономическая история мира. Европа / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2005. – Т. 2, гл. 7 : Томас Роберт Мальтус. – С. 243–259.
  Шифр зберігання книги: 33М Э40
• Янжул И. И. Возрождение Мальтузианства в современной Европе / И. И. Янжул // Очерки и исследования : сб. ст. по вопр. нар. хоз-ва, политики и законодательства : в 2 т. / И. И. Янжул. – Москва : Тип. А. И. Мамонтова и К°, 1884. – Т. 1. – С. 39–167. – Режим доступа: https://dlib.rsl.ru/viewer/01003907790#?page=1. – Дата обращения: 18.10.2018.
• Bonar J. Malthus and his work [Electronic resource] / J. Bonar. – Electronic text data. – London, 1885. – 432 p. – Mode of access: https://archive.org/details/malthushiswork00bonauoft/page/n9?q=Malthus. – Date of request: 24.10.2018.
• Drysdale Ch. R. The life and writings of Thomas R. Malthus [Electronic resource] / Ch. R. Drysdale. – Electronic text data. – London, 1892. – 120 p. – Mode of access: https://archive.org/details/lifewritingsofth00drys/page/n1?q=Malthus. – Date of request: 24.10.2018.

Фотогалерея

• 

  Режим доступу: http://boredtown.co.uk/malthus.html. – Дата звернення: 14.12.2018.

• 

  Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Thomas_Robert_Malthus. – Дата звернення: 14.12.2018.

• 

  Режим доступу: http://www.crisiswhatcrisis.it/tag/malthus/. – Дата звернення: 14.12.2018.

• 

  Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Thomas_Robert_Malthus. – Дата звернення: 14.12.2018.

• 

  Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Thomas_Robert_Malthus. – Дата звернення: 14.12.2018.