Відмінності між версіями «Оуен Роберт»
Admin (обговорення • внесок) (Створена сторінка: left|150px<h3><center>Оуен (Овен) Роберт<br> Owen Robert<br> 14 травня 1771 – 17 листопада 1858 –<br> а...) |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 08:07, 17 жовтня 2018
Оуен (Овен) Роберт
Owen Robert
14 травня 1771 – 17 листопада 1858 –
англійський соціаліст-утопіст.
Owen Robert
14 травня 1771 – 17 листопада 1858 –
англійський соціаліст-утопіст.
Роберт Оуен народився 14 травня 1771 року у невеликому валлійському містечку Ньютаун (Монтгомерішір, Уельс). Батько Роберта був дрібним ремісником та по сумісництву служив місцевим поштмейстером. У родині Оуенів виховувалось семеро дітей. Роберт народився шостим і був найменшим хлопчиком у родині.
З п’яти років він починає відвідувати початкову школу. Напрочуд швидко навчається читати і писати, вирізняється кмітливістю і чудовою пам’яттю. Так склалося, що початкова школа стала єдиним навчальним закладом, де навчався Роберт. У подальшому він опановує шкільну програму і наукові дисципліни самостійно, обираючи предмети і різних авторів на свій власний розсуд. У семирічному віці Роберт стає помічником учителя. Він допомагає проводити уроки, займається репетиторством, пише проповіді на релігійні теми.
Самостійне життя Оуена розпочинається напрочуд рано. Вже у десять років він їде у Лондон до старшого брата з метою знайти роботу. Але пристойного місця у Лондоні отримати не вдається. Чотири роки він працює учнем у торговому підприємстві у невеликому місті Стамфорді. Там він проходить шлях від учня продавця до управителя великого магазину, навчається не тільки тонкощам торгової справи та отримує досвід практичної роботи, але й завдяки доброму ставленню господаря компанії Макгаффога (McGufFog) має можливість вільно користуватися його великою бібліотекою. Юнак на свій розсуд вибирає літературу з різних галузей знань. За розум і старанність Макгаффог не нахвалиться молодим управителем, він ставиться до нього, як до власного сина. Але Роберт мріє побачити світ, поїхати з провінційного Стамфорда. У 1784 р. Оуен переїжджає до Лондона, де влаштовується прикажчиком у галантерейний магазин, а у 1787 р. він їде до Манчестера – центра бавовняної промисловості Англії.
Там Роберт ще два роки працює прикажчиком торгової компанії. Не цікава, безперспективна праця спонукає його започаткувати власну справу. Він позичає гроші у брата і у складчину зі знайомим механіком Джонсом у 1789 р. купує приміщення та промислове обладнання. Юні компаньйони відкривають власну невеличку фабрику з виробництва мюль-машин (прядильних машин періодичної дії). Невдовзі цей діловий союз розпадається, і Оуен з отриманими при розподілі майна підприємства трьома мюль-машинами та п’ятьма робітниками засновує власну фабрику, якою він з успіхом керує. Відомо, що на авансовані 100 фунтів стерлінгів капіталу він отримував 300 фунтів щорічного прибутку (Див.: Подмарков В. Г. Роберт Оуэн – гуманист и мыслитель / В. Г. Подмарков ; АН СССР. – Москва : Наука, 1976. – С. 16). Згодом Оуен вимушений продати свою фабрику власникам великої текстильної корпорації. Під час оформлення купчої він дізнається про конкурс на посаду керуючого великої бавовноткацької фабрики, що входить до складу цієї корпорації.
Не вагаючись, Оуен вирішує прийняти участь у цьому конкурсі. Як пише Р. Хайлбронер, «Оуэн ничегошеньки не смыслил в пряже, но история о том, как он был принят на работу, должна быть взята на вооружение армией любителей поразглагольствовать о том, как важно быть уверенным в себе и удачливым» (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – С. 137). Півстоліття потому Оуен так описує цю сторінку свого життя: «Я надел шляпу и проследовал прямиком в контору господина Дринкуотера. «Сколько вам лет?» – «В мае будет двадцать», – отвечал я. «Сколько раз в неделю вы напиваетесь допьяна?...» – «Такого со мной еще не случалось», – сказал я, а мои щеки густо заалели от столь неожиданного вопроса. «На какое жалованье вы рассчитываете?» – «Триста в год», – отвечал я. «Что? За сегодняшнее утро я разговаривал с кучей претендентов на эту работу, всех и не упомнить, и я сомневаюсь, что все вместе они просили столько, сколько хотите вы». – «Я не собираюсь ориентироваться на желания других, и не могу согласиться на меньшую сумму», – был мой ответ» (Цит. за: Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – С. 138). Та через дві години спілкування фабрикант приймає рішення найняти на роботу Роберта на його умовах. «Это был типично оуэновский ход, и ход удачный, – зазначає Хайлбронер. – В двадцать лет обаятельный молодой человек с вытянутым лицом, довольно прямым носом и большими, честными глазами, так и говорившими: «На меня можно положиться», в одночасье стал звездой текстильного мира» (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – С. 138).
Молодий керуючий проявляє не аби які організаторські здібності, неодноразово, з хлопчачою завзятістю, пропонує власнику запровадити новаторські заходи, які б, на його думку, підвищили ефективність виробництва. Прибутки фабриканта швидко зростають. Через півроку двадцятирічний Р. Оуен – управитель великої прядильної фабрики Дрінкуотера (Drinkwater), яка нараховувала більш як 500 робітників. На товарній продукції Оуену дозволяють ставити клеймо з власним ім'ям.
Дуже скоро, завдяки своїм здібностям, Оуен стає відомою постаттю у ділових колах Манчестера. Йому надходять заманливі пропозиції очолити потужні компанії. Але він прагне до більш повної свободи дії, а таку повну свободу може дати тільки власна справа. Тому, накопичивши невеликий стартовий капітал, Оуен приймає пропозицію стати співвласником бавовнопрядильної фабрики. Манчестер відіграв велику роль і в інтелектуальному розвитку Оуена. У 1793 році Роберта було обрано членом престижного та впливового Манчестерського літературно-філософського товариства (Manchester Literary and Philosophical Society), засновником і президентом якого тоді був доктор Персиваль, відомий послідовник філософських і соціальних ідей англійських і французьких матеріалістів. Членами товариства, зокрема, були також хімік Дальтон, літератор Уінстенлі та інші відомі люди. На зборах товариства молодий фабрикант виступає з доповідями: «Remarks on the Improvement of Cotton Trade» («Нотатки з удосконалення торгівлі бавовною»), «The Utility of Learning» («Користь навчання»), «Thoughts on the Connection between Universal Happiness and Practical Mechanics» («Думки про зв'язок між вселенським щастям і практичною механікою»), «On the Origin of Opinions with a View to the Improvement of Social Virtues» («Міркування з приводу удосконалення соціальних чеснот»). Ці доповіді були першими спробами Оуена викласти свої погляди на нераціональну, на його думку, капіталістичну систему та окреслити шляхи її удосконалення. «Чтение книг, общение с выдающимися людьми, жизненный опыт помогли Оуэну накопить обширные знания, – зазначає автор монографічного дослідження про Роберта Оуена В. Г. Подмарков. – Эти знания стали частью его собственного мышления. А. Л. Мортон считает, что в этом состоял источник силы и слабости его дальнейшей жизни: «Поскольку его идеи так прямо основывались на его личном опыте, он весьма энергично отстаивал их, но он никогда не научился оценивать их должным образом». Отсутствие систематического образования определило многие недостатки учения Оуэна. Вечная и горькая участь гениального самоучки!» (Див.: Подмарков В. Г. Роберт Оуэн – гуманист и мыслитель. – С. 17).
За М. Блаугом, у подальшому кар’єра Роберта Оуена чітко поділяється на три періоди. Перший – з 1799 по 1824 р. – коли він був «респектабельным владельцем хлопкопрядильной фабрики нового типа в Нью-Ланарке, Шотландия…». Наступний етап – період невдалого будівництва общин у штаті Індіана, США у 1824 – 1829 рр. Третій етап розпочався у 1829 р., коли він включається у боротьбу робітничого класу Британії (Див.: Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 331).
Під час ділової поїздки у Глазго у 1797 р., він познайомився з Анною Кароліною Дейл, донькою власника великої ткацької фабрики у Нью-Ланарку (New Lanark), з якою одружився у 1799 р. Перед одруженням Оуен викупив разом з декількома співвласниками фабрику майбутнього тестя та прийняв на себе управління нею. Пізніше Роберт Оуен напише у своїй автобіографії, що він давно задумав свій промисловий і соціальний експеримент і прибув до Нью-Ланарку із планом дій. Згодом виявилося, що дружина зовсім не поділяє його поглядів. Анна Оуен не тільки сама не схвалювала реформаторських проектів свого чоловіка, але й відповідно виховувала дітей. Відданого помічника серед своїх дітей Оуен знайшов лише у старшому сині, Роберті Дейлі Оуені, який брав участь в американському і наступних проектах батька.
У 1799 р. у Нью-Ланарку Оуен стає майже повним господарем не тільки прядильного підприємства, а й невеликого економічного району. Йому підпорядковуються чотири бавовнопрядильні фабрики, машинобудівний завод, сільськогосподарські угіддя навколо Нью-Ланарка, а також майже все місто. На підприємствах Оуена працює понад дві тисячі чоловік.
Весь цей ресурс Оуен вирішує спрямувати на організацію зразкової общини, маючи за мету «найти способы, посредством которых можно было бы улучшить условия жизни бедных и рабочих классов с пользой для предпринимателей» (Оуэн Р. Дальнейшее развитие плана, содержащегося в докладе Комитету Ассоциации для облегчения положения промышленных и сельскохозяйственных рабочих / Роберт Оуэн // Избранные сочинения / Роберт Оуэн ; пер. с англ. и коммент. С. А. Фейгиной. – Москва ; Ленинград : Изд–во АН СССР, 1950. – Т. 1. – С. 111).
На той період свого життя Оуен ще відкидає крайні радикальні заходи на шляху перетворення капіталістичного суспільства, наголошуючи: «О существующей системе излишне говорить что-нибудь, кроме того, что я считаю ее совершенно негодной. Но как бы плоха она ни была, ее надо охранять, пока не начнет действовать новая» (Оуэн Р. Описание ряда заблуждений и бед, вытекающих из прошлого и настоящего состояния общества / Роберт Оуэн. – Т. 1. – С. 150).
Общину у Нью-Ланарку Оуен намагається створити, спираючись на засади раціоналістично-матеріалістичної філософії – вчення, прихильником якого він став, відвідуючи манчестерське товариство. Економічну складову концепції він розробляє, спираючись на базовий принцип, відповідно до якого праця – загальновизнане природне благо. Під впливом перших негативних, переважно соціально-психологічних наслідків промислового перевороту і виходячи з соціологічних і етичних концепцій просвітницької філософії, Оуен приходить до висновку про вирішальний вплив людського характеру на індивідуальні та історичні долі. Він вважає, що на чолі багатьох країн стоять люди, які не розуміють і тому спотворюють закони розвитку суспільства. У зв’язку з цим не можна покладати на страждаючі маси відповідальність за те, що вони бідні та неосвічені, так само як і не можна ставити багатство в заслугу пануючим класам. Людина, за Оуеном, є продуктом середовища. Якщо порочні люди, то порочне і середовище, що породило їх. «Но слово среда здесь нужно понимать не только как материальные условия и государственное законодательство. Среда в понятии Оуэна это весь спектр условий жизни человека: от материальных условий до нравственного климата» (Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 239).
Оуен розумів цю ідею перетворення суспільства як позаісторичну істину. Він вважав, що досягти нового стану світової гармонії можливо переважно шляхом належного виховання і навчання як простих людей, так і, у першу чергу, державних можновладців. «Государственные деятели всех стран должны будут изучить принципы науки, которая позволит им так управлять государствами, чтобы доставить счастье самим себе и своим народам» (Оуэн Р. Описание ряда заблуждений и бед, вытекающих из прошлого и настоящего состояния общества. – С. 150).
Чотири нариси, написані Робертом Оуеном у проміжку між 1810 і 1813 роками та названі «Нарисами про формування характеру», містять у собі підвалини тієї системи виховання людини, якої він дотримувався у Нью-Ланарку, і суть всіх його поглядів на суспільний устрій.
Стрижнем своєї політики реформ Оуен вважає кадрову політику. У Нью-Ланарку він проявляє себе як «…менеджер і батько сучасного менеджменту з управління персоналом» (Кредісов А. І. Історія вчень менеджменту : підручник / А. І. Кредісов. – Київ : Знання України, 2001. – С. 54).
Роберт Оуен поступає дуже розумно і практично: вибирає з робітничого середовища людей найбільш тямущих і порядниих, таких, що користуються довірою товаришів, відверто розповідає про свої плани і робить їх своїми найближчими помічниками.
За допомогою нових керуючих Оуен, перш за все, полегшує умови праці, створює сприятливі умови для життя і побуту робітників. На підприємствах постійно впроваджуються технічні вдосконалення, тривалість робочого дня скорочується, проводяться заходи культурного і виховного характеру. Вперше відкриваються дитячі садки, безкоштовна школа, працює страхова каса. Робітники продовжують отримувати оплату і у разі непередбаченої зупинки робіт, і під час простою виробництва у промислову кризу. Для забезпечення їх сімей всім необхідним працює фабричний магазин, в якому товари продаються за цінами, на 25 відсотків нижчими за роздрібні.
Оуен застосовує економічні методи для забезпечення високої продуктивності і інтенсивності праці робітників. Заробітна плата прогресивно зростає залежно від кількості і якості виробленої продукції. Своєрідно вирішується проблема дисципліни. «Оуен розробив систему «безшумного контролера» дисципліни. Він виставляв чотири види оцінок кожному начальнику, котрий, у свою чергу, так само оцінював своїх підлеглих. Ці оцінки виражалися в колірних кодах: чорному, блакитному, жовтому і білому (за зростаючою оцінкою). Наприклад, наприкінці дня на ткацькому верстаті установлювалася дерев’яна табличка, пофарбована в той колір коду, який відповідав поведінці й успіхам верстатника. Приходячи на роботу, кожний міг бачити, як працював робітник у попередній день. На думку Оуена, це повинно було змусити ледаря працювати, а тих, хто мав білу табличку, тобто високу оцінку, продовжувати працювати так саме добре» (Кредісов А. І. Історія вчень менеджменту. – С. 56–57).
Дуже скоро підприємства Нью-Ланарка починають приносити великі прибутки. Робітники живуть набагато краще, ніж у сусідніх поселеннях. Окрилений успіхом, Оуен мріє розповсюдити свій досвід. У 1813 р. він публікує «New View of Society; or Essays on the Principle of the Formation of Human Character» («Новий погляд на суспільство або Досліди про формування людського характеру»), в якому знаходять відображення деякі його ідеї. Свої пропозиції по вдосконаленню суспільного ладу він надсилає багатьом державним діячам. До Нью-Ланарку приїжджають цілі делегації бажаючих подивитися на «економічне диво». Серед них не тільки аристократи, члени парламенту, філантропи, громадські і політичні діячі Англії, але і безліч впливових осіб з Європи й Америки. З 1815 по 1825 рік Нью-Ланарк відвідує близько 20 тисяч людей. Коли в англійському парламенті піднімаються питання про становище бідних і робочих класів, завжди згадується ім'я Роберта Оуена і його досвід наводиться як аргумент на користь реформ.
Та реально впровадити ідеї Оуена так ніхто і не наважується. Все частіше починають виникати суперечки з власними компаньйонами, які не підтримують його філантропічні заходи. Співвласники живуть у великих містах, не приймають участі у керівництві підприємствами. Сам же Оуен проживає у Нью-Ланарку і бере на себе всі функції головного менеджера. «Оуэну приходилось вести постоянную борьбу со своими компаньонами, которые возмущались этими, с их точки зрения, нелепыми идеями и еще более нелепыми затратами и требовали, чтобы вся прибыль распределялась по паям» (Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 344).
У 1813 році Оуен шляхом спритних юридичних дій ліквідовує компанію у Нью- Ланарку, повністю розраховується з співвласниками. Та майже відразу на місці старої відкриває нову, в яку на правах пайовиків запрошуються, серед інших, палкі прихильники його ідей – квакер Вільям Аллен і філософ Ієремія Бентам. Нові компаньйони погоджуються отримувати твердий дохід у розмірі п’яти процентів на вкладений капітал і надати Оуену повну свободу дій.
Економічна криза, що настала після 1815 року, спонукала Оуена запропонувати свій план розселення безробітних у «селищах спільності і співробітництва». Кожне селище мало б бути своєрідною комуною, самостійною господарською одиницею, виробляти продукцію для задоволення переважно власних потреб. Запропонована схема організації виробництва, розподілу матеріальних благ, освіти і культурного життя у подібних селищах виходила далеко за рамки існуючого капіталістичного укладу. Це був перший план на шляху еволюційного переходу Оуена з позицій реформатора фабричної системи на позиції пропагандиста і безпосереднього втілювача ідей кооперації та утопічного соціалізму.
У 1819 році спотворений різноманітними комісіями законопроект Оуена було прийнято. Але незадоволений цим законом Оуен заявив, що він відмовляється від відповідальності за цей білль у тому вигляді, у якому його було прийнято.
З 1820 року Оуен вже повністю занурюється у вир соціалістичних утопій. Він переконується у необхідності радикальної перебудови суспільства на засадах суспільної власності на засоби виробництва, колективної праці і рівності у правах. Майбутнє «раціональне» суспільство він уявляє собі у вигляді вільної федерації невеликих соціалістичних самоврядних общин, що мають поєднувати не більше трьох тисяч чоловік. Головний видом занять в общині повинно стати землеробство. Але Оуен проти відділення промислової праці від сільськогосподарської (община організовує у себе також і промислове виробництво). Він вважає, що у таких об’єднаннях не може бути ні експлуатації, ні класів.
Зважаючи на марні спроби переконати англійський уряд у необхідності утворення землеробських общин, Оуен у 1824 році вирушає до Америки, де живуть його сини, а старший з них, Роберт Дейл Оуен, став навіть членом конгресу США. У Вашингтоні Оуена приймає президент, він зустрічається з членами уряду і видатними людьми Сполучених Штатів, зокрема з Джоном Адамі, Джефферсоном, Монро. Хоча пропозиція про розгляд планів Оуена у Конгресі не підтримується, його запрошують викласти свої ідеї у вигляді лекції. Оуен виступає з трьохгодинною доповіддю у залі народних представників Капітолія, у присутності президента, міністрів і конгресменів. Погляди Оуена стають популярними в Америці. Але головна мета його поїздки полягає не стільки в пропаганді ідей, скільки в організації експериментальної колонії. Він сподівається здійснити тут ті свої плани, які поки безуспішно проповідує в Англії. І уряд США дає дозвіл на започаткування цієї справи.
Оуен купує за сто сорок тисяч доларів понад 30 тисяч акрів (12 тисяч га) землі у штаті Індіана (Indiana) на берегах річки Уабаш (Wabash). Мальовнича місцевість нагадує Роберту Нью-Ланарк. Частина землі прилягає до судноплавної річки, тут же стоїть маленьке містечко Гармонія. Оуен завзято починає агітувати нових поселенців. Не проходить і трьох місяців, як навколо нього гуртується біля 900 чоловік. Проте новий експеримент виявився невдалим.
Обстановка у «Новій Гармонії» разюче відрізнялася від тієї, що була в Нью-Ланарку. Там люди були пов'язані зі сталою вже справою, і всі реформи Оуена природно витікали з умов цієї справи. У Гармонії ж найрізноманітніші люди зібралися в ім'я ідеї, що примарно усвідомлювалася більшістю. Люди не розуміли, що цю ідею вони повинні втілити самостійно, дружніми зусиллями кожного новогармонійця. «Нова Гармонія» проіснувала завдяки ентузіазму Оуена і його непохитній вірі у свої принципи чотири роки. У 1828 р. вона розпалася.
У 1829 році Оуен остаточно повертається до Англії, приймає активну участь у кооперативному і профспілковому русі, відвідує численні общини, що створюють його послідовники. Та для Оуена починається період боротьби, що приходить на зміну тим успіхам, яких він досягнув раніше. Доти його плани зустрічали підтримку вищої аристократії, яка вбачала у них нагоду отримувати хороші прибутки і зробити становище робочих більш стерпним. Тепер же Оуен все активніше закликає до змін у державному устрої. Можновладці панічно бояться повторення в Англії французької революції, страхаються навіть щонайменших ознак прояву якобінства і чинять супротив втіленню ідей невгамовного реформатора. Ф. Енгельс писав: «Всі суспільні рухи, що відбувалися в Англії в інтересах робітничого класу, і всі їх справжні досягнення зв’язані з ім’ям Оуена» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20. – С. 260). У 1832 році Оуен здійснює свій давно задуманий план – створює національний базар – біржу справедливого обміну праці (National Equitable Labour Exchange Bazaars). Біржа приймала товари від виробників (кооперативів та інших продавців) за оцінкою, основаною на затратах праці (витраченому на виробництво часі). Кожний виробник отримував за свій продукт спеціальні картки (labour notes) – «трудові гроші», на які міг придбати інші товари. У решті решт біржа збанкрутіла і Оуен був змушений погасити борги за власний кошт. У 1833 р. Оуен приймає активну участь в організації «Великого національного об’єднаного союзу виробництв» («Grand National Consolidated Trades Union», з 1834 р. – «Grand National Consolidated Trades Union of Great Britain and Ireland»), що ставить собі завдання здійснити оуенівський план реорганізації виробництва, підготувати заходи для мирного переходу до соціалістичного ладу. Дійсність розбиває утопічні надії Оуена. Ряд невдало організованих локаутів і страйків, організаційна слабкість, нестача коштів, протидії господарів підприємств та інше призвели до ліквідації союзу у 1834 р.
Після 1834 року Оуен припиняє брати участь у практичній реалізації своїх проектів. Він займається просвітницькою діяльністю, виступає з лекціями і доповідями, пише і публікує наукові праці, видає журнали. У 1836 році виходить твір Роберта Оуена «The Book of the New Moral World» («Книга про новий моральний світ»), що представляє узагальнений виклад його економічного й етичного вчення, поглядів на «раціональний устрій суспільства». «Оуэн, – як пише А. В. Анікін, – не был легким человеком в личном общении. Абсолютная убежденность в своей правоте делала его нередко упрямым и нетерпимым. Обаяние гуманистического энтузиазма в сочетании с деловитостью, которое так отличало Оуэна в молодости и в зрелые годы и привлекло к нему людей, отчасти уступило место навязчивому однообразию речей и мыслей. Сохранив до смерти большую ясность ума, он не избежал старческих странностей. В последние годы жизни Оуэн увлекся спиритизмом, стал склонен к мистике. Но он сохранил обаяние доброты … Всю жизнь он очень любил детей. Взгляды Оуэна на воспитание сохраняют значение и в наше время» (Аникин А. В. Юность науки. – С. 346–347).
Помер Оуен у рідному Ньютауні 17 листопада 1858 року, залишивши у спадок більше ста друкованих праць. Найвідоміші серед них: «A New View Of Society, Essays on the Formation of Human Character» «Новий погляд на суспільство, або Досліди про формування людського характеру», 1813 р.), «Report to the County of Lanark of a Plan for relieving Public Distress» («Доповідь графству Ленарк…», 1820 р.), «Observations on the Effect of the Manufacturing System» («Зауваження про вплив промислової системи», 1815 р.), «Outline of the Rational System of Society» («Виклад раціональної системи суспільства», 1830 р.), «The Book of the New Moral World» («Книга нового етичного світу», 1836 р.), «The Revolution in the Mind and Practice of the Human Race» («Переворот у думках і житті людства», 1849 р.). Як зазначає М. Блауг, «никто не осмелился заявить, что Роберт Оуэн был выдающимся экономистом, но его труды, и особенно его практическая деятельность как просвещенного бизнесмена, лидера агитации профсоюзов и основателя кооперативных общин оказала взбудораживающее влияние на представителей общественной науки, которые жили в период промышленной революции в Британии. Для Рикардо, Торренса и Сениора социализм означал Оуэнизм, и даже Джон Стюарт Милль в 1848 году поставил его рядом с Сен-Симоном и Шарлем Фурье как социалистического мыслителя того времени» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 230).
Спеціального твору з політичній економії Оуен не залишив, але у своїх чисельних наукових працях розглянув багато важливих питань економічної теорії.
Вже у перші роки своєї трудової діяльності, аналізуючи наслідки промислової революції, Оуен виступає з різкою критикою механічної заміни людської праці машинами без створення додаткових робочих місць, підтримує поширення луддистських рухів у робітничому середовищі. Роберт Оуен товаришував і неодноразово полемізував з Давидом Рікардо, спілкувався з Томасом Робертом Мальтусом, Джоном Стюартом Міллем та багатьма іншими відомими економістами – своїми сучасниками.
У полеміці з Рікардо Оуен виступає проти будь-яких форм приватної власності, оскільки бачить у ній першопричину всіх проблем капіталізму – криз, безробіття та злиднів. Він вважає, що приватна власність зумовлює приватнокапіталістичну форму розподілу, що виявляється у праві власника визначати рівень прибутків і тим самим підриває основи матеріальних стимулів до праці. Він твердо стоїть на позиціях трудової теорії вартості, наголошуючи: «Физический труд, правильно направленный, является источником всеобщего богатства и народного благосостояния» (Оуэн Р. Доклад графству Ленарк о плане облегчения общественных бедствий и устранения недовольства путем предоставления постоянных производительных занятий бедным и трудящимся / Роберт Оуэн // Избранные сочинения / Роберт Оуэн. – Т. 1. – С. 179). Оуен заперечує думку Сміта, що з нагромадженням капіталу і приватної власності на землю продукт труда розподіляється між трьома класами суспільства, а тому вартість визначається доходами. За Оуеном лише труд є єдиним мірилом вартості. «Чтобы труд стал мерилом ценности, необходимо установить количество его, содержащееся во всех предметах купли и продажи. Фактически это уже сделано; указанное количество труда определяется техническим термином «издержки производства», или, иначе, чистой стоимостью всего количества труда, содержащегося в каждом предмете, причем потребовавшийся для него материал или продукты, потребленные рабочим при его производстве, составляют часть всего труда в целом» (Оуэн Р. Доклад графству Ленарк ... – С. 209).
Відзначаючи роль грошей у капіталістичній економіці, Оуен стверджує, що вони спотворюють обмін і розподіл. Він впевнений, що гроші є знаряддям прибутку. Завдяки грошам прагнення прибутку підкоряє собі обмін, і аномальний продаж товару за ціною вищою, ніж його вартість, стає можливим. Тому у майбутньому суспільстві потрібно ліквідувати гроші.
Роберт Оуен категорично не погоджується з Мальтусом, неодноразово критикуючи його «теорію народонаселення».
Численні наукові праці Роберта Оуена містять безліч цікавих ідей, актуальних і сьогодні. «Но, без сомнения, самое интересное, поучительное и глубокое его произведение – это его собственная жизнь» (Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – С. 88).
«Последним крупным произведением Оуэна была его «Автобиография» с приложением основных статей и докладов, опубликованных ранее, – зазначає В. Г. Подмарков. – 17 ноября 1858 г. наступил час смерти Роберта Оуэна. Его популярность была все еще настолько велика, что в этот час его посетил епископ англиканской церкви. В возникшем разговоре они обменялись такими словами:
Епископ: Сын мой, не раскаиваетесь ли вы в том, что безумно потратили свою жизнь на тщетные усилия и невыполнимые планы?
Оуэн: О, нет, милостивый государь, я не даром потратил жизнь, я возвестил миру важные истины, и если мир не принял их, то только потому, что он их еще не понял. Могу ли я за это порицать его? Я опередил свое время» (Подмарков В. Г. Роберт Оуэн – гуманист и мыслитель. – С. 20).
Відомі вчені та авторитетні джерела про Роберта Оуена
Зміст
- 1 Карл Маркс (1818–1883) – німецький економіст і філософ, засновник марксизму
- 2 Карл Йоганн Каутський (1854–1938) – німецький економіст, історик і публіцист
- 3 Володимир Фавстович Левитський (1854–1939) – український історик народного господарства та економічної думки,доктор політичної економії та статистики, професор
- 4 Георгій Валентинович Плеханов (1856–1918) – російський революційний і політичний діяч, філософ,соціолог, економіст, теоретик марксизму
- 5 Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст, публіцист і громадський діяч
- 6 Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст, історик економічної думки
Карл Маркс (1818–1883) – німецький економіст і філософ, засновник марксизму
«В Англії зерна кооперативної системи були посіяні Робертом Оуеном».Маркс К. Установчий маніфест міжнародного товариства робітників / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 16. – С. 11.
Карл Йоганн Каутський (1854–1938) – німецький економіст, історик і публіцист
«Роберт Оуэн, этот гениальный утопист, в кооперативных организациях усмотрел одно из средств для освобождения рабочего люда. Великий борец за установленный законом нормальный рабочий день стал также апостолом кооперативного движения. Из союзов, возникших для удовлетворения случайных местных текущих потребностей, кооперации теперь обратились в рычаги, движущие мировою историю».Каутский К. Потребительные общества и рабочее движение / К. Каутский. – Москва, 1906. – С. 6.
Володимир Фавстович Левитський (1854–1939) – український історик народного господарства та економічної думки,
доктор політичної економії та статистики, професор
доктор політичної економії та статистики, професор
Георгій Валентинович Плеханов (1856–1918) – російський революційний і політичний діяч, філософ,
соціолог, економіст, теоретик марксизму
«Оуэн, бывший неутомимым пропагандистом своих идей, будил мысль рабочего класса, ставя перед ним самые важные – основные – вопросы общественного устройства и сообщая ему много данных для правильного решения этих вопросов, по крайней мере в теории. Если его практическая деятельность имела в общем утопический характер, то надо признать, что и здесь он давал подчас своим современникам в высшей степени полезные уроки. Он был истинным родоначальником кооперативного движения в Англии…
соціолог, економіст, теоретик марксизму
Непосредственное влияние Оуэна сказывалось не только в Великобритании и Ирландии, но также и в Соединенных Штатах Северной Америки».
Плеханов Г. В. Утопический социализм ХІХ века / Г. В. Плеханов // Избранные философские произведения : в 5 т. – Москва : Госполитиздат, 1957. – Т. 3. – С. 582, 583.
Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст, публіцист і громадський діяч
«Оуэн несомненно обладал, в гораздо большей степени, чем Фурье, тем, что называется здравым смыслом. Уже своей деятельностью в качестве руководителя огромного фабричного предприятия Нью-Ланарка он доказал свои практические таланты. Он сумел достигнуть двух вещей, почти всегда взаимно исключающих друг друга: блестящего коммерческого успеха, выражавшегося в высоких барышах, которые его фабричное предприятие доставляло ему и его компаньонам, и существенного улучшения экономического положения занятых в его предприятии рабочих. Оуэн обладал талантом влиять на людей и подчинять их своей воле, но воля его была направлена не на личные, а на общие интересы».Туган-Барановский М. И. Социальные основы кооперации / М. И. Туган-Барановский. – Москва : Экономика, 1989. – С. 59. – (Экономическое наследие).
Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст, історик економічної думки
«…Его [Оуэна] по сути патерналистские меры в Нью-Ланарке создали модель рабочей политики, имеющей большое значение для современности, и, что значительно важнее, положили начало новому отношению к вопросам заработной платы. Он подчеркивал большую важность забастовок и профсоюзов по сравнению с политическими действиями, что делает его классиком в истории и теории профсоюзов. Идеи ремесленных кооперативов превратили Оуэна в крестного отца одного из значительных движений того и более позднего времени. Он обладал не только нравственным величием (Торренс), но также трезвым и проницательным практическим умом (в сфере мысли и действия, очерченной нашими примерами), что доказывается успехом его собственного предприятия. Но как только он выходил за рамки этой действительно прекрасно известной ему сферы, немедленно проявлялось полное отсутствие способности к более тонкому анализу. Ни его идея «трудовых бон», которые должны были заменить деньги, ни его идеи «справедливого обмена труда» не являются нонсенсом сами по себе, но он просто не знал, как защитить свои доводы против самой очевидной критики».Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2001. – Т. 2. – С. 598. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
- The life of Robert Owen [Electronic resource] / Robert Owen ; with an introd. by M. Beer. – Electronic text data. – London : G. Bell, 1920. – 380 p. – Mode of access: http://www.archive.org/details/lifeofrobertowen00owenuoft. – Date of request: 06.07.2018.
- Избранные сочинения / Роберт Оуэн ; пер. с англ. и коммент. С. А. Фейгиной ; вступ. ст. В. П. Волгина ; АН СССР. – Москва ; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1950. – Т. 1. – 416 с. ; Т. 2 – 352 с.
Шифр зберігання книги в НБУВ: А53911/1-2
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф О-20 - Доклад графству Ленарк о плане облегчения общественных бедствий и устранения недовольства путем предоставления постоянных производительных занятий бедным и трудящимся / Роберт Оуэн // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 535–540.
Шифр зберігання книги: 33(09) М64 - Замечания о влиянии промышленной системы ; Доклад, представленный комитету ассоциации для облегчения положения промышленных и сельскохозяйственных рабочих ; Дальнейшее развитие плана, содержащегося в докладе комитету ассоциации для облегчения положения промышленных и сельскохозяйственных рабочих ; Описание ряда заблуждений и бед, вытекающих из прошлого и настоящего состояния общества ; Доклад графству Ленарк о плане облегчения общественных бедствий и устранения недовольства путем предоставления постоянных производительных занятий бедным и трудящимся ; Обращение конгресса кооперативных обществ Великобритании и Ирландии к правительствам Европы и Америки ; Речь Р. Оуэна в учреждении на ул. Шарлотты ; Книга о новом нравственном мире ; Революция в сознании и деятельности человеческого рода, или грядущий переход от неразумия к разумности : [отрывки] / Роберт Оуэн // Утопический социализм : хрестоматия / общ. ред. А. И. Володина. – Москва : Политиздат, 1982. – С. 307–342.
Шифр зберігання книги: 1Ф У85 - Конституция общины "Новая гармония" ; Революция в сознании и деятельности человеческого рода, или грядущий переход от неразумия к разумности / Р. Оуэн // Історія вчень про право і державу : хрестоматія / Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого" ; авт.-уклад. Г. Г. Демиденко ; заг. ред. О. В. Петришина. – 5-те вид., допов. і змін. – Харків : Право, 2011. – С. 480–484.
Шифр зберігання книги: 34(09) І-90 - Про утворення людського характеру : перший нарис ; Відкритий лист директорам фабрик і, взагалі, всім тим особам, які, даючи заняття масі населення, можуть легко скористатися засобами для утворення почуттів і звичок цих людей / Р. Оуен // Історія зарубіжних політичних вчень нової доби : навч. посіб. / Ф. М. Кирилюк ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ : Центр учб. літ., 2008. – С. 253–258.
Шифр зберігання книги: 1Ф К43
- Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1897. – Т. 22a (полутом 44). – С. 481–482. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9E%D1%83%D1%8D%D0%BD,_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82. – Дата обращения: 16.07.2018.
Шифр зберігання книги: 03 Э68 - Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1992. – Т. 44. – С. 481–482.
Шифр зберігання книги: 03 Э68 - Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. С. Гамбаров [и др.]. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1934]. – Т. 30. – Стб. 747–749 .
Шифр зберігання книги: 03 Э68 - Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1979. – Т. 3. – С. 199–200.
Шифр зберігання книги: 03 Э40 - Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.]. – Київ : Укр. енцикл., 2002. – Т. 4. – С. 374.
Шифр зберігання книги: 34 Ю70 - Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 34. – С. 554–555.
Шифр зберігання книги: 03 Б79 - Політична енциклопедія / НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім І. Ф. Кураса ; редкол.: Ю. Левенець (голова) [та ін.] ; упоряд. Ю. Шаповал. – Київ : Парлам. вид-во, 2011. – С. 528.
Шифр зберігання книги: 1Ф П50 - Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – 4-е изд. – Москва : ИНФРА-М, 2011. – С. 480–481.
Шифр зберігання книги: 33 Р86 - Encyclopedia Britannica [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: https://www.britannica.com/search?query=Owen+Robert. – Title from the screen. – Date of request: 11.07.2018.
- The Encyclopedia Americana : compl. in 30 vol. / ed.: Philip Friedman, Brian Feinberg, Patricia Bayer. – Intern. ed. – Danbury, 1998. – Vol. 21. – P. 151.
Шифр зберігання книги: 3И(Англ) Е54 - The New International Encyclopædia [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: https://en.wikisource.org/wiki/The_New_International_Encyclop%C3%A6dia/Owen,_Robert. – Title from the screen. – Date of request: 16.07.2018.
- Алексєєв В. Теоретичні і практичні розробки Роберта Оуена як приклад державно-управлінської діяльності [Електронний ресурс] / Валерій Алексєєв // Державне управління та місцеве самоврядування. – 2014. – Вип. 3. – С. 3–16. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dums_2014_3_3. – Дата звернення: 23.07.2018.
- Аліман М. В. Видатні діячі кооперативного руху та їх ідеї / М. В. Аліман, Ю. М. Гавриленко. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Донецьк : Проект, 2000. – 294, [1] с. – С. 7–11: про Роберта Оуена.
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: А600792
Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА600561 - Анекштейн А. И. Роберт Оуэн. Его жизнь, учение и деятельность / А. И. Анекштейн. – [Москва] : Соцэкгиз, 1937. – 287 с.
Шифр зберігання книги в НБУВ: А101943
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: 1Ф А66
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф А66 - Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – Гл. 18 : Роберт Оуэн и ранний английский социализм. – С. 343–350.
Шифр зберігання книги: 33(09) А67 - Бергман Е. Э. Исторический очерк теорий экономических кризисов / Е. Э. Бергман. – Изд. 2-е. – Москва : ЛЕНАНД, 2015. – VI, 430 с. – (Классика политэкономической мысли). – С. 179–183: об Оуэне.
Шифр зберігання книги: 33(09) Б48 - Бетелл Т. Собственность и процветание / Том Бетелл ; [пер. с англ. Б. Пинскера ; науч. ред. А. Куряев]. – Москва : Ирисэн, 2008. – Ч. 5, гл. 9 : Триединое зло по Роберту Оуэну. – С. 173–187. – (История / ред. Ю. Кузнецов).
Шифр зберігання книги: 33(09) Б54 - Блауг М. Оуэн Роберт / Марк Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / Марк Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 230–232.
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б343468 - Бородаєвський С. В. Історія кооперації / С. В. Бородаєвський. – Прага : Укр. громадський видав. фонд, 1925. – 445 с. – Зі змісту: Роберт Оуен. – С. 22–23 ; Роберт Оуен і його система. – С. 28–30. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/istoriya/9499-borodayevskiy-s-v-istoriya-kooperatsiyi/. – Дата звернення: 07.09.2018.
Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА55955 - Булгаков С. Н. История социальных учений в XIX веке [Электронный ресурс] : лекции проф. С. Н. Булгакова, читанные в Моск. коммерч. ин-те. – Электрон. текстовые данные. – 2-е изд. – Москва, 1913. – 402 с. – Из содерж.: Роберт Овен. Его биография. – С. 101–103 ; Р. Овен и рабочее движение 30-х годов. – С. 103–107 ; Р. Овен и чартизм. – С. 107–116 ; Общая характеристика социальной деятельности Овена и его учения. – С. 116–129. – Режим доступа: http://books.e-heritage.ru/book/10072049. – Дата обращения: 16.07.2018.
- Бэр М. История социализма в Англии / М. Бэр ; пер. М. Е. Ландау ; авт. предисл. Ф. А. Ротштебн. – Москва ; Петроград : ГИЗ, 1923. – Ч. 1. – 296 с. – С. 236–269: о Роберте Оуэне.
Шифр зберігання книги в НІБ України: 9(42) Б48 - Виргинский В. С. Роберт Оуэн / Виктор Семенович Виргинский // Исторический журнал. – 1941. – № 5. – С. 88–101.
Шифр зберігання журналу в НІБ України: 05 И90 - Вознесенская В. А. Экономические воззрения великих социалистов-утопистов Запада / В. А. Вознесенская. – Москва : Соцэкгиз, 1958. – 84 с. – Из содерж.: Роберт Оуэн о распределении при капитализме. «Рабочие деньги» и «обменные базары» Оуэна. – С. 35–41.
Шифр зберігання книги: 1Ф В64 - Волгин В. П. Роберт Оуэн / В. П. Волгин // Очерки истории социалистических идей. Первая половина XIX в. / В. П. Волгин ; АН СССР, Отд-ние истории. – Москва : Наука, 1976. – С. 3–31.
Шифр зберігання книги: 9 В67 - Волкова Е. Ф. Пророк «Разумного Общества» : Роберт Оуэн. Его жизнь и деятельность / Е. Волкова. – 3-е изд. – Москва : Моск. Союз Потреб. о-в, 1917. – 87, [2] с. : портр. – (Библиотека кооператора / под ред. Е. Ленской ; № 2).
Шифр зберігання книги в НБУВ: В083972
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Бдз3332
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф В676 - Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1988. – Т. 2, ч. 2, разд. 1, гл. 9.3 : Роберт Оуэн. – С. 169–173. – Режим доступа: https://www.booksite.ru/fulltext/ric/ardo/index.htm. – Дата обращения: 11.07.2018.
Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/2 - Галкин В. В. Наука или утопия? : Опыт исследования социалистических учений последователей Р. Оуэна в Англии 20–40-х годов XIX в. / В. В. Галкин. – Москва : Мысль, 1981. – Гл. 3 : Эволюция взглядов Оуэна под влиянием теоретических трудов его последователей. – C. 108–124 ; Гл. 4 : Оуэнизм и английское рабочее движение. – С. 125–161.
Шифр зберігання книги: 1Ф Г16 - Гиббинс Г. Английские реформаторы [Электронный ресурс] / Гиббинс ; пер. А. А. Санина. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Типолитогр. В. С. Траугот, 1896. – Гл. 4.3 : Роберт Оуэн. – С. 221–230. – Режим доступа: https://dlib.rsl.ru/viewer/01003673840#?page=1. – Дата обращения: 09.07.2018.
Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – Гл. 3.1 : Роберт Оуэн. – С. 188–194. – (Экономическое наследие).
Шифр зберігання книги: 33(09) Ж69 - Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 311–315.
Шифр зберігання книги: 33(09) І-90 - Каменский А. И. Роберт Оуэн / А. И. Каменский // Т. Мор. Оуэн. Дидро. Д’Аламбер. Кондорсе : биогр. повествования / ред. Н. Ф. Болдырев. – Челябинск : Урал LTD, 1998. – С. 103–213. – (Жизнь замечательных людей : биографическая библиотека Ф. Павленкова ; т. 31).
Шифр зберігання книги в НІБ України: А6677 / 1Ф М79 - Каменский А. В. Роберт Оуэн. Его жизнь и общественная деятельность : биограф. очерк / А. В. Каменский. – Санкт-Петербург : Типолитогр. и фототипия В. И. Штейна, 1893. – 102 с. – (Жизнь замечательных людей. Биографическая библиотека Ф. Павленкова). – Режим доступа: http://libo.lib.zt.ua/jspui/handle/123456789/360. – Дата обращения: 09.07.2018.
Шифр зберігання книги в НБУВ: А02129
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: 1Ф К18
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф К18 - Кареев Н. История Западной Европы в новое время / Н. Кареев. – Изд. 4-е. – Санкт-Петербург : Тип. М. М. Стасюлевича, 1913. – Т. 4 : Первая треть XIX века : Консульство, империя и реставрация. – 653 с. – С. 649–653: об Оуэне.
Шифр зберігання книги: 9(И) К27 - Кильчевский В. А. Роберт Оуэн и основы потребительской кооперации : пер. с англ. / В. А. Кильчевский. – 3-е изд. – Омск : ВЦСПО, 1919. – 43 с. – (Библиотека кооператора / под ред. Е. Ленской ; № 88).
Шифр зберігання книги в НІБ України: 334Б К39 - Кильчевский В. А. Роберт Оуэн и основы потребительской кооперации [Электронный ресурс] / В. А. Кильчевский. – Электрон. текстовые данные. – Омск : Изд. Союза кооп. об-ний Запад. Сибири «Центросибирь», 1918. – 43 с. – Режим доступа: https://www.prlib.ru/item/442106. – Дата обращения: 19.07.2018.
- Ковальчук В. М. Світова економіка: її історія та дослідники : навч. посіб. / В. М. Ковальчук. – 2-ге вид., перероб. та допов. – Київ : Центр учб. літ., 2017. – Ч. 2, розд. 4, гл. 13.3.3 : Видатний утопіст-практик Роберт Оуен. – С. 253–254.
Шифр зберігання книги: 33(09) К 56 - Колл Дж. Д. Г. Роберт Оуэн / Дж. Д. Г. Колл ; пер. с англ. и предисл. В. П. Волгина. – Москва : Соцэкгиз, 1931. – 199 с.
Шифр зберігання книги в НБУВ: В194436
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Бдз2725
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф К60 - Кредісов А. І. Історія вчень менеджменту : підручник / А. І. Кредісов. – Київ : Знання України, 2001. – 300 с. – Зі змісту: Роберт Оуен – менеджер і батько сучасного менеджменту. – С. 54–58.
Шифр зберігання книги: 33(09) К79 - Кулжинський М. Роберт Овен, його життя та діла / М. Кулжинський. – Санкт-Петербург, 1910. – [2], 35 с.
Шифр зберігання книги в НБУВ: В094973 - Левитский В. Ф. История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 494 с. – С. 425–429: о Роберте Оуене. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
Шифр зберігання книги: 33(09) Л36 - Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – 560 с. – Из содерж.: Мечты и дела Роберта Оуэна. – С. 239–241.
Шифр зберігання книги: 33(09) М14 - Маршев В. И. История управленческой мысли : учебник / В. И. Маршев. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – Ч. 1, гл. 3 : Р. Оуэн и социальная ответственность бизнеса. – С. 223–226. – (Учебники экономического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова).
Шифр зберігання книги: 301 М30 - Мицюк О. К. Історія політичної економії [Електронний ресурс] / О. К. Мицюк. – Електрон. текст. дані. – Подєбради, 1923. – Т. 2, ч. 1. – 142 с. – Зі змісту: Роберт Оуен. – С. 44–62. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/politologiya/12097-mitsyuk-o-istoriya-politichnoyi-ekonomiyi-t-2-ch-1/. – Дата звернення: 13.07.2018.
- Мортон А. Л. Английская утопия / А. Л. Мортон ; пер. с англ. О. В. Волкова ; под ред. и со вступ. ст. В. Ф. Семенова. – Москва : Изд-во иностр. лит., 1956. – 278 с. – С. 159–162: об Оуэне.
Шифр зберігання книги: 1Ф М80 - Пажитнов К. А. Роберт Оуэн / К. А. Пажитнов. – Петроград : Мысль, 1919. – 24 с. – (Библиотека кооперативных мыслителей ; вып. 2). – Режим доступа: http://e-heritage.ru/ras/view/publication/general.html?id=46853383. – Дата обращения: 16.07.2018.
Шифр зберігання книги в НБУВ: В0102103 - Подмарков В. Г. Роберт Оуэн – гуманист и мыслитель / В. Г. Подмарков ; АН СССР. – Москва : Наука, 1976. – 128 с. – (Биографии и мемуары).
Шифр зберігання книги: 1Ф П44 - Поланьи К. Великая трансформация: политические и экономические истоки нашего времени : пер. с англ. / Карл Поланьи ; под общ. ред. С. Е. Федорова. – Санкт-Петербург : Алетейя, 2002. – 312 с. – (Pax Britannica). – С. 144–146, 187–191: о Роберте Оуэне.
Шифр зберігання книги: 33(09) П49 - Розенберг Д. История политической экономии : в 3 ч. / Д. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1935. – Ч. 2. – Лекция 16 : Оуэнизм. – С. 173–229.
Шифр зберігання книги: 33(09) Р64 - Румянцева Е. Е. Оуэн Роберт / Е. Е. Румянцева // Мировая экономическая наука в лицах / Е. Е. Румянцева. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 74–76. – (Научная мысль).
Шифр зберігання книги: 33М Р86 - Саркисян С. А. Великий социалист-утопист Роберт Оуэн / С. А. Саркисян. – Ереван : Айастан, 1974. – 128 с.
Шифр зберігання книги: 1Ф С20 - Туган-Барановский М. И. Избранные сочинения : в 2 т. / М. И. Туган-Барановский ; ред. Л. И. Дмитриченко. – Донецк : ДонГУЭТ, 2004. – Т. 1 : Очерки из новейшей истории политической экономии и социализма, очерк 5.1 : Оуэн. – С. 115–135.
Шифр зберігання книги: 33(09) Т81 - Туган-Барановский М. И. Социальные основы кооперации / М. И. Туган-Барановский. – Москва : Экономика, 1989. – Отд. 2, гл. 1 : Роберт Оуэн и связанное с ним кооперативное движение. – С. 108–120. – (Экономическое наследие).
Шифр зберігання книги: 33(09) Т81 - Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / Михаил Иванович Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – Очерк 5.1 : Оуэн. – С. 88–104.
Шифр зберігання книги: 33(09) - Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – 431 с. – С. 136–146: о Роберте Оуэне.
Шифр зберігання книги: 33(09) Х15 - Щеглов Д. История социальных систем от древности до наших дней : [с приложением отрывков из сочинений философов] : в 2 т. / Д. Щеглов. – Санкт-Петербург, 1870. – Т. 1, гл. 6 : Роберт Оуэн. – С. 467–611. – Режим доступа: https://dlib.rsl.ru/viewer/01007878098#?page=1. – Дата обращения: 09.07.2018.
Шифр зберігання книги в НБУВ: В153401/1
Шифр зберігання книги в НІБ України: 1Ф Щ334 - Экономическая история мира. Европа / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2005. – Т. 2. – Гл. 17 : Роберт Оуэн и ранний английский социализм. – С. 399–407.
Шифр зберігання книги: 33М Э40 - Lloyd J. The Life, Times, and Labours of Robert Owen [Electronic resource] / Jones Lloyd. – Electronic text data. – London : S. Sonnenschein and Co., 1890. – 495 p.– Mode of access: https://archive.org/details/lifetimesandlab00jonegoog. – Date of request: 16.07.2018.
- Morton A. L. The life and ideas of Robert Owen / A. L. Morton. – London : Lawrence and Wishart, 1969. – 240 p.
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Х М889 - Packard F. A. Life of Robert Owen [Electronic resource] / F. A. Packard. – Electronic text data. – Philadelphia : Ashmead & Evans, 1866. – 264 p. – Mode of access: https://books.google.co.uk/books?id=vrYMmbdq6CcC&hl=ru&source=gbs_book_other_versions. – Date of request: 20.07.2018.
- Podmore F. Robert Owen [Electronic resource] : a biography : [in 2 vol.] / Frank Podmore. – Electronic text data. – London : Hutchinson & Co., 1906.
Vol. 1. – 346 p. – Mode of access: https://archive.org/details/robertowenabiog02podmgoog. – Date of request: 09.07.2018.
Vol. 2. – 688 p. – Mode of access: https://archive.org/details/robertowenbio02podm. – Date of request: 09.07.2018. - Simon H. Robert Owen. Sein Leben und seine Bedeutung für die Gegenwart / H. Simon. – 2., unveränd. Aufl. – Jena, 1925. – XII, 338 S.
Шифр зберігання книги в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 1 Simo
Виргинский В. С. Роберт Оуэн / Виктор Семенович Виргинский // Исторический журнал. – 1941. – № 5. – С. 91.
Оуэн Р. Избранные сочинения / Роберт Оуэн ; пер. с англ. и комментарий С.А. Фейгиной. – Москва ; Ленинград : Изд–во АН СССР, 1950. – Т. 1. – С. 4.
Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Portrait_of_Robert_Owen_(1771_-_1858)_by_John_Cranch,_1845.jpg. – Дата звернення: 07.09.2018.
Утопический социализм : хрестоматия / под общ. ред. А. И. Володина. – Москва : Политиздат, 1982. – С. 303.
Режим доступу: http://faculty.evansville.edu/ck6/bstud/robtowen.html. – Дата звернення: 07.09.2018.
Режим доступу: https://archive.org/details/lifeofrobertowen00owenuoft. – Дата звернення: 07.09.2018.
Виргинский В. С. Роберт Оуэн / Виктор Семенович Виргинский // Исторический журнал. – 1941. – № 5. – С. 98.
Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Robert_Owen%27s_House,_New_Lanark.jpg. – Дата звернення: 07.09.2018.
Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Robert_Owen_statue_-_Manchester_-_April_11_2005.jpg. – Дата звернення: 07.09.2018.
_by_John_Cranch,_1845.jpg){kind=link}
