Відмінності між версіями «Курно Антуан Огюстен»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
м (Заміна тексту — „Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор“ на „Степан Миколайович З)
м (Заміна тексту — „Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, історик економічної думки“ на „Марк Блауг (1927–2011) – англій�)
Рядок 86: Рядок 86:
 
<h3><center>Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст</center></h3>«…Курно исследовал, в сущности, один большой вопрос: о взаимозависимости цены товара и спроса на него при различных рыночных ситуациях, т. е. при различной расстановке сил покупателей и продавцов. Тем самым он проявил верное чутье в отношении характера и пределов применения математики в экономическом исследовании. Он не претендовал на разработку с помощью математики принципиальных социально-экономических вопросов, ограничившись задачей, условия которой были более или менее пригодны для математической формализации.<br>Занимаясь вопросом о соотношении спроса и цены, Курно прежде всего фактически ввел в науку важное понятие эластичности спроса…<br>Весь анализ основывается на использовании единого метода – на определении экстремальных значений функций спроса, принимающих различный вид в зависимости от рыночной ситуации. Математическая строгость и логичность этого исследования производит сильное впечатление. Работа Курно резко отличается от современных ему произведений видных представителей буржуазной экономической мысли. Язык Курно был для них совершенно незнакомым, как бы иностранным языком. Не удивительно, что его не поняли».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Аникин А. В.''' Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 2-е изд., доп. и перераб. – Москва : Политиздат, 1985. – C. 295, 296.</small>
 
<h3><center>Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст</center></h3>«…Курно исследовал, в сущности, один большой вопрос: о взаимозависимости цены товара и спроса на него при различных рыночных ситуациях, т. е. при различной расстановке сил покупателей и продавцов. Тем самым он проявил верное чутье в отношении характера и пределов применения математики в экономическом исследовании. Он не претендовал на разработку с помощью математики принципиальных социально-экономических вопросов, ограничившись задачей, условия которой были более или менее пригодны для математической формализации.<br>Занимаясь вопросом о соотношении спроса и цены, Курно прежде всего фактически ввел в науку важное понятие эластичности спроса…<br>Весь анализ основывается на использовании единого метода – на определении экстремальных значений функций спроса, принимающих различный вид в зависимости от рыночной ситуации. Математическая строгость и логичность этого исследования производит сильное впечатление. Работа Курно резко отличается от современных ему произведений видных представителей буржуазной экономической мысли. Язык Курно был для них совершенно незнакомым, как бы иностранным языком. Не удивительно, что его не поняли».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Аникин А. В.''' Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 2-е изд., доп. и перераб. – Москва : Политиздат, 1985. – C. 295, 296.</small>
  
<h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, історик економічної думки</center></h3>«У книжці, яка за незрівнянною оригінальністю і сміливістю задуму не має собі рівних в історії економічної теорії, Курно уперше визначив і намалював функцію попиту. Він не цікавився теорією корисності, але вважав само собою зрозумілим від'ємний нахил кривої ринкового попиту. Ця крива ринкового попиту виражає не кількості, які всі споживачі купили б за різними цінами за незмінності «населення, розподілу багатства, смаків і звичок споживачів», а швидше реальні кількості, які вони купували щорічно за середніми цінами. Крива попиту Курно – це емпіричне співвідношення між продажами і цінами. Він вважав монополію чистим випадком і визначив функцію попиту D = F(p), сукупного доходу R = pF(p) і граничного доходу М = F(p) + pF'(p), де F'(p)<0, як об'єктивно задані для монополіста. Задані функції доходу потім порівнюються з функціями сукупних і граничних витрат, для того щоб показати, що миттєві доходи максимізуються, якщо монополіст виробляє такий обсяг продукції, за якого граничні витрати дорівнюють граничному доходу. Для доведення існування і єдиності цього максимуму Курно використовує відомі правила диференційного числення: перша похідна функції сукупного прибутку π = pF(p) – φ(p) має дорівнювати нулю, а друга похідна має бути від'ємною. І це все 1838 року!»<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 290.</small>
+
<h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«У книжці, яка за незрівнянною оригінальністю і сміливістю задуму не має собі рівних в історії економічної теорії, Курно уперше визначив і намалював функцію попиту. Він не цікавився теорією корисності, але вважав само собою зрозумілим від'ємний нахил кривої ринкового попиту. Ця крива ринкового попиту виражає не кількості, які всі споживачі купили б за різними цінами за незмінності «населення, розподілу багатства, смаків і звичок споживачів», а швидше реальні кількості, які вони купували щорічно за середніми цінами. Крива попиту Курно – це емпіричне співвідношення між продажами і цінами. Він вважав монополію чистим випадком і визначив функцію попиту D = F(p), сукупного доходу R = pF(p) і граничного доходу М = F(p) + pF'(p), де F'(p)<0, як об'єктивно задані для монополіста. Задані функції доходу потім порівнюються з функціями сукупних і граничних витрат, для того щоб показати, що миттєві доходи максимізуються, якщо монополіст виробляє такий обсяг продукції, за якого граничні витрати дорівнюють граничному доходу. Для доведення існування і єдиності цього максимуму Курно використовує відомі правила диференційного числення: перша похідна функції сукупного прибутку π = pF(p) – φ(p) має дорівнювати нулю, а друга похідна має бути від'ємною. І це все 1838 року!»<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 290.</small>
  
 
<h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст,<br>доктор економічних наук, професор</center></h3>«Курно був еклектиком, який представляв свій матеріал у збалансованому, чіткому та впорядкованому вигляді, але без належної оригінальності. Винятком у його творчості є «Пошуки математичних принципів теорії багатства», опубліковані 1838 року. Ця тоненька книга відкрила нову сторінку в історії економічної теорії, а саме, систематизований аналіз максимізації прибутку фірмами, заснований на диференційних розрахунках. Економісти-сучасники, проте, не визнали провідного значення цього внеску; цю теорію навіть не переглянули. Можливо, це сталося тому, що економіка, покладена в основу як така, була знову ж таки еклектичною. Головною причиною, однак, було те, що економісти не розуміли розрахунків.<br>Курно був першим, хто зрозумів, що диференційні розрахунки можуть бути використані для розв'язання задач економічної оптимізації. На відміну від Госсена, Джевонса, Карла Менгера чи Леона Вальраса, Курно зацікавився корисністю для споживачів».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 461–462.</small>
 
<h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст,<br>доктор економічних наук, професор</center></h3>«Курно був еклектиком, який представляв свій матеріал у збалансованому, чіткому та впорядкованому вигляді, але без належної оригінальності. Винятком у його творчості є «Пошуки математичних принципів теорії багатства», опубліковані 1838 року. Ця тоненька книга відкрила нову сторінку в історії економічної теорії, а саме, систематизований аналіз максимізації прибутку фірмами, заснований на диференційних розрахунках. Економісти-сучасники, проте, не визнали провідного значення цього внеску; цю теорію навіть не переглянули. Можливо, це сталося тому, що економіка, покладена в основу як така, була знову ж таки еклектичною. Головною причиною, однак, було те, що економісти не розуміли розрахунків.<br>Курно був першим, хто зрозумів, що диференційні розрахунки можуть бути використані для розв'язання задач економічної оптимізації. На відміну від Госсена, Джевонса, Карла Менгера чи Леона Вальраса, Курно зацікавився корисністю для споживачів».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 461–462.</small>

Версія за 13:27, 21 грудня 2017

Kurno.jpg

Курно Антуан Огюстен

Cournot Antoine Augustin
(28 серпня 1801 – 31 березня 1877) –
французький вчений середини XIX ст.,
економіст, математик, філософ та історик,
попередник математичної школи.





Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Антуана Огюстена Курно


Твори


Література


Фотогалерея