Августин Блаженний Аврелій

Августин Блаженний Аврелій

Augustinus Sanctus Aurelius
(13 листопада 354 – 28 серпня 430) –
християнський теолог і філософ.

Життя та діяльність

Народився Августин Блаженний у римській провінції Нумідії у м. Тагаст (сучасний Сук-Арас (Аргас) в Алжирі) у родині язичника Патриція (римського громадянина, дрібного землевласника) і християнки Моніки (під впливом якої чоловік незадовго до смерті (370 р.) прийняв хрещення, і не без участі якої і син урешті-решт звернувся до християнського вчення). Припускають, що за походженням Августин, ймовірно, – бербер. Про молоді літа Августина збереглося багато відомостей завдяки тому, що він сам розповів про основні події свого життя у книзі «Сповідь» («Confessiones», 400 р.). Цей твір став бестселером на багато століть. Як влучно зазначив доктор історичних наук Л. Баткін, «великая книга Аврелия Августина на тысячу лет вперед послужила наиважнейшим образцом для каждого, кто решился бы взяться за перо, чтобы поведать о собственной жизни» (Баткин Л. М. Европейский человек наедине с собой : Очерки о культурно-исторических основаниях и пределах личного самосознания / Л. М. Баткин. – Москва : Рос. гос. гуманитар. ун-т, 2000. – С. 61). Розпочав навчання Августин в елементарній школі у Тагасті, згодом продовжив навчання у граматичній школі у Мадаурі та вивчав риторику у Карфагені. Батько, зважаючи на здібності Августина, намагався підготувати його до риторської кар’єри, яка у той час була прямим шляхом до державної служби. Після завершення навчання викладав риторику у Тагасті, Карфагені, Римі та Медіолані (сучасний Мілан). Однак академічна діяльність його не приваблювала, незважаючи на перспективи отримати високу державну посаду. «З ранньої юності він мав сильніший за риторично-політичне шанолюбство потяг до філософії, невпинного й стрімкого пошуку істини, – зазначає Ганс Маєр – автор статті про Августина Блаженного у виданні «Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера». – Цей потяг був у його житті водночас щастям і болем. Отже, дотримуючись звичаїв пізньої Античності так само, як і його сучасники, живучи лінивою жадобою насолоди, марнославством та моральною вседозволеністю, Августин мусив відчувати у цьому – по мірі розвитку його думки – заперечення ідеалу “філософського життя”» (Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера : пер. з нім. / під ред. Є. Причепія. – Київ : Тандем, 2002. – С. 74).

Б. Рассел порівнює Августина Блаженного з класиком російської літератури Л. Толстим: «Св. Августин де в чому схожий на Толстого, одначе переважає його інтелектом. Він був пристрасна людина, замолоду дуже далека від стежок чесноти, але якийсь внутрішній імпульс спонукав його шукати істини й праведності. Як і Толстой, на схилі віку був одержимий почуттям гріховності, через яке життя його було суворе, а філософія – нелюдяна» (Рассел Б. Історія західної філософії : пер. з англ. / Б. Рассел. – Київ : Основи, 1995. – С. 296–302).

Зі спогадів відомо, що Августин довго вагався між духовними напрямами, що існували у ті часи. Юнаком він вступив до секти маніхеїв (відгалуження гностичного руху), які, як він згодом відзначав, приваблювали його системністю та риторизмом. В основі маніхейства – дуалістичне вчення про боротьбу добра і зла, світла і темряви як початкових та рівноправних принципів буття. Маніхеї наголошували зокрема і на протилежності бога і матерії. Проте, коли маніхейський єпископ Фавст, що вважався найученішим членом секти, не зміг відповісти на його питання, Августин втратив довіру до маніхейства, якого дотримувався дев’ять років.

Перебуваючи у Мілані, він зацікавився скептицизмом Нової школи (Афінської школи філософії), а згодом став прибічником неоплатонізму. Він почав відвідувати проповіді єпископа Медіоланського Амброзія (Амвросій, Ambrose) з метою аналізу їх риторичних аспектів і у результаті прийшов до визнання християнства. У Мілан до Августина приїхала мати, яка була ревною католичкою, що безумовно прискорило його навернення до християнства. У 387 р., на Пасху, у віці тридцяти двох років Августин прийняв хрещення у Медіолані (Мілані) разом з другом Аліпієм та позашлюбним сином Адеодатом (373–390 рр.). Хрещення проводив єпископ Амброзій, про якого Августин у своїй «Сповіді» писав як про одного з найкращих серед людей. Ще під час перебування Августина у Римі Моніка (мати Августина) наполягала на тому, щоб син одружився з дівчиною, яка була їй до вподоби і розірвав зв'язок із коханкою, ім’я котрої у своїй автобіографічній праці «Сповідь» не зазначав, – матір’ю його сина Адеодата, яку Августин любив і з якою мав тривалий зв'язок.

Мати мала великий вплив на Августина. Він відносився до неї з великою повагою і завжди писав про неї у своїх творах тоном глибокої шаноби. Він погоджується на вмовляння матері. «Коли ж відірвали від мого боку жінку, – пише Августин, – з якою я ділив моє ложе і яка стояла на перешкоді моєму одруженню, моє серце, до якого вона дуже припала, стало болючою раною і ще довго кривавило. Та жінка повернулася до Африки, склавши Тобі обітницю, що ніколи більше не знатиме жодного чоловіка. Вона залишила мені природного сина, якого народила від мене» (Августин Аврелій. Сповідь / Святий Августин ; [пер. з латини Ю. Мушака]. – Львів : Свічадо, 2008. – С. 123). Одружитися він мав тільки через два роки, оскільки наречена на той час була ще надто молодою. У 388 р., прийнявши християнство, Августин зрікається і вчителювання, і коханки, й нареченої, він повертається до Африки (до Карфагену і Тагасту), а у 391 р. переселяється до м. Гіпо-Регіуса (Північна Африка, поблизу Карфагена) для заснування монастиря і висвячення в сан (близько 395 р.). Близько 396 р. Августин стає єпископом у Гіппоні, де і живе до кінця життя, виконуючи єпископські обов’язки та складаючи полемічні твори проти різних «єресей» – донатизму, маніхейства, пелагіанства. Сорок три роки життя Августина, після прийняття ним християнства, вважаються у богословській традиції зразком християнського способу життя та служіння. Помер Августин Блаженний у 430 р. у м. Гіпо-Регіус (Гіппон) під час облоги міста вандалами.

У православ’ї Августин визнаний блаженним, а у католицизмі – святим та Учителем Церкви. Августин вважається автором уставу, яким керується цілий ряд чернечих орденів католицької церкви, зокрема орден пустельників св. Августина (августинські брати, з яких вийшов Лютер і до якого належав Г. Мендель). Літературна спадщина Августина Блаженного величезна. У праці «Переглянуте заново» («Retractаtiones», 427 р. – розлогий критичний коментар Августина до свого творчого доробку), яку він присвятив виправленню «некоректностей» своїх ранніх текстів, зазначається, що ним було виправлено 97 творів, що складали разом 232 книги; відомі також 224 його листи і більш як 500 текстів проповідей. Серед його творів: «Проти академіків» («Contra academicos», 386 р.), «Про блаженне життя» («De beata vita», 386 р.), «Про порядок» («De ordine», 386 р.), «Монологи» («Soliloquiorum libri duo», 387 р.), Про безсмертя душі» («De immortalitate animae», 387 р.), «Про вчителя» («De magistro», 388–389 рр.), «Про істинну релігію» («De vera religione», 390 р.) та інші. Найбільш значними творами Августина, які не тільки вплинули на формування християнського релігійного канону, але й на еволюцію європейської культури у цілому, є «Сповідь» («Confessiones», 400 р.) та «Про град Божий» («De civitate Dei», 413–426 рр.).

«Учение Августина, – зазначається в енциклопедії «История философии», – сыграло значительную роль как в развитии христианской теологии, так и в разворачивании европейской историко-философской традиции. Идеи Августина оказали огромное влияние на формирование христианского богословского канона, его авторитет в вопросах теологии и философии был тотальным – вплоть до конституирования и доминирования в католицизме томистской парадигмы. Столь же значимую роль сыграли они и в эволюции европейской философии, конституировав традицию августинизма в рамках средневековой схоластики и определив многие семантико-аксиологические векторы последующего философского развития Европы

… Фигура Августина является культовой (в сугубо светском смысле этого слова) не только для христиански артикулированной традиции европейской культуры, – основные сочинения Августина могут быть отнесены к тем текстам европейской культуры, резонанс которых оказал конституирующее влияние на формирование глубинных оснований культурной традиции западного образца …» (История философии : энциклопедия / сост. А. А. Грицанов. – Минск : Интерпрессервис : Книжный Дом, 2002. – С. 11, 12–13).

У період раннього християнства соціальні та економічні ідеї були частиною більш широкої всеосяжної релігійно-етичної системи. Як пише Й. Шумпетер, «… ни Лактанций (260–340 гг.), ни Амвросий (340–397 гг.), … ни Иоанн Златоуст (347–407 гг.), ни св. Августин (354–430 гг.), искусный автор Civitas Dei и «Исповеди», сами obiter dicta <оговорки (лат.)> которого обнаруживают аналитический склад ума, никогда не углублялись в экономические вопросы, хотя и занимались политическими проблемами христианского государства.

Объяснение этого, по-видимому, заключается в следующем. Каков бы ни был наш социологический диагноз мирских аспектов раннего христианства, совершенно ясно, что христианская церковь никогда не ставила перед собой цель осуществить какую-либо общественную реформу, кроме реформы морали поведения отдельного человека» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экономическая школа, 2004. – Т. 1. – С. 90). Світогляд ранньохристиянського суспільства спирався на специфічні соціально-психологічні принципи, в яких емоційно-оціночне сприйняття дійсності переважало над абстрактно-раціоналістичним, проголошувалася загальна нормативність поведінки та мислення людей. Численні праці Августина Блаженного дають можливість сучасним дослідникам визначити економічні погляди суспільства як частину загального світосприйняття тих часів.

У творі «Про працю монахів» Августин Блаженний підкреслює, що однією з непорушних апостольських заповідей є обов’язок людини годуватися фізичною працею. В умовах переважно аграрного господарства «найчистішим з мистецтв» він називає сільськогосподарську працю, яка, на його думку, підтримує душевну чистоту і цілісність, як того вимагають християнські канони. Він також виявляє позитивне ставлення і до праці ремісників, проте торгівлю й лихварство Августин Блаженний вважає шляхом неправедним, оскільки ці заняття сприяють нетрудовому накопиченню золота і срібла. Земні блага, на думку богослова, необхідні лише для повсякденного користування для задоволення природних людських потреб. Вони є лише засобом для можливості культивування «вищих цінностей» – любові до Бога, а тому бідність найбільше сприяє спасінню. Августин засуджує прагнення до розкоші та накопичення багатства, виступає проти надмірного споживання, задоволення «низьких» потреб. Існування у суспільстві з одного боку соціальної нерівності, а з іншого – злиднів, теолог пояснює божою волею. Власність та гроші випадають людям не завдяки їх особистим якостям, а є результатом божественного промислу. Багатством і бідністю бог випробовує людину, будь-яка влада та нерівність між людьми від Бога, а історія людства визначається боротьбою двох царств – божого і людського (земного). Людина, яка правильно використовує багатство та владу, забезпечує собі шлях до спасіння і навпаки.

Багатство для Августина міститься у власності і грошах. Приватну власність Августин Блаженний вважав причиною ворожнечі між людьми. Він виправдовував рабство, пояснюючи його тим, що Богом воно визначено для грішників, які повинні віддано служити своїм господарям, за що отримають винагороду в іншому житті, після смерті. «Прагнення до рівності – це порушення принципу постійності, адже «основна риса докапіталістичного життя є риса впевненого спокою, властивого кожному організованому життю». Отже, власність, багатство є таким самим природним станом людини як суб’єкта соціального буття, як і зло, добро, оскільки у своєму земному існуванні суспільство праведників, які становлять Божий Град, перемішане із земним царством, «вкраплене» в «різнолику» форму, що складається з язичників, єретиків, невіруючих, які зробили своїм Богом здирництво, гроші, власність. І так, відповідно до божественного провидіння, буде продовжуватися до кінця існування людства» (Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність. Креативи метафізичного пошуку / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн. – Київ : Знання, 2008. – С. 247).

Августин Блаженний у всіх своїх міркуваннях виходив насамперед з необхідності морально-етичного вдосконалення людини.

Відомі вчені та авторитетні джерела про Августина Блаженного Аврелія

Євген Миколайович Трубецькой (1863–1920) – російський філософ, правознавець, публіцист

     Трубецкой Е. Н. Религиозно-общественный идеал западного христианства в V веке : в 2 ч. / Евгений Николаевич Трубецкой. – Москва : Тип. Э. Лисснера и Ю. Романа, 1892. – Ч. 1 : Миросозерцание Блаженного Августина. – С. 21.

Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор

«Економічні погляди раннього християнства знайшли яскраве відображення у працях відомого релігійного мислителя, єпископа у північноафриканських володіннях Римської імперії Аврелія Августина Блаженного, який створив авторитетне релігійно-християнське учення, засноване на безальтернативних принципах релігійно-етичного підходу до економічних проблем. Його твори (близько 40 томів літературного спадку) справили значний вплив на подальшу еволюцію суспільної думки і до ХІІІ ст. слугували фундаментом християнської ідеології».
     Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 100.

Валентин Юрійович Катасонов (нар. 1950 р.) – російський економіст, доктор економічних наук, професор

«… Наиболее известный ранний представитель этой школы – Блаженный Августин (354–430). Его взгляды на сферу хозяйственных отношений базировались на учении о богатстве и бедности, труде, благотворительности святых отцов раннего христианства, а также трудах античных философов (в первую очередь, Аристотеля). Некоторые моменты их учения Августин подверг достаточно детальному схоластическому рассмотрению.

Однозначно греховным делом рассматривалось взимание процента по ссудам (ростовщичество), и в этом вопросе его позиция полностью совпадала с позицией его христианских и античных предшественников, а также живших и творивших в это же время великих учителей Восточной Церкви Иоанна Златоуста и Василия Великого.

Столь же греховной, по мнению Августина, считалась прибыль от крупных торговых операций. Неприемлемость процента и торговой прибыли обосновывалась тем, что их получение основывалось не на личном труде, при этом зачастую превращалось в самоцель. Вводилось понятие «справедливой» цены, которая складывалась в результате честной торговли на основе свободного волеизъявления обеих сторон сделки. Идеально «справедливой» была такая цена, при которой ни одна из сторон не получала преимуществ (эквивалентный обмен). При «справедливой цене трудовые и материальные издержки купца должны включаться в цену товара, а торговая прибыль должна равняться нулю.

Блаженный Августин был, по сути, предшественником возникшей в XVIII веке теории трудовой стоимости (в рамках «классической» политической экономии). Он считал, что источником богатства является лишь труд. Поэтому материальные блага должны принадлежать тем, кто их создает своим трудом. Нетрудовое накопление богатства (через ростовщический процент, торговую прибыль) он называл «искусственным», или греховным, богатством. Развивая учение о труде, Августин считал, что любой труд важен для общества, физический и умственный труд должны быть равноценными. Распределение материальных благ «по труду» должно предотвращать сильную социально-имущественную дифференциацию людей в обществе».
     Катасонов В. Ю. Религия денег. Духовно-религиозные основы капитализма / В. Ю. Катасонов ; Русское экономическое общество им. С. Ф. Шарапова. – Москва : Кислород, 2013. – С. 182–183.

Твори

• Исповедь / Августин Аврелий // Исповедь / Августин Аврелий. История моих бедствий / Петр Абеляр. – Москва : Республика, 1992. – С. 8–222. – (Человек в исповедальном жанре).
  Шифр зберігання книги: 1Ф А18
• Исповедь / Августин Аврелий // Лабиринты души. – Симферополь : Реноме, 1998. – С. 21–206.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Л12
• Исповедь / Августин Блаженный // Філософія політики : хрестоматія : у 4 т. / Нац. акад. наук України, Акад. пед. наук України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ : Знання України, 2003. – Т. 1. – С. 116–120.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Ф56
• О Граде Божием / Августин Аврелий // История политических и правовых учений : хрестоматия / ред. О. Э. Лейст. – Москва : Городец, 2000. – С. 70–78.
  Шифр зберігання книги: 34(09) И90
• О Граде Божием / Августин Аврелий // Правовая мысль : антология / авт.-сост. В. П. Малахов. – Екатеринбург : Деловая книга ; Москва : Академический проект, 2003. – С. 138–140. – (Summa).
  Шифр зберігання книги: 34(09) П68
• Об истинной религии / Августин Аврелий // Антология философии Средних веков и эпохи Возрождения : учеб. пособие / сост. С. В. Перевезенцев. – Москва : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. – С. 96–140. – (Мировая философия).
  Шифр зберігання книги: 1Ф А72
• Против академиков / Августин Аврелий (Блаженный) ; Ин-т философии РАН ; пер. и коммент. О. В. Голова. – Москва : "Греко-латинский кабинет" Ю. А. Шичалина, 1999. – 191. с.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА598350
• Сповідь / Святий Августин ; [пер. з латини Ю.Мушака]. – Львів : Свічадо, 2008. – 355 с.
  Шифр зберігання книги: 1Ф А18
• Сповідь / Августин Святий ; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Шанс, 2012. – 352 с.
  Шифр зберігання книги в НІБ України: А26103 / 1Ф А185
• Творения : [в 4 т.] / Августин Аврелий (Блаженный) ; сост. и подгот. текста к печати С. И. Еремеева. – Санкт-Петербург : Алетейя, 1998. – Т. 1–4.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В342205
• Творіння / Блаженний Августин Аврелій ; [з благословення], під ред. Святійшого Патріарха Київ. і всієї Руси-України Філарета. – Київ : Вид. від. Укр. Православ. Церкви Київ. Патріархату, 2014. – Т. 1. – 767 с.
  Шифр зберігання книги в НПБ України: М3094-1
• Творіння / Блаженний Августин Аврелій ; [з благословення], під ред. Святійшого Патріарха Київ. і всієї Руси-України Філарета. – Київ : Вид. від. Укр. Православ. Церкви Київ. Патріархату, 2015. – Т. 2. – 687 с.
  Шифр зберігання книги в НПБ України: М3094-2

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1890. – Т. 1 (полутом 1). – С. 65–66. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Августин,_Аврелий
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 1. – С. 65–66.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1900]. – Т. 1. – С. 42–43.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. С. Гамбаров и др. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, 1935. – Т. 1. – Стб. 91–93.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Київ : Укр. енцикл., 1998. – Т. 1. – С. 15.
  Шифр зберігання книги: 34 Ю70
• История философии : энциклопедия / сост. А. А. Грицанов. – Минск : Интерпрессервис : Книжный Дом, 2002. – С. 10–13. – (Мир энциклопедий).
  Шифр зберігання книги: 1Ф И90
• Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 1. – С. 127.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Культура Возрождения : энциклопедия : в 2 т. / отв. ред. Н. В. Ревякина. – Москва : РОССПЭН, 2007. – Т. 1. – С. 11–14.
  Шифр зберігання книги: 37 К90
• Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – 4-е изд. – Москва : ИНФРА-М, 2011. – С. 2.
  Шифр зберігання книги: 33 Р86
• Античные писатели : словарь / ред. М. В. Белкин. – Санкт-Петербург : Лань, 1999. – С. 22–24.
  Шифр зберігання книги: 8И А74
• Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Античность. Средневековье / Д. Антисери, Д. Реале ; ред. С. А. Мальцева. – Санкт-Петербург : Пневма, 2001. – Ч. 8, гл. 15 : Латинская патристика и святой Августин. – С. 424–470.
  Шифр зберігання книги: 1Ф А72
• Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність. Креативи метафізичного пошуку / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн. – Київ : Знання, 2008. – 687 с. – С. 245–247: Августин Блаженний. – (Київському національному університету ім. Т. Шевченка – 175 років).
  Шифр зберігання книги: 33 Б17
• Базилевич В. Д. Метафізика економіки : [монографія] / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ : Знання, 2007. – 718 с. – С. 482–483: Августин Блаженний.
  Шифр зберігання книги: 33 Б17
• Базилевич В. Д. Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Київ : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – 927 с. – С. 164–170, 176–179: Августин Блаженный.
  Шифр зберігання книги: 33 Б17
• Балух В. О. Історичні портрети античності та середньовіччя : підручник / В. О. Балух, І. П. Возний, В. П. Коцур. – Чернівці : Книги-XXI, 2007. – [Розд.] 12 : Аврелій Августин Блаженний. – С. 180–197.
  Шифр зберігання книги: 9 Б20
• Баткин Л. М. Европейский человек наедине с собой : Очерки о культурно-исторических основаниях и пределах личного самосознания / Л. М. Баткин. – Москва : Рос. гос. гуманитар. ун-т, 2000. – 1005 с. – Из содерж.: О культурно-историческом смысле «Я» в «Исповеди» Блаженного Августина. – С. 59–136.
  Шифр зберігання книги: 9(И) Б28
• Булгаков С. Н. Очерки по истории экономических учений / С. Н. Булгаков. – 2-е изд. – Москва, 1918. – Вып. 1. – 234 с. – Из содерж.: Блаженный Августин. – С. 128–129.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Б90
• Герье В. Блаженный Августин / В. Герье. – Москва : Т-во ”Печатня С. П. Яковлева”, 1910. – XV, 682 с. – (Зодчие и подвижники ”Божьего царства”; ч. 1). – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01004836512#?page=1
  Шифр зберігання книги в НПБ України: Б259620
• Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 87–88.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-68
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 100–101.
  Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
• Козлихин И. Ю. История политических и правовых учений : [От софистов до Гегеля] : учебник / И. Ю. Козлихин ; Санкт-Петербург. гос. ун-т, Юрид. фак. – Санкт-Петербург : Изд. Дом СПбГУ, 2005. – Лекция 7 : Блаженный Августин. – С. 114–122.
  Шифр зберігання книги: 1Ф К59
• Козловски П. Принципы этической экономики / П. Козловски ; пер с нем. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экономическая школа : СПб. гос. ун-т экономики и финансов : Высш. шк. экономики, 1999. – 344 с. – С. 67–70: Августин Блаженный. – (Этическая экономия. Исследования по этике, культуре и философии хозяйства ; вып. 7).
  Шифр зберігання книги: 33 К59
• Маєр Г. Авґустин / Ганс Маєр // Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера : пер. з нім. / під ред. Є. Причепія. – Київ : Тандем, 2002. – С. 73–85.
  Шифр зберігання книги: 1Ф К47
• Попов И. В. Личность и учение блаженного Августина [Электронный ресурс] / И. В. Попов. – Сергиев Посад : Типография Свято-Троицкой Сергиевой лавры, 1916. – Т. 1, ч. 1–2. – [4], 224, [2], 619, [2] с. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01006759569#?page=1
• Рабинович В. Л. Урок Августина: жизнь – текст / В. Л. Рабинович // Исповедь / Августин Аврелий. История моих бедствий / Петр Абеляр. – Москва : Республика, 1992. – С. 223–258. – (Человек в исповедальном жанре).
  Шифр зберігання книги: 1Ф А18
• Рассел Б. Історія західної філософії : пер. з англ. / Б. Рассел. – Київ : Основи, 1995. – Кн. 2, ч. 1, розд. 4 : Філософія й теологія св. Августина. – С. 302–314.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Р24
• Таранов П. С. 120 философов. Жизнь. Судьба. Учение. Мысли : универсальный аналитический справочник по истории философии / П. С. Таранов. – Симферополь : Реноме, 2005. – Т. 1. – 685 с. – С. 399–419: Августин Блаженный.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Т19
• Татаркевич В. Історія філософії : пер. з пол. / В. Татаркевич. – Львів : Свiчадо, 1997. – Т. 1. – 456 с. – Зі змісту: Августин Блаженний. – С. 235–248.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Т23
• Экономическая история мира. Европа [Т. 1] / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2004. – [Разд.] 5.5 : Августин Блаженный. – C. 207–208.
  Шифр зберігання книги: 33М Э40

Фотогалерея

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:Augustin2.jpg|Культура Возрождения : энциклопедия : в 2 т. / отв. ред. Н. В. Ревякина. – Москва : РОССПЭН, 2007. – Т. 1. – С. 12. Файл:Augustin3.jpg|Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Saint_Augustine_by_Philippe_de_Champaigne.jpg Файл:Augustin4.jpg|Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Augustine_Lateran.jpg Файл:Augustin5.jpg|Таранов П. С. 120 философов. Жизнь. Судьба. Учение. Мысли : универсальный аналитический справочник по истории философии / П. С. Таранов. – Симферополь : Реноме, 2005. – Т. 1. – С. 415. Файл:Augustin6.jpg|Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Sainte_Monique.jpg Файл:Augustin7.jpg|Культура Возрождения. – Т. 1. – С. 11.