Норс Дадлі

Норс (Норт) Дадлі (Дедлей, Дедлі)

North Dudley
(16 травня 1641 – 31 грудня 1691) –
англійський економіст другої половини XVII ст.,
один із попередників класичної політичної економії,
критик меркантилізму.

Життя та діяльність

Відомо, що Дадлі Норс походив з давньої і відомої родини торговців та державних діячів. У 19-річному віці його відправили до Туреччини випробовувати вдачу у середземноморській торгівлі. За час Турецької кампанії Д. Норс накопичив значний капітал. Існує припущення в історичній літературі, що Дадлі Норс у цей період певний час перебував у Росії, де для англійських підприємців та торгового люду існували сприятливі умови (Див.: Помпеев Ю. А. История и философия отечественного предпринимательства / Ю. А. Помпеев ; Санкт-Петербург. ун-т культуры и искусств. – Санкт-Петербург, 2002. – С. 98). У 1680 р. він залишив свій бізнес і повернувся до Англії. Після повернення на батьківщину, в роки правління Карла II (1660–1685), був шерифом Лондонського Сіті, пізніше обіймав посаду спеціального уповноваженого казначейства, був членом парламенту і комісії зі справляння мита.

Д. Норс є автором памфлету «Міркування про торгівлю; переважно про процент, монетну систему, скорочення і збільшення грошей» («Discourses upon Trade; Principally Directed to the Cases of the Interest, Coinage, Clipping, Increase of Money»), який було видано 1691 р. Як видно з передмови, написаної від чужого імені, погляди автора представлені як щось парадоксальне, як такі, що розходяться із загальновизнаною точкою зору, тобто з основними постулатами меркантилізму (Меркантилизм / под ред. и со вступ. ст. И. С. Плотникова. – Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – 340 с. – C. 294). Праця Д. Норса не справила значного впливу на економічні погляди сучасників, оскільки памфлет вийшов невеликим накладом у рік смерті його автора і не став широко відомим. Навіть англієць і сучасник Норса Дж. Локк не знав про існування «Міркувань про торгівлю».

Памфлет Д. Норса було вдруге відкрито Джеймсом Міллем у 1818 р. і перевидано Д. Мак-Куллохом у 1822 р. Вони стверджували, що «теория, описанная в нем, – это откровение, которое полностью подтверждало их собственные “новые” представления относительно свободной торговли» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 226).

Д. Рікардо з працею Норса вперше ознайомив Д. Мак-Куллох. Рікардо був вражений глибиною поглядів автора памфлету «Міркування про торгівлю» для тієї епохи. К. Маркс характеризував Норса як одного «…з найзначніших теоретиків-економістів свого часу» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 25, ч. 2. – С. 149).

Український вчений Г. М. Цехановецький у своїй дисертації «Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем» стверджував, що основні ідеї, які сформулював Адам Сміт щодо ролі праці, грошей, свободи торгівлі, були вперше сформульовані Нортом.

Вихідні положення, відповідно до яких Норс розглядає різні питання у своїй праці, сформульовані ним в резюме передмови до памфлету. У ньому Норс пише: «может показаться странной речь о том:

Что весь мир в отношении торговли является лишь одним народом или страной, в котором нации все равно, что отдельные люди.

Что потеря торговых сношений с одной нацией не может быть рассматриваема отдельно, но что столько же теряет мировая торговля, так как все соединяется воедино.

Что не может быть торговли невыгодной для общества, так как если какая-либо область торговли оказывается невыгодной, то люди ее прекращают. Когда же купцы процветают, то общество, часть которого они составляют, процветает также.

Что если заставлять людей действовать по предписанному способу, то это может принести пользу лишь тем, кому случайно такой способ подходит, но общество от этого не выиграет ничего, так как-то, что отнимается у одного подданного, отдается другому.

Что никакие законы не могут устанавливать цены на товары, размеры которых должны и будут устанавливаться сами. Но если такие законы издаются и действуют, то они служат препятствием к торговле, а потому пагубны.

Что деньги – это товар, которого может быть слишком большое изобилие, так же как и недостаток, иногда даже до затруднений.

Что люди не могут испытывать недостатка в деньгах для своих обычных дел и не могут иметь больше, чем им достаточно для этого.

Что ни один человек не будет богаче от того, что отчеканено много денег, и не будет иметь их больше, чем он может купить за эквивалентную цену.

Что свободная чеканка является непрерывным движением, благодаря которому происходит поочередно то чеканка, то плавка монеты, благодаря чему золотых дел мастера и чеканщики и кормятся на общественный счет.

Что понижение ценности денег является надувательством друг друга, и общество не получает никакой пользы от этого, так как значение имеет не цифра или название монеты, но ее внутренняя стоимость.

Что понижение стоимости денег прибавлением лигатуры или уменьшением веса – одно и то же.

Что векселя и наличные деньги – одно и то же, но векселя дают экономию на перевозке денег.

Что деньги, вывозимые за пределы страны при торговле, увеличивают богатство страны, но тратимые на войну и платежи за границу – приводят к обеднению.

Короче, что все, что делается в пользу одной отрасли торговли или одних интересов против других, является злоупотреблением и уменьшает доходы общества» (Меркантилизм / под ред. и со вступ. ст. И. С. Плотникова. – Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – C. 300).

Погляди Норса, по суті, як видно з деяких наведених вище положень, дуже подібні до поглядів Адама Сміта.

Автор памфлету «Міркування про торгівлю» виступив з критикою меркантилізму. Дж. Норс був купцем і дуже добре знав усі тонкощі торгової справи як критик. Він зміг узагальнити свої спостереження. По суті, то була відверта критика меркантилістської політики, що цілком спиралася на державну владу. Він стверджував, що багатство країни визначається не кількістю золота і срібла, а розвитком промисловості, сільського господарства та зовнішньої торгівлі. Джерелом багатства, за Норсом, є людська праця, затрачена при обробці землі або в промислах. Але дорогоцінні метали, на його думку, все ж є одним з важливих елементів національного багатства. Щодо грошей, то їх може бути недостатньо або занадто багато; їх кількість, необхідна для потреб торгівлі, змінюється відповідно до потреб торгівлі, а також залежно від обставин, і рівень цих коливань регулюється довільно. Вважати, що застій у торгівлі є результатом нестачі грошей, на думку Норса, є помилкою, оскільки він є результатом або перенасичення внутрішнього ринку товарами, або порушень в іноземній торгівлі, або, урешті-решт, зниження рівня споживання внаслідок бідності. Вивезення грошей заради торгівлі зовсім не зменшує національне багатство, а, навпаки, збільшує його, тому що торгівля існує там, де є обмін надлишками. Стосовно торгівлі весь світ є єдиною нацією, таким народом, де окремі нації фігурують як окремі особистості. Занепад торгівлі в одній країні неминуче відобразиться на світовій торгівлі, тому неможливо торгівлю однієї країни розглядати окремо від інших країн, оскільки всі частини цілого – світової торгівлі – певним чином співвідносяться між собою. Щодо процента Норс пише, що як ціни всіх благ, так і процент визначається попитом і пропозицією, а низький процент залежить від відносного збільшення капіталів і не може довільно регулюватися, як вважали інші економісти. Взагалі, вважає Норс, жоден закон не може визначати ціни, вони визначаються самі собою, і втручання закону в цю царину лише заважає торгівлі. Таким чином, Норс вважав капіталістичний розвиток природним процесом, виступав за вільну торгівлю, проти державного втручання в економічне життя.

Основну думку памфлету Дадлі Норс виклав у висновку, в якому він пише: «Ни один народ никогда еще не разбогател с помощью политики; лишь мир, труд и свобода приносят торговлю и богатство, и больше ничего» (Меркантилизм. – C. 317).

Дадлі Норс – видатний представник нових поглядів, що знайшли своє завершення і теоретичне обґрунтування у Сміта та Рікардо. Головними теоретичними проблемами, в опрацювання яких Д. Норс зробив найбільший внесок, є обґрунтування вільної торгівлі та характеристика грошового обігу й обігу капіталу, зокрема питання про рівень позичкового процента.

Дадлі Норс «в отечественной исторической традиции относится к критикам меркантилизма и представителям ранней классической политэкономии. В зарубежной литературе целый ряд авторов считают Норса поздним меркантилистом (Й. Шумпетер, французская историческая школа). Это разногласие возникает в связи с тем, что в целом проблематика текстов и основные выводы Норса носят, с одной стороны, вполне меркантилистский характер, а с другой – имеют одно существенное отличие: Норс одним из первых говорит о существовании автоматического рыночного механизма, устанавливающего баланс в экономике», – зазначено в передмові до праці Д. Норса, вміщеній у виданні «Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. Т. 1. От зари цивилизации до капитализма» (Москва : Мысль, 2004. – С. 195).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Дадлі Норса

Карл Маркс (1818–1883) – видатний німецький економіст і філософ, засновник марксизму

«Sir Dadley North. Discourses upon Trade. London, 1691 (Додатковий зошит С).

Цей твір, цілком так само, як і економічні праці Локка, перебуває в безпосередньому зв'язку з творами Петті і прямо спирається на них...

Твір Норса трактує переважно про торговий капітал і остільки відноситься не сюди. В межах розглядуваного ним кола питань Норс проявляє винахідливість і майстерність».
     Маркс К. Теорії додаткової вартості ( IV том “Капіталу”) / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 26, ч. 1. – С. 349.

«Сер Дадлі Норс, в зазначеному вище творі, є третім представником цього напрямку, початок якого поклав Петті.

Це перший вид повстання капіталу проти земельної власності. Та й справді лихварство, тобто перехід в руки лихваря частини доходів землевласника, було одним з головних засобів для нагромадження капіталу. Але проти цієї старомодної форми капіталу промисловий капітал і капітал торговий виступають більш-менш рука в руку з землевласниками».
     Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 26, ч. 1. – С. 350.

«Ціна і гроші. Оскільки ціна є не що інше, як еквівалент товару, виражений у грошах і – коли мова йде про продаж – реалізований у них, тобто оскільки в ціні товар виражається як мінова вартість з тим, щоб потім бути перетвореним знов у споживні вартості, то одним з перших кроків економічної думки було запримічення того, що золото і срібло фігурують тут не як такі, а тільки як форма існування мінової вартості самих товарів, як момент їх метаморфози. Норс висловлює це дуже добре для свого часу…

Далі, капітал – це самозростаюча вартість, тимчасом як при утворенні скарбів метою є кристалізована форма мінової вартості як така. Тому одно з найперших відкриттів класичної політичної економії полягає в тому, що вона вбачає протилежність між утворенням скарбів і самозростанням грошей, тобто трактує гроші як капітал»…
     Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 26, ч. 1. – С. 351.

«Норс і Локк писали свої праці одночасно, з одного і того самого приводу: зниження процентної ставки і підвищення цінності грошей державою. Але розвивають вони цілком протилежні погляди. За Локком, недостача грошей в обігу є причиною високої процентної ставки і взагалі причиною того, що речі не продаються по їх дійсних цінах і що вони не приносять усіх тих доходів, які повинні одержуватися з виручки, яку дають ці речі. Норс, навпаки, показує, що причиною цього є не недостача грошей в обігу, а недостача капіталу або доходу. У нього вперше появляється виразне поняття про stock, або капітал, або вірніше про гроші як всього тільки форму капіталу, оскільки вони не є засобом обігу. У сера Дадлі Норса ми маємо перше правильне поняття про процент на протилежність уявленню Локка».
     Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 26, ч. 1. – С. 344.

Фрідріх Енгельс (1820–1895) – мислитель і суспільний діяч, один із засновників марксизму

«…Петті вже в 1662 р. протиставляв у своєму «Трактаті про податки і збори» процент як ренту з грошей … земельній ренті і ренті з нерухомого майна…

В цьому останньому пункті Локк і Норс майже тільки копіюють його. Щодо процента, то Локк бере своєю вихідною точкою паралель, яку проводив Петті між процентом з грошей і земельною рентою, тоді як Норс іде далі і протиставить процент як ренту з капіталу (rent of stock) земельній ренті, а капіталістів [stocklords] – земельним власникам [landlords]. Але в той час як Локк приймає свободу процента, що її вимагає Петті, лише з обмеженнями, Норс приймає її абсолютно.

Пан Дюрінг перевершує самого себе, коли він, сам ще запеклий меркантиліст в «більш тонкому» розумінні, розправляється з «Міркуваннями про торгівлю» Дадлі Норса за допомогою зауваження, що вони написані «в дусі теорії свободи торгівлі». Це все одно, як коли б хто-небудь сказав про Гарвея, що він писав «у дусі» теорії кроовобігу. Праця Норса, не кажучи вже про інші її заслуги, являє собою класичний, написаний з непохитною послідовністю виклад вчення про свободу торгівлі як зовнішньої, так і внутрішньої, а в 1691 р. це було, безперечно, «чимсь нечуваним»»
     Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20. – С. 232.

Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст

«…Додлей Норф оставил: Рассуждение о монете, преимущественно направленные на случаи процентов, чеканки и увеличения монеты (Discourses etc. L. 1691. 4). В предисловии он выражает следующие положения: "По торговле весь свет – одна нация, потеря торговли с одною нациею есть общая потеря для света. – Нет невыгодной торговли. – Принуждение в деле промышленности – вредно для публики. – Законы не могут давать цены в торговле. – Монета – товар, след. ее может быть и слишком мало, и слишком много. – Не может быть недостатка для сделок в монете, и излишка остаться не может. – Никто не богаче от увеличения у себя денег. – Свободная чеканка – вечное движение. – Понижение монеты – обоюдный обман; – монета имеет не условную, а внутреннюю ценность. – Понижение в пробе или весе все равно. – При векселях только сохраняется провоз, и они все равно, что готовые деньги. Вывоз денег в торговле увеличивает богатство народное; – но вывоз в войне или на уплату – уменьшает богатство. Кратко сказать, покровительство одной торговли или интересу – есть злоупотребление и отнимает столько же выгоды от публики".

Это замечательное сочинение показывает подтверждаемое и иными фактами, образовавшееся тогда близкое знакомство со свойством денег, рассеявшее много ошибок».
     Вернадский И. Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 549.

Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, соціолог і психолог

«Признание идей свободной торговли и защита их в противоположность запретительной системе, вошедшей в употребление после английской революции, мы находим в труде Д. Норса (1641–1691), изданном в 1691 г. Он доказывает, что богатство может существовать независимо от золота и серебра, что источником богатства является человеческий труд, приложенный или к обработке земли, или к промыслам. Все-таки драгоценные металлы, по его мнению, представляют один из важных элементов национального богатства и могут оказывать большие услуги. Что касается денег, то их может и не хватать, может быть и слишком много; количество их, нужное для целей торговли, меняется сообразно с обстоятельствами, и уровень этих колебаний регулируется самопроизвольно. Думать, что застой в торговле есть результат недостатка денег, по мнению Норса, ошибочно, так как застой в торговле происходит или от переполнения внутреннего рынка товарами, или от расстройства иностранной торговли, или, наконец, от уменьшения потребления вследствие бедности. Вывоз денег для торговых целей вовсе не уменьшает национального богатства, напротив, увеличивает его, потому что торговля существует там, где есть обмен излишков. В отношении торговли весь мир является одной нацией, таким народом, где отдельные нации фигурируют как отдельные личности. Упадок торговли в одной стране неминуемо отразится на всемирной торговле, так что нельзя торговлю одной страны рассматривать отдельно от других стран, потому что все части целого – всемирной торговли – согласованы между собой. Относительно процента Норс говорит, что как цены всех благ, так и процент определяется спросом и предложением, а низкий процент зависит от относительного увеличения капиталов и не может подлежать произвольному регулированию, как думали Чайльд и другие экономисты. Вообще, говорит Норс, никакой закон не может устанавливать цен, они определяются сами собою, и вмешательство закона в эту область только затруднит торговлю, следовательно, принесет вред, а не пользу. Напрасны всякие стремления к ограничению и притеснению; ни один народ не разбогател от государственных мероприятий, народное благосостояние зависит от мира, трудолюбия и свободы. Читатель вскоре увидит насколько подобные идеи Норса послужили Адаму Смиту…».
     Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – C. 74–75.

Август Онкен (1844–1911) – німецький економіст, професор Бернського університету

     Онкен А. История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – С. 215–216.

Олександр Корнійович Мицюк (1883–1943) – український юрист, економіст і соціолог, громадський діяч

     Мицюк О. К. Історія політичної економії / О. К. Мицюк. – Подєбради, 1922. – Т. 1. – С. 156–157.

Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст

«Норс много сделал для развития основного научного метода политической экономии – логической абстракции: чтобы анализировать экономическое явление, которое всегда бесконечно сложно и имеет бесчисленные связи, надо представить его «в чистом виде», отвлечься от всех несущественных черт и связей.

У Норса имеются первые шаги к пониманию капитала, который он, правда, рассматривал только в виде денежного капитала, приносящего проценты. Он указал, что ссудный процент определяется не количеством денег в стране (как считали меркантилисты и даже Локк), а соотношением между накоплением денежного капитала и спросом на него. Это легло в основу классической теории процента, а из нее далее возникло и понимание категории прибыли. Норс немало способствовал и развитию теории денег.

Но может быть, самое главное у Норса состоит в резкой и принципиальной критике меркантилизма, в его решительном выступлении за «естественную свободу». Поводом для этого послужили его возражения (вслед за Петти и Локком) против принудительного регулирования процента. Однако Норс шел дальше, чем они, в борьбе против меркантилизма. В этом отношении он один из самих прямых предшественников Адама Смита».
     Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 123–124.

Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, історик економічної думки

«… памфлет представляет уникальный пример способности мыслителя почти полностью оградить себя от преобладающих предвзятых мнений того времени, в которое он пишет свой труд. На самом деле, читая этот памфлет сейчас, кажется, невозможно предположить, что он был опубликован примерно в то же время, в которое об экономических вопросах писал Локк.

Во-первых, нет и намека на меркантилистскую озабоченность благоприятным торговым балансом. Напротив, Норт утверждает, что международную торговлю, так же как и межрегиональную, лучше не стеснять регулированием. Кроме того, страны становятся богатыми не благодаря хорошему регулированию, а благодаря активной промышленности, а предложение денег сохраняется на адекватном уровне за счет “отливов и приливов” рыночных сил. Общий объем мировой торговли не постоянен, так что одна страна получает выгоды за счет убытков другой страны, но вся внешняя торговля – это “обмен излишками”, обмен “благоприятными возможностями”. Во-вторых, рассуждения Норта проводятся на высоком уровне абстракции, свободном от морализирования и этического подтекста. Норт преднамеренно не обращается к конкретным проблемам, которые обсуждаются во всех других экономических трактатах тех времен. Он настаивает на “философском” рассмотрении торговли на основе “неоспоримо истинных принципов” – метод рассуждений, который, по его словам, вводится в “блестящей диссертации Декарта De Methodo”. Такое методологическое самосознание было чрезвычайно редким в экономических трудах, написанных до XIX столетия».
     Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 226–227.

Євген Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки

«По форме произведение Норса не столь напоминает научный трактат, как сочинение Барбона. Здесь гораздо меньше определений, классификаций и т.п. Аргументы, по признанию самого автора, "изложены наспех и в беспорядке". Зато мыслит Норс заметно глубже. Изложение его чрезвычайно сжато, доводы его весомы, как полноценная монета.

Норс согласен с тем, что низкая процентная ставка более благоприятна для торговли страны. Но у него это лишь отправной пункт дальнейшего исследования…

He деньги делают страну богатой – такова мысль Норса. Напротив, страна, которая бедна, может разбогатеть и без благородных металлов, а когда богатство ее достигает известного уровня, золото и серебро сами устремляются туда. Можно даже не иметь своего монетного двора (хотя лучше все-таки его иметь)».
     Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 104, 106.

«Двумя-тремя абзацами Норс начисто опровергает мнение о том, что запреты на вывоз денег способствуют богатству страны. Как и в других случаях (и как потом будет делать Адам Смит), Норс показывает, что подобные ограничения приводят к результатам, противоположным тому, ради чего они задуманы…

Итак, слово сказано. Дадли Норс – первым в Британии – поставил свободу торговли во главу угла проблемы богатства народов».
     Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. – C. 106.

Твори

• Discourses upon Trade; Principally Directed to the Cases of the Interest, Coynage, Clipping, Increase of Money [Electronic resource] / Dudley North. – Mode of access: http://socserv2.socsci.mcmaster.ca/~econ/ugcm/3ll3/north/trade.txt. – Title from the screen.
• Очерки о торговле / Дедлей Норс // Меркантилизм / под ред. и со вступ. ст. И. С. Плотникова. – Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – C. 293–317. – (Библиотека истории экономической мысли). – Режим доступа из сети КНЭУ: http://10.1.1.111/Legacy/foreign.htm
  Режим доступа из сети Интернет: http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/foreign.htm
  Шифр зберігання книги : 33(09) М52
• Очерки о торговле, трактующие главным образом вопросы о проценте, чеканке, обрезе, увеличении денег / Дедлей Норс // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 196–204.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М64

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1895. – Т. 21 (полутом 41). – С. 377–378. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Норт,_Дадли
  

  Шифр зберігання книги: 03 Э68

• Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 41. – С. 377–378.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. С. Гамбаров и др. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, 1934. – Т. 30. – Стб. 337–338.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1979. – Т. 3. – С. 122.
  Шифр зберігання книги: 03 Э40
• Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 33. – С. 58.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Encyclopedia Britannica [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.britannica.com/biography/Dudley-North. – Title from the screen.
• Аникин А. В. Юность науки: жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – 367 с. – С. 123–124: о Дадли Норсе.
  Шифр зберігання книги: 33(09) А67
• Блауг М. Норт Дадли / М. Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 226–227.
  Шифр зберігання книги в НПБ України: Б343468
• Всемирная история экономической мысли : в 6 т. Т. 1 / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1987. – Ч. 3, разд. 1, гл. 20.2 : Требование свободной торговли. Д. Норс. – С. 419–422. – Режим доступа: http://www.booksite.ru/fulltext/mys/lye/cjn/omik/index.htm
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/1
• Довгаль О. А. Протекціонізм і лібералізм у процесі глобалізації світової економіки : (Питання теорії і методології) : [монографія] / О. А. Довгаль ; Нар. укр. акад. – Харків : Вид-во НАУ, 2004. – 320 с. – С. 16–19: про Д. Норса.
  Шифр зберігання книги: 33М Д58
• Иванюков И. Основные положения теории экономической политики с Адама Смита до настоящего времени / И. Иванюков. – 3-е изд., испр. и доп. – Москва : Тип. Н. И. Мамонтова, 1891. – 235 с. – С. 6–7: о Д. Норте.
  Шифр зберігання книги: 33(09) И23
• Ингрэм Дж. История политической экономии [Электронный ресурс] / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – 322 с. – С. 67–68: о Д. Норте.
• Колганов М. В. Национальный доход : (Очерки по истории и теории вопроса) / М. В. Колганов ; АН СССР, Ин-т экономики. – Москва : Госполитиздат, 1959. – 374 с. – С. 22–23: о Д. Норсе.
  Шифр зберігання книги: 33 К60
• Краус Н. М. Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 114.
  Шифр зберігання книги: 33(09) К78
• Левитский В. Ф. История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 494 с. – С. 268–269: о Д. Норте. – Режим доступа из сети КНЭУ: http://10.1.1.111/Legacy/ukr.htm
  Режим доступа из сети Интернет: http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/ukr.htm
  Шифр зберігання книги: 33(09) Л36
• Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – 560 с. – Из содерж.: Норс о ставке процента. Норс о богатстве. – С. 104–106.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М14
• Маркс К. Теорії додаткової вартості (ІV том «Капіталу») / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 26, ч. 1. – 447 с. – Зі змісту: Дадлі Норс. – С. 344, 349–352.
  Шифр зберігання книги: 3К1 М27
• Меркантилизм / под ред. и со вступ. ст. И. С. Плотникова. – Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – 340 с. – C. 82–86: о Дэдли Норсе. – (Библиотека истории экономической мысли). – Режим доступа из сети КНЭУ: http://10.1.1.111/Legacy/foreign.htm
  Режим доступа из сети Интернет: http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/foreign.htm
  Шифр зберігання книги: 33(09) М52
• Помпеев Ю. А. История и философия отечественного предпринимательства : учеб. пособие / Ю. А. Помпеев ; Санкт-Петербург. гос. ун-т культуры и искусств. – Санкт-Петербург, 2002. – С. 97–98.
  Шифр зберігання книги: 33С1 П55
• Роббинс Л. История экономической мысли : лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – 496 с. – С. 124–125: о Дадли Норте.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р58
• Розенберг Д. История политической экономии. В 3 ч. Ч. 1 / Д. Розенберг ; Ин-т экономики Комакадемии. – Москва, 1934. – Лекция 4.2 : Дэдлей Норс. – С. 63–65.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р64
• Чаплыгина И. Г. Дадли Норс / И. Г. Чаплыгина // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 195–196.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М64
• Эйдельнант А. Б. Новейший номинализм и его предшественники. Очерки из истории денежных теорий / А. Б. Эйдельнант. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Госфиниздат, 1948. – Гл. 2, § 1 : Товарно-металлистическая теория английских меркантилистов (Стаффорд, Мэн, Чайльд, Норс). – С. 47–48.
  Шифр зберігання книги: 336.5/7 Э34
• Эрлихсон И. М. Социальные утопии и предпринимательские проекты в английской общественной мысли XVII в. [Электронный ресурс] / И. М. Эрлихсон // Вопросы истории. – 2009. – № 4. – С. 158–168.
• Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – 192 с. – С. 74–75: о Д. Норсе.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Э85
• Юхименко П. І. Монетаризм: теорія і практика : монографія / П. І. Юхименко. – Київ : Кондор, 2006. – 312 с. – С. 20: про Дадлі Норса.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ю94
• Янжул И. Английская свободная торговля : исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – 228 с. – С. 95–112: о Д. Норте. – Режим доступа: http://books.e-heritage.ru/book/10080986
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В 46234/1

Фотогалерея

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:Nort.jpg|Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 226. Файл:Nort2.JPG|Режим доступу: http://www.britannica.com/biography/Dudley-North