Матеріал з Історія економічної теорії
|
|
| Рядок 31: |
Рядок 31: |
| | </spoiler> | | </spoiler> |
| | <br> | | <br> |
| − | <spoiler text="Література"><ul type="square"><li>'''Dictionary of national biography''' [Electronic resource] / edited by Leslie Stephen. – New York : Macmillan and Co ; London : Smith, Elder and Co, 1889. – Vol. 20. – <u>'''[[Медіа:Dictionary of national biography50.pdf|<span style="color:#3366BB">P. 50</span>]]'''</u> | + | <spoiler text="Література"><ul type="square"><li>'''Dictionary of national biography''' [Electronic resource] / edited by Leslie Stephen. – New York : Macmillan and Co ; London : Smith, Elder and Co, 1889. – Vol. 20. – <u>'''[[Медіа:Dictionary of national biography50.pdf|<span style="color:#3366BB">P. 50</span>]]'''</u>. – Mode of access: '''https://archive.org/details/samuelfortreyone00fort''' |
| | . – Mode of access: '''https://archive.org/details/dictionaryofnati20stepuoft''' | | . – Mode of access: '''https://archive.org/details/dictionaryofnati20stepuoft''' |
| | <li>'''Dictionary of political economy''' [Electronic resource] / edited by R. H. Inglis Palgrave. – London, 1912. – Vol. 2. – <u>'''[[Медіа:Dictionary of political economy121.pdf|<span style="color:#3366BB">P. 121</span>]]'''</u>. – Mode of access: '''https://archive.org/details/dictionaryofpoli02palguoft''' | | <li>'''Dictionary of political economy''' [Electronic resource] / edited by R. H. Inglis Palgrave. – London, 1912. – Vol. 2. – <u>'''[[Медіа:Dictionary of political economy121.pdf|<span style="color:#3366BB">P. 121</span>]]'''</u>. – Mode of access: '''https://archive.org/details/dictionaryofpoli02palguoft''' |
Версія за 09:08, 15 червня 2016
Фортрей (Фортрі) Самуїл (Семюел)
Fortrey Samuel
(1622 – 1681) –
англійський економіст XVII ст.,
представник пізнього меркантилізму.
Життя та діяльність
С. Фортрей походив з родини французьких протестантів, що переселилися до Англії. Батько Самуїла Фортрея був торговцем. Фортрей – автор памфлету, що вийшов друком у 1663 р. під назвою «Вигода та благополуччя Англії, що полягає у збільшенні запасів та розширенні торгівлі цього королівства» («England’s Interest and Improvement, Consisting in the Increase of the Store and Trade of this Kingdom»). Сучасники і прибічники меркантилізму високо цінували твір насамперед за те, що його автор надав, на їх погляд, переконливі докази противникам англо-французької торгівлі. Особливе зацікавлення сучасників автора викликали дані про величезний пасив торговельного балансу з Францією. Якщо в першій половині XVII ст. Англія вважала своїм основним ворогом і конкурентом голландську державу, проти якої Кромвель спрямував Навігаційний акт, то у другій половині, і особливо наприкінці XVII ст., на перше місце у цьому відношенні виходить Франція. До економічних міркувань додаються політичні (підтримка Стюартів) і релігійні моменти (войовничий католицизм у Франції та вигнання гугенотів). Твір Фортрея активно цитувався в сучасній автору літературі та неодноразово перевидавався (у 1673, 1713, 1744 рр. та ін.). Однак Йозеф А. Шумпетер у широко відомому дослідженні «История экономического анализа» поставив під сумнів об'єктивність викладених Фортреєм даних: «Сэмюэл Фортри … привлек к себе много внимания своим памфлетом (Fortrey Samuel. England’s Interest and Improvement… 1663), где он опубликовал цифры (совершенно вымышленные), касающиеся торговли Англии с Францией…» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 469).
С. Фортрей виступав як прибічник ведення зовнішньої торгівлі торговими компаніями, активного торговельного балансу і державної регламентації. Він наголошував, що лише від рівня розвитку промисловості, головним чином, залежать багатство та процвітання королівства. Для розвитку промисловості Англії Фортрей вважав за необхідне встановлення високого мита на іноземні товари. Внаслідок таких дій ціни на товари, що ввозилися до Англії з-за кордону, мали б зрости, що призвело б, на його думку, до розширення збуту товарів вітчизняного виробництва. Фортрей виступав також за низький процент. Цей факт свідчить про те, що він був прибічником розвитку торгових монополій, зацікавлених у низькому проценті на позичковий капітал (у разі, якщо рівень процента регулюється законом), оскільки це підвищує підприємницький прибуток. У цілому твір має яскраво виявлений меркантилістський характер.
Відомі вчені та авторитетні джерела про Самуїла Фортрея
Робер Аллен (нар. 1947 р.) – американський вчений, дослідник економічної історії, професор
«The political economists who pursued this question developed a two sector-model, in which the economy was conceptually divided into agricultural and commercial sectors, to explain the growth of trade and manufactures. In 1663 Fortrey applied this model to enclosures. He admitted that they destroyed villages and led to the conversion to pasture – “one hundred acres of which, will scarce maintain a shepherd and his dog, which now maintains many families, employed in tillage”. But he denied that the displaced farmers remained unemployed: “Nor surely do any imagine that the people which lived in those towns they call depopulated, were all destroyed, because they lived no longer there”. Instead, “they were only removed to other places … and employed in the manufacture of the wool1 that may arise out of one hundred acres of pasture”. Thus enclosure led to the growth of industry. “The manufactures and other profitable employments of this nation are increased, by adding there to such numbers of people, who formerly served only to waste, not to increase the store of the nation”. Enclosure led to weaving – not stealing!
Fortrey's argument, with its assumption that enclosure reduced farm employment, fits comfortably with the Marxist theory of technical change in agriculture, and, indeed, Fortrey's argument was accepted without revision by Marx».
Allen R. C. Enclosure and the Yeoman / Robert C. Allen. – Oxford : Clarendon Press, 1992. – P. 6.
Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор
«До представників англійського меркантилізму слід зарахувати також Самуїла Фортрея, автора праці, що має красномовну назву «Вигода та благополуччя Англії, що полягає у збільшенні запасів та розширенні торгівлі цього королівства». Наголошуючи на необхідності розвитку національного виробництва (як промислового, так і сільськогосподарського), Фортрей наполягав на тому, що «всі іноземні товари, які корисні для покращання нашої власної промисловості й зовнішньої торгівлі і які не можуть бути вироблені всередині країни, повинні завозитись з невеликим митом». Щодо інших іноземних товарів, то, на думку англійського меркантиліста, їх ввезення не потрібно забороняти, але для цих товарів «потрібно призначити особливо високе мито, що сприятиме їх подорожчанню і таким чином багато людей відмовляться від їх використання». Відтак "держава отримає доходи і збереже своє багатство, яке було б розтрачене за кордоном і наша власна промисловість буде зростати"».
Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 128.
Твори
- England’s Interest and Improvement [Electronic resource] / Samuel Fortrey. – London, 1663. – 41 p.
- Выгоды и благосостояние Англии, заключающиеся в увеличении запасов и расширении торговли этого королевства / Самуил Фортрей // Меркантилизм / под ред. и со вступ. ст. И. С. Плотникова. – Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – С. 185–202. – (Библиотека истории экономической мысли). – Режим доступа из сети КНЭУ: http://10.1.1.111/Legacy/foreign.htm
Режим доступа из сети Интернет: http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/foreign.htm
Шифр зберігання книги: 33(09) М52
Література
Фотогалерея
