Відмінності між версіями «Даванцаті Бернардо»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 7: Рядок 7:
  
 
<br /><br /><br /><br /><br /><br />
 
<br /><br /><br /><br /><br /><br />
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>В Італії вивчення економічних явищ було давньою традицією. У Флоренції та Венеції торгівля і промисловість рано досягли суттєвих успіхів. А. Еспінас, посилаючись на «Історію торгівлі» Шерера («Allgemeine Geschichte des Welthandels», H. Scherer, Leipzig, 1852–1853) зазначає, що «“Флоренция замечательна тем, что коммерческие явления были там результатом теоретического изучения, не только одного опыта”. Уже в XIV в. два флорентийских негоцианта, Пегалотти и Узанно, создали первые начатки коммерческих знаний. Они писали о торговых центрах, о товарах, о вексельных сроках и ведении торговых книг, о сухопутном и морском транспорте, о страховании и о многих других предметах. Сочинения их доказывают, что Флоренция, более чем всякий другой город, обладала как интеллигентными представителями торгового сословия (которые смотрели на торговлю как на предмет серьезного изучения), так и учреждениями, наиболее благоприятствующими торговым оборотам» (Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 58–59).
+
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>В Італії вивчення економічних явищ було давньою традицією. У Флоренції та Венеції торгівля і промисловість рано досягли суттєвих успіхів. А. Еспінас, посилаючись на «Історію торгівлі» Шерера (Scherer H. «Allgemeine Geschichte des Welthandels». Leipzig, 1852–1853) зазначає, що «“Флоренция замечательна тем, что коммерческие явления были там результатом теоретического изучения, не только одного опыта”. Уже в XIV в. два флорентийских негоцианта, Пегалотти и Узанно, создали первые начатки коммерческих знаний. Они писали о торговых центрах, о товарах, о вексельных сроках и ведении торговых книг, о сухопутном и морском транспорте, о страховании и о многих других предметах. Сочинения их доказывают, что Флоренция, более чем всякий другой город, обладала как интеллигентными представителями торгового сословия (которые смотрели на торговлю как на предмет серьезного изучения), так и учреждениями, наиболее благоприятствующими торговым оборотам» (Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 58–59).
 
</p>
 
</p>
 
У XVI ст. було відновлено дослідження питань з галузі ділової практики, зокрема походження і природи грошей. Флорентійському банкіру Бернардо Даванцаті належить праця «Читання про монету» («Lezione delle monete») (1588 р.), в якій він виявив себе прихильником монетарної системи і висловлювався за біметалізм. Він засуджував хаос у грошовому обігу, пропонував повернутися до безмитного карбування монети та обігу зливків. Пропозиція повернутися до використання в обігу золотих і срібних зливків була пов’язана з тим, що в умовах феодальної роздробленості кожен князь карбував свою монету, забезпеченням якої в більшості випадків було тільки його ім’я. В економічній літературі існує думка про наявність у поглядах Даванцаті ознак такої концепції, як швидкість обороту грошей (Див.: Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 414).
 
У XVI ст. було відновлено дослідження питань з галузі ділової практики, зокрема походження і природи грошей. Флорентійському банкіру Бернардо Даванцаті належить праця «Читання про монету» («Lezione delle monete») (1588 р.), в якій він виявив себе прихильником монетарної системи і висловлювався за біметалізм. Він засуджував хаос у грошовому обігу, пропонував повернутися до безмитного карбування монети та обігу зливків. Пропозиція повернутися до використання в обігу золотих і срібних зливків була пов’язана з тим, що в умовах феодальної роздробленості кожен князь карбував свою монету, забезпеченням якої в більшості випадків було тільки його ім’я. В економічній літературі існує думка про наявність у поглядах Даванцаті ознак такої концепції, як швидкість обороту грошей (Див.: Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 414).
Рядок 19: Рядок 19:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Бернардо Даванцаті"><div align="justify"><h3><center>Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст</center></h3>«В одно время с появлением сочинения Скаруфи в печати (1582 г.) является lezione delle monete (Firenze) Флорентинца Бернарда Даванцати. Сочинение это составляет замечательное явление в тогдашней политико-экономической литературе. В нем уже ясно выражена мысль, что богатство заключается не в деньгах, а в жизненных припасах и в товарах, которые Даванцати называет истинными благами и считает полезнее золота и серебра, говоря, что яйцо "стоящее полграна золота", могло бы на день поддержать жизнь Графа Уголино, тогда как все золото мира не могло бы спасти его от голодной смерти; но из самого этого примера мы видим, как трудно было ему освободиться от господствовавшего взгляда. Яйцо в положении Графа Уголино приобретало ценность, какой оно прежде не имело, и полграна золота, которые он здесь приводит, не имеет более никакого значения: цена вещи, как и ее меновая ценность, – есть нечто относительное, определяемое с одной стороны настоятельностью потребностей, с другой – данными средствами потребления.
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Бернардо Даванцаті"><div align="justify"><h3><center>Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст</center></h3>«В одно время с появлением сочинения Скаруфи в печати (1582 г.) является lezione delle monete (Firenze) Флорентинца Бернарда Даванцати. Сочинение это составляет замечательное явление в тогдашней политико-экономической литературе. В нем уже ясно выражена мысль, что богатство заключается не в деньгах, а в жизненных припасах и в товарах, которые Даванцати называет истинными благами и считает полезнее золота и серебра, говоря, что яйцо "стоящее полграна золота", могло бы на день поддержать жизнь Графа Уголино, тогда как все золото мира не могло бы спасти его от голодной смерти; но из самого этого примера мы видим, как трудно было ему освободиться от господствовавшего взгляда. Яйцо в положении Графа Уголино приобретало ценность, какой оно прежде не имело, и полграна золота, которые он здесь приводит, не имеет более никакого значения: цена вещи, как и ее меновая ценность, – есть нечто относительное, определяемое с одной стороны настоятельностью потребностей, с другой – данными средствами потребления.<br>В отношении к деньгам он не умел точно определить их значения и природы …<br>Еще ошибочнее является его взгляд на источник свойства оценки и меры: он видит его только в пометке монеты, клейме…».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вернадский И.''' Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 395–396.</small>
 
 
В отношении к деньгам он не умел точно определить их значения и природы …
 
 
 
Еще ошибочнее является его взгляд на источник свойства оценки и меры: он видит его только в пометке монеты, клейме…».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вернадский И.''' Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века/ И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 395–396.</small>
 
  
  
Рядок 29: Рядок 25:
  
  
<h3><center>Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – видатний австрійський і американський економіст</center></h3> «Итальянские экономисты, начиная с Давандзати (Lezione delle moneta. 1588), первыми ясно поняли, как можно разрешить парадокс ценности, согласно которому многие очень «полезные» блага, такие как вода, имеют очень низкую меновую ценность или не имеют ее вообще, в то время как значительно менее «полезные» блага, такие как бриллианты, имеют высокую меновую ценность. Они поняли, что этот парадокс не является препятствием на пути разработки теории меновой ценности, основанной на потребительной ценности. Поразительно, что ни Смит, ни Рикардо этого не понимали».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 392. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).</small>
+
<h3><center>Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський і американський економіст</center></h3> «Итальянские экономисты, начиная с Давандзати (Lezione delle moneta. 1588), первыми ясно поняли, как можно разрешить парадокс ценности, согласно которому многие очень «полезные» блага, такие как вода, имеют очень низкую меновую ценность или не имеют ее вообще, в то время как значительно менее «полезные» блага, такие как бриллианты, имеют высокую меновую ценность. Они поняли, что этот парадокс не является препятствием на пути разработки теории меновой ценности, основанной на потребительной ценности. Поразительно, что ни Смит, ни Рикардо этого не понимали».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 392. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).</small>
 
 
«Работы Давандзати Lezione delle monete (1588) и Notizia de'cambi (1582) являются «высшими достижениями на все времена» (это касается и литературного стиля) металлистской теории происхождения и природы денег».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа. – Т. 1. – С. 381.</small>
 
 
 
 
</div></spoiler>
 
</div></spoiler>
 
<br>
 
<br>
Рядок 42: Рядок 35:
 
<li>'''Вернадский И.''' Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала XIX века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 395–397.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) В35'''
 
<li>'''Вернадский И.''' Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала XIX века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 395–397.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) В35'''
 
<li>'''Всемирная история экономической мысли''' : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1987. – Т. 1 : От зарождения экономической мысли до первых теоретических систем политической экономии. – 606 с. – С. 395–396: о Бернардо Даванцати. – Режим доступа: '''http://www.booksite.ru/fulltext/mys/lye/cjn/omik/index.htm'''<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':''  '''ВЗ35141/1'''
 
<li>'''Всемирная история экономической мысли''' : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1987. – Т. 1 : От зарождения экономической мысли до первых теоретических систем политической экономии. – 606 с. – С. 395–396: о Бернардо Даванцати. – Режим доступа: '''http://www.booksite.ru/fulltext/mys/lye/cjn/omik/index.htm'''<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':''  '''ВЗ35141/1'''
<li>'''Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., виправл. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 134.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) И90'''
+
<li>'''Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 134.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) И90'''
 
<li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 73–74.<br>''Шифр зберігання книги:''  '''33(09)  К78'''
 
<li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 73–74.<br>''Шифр зберігання книги:''  '''33(09)  К78'''
 +
<li>'''Орженцкий Р. М.''' Учение о ценности у классиков и канонистов [Электронный ресурс] : политико-экономический очерк / Р. М. Орженцкий. – 1896. – [2], Y, [3], 256 с. – <u>'''[[Медіа:OrgenckiDavancati252-255.pdf|С. 252–255]]'''</u>: о Бернардо Даванцати. – Режим доступа: '''http://books.e-heritage.ru/book/10077902'''
 
<li>'''Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 381, 392, 411: о Бернардо Даванцати. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  Ш96'''
 
<li>'''Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 381, 392, 411: о Бернардо Даванцати. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  Ш96'''
 
<li>'''Эспинас А.''' История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : Электронные интегральные системы, 1998. – 183 с. – С. 61: о Бернардо Даванцати.<br>''Шифр зберігання книги:''  '''33(09)  Э85'''
 
<li>'''Эспинас А.''' История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : Электронные интегральные системы, 1998. – 183 с. – С. 61: о Бернардо Даванцати.<br>''Шифр зберігання книги:''  '''33(09)  Э85'''

Версія за 09:58, 6 червня 2016

Даванцаті (Давандзаті, Даванцатті) Бернардо

Davanzati Bernardo
(1529 – 1606) –
італійський економіст, банкір із Флоренції,
представник раннього меркантилізму (другої половини XVI ст.).







Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Бернардо Даванцаті


Твори


Література


Фотогалерея