Кантільон Річард

Кантільон (Кантилон) Річард

Cantillon Richard
1680(?) – 1734 –
англійський економіст першої половини XVIII ст., банкір,
один із попередників класичної політичної економії.

Життя та діяльність

Річард Кантільон є одним з найбільш загадкових авторів в економічній науці XVIII ст. Вважається, що він написав свою єдину книгу «Essai sur la nature du commerce en general», («Essay on the Nature of Commerce in General», «Дослідження про природу торгівлі взагалі», «Дослідження природи торгівлі в цілому», «Нарис про природу торгівлі») близько 1730 р. Працю було опубліковано у 1755 р., через 21 рік після смерті її автора. Оригінал твору, написаний англійською мовою, був втрачений. Зберігся і став широко відомим переклад частини праці французькою, який Кантільон зробив сам для свого друга – француза (Див.: Гиггс Г. Физиократы : Французские экономисты XVIII века : шесть лекций по истории политической экономии / Г. Гиггс ; пер. с англ. О. Ю. Гофман ; под ред. П. Б. Струве. – Санкт-Петербург : Издание О. Н. Поповой, 1899. – С. 13). Відомо, що задовго до публікації рукопис книги (французькою мовою) передавався з рук у руки серед французьких та англійських економістів і широко цитувався.

Для широкого загалу праця Р. Кантільона стала доступною лише у 1892 р., коли її було перевидано у Гарвардському університеті. Але переклад англійською мовою (з паралельним додатком французькою) було здійснено тільки у 1932 р.

Дату народження Р. Кантільона точно не встановлено. Вважається, що він народився між 1680 і 1690 рр., зазвичай пишуть про 1680 р. Остання версія дати його народження – 1697 р., згідно з дослідженням Аніти Фаж у виданні 1952 р. Але А. Мерфі у дослідженні 1986 р. взяв під сумнів цю версію (Див.: Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 262).

Відомо, що Кантільон походив зі знатної нормандської родини, що з’явилася в Англії з Вільгельмом Завойовником. З XII ст. предки Р. Кантільона проживали в Ірландії і належали до знатного дворянства. Його батько і старший брат підтримували якобітів. Дядько Р. Кантільона був прибічником Стюартів і після їх вигнання оселився у Парижі. Орієнтовно у 1708 р. Річард Кантільон стає підданим Франції. “Ірландським французом” називає його Й. Шумпетер (Див.: Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 279). Кантільон приїхав до Парижа незадовго до прибуття туди Джона Ло. У Парижі він заснував свій банк «Кантільон» і, завдяки зв’язкам з вищим світом, а також фінансовій спритності, швидко досягнув успіху. Цей успіх дуже непокоїв Дж. Ло. Один з моментів взаємовідносин двох неординарних особистостей описаний французьким філософом і психологом Альфредом Еспінасом: «Предчувствуя в нем соперника, Ло пригласил его к себе и сказал ему: “Если бы мы были с вами в Англии, нам следовало бы вести дела сообща, но мы находимся во Франции, и я могу сегодня же вечером отправить вас в Бастилию, если вы не дадите мне слова уехать отсюда в 24 часа”. Кантильон немного подумал, потом ответил: “Отсюда я не уеду, но сделаю все, чтобы ваша система имела успех”. Действительно, на следующий день он купил значительное число акций и дал этим решительный предлог к возвышению курса» (Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 79).

Деякий час Р. Кантільон брав участь у проектах Дж. Ло: Міссісіпській компанії, у торгівлі акціями, грав на біржі. Але на відміну від інших учасників цих проектів, Кантільон невдовзі продав акції, вдало примножив свій статок за рахунок успішних операцій на валютному ринку і вчасно перевів значні кошти до Голландії та Англії. Історики відзначають, що Кантільон був одним із небагатьох, кому вдалося з прибутком вийти з афери Дж. Ло. Як наслідок, в нього у Франції з’являється чимало ворогів серед вкладників банку «Кантільон», що розорилися, та поміж колишніх партнерів по проектах Ло. Проти нього починається судове переслідування, яке призводить навіть до нетривалого ув’язнення у Бастилії. Кантільона не без підстави звинувачували у порушенні зобов’язання зберігати активи своїх клієнтів (Див.: Уэрта де Сото Х. Деньги, банковский кредит и экономические циклы / Хесус Уэрта де Сото ; [пер. с англ. Т. Даниловой ; под ред. А. В. Куряева]. – Челябинск : Социум, 2008. – С. 88–89).

Кантільону вдається виграти всі судові позови і зберегти багатство, але він був змушений терміново залишити Францію і виїхати до Англії. З 1723 р. він відходить від справ, багато подорожує Європою, Азією, Вест-Індією, Бразилією та присвячує весь вільний час науковим заняттям, намагається узагальнити свої спостереження і набутий практичний досвід. Помер Річард Кантільон за загадкових обставин. У 1734 р. він придбав у Лондоні будинок, який незабаром згорів разом з господарем. Існували підозри, що Кантільона спочатку було вбито, а тільки потім було підпалено будинок. У скоєнні злочину підозрювали його кухаря, француза, але до суду й обвинувачень слідство доведено не було (Див.: Калмычкова Е. Н. Ричард Кантильон / Е. Н. Калмычкова // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 262).

Працю Р. Кантільона «Дослідження про природу торгівлі взагалі» справедливо вважають першою спробою систематичного викладу економічної теорії. Й. Шумпетер називає роботу Кантільона видатною: «То, что не смог закончить Петти, выдвинувший почти все основные идеи, получило свое завершение в “Эссе” Кантильона. Правда, Кантильон сделал это не как ученик, оглядывающийся на каждом шагу в ожидании руководящих указаний учителя, а как равный учителю исследователь, уверенно шагающий в выбранном направлении. То же самое можно сказать и о Кенэ, который шел своим путем и был учеником Кантильона не в большей мере, чем Кантильон – учеником Петти. Тем не менее в истории экономического анализа мало таких последовательностей, которые так важно заметить, понять и закрепить в нашем сознании, как последовательность: Петти – Кантильон – Кенэ» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 280). «Це – найсистемніший, найпрозоріший і водночас найоригінальніший виклад економічних принципів перед появою “Багатства народів” (Wealth of Nations)», – підкреслює М. Блауг (Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / М. Блауг ; переклав з англ. Іван Дзюб. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 39).

Предмет дослідження у Кантільона є традиційним для класичної школи – багатство суспільства. Автор «Дослідження» намагається визначити походження і сутність багатства та дослідити фактори, які впливають на його зміни. Кантільон показує кожне явище в його можливому історичному розвитку від простого до складного. Цей процес, на його думку, охоплює чотири стадії: 1) спочатку економіка являє собою велике натуральне господарство, яким керує один господар; 2) згодом вона трансформується в економіку, що побудована на натуральному (бартерному) обміні; 3) далі вводяться гроші, і реальна економіка змінюється на грошову; 4) нарешті, вводиться фактор зовнішнього ринку, і замкнута економіка трансформується у відкриту. «Базовим каркасом» економіки у Кантільона є виробництво, побудоване на задоволенні потреб (Див.: История экономических учений : учеб. пособие / [под ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Макашевой]. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 51).

Твір складається з трьох частин: у першій частині йдеться власне про багатство, у другій – про обмін, а у третій – про міжнародну торгівлю. Джерелом багатства Р. Кантільон вважав землю, а праця, на його думку, надає багатству лише форму. Він розробив систему доказів провідної ролі землі у розвитку економіки всіх суспільств. Сутність багатства, вважав Кантільон, – у споживчих якостях, оскільки воно має забезпечити «комфорт життя». Він висловив думку про те, що у процесі обміну під впливом коливання попиту і пропозиції ціна благ може відхилятися від дійсної вартості. За Кантільоном, можливі дві оцінки: абсолютна (виявляє внутрішню, природну вартість) та відносна (виявляє зовнішню, ринкову вартість). Коливання ринкових цін відбувається, на його думку, навколо дійсної вартості переважно виробничих витрат, виражених у певній кількості землі.

Розглядаючи питання розподілу суспільного продукту між групами населення, Кантільон оперує поділом на три частини: заробітну плату, прибуток і ренту. Він першим (а після нього Кене – у більш широкому і послідовному вигляді) зробив спробу показати кругообіг промислового капіталу у вигляді наочної схеми (на жаль, розрахунки не збереглися). Кантільон показує тісний взаємозв’язок співвідношення процесу відтворення та демографічних процесів. У теорії народонаселення він першим чітко визначив поняття максимального населення і порушив проблему його оптимальної кількості. Р. Кантільон вважається також одним із засновників економічної теорії розміщення продуктивних сил.

«… “Очерк”, – пише М. Блауг про працю Р. Кантільона, – примечательный тем, что по сути был первым четким исследованием действия автоматического рыночного механизма …» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 114–115). На думку М. Блауга, «среди многих превосходных проблесков гениальности в этом “Очерке” по меньшей мере два момента выступают как превосходящие все то, что найдено в экономической теории до XX века. Это, во-первых, его анализ предпринимателя как человека, который “покупает по определенной цене, чтобы продать по неопределенной цене” – арбитраж во времени и в пространстве … Во-вторых, Кантильон провел детальный анализ воздействия увеличения предложения денег на цены, различая случаи, в которых денежное предложение увеличивается благодаря росту добычи золота в стране, и ситуации, в которых складывается благоприятный торговый баланс даже при отсутствии в стране золотых приисков.
Его главный вывод состоял в том, что во всех случаях изменится не только уровень, но и сама структура цен через прямое воздействие дополнительных денег на характер расходов различных социальных групп» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 115–116).

Кантільон вперше ввів термін «підприємець» в економічну теорію, визначивши так людину, що купує товар за відомою ціною, а продає – за невідомою, і, таким чином, ризикує. Він вважав, що кожна конкретна ринкова ситуація є невизначеною і виявляє особливу групу економічних агентів – підприємців. «Предприниматель может быть торговцем или землевладельцем, но в равной степени он может быть и капиталистом, использующим чужой труд; однако, во всех случаях предпринимательская роль остается непосредственно за тем, кто принимает решения в условиях неопределенности» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 115).

Досліджуючи проблеми грошового та кредитного обігу, Кантільон акцентував увагу на різноманітності впливу змін у пропозиції грошей на позиції окремих економічних агентів залежно від їх місця в економічній системі (у часі і просторі). Пізніше ця ідея Кантільона стала основною частиною розуміння грошей австрійською школою.

Р. Кантільон намагався насамперед з’ясувати, як і в якій пропорції зростання грошей призводить до загального підвищення цін. Він узяв під сумнів основний постулат кількісної теорії грошей. Кантільон розглянув ситуації на прикладі країни, що сама добуває дорогоцінні метали. Він проаналізував, як нова партія цього металу може вплинути на господарські процеси.

Збільшення видобутку золота спочатку вплинуло на доходи у золотодобувній галузі, потім – на витрати на споживчі товари, згодом – на ціну продовольства, зумовивши збільшення прибутків фермерів і спричинивши тимчасові (до закінчення строків оренди) втрати власників землі та службовців, що призвело до підвищення орендної плати, вимог про підвищення заробітної плати та до наступних циклів зростання видатків і загального підвищення цін. Кантільон доводив, що збільшення грошової маси не тільки призводить до підвищення рівня цін в економіці, але й змінює їхню структуру, залежну від початкових отримувачів нових готівкових грошей і їхнього відносного попиту на товари. У результаті ціни на одні товари зростають швидше, ніж на інші, що врешті-решт стимулює виробництво товарів, на які ціни підвищуються. Кантільон звернув увагу на нерівномірність розподілу грошової маси по території країни. Він вважав, що ціни на однакові товари у містах зростатимуть швидше, а у сільській місцевості – повільніше. «Диференційований вплив “вприскування” готівки залежно від природи “вприскування” пізніше назвуть ефектом Кантилона» (Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі. – С. 39).

Особливе місце у праці Кантільона займає аналіз діяльності банків. Він одним із перших показав вплив зростання пропозиції грошей на відсоткову ставку. Ця ідея дістала подальший розвиток у теорії ділового циклу австрійської школи. Погляди та ідеї Р. Кантільона мали величезний вплив на подальший розвиток економічної думки. Д. Юм, Ф. Кене, Ж. Тюрго, Дж. Стюарт і А. Сміт посилалися у своїх творах на Р. Кантільона.

В історико-економічній науці існують деякі розбіжності щодо визначення, до якої саме школи належить Р. Кантільон. Більшість дослідників вважають, що його творчість належить більше до французької школи класичної політичної економії, ніж до англійської. Але сам Кантільон вважав себе учнем В. Петті і постійно спирався на його ідеї. Й. Шумпетер стверджує, що ідеї Р. Кантільона мали значно більший вплив на французьких економістів, ніж на англійських. «… У. С. Джевонсу пришлось практически заново открыть Р. Кантильона (Richard Cantillon and the Nationality of Political Economy // Contemporary Review, 1881), в то время как во Франции о нем не забывали никогда» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 279).

Шумпетер зазначає, що Кантільона можна вважати одним із засновників фізіократизму у Франції. У. Джевонс стверджує, що праця Р. Кантільона об’єднує англійську політичну науку XVII ст. з французькою школою XVIII ст.

Альфред Еспінас писав про «Дослідження про природу торгівлі взагалі» та його автора: «Время, в которое эта книга написана (1733), и личные знакомства автора с Ло сближают автора с меркантилистами, но основные идеи его книги, именно то, что экономическое движение зависит от земледельческого труда и что экономический порядок устанавливается сам собою, делают его скорее прототипом всей последующей французской школы, несмотря на то что книга его вышла в свет в то время, когда школа эта уже существовала. В лице Кантильона проявился обычный факт, имеющий место в смене философских и вообще научных идей, именно то, что умы, не стоящие даже друг с другом в непосредственных отношениях, могут оказывать друг на друга взаимное влияние» (Эспинас А. История экономических учений. – С. 87–88).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Річарда Кантільона

Альфред Маршалл (1842–1924) – англійський економіст, лідер неокласичного напряму в економічній науці

«Сочинение Кантильона “О природе торговли” (Cantillon. Sur la Nature de Commerce), написанное в 1755 г. и отличающееся широтой взглядов, не без оснований в какой-то мере может претендовать на систематичность. Оно отличается остротой и в определенных отношениях опережает свое время, хотя сейчас представляется, что в ряде важных вопросов оно было предвосхищено Николасом Барбоном, писавшем на шестьдесят лет раньше Кантильона. Каутц первым признал важность работы Кантильона, а Джевонс заявил, что он был истинным основателем политической экономии».
     Маршалл А. Принципы экономической науки : [пер. с англ.] / А. Маршалл ; [ред. О. Г. Радынова]. – Москва : Прогресс, 1993 – Т. 3. – С. 187. – (Экономическая мысль Запада).

Август Онкен (1844–1911) – німецький економіст,
професор Бернського університету

     Онкен А. История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – С. 2–3.

Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, соціолог і психолог

« В 1734 г. Катильон был убит… Когда через 22 года в Париже появилась анонимная книга под заглавием «Исследование о природе торговли», то никто не сомневался, что автором ее был Катильон.
Это сочинение, как говорит У. Джевонс, знаменует возникновение политической экономии как науки; оно соединяет английскую политическую науку XVII в. с французской школой XVIII в. У Катильона много заимствовал Кенэ, на его сочинение ссылался Кондильяк и открыто подражал ему; часто излагал его взгляды и Смит, хотя не вполне точно. Сочинение Катильона сохранило свою оригинальность и в наши дни благодаря глубине и достоинству».
     Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – C. 79.

Микола Іванович Зібер (1844–1888) – український економіст, соціолог,
правознавець, громадський діяч

«Кантильон пишет на рубеже старого порядка и нового порядка свободного соперничества, поэтому неудивительно, что, признавая действие на цены этого последнего, он в то же время примиряется с установлением цен через магистраты. Сверх того, к труду как регулятору меновой ценности Кантильон подмешивает еще и ценность природы, очевидно, смущенный тем обстоятельством, что продаются дрова и сено, которые никому ничего не стоили. Имей он понятие о поземельной ренте, он легко устранил бы это кажущееся недоразумение».
     Зибер Н. И. Избранные экономические произведения : в 2 т. / Н. И. Зибер. – Москва : Соцэкгиз, 1959. – Т. 1. – С. 85–86.

Раймон Барр (1924–2007) – французький економіст,
колишній прем’єр-міністр Франції (1976–1981)

«Именно Кантильон (1680-1734 гг.) возвестил о наступлении научной фазы в развитии политической экономии в великолепном "Очерке о природе торговли вообще" ("Essai sur la nature du commerce en general"), написанном им в 1755 году. Он первым выработал целостный гармоничный взгляд на экономические явления. Так же, как и Жан-Батист Сей (Jean-Bayticte Say), он внимательно изучил роль предпринимателя, который осуществляет определенные платежи владельцам факторов производства и продает произведенную продукцию за не определенную заранее цену, беря таким образом на себя риск, связанный с производством. И наконец, Кантильон первым изложил общий взгляд на экономический "кругооборот". Шумпетер в "истории" ("History") отдает ему авторство "Экономической таблицы", в окончательном виде составленной позднее Ф. Кенэ (F. Quesnay)».
     Барр Р. Политическая экономии : пер. с фр. : в 2 т. / Раймон Барр. – Москва : Междунар. отношения, 1994. – Т. 1. – С. 33.

Анатолій Андрійович Чухно (1926–2012) – український економіст-теоретик,
академік НАН України

«До наукового вжитку поняття “підприємець” ще на початку XVIII ст. запровадив англійський банкір-економіст Р. Кантильйон. Він вважав, що головною рисою підприємця є уміння ризикувати, передбачати майбутнє, враховувати ймовірність привласнення доходу і можливих витрат».
     Чухно А. А. Економічна теорія : [у 2 т.] / А. А. Чухно ; М-во фінансів України, Акад. фінанс. упр. – Київ : ДННУ АФУ, 2010. – Т. 2. – С. 268.

Марк Блауг (1927–2011) – англійський та американський економіст,
історик економічної думки

«Цілком інше розв'язання меркантилістської дилеми знаходимо у праці Кантилона «Нарис про природу торгівлі» (Essay on the Nature of Commerce), написаній у 20-х роках XVIII ст., але опублікованій 1755 p. Це – найсистемніший, найпрозоріший і водночас найоригінальніший виклад економічних принципів перед появою «Багатства народів» (Wealth of Nations). Кантилон першим позбувся абсолютно всіх сумнівів з приводу того, що за своїм впливом збільшення V рівнозначне збільшенню тільки М, і поставив грошовий аналіз з голови на ноги, показавши, що ефект збільшення кількості грошей на ціни та доходи залежить від способу, яким готівку «вприскують» в економіку».
     Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – C. 39.

«І все-таки Кантилон залишався меркантилістом, який без вагань стверджував, що «відносна могутність і багатство держав складається, за інших однакових умов, з більшої або меншої кількості грошей в обігу» і що «кожна держава, яка має в обігу грошей більше, ніж її сусіди, зберігає перед ними перевагу, поки підтримує цю кількість грошей»».
     Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі. – C. 39–40.

«Тем не менее «Очерк», примечательный тем, что по сути был первым четким исследованием действия автоматического рыночного механизма…
Кантильон был физиократом в своем отношении к структуре расходов лендлордов и меркантилистом в своей убежденности в положительных свойствах избыточного экспорта. Но, если отбросить в сторону знание о том, что он писал за 30, а, возможно, и за 40 лет до Адама Смита, его подход является удивительно пост-смитианским, оперирующим тройственным делением на заработную плату, прибыль и процент в качестве доходов трех различных социальных классов, проводящим различие между «внутренней ценностью» товаров и их «рыночной ценой», постоянно разделяющим анализ в терминах сил спроса и предложения, фокусирующим внимание на равновесных результатах и опускающим моральные возражения как неуместные при данном обсуждении.
Среди многих превосходных проблесков гениальности в этом «Очерке» по меньшей мере два момента выступают как превосходящие все то, что найдено в экономической теории до XX века. Это, во-первых, его анализ предпринимателя как человека, который «покупает по определенной цене, чтобы продать по неопределенной цене» – арбитраж во времени и в пространстве. Предприниматель может быть торговцем или землевладельцем, но в равной степени он может быть и капиталистом, использующим чужой труд; однако, во всех случаях предпринимательская роль остается непосредственно за тем, кто принимает решения в условиях неопределенности.
Адам Смит читал Кантильона, но совершенно проигнорировал его рассуждение о предпринимательстве; в результате предпринимательство просто исчезло из экономической науки на срок более века. Во-вторых, Кантильон провел детальный анализ воздействия увеличения предложения денег на цены, различая случаи, в которых денежное предложение увеличивается благодаря росту добычи золота в стране, и ситуации, в которых складывается благоприятный торговый баланс даже при отсутствии в стране золотых приисков.

Его главный вывод состоял в том, что во всех случаях изменится не только уровень, но и сама структура цен через прямое воздействие дополнительных денег на характер расходов различных социальных групп».
     Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 114–116.

Твори

• Essai sur la nature du commerce en general: traduit de l’anglois [Ressources électroniques] / R. Cantillon. – Données de texte électronique. – Londres : chez Fletcher, dans Holborn, 1755. – 430, [6] p. – Mode d'accès: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b8613362w/f1.image. – Дата звернення: 04.10.2017.
• Essay on the Nature of Commerce in General [Electronic resource] / R. Cantillon. – Electronic text data. – London : Frank Cass and Co., Ltd., 1959. – Mode of access: http://www.econlib.org/library/NPDBooks/Cantillon/cntNT.html. – Date of request: 04.10.2017.
• Эссе о природе торговли в общем плане : [извлечения] / Ричард Кантильон // 25 ключевых книг по экономике / Ален Бейтон, Антуан Казорла, Кристин Долло, Анн Мари Дре ; пер. с фр. Ю. Ф. Пучкова, В. И. Ханиной. – Челябинск : Урал LTD, 1999. – С. 17–30.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Д22 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
• Эссе о природе торговли в общем плане / Ричард Кантильон // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 269–278.
  Шифр зберігання книги: 330.8 М64

Література

• Энциклопедический словарь. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1895. – Т. 14 (полутом 27) / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – С. 317–318.
  Шифр зберігання книги: 030 Э68
• Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1975. – Т. 2. – С. 95.
  Шифр зберігання книги: 330 Э40
• Економічна енциклопедія : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. нар. госп-ва, 2000. – Т. 1. – С. 719.
  Шифр зберігання книги: 33 Е40
• Ананьин О. И. Ричард Кантильон: первый опыт построения теоретико-экономической системы [Электронный ресурс] / О. И. Ананьин // Эволюция экономической теории: воспроизводство, технологии, институты. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург : Алтея, 2015. – С. 9–18. – Режим доступа: https://books.google.com.ua. – Дата обращения: 04.10.2017.
• Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / М. Блауг ; переклав з англ. Іван Дзюб. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 670 с. Зі змісту: "Нарис" Кантилона. – С. 39–40.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б68
• Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 114–116.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б343468
• Гиггс Г. Физиократы  : Французские экономисты XVIII века : шесть лекций по истории политической экономии / Г. Гиггс ; пер. с англ. О. Ю. Гофман ; под ред. П. Б. Струве. – Санкт-Петербург : Издание О. Н. Поповой, 1899. – 118 с. – С. 13–14: о Кантильоне.
  Шифр зберігання книги в НІБ України: 330 Г463
• 25 ключевых книг по экономике / Ален Бейтон, Антуан Казорла, Кристин Долло, Анн Мари Дре ; пер. с фр. Ю. Ф. Пучкова, В. И. Ханиной. – Челябинск : Урал LTD, 1999. – 560 с. – С. 15–17: о Ричарде Кантильоне.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Д22 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
• Зибер Н. И. Избранные экономические произведения : в 2 т. / Н. И. Зибер. – Москва : Соцэкгиз, 1959. – Т. 1. – 723 с. – С. 84–85: о Кантильоне.
  Шифр зберігання книги: 330.8 З-59
• Злупко С. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко. – 2-ге вид., допов. – Київ : Знання, 2005. – Розд. 5.5 : Погляди Р. Кантільона на вартість, торгівлю і гроші. – С. 154–156.
  Шифр зберігання книги: 330.8 З-68
• История экономических учений : учеб. пособие / [под ред. В. С. Автономова, О. И. Ананьина, Н. А. Макашевой]. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 50–53, 300–301. – (Высшее образование : осн. в 1996 г.).
  Шифр зберігання книги: 330.8 И90
• Лопух К. В. Сучасний монетаризм : монографія / К. В. Лопух, В. М. Фещенко, П. І. Юхименко ; за заг. ред. П. І. Юхименка. – Київ : Центр учб. літ., 2015. – 272 с. – С. 22–23: про Р. Кантильона.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Л77
• Калмычкова Е. Н. Ричард Кантильон / Е. Н. Калмычкова // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 260–269.
  Шифр зберігання книги: 330.8 М64
• Маршев В. И. История управленческой мысли : учебник / В. И. Маршев. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 211–213. – (Учебники экономического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова).
  Шифр зберігання книги: 301 М30
• Мицюк О. К. Історія політичної економії [Електронний ресурс] / О. К. Мицюк. – Електрон. текст. дані. – Подєбради, 1922. – Т. 1. – 254 с. – С. 169: про Кантільона. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/politologiya/12096-mitsyuk-o-istoriya-politichnoyi-ekonomiyi-t-1/. – Дата звернення: 04.10.2017.
• Негиши Т. История экономической теории / Такаши Негиши ; пер. с англ. под ред. Л. Любимова, В. С. Автономова. – Москва : Аспект Пресс, 1995. – 462 с. – С. 67–68: о Кантильоне.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Н41
• Неновски Н. Развитие теории денег в посткоммунистических странах: назад к Кантильону / Н. Неновски // Эковест (Экономический вестник). – Минск, 2003. – Вып. 3, № 4. – С. 540–566.
  Шифр зберігання: 330 Э40
• Роббинс Л. История экономической мысли : лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – 496 с. – С. 125–140: о Кантильоне.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р58
• Розенберг Д. История политической экономии : в 3 ч. / Д. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1934. – Ч. 1. – 303 c. – С. 98–99: о Ричарде Кантильони.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р64
• Сапир Ж. К экономической теории неоднородных систем: опыт исследования децентрализованной экономики : пер. с фр. / Жак Сапир. – Москва : Высш. шк. экономики, 2001. – 248 с. – Из содерж.: Инфляция как процесс: наследие Р. Кантильона. – С. 127–130.
  Шифр зберігання книги: 338 С19
• Уэрта де Сото Х. Деньги, банковский кредит и экономические циклы / Хесус Уэрта де Сото ; [пер. с англ. Т. Даниловой ; под ред. А. В. Куряева]. – Челябинск : Социум, 2008. – 663 с. – (Серия "Австрийская школа" ; вып. 5). – С. 88–90, 99: о Кантильоне.
  Шифр зберігання книги: 330.3 У98
• Фалькнер С. А. Происхождение железного закона заработной платы: социальные проблемы в экономической литературе XVI–XIX вв. / С. А. Фалькнер. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Вопросы труда, 1925. – 339 с. – С. 81–86, 140–146: о Кантильоне.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ф19
• Эйдельнант А. Кантильон и его место в теории воспроизводства / А. Эйдельнант // Вестник Коммунистической Академии. – 1927. – Вып. 23. – С. 120–148.
  Шифр зберігання журналу в НІБ України: 05 В38
• Эспинас А. История политико-экономических доктрин : пер. с фр. / Альфред Эспинас ; предисл. Я. А. Канторовича. – Изд. 3-е [репр.]. – Москва : URSS : ЛЕНАНД, [2015]. – 218 с. – С. 92–104: о Кантилоне.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Э85
• Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33). – Из содерж.: Буагильбер и Кантильон. – С. 276–287.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ш96
• Thornton M. Cantillon and the invisible hand [Electronic resource] / Mark Thornton // The quarterly journal of Austrian economics. – 2009. – № 2. – P. 27–46. – Mode of access: https://mises.org/library/cantillon-and-invisible-hand. – Date of request: 04.10.2017.

Фотогалерея

• 

  Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/Richard_Cantillon. – Дата звернення: 04.10.2017.

• 

  Режим доступу: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b8613362w/f1.image. – Дата звернення: 04.10.2017.

• 

  Режим доступу: http://www.alibris.co.uk/. – Дата звернення: 04.10.2017.