Бастіа Клод Фредерік

Бастіа Клод Фредерік

Bastiat Claude Frédéric
29 (30) червня 1801 – 24 грудня 1850 –
французький економіст і публіцист перешої половини XIX ст.,
автор теорії послуг та теорії «гармонії інтересів».

Життя та діяльність

Клод Фредерік Бастіа народився 29 червня 1801 р. у місті Байонна – важливому політичному та торгово-промисловому центрі Франції, розташованому на кордоні з Іспанією. Дід Фредеріка Бастіа заснував торгову компанію, що займалася експортно-імпортними операціями, головним чином між Францією та Іспанією. Під час так званої континентальної блокади (у листопаді 1806 р. Наполеон видав Берлінський декрет, який встановив заборону на торгівлю з Англією) торговий дім Бастіа переживав труднощі. У зв’язку із занепадом торгівлі батько Фредеріка – П’єр Бастіа у 1807 році вирішує переселитися з родиною у фамільний маєток Мюгрон. Через рік мати Фредеріка померла, а коли хлопчику виповнилося 9 років, помер батько, і він став круглим сиротою. Клод Фредерік виховувався у родині діда, а незаміжня тітка Жюстіна Бастіа замінила йому матір. У 1814 р. Фредерік Бастіа навчається у школі м. Сан-Север, а у 1815 р. його відправляють на навчання в один із найкращих учбових закладів Франції – коледж домініканського монастиря у Сорезе, біля Тулузи (Collège de Sorreze), де він показує високі результати у навчанні й отримує хорошу освіту. Проте закінчити коледж йому не вдається. У зв’язку зі справами родинної компанії Ф. Бастіа повертається до Байонни і з 1819 р. по 1825 р. працює у торговій компанії, якою управляє його дядько. У цей час він не тільки отримує практичні знання, необхідні для ведення бізнесу, але й постійно займається самоосвітою – вивчає іспанську та італійську мови, мову басків, розповсюджену у тих місцевостях. За успіхи з англійської мови він отримував винагороди ще у період навчання у Collège de Sorreze. У колі його інтересів – французька література, філософія, географія, фізика, хімія, ботаніка, алгебра, механіка та музика. У Байонні він знайомиться з економічною теорією – вивчає «Трактат з політичної економії» Ж. Б. Сея (Див.: Сапов Гр. Г. Фредерик Бастиа: жизнь и творчество : [вступ. ст.] / Гр. Г. Сапов // Экономические гармонии. Избранное / Фредерик Бастиа ; [пер. с фр. Ю. А. Школенко]. – Москва : ЭКСМО, 2007. – С. 12).

У 1825 р., після смерті діда, Ф. Бастіа отримує у спадок фамільний маєток і повертається у Мюгрон. Маєток був досить великим – 250 га та 12 орендаторів. Проте результати аграрної діяльності Ф. Бастіа не були вражаючими. У Мюгроні він продовжує самоосвіту, зокрема, цікавиться економічною теорією, статистикою, фінансами та іншими економічними дисциплінами, питаннями актуальної економічної політики. У 1830 р. Бастіа публікує текст «Aux électeurs du department des Landes» («До виборців департаменту Ланди»). У тому ж році Бастіа обирають мировим суддею кантону Мюгрон. Залишились свідоцтва про те, як він виконував свою першу громадську роботу. Вислухавши претензії сторін, Бастіа деякий час мовчав, розмірковуючи, а потім виносив рішення, не посилаючись на жодні статті кодексів та адміністративних постанов. Сучасник підкреслює, що він судив з позицій здорового глузду і справедливості і його рішення впродовж усіх років його перебування на посаді сприймалися без протестів та апеляцій (Див.: Сапов Гр. Г. Фредерик Бастиа: жизнь и творчество. – С. 14).

Про особисте життя Фредеріка Бастіа майже нічого не відомо. Тільки те, що у лютому 1831 р. він одружився з Марі Іар (Marie Hiard), але шлюб з невідомих причин виявився нетривалим. У 1834 р. Ф. Бастіа було обрано членом генеральної ради департаменту Ланди від округу Сен-Север. У квітні 1834 р. Бастіа пише свій перший твір з економічної проблематики. Його темою стала знаменита у той час петиція, де йшлося про торгове мито, з якою підприємці ряду французьких міст звернулися до уряду. На початку 1840-х рр. на основі цієї праці з використанням нової інформації він пише статті «Droits différentiels» («Диференційоване мито»), «Matiéres premiéres» («Сировина»), які пізніше будуть включені до «Sophismes Economiques» («Економічних софізмів», 1847 р.). Після цього Бастіа друкує ряд робіт, присвячених місцевим проблемам: «Le fisc et la vigne» («Казна і виноградники», 1841 р.), «Mémoire sur la question vinicole» («Записка про виноробство», 1843 р.), «Mémoire sur la repartition de l`import foncier dans les Landes» («Розподіл поземельного податку у Ландах», 1844 р.). У цей період Ф. Бастіа починає цікавитися ситуацією в Англії, де на той час поряд з іншими проблемами внутрішньополітичного життя широко обговорювалася ситуація на внутрішньому ринку продовольства, створена складною митною системою. Під впливом ознайомлення з англійським досвідом, Ф. Бастіа публікує у «Журналі економістів» («Journal des Economistes») блискуче написану, за висловом Й. Шумпетера, статтю «Про вплив французьких та англійських тарифів на майбутнє обох народів» («De l’influence des tariffs francais et anglais sur l’avenire des deux peuples») (Див.: Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 2. – С. 654. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33)). Стаття, що вийшла у жовтні 1844 р., мала великий успіх і зробила її автора широко відомим. Він їде до Парижа. Густав де Молінарі писав: «У него не было времени прибегнуть к услугам парижских шляпных мастеров или портных; с длиннющими волосами, в крошечной шляпе, мешковатом сюртуке и с фамильным зонтиком в руках он вполне мог сойти за честного крестьянина, что впервые прибыл в город, чтобы поглазеть на столицу» (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; [пер. с англ. Ильи Файбисовича]. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – С. 226).

«Однако во всем, что касается цели его приезда, – зазначається у нарисі Гр. Г. Сапова «Фредерик Бастиа: жизнь и творчество», – Бастиа не обнаружил ни нерешительности, ни провинциальной неуклюжести. Он быстро занимает центральное положение в круге парижских экономистов либерального направления. Став сотрудником «Журнала экономистов», Бастиа готовит номера к печати, отвечает авторам присылаемых рукописей, печатается сам – и в этом журнале, и в других периодических изданиях… Успех его первой публикации (которого он не ждал и котрого не предвидел), получение ответного письма от Ричарда Кобдена (которое также стало для него неожиданностью), начало работы над книгой об английской Лиге за отмену хлебных законов, поездки в Париж к Гильомену и в редакции журналов привели Бастиа к мысли стать профессиональным публицистом по вопросам экономической политики. Именно в статьях, обращенных к широкой публике, он достиг той степени краткости и выразительности, которая обусловила успех его экономико-теоретических работ. Можно сказать, что Бастиа, в отличие от большинства сегодняшних экономистов, вначале стал широко известным и популярным автором журнальных и газетных статей, а затем был признан авторитетным экономистом-теоретиком коллегами» (Сапов Гр. Г. Фредерик Бастиа: жизнь и творчество. – С. 18, 20). Шедевром економічної сатири та «образцом его искусства» вважається широко відома публікація Бастіа «Петиція виробників свічок» («Petition for the Candlemakers», 1845 р.) (Див.: Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – С. 227–228).

Після повернення з Англії, яку Бастіа відвідує у середині 1845 р., він розпочинає діяльність по створенню Товариства за свободу обміну, зустрічається з підприємцями, журналістами, депутатами палати, публікує багато статей. Наприкінці 1845 р. вийшла друком перша книга «Економічних софізмів», що вміщувала 22 статті і швидко стала широко відомою. У 1846 р. Бастіа обирають членом-кореспондентом французької Академії наук. У той же час він створює французьке Товариство вільного обміну, яке у подальшому відіграло свою роль у процесі лібералізації французької торгівлі, і стає секретарем його друкованого органу «Вільний обмін» («Le Libre-Echange»). Він продовжує багато писати та друкує свої твори у періодичній пресі. «Идея о том, что экономисты-классики верили в принцип laissez-faire – «анархия плюс констебль», как однажды сказал Карлейл, – вважає М. Блауг, – это всего лишь часть фольклора политической и социальной истории XIX века. Но хотя Адам Смит, Рикардо, Мак-Куллох, Сениор и Джон Стюарт Милль определенно верили, что лучший контроль со стороны правительства – это минимальный контроль, ошибочно полагать, что их отношение к государственному вмешательству было целиком отрицательно и что они полностью оградили свои умы и сердца от проблем, которые беспрепятственная работа рыночной экономики создает для некоторых социальных групп. Догматическая и доктринерская вера в принцип свободной конкуренции, безусловно, была обычным делом среди журналистов и государственных деятелей XIX века, но трудно найти какого-либо грамотного экономиста этого периода, который принимал кредо laissez-faire безо всяких исключений. Тем не менее, Бастиа во Франции стоит очень близко к искусственному «классическому экономисту» из исторических книг, с квазирелигиозной убежденностью утверждающего, что естественная гармония экономических интересов возможна, только если государство будет держать свои руки подальше от спонтанных действий индивидов. Тремя великими врагами, которых он никогда не прекращал атаковать, были протекционизм, социализм и, разумеется, экономическая теория Рикардо, чьи пессимистические предсказания подрывали веру в универсальную гармонию. Он уже постарался обеспечить свой либерализм теоретическим обоснованием, включающим теорию ценности, основанную на замечании, что меновая ценность отражает обмен «услугами»» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 20–21).

У французьких газетах 1848–1849 рр. друкувалася полеміка Ф. Бастіа з лідером французьких соціалістів П'єром Жозефом Прудоном, в якій Бастіа доводив необґрунтованість поглядів соціалістів на можливість успішного втілення у життя їх зовні привабливих схем перебудови економіки. У січні 1848 р. вийшла друком друга книга «Економічних софізмів», яка вміщувала 17 статей, у тому числі і ті, що виходили у 1846–1848 рр. у «Журналі економістів» та «Вільному обміні». Після революції, навесні 1848 р. Бастіа обирають до Конституційної асамблеї, а пізніше – у Законодавчі збори. У той же час він починає писати працю «Економічні гармонії» («Harmonies Economiques»), в якій намагається дати систематичний виклад своїх економічних ідей. Його хвилювало, як об’єднати в єдине ціле приватний інтерес, суспільний інтерес і справедливість. Але стан здоров’я Фредеріка Бастіа значно погіршується (він хворів на туберкульоз), і лікарі радять йому їхати до Італії. Приїхавши до Пізи, він читає у газетах повідомлення з приводу смерті «великого економіста» і «прославленого автора» Клода Фредеріка Бастіа. Він пише другу: «Слава Богу, я еще не умер. Уверяю тебя, я испущу дух без страданий и почти с радостью, если буду уверен, что оставляю любящим меня друзям не мучительные сожаления, а приятные, нежные и, может быть, немного печальные воспоминания» (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – С. 230).

Він намагався завершити розпочату справу, але не встиг. Помер Фредерік Бастіа 24 грудня 1850 р. у Римі, на 49 році життя на руках у своїх друзів. Священик стверджував, що на смертному одрі він ледь чутно шепотів: «Істина, істина…» (Див.: Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – С. 230).

Працею, яку Бастіа вважав своїм головним внеском в економічну теорію, були «Економічні гармонії». Центральною ідеєю праці є твердження, що економічна система, яка в основі своїй має приватну власність, не є конфліктною по своїй суті. Перше видання «Економічних гармоній» вийшло у Парижі у видавництві Гильйомена у 1850 р. (Bastiat F. Les Harmonies economiques / Frederic Bastiat. – Paris : Guillaumin, 1850. – 463 p.) і вміщувало тільки перші 10 глав, над якими Бастіа працював у 1845–1849 рр. Перше повне видання «Гармоній» було підготовлено на базі авторських рукописів, доставлених з Рима, де Бастіа помер і де він встиг призначити членів «Товариства друзів Бастіа» своїми душеприкажчиками стосовно «Гармоній». Завдяки зусиллям його друзів та однодумців праця вийшла у 1851 р. у 2-х томах (Bastiat F. Les Harmonies economiques / Frederic Bastiat. – 2e ed. – Paris : Guillaumin, 1851. – XI, 567 р). Творча спадщина Ф. Бастіа – це сім томів повного зібрання творів. Його праці перекладено англійською, німецькою, італійською, іспанською, шведською та ін. мовами.

Бастіа став широко відомим, користувався авторитетом у колег і широкого загалу. Він був «европейской знаменитостью и парижской достопримечательностью» (Сапов Гр. Г. Фредерик Бастиа: жизнь и творчество. – С. 36). Послідовником Ф. Бастіа та пропагандистом його творів був Іван Вернадський.

Проте існують різні погляди (у залежності від загальної позиції дослідників творчої спадщини Бастіа) на його внесок у світову економічну думку. Автори, що писали про Бастіа у ХХ ст., вважають, переважно, його внесок незначним. М. Блауг з цього приводу пише: «Он был третьесортным экономистом-теоретиком, но как популяризатор экономических идей, использующий сатиру и иронию, достойную Даниэля Дефо или Джорджа Бернарда Шоу, он не имеет себе равных в истории экономической мысли» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 21). На думку Шумпетера, «его можно уподобить купальщику, который наслаждается купанием на мелководье, но затем заходит слишком далеко и тонет… Имя Бастиа, вызывавшее восхищение у сочувствующих его идеям и осыпанное оскорблениями оппонентов, могло бы дойти до потомства как имя самого блестящего журналиста-экономиста в истории… Лично я даже думаю, что исключительный упор Бастиа на гармонии классовых интересов скорее менее глуп, чем исключительное подчеркивание антагонизма классовых интересов. Нельзя также утверждать, что в его книге («Экономические гармонии» – укл.) совсем нет хороших идей. Тем не менее недостаток способности к аргументации или, во всяком случае, способности обращаться с аналитическим аппаратом экономической науки лишает труд Бастиа права на наше обсуждение. Я не утверждаю, что Бастиа был плохим теоретиком. Я утверждаю, что он не был теоретиком. Этот факт не умаляет других достоинств автора…» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 2. – С. 654–655). Зокрема, негативне ставлення до Бастіа виказував К. Маркс.

Проте існують й інші оцінки суто теоретичних здобутків Ф. Бастіа. Вони позитивно оцінювалися такими відомими теоретиками, як Густав Кассель (Gustav Cassel), Кнут Віксель (Knut Wicksell), Вільфредо Парето (Vilfredo Pareto), Генрі Маклеод (Henry MacLeod), Уільям Хірн (William Hearn), Уільям Стенлі Джевонс (William Stanley Jevons) та ін.

Велике значення творчість Бастіа мала для розвитку французької школи політичної економії. «Фредерик Бастиа, – зазначає Г. Сапов, – занимает в этой школе уникальное положение, которое можно уподобить узкой части песочных часов. Усвоив еще в мюгронский период все важные достижения предшественников, располагая необходимым жизненным опытом и прямым знанием опыта английского, Бастиа смог дать новаторские формулировки известным до него положениям и обогатить их рядом новых. Кроме того, он добавил к сухой экономической теории моральное измерение, выраженное в яркой убедительной форме. Все это вместе взятое способствовало новому подъему французской либеральной экономической школы, утверждению ее престижа среди коллег, а также победе над первой волной французского социализма как доктрины» (Сапов Гр. Г. Фредерик Бастиа: жизнь и творчество. – С. 41).

Емоційно й образно висловлює свою думку щодо творів Ф. Бастіа В. Амет (професор В. І. Пефтієв): «В них сокрыт уникальный талант публициста, умевшего просвещать, действовать, убеждать. Если англичане были и есть мастера действий и агитации, то французы остаются неподражаемыми в искусстве полемики. Ф. Бастиа сумел интегрировать в своем творчестве талант англичанина и француза. Придирчивые критики скажут, что собственные открытия Ф. Бастиа в экономической науке почти равны нулю. Допускаю. Но он велик умением находить слабости других доктрин. А это стоит дорого, когда квазиноваторов превеликое множество» (Амет В. Преодоление себя и времени / В. Амет. – Ярославль : Электро-Сервис, 2003. – С. 67–68).

Найважливішими економічними ідеями Ф. Бастіа спеціалісти вважають:
- Теорію послуг, засновану на методологічних підходах Ж. Б. Сея до визначення цінності економічних благ. Бастіа трактував цінність як відношення двох послуг.
- Теорію «гармонії інтересів» основних класів капіталістичного суспільства.
- Концепцію розподілу сукупного продукту пропорційно до кількості наданих послуг.
- Обґрунтування визначальної ролі споживача щодо виробника.
- Абсолютизацію ідей економічного лібералізму та принципів вільної конкуренції, обґрунтування неприпустимості втручання держави у суспільний розподіл з метою вирішення соціальних проблем (Див.: Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – C. 245–250).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Клода Фредеріка Бастіа

Григорій Матвійович Цехановецький (1833–1898) – український вчений-економіст

«С улучшением производительности уменьшается количество труда, нужное для воспроизведения какого-нибудь предмета: следовательно, ценность всех прежде существовавших произведений, выраженная трудом, с улучшением его падает, а полезность, разумеется, остаётся та же. Это прогрессивное развитие Бастиа формулировал так: «1) полезность стремится сделаться более и более даровою, общею, выходя постепенно из области личного присвоения и 2) ценность же, составляющая собственность de facto и de jure, стремится уменьшиться более и более сравнительно с полезностью, с которою она соединена». Эта величайшая гармония социального мира восполняется у Бастиа тем, что «вследствие конкуренции ценности стремятся сделаться пропорциональными усилиям, или награды – заслугам»».
     Цехановецкий Г. Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем : дис., написанная канд. историко-филолог. фак. Григорием Цехановецким для получения степени магистра полит. экономии и статистики / Г. Цехановецкий. – Киев : Унив. тип., 1859. – С. 27.

Микола Іванович Зібер (1844–1888) – український економіст, соціолог,
правознавець, громадський діяч

«То, что в учении Carey высказывается довольно робко и неопределенно, доводится у Бастиа до nес plus ultra ясности и смелости. Если можно было несколько сомневаться в том, что Carey смешивает объективную и субъективную точки зрения на предмет, то в отношении к Бастиа такое сомнение решительно неуместно. Смешав такие различные вещи, как усилие, т. е. обнаружение мускульной или нервной силы – явление совершенно объективов, – с услугой, т. е. значением, которое придается труду или случайному успеху лицом, получающим удовлетворение потребности, – значением, столь же разнообразным, сколько существует лиц и мелких обстоятельств, при которых услуга оказывается, Бастиа совершенно искренно привел к нулю всю теорию Carey. Он прямо говорит, что ценность соответствует труду, сбереженному лицом, принявшим услугу. Теперь одно из двух – ценность или вполне соответствует этому труду или только отчасти. Судя по словам самого Бастиа, он не делает различия между этими двумя положениями вещей: «сберегите мой труд, окажите мне услугу», пишет он по поводу обмена воды на обучение складам; он, очевидно, полагает, что сберечь труд приобретателя и оказать ему услугу – решительно все равно. Но, если даже он и не хочет этим сказать, что ценность вполне соответствует труду, сберегаемому приобретателем, теория его всё же остается абсурдом».
     Зибер Н. И. Избранные экономические произведения : в 2 т. / Н. И. Зибер. – Москва : Соцэкгиз, 1959. – Т. 1. – С. 120.

Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст, публіцист і громадський діяч

«Типичнейшим представителем выродившегося экономического либерализма, доведшего до крайней утрировки веру Смита в спасительность свободного обмена, является остроумный и даже блестящий, но крайне поверхностный и не серьезный французский писатель Бастиа, автор книги «Экономические гармонии» (1850). Бастиа поставил себе смелую, но недостижимую цель – доказать, что хозяйственный строй, основанный на частной собственности и неограниченной свободе конкуренции, – стихийное, нерегулируемое капиталистическое хозяйство, – приводит не к классовым противоречиям и социальной борьбе, а ко всеобщей экономической и социальной гармонии. Нечего и говорить, что попытка Бастиа не увенчалась успехом».
     Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – C. 147.

Роберт Хайлбронер (1919–2005) – американський економіст,
історик економічної думки, соціолог

«Вот, к примеру, человек, чьи экономические достижения чуть не оказались забыты. Этого эксцентричного француза зовут Фредерик Бастиа, и жизни ему было отпущено с 1801 года по 1850-й. За столь непродолжительный срок и уж совсем короткую – шесть лет – литературную карьеру ему удалось блестяще использовать едва ли не самое действенное экономическое оружие: насмешку…
Что касается борьбы с абсурдом, тут Бастиа обладал настоящим талантом. Его небольшая книжка «Экономические софизмы» – это, пожалуй, самая удачная сатира в истории экономики».
     Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Р. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – C. 224.

«Бастиа не был экономистом первого ряда. Будучи крайне консервативным, он не пользовался большим уважением у консерваторов. Сдается, он занимался в основном борьбой с самонадеянностью своих современников, но за его насмешками и остроумием скрывается очень важный вопрос: имеет ли смысл система как таковая? Существуют ли ситуации, когда сталкиваются частные и общественные интересы? Можно ли доверять бездушному механизму личной заинтересованности, если на каждом шагу ему препятствует куда менее бездушный политический механизм?
Обитатели экономического Элизиума не давали прямого ответа на эти вопросы. Официальная экономика не уделяла достаточного внимания парадоксам шутов от науки. Вместо этого она преспокойно устремлялась вперед, к дальнейшему развитию количественных методов анализа погони за удовольствием; поднятые Бастиа вопросы повисли в воздухе».
     Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – C. 230.

Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст,
доктор економічних наук, професор

«Подолати суперечності ринкового суспільства в питанні про власність прагнув К. Ф. Бастіа (1801–1850). Створена ним теорія послуг спрямована на визначення цінності економічних благ.
… К. Ф. Бастіа створює теорію «гармонії інтересів» основних класів капіталістичного суспільства. Відстоюючи теорію природного порядку, заперечуючи наявність соціальних антагонізмів, він пов’язував прогрес суспільства з реалізацією вільної ініціативи кожної людини. На основі власної теорії послуг К. Ф. Бастіа визначав ринкову економіку як царство волі та гармонії, економічної свободи та взаємовигідного співробітництва різних класів».
     Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність. Креативи метафізичного пошуку / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн. – Київ : Знання, 2008. – С. 275, 276.

Твори

• Oeuvres complètes [Ressources électroniques] / Frédéric Bastiat. – 2e éd. – Données de texte électronique. – Paris : Guillaumin, 1862. – T. 1 : Correspondance. Mélanges. – 512 p. – Mode d'accès: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k2023153?rk=42918;4. – Дата звернення: 07.11.2017.
• Oeuvres complètes [Ressources électroniques] / Frédéric Bastiat. – 2e éd. – Données de texte électronique. – Paris : Guillaumin, 1862. – T. 2 : Le libre-échange. – 486 p. – Mode d'accès: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k202316g?rk=128756;0. – Дата звернення: 07.11.2017.
• Oeuvres complètes [Ressources électroniques] / Frédéric Bastiat. – Données de texte électronique. – Paris : Guillaumin, 1854. – T. 3 : Cobden et la ligue ou L`agitation anglaise pour la liberté des échanges. – 522 p. – Mode d'accès: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k202317v/f3.image. – Дата звернення: 07.11.2017.
• Oeuvres complètes [Ressources électroniques] / Frédéric Bastiat. – 2e éd. – Données de texte électronique. – Paris : Guillaumin, 1863. – T. 4 : Sophismes économiques : petits pamphlets. [Vol.] 1. – 548 p. – Mode d'accès: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k2023187?rk=107296;4. – Дата звернення: 07.11.2017.
• Oeuvres complètes [Ressources électroniques] / Frédéric Bastiat. – 2e éd. – Données de texte électronique. – Paris : Guillaumin, 1863. – T. 5 : Sophismes économiques : petits pamphlets. [Vol.] 2. – 564 p. – Mode d'accès: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k202319m?rk=64378;0. – Дата звернення: 07.11.2017.
• Oeuvres complètes [Ressources électroniques] / Frédéric Bastiat. – 5e éd. – Données de texte électronique. – Paris : Guillaumin, 1864. – T. 6 : Harmonies économiques. – 656 p. – Mode d'accès: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k202320j?rk=21459;2. – Дата звернення: 07.11.2017.
• Грабеж по закону / Фредерик Бастиа ; [пер. с англ. С. А. Николаева, А. В. Фильчука] ; Фонд либер. программ «Свободный мир». – Челябинск : Социум, 2006. – VII, 263, [2] с. – (Библиотека ГВЛ – Программа «Либеральная хартия». Право).
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: А744960
• Кобден и Лига. Движение за свободу торговли в Англии : пер. с фр. / Ф. Бастиа. – Челябинск : Социум, 2003. – 732 с.
  Шифр зберігання книги: 33М Б27
• Кобден и Лига. Экономические Софизмы и Гармонии. Что видно и чего не видать / Фредерик Бастиа ; пер. З. С. Яновской // Трактат политической экономии / Сэ Жан Батист ; пер. Е. Н. Каменецкой. Кобден и Лига. Экономические Софизмы и Гармонии. Что видно и чего не видать / Фредерик Бастиа ; пер. З. С. Яновской. – Москва : Изд. К. Т. Солдатенкова, 1896. – С. 1–240. – (Библиотека экономистов ; вып. 7). – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 330.8 С97
• Экономические гармонии. Избранное / Фредерик Бастиа ; [пер. с фр. Ю. А. Школенко]. – Москва : ЭКСМО, 2007. – 1198 с. – (Антология экономической мысли / отв. ред. Л. А. Амелёхин).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б27
• Экономические софизмы, или Хитрые уловки протекционистов, разоблаченные сторонником свободной торговли : пер. с фр. / Ф. Бастиа. – Москва : Экономика ; Челябинск : Социум, 2002. – 301 с.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА670760
• Экономические софизмы ; Что видно и чего не видно ; Разбитое стекло ; Экономические гармонии [отрывки] / Фредерик Бастиа // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 452–458.
  Шифр зберігання книги: 330.8 М64
• Экономические софизмы / Фредерик Бастиа ; [пер. с фр. под ред. А. В. Куряева]. –Челябинск : Социум, 2010. – 409 с. – (Библиотека ГВЛ. Серия "Экономика").
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б27

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1891. – Т. 3 (полутом 5). – С. 164.
  Шифр зберігання книги: 030 Э68
• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат [Электронный ресурс] / ред. Ю. С. Гамбаров [и др.]. – 11-е изд., стер. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1928]. – Т. 5. – Стб. 66–67.
• Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1900]. – Т. 2. – С. 659.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1972. – Т. 1. – С. 136–137.
  Шифр зберігання книги: 330 Э40
• Економічна енциклопедія : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. нар. госп-ва, 2000. – Т. 1. – С. 93–94.
  Шифр зберігання книги: 330 Е40
• Encyclopedia Britannica [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: https://www.britannica.com/biography/Frederic-Bastiat. – Title from the screen. – Date of request: 02.11.2017.
• Амет В. Преодоление себя и времени / В. Амет. – Ярославль : Электро-Сервис, 2003. – 210 с. – Из содерж.: Клод-Фредерик Бастиа. – С. 64–68.
  Шифр зберігання книги: 330.8 А61
• Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність. Креативи метафізичного пошуку / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн. – Київ : Знання, 2008. – 687 с. – С. 275–277: про К. Ф. Бастіа.
  Шифр зберігання книги: 330.3 Б17
• Базилевич В. Д. Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – 927 с. – С. 451–455: о Бастиа.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б17
• Бетелл Т. Собственность и процветание / Том Бетелл ; [пер. с англ. Б. Пинскера ; науч. ред. А. Куряев]. – Москва : Ирисэн, 2008. – 480 с. – С. 234–235: о Бастиа.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б54
• Бергман Е. Э. Исторический очерк теорий экономических кризисов / Е. Э. Бергман. – Изд. 2-е. – Москва : ЛЕНАНД, 2015. – VI, 430 с. – (Классика политэкономической мысли). – С. 118–121: о Бастиа.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б48
• Блауг М. Бастиа Фредерик / М. Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 20–22.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б343468
• Булгаков С. Н. История экономических учений / С. Н. Булгаков – Изд. 7-е. – Москва : кн. магазин "Высшая школа", 1918. – Ч. 2. – 192 с. – Из содерж.: Фредерик Бастиа. – С. 148–153.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Вдз2323-2
• Бунге Н. Х. Очерки политико-экономической литературы / Н. Х. Бунге. – Санкт-Петербург : Тип. В. Киршбаума, 1895. – [Разд.] 1, гл. 14.1.2 : Бастиа. – С. 166–169.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В205481
  Шифр зберігання книги в НІБ України: 330.18 Б91
  Шифр зберігання книги в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 33 Бунг
• Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1988. – Т. 2, ч. 1, разд. 2, гл. 7.2 : Ф. Бастиа. – С. 120–121.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/2
• Дука А. П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування : навч. посіб. / А. П. Дука. – 2-ге вид. – Київ : Каравела, 2008. – С. 21–22.
  Шифр зберігання книги: 330.3 Д81
• Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – 544 с. – (Экономическое наследие). – С. 256–270: о Ф. Бастиа.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ж69
• Жуковский Ю. Прудон и Луи Блан. Система экономических противоречий. Споры с Бастиа. Система Луи Блана. Рабочее движение 1848 года и народный банк / Ю. Жуковский. – Санкт-Петербург, 1866. – 173 с. – (Материалы для общественной науки). – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ж86
• Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 303–309.
  Шифр зберігання книги: 330.8 З-68
• Злупко С. М. Основи історії економічної теорії / С. М. Злупко. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2001. – 628 с. – С. 249–254: про Фредеріка Бастіа.
  Шифр зберігання книги: 330.8 З-68 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
• Ингрэм Дж. История политической экономии / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – 322 с. – С. 227–232: о Фридрихе Бастиа.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В146341
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б325111
  Шифр зберігання книги в НІБ України: 330 И596
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 245–250.
  Шифр зберігання книги: 330.8 І-90
• Кривуц Ю. Н. Бастиа в защиту доктрины свободной торговли / Ю. Н. Кривуц // Вісник Міжнародного Слов’янського університету. Серія: Економічні науки. – 2009. – № 2. – С. 60–68.
  Шифр зберігання журналу в НБУВ: Ж16622:екон./2009/12/2
• Кривуц Ю. Н. Свобода торговли или протекционизм? (Размышления Ф. Бастиа) [Электронный ресурс] / Ю. Н. Кривуц // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Економічна. – 2010. – Вип. 892. – С. 201–207. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhE_2010_892_32. – Дата звернення: 02.11.2017.
• Левитский В. Ф. История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 494 с. – Из содерж.: Фридрих Бастиа. – С. 391–392. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 330.8 Л36
• Леоненко П. М. Історія економічних учень : підручник / П. М. Леоненко, П. І. Юхименко. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Київ : Знання, 2008. – С. 122–129. – (Вища освіта XXI століття).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Л47
• Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – 560 с. – Из содерж.: Успех либеральных идей Бастиа. – С. 243–245.
  Шифр зберігання книги: 330.8 М14
• Маркс К. Економічні рукописи 1857–1861 років. Ч. 1 / К. Маркс // Твори : пер. з 2-го рос. вид. / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Київ : Держполітвидав УРСР, 1982. – Т. 46, ч. 1. – С. 3–515. – Зі змісту: Бастіа і Кері. – С. 3–14.
  Шифр зберігання книги: 3К М27
• Мишель А. Идея государства : критический опыт истории социальных и политических теорий во Франции со времени революции / А. Мишель ; пер. с фр. П. Рождественского ; под ред. А. Рождественского. – Москва : Тип. Сытина, 1909. – 804 с. – С. 312–321: о Бастиа.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Адз698
• Осецький В. Л. Бастіа Клод Фредерік / В. Л. Осецький // Фінанси. Бюджет. Податки : національна та міжнародна термінологія : у 3 т. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Держ. навч.-наук. установа «Акад. фін. упр.» ; за ред. Т. І. Єфименко. – Київ, 2010. – Т. 1. – С. 56–58.
  Шифр зберігання книги: 336 Ф59
• Розенберг Д. История политической экономии : в 3 ч. / Д. Розенберг ; Ин-т экономики Акад. наук. – Москва : Соцэкгиз, 1936. – Ч. 3, разд. 1, гл. 4 : Фредерик Бастиа (1801–1850). – С. 62–91.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р64
• Сапов Гр. Г. Фредерик Бастиа: жизнь и творчество  : [вступ. ст.] / Гр. Г. Сапов // Экономические гармонии. Избранное / Фредерик Бастиа ; [пер. с фр. Ю. А. Школенко]. – Москва : ЭКСМО, 2007. – С. 9–45.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б27
• Смєсова В. Л. Трактування економічних інтересів у поглядах економістів на межі ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. [Електронний ресурс] / В. Л. Смєсова // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. – Електрон. текст. дані. – Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2017. – Вип.1 (49), т. 1. – С. 33–38. – Режим доступу: http://dspace.uzhnu.edu.ua:8080/jspui/handle/lib/15059. – Дата звернення: 02.11.2017.
• Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – 432 с. – С. 224–230: о Фредерике Бастиа.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Х15
• Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 2. – VIII, 495–988 с. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33). – С. 654–655: о Фредерике Бастиа.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ш96
• Эбер Р. Ф. Клод Фредерик Бастиа / Р. Ф. Эбер // "Невидимая рука" рынка / под ред.: Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена ; науч. ред. Н. А. Макашева. – Москва : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2009. – С. 67–70. – (The New Palgrave).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Н40

Фотогалерея

• 

  Режим доступу: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Bastiat.jpg?uselang=fr. – Дата звернення: 02.11.2017.

• 

  Режим доступу: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Bastiat_big.jpg?uselang=fr. – Дата звернення: 02.11.2017.

• 

  Режим доступу: https://www.bastiat.net/frederic-bastiat/. – Дата звернення: 02.11.2017.

• 

  Режим доступу: https://www.bastiat.net/frederic-bastiat/. – Дата звернення: 02.11.2017.

• 

  Режим доступу: https://www.bastiat.net/frederic-bastiat/. – Дата звернення: 02.11.2017.

• 

  Режим доступу: https://www.bastiat.net/frederic-bastiat/. – Дата звернення: 02.11.2017.