Відмінності між версіями «Сміт Адам»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 62: Рядок 62:
  
 
<h3><center>Генрі Томас Бокль (1821–1862) – англійський історик і соціолог</center></h3>[[Файл:Bokl o Smite.jpg|center|500px]]<small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Бокль Г.''' История цивилизации в Англии : в 2 т. / Г. Бокль ; пер. А. Н. Буйницкого ; вступ. ст. Е. Соловьева. – Санкт-Петербург : Тип. Ю. Н. Эрлих, 1896. – Т. 1. – С. 557–558.</small>
 
<h3><center>Генрі Томас Бокль (1821–1862) – англійський історик і соціолог</center></h3>[[Файл:Bokl o Smite.jpg|center|500px]]<small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Бокль Г.''' История цивилизации в Англии : в 2 т. / Г. Бокль ; пер. А. Н. Буйницкого ; вступ. ст. Е. Соловьева. – Санкт-Петербург : Тип. Ю. Н. Эрлих, 1896. – Т. 1. – С. 557–558.</small>
 
<h3><center>Микола Гаврилович Чернишевський (1828–1889) – російський філософ-утопіст,<br>літературний критик, публіцист і письменник</center></h3>«В практических своих применениях политическая экономия неразрывно переплетается с разными другими отраслями общественной науки. Едва ли найдется такой практический вопрос, хотя бы самый близкий к характеру чисто экономического вопроса, который мог бы быть решаем по одним экономическим принципам, – такое решение допускают разве только вещи неважные. Адам Смит никогда не забывает этой истины; излагая применения политической экономии, он постоянно опирается и на другие соображения, кроме тех, какие даются одною политическою экономиею; и эти соображения, даваемые другими отраслями науки, часто бывают гораздо важнее экономических. Этим он дает читателю основательный метод пользоваться принципами политической экономии в практических делах, и вот причина, по которой из всех трактатов о политической экономии один «Опыт о богатстве народов» приобрел популярность в публике и сильно отпечатлелся в мыслях практических людей и законодателей».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Чернышевский Н. Г.''' Избранные экономические произведения : [в 3 т.] / Н. Г. Чернышевский ; [под ред. И. Д. Удальцова]. – Москва : Госполитиздат, 1948 – Т. 3, ч. 1. – С. 9–10.</small>
 
  
 
<h3><center>Альфред Маршалл (1842–1924) – англійський економіст, основоположник<br>кембриджської школи політичної економії</center></h3>«Его важнейшей задачей являлось объединение и развитие рассуждений его английских и французских современников и предшественников о стоимости. Наибольшее значение его деятельности, приведшей к возникновению целой эпохи в экономической мысли, состояло в том, что он первым осуществил тщательное и научное исследование способа, посредством которого стоимость измеряет человеческую мотивацию, с одной стороны, давая количественную характеристику желаний покупателей получить благо, а с другой стороны – усилий и жертв (или «реальных издержек производства») со стороны его производителя.
 
<h3><center>Альфред Маршалл (1842–1924) – англійський економіст, основоположник<br>кембриджської школи політичної економії</center></h3>«Его важнейшей задачей являлось объединение и развитие рассуждений его английских и французских современников и предшественников о стоимости. Наибольшее значение его деятельности, приведшей к возникновению целой эпохи в экономической мысли, состояло в том, что он первым осуществил тщательное и научное исследование способа, посредством которого стоимость измеряет человеческую мотивацию, с одной стороны, давая количественную характеристику желаний покупателей получить благо, а с другой стороны – усилий и жертв (или «реальных издержек производства») со стороны его производителя.
Рядок 97: Рядок 95:
  
 
<h3><center>Рондо Камерон (1925–2001) – американський професор економічної історії</center></h3>«В 1776 г., в год провозглашения американской Декларации независимости, Адам Смит в книге «Исследование о природе и причинах богатства народов» сформулировал идеи, ставшие подлинной декларацией индивидуальной экономической свободы … Главная идея Смита, проходящая через всю его книгу, заключается в том, что упразднение обременительных и «неразумных» ограничений частного предпринимательства способствует усилению конкуренции в экономике и, таким образом, максимизации «богатства народов». Книга Смита пользовалась популярностью, очень высокой для философского трактата. Она выдержала 5 изданий до смерти автора в 1790 г. и была впоследствии переведена на все основные языки».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Камерон Р.''' Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней / Р. Камерон ; [пер. с англ. Е. Н. Шевцовой ; науч. ред. С. А. Афонцев]. – Москва : РОССПЭН, 2001. – С. 259.</small>
 
<h3><center>Рондо Камерон (1925–2001) – американський професор економічної історії</center></h3>«В 1776 г., в год провозглашения американской Декларации независимости, Адам Смит в книге «Исследование о природе и причинах богатства народов» сформулировал идеи, ставшие подлинной декларацией индивидуальной экономической свободы … Главная идея Смита, проходящая через всю его книгу, заключается в том, что упразднение обременительных и «неразумных» ограничений частного предпринимательства способствует усилению конкуренции в экономике и, таким образом, максимизации «богатства народов». Книга Смита пользовалась популярностью, очень высокой для философского трактата. Она выдержала 5 изданий до смерти автора в 1790 г. и была впоследствии переведена на все основные языки».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Камерон Р.''' Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней / Р. Камерон ; [пер. с англ. Е. Н. Шевцовой ; науч. ред. С. А. Афонцев]. – Москва : РОССПЭН, 2001. – С. 259.</small>
 
<h3><center>Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст,<br>доктор економічних наук, професор</center></h3>«Потребности эпохи рождают нужного человека. Будучи обусловлена развитием самого капиталистического хозяйства, политическая экономия в Англии достигла такой стадии, когда возникла необходимость создания системы, необходимость упорядочения и обобщения экономических знаний. Смит был человеком и ученым, которому такая задача оказалась по плечу».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Аникин А. В.''' Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 162.</small>
 
 
«Основной метод исследования в политической экономии – метод логической абстракции. Выделив в экономике ряд основных исходных категорий и связав их принципиальными зависимостями, можно далее анализировать все более сложные и конкретные общественные явления. Адам Смит развивал этот научный метод. Он попытался построить свою систему, положив в основу такие категории, как разделение труда, обмен, меновая стоимость. Далее анализировал доходы основных классов. Его многочисленные отступления и описания можно в этом смысле рассматривать как фактические иллюстрации, имеющие определенную доказательность и ценность. Но Смит не смог удержаться на этом высоком уровне научного исследования. Описательство, поверхностные представления часто захватывали его, и он оставлял свой более глубокий аналитический подход. Эта двойственность была объективно обусловлена эпохой и местом Смита в науке, субъективно – особенностями его интеллекта».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Аникин А. В.''' Юность науки. – С. 181–182. </small>
 
  
 
<h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст,<br>історик економічної думки </center></h3>«Припустімо (всупереч досвіду, покладаючись на сподівання), що людей, які прочитали том Адама Сміта до кінця, не так мало, як іноді вважається. Однак, перед тим як перейти до докладного огляду змісту ''«Багатства народів»'', треба з'ясувати одну річ. У своєму вступі до книжки Адам Сміт дає чітко зрозуміти, що лейтмотив його праці – економічний розвиток, тобто довготривалі сили, що керують зростанням багатства народів. Очевидно, що під «багатством» він насправді розумів не капітал суспільства в даний момент часу – основний капітал, – а суспільні доходи, створені упродовж певного періоду часу, – потік доходів, – хоча не завжди послідовно дотримувався цієї концепції. Збільшення доходів він ставить у залежність передусім від поділу праці – широко визначеного поділу праці, який охоплює все, що ми тепер назвали б технічним прогресом. Уже на перших сторінках своєї книжки, описуючи поділ праці на «найнепримітнішій фабриці», він зазначає, що загалом промисловість надає ширші можливості для спеціалізації, ніж сільське господарство, і що багаті країни звичайно вирізняються своїм промисловим виробництвом. «Пророк промислової революції», «виразник інтересів виробництва», – мабуть, скажемо ми собі пошепки. Але все це неправда! Вся його книжка спрямована проти «ницої жадоби, монопольного духу купців і фабрикантів, що не правлять, не повинні правити людством». Купці і власники-фабриканти – це творці ненависної меркантильної системи, і тому в ''«Багатстві народів»'' немає жодних свідчень про те, що ті самі люди вже тоді вводили Англію у промислову епоху. Справді, ніщо в книжці не вказує на усвідомлення Адамом Смітом того, що він живе в часи незвичайної економічної зміни».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 50–51.</small>
 
<h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст,<br>історик економічної думки </center></h3>«Припустімо (всупереч досвіду, покладаючись на сподівання), що людей, які прочитали том Адама Сміта до кінця, не так мало, як іноді вважається. Однак, перед тим як перейти до докладного огляду змісту ''«Багатства народів»'', треба з'ясувати одну річ. У своєму вступі до книжки Адам Сміт дає чітко зрозуміти, що лейтмотив його праці – економічний розвиток, тобто довготривалі сили, що керують зростанням багатства народів. Очевидно, що під «багатством» він насправді розумів не капітал суспільства в даний момент часу – основний капітал, – а суспільні доходи, створені упродовж певного періоду часу, – потік доходів, – хоча не завжди послідовно дотримувався цієї концепції. Збільшення доходів він ставить у залежність передусім від поділу праці – широко визначеного поділу праці, який охоплює все, що ми тепер назвали б технічним прогресом. Уже на перших сторінках своєї книжки, описуючи поділ праці на «найнепримітнішій фабриці», він зазначає, що загалом промисловість надає ширші можливості для спеціалізації, ніж сільське господарство, і що багаті країни звичайно вирізняються своїм промисловим виробництвом. «Пророк промислової революції», «виразник інтересів виробництва», – мабуть, скажемо ми собі пошепки. Але все це неправда! Вся його книжка спрямована проти «ницої жадоби, монопольного духу купців і фабрикантів, що не правлять, не повинні правити людством». Купці і власники-фабриканти – це творці ненависної меркантильної системи, і тому в ''«Багатстві народів»'' немає жодних свідчень про те, що ті самі люди вже тоді вводили Англію у промислову епоху. Справді, ніщо в книжці не вказує на усвідомлення Адамом Смітом того, що він живе в часи незвичайної економічної зміни».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С. 50–51.</small>
Рядок 111: Рядок 105:
  
 
Необхідно привернути увагу до того, що в основній праці А. Сміта всебічно досліджується і проблема суб’єкта економічної діяльності – людини. Вчення про «економічну людину» (homo economicus), яка, керуючись у своїй діяльності особистими потребами та інтересами, поводиться раціонально, є також одним із ключових в економічній теорії видатного англійського вченого. З перших розділів «Багатства народів», що присвячені аналізу поділу праці та підвищенню її продуктивності, тема людини як основного суб’єкта економічної діяльності є системоутворювальною».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Гальчинський А.''' Економічна методологія. Логіка оновлення : курс лекцій / Анатолій Гальчинський. – Київ : АДЕФ-Україна, 2010. – С. 30–31.</small>
 
Необхідно привернути увагу до того, що в основній праці А. Сміта всебічно досліджується і проблема суб’єкта економічної діяльності – людини. Вчення про «економічну людину» (homo economicus), яка, керуючись у своїй діяльності особистими потребами та інтересами, поводиться раціонально, є також одним із ключових в економічній теорії видатного англійського вченого. З перших розділів «Багатства народів», що присвячені аналізу поділу праці та підвищенню її продуктивності, тема людини як основного суб’єкта економічної діяльності є системоутворювальною».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Гальчинський А.''' Економічна методологія. Логіка оновлення : курс лекцій / Анатолій Гальчинський. – Київ : АДЕФ-Україна, 2010. – С. 30–31.</small>
 
<h3><center>Євгеній Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки</center></h3>«Задача, которую поставил перед собой Смит, была непроста. Ему предстояло отстаивать принцип естественной свободы против меркантилизма и вместе с физиократами, но при этом отстаивать принцип производительности промышленного и торгового капитала против физиократов и вместе с меркантилистами. Это называется «садиться меж двух стульев». При этом часто садящийся оказывается на земле, сопровождаемый насмешками с обеих сторон. У Адама Смита вышло наоборот: он утвердился на своей позиции, тогда как справа и слева от него все посыпалось».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Майбурд Е. М.''' Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 154.</small>
 
 
«Богатство народа создается трудом и усилиями всей страны. Когда производится больше, чем тратится (разность есть ''чистый продукт''), тогда государство богатеет. Чтобы выяснить условия, при которых это происходит, нужно сперва разобраться в некоторых вещах.
 
 
Чистый продукт создается только производительным трудом – тут Смит согласен с физиократами. Но какой труд является производительным? В создании богатства участвует также капитал. Что это такое? Какие его виды бывают? Как его лучше всего употреблять?
 
 
Далее: что такое чистый продукт общества? Из чего он складывается? Ведь это и есть '''национальный доход''', не так ли? Он слагается из доходов отдельных людей, но какие именно категории населения участвуют в этом? Откуда берутся эти доходы, из каких источников? При каких условиях они растут, а при каких – уменьшаются? Какова действительная роль земли?
 
 
Наконец, доходы ведь измеряются в ценах, а цены – в деньгах. Что такое цена? Как она образуется? От чего зависит изменение цен? Что это за измерительный инструмент – деньги? Входят ли они в сумму национального богатства? Всегда ли этот инструмент показывает то, чего от него хотят? Больше денег, меньше денег в стране – насколько это важно? На что это влияет, на что – нет?
 
 
И каковы все-таки ''природа и причины'' богатства народов?
 
 
Вот несколько из множества вопросов, которыми задается Адам Смит. Уже по этому перечню можно увидеть, насколько трактат Смита отличается от всего, что мы видели прежде. Он всеобъемлющ, он охватывает все стороны экономической жизни народов и все проблемы экономической мысли, какие были известны до него. И, решая эти проблемы одну за другой, Адам Смит постепенно, но не¬уклонно выстраивает единое здание экономической науки, которая (как теперь становится ясным) прежде существовала в виде разрозненных деталей».
 
<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Майбурд Е. М.''' Введение в историю экономической мысли. – C. 154–155.</small>
 
  
 
<h3><center>Джозеф Юджин Стігліц (нар. 1943 р.) – американський економіст,<br>лауреат Нобелівської премії з економіки</center></h3>«Адам Сміт (якого часто вважають основоположником сучасної економіки) написав книгу «Дослідження багатства народів» (The Wealth of Nations, 1776), у якій він обстоював думку про обмеження ролі уряду. А. Сміт намагався показати, як конкуренція та мотив особистої вигоди стимулюють людей, що переслідують власні інтереси, служити інтересам суспільства. Фактор особистої вигоди спонукає людей пропонувати товари, на які існує попит. В умовах конкуренції виживають тільки ті фірми, які виробляють найнеобхідніше за найнижчими цінами. А. Сміт стверджував, що економіка керується «невидимою рукою», яка спрямовує її на виробництво потрібного товару найкращої якості.
 
<h3><center>Джозеф Юджин Стігліц (нар. 1943 р.) – американський економіст,<br>лауреат Нобелівської премії з економіки</center></h3>«Адам Сміт (якого часто вважають основоположником сучасної економіки) написав книгу «Дослідження багатства народів» (The Wealth of Nations, 1776), у якій він обстоював думку про обмеження ролі уряду. А. Сміт намагався показати, як конкуренція та мотив особистої вигоди стимулюють людей, що переслідують власні інтереси, служити інтересам суспільства. Фактор особистої вигоди спонукає людей пропонувати товари, на які існує попит. В умовах конкуренції виживають тільки ті фірми, які виробляють найнеобхідніше за найнижчими цінами. А. Сміт стверджував, що економіка керується «невидимою рукою», яка спрямовує її на виробництво потрібного товару найкращої якості.

Версія за 12:36, 27 жовтня 2022

Adam Smith.JPG

Сміт Адам

Smith Adam
(1723 – 17 липня 1790) –
шотландський економіст, філософ XVIII ст.,
представник класичної політичної економії.






Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Адама Сміта


Твори


Література


Фотогалерея