Рікардо Давид

Рікардо Давид

Ricardo David
(18 квітня 1772 – 11 вересня 1823) –
англійський економіст першої чверті XIX ст.,
представник класичної політичної економії.

Життя та діяльність

Давид Рікардо народився у Лондоні 18 (за іншими даними – 19) квітня 1772 р. Його предки, іспанські євреї, втекли від переслідувань інквізиції у Голландію і там оселилися. Батько Давида Рікардо, Авраам, у 60-х роках XVIII ст. переїхав до Англії, де спочатку займався оптовою торгівлею, а згодом став біржовим маклером. За законами кінця XVIII ст. число біржових маклерів з євреїв не могло бути більше ніж 12 (таким чином, біржовики-християни захищали у той час свої привілеї). Одним з обраних був Авраам Рікардо, який вів свою діяльність у спеціально відокремленому на біржі Єврейському куточку. Давид був третім з його 17 дітей. Спочатку Давид навчався у звичайній початковій школі, а коли йому виповнилося 12 років, батько відправив сина для продовження навчання до дядька – комерсанта, що жив у Амстердамі. В Амстердамі Д. Рікардо пробув 2 роки, вивчаючи у конторі дядька торгову справу.

Після повернення до Лондона Давид Рікардо починає допомагати батькові у його справах. Вже у віці 16 років він стає головним помічником батька у конторі та на біржі. Батько доручає йому складні справи, які Давид успішно виконує. Він вражає оточуючих гострим розумом, вмінням миттєво робити складні розрахунки. У 21 рік Давид Рікардо, незважаючи на заборону батьків, одружується з Прісціллою Анною Вількінсон, дочкою лікаря-квакера Едуарда Вількінсона. Обидві родини відмовляються від молодят, залишаючи їх без засобів для існування. Одруження з християнкою означало для Давида Рікардо вигнання з іудейської общини. Згодом у своїх релігійних уподобаннях він зупинився на унітаризмі. Змушений самостійно утримувати родину, Рікардо грає на фондовій біржі, спекулює цінними паперами та займається посередництвом у кредитних справах. У пригоді стають зв’язки батька, Д. Рікардо підтримують багато членів лондонської біржі. Через п’ять років він вже заможний і здійснює великі фінансові операції. Дуже скоро Д. Рікардо стає власником значного капіталу. Своїм успіхом він був зобов’язаний насамперед своїй надзвичайній інтуїції та діловим якостям. У 30 років Рікардо стає одним з членів керівного комітету Лондонської біржі. «Черты характера Рикардо, – зазначає автор монографічного дослідження про Д. Рікардо В. С. Афанасьєв, – как нельзя более соответствовали требованиям, предъявляемым биржевыми операциями: трезвость суждений, глубокая проницательность и осторожность сочетались в этом человеке с быстротой реакции, решительностью и хладнокровием» (Афанасьев В. С. Давид Рикардо / В. С. Афанасьев. – Москва : Экономика, 1988. – С. 12).

Активне ділове життя, сімейні турботи (у 25 років у Рікардо було вже троє дітей, взагалі він мав 8 дітей) не послаблюють його нестримного потягу до знань. Д. Рікардо весь вільний час займається самоосвітою. У двадцятишестирічному віці він із захопленням вивчає природничі науки – фізику, хімію, геологію, мінералогію. Цікавить його також математика, особливо геометрія. Рікардо обладнав спеціальну лабораторію, в якій проводив дослідження світла та електрики. Він зібрав значну колекцію мінералів і у 1807 році разом з Гріноу і Філіппсом заснував геологічне товариство, яке існує і сьогодні.

Немає нічого дивного у тому, що у решті-решт досвідченого та спритного біржового дільця зацікавила політична економія. З часом політична економія відтіснила інші наукові захоплення і стала головною справою його життя. Першою науковою працею Д. Рікардо з економічних проблем була опублікована у 1809 р. «Ціна золота» («The Price of Gold»), у той час її автору виповнилося 37 років. У статті Рікардо доводить необхідність регулювання грошового обігу шляхом обмеження емісійних повноважень Англійського банку. Стаття пізніше була розширена і доповнена і вийшла під назвою «Висока ціна золотих злитків: доказ обезцінювання банкнот» («The High Price of Bullions: The Proof of the Depreciation of Bank Notes», 1810 р.). «Ціна золота» Д. Рікардо дуже зацікавила Томаса Мальтуса та Джеймса Мілля, і спочатку Мілль, а потім і Мальтус розшукали автора публікації для особистого знайомства. Вперше вони зустрілися у 1809 р. і з цього часу і до кінця життя трьох видатних вчених пов’язували дружні відносини. Вони активно листувалися та зустрічалися. Їх сучасниця Марія Еджуорт у своєму щоденнику з цього приводу писала: «Вместе они пускались в погоню за Истиной, а настигнув ее, ликовали вне зависимости от того, кто сделал это первым» (Цит. за: Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – С. 106). Біографи Рікардо зазначають позитивний вплив цих дружніх стосунків на його творчість. Зокрема Мілль, як пише А. В. Анікін, «… постоянно наседал на него, требуя писать, переделывать, публиковать …

Некоторым талантливым людям такие друзья очень нужны! Рикардо всегда страдал от неуверенности в своих силах, от некоторой литературной робости. У него не было и такого чувства долга, «призванности», с которым Смит много лет работал над своей книгой. Вне пределов своего бизнеса Рикардо был мягкий и даже немного застенчивый человек. Это проявлялось в повседневной жизни, в общении с людьми. В 1812 г. он поехал в Кембридж, где его старший сын Осман первый год обучался в университете. И вот в непривычной обстановке он, 40-летний богач и уважаемый человек, чувствует себя неуверенно, неловко» (Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 210). У листі до дружини Рікардо писав: «I am endeavoring to conquer every thing that is shy and reserved in my disposition, that I may contribute as much as I can to procure a few agreeable acquaintance for Osman» (Ricardo D. A letter to Mrs. Ricardo, 24 Oct. 1812, Cambridge / David Ricardo // The Works and Correspondence : in 11 vol. / David Ricardo ; ed. Piero Sraffa with the Collaboration of M. H. Dobb. – Indianapolis : Liberty Fund, [2005]. – Vol. 10. – P. 140.) («Я намагаюся подолати все, що є в моєму характері боязкого і замкнутого, щоб зробити все можливе і забезпечити Осману кілька приємних знайомств». – Пер. укл.).

У 1814 р., у віці 42 років Рікардо залишив бізнес, купив маєток Геткомб Парк у Глостерширі (тепер цей маєток належить Її Королівській Величності принцесі Анні) і присвятив себе літературній праці. Його статок оцінювався у 750 000 ф. ст. (що дорівнює сучасним 75 млн. ф. ст.) (Див.: Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 248, 249). Як зазначає М. Блауг у книзі «100 великих экономистов до Кейнса», «может быть, Рикардо – самый великий из всех когда-либо живших экономистов, а, возможно, и нет, но уж точно он был самым богатым из них» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 249). «Багатий, як Рікардо», – писав в одному зі своїх листів Жан Батист Сей.

У 1815 р. Д. Рікардо публікує роботу «Дослід про вплив низької ціни хліба на прибуток з капіталу» («Очерк о влиянии низкой цены зерна на доходность капитала», «Essay on the Influence of a Low Price of Corn on the Profits of Stock», 1815), яка, за визначенням М. Блауга, «… заложила то, что вскоре стало одним из краеугольных камней классической политической экономии – закон убывающей отдачи от приращений капитала и труда, примененных к фиксированным участкам земли» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 248). Давид Рікардо видає свій головний трактат «Начала політичної економії та оподаткування» («О принципах политической экономии и налогообложения», «Начала политической экономии и налогового обложения», «Principles of Political Economy and Taxtion»), який складався з 32 глав. У 1819 р. Д. Рікардо стає членом Палати громад і декілька наступних років бере активну участь у парламентських дискусіях. «Благодаря своим честным и блистательным объяснениям Рикардо прославился как человек, обучающий палату общин …, – пише Р. А. Хайлбронер. – Он яростно защищал свободу слова и собраний и боролся с коррупцией в парламенте и гонениями католической церкви, то есть был самым настоящим радикалом, но даже это не могло смутить толпы его обожателей.

Отнюдь не очевидно, что его поклонники понимали хоть что-нибудь из прочитанного – как известно, Рикардо является едва ли не самым трудным для восприятия экономистом. Но даже если сам текст выглядел сложным и запутанным, главная идея была проста: во-первых, капиталисты и помещики имеют взаимоисключающие интересы, во-вторых, интересы последних действуют во вред обществу. И совсем не важно, насколько глубоко промышленники проникали в суть его аргументов – они моментально возвели экономиста в ранг своего святого покровителя; доходило до того, что нанимавшие для детей воспитательниц женщины интересовались, в состоянии ли те преподавать политическую экономию» (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – С. 104–105).

Помер Давид Рікардо від церебральної інфекції 11 вересня 1823 р.

На відміну від попередників Д. Рікардо головним завданням політичної економії вважав вивчення не шляхів створення багатства, тобто виробництва, а принципів його розподілу. Особливістю методу дослідження Рікардо є широке застосування методу логічної абстракції. Рікардо, на відміну, зокрема, від А. Сміта, розглядає економічні процеси у чистому вигляді без зв’язку з конкретними історичними умовами розвитку суспільства і господарства. «Интеллектуальная привлекательность Рикардо, – вважає М. Блауг, – тогда и теперь обусловлена его впечатляющим даром к смелым абстракциям: он объединял широкий круг важных проблем посредством простой аналитической модели, включавшей всего несколько стратегических переменных и после элементарных манипуляций приводившей к впечатляющим выводам, имевшим, несомненно, практическое значение. Короче говоря, он был первым, кто овладел искусством, которое позднее принесло успех Кейнсу. Это был стиль мышления, заметно отличавшийся от стиля Адама Смита, и он устанавливал совершенно новый стандарт для экономического дискурса» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 249).

Іншою особливістю методології Рікардо є те, що він у своїх теоретичних побудовах базується на трудовій теорії вартості. «Метод Рікардо, – визначає К. Маркс, –полягає ось у чому: Рікардо виходить з визначення величини вартості товару робочим часом і потім досліджує, чи суперечать інші економічні відношення (інші економічні категорії) цьому визначенню вартості, або наскільки вони модифікують його» (Маркс К. Теорії додаткової вартості / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 26, ч. 2. – С. 164). Трудова теорія вартості для Рікардо є основою його концепції розподілу і виникнення доходів. Центральним пунктом теорії розподілу Рікардо є його концепція земельної ренти і основна теза, що з неї походить: інтереси підприємців і землевласників є протилежними. Теорія земельної ренти вважається одним з найважливіших вкладів Рікардо в економічну науку. Центральною ідеєю теорії земельної ренти Рікардо є твердження, що економічне зростання повинно у решті-решт вичерпатися через рідкісність землі! На думку Рікардо, першочергово обробляються кращі ділянки землі. Проте зростання населення і підвищення попиту на продукти сільського господарства примушує обробляти і гірші за родючістю ділянки землі. Затрати праці на виробництво продукції на гірших землях, за Рікардо, і визначають вартість продукції. Кращі за родючістю ділянки землі приносять додатковий прибуток (оскільки праця на цих землях є більш продуктивною), який і складає земельну ренту.

Найбільш довготривалим, на думку М. Блауга, внеском Рікардо в економічну науку є теорія порівняльних витрат. За Рікардо, в умовах вільної торгівлі кожна країна доходить висновку, що вигідно експортувати не тільки ті товари, які вона може виробити дешевше, ніж інші країни, але й ті товари, які вона може виробити дешевше у порівнянні з товарами, що імпортуються. Проте, якщо ця країна виробляє всі товари дорожче, ніж будь-яка інша країна, існують вигоди, які вона може отримувати від міжнародної торгівлі, і не тільки для окремої країни, що розглядається, але й для усіх країн разом. Тобто, по суті, якщо уряди різних країн не накладають обмеження на зовнішню торгівлю один з одним, економіка кожної держави починає поступово спеціалізуватися на виробництві тих товарів, виготовлення яких вимагає менших затрат робочого часу. Це призводить до більш ефективного використання ресурсів та більших обсягів виробництва. «Невольно, – зазначає М. Блауг, – Рикардо представил теоретическое обоснование для решения проблемы роста в длительном периоде, которое Британия фактически взяла на вооружение в XIX веке: Британия стала «мастерской мира» и начала закупать большую часть своего продовольствия за рубежом» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 251).

«В целом Д. Рикардо оказал большое влияние на последующее развитие классической политической экономии. Под влиянием его теоретической системы сформировалась школа рикардианцев (Дж. С. Милль, Дж. Мак-Куллох и др.). Кроме того, трудовая теория стоимости, которой последовательно придерживался Рикардо, давала основание для защиты интересов рабочих, обоснования идеи о несправедливости распределения богатства при капитализме и развития социалистических идей. Сам Давид Рикардо, безусловно, не был социалистом, однако на основе его концепции в 20-30-х гг. XIX в. возникло особое течение в политической экономии, сторонники которого стали называться социалистами-рикардианцами (У. Томпсон, Т. Годскин). Впоследствии теория Рикардо способствовала формированию экономических взглядов Маркса» (Холопов А. В. История экономических учений : учеб. пособие / А. В. Холопов. – 2-е изд., доп. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 156).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Давида Рікардо

Джон Стюарт Мілль (1806–1873) – британський філософ і економіст

«…Мы пришли к выводу Рикардо и других экономистов о том, что норма прибыли зависит от заработной платы – возрастает при падении заработной платы и сокращается при ее росте. Принимая эту теорию, я со всей решительностью настаиваю, однако, на осуществлении одного крайне необходимого изменения в ее формулировке. Вместо того чтобы говорить, что прибыль зависит от заработной платы, давайте скажем, что прибыль зависит от стоимости труда (что в действительности и имел в виду Рикардо).

Заработная плата и стоимость труда – то, что труд приносит рабочему, и то, во что он обходится капиталисту, – это понятия совершенно различные, и предельно важно не смешивать их».
     Милль Дж. С. Основы политической экономии с некоторыми приложениями к социальной философии / Джон Стюарт Милль ; [биогр. очерк М. И. Туган-Барановского ; пер. с англ. В. Б. Боброва и др. ; под науч. ред. И. В. Филатова]. – Москва : ЭКСМО, 2007. – С. 476–477.

«…Теория ренты, которая впервые была выдвинута в конце прошлого века Андерсоном и которая осталась тогда не замеченной; 20 лет спустя она была почти одновременно открыта заново – Эдвардом Уэстом, Мальтусом и Рикардо. Это одна из основных теорий политической экономии, и до тех пор пока она не была усвоена, нельзя было дать и логичного объяснения многим наиболее сложным явлениям, наблюдаемым в сфере производства».

     Милль Дж. С. Основы политической экономии с некоторыми приложениями к социальной философии. – С. 483.

Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ,
історик економічної думки

«Еще Смит установил деление цены на три составные части: ренту, заработную плату и прибыль. Рикардо исследует, в каком отношении изменяются эти три элемента по мере развития богатства. Он доказывает, что заработная плата и прибыль имеют постоянную тенденцию к понижению; рента же, наоборот, – к повышению. Приняв за истину выводы Мальтуса относительно закона народонаселения, подобно ему пораженный быстрым ростом рабочего класса, он утверждает, что на долю последнего должна приходиться все меньшая и меньшая сумма ценностей, единственным пределом которой является минимальное количество средств существования, безусловно необходимых для поддержания жизни отдельного рабочего и продолжения его рода, в размерах, потребных для производства».

     Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – C. 156.

«Как видим, горизонты, которые открывает Рикардо относительно дальнейшей деятельности человечества, представляют мало утешительного: землевладельцы становятся все богаче, рабочие все беднее; невеселая перспектива! И между тем, как и следовало, впрочем, ожидать, эта мрачная пессимистическая картина прямо вытекала из оптимистической доктрины Адама Смита!»

     Эспинас А. История экономических учений. – C. 157.

«Рикардо – писатель, сыгравший громадную роль в истории экономических учений, и потому на нем стоит остановиться еще. Целое поколение экономистов, даже таких, как Милль, не могло освободиться от подавляющей силы этого сильного своей последовательностью и логичностью, но довольно одностороннего ума. Посылки и заключения его безукоризненны, почти математичны, и, признав его основные положения, в которых вся суть, нельзя не согласиться с его выводами. Эти основные положения у Рикардо те же, что и у Адама Смита. Но последний был мыслитель не только глубокий, но и широкий. Там, где выводы его, вытекавшие из ложного основания, принимали рискованный и нежелательный ему характер, его широкая разносторонность и постоянная близость к явлениям реального мира давали ему опору и выручали его. Это позволяло ему быть в своих экономических воззрениях в значительной степени оптимистом. Рикардо же был по складу своего ума скорее математик, и исходи он из бесспорных положений, вклад его в экономическую науку был бы несравненно больше».

     Эспинас А. История экономических учений. – C. 159.

Шарль Жид (1847–1932), Шарль Ріст (1874–1955) – французькі економісти

«Вообще говоря, Рикардо занимается главным образом распределением богатств и поистине открывает тут новое поле, тогда как его предшественники занимались почти исключительно производством. "Определить законы, управляющие этим распределением, вот, – говорил он, – основная проблема в политической экономии". Конечно, и до него знали троякое деление дохода, соответствующее троякому делению факторов производства: рента – для земли, прибыль – для капиталов, заработная плата – для труда, но Рикардо хочет определить, каким образом происходит это распределение и какие законы определяют часть каждого. Но хотя Рикардо не вносит в свое исследование никакого телеологического принципа справедливости, тем не менее легко можно предугадать, что своим учением он откроет эру полемики в политической экономии и даже социализма, ибо, с одной стороны, в распределении богатств значительно меньше обнаруживаются естественные законы, чем писаные законы и человеческие институты, а с другой – те же самые частные интересы, которые кооперируются в производстве, в распределении встречаются антагонистами».

     Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – C. 118–119.

Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст,
публіцист і громадський діяч

«Давид Рикардо (1772–1823) оказал такое влияние на развитие политической экономии, как ни один другой писатель после Смита. Наведенный на исследование экономических законов чисто практическими соображениями, он создал абстрактную теорию, которая на долгое время совершенно вытеснила наблюдение из области научного изучения хозяйственных явлений. Будучи типичным представителем интересов капиталистического класса, он в то же время больше, чем кто-либо другой из не социалистов, содействовал развитию научной теории социализма. Влияние Рикардо почувствовалось во всех сферах экономической мысли; трудно сказать, какая экономическая школа в большей мере обязана Рикардо, ибо все они заимствовали существенные элементы своих учений из воззрений этого замечательного мыслителя. И даже его враги должны были, против своей воли, следовать указанным им путем. Одно время, под влиянием так называемой исторической школы политической экономии, стало модой отрицать значение Рикардо. Но лучшим опровержением этих нападок на величайшего теоретика экономической науки могут служить собственные работы его порицателей. Если удалить из ходячих учебников и курсов политической экономии исторической школы загромождающий их описательный и исторический материал, то все наиболее существенное в области теории окажется заимствованным у Рикардо. Все теоретические нововведения сведутся к скромным размерам ограничений основных положений Рикардо».

     Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – C. 73.

«Оригинальность Рикардо заключалась не в том, что он признал связь между трудовою стоимостью и ценностью, а в том, что он положил трудовую теорию ценности в основание учения о распределении. Учение о распределении, как мы указывали, было и остается главным предметом исследования политической экономии после Смита. «Определить законы, регулирующие распределение, составляет главную задачу политической экономики», – говорит Рикардо в предисловии к своим «Началам политической экономии». У предшественников Рикардо учение о распределении не находилось ни в какой связи с учением о ценности. Рикардо привел оба эти учения в тесную связь».

     Туган-Барановский М. И. Экономические очерки. – C. 75.

Джон Мейнард Кейнс (1883–1946) – англійський економіст

Большинство трактатов по теории стоимости и производства посвящено в первую очередь распределению данного объема занятых ресурсов между различными сферами и выяснению условий, которые, предполагая использование этого количества ресурсов, определяют их относительное вознаграждение и относительную стоимость их продуктов»¹.   

«¹Такова рикардианская традиция. В отличие от распределения национального дохода Рикардо сознательно отвергал любые попытки анализа его величины. В этом он правильно усматривал отличительную черту своей теории. Но его менее проницательные последователи использовали классическую теорию в спорах о факторах, определяющих величину производимого богатства».
     Кейнс Д. Общая теория занятости, процента и денег. Избранное : [пер. с англ.] / Д. Кейнс ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 43.

«Полнота победы рикардианской теории – явление весьма любопытное и даже загадочное. Связано это с тем, что теория Рикардо во многих отношениях весьма подошла той среде, к которой она была обращена. Она приводила к заключениям, совершенно неожиданным для неподготовленного человека, что, как я полагаю, только увеличивало ее интеллектуальной престиж. Рикардианское учение, переложенное на язык практики, вело к суровым и часто неприятным выводам, что придавало ему оттенок добродетели. Способность служить фундаментом для обширной и логически последовательной надстройки придавала ему красоту. Властям импонировало, что это учение объясняло многие проявления социальной несправедливости и очевидной жестокости как неизбежные издержки прогресса, а попытки изменить такое положение выставляло как действия, которые могут в целом принести больше зла, чем пользы. То, что оно оправдывало в определенной мере свободную деятельность индивидуальных капиталистов, обеспечивало ему поддержку господствующей социальной силы, стоящей за власть предержащими.

Однако, хотя сама доктрина в глазах ортодоксальных экономистов не подвергалась до последнего времени ни малейшему сомнению, ее явная непригодность для целей научных прогнозов значительно подорвала с течением времени престиж ее адептов».

     Кейнс Д. Общая теория занятости, процента и денег. Избранное. – С. 65.

Роберт Хайлбронер (1919–2005) – американський економіст,
історик економічної думки, соціолог

«Рикардо оказал человечеству вполне ощутимую услугу. Выбросив все второстепенные с его точки зрения детали, он дал нам возможность как следует изучить устройство мира. Нереальность его модели обращалась в ее достоинство; строгая структура очищенного от ненужной шелухи мира не только позволила нам понять законы ренты, но и пролила свет на такие важные темы, как международная торговля, денежное обращение, налогообложение и экономическая политика. Построив модель целого мира, Рикардо подарил экономике искусство абстракции, без которого любая попытка разобраться в лежащих в основе нашей повседневной жизни принципах заведомо обречена на провал. Чего уж там говорить, даже некоторые из его современников успели заметить, что инструменты абстракции могут также использоваться для защиты от неудобных свойств действительности, в частности не всегда «рационального» поведения людей. Эта проблема стала известна под именем «рикардианского порока». Так или иначе, если экономика сегодня претендует на звание науки, этим мы обязаны необычайной одаренности Рикардо по части абстрагирования от живого мира. Возможно, ее крайне неустойчивое положение в ряду остальных наук также объясняется этой склонностью к излишнему упрощению объекта изучения».

     Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители : их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – C. 130.

Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, історик економічної думки

«Як строгий теоретик Рікардо перевершує Адама Сміта. З іншого боку, «Багатство народів» містить більше суттєвих узагальнень про функціонування економічної системи, ніж «Принципи» Рікардо чи будь-який інший трактат з економічної науки XVIII або XIX ст. Якщо предметом економічної науки, як нас часто переконують, є питання розміщення обмежених ресурсів між конкурентними цілями, то Адам Сміт зробив більший внесок у неї, ніж Рікардо, який висловився по-своєму про проблему розміщення ресурсів лише в розділі, присвяченому зовнішній торгівлі, і принаймні тут дивився далі і глибше за Адама Сміта.

Якщо економічна наука, як у цьому нас також переконують, має справу з економічним зростанням і розвитком, то знову ж таки її більше у Сміта, ніж у Рікардо. З іншого боку, якщо за своєю суттю економічна наука – знаряддя аналізу, спосіб мислення, а не сукупність конкретних результатів, то можна сказати, що Рікардо належить винахід її методів. Ми могли б замінити його незграбне числове доведення досконалішим геометричним, але все ще користуємося логікою міркувань, успадкованою від нього. Його обдаровання, схильне до великих абстракцій, породило одну з найяскравіших за всю історію економічної теорії моделей, що вражає своєю масштабністю і практичною значущістю: охопивши широке коло важливих проблем за допомогою простої аналітичної моделі, що використовує кілька стратегічних змінних величин, Рікардо дійшов кардинальних висновків щодо вибору політики. Одне слово, він був першим, хто оволодів мистецтвом, яке в наш час принесло успіх Кейнсові».
     Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – C. 140–141.

Пол Робін Кругман (нар. 1953 р.) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки,
Морис Обстфельд (нар. 1952 р.) – американський економіст

«Современная теория международной торговли началась с Дэвида Рикардо, который в своей работе 1817 г. писал, что торговля является взаимовыгодной для всех участвующих в ней стран. Мы рассмотрели модель Рикардо в гл. 2. Сам он использовал эту модель как аргумент против ограничений свободной торговли, и в частности против пошлин, ограничивавших ввоз продовольствия в Англию. Но почти наверняка английская экономика 1817 г. могла бы быть лучше описана с помощью модели специфических факторов, а не однофакторной модели Рикардо.

Чтобы лучше понять ситуацию того времени, вспомним, что с начала французской революции 1789 г. и до победы над Наполеоном при Ватерлоо в 1815 г. Англия почти постоянно находилась в состоянии войны с Францией. Эта война наносила ущерб британской торговле: каперы (т. е. пираты, получившие официальное разрешение на морской разбой от своего государства) грабили суда, а Франция пыталась блокировать доставку продовольствия в Англию. Так как Англия была экспортером товаров обрабатывающей отрасли и импортером сельскохозяйственной продукции, то препятствия торговле привели в этой стране к росту относительных цен на продовольствие. Доходы промышленных предприятий сократились, зато землевладельцы процветали в течение всего периода войны.

Однако после войны цены на продовольствие в Англии стали снижаться. Чтобы избежать последствий этого процесса, влиятельные английские землевладельцы добились принятия специальных законов о зерне, устанавливавших таможенные сборы, препятствовавшие импорту зерновых культур. Именно против этих законов о зерне и выступал Рикардо.

Он хорошо понимал, что отмена законов о зерне пойдет на пользу капиталистам и нанесет ущерб землевладельцам. С его точки зрения, это было правильным, так как он сам был лондонским бизнесменом и отдавал предпочтение активно работавшим капиталистам, а не праздным аристократам, владевшим крупными земельными угодьями. Но он предпочел представить свои идеи в виде теоретической модели, не учитывавшей проблем внутреннего распределения доходов.

Почему же он поступил подобным образом? Почти наверняка причины для этого были чисто политическими: хотя Рикардо на самом деле был в определенной мере выразителем интересов одной группы, он делал акцент на выгодах, получаемых нацией в целом. В этом заключалась мудрость и современность его стратегии, ставшей одной из первых, использовавших экономическую теорию в качестве инструмента политического влияния. В то время, как и в наше, политический и научный прогресс являлись несовместимыми вещами: законы о зерне были отменены около 150 лет тому назад, однако модель Рикардо остается одним из величайших достижений экономической мысли».

     Кругман П. Р. Международная экономика : учебник : пер. с англ. / П. Р. Кругман, М. Обстфельд. – 5-е междунар. изд. – Санкт-Петербург : Питер, 2003. – С. 86–87.

Твори

• The Works and Correspondence [Electronic resource] : in 11 vol. / David Ricardo ; ed. Piero Sraffa with the Collaboration of M. H. Dobb. – Electronic text data. – Indianapolis : Liberty Fund, 2005. – 11 vol. – Mode of access: http://oll.libertyfund.org/?option=com_staticxt&staticfile=show.php%3Ftitle=159. – Title from the screen. – Date of request: 11.01.2017.
• Principles of Political Economy and Taxation [Electronic resource] / David Ricardo. – Electronic text data. – New York, 2006. – Mode of access: http://books.google.com.ua/books?. – Date of request: 11.01.2017.
• The High Price of Bullion, a Proof of the Depreciation of Bank Notes [Electronic resource] / David Ricardo. – Electronic text data. – London : Printed for John Murray, 1810. – Mode of access: http://socserv2.socsci.mcmaster.ca/~econ/ugcm/3ll3/ricardo/bullion. – Title from the screen. – Date of request: 11.01.2017.
• Сочинения / Давид Рикардо. – Москва : Госполитиздат, 1941. – Т. 1 : Начала политической экономии и налогового обложения. – 288 с. ; Т. 2 : Статьи и речи о денежном обращении и банках. – 351 с.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р50
• Сочинения. Т. 1. Начала политической экономии и налогового обложения / Давид Рикардо. – Москва : Госполитиздат, 1955. – 360 с.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р50
• Сочинения. Т. 2. Статьи и речи о денежном обращении и банках / Давид Рикардо. – Москва : Госполитиздат, 1955. – 392 с.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р50
• Сочинения. Т. 3. Статьи по аграрному вопросу и критические примечания к книге Мальтуса / Давид Рикардо. – Москва : Госполитиздат, 1955. – 395 с.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р50
• Сочинения. Т. 4. Парламентские речи / Давид Рикардо. – Москва : Соцэкгиз, 1958. – 223 с.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В300526/4
• Сочинения. Т. 5. Письма к экономистам / Давид Рикардо. – Москва : Соцэкгиз, 1961. – 271 с.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р50
• Начала политической экономии / Давид Рикардо ; перевод Н. В. Фабриканта. – Издание К. Т. Солдатенкова. – Москва : типолит. О. И. Лашкевич и К°, 1895. – XXXII, 291 с. : портр. – (Библиотека экономистов ; вып. 2). – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р50
• Начала политической экономии и налогового обложения : [извлечения] / Давид Рикардо // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004 – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 427–447.
  Шифр зберігання книги: 330.8 М64
• Начала политической экономии и налогового обложения. Избранное / Давид Рикардо ; [науч. ред., пер. с англ., предисл. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – 960 с. – (Антология экономической мысли).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р50
• Начала политической экономии и налогового обложения : [отрывки] / Д. Рикардо // Історія економічних учень : хрестоматія : навч. посіб. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка ; за ред. В. Д. Базилевича ; [уклад.: В. Д. Базилевич, Н. І. Гражевська, А. О. Маслов та ін.]. – Київ : Знання, 2011. – С. 238–266.
  Шифр зберігання книги: 330.8 І-90
• Начала политической экономии и податного обложения : пер. с англ. / Д. Рикардо. – Москва : Звено, 1910. – 304 с.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р50
• Начала политической экономии и податного обложения / Давид Рикардо ; пер., вступ. ст. и примеч. Д. Рязанова. – Москва ; Ленинград : Госиздат, 1929. – XXXIX, 368 с.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р50 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
• * Опыт о влиянии низкой цены хлеба на прибыль от капитала / Рикардо // Трактаты Мальтуса и Рикардо о ренте / перевел и издал для практических занятий со студентами проф. Александр Миклашевский. – Юрьев : тип. К. Маттисена, 1908. – С. 98–128. – Отт. из "Ученых записок Императорского юрьевского университета" 1908 г.
• Принципы политической экономии / Д. Рикардо. – Ленинград : Прибой, 1924. – 198 с.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р50
• Экономические памфлеты / Д. Рикардо ; пер. с англ. под ред. и с предисл. С. Б. Членова. – Москва : Моск. рабочий, 1928. – 300 с.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: 1Ф Р50

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1899. – Т. 26а (полутом 52). – С. 696–698.
  Шифр зберігання книги: 030 Э68
• Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1992. – Т. 52. – С. 696–698.
  Шифр зберігання книги: 030 Э68
• Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1904]. – Т. 16. – С. 306.
  Шифр зберігання книги: 030 Б79
• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. С. Гамбаров [и др.]. – 7-е изд. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, 1933. – Т. 36, ч. 2. – Стб. 197–208.
  Шифр зберігання книги: 030 Э68
• Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1979. – Т. 3. – С. 499–500.
  Шифр зберігання книги: 330 Э40
• Економічна енциклопедія : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. нар. госп-ва, 2000. – Т. 2. – С. 271–272.
  Шифр зберігання книги: 330 Е40
• Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 41. – С. 579.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – 4-е изд. – Москва : ИНФРА-М, 2011. – С. 573–576.
  Шифр зберігання книги: 330 Р86
• Encyclopedia Britannica [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: https://www.britannica.com/biography/David-Ricardo. – Title from the screen. – Date of request: 11.01.2017.
• Автономов В. С. Модель человека в экономической науке / В. С. Автономов. – Санкт-Петербург : Экономическая школа, 1998. – Гл. 2.1.3 : Давид Рикардо. – С. 66–68. – (Этическая экономия. Исследования по этике, культуре и философии хозяйства ; вып. 2).
  Шифр зберігання книги: 330.1 А22
• Алексеенко М. М. Взгляд на развитие учения о налоге у экономистов А. Смита, Ж.-Б. Сея, Рикардо, Сисмонди и Д.-С. Милля / М. М. Алексеенко. – Харьков : в Унив. тип., 1870. – С. 60–96.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: B171245
• Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – Москва : Политиздат, 1985. – Гл. 11 : Гений из Сити: Давид Рикардо. – С. 202–221 ; Гл. 12 : Завершение системы: Давид Рикардо. – С. 222–238.
  Шифр зберігання книги: 330.8 А67
• Афанасьев В. С. Давид Рикардо / В. С. Афанасьев. – Москва : Экономика, 1988. – 127 с. – (Из истории экономической мысли).
  Шифр зберігання книги: 330.8 А94
• Афанасьев В. С. Первые системы политической экономии : (Метод экономической двойственности) : учеб. пособие / В. С. Афанасьев ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Экон. фак. – Москва : ИНФРА-М, 2005. – Гл. 8 : Трудовая теория стоимости – исходный пункт системы Д. Рикардо. – С. 156–205. – (Учебники экономического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова).
  Шифр зберігання книги: 330.8 А94
• Базилевич В. Д. Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – Разд. 10.2 : Экономическая модель Д. Рикардо: сомнения практика. – С. 424–433.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б17
• Барковский А. Н. Теории международного разделения труда и российская научная мысль / А. Н. Барковский, Н. В. Ольшанский ; Рос. акад. наук, Ин-т экономики. – Санкт-Петербург : Алетейя, 2009. – Гл. 1.2 : Теория сравнительных преимуществ Д. Риккардо. – С. 8–9.
  Шифр зберігання книги: 331 Б25
• Бергман Е. Э. Исторический очерк теорий экономических кризисов / Е. Э. Бергман. – Изд. 2-е. – Москва : ЛЕНАНД, 2015. – VI, 430 с. – (Классика политэкономической мысли). – С. 83–89: о Рикардо.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б48
• Бетелл Т. Собственность и процветание / Том Бетелл ; [пер. с англ. Б. Пинскера ; науч. ред. А. Куряев]. – Москва : Ирисэн, 2008. – 480 с. – (История / ред. Ю. Кузнецов). – С. 138–139, 151: экономические взгляды Давида Рикардо.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б54
• Бём-Баверк О. фон. Капитал и процент, 1884–1889. Т. 1 / Ойген фон Бём-Баверк // Избранные труды о ценности, проценте и капитале / Ойген фон Бём-Баверк ; [пер. с нем. Л. И. Форберта, А. Санина ; пер. с англ. Н. В. Автономовой ; пер. с лат. А. А. Россиуса]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 345–353: о Давиде Рикардо. – (Антология экономической мысли / отв. ред. Л. А. Амелёхин).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б45
• Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – Розд. 4 : Система Рікардо. – С. 96–147.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б68
• Блауг М. Рикардо Давид / М. Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 246–251.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б343468
• * Булгаков С. Н. История экономических учений / С. Н. Булгаков – Изд. 4-е, ред. автором. – Москва : кн. магазин "Высшая школа", 1914. – Ч. 2. – 192 с. – С. 123–141: о Рикардо.
• Бэр М. История социализма в Англии / М. Бэр ; пер. М. Е. Ландау ; авт. предисл. Ф. А. Ротштебн. – Москва ; Петроград : ГИЗ, 1923. – Ч. 1. – 296 с. – С. 216–229: о Давиде Рикардо.
  Шифр зберігання книги в НІБ України: 9(42) Б48
• Видатні фінансисти та сучасна практика : енциклопедичний довідник / [голов. ред. В. В. Фещенко]. – Київ : Укр. агентство фін. розвитку, 2011. – Розд. 1.3 : Давид Рикардо – біржовий спекулянт, фінансист та вчений. – С. 20–24. – (Фінансові операції. Бібліотека фахівця).
  Шифр зберігання книги: 336 В42
• Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1988. – Т. 2, разд. 1, гл. 2 : Давид Рикардо. – С. 43–71 ; Гл. 3.2 : Экономическая система Д. Рикардо. – С. 77–82.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/2
• Гордеев Г. С. Теория земельной ренты Рикардо: введение в изучение теории земельной ренты Карла Маркса / Г. С. Гордеев ; ред. С. Б. Членов. – Краснодар : Буревестник, 1924. – 104 с.
  Шифр зберігання книги в НІБ України: 330.13 Г68
• * Ден В. К учению о ценности : три очерка / Владимир Ден. – Санкт-Петербург : тип. А. С. Суворина, 1895. – [Очерк] 2 : Давид Рикардо. – С. 68–107.
• Джонс Р. Опыт о распределении богатства и об источниках налогов = An essay on the distribution of wealth and on the sources of taxation : пер. с англ. / Р. Джонс. – Изд. 2-е. – Москва : Либроком, 2011. – 212 с. – (Из наследия мировой политологии). – С. 134–146: экономические взгляды Давида Рикардо.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Д42
• Диль К. Комментарий к "Основным началам" Д. Рикардо / Карл Диль // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2005. – Т. 3. – С. 311–315.
  Шифр зберігання книги: 330.8 М64
• Дідківський М. І. Теорія порівняльних переваг Д. Рікардо як методологічна основа реформування зовнішньоекономічної спеціалізації України / М. І. Дідківський // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі XXI століття : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 1–2 берез. 2000 р. / М-во освіти і науки України, Київ. держ. торг.-екон. ун-т ; [редкол.: А. А. Мазаракі та ін.]. – Київ : [КДТЕУ], 2000. – Ч. 3. – С. 179–181.
  Шифр зберігання книги: 330 Е45 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
• Дмитриев В. К. Теория ценности Д. Рикардо / В. К. Дмитриев // Экономические очерки / В. К. Дмитриев. – Москва : Высш. шк. экономики, 2001. – С. 49–126.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Д53
• Долина Н. Мільйонер, який сказав грошам "досить!" : [Давид Рікардо] / Н. Долина // Фінансовий контроль. – 2015. – № 4. – С. 64–67.
  Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
• Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – Кн. 1, гл. 3.2 : Рикардо. – С. 117–140. – (Экономическое наследие).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ж69
• Зибер Н. И. Давид Рикардо и Карл Маркс в их общественно-экономических исследованиях / Н. И. Зибер // Избранные экономические произведения : в 2 т. / Н. И. Зибер. – Москва : Соцэкгиз, 1959. – Т. 1. – С. 75–127.
  Шифр зберігання книги: 330.8 З-59
• Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 226–250.
  Шифр зберігання книги: 330.8 З-68
• Иванюков И. Основные положения теории экономической политики с Адама Смита до настоящего времени / И. Иванюков. – 3-е изд., испр. и доп. – Москва : Тип. Н. И. Мамонтова, 1891. – Гл. 1, § 5 : Теория Рикардо о распределении народного дохода. – С. 31–36.
  Шифр зберігання книги: 330.8 И23
• Ингрэм Дж. История политической экономии [Электронный ресурс] / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – 322 с. – С. 157–176: о Давиде Рикардо.
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 205–220.
  Шифр зберігання книги: 330.8 І-90
• Кейнс Д. М. Общая теория занятости, процента и денег. Избранное : [пер. с англ.] / Джон Мейнард Кейнс ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКCМО, 2009. – 959 с. – (Антология экономической мысли / отв. ред. Л. А. Амелёхин). – С. 190–192: о норме процента в «Началах политической экономии» Рикардо.
  Шифр зберігання книги: 330.8 К33
• Краус Н. М. Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – Модуль 1, тема 4.6 : Д. Рікардо – економіст епохи промислового перевороту. – С. 150–159.
  Шифр зберігання книги: 330.8 К78
• Кругман П. Р. Международная экономика : учебник : пер. с англ. / Пол Р. Кругман, Морис Обстфельд. – 5-е междунар. изд. – Санкт-Петербург : Питер, 2003. – Гл. 2 : Производительность труда и сравнительное преимущество: модель Риккардо. – С. 28–58.
  Шифр зберігання книги: 33М К84
• Левитский В. Ф. История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 494 с. – C. 352–361: Давид Рикардо. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 330.8 Л36
• Леоненко П. М. Історія економічних учень : підручник / П. М. Леоненко, П. І. Юхименко. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Київ : Знання, 2008. – С. 110–121. – (Вища освіта XXI століття).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Л47
• * Любимов Л. Я. Учение о ренте / Лев Любимов. – Москва ; Ленинград : Госиздат, 1927. – Гл. 3 : Давид Рикардо. – С. 40–102.
• Люксембург Р. Накопление капитала. Т. 1–2 / Р. Люксембург ; пер. под ред. Ш. Дволайцкого ; предисл. В. Мотылева. – 5-е изд. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1934. – Т. 1, отдел 2, гл. 12 : Рикардо против Сисмонди. – С. 136–142.
  Шифр зберігання книги: 330.342 Л94
• Майбурд Є. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Є. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – 560 с. – С. 200–212: экономические взгляды Давида Рикардо.
  Шифр зберігання книги: 330.8 М14
• Маклеод Г. Д. Основания политической экономии / Г. Д. Маклеод ; пер. с англ. М. И. Веселовского. – Санкт-Петербург : Издание Н. Тиблена, 1865. – 620 с. – С. 109–116: закон ценности Рикардо.
  Шифр зберігання книги: 330.1 М15
• * Мануилов А. А. Понятие ценности по учению экономистов классической школы : (Смит, Рикардо и их ближайшие последователи) : Критическое исследование по истории основных положений теоретической экономии / А. Мануилов. – Москва : Унив. тип., 1901. – Гл. 6 : Общая оценка теории Рикардо. Вопросы, которые она возбуждает. Условия дальнейшего ее развития. – С. 204–220.
• Маркс К. Теории прибавочной стоимости : [из неизданной рукописи "К критике политической экономии"] / К. Маркс. – Изд. 3-е. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1931. – Т. 2, ч. 1 : Давид Рикардо / [пер. с нем. П. Тучапского]. – 232 с.
  Шифр зберігання книги: 3К Т33
• Маркс К. Теории прибавочной стоимости : [из неизданной рукописи "К критике политической экономии"] / К. Маркс. – Москва : Партиздат, 1932. – Т. 2, ч. 2 : Давид Рикардо / пер. С. Салитан. – 248 с.
  Шифр зберігання книги: 3К Т33
• Маслов Д. С. Теория государственного долга в исторической ретроспективе: Д. Рикардо [Електронний ресурс] / Д. С. Маслов // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2016. – квіт. (Вип. 10). – С. 23–28. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://global-national.in.ua/issue-10-2016/18-vipusk-10-kviten-2016-r/1836-maslov-d-s-teoriya-gosudarstvennogo-dolga-v-istoricheskoj-retrospektive-d-rikardo. – Дата звернення: 08.06.2017.
• * Миклашевский А. Н. Трактаты Мальтуса и Рикардо о ренте / перевел и издал для практических занятий со студентами Александр Миклашевский. – Юрьев : тип. К. Маттисена, 1908. – [4], 128 с. : табл. – Отт. из «Ученых записок Императорского юрьевского университета» 1908 г.
• Мицюк О. К. Історія політичної економії [Електронний ресурс] / О. К. Мицюк. – Електрон. текст. дані. – Подєбради, 1922. – Т. 1, розд. 24 : Давид Рікардо. – С. 225–238. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/politologiya/12096-mitsyuk-o-istoriya-politichnoyi-ekonomiyi-t-1/. – Дата звернення: 11.01.2017.
• Негиши Т. История экономической теории : [учебник] / Такаши Негиши ; [пер. с англ. С. Б. Авдашевой, Л. И. Западинской и др.] ; под ред. Л. Л. Любимова, В. С. Автономова. – Москва : Аспект Пресс, 1995. – Гл. 4 : Рикардо, Мальтус и развитие классической экономической науки. – С. 131–167. – (Программа "Обновление гуманитарного образования в России").
  Шифр зберігання книги: 330.8 Н41
• Патлаевский И. Теория денежного обращения Рикардо и его последователей [Электронный ресурс] / И. Патлаевского. – Электрон. текстовые данные. – Одесса : тип. Ульриха и Шульце, 1871. – [2], 362 с.
• Пезенти А. Очерки политической экономии капитализма : (в 2 т.) / А. Пезенти ; [пер. с итал.: В. С. Бондарчук и др.] ; под общ. ред.: А. Г. Милейковского, Н. П. Василькова, С. И. Дорофеева [и др.]. – Москва : Прогресс, 1976 – Т. 1. – 839 с. – С. 560–573: гипотеза Рикардо и ее недостатки.
  Шифр зберігання книги: 330.342 П24
• Пикетти Т. Капитал в XXI веке = Le Capital au XXIe siecle / Томас Пикетти ; [науч. ред. А. Володин ; пер. А. Дунаев]. – Москва : Ад Маргинем Пресс, [2015]. – 591 с. – Из содерж.: Рикардо: принцип редкости. – С. 23–25 ; Риски уравнения Рикардо. – С. 140–142.
  Шифр зберігання книги: 330.1 П32
• Райнерт Э. С. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными / Эрик С. Райнерт ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – 4-е изд. – Москва : изд. Дом Высшей школы экономики, 2016. – 384 с. – Прил. 1: Теория Давида Рикардо о сравнительном преимуществе в международной торговле. – С. 335–338.
  Шифр зберігання книги: 33М Р18
• Роббинс Л. История экономической мысли : лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – 496 с. – С. 249–278: экономические взгляды Давида Рикардо.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р58
• Родбертус К. Теория ренты и исследование о капитале : (Социальные письма к фон-Кирхману) / К. Родбертус ; сокр. пер. А. А. Кауфмана. – Москва : Издание М. Н. Прокоповича, 1908. – Ч. 1, гл. 4 : Критика теории Рикардо. – С. 78–92. – (Классики экон. науки).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р60
• Розенберг Д. И. История политической экономии : учеб. пособие для экон. вузов / Д. И. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1940. – Т. 1, отдел 3, гл. 8 : Давид Рикардо. – С. 145–194.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р64
• Румянцева Е. Е. Рикардо Давид / Е. Е. Румянцева // Мировая экономическая наука в лицах / Е. Е. Румянцева. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 98–103. – (Научная мысль).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р86
• Рязанов Д. Давид Рикардо, как человек и мыслитель / Д. Рязанов // Красная новь. – 1922. – № 3 (7). – С. 164–181.
  Шифр зберігання журналу в НІБ України: 05 К78
• Сакс Дж. Д. Макроэкономика: глобальный подход : пер. с англ. / Дж. Д. Сакс, Ф. Б. Ларрен. – Москва : Дело, 1996. – Гл. 7.5 : Эквивалентность Рикардо. – С. 234–240.
  Шифр зберігання книги: 330.1 С15
• Синчак В. П. Роль і місце податків у працях Давида Рікардо / В. П. Синчак // Еволюція наукової думки в оподаткуванні та її реалізація у податкових системах : монографія / В. П. Синчак ; Акад. аграр. наук України, Нац. наук. центр «Ін-т аграр. економіки», Хмельниц. ун-т упр. та права. – Київ ; Хмельницький, 2006. – С. 58–79.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: А662688
• Сисмонди Ж. С. де. Новые начала политической экономии, или О богатстве в его отношении к народонаселению / Ж. Симонд де Сисмонди ; пер. [с фр.] под ред. А. Ф. Кона. – Москва : Соцэкгиз, 1936. – Т. 1, кн. 3, гл. 13 : Теория земельной ренты г. Рикардо. – С. 285–291.
  Шифр зберігання книги: 330.8 С40
• Смит Д. Бесплатный обед. Удобоваримые экономические идеи, или Почему не бывает бесплатных обедов : пер. с англ. / Дэвид Смит. – Москва : Олимп-Бизнес, 2004. – 279 с. – С. 77–81: Давид Рикардо.
  Шифр зберігання книги: 330.1 С50
• Стиглер Дж. Дж. Рикардо и 98%-ная трудовая теория ценности / Джордж Дж. Стиглер // Вехи экономической мысли / сост. В. М. Гальперин. – Санкт-Петербург : Экономическая школа, 2003. – Т. 3. – С. 162–177. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 27).
  Шифр зберігання книги: 330.8 В39
• Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – Очерк 4.2 : Рикардо. – C. 73–86.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Т81
• Уэрта де Сото Х. Социально-экономическая теория динамической эффективности / Х. Уэрта де Сото ; [пер. с англ. В. Кошкин ; науч. ред. А. Куряев]. – Челябинск : Социум, 2011. – Гл. 20 : Эффект Рикардо. – С. 277–278. – (Серия "Австрийская школа" ; вып. 6).
  Шифр зберігання книги: 330.8 У98
• Фалькнер С. А. Происхождение железного закона заработной платы : Социальные проблемы в экон. литературе XVII–XIX вв. / С. А. Фалькнер. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Вопросы труда, 1925. – Гл. 6.3 : Закон заработной платы Рикардо. – С. 180–188.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ф19
• Фукс В. А. Исследование теории поземельной ренты. 1. Законы Д. Рикардо и Г. Ф. Тюнена [Электронный ресурс] / В. А. Фукс. – Электрон. текстовые данные. – Москва : тип. Грачева и К°, 1871. – Гл. 2 : Теория Рикардо. – С. 41–84.
• Хайек Ф. Индивидуализм и экономический порядок / Фридрих Хайек ; [пер. c англ. О. А. Дмитриевой ; под ред. Р. И. Капелюшникова]. – Челябинск : Социум, 2011. – Гл. 11 : Эффект Рикардо. – С. 261–302. – (Австрийская школа ; вып. 24).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Х15
• Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – Гл. 3 : Дурные предчувствия пастора Мальтуса и Давида Рикардо. – С. 97–131.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Х15
• Христос Д. А. Інфляційні процеси у наукових поглядах політичної економії: від меркантилістів до Давіда Рікардо / Д. А. Христос // Вісник економічної науки України : науковий журнал / Ін-т економіки промисловості НАН України; Акад. екон. наук України. – Донецьк, 2011. – № 2 (20). – С. 196–200.
  Шифр зберігання журналу в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 05 Вісн
• Цытович Н. Обзор учений о предпринимательской прибыли / Н. Цытович. – Киев : тип. императорского ун-та Св. Владимира, 1889. – 283 с. – C. 15–17, 46–47: о Рикардо. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ц97
• Чернышев В. Р. Риккардо и Маркс: опыт параллельного исследования их экономических систем / В. Р. Чернышев. – Ленинград : Прибой, 1925. – 216 с.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Бдз688 У02
• Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 2, гл. 4.2 : Рикардианцы. – С. 616–620 ; гл. 6.2.а : Рикардо и Маркс. – С. 774–785 ; гл. 6.6.с : Маркс, Уэст и Рикардо о понижении нормы прибыли. – С. 857–861. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ш96
• Шухов Н. С. Ценность и стоимость (опыт системного анализа) / Н. С. Шухов. – Москва : Изд-во стандартов, 1994. – Ч. 1. – 294 с. – (Экономическая мысль России). – С. 180–185: экономические взгляды Давида Рикардо.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ш98
• Экономическая история мира. Европа / Ин-т Европы РАН ; под ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2005. – Т. 2, [разд.] 6 : Давид Рикардо: гений из Сити. – С. 205–242.
  Шифр зберігання книги: 338 Э40
• Эспинас А. История политико-экономических доктрин : пер. с фр. / Альфред Эспинас ; предисл. Я. А. Канторовича. – Изд. 3-е [репр.]. – Москва : URSS : ЛЕНАНД, [2015]. – 218 с. – С.188–194: о Д. Рикардо.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Э85
• Юхименко П. І. Рікардо Девід / П. І. Юхименко, С. В. Бойко // Фінанси. Бюджет. Податки : національна та міжнародна термінологія : у 3 т. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Держ. навч.-наук. установа «Акад. фін. упр.» ; за ред. Т. І. Єфименко. – Київ, 2010. – Т. 1. – С. 412–413.
  Шифр зберігання книги: 336 Ф59
• Fabra P. Capitalism versus anti-capitalism: the triumph of Ricardian over marxist political economy / Paul Fabra ; rd. by Michael Novak. – New Brunswick ; London : Transaction publ., 1993. – 345 p.
  Шифр зберігання книги: 3И(Англ) F11
• Heilbroner R. The worldly philosophers: The lives, times and ideas of the great economic thinkers / Robert L. Heilbroner. – 4th ed. – Completely Revised for the 1970`s. – New York, 1972. – 368 p. – P. 73–101: about David Ricardo.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: У02 Н466
• Salort M.-M. David Ricardo / Marie-Martine Salort, d'Yvette Katan // Les economistes classiques / Marie-Martine Salort, d'Yvette Katan. – 2th ed. – Paris : Hatier, 1988. – P. 91–119. – (Collection J. Bremond).
  Шифр зберігання книги: 3И(Фр) S17
• Song E. Y. Intra-industry trade and industry distribution of productivity: a Cournot–Ricardo approach / E. Young Song, Chan-Hyun Sohn // The World Economy. – 2012. – Vol. 35, № 4. – P. 444–460.
  Шифр зберігання журналу в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Я52 Т44

Фотогалерея

• 

  Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/David_Ricardo. – Дата звернення: 29.06.2017.

• 

  Режим доступу: https://www.raptisrarebooks.com/product/the-works-and-correspondence-of-david-ricardo-david-ricardo-first-edition/. – Дата звернення: 29.06.2017.

• 

  Режим доступу: https://www.baumanrarebooks.com/rare-books/ricardo-david-mcculloch-j-r-/works-of-david-ricardo/107794.aspx. – Дата звернення: 29.06.2017.