Відмінності між версіями «Ксенофонт»
Матеріал з Історія економічної теорії
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
Рядок 56: | Рядок 56: | ||
<h3><center>Владислав Петрович Бузескул (1858–1931) – український історик античності, доктор історичних наук, академік АН СРСР (1922), академік ВУАН (1925)</center></h3>[[Файл:Buzeskul125-126.jpg|center|510px]]<small>'''Бузескул В. П.''' Введение в историю Греции : Обзор источников и очерк разраб. греч. истории в 19 в. и начале 20 в. / В. Бузескул. – 3-е изд., перераб. – Петроград : тип. М. М. Стасюлевича, 1915. – С. 125–126.</small> | <h3><center>Владислав Петрович Бузескул (1858–1931) – український історик античності, доктор історичних наук, академік АН СРСР (1922), академік ВУАН (1925)</center></h3>[[Файл:Buzeskul125-126.jpg|center|510px]]<small>'''Бузескул В. П.''' Введение в историю Греции : Обзор источников и очерк разраб. греч. истории в 19 в. и начале 20 в. / В. Бузескул. – 3-е изд., перераб. – Петроград : тип. М. М. Стасюлевича, 1915. – С. 125–126.</small> | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
<h3><center>Анатолій Іванович Кредісов (нар. 1940 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Ксенофонт був прихильником раціонального ведення господарства. Звідси його інтерес до «домоведення» як науки, суть якої – допомагати людині збагачувати господарство, тобто збільшувати належне їй майно. На думку Ксенофонта, єдиний шлях до збагачення – це ''«жити так, щоб залишався надлишок»''. Інакше кажучи – забезпечувати прибутковість господарства, навіть натурального. | <h3><center>Анатолій Іванович Кредісов (нар. 1940 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Ксенофонт був прихильником раціонального ведення господарства. Звідси його інтерес до «домоведення» як науки, суть якої – допомагати людині збагачувати господарство, тобто збільшувати належне їй майно. На думку Ксенофонта, єдиний шлях до збагачення – це ''«жити так, щоб залишався надлишок»''. Інакше кажучи – забезпечувати прибутковість господарства, навіть натурального. | ||
Рядок 77: | Рядок 67: | ||
Викликають інтерес висловлювання Ксенофонта про поділ праці, з яким він пов’язував і вимоги до управляючого. Той, хто робить одну роботу, виконує її якнайкраще. Тому управляючі, організувавши роботу за таким принципом, насамперед намагаються пробудити в кожного працівника честолюбні бажання, дух взаємного змагання, в результаті якого досягається зростання продуктивності праці, збагачення господарства. Виходячи з розуміння переваг поділу праці у виробничій сфері, Ксенофонт цей принцип переніс на управлінську працю. Так, господарство він поділяє на дві частини: будинкову і дворову. До завдань управління двором входило забезпечення господарства продуктами, які затим зберігалися б у будинку. Обов’язком «менеджера» в будинку був, зокрема, раціональний розподіл отриманих продуктів (прибутку з господарства) на весь рік. Отже, крім ідеї поділу праці управлінської праці, у Ксенофонта ми бачимо розуміння необхідності планування, розподілу прибутків з урахуванням витрат. До цього слід додати, що Ксенофонт закликав стимулювати працю робітників з метою збільшення прибутків господарства, як він писав, ''«…методом їхньої участі в загальних досягненнях»''».<br><small>''' Кредісов А. І.''' Історія вчень менеджменту : підручник / А. І. Кредісов. – Київ : Знання України, 2001. – C. 35–36.</small> | Викликають інтерес висловлювання Ксенофонта про поділ праці, з яким він пов’язував і вимоги до управляючого. Той, хто робить одну роботу, виконує її якнайкраще. Тому управляючі, організувавши роботу за таким принципом, насамперед намагаються пробудити в кожного працівника честолюбні бажання, дух взаємного змагання, в результаті якого досягається зростання продуктивності праці, збагачення господарства. Виходячи з розуміння переваг поділу праці у виробничій сфері, Ксенофонт цей принцип переніс на управлінську працю. Так, господарство він поділяє на дві частини: будинкову і дворову. До завдань управління двором входило забезпечення господарства продуктами, які затим зберігалися б у будинку. Обов’язком «менеджера» в будинку був, зокрема, раціональний розподіл отриманих продуктів (прибутку з господарства) на весь рік. Отже, крім ідеї поділу праці управлінської праці, у Ксенофонта ми бачимо розуміння необхідності планування, розподілу прибутків з урахуванням витрат. До цього слід додати, що Ксенофонт закликав стимулювати працю робітників з метою збільшення прибутків господарства, як він писав, ''«…методом їхньої участі в загальних досягненнях»''».<br><small>''' Кредісов А. І.''' Історія вчень менеджменту : підручник / А. І. Кредісов. – Київ : Знання України, 2001. – C. 35–36.</small> | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
</div> | </div> | ||
</spoiler> | </spoiler> |
Версія за 13:35, 25 жовтня 2022
Ксенофонт
(близько 430 – після 354 рр. до н. е.) –
давньогрецький філософ, письменник, полководець.
(близько 430 – після 354 рр. до н. е.) –
давньогрецький філософ, письменник, полководець.
Відомі вчені та авторитетні джерела про Ксенофонта