Відмінності між версіями «Енгельс Фрідріх»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 39: Рядок 39:
 
<br>
 
<br>
 
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Фрідріха Енгельса">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський і американський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«В Германской социал-демократической партии Энгельс стал кем-то вроде оракула и старейшины (и, следовательно, служил объектом нападок со стороны молодого поколения), а кроме всего прочего взял на себя заботу о литературном наследии Маркса после смерти последнего. На протяжении всей жизни он стремился быть верным оруженосцем и рупором Маркса, и его самоуничижительная верность может вызвать только наше высочайшее уважение. Только ввиду необходимости (поскольку нужно объяснить читателю ситуацию, связанную с рукописями Маркса, которые издал Энгельс), я указываю, что по интеллекту он не был равен Марксу и, хорошо понимая философию и социологию последнего, не владел методами экономической науки. Из его собственных публикаций по экономике будет упомянута позднее работа «Положение рабочего класса в Англии» (Die Lage der arbeitenden Klasse in England. 1845); несмотря на идеологические влияния, это достойное похвалы исследование фактов, написанное на основе непосредственных наблюдений. Работы «Наброски к критике политической экономии» (Umrisse zu einer Kritik der Nationalökonomie), опубликованная в 1844 г. в одном из Немецко-французских ежегодников, издаваемых Руге и Марксом (Ruge, Marx. Deutsch-französische Jahrbücher. 1844), и «Переворот в науке, совершенный господином Евгением Дюрингом» (Herrn Eugen Dühring's Unwälzung der Wissenschaft. 1878; в английском переводе работа вышла в 1907 г. под заглавием «Анти-Дюринг») являются, несомненно, слабыми произведениями. Его философские и социологические публикации, хотя и не оригинальные, написаны на более высоком уровне. У нас не будет возможности упомянуть их вновь. Повторяю снова, что вышеизложенные замечания не должны привести к недооценке человека, чье имя воистину заслуживает почетного положения, которое оно занимает в истории германского социализма. Я очень далек от мысли, что он был рабом Маркса. В 1840-х гг. он даже, возможно, помог Марксу в изучении экономики и социализма, поскольку в то время продвинулся в этой области значительно дальше».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 2. – С. 507. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).</small>
 
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Фрідріха Енгельса">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський і американський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«В Германской социал-демократической партии Энгельс стал кем-то вроде оракула и старейшины (и, следовательно, служил объектом нападок со стороны молодого поколения), а кроме всего прочего взял на себя заботу о литературном наследии Маркса после смерти последнего. На протяжении всей жизни он стремился быть верным оруженосцем и рупором Маркса, и его самоуничижительная верность может вызвать только наше высочайшее уважение. Только ввиду необходимости (поскольку нужно объяснить читателю ситуацию, связанную с рукописями Маркса, которые издал Энгельс), я указываю, что по интеллекту он не был равен Марксу и, хорошо понимая философию и социологию последнего, не владел методами экономической науки. Из его собственных публикаций по экономике будет упомянута позднее работа «Положение рабочего класса в Англии» (Die Lage der arbeitenden Klasse in England. 1845); несмотря на идеологические влияния, это достойное похвалы исследование фактов, написанное на основе непосредственных наблюдений. Работы «Наброски к критике политической экономии» (Umrisse zu einer Kritik der Nationalökonomie), опубликованная в 1844 г. в одном из Немецко-французских ежегодников, издаваемых Руге и Марксом (Ruge, Marx. Deutsch-französische Jahrbücher. 1844), и «Переворот в науке, совершенный господином Евгением Дюрингом» (Herrn Eugen Dühring's Unwälzung der Wissenschaft. 1878; в английском переводе работа вышла в 1907 г. под заглавием «Анти-Дюринг») являются, несомненно, слабыми произведениями. Его философские и социологические публикации, хотя и не оригинальные, написаны на более высоком уровне. У нас не будет возможности упомянуть их вновь. Повторяю снова, что вышеизложенные замечания не должны привести к недооценке человека, чье имя воистину заслуживает почетного положения, которое оно занимает в истории германского социализма. Я очень далек от мысли, что он был рабом Маркса. В 1840-х гг. он даже, возможно, помог Марксу в изучении экономики и социализма, поскольку в то время продвинулся в этой области значительно дальше».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 2. – С. 507. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).</small>
 
<h3><center>Лев Абрамович Леонтьєв (1901–1974) – російський економіст,<br>член-кореспондент АН СРСР </center></h3>«Если в 40-х годах Маркс и Энгельс работали в самом тесном содружестве и результаты их исследований были изложены главным образом в совместных трудах, то и в ходе второго исследования участие Энгельса было гораздо более значительным, чем может показаться на первый взгляд. И в годы, предшествовавшие опубликованию «К критике политической экономии», и в период подготовки первого тома «Капитала», и в последующие годы Энгельс активнейшим образом участвовал в творческой лаборатории Маркса, а после его смерти на плечи Энгельса легла задача завершения дела жизни Маркса – издания последних двух томов «Капитала».<br>Известно, что обмен мыслями с Энгельсом, который раньше своего друга занялся политической экономией, в большой мере усилил интерес Маркса к этой науке. Известна огромная роль материальной поддержки Энгельса, без которой автор «Капитала» не был бы в состоянии сосредоточить свои силы на создании своего гениального творения».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Леонтьев Л. А.''' Энгельс и экономическое учение марксизма / Л. А. Леонтьев. – Москва : Мысль, 1965. – С. 240.</small>
 
 
<h3><center>В’ячеслав Олександрович Мейдер (нар. 1936 р.) – російський філософ, математик,<br>економіст, доктор філософських наук, професор</center></h3>«…Энгельс проделал большую работу по редактированию и изданию «Капитала» после смерти Маркса. Значительная часть его дополнений содержала математический материал, а нередко ему приходилось просто исправлять ошибки в вычислениях Маркса. Только к III тому «Капитала» Энгельс привел более 60 вставок и примечаний, содержащих анализ и теоретические обобщения новых явлений капиталистической экономики. И необходимым инструментом ему при этом служила математика (точнее, алгебра). Так, третья глава III тома «Капитала» («Отношение нормы прибыли к норме прибавочной стоимости») в определенной степени математическая и потребовала она не только большого внимания Энгельса в отношении редакции, но и математических дополнений и замечаний».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Мейдер В. А.''' Ф. Энгельс и методологические проблемы математики / В. А. Мейдер ; ред. П. М. Рогачев. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1985. – С. 14.</small>
 
  
 
<h3><center>Степан Васильович Мочерний (1943–2005) – український економіст,<br>доктор економічних наук, професор<br>Михайло Володимирович Довбенко (нар. 1954 р.) – український економіст та політик,<br>доктор економічних наук, професор</center></h3>«Енгельс вперше у світовій економічній літературі підійшов до комплексного визначення вартості…<br>Великою заслугою Енгельса є визначення основної суперечності капіталізму та форм її вияву…<br>У пізніх роботах Енгельса його заслугою є насамперед з’ясування заробітної плати, її величини в історичному контексті…<br>Водночас в працях Енгельса є ряд положень, які не витримали перевірки часом.<br>'''По-перше''', необґрунтованою була його думка про те, що в процесі розвитку промисловості знищуються всі класи буржуазного суспільства, крім пролетаріату. Як показав досвід багатьох розвинутих країн світу, в процесі розвитку капіталізму, в т.ч. в промисловості, не ліквідовується і клас дрібних товаровиробників, про що вже зазначалось.<br>'''По-друге''', економічно несправданим буде положення Енгельса про необхідність централізації всіх знарядь виробництва у руках держави після завоювання політичної влади пролетаріатом. Такий шлях означав процес тотального одержавлення економіки.<br>'''По-третє''', надмірно категоричною була його думка про перехід соціальних функцій капіталістів на крупних підприємствах в руки службовців, які отримують лише заробітну плату. Як показав досвід США та деяких інших розвинутих країн, така функція переходить насамперед в руки крупних (вищих) менеджерів, які внаслідок наявної у них значної економічної влади перетворюються в складову частину монополістичної буржуазії.<br>'''По-четверте''', непослідовною була ідея Енгельса про необхідність повної ліквідації приватної власності при переході де вищого суспільного ладу. Непослідовність виражалась передусім у тому, що поряд з виділенням приватної капіталістичної власності і приватної власності основаної на власній праці, він, з одного боку, говорив про необхідність ліквідації цих двох типів власності, а з іншого – лише про знищення приватної капіталістичної власності.<br>'''По-п’яте''', помилковою була його теза про несумісність соціалізму з товарним виробництвом, товарним обміном, про недоцільність користуватись послугами вартості».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Мочерний С. В.''' Історія економічних вчень : (Сучасна економічна думка) : навч. посіб. / С. В. Мочерний, М. В. Довбенко. – Вид. 2-ге, допов. – Львів : Новий Світ-2000, 2008. – С.56, 58, 60–61. – (Вища освіта в Україні).</small>
 
<h3><center>Степан Васильович Мочерний (1943–2005) – український економіст,<br>доктор економічних наук, професор<br>Михайло Володимирович Довбенко (нар. 1954 р.) – український економіст та політик,<br>доктор економічних наук, професор</center></h3>«Енгельс вперше у світовій економічній літературі підійшов до комплексного визначення вартості…<br>Великою заслугою Енгельса є визначення основної суперечності капіталізму та форм її вияву…<br>У пізніх роботах Енгельса його заслугою є насамперед з’ясування заробітної плати, її величини в історичному контексті…<br>Водночас в працях Енгельса є ряд положень, які не витримали перевірки часом.<br>'''По-перше''', необґрунтованою була його думка про те, що в процесі розвитку промисловості знищуються всі класи буржуазного суспільства, крім пролетаріату. Як показав досвід багатьох розвинутих країн світу, в процесі розвитку капіталізму, в т.ч. в промисловості, не ліквідовується і клас дрібних товаровиробників, про що вже зазначалось.<br>'''По-друге''', економічно несправданим буде положення Енгельса про необхідність централізації всіх знарядь виробництва у руках держави після завоювання політичної влади пролетаріатом. Такий шлях означав процес тотального одержавлення економіки.<br>'''По-третє''', надмірно категоричною була його думка про перехід соціальних функцій капіталістів на крупних підприємствах в руки службовців, які отримують лише заробітну плату. Як показав досвід США та деяких інших розвинутих країн, така функція переходить насамперед в руки крупних (вищих) менеджерів, які внаслідок наявної у них значної економічної влади перетворюються в складову частину монополістичної буржуазії.<br>'''По-четверте''', непослідовною була ідея Енгельса про необхідність повної ліквідації приватної власності при переході де вищого суспільного ладу. Непослідовність виражалась передусім у тому, що поряд з виділенням приватної капіталістичної власності і приватної власності основаної на власній праці, він, з одного боку, говорив про необхідність ліквідації цих двох типів власності, а з іншого – лише про знищення приватної капіталістичної власності.<br>'''По-п’яте''', помилковою була його теза про несумісність соціалізму з товарним виробництвом, товарним обміном, про недоцільність користуватись послугами вартості».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Мочерний С. В.''' Історія економічних вчень : (Сучасна економічна думка) : навч. посіб. / С. В. Мочерний, М. В. Довбенко. – Вид. 2-ге, допов. – Львів : Новий Світ-2000, 2008. – С.56, 58, 60–61. – (Вища освіта в Україні).</small>

Версія за 13:06, 25 жовтня 2022

Engels.jpg

Енгельс Фрідріх

Engels Friedrich
28 листопада 1820 – 5 серпня 1895 –
німецький мислитель і суспільний діяч, один із засновників марксизму.







Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Фрідріха Енгельса


Твори


Література


Фотогалерея