Відмінності між версіями «Тюрго Анн Роберт Жак»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 62: Рядок 62:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про А. Р. Ж. Тюрго"><div align="justify"><h3><center>Карл Маркс (1818–1883) – німецький економіст, філософ, соціолог</center></h3>«Оскільки землеробська праця розглядається як єдино продуктивна праця, то та форма додаткової вартості, якою землеробська праця відрізняється від промислової праці, – ''земельна рента'', – розглядається як єдина форма додаткової вартості.<br>Тим-то у фізіократів і не існує прибутку на капітал, ''прибутку'' у власному розумінні слова, у відношенні до якого сама земельна рента є лише одним з його відгалужень. Прибуток уявляється фізіократам тільки як своєрідна вища заробітна плата, яка виплачується земельними власниками і споживається капіталістами як доход (отже, він входить у витрати виробництва цілком так само, як мінімум заробітної плати, одержуваний звичайними робітниками) і яка збільшує вартість сировини тому, що вона входить у витрати споживання капіталіста, промисловця, у витрати, які припадають на час вироблення ним продукту, на час перетворення ним сировини в новий продукт.<br>Тому деякі фізіократи, як, наприклад, Мірабо старший, оголошують додаткову вартість у формі ''грошового процента'' – друге відгалуження прибутку – лихварством, противним природі. Тюрго, навпаки, виводить правомірність грошового процента з того, що грошовий капіталіст міг би купити землю, тобто земельну ренту, і, таким чином, його грошовий капітал повинен давати йому стільки ж додаткової вартості, скільки він одержував би, коли б обернув його в земельне володіння. Отже, за цим поглядом, також і грошовий процент не є новостворена вартість, не є додаткова вартість; тут тільки пояснюється, чому частина одержаної земельними власниками додаткової вартості надходить до грошового капіталіста у формі процента, подібно до того, як іншими причинами пояснюється, чому до промислового капіталіста частина цієї додаткової вартості надходить у формі прибутку. Оскільки ''землеробська праця'', на думку фізіократів, є єдино продуктивна праця, єдина праця, що створює додаткову вартість, то та ''форма додаткової вартості'', якою землеробська праця відрізняється від усіх інших галузей праці, ''земельна рента'', є для них ''загальною формою додаткової вартості''».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Маркс К.''' Теорії додаткової вартості (IV том «Капіталу») / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 26, ч. 1. – С. 17.</small>
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про А. Р. Ж. Тюрго">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Карл Маркс (1818–1883) – німецький економіст, філософ, соціолог</center></h3>«Оскільки землеробська праця розглядається як єдино продуктивна праця, то та форма додаткової вартості, якою землеробська праця відрізняється від промислової праці, – ''земельна рента'', – розглядається як єдина форма додаткової вартості.<br>Тим-то у фізіократів і не існує прибутку на капітал, ''прибутку'' у власному розумінні слова, у відношенні до якого сама земельна рента є лише одним з його відгалужень. Прибуток уявляється фізіократам тільки як своєрідна вища заробітна плата, яка виплачується земельними власниками і споживається капіталістами як доход (отже, він входить у витрати виробництва цілком так само, як мінімум заробітної плати, одержуваний звичайними робітниками) і яка збільшує вартість сировини тому, що вона входить у витрати споживання капіталіста, промисловця, у витрати, які припадають на час вироблення ним продукту, на час перетворення ним сировини в новий продукт.<br>Тому деякі фізіократи, як, наприклад, Мірабо старший, оголошують додаткову вартість у формі ''грошового процента'' – друге відгалуження прибутку – лихварством, противним природі. Тюрго, навпаки, виводить правомірність грошового процента з того, що грошовий капіталіст міг би купити землю, тобто земельну ренту, і, таким чином, його грошовий капітал повинен давати йому стільки ж додаткової вартості, скільки він одержував би, коли б обернув його в земельне володіння. Отже, за цим поглядом, також і грошовий процент не є новостворена вартість, не є додаткова вартість; тут тільки пояснюється, чому частина одержаної земельними власниками додаткової вартості надходить до грошового капіталіста у формі процента, подібно до того, як іншими причинами пояснюється, чому до промислового капіталіста частина цієї додаткової вартості надходить у формі прибутку. Оскільки ''землеробська праця'', на думку фізіократів, є єдино продуктивна праця, єдина праця, що створює додаткову вартість, то та ''форма додаткової вартості'', якою землеробська праця відрізняється від усіх інших галузей праці, ''земельна рента'', є для них ''загальною формою додаткової вартості''».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Маркс К.''' Теорії додаткової вартості (IV том «Капіталу») / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 26, ч. 1. – С. 17.</small>
  
 
«У ''Тюрго'' фізіократична система набрала найбільш розвинутого вигляду. Місцями у нього «чистий дар природи» представлений навіть як ''додаткова праця'', а з другого боку, існуюча для робітника необхідність віддавати те, що перевищує потрібну для життя заробітну плату, пояснюється відокремленням робітника від умов праці, які протистоять йому як власність класу, що обернув їх у предмет купівлі-продажу».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Маркс К.''' Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 26, ч. 1. – С. 24.</small>
 
«У ''Тюрго'' фізіократична система набрала найбільш розвинутого вигляду. Місцями у нього «чистий дар природи» представлений навіть як ''додаткова праця'', а з другого боку, існуюча для робітника необхідність віддавати те, що перевищує потрібну для життя заробітну плату, пояснюється відокремленням робітника від умов праці, які протистоять йому як власність класу, що обернув їх у предмет купівлі-продажу».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Маркс К.''' Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 26, ч. 1. – С. 24.</small>
Рядок 176: Рядок 176:
  
 
</spoiler>
 
</spoiler>
<br>
+
<br><gallery></gallery>
 
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=4>
 
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=4>
 
Файл:Turgot1.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://en.wikipedia.org/wiki/Anne_Robert_Jacques_Turgot'''. – Дата звернення: 25.04.2018.</small>
 
Файл:Turgot1.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://en.wikipedia.org/wiki/Anne_Robert_Jacques_Turgot'''. – Дата звернення: 25.04.2018.</small>

Версія за 09:28, 8 листопада 2019

Turgo.jpg

Тюрго Анн Робер Жак, барон де Ольн

Turgot Anne Robert Jacques, baron de l’Aulne
10 травня 1727 – 20 березня 1781 –
французький економіст XVIII ст., державний діяч,
представник фізіократизму, філософ-просвітник.







Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про А. Р. Ж. Тюрго


Твори


Література


Фотогалерея