Відмінності між версіями «Скаруффі Гаспаро»
Матеріал з Історія економічної теорії
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
</center></h3> | </center></h3> | ||
| − | <br /><br /><br /><br /> | + | <br /><br /><br /><br /><br /><br /> |
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Гаспаро Скаруффі, банкір з міста Реджіо (область Емілія, Італія), опублікував у 1582 р. працю з теорії грошей «Роздуми про монету і справжню пропорційність між золотом і сріблом» («L'Alitinonfo per fare ragione, et concordanza d'oro, e d'argento, che sevir in universale»), в якій знайшов яскраве відображення монетарний напрямок італійського меркантилізму. Спочатку це був лист, який Скаруффі написав у 1579 р. і адресував графу Тассоні. У численній і різноманітній меркантилістській літературі праця Скаруффі вирізняється своєю яскравою самобутністю. У ній автор, починаючи з функцій грошей, переходить надалі до проблем карбування монет, які трактує у виразно металістському стилі: гроші, на його думку, – це лише відкарбований шматок металу. Як і інших меркантилістів, його цікавили, насамперед, практичні питання грошового обігу. Створення надійної валюти мало особливе значення для італійських лихварів. Значною перешкодою для проведення грошових операцій була також велика кількість в обігу монет різного карбування і походження. Скаруффі був упевнений, що європейські держави можуть визначити загальний тип монети єдиної форми, складу і назви з визначенням її вартості, лігатури металу, кількості одиниць, що можуть скласти фунт. З метою втілення в життя цієї реформи він пропонував скликати конференцію європейських держав, присвячену питанням запровадження загальноєвропейської грошової системи. Проектом Скаруффі передбачалося введення міжнародного біметалізму (співвідношення між золотом і сріблом пропонувалося як 1:12). Масштаб випуску дрібної монети пропонувалося зробити фіксованим. Скаруффі вважав, що карбування має лише декларативне значення, і висловив думку про доцільність використання особливого клейма, затвердженого договором європейських держав, для захисту золотих і срібних виробів від підробки. «Вряд ли, – говорит он, – кто-либо не согласится с этим новым порядком, так как беспорядочность денежной оценки увеличивается беспрестанно, и в то же время каждый желает обладать таким количеством чистого металла, которое вполне оплачивало бы то, что следует ему получить» (Цит. за: Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 60). | <spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Гаспаро Скаруффі, банкір з міста Реджіо (область Емілія, Італія), опублікував у 1582 р. працю з теорії грошей «Роздуми про монету і справжню пропорційність між золотом і сріблом» («L'Alitinonfo per fare ragione, et concordanza d'oro, e d'argento, che sevir in universale»), в якій знайшов яскраве відображення монетарний напрямок італійського меркантилізму. Спочатку це був лист, який Скаруффі написав у 1579 р. і адресував графу Тассоні. У численній і різноманітній меркантилістській літературі праця Скаруффі вирізняється своєю яскравою самобутністю. У ній автор, починаючи з функцій грошей, переходить надалі до проблем карбування монет, які трактує у виразно металістському стилі: гроші, на його думку, – це лише відкарбований шматок металу. Як і інших меркантилістів, його цікавили, насамперед, практичні питання грошового обігу. Створення надійної валюти мало особливе значення для італійських лихварів. Значною перешкодою для проведення грошових операцій була також велика кількість в обігу монет різного карбування і походження. Скаруффі був упевнений, що європейські держави можуть визначити загальний тип монети єдиної форми, складу і назви з визначенням її вартості, лігатури металу, кількості одиниць, що можуть скласти фунт. З метою втілення в життя цієї реформи він пропонував скликати конференцію європейських держав, присвячену питанням запровадження загальноєвропейської грошової системи. Проектом Скаруффі передбачалося введення міжнародного біметалізму (співвідношення між золотом і сріблом пропонувалося як 1:12). Масштаб випуску дрібної монети пропонувалося зробити фіксованим. Скаруффі вважав, що карбування має лише декларативне значення, і висловив думку про доцільність використання особливого клейма, затвердженого договором європейських держав, для захисту золотих і срібних виробів від підробки. «Вряд ли, – говорит он, – кто-либо не согласится с этим новым порядком, так как беспорядочность денежной оценки увеличивается беспрестанно, и в то же время каждый желает обладать таким количеством чистого металла, которое вполне оплачивало бы то, что следует ему получить» (Цит. за: Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 60). | ||
</p> | </p> | ||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
</spoiler> | </spoiler> | ||
<br> | <br> | ||
| − | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Гаспаро Скаруффі"><div align="justify"><h3><center>Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст</center></h3>«He касаясь отвлеченных начал монеты, он заботился только о ее правильности; но из самых мер, которые он предлагает, видно, что он понимал главные условия, дающие годность деньгам. Условия эти суть: 1) кредит (доверие) в обширном смысле этого слова и 2) экономическая простота. Без них она не может служить единицей мены, конкретным выражением мерила ценности вещей, что составляет ее призвание и определение. Но доверие в деле монеты основано на известном внешнем ручательстве в ценности вещи, принимаемой за единицу, а экономическая простота зависит от известных технических условий ее производства. Скаруфи для утверждения первого предлагал заменить бесконечное разнообразие существующих ныне монет – одною общею; но чувствуя трудность введения такой монеты, определения ее и наконец – ее чеканки, он предлагает созвать для этого общий европейский сейм».<br> | + | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Гаспаро Скаруффі">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст</center></h3>«He касаясь отвлеченных начал монеты, он заботился только о ее правильности; но из самых мер, которые он предлагает, видно, что он понимал главные условия, дающие годность деньгам. Условия эти суть: 1) кредит (доверие) в обширном смысле этого слова и 2) экономическая простота. Без них она не может служить единицей мены, конкретным выражением мерила ценности вещей, что составляет ее призвание и определение. Но доверие в деле монеты основано на известном внешнем ручательстве в ценности вещи, принимаемой за единицу, а экономическая простота зависит от известных технических условий ее производства. Скаруфи для утверждения первого предлагал заменить бесконечное разнообразие существующих ныне монет – одною общею; но чувствуя трудность введения такой монеты, определения ее и наконец – ее чеканки, он предлагает созвать для этого общий европейский сейм».<br> |
<small>''' Вернадский И.''' Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 393–394.</small> | <small>''' Вернадский И.''' Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 393–394.</small> | ||
| Рядок 54: | Рядок 54: | ||
</spoiler> | </spoiler> | ||
| − | <br> | + | <gallery></gallery><br> |
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=2> | <spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=2> | ||
Файл:Scaruffi.JPG|<small>'''Режим доступу''': '''http://www.christies.com/LotFinder/lot_details.aspx?intObjectID=1624393'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small> | Файл:Scaruffi.JPG|<small>'''Режим доступу''': '''http://www.christies.com/LotFinder/lot_details.aspx?intObjectID=1624393'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small> | ||
| − | Файл:Scaruffi2.JPG|<small>'''Режим доступу''': '''http://scaruffi.blogspot.com/2006/05/gasparo-scaruffi.html'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small> | + | Файл:Scaruffi2.JPG|<small>'''Режим доступу''': '''http://scaruffi.blogspot.com/2006/05/gasparo-scaruffi.html'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small></gallery> |
</spoiler> | </spoiler> | ||
Версія за 11:50, 10 вересня 2019
Скаруффі (Ск'яруффі) Гаспаро
Sсaruffi Gasparo
(1519 – 1584) –
італійський економіст, банкір,
представник раннього меркантилізму (XVI ст.).
Sсaruffi Gasparo
(1519 – 1584) –
італійський економіст, банкір,
представник раннього меркантилізму (XVI ст.).
Відомі вчені та авторитетні джерела про Гаспаро Скаруффі
