Ксенофонт

Ксенофонт

(близько 430 – після 354 рр. до н. е.) –
давньогрецький філософ, письменник, полководець.

Життя та діяльність

Ксенофонт народився в Афінах близько 430 р. до н. е. За соціальним походженням належав до багатої афінської рабовласницької аристократії. Отримав характерне аристократичне виховання та найкращу на той час освіту. Навчався у Сократа. У молоді роки служив у афінській кінноті, що було обов’язком і привілеєм аристократів. Ксенофонт був противником рабовласницької демократії та прихильником спартанських порядків. Він прожив довге життя, приймаючи активну участь у бурхливих політичних подіях.

Незадоволений політичним життям Афін, Ксенофонт прийняв участь у поході претендента на перський престол Кіра Молодшого проти Артаксеркса (брата Кіра). За свідченням джерел, прийняти участь у поході Кіра Ксенофонту запропонував його друг Проксен. Ксенофонт спитав поради у Сократа, але той порекомендував йому звернутися до Дельфійського оракула. Бажану відповідь Ксенофонт так і не отримав, оскільки невірно сформулював питання: він спитав у оракула не про те, що краще – їхати або залишитися, а про те, як краще здійснити цю подорож. Тоді Сократ сказав Ксенофонту, що оскільки він так сформулював питання, то повинен виконати все, що звелів бог. Тоді принесли жертви богам, Ксенофонт відправився у Сарди і записався у військо Кіра (Див.: Ксенофонт. Анабасис. Греческая история / Ксенофонт. – Москва : АСТ : Ладомир, 2003. – С. 61). Після поразки і загибелі Кіра при Кунаксі (401 р. до н. е.) Ксенофонта обирають одним із стратегів грецьких найманців і він відзначається як талановитий організатор і полководець. Разом із спартанським стратегом очолив відступ грецьких найманців Кіра, які, подолавши багато перешкод та небезпечних ситуацій, досягли Фракії. Після завершення походу Ксенофонт разом із грецькими найманцями, яким пощастило залишитися живими після невдалої військової кампанії, найнявся на службу до фракійського царя Севфа (400–399 рр. до н. е.).

У 396 р. до н. е. до Малої Азії прибув спартанський цар Агесілай. Ксенофонт став його соратником. Вірогідно, він певний час продовжував командувати найманцями, а згодом став довіреним радником Агесілая. У 394 р. до н. е. супроводжував спартанського царя у військовій кампанії проти союзних Афінам Фів і прийняв участь у битві при Коронеї. За це Ксенофонта афінські народні збори засудили до вигнання. До кінця Корінфської війни (387–386 рр.) Ксенофонт залишався на військовій службі у спартанців. Згодом оселився в отриманому у подарунок від спартанців маєтку в Скиллунті (Скіллі), невеликому містечку у Західному Пелопоннесі. Тут він провів більшу частину свого життя з дружиною та двома синами, присвячуючи свій час землеробству, полюванню та літературній праці. У 370 р. до н. е., після того як Скіллунт було зайнято елійцями, Ксенофонт переселився до Коринфу.

У зв’язку зі зближенням Спарти і Афін, за клопотанням Евбула, з Ксенофонта були зняті обвинувачення і йому дозволили повернутися до Афін. Проте він сам не скористався наданою можливістю, а відправив до Афін двох своїх синів, які приймали участь у бойових діях з боку Афін. Помер Ксенофонт у Коринфі близько 354 р. до н. е.

Ксенофонт написав близько 40 творів, з яких до нашого часу дійшло 37. Тематика творів різнобічна. Тривалий час Ксенофонт навчався у Сократа і вів записи бесід із вчителем. Пізніше ці записи він використав при написанні так званих сократичних творів, де головним діючим персонажем виступає Сократ. Свої економічні погляди він подає у багатьох працях. Основною працею Ксенофонта, присвяченою економічним питанням, є «Домострой». Свої економічні погляди у «Домострої», який являє собою посібник з організації рабовласницького господарства, Ксенофонт викладає у формі бесіди Сократа та Крітобула.

У світовій історико-економічній літературі протягом багатьох років існують суттєві відмінності в оцінці внеску Ксенофонта у розвиток економічної думки античності. Як зазначає Ф. Я. Полянський – автор широко відомого курсу лекцій «Экономическая мысль Древней Греции», «пренебрежительное отношение … экономистов к работам Ксенофонта является результатом того, что, нарушая принципы историзма, они ищут у Ксенофонта экономическую систему новейшего образца, измеряют его взгляды на аршин Рикардо или Бем-Баверка. Не находя у Ксенофонта разработанной теории стоимости, денег, прибыли и т. д., они торопятся сделать вывод о примитивности его экономических взглядов. Не разобравшись в последних, они объявляют их противоречивыми». Далі Ф. Я. Полянський підкреслює: «Между тем Ксенофонта занимали совсем другие проблемы: о судьбах рабовладельческого строя и путях преодоления его противоречий, о дальнейшем направлении экономического развития греческого полиса, о стабилизации экономики последнего. В разрешении этих вопросов он обнаруживает обширные познания, острую наблюдательность, теоретическую зрелость, политическую страсть. Он ясно понимает проблему и стремится последовательно ее разрешить, проявляя определенную цельность взглядов …

Конечно, Ксенофонт во многом уступал Платону и Аристотелю. Последние превзошли его изысканностью стиля, полетом фантазии, широтой экономических проектов, глубиной теоретического анализа, постановкой многих вопросов. Но на этом основании нельзя делать выводы, будто Ксенофонт был никчемной фигурой в истории экономической мысли Древней Греции. На самом деле он занимает важное место в ее анналах» (Полянский Ф. Я. Экономическая мысль Древней Греции : курс лекций / Ф. Я. Полянский ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Экон. фак. – Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1974. – С. 143–144).

У своїх поглядах Ксенофонт був прибічником спартанських порядків, які протиставляв полісній демократії Афін. Його політичні вподобання вплинули на його економічні погляди. Він віддавав перевагу колективним формам рабовласництва та споживання як таким, що нейтралізують протиріччя всередині панівного класу та рабовласницького устрою в цілому. Ксенофонт сформулював програму виходу з кризи полісного устрою та ліквідації протиріч приватного рабовласництва.

Ксенофонт ні в якому разі не ставив під сумнів правомірність існування рабства. Більш того, він давав конкретні поради щодо організації виробництва та найбільш ефективних способів експлуатації рабів. Він вважав, що примусити рабів підкорюватися можливо лише двома способами – покаранням та гарним ставленням. Ксенофонт захищав натуральне господарство, вважаючи його більш стабільним та надійним, а тому надавав перевагу сільському господарству.

«В «Домострое» Ксенофонт восхвалял сельское хозяйство, как дающее плоды, пригодные даже для жертвоприношений, тренирующее физически крестьян, делающее их отличными воинами, толкающее людей на путь взаимопомощи, обеспечивающее их всем необходимым. Земля учит и справедливости, ибо дает больше тому, кто усерднее трудился. Летом и зимой жить предпочтительнее в деревне, и сам персидский царь работал в своих садах. По мнению Ксенофонта, «земледелие – мать и кормилица всех профессий». Он рекомендовал обучаться земледелию, садоводству, виноградарству, но презрительно относился к труду ремесленников, обрекаемых на сидячий образ жизни. В этих рассуждениях, – зазначається у «Всемирной истории экономической мысли», – очевидно, отражалось влияние кризиса полисной экономики Греции, противоречий ее системы рабовладения, основанной на ремесле. Ксенофонт искал более прочную базу для экономики, выражал ненависть к городскому демосу, ориентировался на использование крестьянства для стабилизации рабовладельческого режима» (Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1987. – Т. 1. – С. 120).

У «Домострої» Ксенофонт зводить раціональну економіку до домоведення і надає багато порад щодо ведення господарства. Домострой Ксенофонт визначав як науку про збагачення господарства. Господарство він ототожнював з майном (володінням), а останнє – з усім, що корисно для життя. Багатство у Ксенофонта отримало виключно споживче трактування. «Оно рассматривалось им, как фонд личного потребления и средство приобретения политических друзей. Для экономических условий античной Греции IV в. до н. э., – звертає увагу Ф. Я. Полянський, – такое понимание богатства было вполне естественно, поскольку для капиталистической эволюции экономической жизни отсутствовали необходимые условия. Вместе с тем оно отражало разочарование рабовладельческой знати в торгово-промышленном направлении экономики греческих полисов» (Полянский Ф. Я. Экономическая мысль Древней Греции. – С. 158–159).

Ксенофонт звертав увагу також на питання товарного виробництва, визнавав користь розподілу праці. Він підкреслював, що розподіл праці є ефективним навіть у кухарський справі і більші можливості у великих містах, ніж у малих. «… уже Ксенофонт знає, що масштаб поділу праці залежить від розмірів ринку», – підкреслює К. Маркс (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 23. – С. 351).

У працях Ксенофонта існують окремі зауваження стосовно вартості, яку він розглядає з позицій споживчого господарства. В історико-економічній літературі деякі автори позиціонували Ксенофонта як такого, хто першим звернув увагу на двояке використання блага – у якості споживчої вартості та мінової вартості (Див.: Реуэль А. Л. История экономических учений : (от древних мыслителей до К. Маркса и Ф. Энгельса) : учеб. пособие по истории экон. учений для вузов / А. Л. Реуэль. – Москва : Высш. шк., 1972. – С. 21). Існувало в історико-економічній науці твердження, згідно з яким саме Ксенофонт визнавався попередником Бем-Баверка. Ксенофонт формулює і своє розуміння грошей. До грошей у цілому він відноситься з упередженням, проте не враховувати їх значення в умовах держави він не міг. Як визначив К. Маркс, посилаючись на працю Ксенофонта «Про податки», він розвиває поняття грошей в їх специфічній визначеності форми як грошей і скарбу (Див.: Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 13. – С. 109).

У працях Ксенофонта знаходяться також елементи аналізу процесів ціноутворення. Коливання цін він ставив у залежність від змін у пропозиції товарів. В цілому ж, на думку автора відомого на початку 70-х рр. XX ст. підручника з історії економічних вчень А. Л. Рєуеля, «высказывания Ксенофонта по ряду экономических проблем свидетельствует о том, что будучи сторонником натурального хозяйства, он все же стремился использовать наличные товарно-денежные отношения в интересах своего класса – рабовладельческой аристократии. На трактовку Ксенофонтом вопросов экономики наложил свой отпечаток присущий ему “буржуазный инстинкт”» (Реуэль А. Л. История экономических учений. – С. 22). «В целом экономические взгляды Ксенофонта представляли собой известное единство. В его сочинениях одни положения дополняли другие и неизменно давали решение экономических вопросов с реакционных позиций рабовладельческой аристократии», – наголошує Ф. Я. Полянський (Полянский Ф. Я. Экономическая мысль Древней Греции. – С. 163).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Ксенофонта

Карл Маркс (1818–1883) – німецький економіст, філософ, соціолог

«Точка зору споживної вартості панує як у Платона, що вбачає в поділі праці основу розпаду суспільства на стани, так і у Ксенофонта⁸¹), що з характерним для нього буржуазним інстинктом ближче підходить до принципу поділу праці всередині майстерні».

«⁸¹)Ксенофонт розповідає, що одержання страв із столу персидського царя приємне не тільки тому, що це велика честь, але й тому, що страви ці смачніші за інші. «І це не дивно, бо, подібно до того як усі інші майстерства особливо удосконалені у великих містах, так само і царські страви незрівнянні щодо своєї якості. У дрібних містах одна й та сама людина робить ложа, двері, плуги, столи; іноді вона, крім того, споруджує будинки, і дуже рада, коли має достатню кількість замовлень, необхідних для підтримання свого життя. Абсолютно неможливо, щоб людина, яка займається такими різноманітними справами, все робила добре. Але у великих містах, де кожний робітник знаходить багато покупців, йому досить знати одно ремесло, щоб прохарчуватися. Часто навіть немає потреби знати ремесло в цілому; буває так, що один робить тільки чоловічі черевики, інший – тільки жіночі. В окремих випадках один тільки шиє черевики, інший тільки кроїть для них шкіру, або один тільки кроїть одяг, інший тільки з'єднує докупи куски матерії. Неминуче, що той, хто виконує найпростішу роботу виконує її найкраще. Те саме стосується і до кухарської справи» (Xenophon. «Cyropaedie», 1. VIII, сар. 2). Увагу тут звернено виключно на якість споживної вартості, хоч уже Ксенофонт знає, що масштаб поділу праці залежить від розмірів ринку».
     Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 23. – С. 350–351.

Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст

«Имена трех знаменитостей древней учености мы встречаем в истории Политической Экономии: Ксенофонта (Όικουόμικα), Платона (περί πολιτεία) и Аристотеля (πολιτεία). Каждый из них имеет иное научное значение: Ксенофонт рисует нам картину древнего экономического общества; Платон возвышает его до идеала; Аристотель извлекает из него теоретические положения. Все вместе они составляют поэтому как бы естественное дополнение друг к другу и взаимно объясняют одно другое. Одна общая основа, – древнее экономическое устройство – видна в их экономических сочинениях, различающихся между собою по цели и форме, но гармонирующих по духу. Главные черты сходства их суть следующие:

Интерес государства является у них преобладающим над частным интересом лица, которое и существует, по их понятиям, как бы для государства: его развитие и даже само его существование важно только по пользе, которое оно приносит последнему».
     Вернадский И. Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 371–372.

«… Ксенофонт не принимает за благо вещь, если она перестала быть полезною, и не считает благом – вещь в руках того человека, который не умеет ею пользоваться. Деньги бесполезны, если не умеют ими пользоваться. "Друзья – блага" и пр. Одним словом, он принимает главным признаком блага, как существенной части богатства, только то, что полезно, только на то время, когда оно полезно, и притом эту полезность всегда принимает не общую, а именно для частного лица, владеющего вещью».
     Вернадский И. Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 513.

«…Зародыши экономической науки можно встретить и в его Киропедии, где мы видим в кн. VIII, гл. 2 указание на выгоды разделения труда».
     Вернадский И. Очерк истории политической экономии. – C. 515.

«В довершение изложения экономических понятий Ксенофонта, мы приведем одно характеристическое место из его сочинений о деньгах. Мнение его о них разделялось всеми его современниками (о средствах умножить доходы Аттики, гл. 9). "Серебро не похоже на другие произведения земли", говорит он: "когда железо или медь сделаются обыкновенными так, чтоб вещи, из них сделанные, продавались дешево, – работники будут совершенно разорены. То же самое я говорю про земледельцев, в те года, когда хлеб, вино и плоды будут в большом изобилии. Что касается серебра, то напротив: чем больше находят рудников и чем больше их разрабатывают, тем больше стараются приобрести их... В случае войны, деньги нужны на прокорм войска и плату союзникам. Мне возразят, что золото по крайней мере так же полезно, как и серебро: не стану утверждать противного, но замечу только, что золото, став более обыкновенным, нежели серебро, поднимет его в цене и упадет само"».
     Вернадский И. Очерк истории политической экономии. – C. 515–516.

Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ,
історик економічної думки

«Наука, или, вернее, искусство экономии, со слов Ксенофонта, приписываемых им Сократу, состоит в искусстве управлять или своим домом, или домом другого, или каким-нибудь имуществом – вообще в искусстве управлять полезными материальными благами... Искусство это возникает при общении с практическими, сведущими людьми, занимающимися каким-нибудь трудом, ведущими предприятия не без выгоды, умеющими извлекать доходы благодаря практической сообразительности и последовательности …»
     Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – C. 8.

«…Ксенофонт, как видим, всюду смешивает утилитарные соображения с моральными; то же он делает и в остальных частях своего трактата «Об экономии», где он дает советы не только как обогатиться, занимаясь земледелием, но и каким образом можно вести добродетельную и благочестивую жизнь, предаваясь искусству земледелия».
     Эспинас А. История экономических учений. – C. 9.

Владислав Петрович Бузескул (1858–1931) – український історик античності, доктор історичних наук, академік АН СРСР (1922), академік ВУАН (1925)

Бузескул В. П. Введение в историю Греции : Обзор источников и очерк разраб. греч. истории в 19 в. и начале 20 в. / В. Бузескул. – 3-е изд., перераб. – Петроград : тип. М. М. Стасюлевича, 1915. – С. 125–126.

Давид Іохелевич Розенберг (1879–1950) – російський економіст,
історик економічної думки

«…Воззрения Ксенофонта страдают неопределенностью и часто даже противоречивы. В основном он выступает как представитель натурального хозяйства и относится враждебно к торговле и деньгам. Но наряду с этим он и поборник спекуляции и защитник обогащения… Ксенофонт как будто в одно и то же время и противник и сторонник денежного хозяйства. Вообще он сторонник денежного хозяйства в той мере, в какой оно выгодно для аристократии и землевладения…

…Ксенофонт подходит к разделению труда не с точки зрения меновой стоимости, а с точки зрения потребительной стоимости, подчеркивая, что разделение труда увеличивает полезность вещей. Но Ксенофонт не оставляет в стороне и роль обмена. Отмечая, что разделение труда особенно развито в больших городах и слабо развито в деревне, Ксенофонт объясняет это тем, что в малонаселенных местах на продукты специализированного труда нет спроса. В таких местах приходится заниматься несколькими ремеслами, а в городе нужна специализация.

Здесь уже дана в зародыше идея, которую впоследствии развил Смит, о зависимости разделения труда от размеров рынка: чем шире рынок, тем более широкие размеры принимает разделение труда».
     Розенберг Д. И. История политической экономии : учеб. пособие для экон. вузов / Д. И. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1940. – Т. 1. – C. 14–15.

Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст,
доктор економічних наук, професор

«…В сочинениях Ксенофонта, Платона и особенно Аристотеля были сделаны первые попытки теоретически осмыслить экономическое устройство греческого общества».
     Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 18.

«Слово «экономия» (ойкономиа, от слов «ойкос» – дом, хозяйство и «номос» – правило, закон) является заглавием особого сочинения Ксенофонта, где в форме диалога рассматриваются разумные правила ведения домашнего хозяйства и земледелия. Такой смысл (наука о домашнем хозяйстве, домоводство) это слово сохраняло в течение веков. Правда, оно не обладало у греков таким ограниченным содержанием, как наше домоводство. Ведь дом богатого грека являлся целым рабовладельческим хозяйством, это был своего рода микрокосм античного мира».
     Аникин А. В. Юность науки. – С. 19.

Анатолій Іванович Кредісов (нар. 1940 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор

«Ксенофонт був прихильником раціонального ведення господарства. Звідси його інтерес до «домоведення» як науки, суть якої – допомагати людині збагачувати господарство, тобто збільшувати належне їй майно. На думку Ксенофонта, єдиний шлях до збагачення – це «жити так, щоб залишався надлишок». Інакше кажучи – забезпечувати прибутковість господарства, навіть натурального.

Відзначаючи особливу важливість землеробства для країни, Ксенофонт розглядав його як джерело благоденства народу. І хоча ремесло, на противагу землеробству, він вважав таким, що заслуговує скоріше осуду, ніж схвалення, в обох галузях господарської діяльності вільні громадяни повинні виконувати функції нагляду й управління, тоді як проста фізична праця – доля рабів.

Праці рабів, її організації Ксенофонт приділив увагу тому, що саме вона відкривала шлях до збагачення. Як же домогтися, щоб раб працював ефективно, корився своєму хазяїну?

Ксенофонт вважав, що це досягається двома способами – покаранням або гарним ставленням до раба. Особливу увагу звертає Ксенофонт на заінтересованість рабів у результатах своєї праці. Ця заінтересованість, на його думку, забезпечується як матеріальними стимулами, так і моральним впливом на рабів.

Викликають інтерес висловлювання Ксенофонта про поділ праці, з яким він пов’язував і вимоги до управляючого. Той, хто робить одну роботу, виконує її якнайкраще. Тому управляючі, організувавши роботу за таким принципом, насамперед намагаються пробудити в кожного працівника честолюбні бажання, дух взаємного змагання, в результаті якого досягається зростання продуктивності праці, збагачення господарства. Виходячи з розуміння переваг поділу праці у виробничій сфері, Ксенофонт цей принцип переніс на управлінську працю. Так, господарство він поділяє на дві частини: будинкову і дворову. До завдань управління двором входило забезпечення господарства продуктами, які затим зберігалися б у будинку. Обов’язком «менеджера» в будинку був, зокрема, раціональний розподіл отриманих продуктів (прибутку з господарства) на весь рік. Отже, крім ідеї поділу праці управлінської праці, у Ксенофонта ми бачимо розуміння необхідності планування, розподілу прибутків з урахуванням витрат. До цього слід додати, що Ксенофонт закликав стимулювати працю робітників з метою збільшення прибутків господарства, як він писав, «…методом їхньої участі в загальних досягненнях»».
     Кредісов А. І. Історія вчень менеджменту : підручник / А. І. Кредісов. – Київ : Знання України, 2001. – C. 35–36.

Чуєшов Віктор Іванович (нар. 1955 р.) – білоруський вчений, доктор філософських наук, професор

«Хозяйственной жизнью как объектом научного исследования глубоко заинтересовались уже древние греки. Политик и философ Ксенофонт первым из них обнародовал работу с названием «Экономика». В ней ученик Сократа, описывая беседу своего учителя с зажиточным Критобулом, ввел в оборот понятие «экономика» для обозначения философско-научных знаний о ведении домашнего хозяйства.

Интерес Ксенофонта к предмету и задачам экономики имел не только теоретический, но и практический смысл, поскольку в последние годы жизни ему самому пришлось заниматься организацией сельскохозяйственного труда в полученном от спартанцев имении. Если бы не запросы практики, мы, по-видимому, так рано не увидели философских размышлений о природе домоведения.

Человек, занимаясь общественными делами в Древней Греции, жалованье получал очень редко – слишком уж щепетильны были греки в вопросах моральной чистоты слуг общества. Поэтому первоначально экономика ни для Ксенофонта, ни для пропагандистов и критиков его взглядов на ее специфику с какими-либо другими, в принципе, интересовавшими древнего грека как животное политическое (Аристотель) проблемами хозяйствования полиса, социума в целом обычно не соотносилась. Заслуга Ксенофонта в понимании природы предмета экономики состояла в том, что он, несмотря на абстрагирование от его связей с единственно достойными внимания эллина проблемами общества (политии), сумел все же показать, что экономика может быть не только искусством, но и наукой. Ксенофонт был в этом, безусловно, прав, поскольку домоведением, так или иначе, занимались все древние греки, да и не только они.

Ведение домашнего (фактически, семейного) хозяйства, по мнению Ксенофонта, имело два, присущих истинному научному знанию (эпистеме) свойства – всеобщность и необходимость. От этого открытия Ксенофонта, как от отправной точки анализа специфики экономики и оттолкнулся другой выдающийся ученый экономист античности Аристотель».
     Чуешов В. И. О некоторых старых философских уроках исследования предмета экономической науки и их современном смысле / В. И. Чуешов // Проблемы современной экономики. – 2007. – № 4 (24). – С. 36.

Твори

• Анабасис. Греческая история / Ксенофонт. – Москва : АСТ : Ладомир, 2003. – 641 с. – (Классическая мысль).
  Шифр зберігання книги: 9(3) К86
• Греческая история : пер. с древнегреч. / Ксенофонт. – 3-е изд. – Санкт-Петербург : Алетейя, 2000. – 448 с. – (Античная библиотека. Античная история).
  Шифр зберігання книги: 9(3) К86
• Домострой. Воспитание Кира : [отрывки] / Ксенофонт // Античный способ производства в источниках : литературные, эпиграфические и папирологические свидетельства о социально-экономической истории древней Греции, эллинистического Востока и Рима / под ред. С. А. Жебелева, С. И. Ковалева. – Ленинград : ГАИМК, 1933. – [Разд. К.4] : Социально-экономические взгляды античных писателей. Ксенофонт. – С. 518–522. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 33-2 A72
• Домострой / Ксенофонт // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 80–90.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М64
• О доходах [Электронный ресурс] / Ксенофонт // Хрестоматия по истории Древней Греции / под ред. Д. П. Каллистова. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Мысль, 1964. – С. 343–357. – Режим доступа: http://grachev62.narod.ru/hrest/chapt32.htm. – Название с экрана. – Дата обращения: 11.01.2017.
• Сократические сочинения : Воспоминания о Сократе, Защита Сократа на суде, Пир, Домострой [Электронный ресурс] / Ксенофонт Афинский ; пер., статьи и комментарии С. И. Соболевского. – Электрон. текстовые данные. – [Москва] ; [Ленинград] : Academia, 1935. – XXIV, 417 с. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01005286186#?page=1. – Дата обращения: 11.01.2017.

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1895. – Т. 16а (полутом 32). – С. 907–908. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Ксенофонт,_историк_и_философ. – Дата обращения: 11.01.2017.
  

  Шифр зберігання книги: 03 Э68

• Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1991. – Т. 32. – С. 907–908.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1903]. – Т. 11. – С. 616–617.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат [Электронный ресурс] / под ред. Ю. С. Гамбарова [и др.]. – 7-е изд., перераб. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1914]. – Т. 26. – Стб. 116–117. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01003996802#?page=82. – Дата обращения: 11.01.2017.
• Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1975. – Т. 2. – С. 319.
  Шифр зберігання книги: 03 Э40
• Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – 4-е изд. – Москва : ИНФРА-М, 2011. – С. 327–328.
  Шифр зберігання книги: 33 Р86
• Encyclopedia Britannica [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: https://www.britannica.com/biography/Xenophon. – Title from the screen. – Date of request: 11.01.2017.
• Античные писатели : словарь / ред. М. В. Белкин. – Санкт-Петербург : Лань, 1999. – С. 204–206.
  Шифр зберігання книги: 8И А74
• Базилевич В. Д. Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – Разд. 2.4 : Мир «Ойкономики» Ксенофонта. – С. 89–94.
  Шифр зберігання книги: 33 Б17
• Бартенев С. А. История экономических учений : учебник / С. А. Бартенев ; Всерос. акад. внешней торговли. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Магистр, 2010. – Гл. 1.1 : Экономическая мысль в Древнем Риме и Древней Греции. Ксенофонт о земледелии и домоводстве. – С. 29–30.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Б26
• Булгаков С. Н. Очерки по истории экономических учений / С. Н. Булгаков. – 2-е изд. – Москва, 1918. – Вып. 1, гл. 4.1 : Ксенофонт. – С. 88–89.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Б90
• Вернадский И. Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – С. 501–694. – (Славетні постаті). – С. 512–516: о Ксенофонте.
  Шифр зберігання книги: 33(09) В35
• Войцеховский С. Н. Философский анализ положений наиболее важных наук и искусств в сочинениях Ксенофонта [Электронный ресурс] / С. Н. Войцеховский // Проблемы современной науки и образования. – 2013. – Вып. 2. – С. 106–108. – Электрон. текстовые данные.
• Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1987. – Т. 1, разд. 2, гл. 6.3 : Экономическая мысль периода кризиса полисной системы. Ксенофонт и Платон. – С. 118–122. – Режим доступа: http://www.booksite.ru/fulltext/mys/lye/cjn/omik/index.htm. – Дата обращения: 11.01.2017.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/1
• Гомперц Т. Греческие мыслители : пер. с нем. / Т. Гомперц ; ред. А. В. Цыба. – Санкт-Петербург : Алетейя, 1999. – Т. 2, гл. 6 : Ксенофонт. – С. 108–125. – (Античная библиотека. Исследования).
  Шифр зберігання книги: 1Ф Г64
• Данилов Е. Полисная безопасность в трактате Ксенофонта «О доходах» / Е. Данилов, О. Цимбал // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія : [зб. наук. праць] / [відп. ред. В. Ф. Колесник]. – Київ : ВПЦ "Київ. ун-т", 2012 – Вип. 110. – С. 17–19.
  Шифр зберігання книги: 9(С2) В53
• Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Диоген Лаэртский ; [ред. и авт. вступ. статьи А. Ф. Лосев ; пер. М. Л. Гаспарова]. – Москва : АСТ : Астрель, 2011. – Кн. 2.6 : Ксенофонт. – С. 107–110.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Д46
• Ингрэм Дж. История политической экономии [Электронный ресурс] / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – 322 с. – С. 20–21: о Ксенофонте. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01007875355#?page=1. – Дата обращения: 11.09.2017.
• Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – Розд. 3.3 : Економічні погляди мислителів стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Арістотель). – С. 72–74.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-68
• Историки и история : Жизнь. Судьба. Творчество / сост. Е. Б. Черняк. – Москва : Остожье, 1997. – Кн. 1. – 700 с. – С. 80–103: Ксенофонт.
  Шифр зберігання книги: 9 И90
• История экономической мысли / Моск. науч. ин-т ; ред. В. Я. Железнов, А. А. Мануилов. – Москва, 1916. – Т. 1, вып. 1, гл. 2 : Экономические идеи Ксенофонта. – С. 48–73.
  Шифр зберігання книги: 33(09) И90
• История экономической мысли : курс лекций / [И. Г. Блюмин, Е. Г. Василевский, Б. Б. Кафенгауз и др.] ; под ред. И. Д. Удальцова, Ф. Я. Полянского. – Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1961. – Ч. 1, гл. 2, § 3 : Ксенофонт. – С. 39–43.
  Шифр зберігання книги: 33(09) И90
• Інституційна інвестологія : навч. посіб. / [за заг. ред. С. К. Реверчука]. – Київ : Атіка, 2004. – С. 16–19.
  Шифр зберігання книги: 33(09) І-71
• Кисиль В. Я. Ксенофонт из Эрхии в Аттике / В. Я. Кисиль // Галерея античных философов : в 2 т. / В. Я. Кисиль, В. В. Рибери. – Москва : ФАИР-ПРЕСС, 2002. – Т. 1. – С. 534–540.
  Шифр зберігання книги: 1Ф К44
• Краус Н. М. Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 36.
  Шифр зберігання книги: 33(09) К78
• Кузищин В. И. Две модели античного поместья: первичные опыты экономического моделирования / В. И. Кузищин // Экономическая история : Ежегодник. 1999 / редкол.: В. И. Бовыкин [и др.]. – Москва : РОССПЭН, 1999. – С. 320–325.
  Шифр зберігання книги: 33C1 Э40
• Лурье С. Я. История Греции [Электронный ресурс] : курс лекций / С. Я. Лурье ; под ред. Э. Д. Фролова. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург, 1993. – Гл. 15.4 : Ксенофонт. – С. 631–639.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б298355
• Маршев В. И. История управленческой мысли : учебник / В. И. Маршев. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 153–154. – (Учебники экономического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова).
  Шифр зберігання книги: 301 М30
• Маяцкий М. Сократ-экономист, или К политэкономии дружбы [Электронный ресурс] / Михаил Маяций // Логос. – 2011. – № 4. – С. 120–130. – Сократические работы Ксенофонта. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: http://www.logosjournal.ru/arch/29/83_8.pdf. – Дата обращения: 11.01.2017.
• Орженцкий Р. Учение о ценности у классиков и канонистов [Электронный ресурс] : политико-экономический очерк / Р. Орженцкий. – Электрон. текстовые данные. – Одесса : Тип. штаба округа, 1896. – [2], V, [1], 256 с. – С. 140–147: о Ксенофонте. – Режим доступа: http://books.e-heritage.ru/book/10077902. – Дата обращения: 11.01.2017.
• Панов Е. Г. История налогов : Древний мир / Е. Г. Панов. – Москва : ЛЕНАНД, 2015. – 195 с. – С. 140–142: о Ксенофонте.
  Шифр зберігання книги: 336(09) П16
• Полянский Ф. Я. Экономическая мысль Древней Греции : курс лекций / Ф. Я. Полянский ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Экон. фак. – Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1974. – Лекция 7, § 3 : Ксенофонт как экономист. – С. 142–163.
  Шифр зберігання книги: 33(09) П54
• Реуэль А. Л. История экономических учений : (от древних мыслителей до К. Маркса и Ф. Энгельса) : учеб. пособие по истории экон. учений для вузов / А. Л. Реуэль. – Москва : Высш. шк., 1972. – 422 с. – Из содерж.: Экономические взгляды Ксенофонта. – С. 19–22.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р44
• Розенберг Д. И. История политической экономии : учеб. пособие для экон. вузов / Д. И. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1940. – Т. 1. – 484 с. – С. 14–16: о Ксенофонте.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р64
• Соболевский С. И. Ксенофонт, его жизнь и сочинения [Электронный ресурс] / С. И. Соболевский // Сократические сочинения / Ксенофонт Афинский. – Электрон. текстовые данные. – [Москва] ; [Ленинград] : Academia, 1935. – С. VIII–XXIV.
  Шифр зберігання книги в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 1 Ксе
• Цымбал О. Г. Экономические и социально-политические идеи трактата Ксенофонта "О доходах" [Электронный ресурс] / О. Г. Цымбал // Традиционные общества: неизвестное прошлое. Кн. 1 / отв. ред. П. Б. Уваров. – Электрон. текстовые данные. – Челябинск, 2010. – С. 199–203. – Режим доступа: http://elar.uniyar.ac.ru/jspui/handle/123456789/1830. – Дата обращения: 11.01.2017.
• Шухов Н. С. Ценность и стоимость (опыт системного анализа) / Н. С. Шухов. – Москва : Изд-во стандартов, 1994. – Ч. 1, гл. 4.2 : Основатель экономической науки – Ксенофонт Афинский. – С. 111–116.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ш98
• Экономическая история мира. Европа. Т. 3 / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2005. – Гл. 11.2.2 : Ксенофонт. – С. 293–294.
  Шифр зберігання книги: 33М Э40
• Эспинас А. История политико-экономических доктрин : пер. с фр. / Альфред Эспинас ; предисл. Я. А. Канторовича. – Изд. 3-е [репр.]. – Москва : URSS : ЛЕНАНД, [2015]. – Гл. 1.1 : Сократ и Ксенофонт. – С. 1–6.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Э85

Фотогалерея

<gallery widths=200px heights=220px perrow=4>

Файл:Ksenofont2.jpg|Кисиль В. Я. Галерея античных философов : в 2 т. / В. Я. Кисиль, В. В. Рибери. – Москва : ФАИР-ПРЕСС, 2002. – Т. 1. – 2002. – С. 537. Файл:Ksenofont3.jpg|Кисиль В. Я. Галерея античных философов. – Т. 1. – С. 539. Файл:Ksenofont4.jpg|Кисиль В. Я. Галерея античных философов. – Т. 1. – С. 539. Файл:Ksenofont5.jpg|Кисиль В. Я. Галерея античных философов. – Т. 1. – С. 539. Файл:Ksenofont6.jpg|Кисиль В. Я. Галерея античных философов. – Т. 1. – С. 534. Файл:Ksenofont7.jpg|Кисиль В. Я. Галерея античных философов. – Т. 1. – С. 535. Файл:Ksenofont8.jpg|Кисиль В. Я. Галерея античных философов. – Т. 1. – С. 536. Файл:Ksenofont9.jpg|Кисиль В. Я. Галерея античных философов. – Т. 1. – С. 537.