Відмінності між версіями «Сміт Адам»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
м (Заміна тексту — „<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[НІБ України]</span>''':'' “ на „<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kiev)
Рядок 12: Рядок 12:
 
Адам Сміт народився у невеликому містечку Керколді (Kirkcaldy) шотландського графства Файф (Fife), відділеному від Единбургу затокою Ферт-оф-Форт. Точна дата народження А. Сміта невідома. За одними джерелами, він народився, вірогідно, у квітні 1723 р., у інших вказується тільки дата хрещення – 5 червня 1723 р. (Див.: Аникин А. В. Адам Смит / А. В. Аникин. – Москва : Мол. гвардия, 1968. – С. 252). Основним населенням м. Керколді були рибалки та вуглекопи. Батько Адама Сміта, митний чиновник, помер за декілька місяців до народження сина. Адам був єдиною дитиною у своєї матері, яка більше не виходила заміж і присвятила сину все своє життя. Родина була не багатою, проте і не бідувала. У віці 4-х років з Адамом сталася цікава пригода – його викрали цигани, що проходили через містечко. Завдяки зусиллям дядька Адама Сміта їх швидко наздогнали. Тікаючи, вони залишили хлопчика на узбіччі дороги.
 
Адам Сміт народився у невеликому містечку Керколді (Kirkcaldy) шотландського графства Файф (Fife), відділеному від Единбургу затокою Ферт-оф-Форт. Точна дата народження А. Сміта невідома. За одними джерелами, він народився, вірогідно, у квітні 1723 р., у інших вказується тільки дата хрещення – 5 червня 1723 р. (Див.: Аникин А. В. Адам Смит / А. В. Аникин. – Москва : Мол. гвардия, 1968. – С. 252). Основним населенням м. Керколді були рибалки та вуглекопи. Батько Адама Сміта, митний чиновник, помер за декілька місяців до народження сина. Адам був єдиною дитиною у своєї матері, яка більше не виходила заміж і присвятила сину все своє життя. Родина була не багатою, проте і не бідувала. У віці 4-х років з Адамом сталася цікава пригода – його викрали цигани, що проходили через містечко. Завдяки зусиллям дядька Адама Сміта їх швидко наздогнали. Тікаючи, вони залишили хлопчика на узбіччі дороги.
  
А. Сміт з юних літ виявив себе дуже здібним до навчання і зростав серед книг. Початкову освіту він здобув у школі рідного міста, а у віці 14 років, що було звичним на той час – вступив до Глазгівського університету. Вивчав логіку, моральну філософію, математику, астрономію та інші науки. У 17 років успішно закінчив університет, отримав диплом магістра гуманітарних наук. Після закінчення університету (1740 р.) він отримує стипендію для подальшого навчання в Оксфордському університеті. Стипендія виплачувалася зі спадку одного місцевого мецената. В Оксфорді у Бейлліол-Коледжі (Balliol College) він провів наступні 6 років, проте у майбутньому Сміт згадував цей період свого життя без будь-якого задоволення. Він був розчарований системою навчання в університеті. Оксфорд у той час ще не став тим центром освіти і науки, яким є сьогодні. А. Сміта навіть ледь не виключили з університету, коли в його кімнаті був знайдений екземпляр «Трактату про людську природу» Девіда Юма, читати який вважалося неприпустимим для майбутнього філософа.
+
А. Сміт з юних літ виявив себе дуже здібним до навчання і зростав серед книг. Початкову освіту він здобув у школі рідного міста, а у віці 14 років, що було звичним на той час – вступив до Глазгівського університету. Вивчав логіку, моральну філософію, математику, астрономію та інші науки. У 17 років успішно закінчив університет, отримав диплом магістра гуманітарних наук. Після закінчення університету (1740 р.) він отримує стипендію для подальшого навчання в Оксфордському університеті. Стипендія виплачувалася зі спадку одного місцевого мецената. В Оксфорді у Бейлліол-Коледжі (Balliol College) він провів наступні 6 років, проте у майбутньому Сміт згадував цей період свого життя без будь-якого задоволення. Він був розчарований системою навчання в університеті. Оксфорд у той час ще не став тим центром освіти і науки, яким є сьогодні. А. Сміта навіть ледь не виключили з університету, коли в його кімнаті був знайдений екземпляр «Трактату про людську природу» '''[[Юм Девід|<span style="color:#3366bb"> Девіда Юма</span>]]''', читати який вважалося неприпустимим для майбутнього філософа.
  
 
У 1746 р. він повертається до Керколді, де проводить наступні два роки, займаючись самоосвітою. Після повернення до Шотландії Адам Сміт за запрошенням Генрі Х`юма (пізніше – лорд Кеймс) прочитав декілька курсів публічних лекцій, завдяки успіху яких у 1751 р. А. Сміта було обрано на посаду професора кафедри логіки в університеті Глазго, а невдовзі він отримує більш почесну посаду професора моральної філософії. У той час, на відміну від Оксфорда, Глазго знаходився у центрі шотландського Просвітництва і міг похвалитися багатьма талановитими і відомими мешканцями. У 1758 р. Сміт зайняв в університеті посаду декана. Його любили студенти, а лекції молодого професора користувалися великою популярністю. У 1759 р. А. Сміт видає книгу «Теорія моральних почуттів» («The Theory of Moral Sentiments»), яка поставила його у ряд найвідоміших англійських філософів і сприяла зростанню його популярності серед мешканців Глазго. У вітринах деяких книжкових лавок навіть з’явилися його невеликі скульптурні зображення. Мешканцям міста професор Сміт був відомий також своєю інколи досить дивакуватою поведінкою, спричиненою його надзвичайною неуважністю: він міг, замислившись, почати розмовляти сам із собою, жестикулювати. «За примерами его рассеянности далеко ходить не надо. Как-то раз он вышел в сад в халате и, крепко о чем-то задумавшись, прошагал пятнадцать миль, прежде чем опомнился. Когда Смит вместе с другом, человеком довольно известным, прогуливался по Эдинбургу, караульный отсалютовал им пикой. Подобные почести отдавались философу много раз, но тут он впал в оцепенение. Сделав ответный жест с помощью своей трости, на глазах у изумленного спутника он принялся повторять за часовым тростью все движения его пики. При этом Смит шагал и шагал и очнулся, лишь когда оказался на вершине длинной лестницы с тростью наизготовку. Не подозревая о странности своего поведения, он опустил трость и продолжил беседу с места, на котором был прерван», – пише про прояви надзвичайної неуважності Сміта Роберт Л. Хайлбронер (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – С. 55–56).
 
У 1746 р. він повертається до Керколді, де проводить наступні два роки, займаючись самоосвітою. Після повернення до Шотландії Адам Сміт за запрошенням Генрі Х`юма (пізніше – лорд Кеймс) прочитав декілька курсів публічних лекцій, завдяки успіху яких у 1751 р. А. Сміта було обрано на посаду професора кафедри логіки в університеті Глазго, а невдовзі він отримує більш почесну посаду професора моральної філософії. У той час, на відміну від Оксфорда, Глазго знаходився у центрі шотландського Просвітництва і міг похвалитися багатьма талановитими і відомими мешканцями. У 1758 р. Сміт зайняв в університеті посаду декана. Його любили студенти, а лекції молодого професора користувалися великою популярністю. У 1759 р. А. Сміт видає книгу «Теорія моральних почуттів» («The Theory of Moral Sentiments»), яка поставила його у ряд найвідоміших англійських філософів і сприяла зростанню його популярності серед мешканців Глазго. У вітринах деяких книжкових лавок навіть з’явилися його невеликі скульптурні зображення. Мешканцям міста професор Сміт був відомий також своєю інколи досить дивакуватою поведінкою, спричиненою його надзвичайною неуважністю: він міг, замислившись, почати розмовляти сам із собою, жестикулювати. «За примерами его рассеянности далеко ходить не надо. Как-то раз он вышел в сад в халате и, крепко о чем-то задумавшись, прошагал пятнадцать миль, прежде чем опомнился. Когда Смит вместе с другом, человеком довольно известным, прогуливался по Эдинбургу, караульный отсалютовал им пикой. Подобные почести отдавались философу много раз, но тут он впал в оцепенение. Сделав ответный жест с помощью своей трости, на глазах у изумленного спутника он принялся повторять за часовым тростью все движения его пики. При этом Смит шагал и шагал и очнулся, лишь когда оказался на вершине длинной лестницы с тростью наизготовку. Не подозревая о странности своего поведения, он опустил трость и продолжил беседу с места, на котором был прерван», – пише про прояви надзвичайної неуважності Сміта Роберт Л. Хайлбронер (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – С. 55–56).

Версія за 10:31, 2 березня 2018

Adam Smith.JPG

Сміт Адам

Smith Adam
(1723 – 17 липня 1790) –
шотландський економіст, філософ XVIII ст.,
представник класичної політичної економії.







Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Адама Сміта


Твори


Література


Фотогалерея