Скаруффі Гаспаро

Скаруффі (Ск'яруффі) Гаспаро

Sсaruffi Gasparo
(1519 – 1584) –
італійський економіст, банкір,
представник раннього меркантилізму (XVI ст.).

Життя та діяльність

Гаспаро Скаруффі, банкір з міста Реджіо (область Емілія, Італія), опублікував у 1582 р. працю з теорії грошей «Роздуми про монету і справжню пропорційність між золотом і сріблом» («L'Alitinonfo per fare ragione, et concordanza d'oro, e d'argento, che sevir in universale»), в якій знайшов яскраве відображення монетарний напрямок італійського меркантилізму. Спочатку це був лист, який Скаруффі написав у 1579 р. і адресував графу Тассоні. У численній і різноманітній меркантилістській літературі праця Скаруффі вирізняється своєю яскравою самобутністю. У ній автор, починаючи з функцій грошей, переходить надалі до проблем карбування монет, які трактує у виразно металістському стилі: гроші, на його думку, – це лише відкарбований шматок металу. Як і інших меркантилістів, його цікавили, насамперед, практичні питання грошового обігу. Створення надійної валюти мало особливе значення для італійських лихварів. Значною перешкодою для проведення грошових операцій була також велика кількість в обігу монет різного карбування і походження. Скаруффі був упевнений, що європейські держави можуть визначити загальний тип монети єдиної форми, складу і назви з визначенням її вартості, лігатури металу, кількості одиниць, що можуть скласти фунт. З метою втілення в життя цієї реформи він пропонував скликати конференцію європейських держав, присвячену питанням запровадження загальноєвропейської грошової системи. Проектом Скаруффі передбачалося введення міжнародного біметалізму (співвідношення між золотом і сріблом пропонувалося як 1:12). Масштаб випуску дрібної монети пропонувалося зробити фіксованим. Скаруффі вважав, що карбування має лише декларативне значення, і висловив думку про доцільність використання особливого клейма, затвердженого договором європейських держав, для захисту золотих і срібних виробів від підробки. «Вряд ли, – говорит он, – кто-либо не согласится с этим новым порядком, так как беспорядочность денежной оценки увеличивается беспрестанно, и в то же время каждый желает обладать таким количеством чистого металла, которое вполне оплачивало бы то, что следует ему получить» (Цит. за: Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 60).

Проект Гаспаро Скаруффі був незвичним явищем в історії меркантилізму. В цьому проекті грошовий обіг підпорядковувався владі. То була характерна для тих часів точка зору. Однак, на відміну від інших монетаристів, Г. Скаруффі пропонував ліквідувати національні перешкоди, які обмежують обіг; золото й срібло він розглядав як звичайні товари. «Его предложение ввести международный биметаллизм (несколько подпорченное иррациональной верой в неизменное соотношение 1:12) с выпуском международной денежной единицы международными властями (без сеньоража) включает в себя большое число элементов передовой теории, но очень немногие из них выражены определенно», – зазначив Й. Шумпетер у своїй «Истории экономического анализа» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 381).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Гаспаро Скаруффі

Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст

«He касаясь отвлеченных начал монеты, он заботился только о ее правильности; но из самых мер, которые он предлагает, видно, что он понимал главные условия, дающие годность деньгам. Условия эти суть: 1) кредит (доверие) в обширном смысле этого слова и 2) экономическая простота. Без них она не может служить единицей мены, конкретным выражением мерила ценности вещей, что составляет ее призвание и определение. Но доверие в деле монеты основано на известном внешнем ручательстве в ценности вещи, принимаемой за единицу, а экономическая простота зависит от известных технических условий ее производства. Скаруфи для утверждения первого предлагал заменить бесконечное разнообразие существующих ныне монет – одною общею; но чувствуя трудность введения такой монеты, определения ее и наконец – ее чеканки, он предлагает созвать для этого общий европейский сейм».

     Вернадский И. Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 393–394.

«Влияние меркантильного учения открывается у Скаруфи в двух пунктах: 1) в требовании определения отношения золотой монеты к серебряной и 2) в назначении количества, в каком должна быть чеканена мелкая монета. Он ошибается, полагая, что то и другое находится в произволе общественной власти».

     Вернадский И. Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века. – C. 394.

Джон Келлс Ингрем (1823–1907) – ірландський економіст, історик економічних вчень

     Ингрэм Д. История политической экономии / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – С. 56.

Август Онкен (1844–1911) – німецький економіст,
професор Бернського університету

     Онкен А. История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – C. 243.

Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст,
історик економічної думки

«Гаспаро Скаруффи (1515?–1584), банкир из г. Реджо в области Эмилия, опубликовал в 1582 г. монографию по теории денег, озаглавленную Alitinonfo, превосходно иллюстрирующую диапазон экономической мысли в XVI–XVII вв. Начиная с функций денег, он переходит затем к проблемам чеканки монет, трактуемым в явно металлистском духе: деньги – это отчеканенный кусок металла, но чеканка имеет только декларативное значение. Его предложение ввести международный биметаллизм (несколько подпорченное иррациональной верой в неизменное соотношение 1:12) с выпуском международной денежной единицы международными властями (без сеньоража) включает в себя большое число элементов передовой теории, но очень немногие из них выражены определено».
     Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 381.

Генрі Бартолі (1918–2008) – французький економіст, професор,
спеціаліст з історії економічної думки

     Bartoli H. Histoire de la pensée économique en Italie / Henri Bartoli. – Paris : Publications de la Sorbonne, 2003. – P. 62–63.

Твори

• L'Alitinonfo per fare ragione, et concordanza d'oro, e d'argento, che sevir in universale tanto per provedere agli infiniti abusi del tosare, et guastare monete; quanto per regolare ogni sorte di pagamenti, et ridurre anco tutto il mondo ad una sola moneta [Risorsa elettronica] / Gasparo Sсaruffi. – Dati di testo elettronico. – Reggio : Hercoliano Bartoli, 1582. – Modalità di accesso: http://www.archive.org/details/lalitinonfodimga00scar. – Data della richiesta: 09.01.2017.

Література

• Dictionary of political economy [Electronic resource] / ed. by R. H. Inglis Palgrave. – Electronic text data. – London ; New York, 1899. – Vol. 3. – P. 360–361. – Mode of access: https://books.google.com.ua/books?. – Date of request: 09.01.2017.
• Вернадский И. Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – С. 393–395. – (Славетні постаті).
  Шифр зберігання книги: 33(09) В35
• Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1987. – Т. 1. – 606 с. – С. 395: о Гаспаро Скаруффи. – Режим доступа: http://www.booksite.ru/fulltext/mys/lye/cjn/omik/index.htm. – Дата обращения: 09.01.2017.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/1
• История экономической мысли : курс лекций / под ред. И. Д. Удальцова, Ф. Я. Полянского. – Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1961. – Ч. 1. – С. 173.
  Шифр зберігання книги: 33(09) И90
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 133–134.
  Шифр зберігання книги: 33(09) И90
• Краус Н. М. Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 73.
  Шифр зберігання книги: 33(09) К78
• Онкен А. История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – 494 с. – С. 243: о Гаспаро Скаруффи. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 33(09) О-58
• Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 381: о Гаспаро Скаруффи. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ш96
• Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – 183 с. – С. 59–60: о Гаспаро Скаруффи.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Э85

Фотогалерея

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:Scaruffi.JPG|Режим доступу: http://www.christies.com/LotFinder/lot_details.aspx?intObjectID=1624393. – Дата звернення: 09.01.2017. Файл:Scaruffi2.JPG|Режим доступу: http://scaruffi.blogspot.com/2006/05/gasparo-scaruffi.html. – Дата звернення: 09.01.2017.