Буагільбер П’єр Ле Пезан де

Буагільбер П’єр Ле Пезан де

Boisguillebert (Boisguilebert) Pierre le Pesant de
17 лютого 1646 – 10 жовтня 1714 –
французький економіст (кінець XVII – початок XVIII),
засновник класичної політичної економії у Франції.

Життя та діяльність

П’єр Ле Пезан де Буагільбер народився 17 лютого 1646 р. у м. Руані в родині дрібномаєтного дворянина. Його родина належала до нормандського «дворянства мантії» – так називали у Франції дворян, які посідали успадковані судові та адміністративні посади. У XVII–XVIII ст. «дворянство мантії» швидко зросло за рахунок буржуа, що розбагатіли. Таким було й походження Буагільберів. Предки П’єра Буагільбера після отримання дворянства додали до свого прізвища Ле Пезан назву маєтку, який придбали, – Буагільбер.

П. Буагільбер здобув чудову на свій час класичну освіту. Спочатку він навчався в єзуїтському коледжі в Руані, а згодом продовжив освіту в Парижі, де вивчав юриспруденцію. Буагільбер мав літературні здібності і після завершення навчання вирішив присвятити себе літературній діяльності. У 1674 р. він надрукував переклад двотомної праці Xiphilinus, а наступного року – детальний переклад Геродота. Згодом – видав історичний роман про Марію Стюарт, королеву Шотландії. Проте літературна праця не принесла йому ні популярності, ні добробуту, і він повертається до традиційного в його родині заняття – юриспруденції. Посаду, що передавалася у спадок, за рішенням батька П. Буагільбера отримав його молодший брат. П’єру Буагільберу довелося самотужки «пробивати» собі шлях. Він досить швидко досягнув успіху у справах і 1690 р. зміг купити достатньо впливову посаду генерального лейтенанта судового округу Руана, яка приносила чималий прибуток. У своєрідній системі тогочасного управління це було щось на кшталт головного судді міста з функціями поліцейського і загального муніципального управління. Цю посаду Буагільбер обіймав до кінця життя і за два місяця до смерті передав старшому синові.

Економічними та соціальними проблемами П. Буагільбер почав цікавитися, ймовірно, наприкінці 70-х років. Боротьба за гегемонію, яку вела Франція за часів Людовіка XIV з іншими європейськими державами як на військовому полі, так і в економічній сфері, надзвичайно знесилила країну. Основна частина населення Франції – селяни – опинилася в дуже важкому становищі. П. Буагільбер жив серед сільського населення Нормандії, подорожував країною і бачив злиденне становище селян. Він починає розмірковувати про причини загального занепаду країни, зокрема її промисловості й торгівлі. Джерелом цих небезпечних явищ, на його думку, було зменшення державних доходів і збільшення витрат. Буагільбер, звернувши особливу увагу на неефективність і несправедливість існуючої податкової системи, прийняв рішення переконати уряд у необхідності загального перегляду цієї системи. Він почав писати книгу, щоб звернутися «с красноречивым призывом к милосердию в пользу несчастных, обездоленных тяжкими поборами и притеснениями … Эта одна из характерных черт политической экономии той эпохи: сильно развившиеся симпатии к страданиям низшего класса населения способствовали появлению переворота в воззрениях политической экономии, в которой в предшествующую эпоху выражения такого рода сочувствия почти не замечалось» (Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 69).

П. Буагільбер розробив свою «систему», під якою розумів серію реформ, що складалася з трьох основних елементів. По-перше, він вважав за необхідне провести велику податкову реформу. Узагальнюючи, можна визначити, що він пропонував замінити стару, регресивну систему пропорційним або незначним прогресивним оподаткуванням. Він хотів зберегти королівську «подушну подать» (талью – taille), але змінити її таким чином, щоб ліквідувати існуючі податкові пільги і поширити їх на всіх землевласників, селян і робітників пропорційно до розмірів їх власності та прибутку. Це була дуже смілива пропозиція на той час, оскільки верхівка суспільства та церква майже зовсім не сплачували податки. Він пропонував справляти цей податок на місцях виборними офіційними особами на підставі щорічних декларацій. Буагільбер вважав, що за умови прийняття його системи держава отримуватиме більше доходу, а сільське господарство і промисловість розвиватимуться і зростатимуть. По-друге, він пропонував звільнити внутрішню торгівлю від обмежень з метою розширення внутрішнього ринку. Буагільбер критикував меркантилістську політику уряду, пропонуючи замість неї принцип вільної торгівлі (laissez faire) щодо приватних підприємств. По-третє, він вимагав ввести вільний ринок зерна і відмовитися від стримування природного зростання цін. Буагільбер був першим економістом, який активно піддав критиці політику заборони експорту зерна, яку проголосив у 1650 р. Ж.-Б. Кольбер і яку уряд продовжував проводити. Він стверджував, що цим уряд серйозно зашкодив розвитку сільського господарства.

П. Буагільбер був упевнений, що саме ці реформи є конче необхідними для розвитку країни і підвищення добробуту її населення. Він неодноразово намагався ознайомити зі своїми проектами контролерів фінансів (міністрів фінансів) Франції. Урешті-решт всі його намагання виявилися марними. «Буагильбер был одним из самых неистовых, честных и бескорыстных экономических прожектеров. Во Франции Людовика XIV его неизменно ждала неудача, и эта неудача была для него более глубокой личной трагедией, чем для Петти. Личность Буагильбера, может быть, не отличается такой многогранностью и колоритностью, как фигура сэра Уильяма. Но уважения он внушает, пожалуй, больше. Уже современники, давая характеристику смелому руанцу, обращались за примерами подобных гражданских добродетелей к классической древности», – написав про П’єра Буагільбера автор широко відомої праці «Юность науки» А. В. Анікін (Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 82–83).

Першу економічну працю «Le detail de la France; la cause de la diminution de ses biens et la facilite du remede en fournissant en un mois tout l’argent dont le roi a besoin et enrichissant tout le monde» («Докладний (Детальний) опис становища Франції, причини падіння її добробуту і прості методи відновлення, або Як за один місяць доставити королю усі гроші, яких він потребує, і збагатити все населення») П. Буагільбер опублікував анонімно за кордоном у 1696 р. Але сподівання автора не справдилися – книга залишилася майже непоміченою. У наступні п’ять років П. Буагільбер пише численні листи-меморандуми на адресу Шамільяра – нового генерального контролера фінансів Франції, намагається застерегти уряд країни, наголошуючи на тому, що тільки суттєве реформування може запобігти економічному лиху. У відповідь йому перешкоджають друкувати праці. Лише на початку 1707 р. він видає інші свої роботи. Згодом праці П. Буагільбера було заборонено, а їх автора – усунуто з офіційної посади і відправлено на заслання на південь Франції. Невдовзі Буагільберу дозволяють повернутися до Руана. Цікаві свідчення про життя та діяльність П’єра Буагільбера залишив відомий історик періоду правління Людовіка XIV і сучасник Буагільбера герцог Сен-Сімон Луї де Рувруа (1675–1755 рр.). Його «Мемуари» (1729–1755 рр.) є цікавим джерелом інформації про приватне життя, характер відомих людей і суспільне життя в період правління Людовіка XIV та регентства. За свідченням Сен-Сімона, «он был широко вознагражден за оскорбление, которое потерпел, толпою народа, встретившей его бурными приветствиями» (Сен-Симон Л. де. Мемуары / Луи де Сен-Симон. – Москва ; Ленинград : Academia, 1934. – С. 468).

Але він – уже немолодий, розчарований, його фінансові справи – не в кращому стані, у нього – велика родина (він – батько п’ятьох дітей), і рідні умовляють його залишити боротьбу. Згодом П. Буагільбер випускає ще три видання своїх творів, але найбільш гострі моменти йому доводиться зняти.

Головною темою основних праць П. Буагільбера ( «Le detail de la France; la cause de la diminution de ses biens et la facilite du remede en fournissant en un mois tout l’argent dont le roi a besoin et enrichissant tout le monde» («Докладний опис становища Франції, причини падіння її добробуту і прості методи відновлення, або Як за один місяць доставити королю усі гроші, яких він потребує, і збагатити все населення», 1696 р.), «De la nature des richesses, de l'argent et des tributs, ou l'on decouvre la fausse idee qui regne dans le monde a l'egard de ces trois articles» («Міркування про природу багатства, грошей і податків», 1707 р.), «Causes de la rarete de l'argent» («Причини нестачі грошей», 1707 р.) та ін.) були проблеми державних фінансів і податкової політики Франції. Ідеї П’єра Буагільбера мали суттєвий вплив насамперед на подальший розвиток французької економічної думки. Оцінки вчених стосовно внеску П’єра Ле Пезана де Буагільбера в розвиток економічної науки помітно відрізняються. Але безперечним є його вплив на творчість Ф. Кене, Ж.-Б. Сея, С. де Сісмонді, П.-Ж. Прудона, Л. Вальраса, М. Алле та ін.

«Как ни трудно в это поверить, но простой окружной судья своим умом дошел до тех идей, которые вскоре будут отстаивать величайшие мыслители XVIII в. – Кенэ, Тюрго и Адам Смит. Неуклюжая композиция, неумелое изложение, тон проповедника отличают трактаты Буагильбера. Язык его явно проигрывает в сравнении с изящным стилем французских писателей того времени. Но у него без каких-либо натяжек можно найти идеи естественного порядка, невмешательства государства в хозяйственную деятельность, естественной цены и рыночного саморегулирования … он высказал ряд замечательных идей и поразительных догадок, которые встали перед наукой своим чередом лет через пятьдесят (Кенэ, Смит), сто (Сэй, Сисмонди), сто пятьдесят (Вальрас) и двести (Кейнс)» (Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – С. 114, 117).

На думку Й. Шумпетера, Буагільбер як теоретик «был выше любого ученого до Кантильона. … Буагильбер был одним из тех теоретиков, кто рассматривал экономический организм как равновесную систему взаимозависимых экономических величин и построил эту систему с точки зрения потребления …» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 277, 278).

В історико-економічних дослідженнях відзначається наявність у працях П. Буагільбера зачатків теорії загальної рівноваги, вільної конкуренції, закону ринку, доктрини гармонії інтересів. Помітним вважається його місце і в галузі теорії грошей. П. Буагільбер був одним із перших (поряд з Петті і Грегорі Кінгом в Англії, Себастьяном Вобаном у Франції) у застосуванні такого макроекономічного поняття, як “національний дохід”. На відміну від меркантилістських уявлень про національне багатство у вигляді запасів дорогоцінних металів, Буагільбер, подібно до Петті (але незалежно від нього), сформулював свою теорію, яка розглядала багатство у вигляді запасу як споживчих товарів, так і засобів їх виробництва. Він також зробив свій внесок у започаткування концепції національного доходу як потоку товарів і послуг.

П. Буагільбер був першим в історії економічної науки, хто зрозумів, що цінам ринкової рівноваги відповідають певні пропорції суспільного виробництва, та виклав концепцію конкурентної «пропорційної рівноваги». Ринковий обмін він уявляв у вигляді замкнутого ланцюга покупок, що пов’язує між собою всіх товаровиробників. Ціни покупок, при яких всі виробники повертають свої витрати й отримують прибуток, Буагільбер називає «пропорційними цінами», а рівноважний стан економіки, що відповідає цим цінам, – «станом достатку». На його думку, саме в цьому стані пропорції виробництва найкращим чином відповідають суспільним потребам, тобто «пропорційні ціни» є найважливішою умовою економічної рівноваги і прогресу. Такий стан існує тільки за умови панування на ринку вільної конкуренції. Буагільбер вважав грошовий споживчий попит населення стимулом розвитку торгівлі і виробництва. Буагільбер виклав своє розуміння «істинної вартості» як основи пропорційного обміну. Визначаючи мінові пропорції працею, затраченою на виробництво товару, дослідник стверджував, що мірою «істинної вартості» є робочий час. Він також звертав увагу на об’єктивну сутність економічних законів, що подібні до законів природи.

«Его экономическая социология вращалась (почти в марксистском духе) вокруг двух общественных классов – богатых и бедных, существование которых он объяснял так, как это было принято в конце XVIII века» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 278).

Відомі вчені та авторитетні джерела про П’єра Буагільбера

Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст

«Первое сочинение его, заключающее в себе описание состояния тогдашней Франции, весьма замечательно. Желая улучшить ее положение, он заключает между прочим: "чтобы хлебная торговля, как внутренняя, так и внешняя, была свободна; чтобы уничтожены были вывозные пошлины; чтобы видоизменена была подать taille и десятина, и учреждена подушная подать". Все эти положения основаны на том, что везде источником богатства он признавал земледелие.
Замечательно выражение его: "Законы экономического порядка никогда не могут быть безнаказанно нарушены", почти дословно повторенное впоследствии экономистами».
     Вернадский И. Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 551.

Давид Іохелевич Розенберг (1879–1950) – російський економіст, історик економічної думки

«Различный подход к трудовому принципу сказался прежде всего на трактовке трудовой стоимости Вильямом Петти и Буагильбером…
Петти ищет за рыночными ценами естественной цены, Буагильбер – «истинной» или «справедливой» стоимости (la juste valeur), величина которой определяется затраченным на производство товара трудом…
Петти не абстрагировал меновой стоимости от ее денежной формы. Буагильбер, наоборот, не понимает неизбежности денежной формы. Он хочет сохранить товарное производство, но без денег…
В деньгах Буагильбер видел корень неравенства и причину всех социальных зол…
«Истинная стоимость» одного товара есть, по Буагильберу, другой товар, на который потрачено столько же рабочего времени. Деньги лишь нарушают эту пропорцию».
     Розенберг Д. И. История политической экономии : учеб. пособие для экон. вузов / Д. И. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1940. – Т. 1. – C. 83.

«Буагильбер понимает, что товарное производство, которое он считает естественным и нормальным производством, есть производство меновой стоимости; но, игнорируя деньги, он видит цель этого производства в производстве потребительных стоимостей».
     Розенберг Д. И. История политической экономии. – Т. 1. – C. 84.

Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст, історик економічної думки

«Eгo называли предтечей физиократов, и легко понять, почему: с одной стороны, он был энергичным защитником интересов сельского хозяйства; с другой стороны, мы находим на страницах его работ такие фразы, как: «Все, что необходимо, – это предоставить действовать природе и свободе» [laissez-faire la nature et la liberte]. Этих фактов достаточно, чтобы поставить политические воззрения Буагильбера в один ряд с соответствующими взглядами физиократов, однако они не могут служить основанием, чтобы считать его предшественником специфически физиократического анализа. Существует сходство между его анализом денег и взглядами на этот счет Кенэ …, но лучше не подчеркивать эту взаимосвязь. Буагильбер был одним из тех теоретиков, кто рассматривал экономический организм как равновесную систему взаимозависимых экономических величин и построил эту систему с точки зрения потребления; здесь он, возможно, опережал других предшественников Кантильона. Его экономическая социология вращалась (почти в марксистском духе) вокруг двух общественных классов – богатых и бедных, существование которых он объяснял так, как это было принято в конце XVIII в. Более сильные индивиды посредством преступлений и насилия захватили в свои руки средства производства и больше не хотят работать; кроме того, – весьма современный штрих, который читатель не преминет оценить, – эти сильные грабители, ставшие богатыми, стремятся копить деньги, а не товары (денежные накопления – «мировой Молох»!), и тем самым обесценивают реальное богатство и нарушают нормальное течение экономической жизни. Упорядочивающий экономический принцип Буагильбер, как и А. Смит более полувека спустя, несомненно видел в конкуренции. С точки зрения анализа это решающее обстоятельство. То, что, придерживаясь этого принципа, он тем не менее не поддержал (в отличие от А. Смита) неограниченную свободную торговлю, несущественно. Дело в том, что данное практическое заключение вытекает из многих дополнительных соображений в совокупности с личными предпочтениями, так что его принятие или непринятие само по себе не служит критерием оценки уровня экономического анализа».
     Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 277–278. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).

Лайонел Чарльз Роббінс (1898–1984) – англійський економіст

«Имя Буагильбера не слишком часто упоминается в экономической литературе, но можно утверждать, что он предвосхищает позицию Кантильона в том, насколько спрос землевладельцев важен для экономики, то есть предвосхищает физиократию».
     Роббинс Л. История экономической мысли : лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – С. 142.

Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст

«Буагильбер был одним из самых неистовых, честных и бескорыстных экономических прожектеров».
     Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 82.

«Как и все ранние экономисты, Буагильбер подчинял свои теоретические построения практике, обоснованию предлагавшейся им политики. Его роль как одного из основателей экономической науки определяется тем, что в основу своих реформ он положил цельную и глубокую для того времени систему теоретических взглядов. Ход мыслей Буагильбера был, вероятно, схож с логикой Петти. Он задался вопросом о том, чем определяется экономический рост страны; Буагильбера конкретно волновали причины застоя и упадка французской экономики. Отсюда он перешел к более общему теоретическому вопросу: какие закономерности действуют в народном хозяйстве и обеспечивают его развитие?»
     Аникин А. В. Юность науки. – С. 87.

Євген Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки

«Мы обычно смеемся над тем, что у судьи Ляпкина-Тяпкина была теория сотворения мира, до которой он "своим умом дошел"…
В истории экономической мысли есть реальный персонаж такого рода. Это Пьер Лепезан де Буагильбер (1646–1714), окружной судья в Руане. Он получил превосходное образование, включая античную литературу и философию и, конечно, римское право. Он никогда не был ни купцом, ни служащим торговых компаний, ни тем более финансовым авантюристом. Не был он и философом. Вполне возможно, что он не читал экономических памфлетов англичан. Исходным материалом для его размышлений были разговоры и пересуды обывателей, а также плоды экономической политики Кольбера».
     Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 113.

«Каков был бы в те времена наиболее вероятный ход мыслей такого "мыслителя районного масштаба"? Очевидно, требование изменить политику государства: издать законы, защищающие земледелие, повысить хлебные цены, запретить ввоз хлеба из-за границы и т.п. Но у Буагильбера мы находим такое, что требует мерок совсем иного масштаба.
Как ни трудно в это поверить, но простой окружной судья своим умом дошел до тех идей, которые вскоре будут отстаивать величайшие мыслители XVIII в. – Кенэ, Тюрго и Адам Смит. Неуклюжая композиция, неумелое изложение, тон проповедника отличают трактаты Буагильбера. Язык его явно проигрывает в сравнении с изящным стилем французских писателей того времени. Но у него без каких-либо натяжек можно найти идеи естественного порядка, невмешательства государства в хозяйственную деятельность, естественной цены и рыночного саморегулирования, т.е. такие вещи, о которых ученые будут спорить через сто и даже двести лет после Буагильбера».
     Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. – C. 114.

Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т.

«Из концепции Буагильбера исходят два предложения.
1.Прекращение вмешательства государства в экономическую деятельность.
2.Реформа налоговой системы с целью выравнивания налогового бремени.
Только свободная экономика, учитывающая личные интересы хозяйствующих субъектов, а также конкуренция, гарантирующая «пропорциональные цены», ведут к естественному порядку и, следовательно, к процветающему государству. Такой вывод вытекает из экономической концепции Пьера де Буагильбера. И, на наш взгляд, позволяет назвать его предшественником либерализма и первым представителем классической школы во Франции. В его работах содержится одна из первых формулировок знаменитого лозунга либеральной экономики: «Laissez-faire la nature et la liberte» (Надо предоставить действовать природе и свободе).
Он не пытался анализировать механизмы капиталистического производства, которое во Франции еще было в колыбели. Буагильбер отдавал себе отчет, что у него перед глазами была отстающая экономика, и осуждал существующий режим, намереваясь его реформировать.
Превзойдя эпоху своей гениальной интуицией, он не мог быть понятым современниками, его проекты реформ (налоговой, свободной торговли), задевавшие еще слишком мощные интересы старой знати и церкви, были обречены на провал.
Творчество П. де Буагильбера оказало серьезное воздействие на все дальнейшее развитие французской экономической науки. Сходство воззрений тесно сближает его с Р. Кантильоном. Его догадки были развиты Ф. Кенэ. Очень много общего мы находим в появившихся через 100 лет произведениях Ж.-Б. Сэя (либерализм, те же понятия богатства, дохода, закон рынка). Идеи Буагильбера прослеживаются в тpудах С. де Сисмонди, П.-Ж. Прудона и даже Л. Вальраса и М. Алле».
     Слудковская М. А. Пьер Ле Пезан де Буагильбер / М. А. Слудковская // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 247–248.

Твори

• Dissertation sur la nature des richesses, de l'argent et des tributs, où l'on découvre la fausse idée qui règne dans le monde à l'égard de ces trois articles [Ressources électroniques] / Boisguillebert // Économistes financiers du XVIII siècle / comm. et notes par E. Daire. – Données de texte électronique. – Paris, 1851. – P. 372–407. – Mode d'accès: https://books.google.com.ua/books?id=XQUOAAAAQAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false. – Дата звернення: 26.10.2017.
• Factum de la France [Ressources électroniques] / Boisguillebert // Économistes financiers du XVIII siècle / comm. et notes par E. Daire. – Données de texte électronique. – Paris, 1851. – P. 248–322. – Mode d'accès: https://books.google.com.ua/books?id=XQUOAAAAQAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false. – Дата звернення: 26.10.2017.
• Le detail de la France, la cause de la`diminution de ses biens, et la facilité du remède, en fournissant en un mois tout l’argent dont le roi a besoin, et enrichissant tout le monde [Ressources électroniques] / Boisguillebert // Économistes financiers du XVIII siècle / comm. et notes par E. Daire. – Données de texte électronique. – Paris, 1851. – P. 163–247. – Mode d'accès: https://books.google.com.ua/books?id=XQUOAAAAQAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false. – Дата звернення: 26.10.2017.
• Traite de la nature, culture, commerce et intérédes grains, tant par rapport au public, qu`a toutes conditions d`un état [Ressources électroniques] / Boisguillebert // Économistes financiers du XVIII siècle / comm. et notes par E. Daire. – Données de texte électronique. – Paris, 1851. – P. 323–371. – Mode d'accès: https://books.google.com.ua/books?id=XQUOAAAAQAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false. – Дата звернення: 26.10.2017.
• Рассуждение о природе богатства, денег и налогов… : пер. с фр. / Пьер Буагильбер. – Горький, 1973. – 41 с. – Описано по 4-й с. – На тит. л. и обл.: Т. М. Червонная. Из истории экономической мысли во Франции XVII–XVIII вв.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Т 5180
• Рассуждение о природе богатства, денег и налогов или об обнаружении ошибочности того суждения, которое господствует в мире относительно этих трех предметов / Пьер Ле Пезан де Буагильбер // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 248–260.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М64

Література

• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. С. Гамбаров и др. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, 1937. – Т. 7. – Стб. 36–37.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон : биографии : в 12 т. – Москва : Сов. энцикл., 1992. – Т. 2. – С. 614.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1972. – Т. 1. – С. 184–185.
  Шифр зберігання книги: 03 Э40
• Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – 4-е изд. – Москва : ИНФРА-М, 2011. – С. 79.
  Шифр зберігання книги: 33 Р86
• Encyclopedia Britannica [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: http://www.britannica.com/biography/Pierre-Le-Pesant-sieur-de-Boisguillebert. – Title from the screen. – Date of request: 26.10.2017.
• Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – Гл. 4 : Буагильбер, его эпоха и роль. – С. 79–92.
  Шифр зберігання книги: 33(09) А67
• Базилевич В. Д. Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – 927 с. – С. 329–336: о Буагильбере.
  Шифр зберігання книги: 33 Б17
• Бергман Е. Э. Исторический очерк теорий экономических кризисов / Е. Э. Бергман. – 2-е изд. – Москва : ЛЕНАНД, 2015. – VI, 430 с. – С. 17: о Буагильбере. – (Классика политэкономической мысли).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Б48
• Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1987. – Т. 1, ч. 3, разд. 2, гл. 21.2 : Экономические взгляды П. Буагильбера. – С. 435–440. – Режим доступа: http://www.booksite.ru/fulltext/mys/lye/cjn/omik/index.htm. – Дата обращения: 26.10.2017.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/1
• Гиггс Г. Физиократы [Электронный ресурс] : Французские экономисты XVIII века : шесть лекций по истории политической экономии / Г. Гиггс ; пер. с англ. О. Ю. Гофмана ; под ред. П. Б. Струве. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург : Издание О. Н. Поповой, 1899. – 118 с. – С. 9–10: о Буагильбере.
• Зибер Н. И. Избранные экономические произведения : в 2 т. / Н. И. Зибер. – Москва : Соцэкгиз, 1959. – Т. 1. – 723 с. – С. 77–79: о Буагильбере.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-59
• Злупко С. М. Основи історії економічної теорії : [навч. посіб.] / С. М. Злупко. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2001. – 628 с. – С. 116–117: про П. Буагільбера.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-68 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
• Ингрэм Дж. История политической экономии [Электронный ресурс] / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – 322 с. – С. 74–76: о П. Буагильбере. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01007875355#?page=1. – Дата обращения: 26.10.2017.
• История экономических учений : учеб. пособие / [под ред. В. С. Автономова, О. И. Ананьина, Н. А. Макашевой]. – Москва : ИНФРА-М, 2010. – С. 50–51, 75–76. – (Высшее образование : осн. в 1996 г.).
  Шифр зберігання книги: 33(09) И90
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 156–160.
  Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
• Краус Н. М. Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – 495 с. – С. 112–113: про П`єра Буагільбера.
  Шифр зберігання книги: 33(09) К78
• Левитский В. Ф. История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 494 с. – С. 270–272: о Пьере Буагильбере. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 33(09) Л36
• Леоненко П. М. Буагільбер П’єр де / П. М. Леоненко // Фінанси. Бюджет. Податки : національна та міжнародна термінологія : у 3 т. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Держ. навч.-наук. установа «Акад. фін. упр.» ; за ред. Т. І. Єфименко. – Київ, 2010. – Т. 1. – С. 84–87.
  Шифр зберігання книги: 336 Ф59
• Леоненко П. М. Історія економічних учень : підручник / П. М. Леоненко, П. І. Юхименко. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Київ : Знання, 2008. – С. 75–79. – (Вища освіта XXI століття).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Л47
• Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – 560 с. – С. 113–117: о Буагильбере.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М14
• Маркс К. До критики політичної економії / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 13. – С. 36–38, 98–100.
  Шифр зберігання книги: 3К1 М27
• Мицюк О. Історія політичної економії [Електронний ресурс] / О. Мицюк. – Електрон. текст. дані. – Подєбради, 1922. – Т. 1. – 254 с. – С. 168–169: про Буагільбера. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/politologiya/12096-mitsyuk-o-istoriya-politichnoyi-ekonomiyi-t-1/. – Дата звернення: 26.10.2017.
• Мурашова Е. М. Сравнительный анализ экономических воззрений И. Т. Посошкова и П. Буагильбера на экономическую роль государства [Электронный ресурс] / Е. М. Мурашова // Историко-экономические исследования. – 2014. – Т. 15, № 1. – С. 64–81. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: https://elibrary.ru/item.asp?id=21616423. – Дата звернення: 26.10.2017.
• Мэддисон Э. Контуры мировой экономики в 1–2030 гг. : очерки по макроэкономической истории / Энгас Мэддисон ; пер. с англ. Юрия Каптуревского. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2015. – 584 с. – С. 440: о Буагильбере.
  Шифр зберігання книги: 33М М97
• Несененко П. П. Роль та значення творчості П. Л. Буагільбера для розвитку економічної теорії / П. П. Несененко // Актуальні проблеми розвитку економічної теорії в контексті глобальних викликів : матеріали IX Міжнар. наук.-практ. конф. "Покританівські читання", 19–20 верес. 2013 р., м. Одеса / М-во освіти і науки України, Одес. нац. екон. ун-т ; [редкол.: М. І. Звєряков та ін.]. – Одеса : Пальмира, 2013. – С. 19–22.
  Шифр зберігання книги: 33 А43
• Онкен А. История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – 494 с. – С. 255–259: о Пьере Буагильбере. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
  Шифр зберігання книги: 33(09) О-58
• Реуэль А. Л. История экономических учений : (от древних мыслителей до К. Маркса и Ф. Энгельса) : учеб. пособие по истории экон. учений для вузов / А. Л. Реуэль. – Москва : Высш. шк., 1972. – 422 с. – Из содерж.: Особенности экономического развития Франции в XVII–XVIII вв., их отражение во взглядах Пьера Буагильбера. – С. 132–134.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р44
• Реуэль А. Л. Разложение меркантилизма и зарождение буржуазной классической экономии в Англии (Петти) и во Франции (Буагильбер) : учеб. пособие / М-во высш. образования СССР, Моск. фин. ин-т. – Москва, 1957 [вып. дан. 1958]. – 32 с.
  Шифр зберігання книги: 33 Р44
• Роббинс Л. История экономической мысли : лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – 496 с. – С. 141–142: о Буагильбере.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р58
• Розенберг Д. История политической экономии : в 3 ч. / Д. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1934. – Ч. 1. – 303 с. – С. 93–97: о Буагильбере.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р64
• Розенберг С. Меркантилизм и социально-философские основы физиократической системы [Электронный ресурс] : очерк из истории экономической мысли / С. Розенберг. – Электрон. текстовые данные. – Иркутск : Изд-во Иркутского ун-та, 1927. – 82, [3] c. – С. 60–61: о Буагильбере. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01008533777#?page=1. – Дата обращения: 26.10.2017.
• Рубин И. И. Физиократы : Очерк из истории экон. мысли системы [Электронный ресурс] : учеб. пособие для вузов / И. И. Рубин. – Электрон. текстовые данные. – Ленинград ; Москва : Книга, 1926. – 151 с. – С. 25–26: о Буагильбере. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01000710268#?page=5. – Дата обращения: 26.10.2017.
• Сен-Симон Л. де. Мемуары / Л. де Сен-Симон. – Москва ; Ленинград : Academia, 1934. – 510 с. – С. 463–468: о Буагильбере. – (Иностранные мемуары, дневники, письма и материалы / под общ. ред. И. Т. Смилги).
  Шифр зберігання книги: 9(И) С31
• Слудковская М. А. Пьер Ле Пезан де Буагильбер / М. А. Слудковская // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма – С. 243–248.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М64
• Студенский П. Доход наций : (Теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее) / П. Студенский ; пер. с англ. В. М. Кудрова, под ред. и со вступ. ст. Альб. Л. Вайнштейна. – Москва : Статистика, 1968. – Ч. 1, гл. 4.1 : Буагильбер – хороший экономист-теоретик, но плохой статистик. – С. 109–113.
  Шифр зберігання книги: 31 С88
• Холопов А. В. История экономических учений : учеб. пособие / А. В. Холопов. – 2-е изд., доп. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 86–92.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Х73 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
• Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1, ч. 2, гл. 4.2 : Буагильбер и Кантильон. – С. 276–287. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ш96
• Эйдельнант А. Б. Новейший номинализм и его предшественники. Очерки из истории денежных теорий / А. Б. Эйдельнант. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Госфиниздат, 1948. – 270 с. – С. 32–33, 36: о Буагильбере.
  Шифр зберігання книги: 336.5/7 Э34
• Экономическая история мира. Европа / РАН, Ин-т Европы ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2005. – Т. 2, разд. 2.1 : Пьер Лепезан де Буагильбер. – С. 27–41.
  Шифр зберігання книги: 33М Э40
• Эспинас А. История политико-экономических доктрин : пер. с фр. / Альфред Эспинас ; предисл. Я. А. Канторовича. – Изд. 3-е [репр.]. – Москва : URSS : ЛЕНАНД, [2015]. – 218 с. – С. 80–83: о Буагильбере. – (Классика политэкономической мысли).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Э85
• Cadet F. Pierre de Boisguilbert, précurseur des économistes, 1646–1714 [Ressources électroniques] : sa vie, ses travaux, son influence / Félix Cadet. – Données de texte électronique. – Paris : Guillaumin, 1870. – X, 442 p. – Mode d'accès: http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k63812286.r=Pierre%20de%20Boisguilbert%20précurseur%20des%20économistes?rk=21459;2. – Дата звернення: 26.10.2017.

Фотогалерея

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:Boisguilbert1.jpg|Режим доступу: https://fr.wikipedia.org/wiki/Pierre_Le_Pesant_de_Boisguilbert. – Дата звернення: 26.10.2017. Файл:Boisguilbert2.jpg|Режим доступу: http://livreculte.com/?product=le-detail-de-la-france-sous-le-regne-present. – Дата звернення: 26.10.2017.