Відмінності між версіями «Галіані Фердінандо»
Admin (обговорення • внесок) (Створена сторінка: left|150px<h3><center>Галіані (Гальяні) Фердінандо<br> Galiani Ferdinando<br> (2 грудня 1728 – 30 ве...) |
Admin (обговорення • внесок) м (Заміна тексту — „Encyclopaedia Britannica“ на „Encyclopedia Britannica“) |
||
| Рядок 70: | Рядок 70: | ||
<li>'''Большая энциклопедия''' : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 11. – С. 78 : портр.<br> | <li>'''Большая энциклопедия''' : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 11. – С. 78 : портр.<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''03 Б79''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''03 Б79''' | ||
| − | <li>''' | + | <li>'''Encyclopedia Britannica''' [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: '''http://www.britannica.com/biography/Ferdinando-Galiani'''. – Title from the screen. – Date of request: 11.01.2017. |
<li>'''Антисери Д.''' Западная философия от истоков до наших дней. От Возрождения до Канта / Дарио Антисери, Джованни Реале ; пер. [с итал.] под ред. С. А. Мальцевой. – Санкт-Петербург : Пневма, 2002. – 868 с. – Из содерж.: Фердинандо Галиани: автор трактата «О деньгах». – С. 774–775.<br> | <li>'''Антисери Д.''' Западная философия от истоков до наших дней. От Возрождения до Канта / Дарио Антисери, Джованни Реале ; пер. [с итал.] под ред. С. А. Мальцевой. – Санкт-Петербург : Пневма, 2002. – 868 с. – Из содерж.: Фердинандо Галиани: автор трактата «О деньгах». – С. 774–775.<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф А72''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф А72''' | ||
Версія за 13:07, 21 листопада 2017
Галіані (Гальяні) Фердінандо
Galiani Ferdinando
(2 грудня 1728 – 30 вересня 1787) –
італійський абат, економіст, філософ, державний діяч XVIII ст.
Критик фізіократів, один з попередників австрійської школи.
Galiani Ferdinando
(2 грудня 1728 – 30 вересня 1787) –
італійський абат, економіст, філософ, державний діяч XVIII ст.
Критик фізіократів, один з попередників австрійської школи.
Фердінандо Галіані народився в Неаполітанському королівстві в Італії у м. К'єті (Chieti) 2 грудня 1728 р. Класичну освіту отримав у Неаполі. Відомо, що його вихованням займався дядько монсеньйор Челестіно. У двадцятидвохрічному віці Галіані написав два твори, які зробили його відомим далеко за межами Італії: перший – поема-жарт на смерть неаполітанського ката «Raccolta in Morte del Boia», другий – трактат «Про гроші» («Della moneta libri quinque»). Праця була задумана як частина більш загального політичного трактату, який так і залишився не написаним.
Глибина дослідження настільки вразила сучасників молодого автора, що навіть почалися розмови, в яких приписувалася участь у написанні праці двом старшим за віком та більш досвідченим його друзям (маркізу А. Рапуччі та абату Б. Інт`єрі) (Див.: І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – С. 468). Подальша діяльність Ф. Галіані розвіяла подібні припущення. Ф. Галіані не був пересічною особистістю, він мав надзвичайні природні дані та отримав блискучу для свого часу освіту. «Фердинандо Галиани …, – зазначає Й. Шумпетер, – типичный abbe <аббат, фр.> XVIII в., блещущий умом, сделал для своего времени то, что Монтанари сделал для XVII, а Давандзати для XVI в. Этот труд был бы принят с уважением, даже будучи изданным в 1851 г.». Шумпетер називає Галіані одним з «самых блестящих умов, когда-либо занимавшихся исследованиями в нашей области» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 382).
У 1755 р. Ф. Галіані отримав звання каноніка в Амальфі, а у 1759 р. Карл III відправив його до Парижа в якості секретаря неаполітанського посольства. У Парижі він залишався до 1769 р. Гострий розум, дотепність та прекрасні манери відкрили для нього двері кращих салонів французької столиці. Він познайомився з енциклопедистами і багатьма видатними діячами, з якими згодом багато років листувався (зокрема з Дідро, Вольтером, Тюрго та іншими). Він також підтримував кореспонденцію з видатним італійським істориком і філософом історії Джамбатиста Віко, який мав великий вплив на його філософські погляди. У 1769 р. Галіані раптово відкликають до Неаполя. З великим небажанням залишає він ставший для нього близьким Париж. Галіані мав великий вплив на французьких економістів і політичних діячів і мабуть тому дозволив собі втручання у внутрішню полеміку, що почалась у Франції навколо питання про ціни на хліб та експорт хліба. У 1770 р. він написав статтю «Діалоги про торгівлю хлібом» («Діалоги про торгівлю зерном» «Діалоги про хлібну торгівлю», «Dialogues sur le Commerce des Bles»), в якій він різко і дотепно висміює фізіократів і критикує урядовий закон, що дозволяв вивозити хліб за кордон. Стаття була написана чудовою мовою у витонченому гумористичному стилі і стала дуже популярною у французів. Зокрема, дуже схвально оцінював «Діалоги про торгівлю хлібом» Вольтер як працю, що об’єднала у собі переваги кращих творів Платона і Мольєра та подібно кращим новелам легко читається і сприймається. Ця публікація спричинила немало турбот школі фізіократів. «Он был единственным экономистом XVIII в., – вважає Й. Шумпетер, – который всегда настаивал на изменчивости человеческой натуры и на относительности всех видов политики, зависящих от времени и места; он был единственным человеком, полностью свободным от охватившей в ту эпоху интеллектуальную жизнь Европы парализующей веры в практические принципы, претендующие на универсальную достоверность. Он был единственным, кто видел, что политика, рациональная для Франции в определенный период, в то же время могла быть совершенно нерациональной для Неаполя; он был единственным, кто имел мужество сказать: «Я не выступаю «за» что бы то ни было … Я за то, чтобы не говорили вздор» (Dialogues sur le commerce des bles. 1769. Первый диалог); он по заслугам презирал все типы политических доктринеров, включая физиократов» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 382).
Виступаючи з критикою фізіократичної доктрини, Галіані формулює власну економічну доктрину. У своїх «Діалогах» Галіані не тільки виступає проти відміни заборони на експорт зерна, яку відстоював Кене, але й проти економічної теорії фізіократів. Він не поділяв віру фізіократів у необхідність вільної торгівлі хлібом не тому, що вважав це в принципі не доцільним, а тільки враховуючи конкретну ситуацію, що склалася у той час у Франції. Галіані розвиває далі свою точку зору, яка знайшла відображення у трактаті «Про гроші» («Della moneta libri quinque», 1750 р.), зокрема стосовно виробництва. Він доводить, що обробна промисловість аж ніяк не може розглядатися як «безплідна галузь», оскільки у дійсності вона є навіть більш продуктивною, ніж сільське господарство. На його думку, тільки промисловість та морська торгівля є основою багатства народів. Критикуючи фізіократів, Галіані «… изображает их доктринерами и абсолютистами в теории, т. е. людьми, изрекающими абсолютные истины, игнорирующими реальную действительность. Более того, он рисует их опасными доктринерами и выставляет такое положение: чем честнее доктринер, тем он опаснее. … Галиани берет под обстрел то, что характеризует физиократию главным образом с внешней стороны, со стороны формы, в которой она преподносилась. Он также удачно подметил и выставил, что называется, напоказ, догматический момент в доктрине Кенэ. Но в существо последней он не вник и серьезной критики не дал, да и дать не мог из-за своей «неомеркантильной» позиции», – вважає автор відомого радянського підручника з історії політичної економії Д. Розенберг (Розенберг Д. История политической экономии : в 3 ч. / Д. Розенберг ; Ин-т экономики Комакадемии. – Москва, 1934. – Ч. 1. – С. 125–126).
Праця Галіані створила для фізіократів багато проблем. Тюрго визнавав, що прибічники фізіократії повинні виступити зі спростуванням, враховуючи сильний вплив «Діалогів» на суспільну думку. Проти Галіані писали Дюпон де Немур, Мерсьє де ла Рівьєр, Бодо, Морелле. Галіані був ображений цією полемікою і, використовуючи свої зв’язки у Франції, домігся конфіскації брошури Морелле, чим сильно розсердив фізіократів.
Решту свого життя він провів у Неаполі. Після повернення на батьківщину у 1769 р. Ф. Галіані займав високі посади, за дорученням короля керував рядом державних установ. «Его влиянию, – пише І. Вернадський, – Неаполь обязан правильностью и порядком своей монетной системы, находившейся до тех пор еще в довольно жалком положении, – и следующие по времени итальянские политико-экономы, далее принадлежа к другим школам (Беккария, Верри, Филянджиери) не были совершенно свободны от его влияния, и частью ему обязаны правильностью некоторых из своих теоретических взглядов» (І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні. – С. 478). У Неаполі він продовжував літературну діяльність, проте, нажаль, як влучно зазначає П. Студенський, «многосторонность интересов и жизнелюбивый характер в конечном счете отвлекли Гальяни от занятий экономикой и привели его к философии, теории политики, литературе и к практической общественной административной деятельности» (Студенский П. Доход наций : (Теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее) : [монография] / П. Студенский ; пер. с англ. В. М. Кудрова ; под ред. и со вступ. ст. Альб. Л. Вайнштейна. – Москва : Статистика, 1968. – С. 47). Між іншим він робить опис виверження Везувію, складає словник неаполітанського діалекту, приймає участь у постановці опери Паізіелло та інше.
З великою зацікавленістю Галіані спостерігав за глибокими змінами у співвідношенні сил європейських держав, які сталися у XVIII ст., і зростанням ролі Росії. Маючи певний вплив на курс зовнішньої політики Неаполітанського королівства, Ф. Галіані сприяв встановленню дружніх стосунків з Росією, які стали на майже ціле століття стійким фактором зовнішньополітичного курсу Неаполітанського королівства. 23 березня 1782 р. Галіані було обрано почесним членом Російської академії наук.
Російська імператриця Катерина II проявляла певний інтерес до Галіані і ставилася до нього з повагою. «Екатерина II была такого же высокого мнения о графе Фернандо Галиани, как и о Вольтере и Гримме, – зазначає Д. Берті у праці «Россия и итальянские государства в период Рисорджименто», – было бы ошибкой полагать, что она его уважала только потому, что в XVIII веке аббат Галиани, пожалуй, больше всех иностранцев ценил Россию и ставил ее очень высоко с точки зрения политических и исторических перспектив. Екатерина уважала его и за ясный практический ум, за буржуазный и прежде всего либеральный образ мыслей, уважала его как трезво мыслящего экономиста, учитывавшего реальные возможности своего века и защищавшего взаимосвязь экономических и социальных институтов, а также за его реалистический подход к политике. («В политике, – писал Галиани, – я допускаю только чистый, без всякой примеси, макиавеллизм, грубый, неприкрытый, во всей его силе, во всей его жестокости».)» (Берти Д. Россия и итальянские государства в период Рисорджименто / Д. Берти. – Москва : Изд-во иностр. лит., 1959. – С. 42).
Помер Фердінандо Галіані 30 вересня 1787 р.
Трактат Галіані «Della moneta libri quinque» вийшов у п’яти книгах. У першій книзі трактату Галіані розглядає цінність речей, яка, на його думку, залежить насамперед від їх користі і рідкості, а також від кількості і якості праці і часу, витрачених на їх виробництво. Цінність, за Галіані, – це співвідношення між володінням однією річчю і володінням іншою згідно з уявленням людини. Інші книги трактату стосуються різних видів обігу грошей, їх підробки, імпорту та експорту тощо. Галіані висловлює, зокрема, цікаві ідеї стосовно грошового обігу: їх рух та зростання співвідносяться з обсягами сільськогосподарської продукції, промисловим виробництвом та чисельністю населення. Він критикує меркантилістську доктрину, згідно якої багатство нації – у володінні дорогоцінними металами.
Праця Ф. Галіані «Della moneta libri quinque» отримала високу оцінку як сучасників автора, так і наступних поколінь економістів. На думку Й. Шумпетера, Галіані, досліджуючи проблему цінності, «… проявил себя как опытный мастер анализа, давая своим концептуальным построениям такие четкие и тщательно отработанные определения, которые сделали бы ненужными все споры и недоразумения, возникавшие в XIX в. по поводу определения ценности, если бы все участники этих споров прежде изучили текст его произведения Della moneta (1751) …» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 393). М. Блауг вважає Ф. Галіані одним із ста кращих економістів до Кейнса і називає його «главным сторонником субъективной теории ценности в XVIII веке» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 77). Він також зазначає: «Помимо некоторых примечательных глав, посвященных теории денег, явно обязанных штудированию экономических трактатов Локка, в ней есть блестящие страницы, где рассматривается теория ценности в связи с полезностью (надо признать, только в виде наброска) с указаниями на убывание предельной полезности и даже на эластичность спроса по цене. Галиани исходил из противоречия между полезностью и редкостью, субъективным отношением между человеческими предпочтениями и доступностью внешних благ, которое служило ядром теории ценности со времен Аристотеля. Это противоречие лежало в основе теорий многих его предшественников, но Галиани сделал шаг вперед в концептуальном отношении, определив полезность как «способность товара сделать нас счастливыми», то есть как элемент, относящийся к нашим изменчивым предпочтениям, а не к товарам самим по себе» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 78).
«Знаменитый «парадокс ценности», вновь серьезно обсуждавшийся в XIX в., т. е. такое явление, когда несомненно полезные вещи продаются по низкой цене, а значительно менее «необходимые» – по высокой, неоднократно решался и раньше. Но никогда прежде, а также в течение последующих ста с лишним лет эта теория не была представлена в таком законченном виде и с таким полным осознанием ее важности.
… Галиани не только наметил развитие значительно более поздних теорий (предельной полезности), но и предвосхитил теорию ценности, преобладавшую в следующем столетии (Рикардо, Маркс)», – вважає Й. Шумпетер (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – С. 393–394).
Відомі вчені та авторитетні джерела про Фердінандо Галіані
Зміст
- 1 Анн Роберт Жак Тюрго (1727–1781) – французький економіст, державний діяч, представник фізіократизму, філософ-просвітник
- 2 Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст
- 3 Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, історик економічної думки
- 4 Август Онкен (1844–1911) – німецький економіст, професор Бернського університету
- 5 Шарль Жид (1847–1932), Шарль Ріст (1874–1955) – французькі економісти
- 6 Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст, історик економічної думки
- 7 Джуліано Прокаччі (1926–2008) – італійський історик
Анн Роберт Жак Тюрго (1727–1781) – французький економіст, державний діяч, представник фізіократизму, філософ-просвітник
«…уже с первых шагов нашего исследования мы натолкнулись на одну из самых глубоких истин, и самых новых, которую заключает в себе общая теория ценностей. Это та истина, которую господин аббат Галиани высказал двадцать лет тому назад в своем трактате «О деньгах» с такой ясностью и энергией, но почти без надлежащего развития, сказав, что общей мерой всех ценностей является человек».Тюрго А. Р. Ж. Ценности и деньги / А. Р. Ж. Тюрго // Физиократы. Избранные экономические произведения / Ф. Кенэ, А. Р. Ж. Тюрго, П. С. Дюпон де Немур ; [пер. с фр. А. В. Горбунова и др. ; пер. с англ. и нем. П. Н. Клюкина ; науч. ред. и сост. П. Н. Клюкин]. – Москва : ЭКСМО, 2008. – С. 651–652.
Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст
«Он первый правильно отличил условия ценности, признав зависимость ее от редкости, пользы и количества, качества и времени продолжения труда. Главными из них он признавал только пользу и редкость. Труд он ставит в особую категорию...Значение труда он понимал едва ли не лучше кого-нибудь из предшественников: хотя и у него встречаются довольно грубые ошибки, так например в делах искусства, как то: в живописи, ваянии и пр., а также при доставлении обществу камней, минералов, лесных диких трав и т. п., он признавал действующий труд единственным условием ценности; количество материи – полагал он – входит при этом в расчет только настолько, насколько она увеличивает труд, не замечая, что тогда драгоценный мрамор и простой гранит должны бы иметь почти одинаковую ценность, чего никогда не бывает, да и быть не может: потому что запрос и предложение между ними различно.
Оценка труда по его мнению зависит от количества и цены людей работающих и времени не только самой работы, но и необходимого промежутка между ее последовательными моментами. Что касается до цены работников, или их заработка, то причину различия в ней он приписывает различию дарований и вследствие его происшедшей разницы в самом количестве работы…
Цена товара но его мнению основывается на общем мнении, обусловливающем как куплю, так и продажу, а потому и цены бывают чрезвычайно различны. Несмотря на это различие он признает постоянное стремление цен предметов однородных прийти к одному уровню, – вследствие стремления производительности непосредственно следовать за потреблением, влияние которого на цены он следовательно признает вполне.
Что касается до главного предмета своего сочинения, т. е. монеты, то он природу ее разумел очень ясно, хотя и определяет ее неправильно, именно: "общею мерою для узнания цены каждой вещи"».
Вернадский И. Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 469, 470, 473.
Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, історик економічної думки
«…Ф. Галиани (1728–1789) принял деятельное участие в споре относительно торговли зерном, обнаружив при этом много остроты ума. Вопреки мнениям физиократов, либеральные выводы которых отличались крайней абсолютностью, независимостью от местных и временных условий, Галиани старался доказать, что в одной стране могут быть более уместны законы, ограничивающие торговлю, в другой – свободное обращение. В первом своем сочинении, которое появилось под его именем (и которое с большим основанием можно приписать внушению маркиза Ринуччини и Б. Интиери), «Трактат о монете» (1750), Галиани с большим остроумием рассматривает многочисленные разветвления трактуемого вопроса и особенно останавливается на ценности. Он доказывает, что ценность обусловливается спросом, полезностью, количеством труда и времени, затраченных на производство; результатом влияния на человеческое мышление вышеприведенных факторов является понятие ценности, понятие до крайности смутное в его время».Эспинас А. История экономических учений: пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – C. 117.
Август Онкен (1844–1911) – німецький економіст, професор Бернського університету
«Аксиома, что земледелие является основой и источником богатства всех стран, выражена слишком категорично и должна бать поэтому призвана неверной…Эти возражения Галиани прекрасно характеризуют школу физиократов. Но и Галиани отнюдь не требует пренебрежительного отношения к земледелию. Это вытекает из следующих предложений, которые он делает в конце своей книги и которые, по его мнению, будут равно хранить и интересы промышленности как потребителя сельскохозяйственных продуктов, и интересы земледелия. Должна существовать постоянная пошлина на вывозимый хлеб и наряду с ней переменная пошлина на ввозимый. Размеры последней меняются в зависимости природного превосходства конкурирующих стран и условий транспорта. Высота ее должна регулироваться естественной для французского землепашца ценой. «Естественной ценой я называю ту, которую имеет хлеб в средние по урожайности годы, когда земледелец может извлечь от продажи хлеба столько, сколько необходимо для уплаты налогов государству и покрытия расходов на хозяйство и собственное пропитание. В этом только случае условия равны. Тогда иностранец не может погубить французского земледельца и, с другой стороны, это будет препятствовать чрезмерному повышению цен на хлеб». Таким образом, Галиани желает видеть в своей подвижной ввозной пошлине то, что в наше время принято называть уравнительной пошлиной.
Книга Галиани была тяжелым ударом для экономической «секты», как ее все чаще стали называть. Публика, верившая до сих пор в превосходство их знания, хотя и не вполне соглашавшаяся со всеми их положениями, начала терять свое доверие».
Онкен А. Система физиократов / А. Онкен // Физиократы. Избранные экономические произведения / Ф. Кенэ, А. Р. Ж. Тюрго, П. С. Дюпон де Немур ; [пер. с фр. А. В. Горбунова и др. ; пер. с англ. и нем. П. Н. Клюкина ; науч. ред. и сост. П. Н. Клюкин]. – Москва : ЭКСМО, 2008. – C. 771, 772–773.
Шарль Жид (1847–1932), Шарль Ріст (1874–1955) – французькі економісти
«Это новое законодательство и вообще вся система физиократов нашли, впрочем, пламенного противника в лице аббата Галиани, неапольского монсеньора при французском дворе, который, имея 21 год от роду, написал по-итальянски замечательную книгу о деньгах и в 1770 г. на великолепном французском языке "Dialogues sur le Commerce des Bles" ("Диалоги по поводу торговли хлебом"). Эта книга пользовалась величайшим успехом, и Вольтер превозносил ее до небес. Однако она блистала больше формой, чем содержанием. Галиани не был, строго говоря, врагом laisser faire: "По возможности ничего не надо запрещать, – говорил он. – Всякий раз, как представляется случай, нужно становиться на сторону свободы". Но он высказывался против всякой общей системы, и особенно против отдачи себя в руки госпожи природы. "Она слишком grande dame, чтобы заниматься нашими лохмотьями". Подобно реалистической школе нашего времени, он говорил, что следует "сообразовать принципы со временем, местом и обстоятельствами. О каком королевстве хотите говорить? Как оно расположено? И т. д.».Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – C. 37–38.
Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст, історик економічної думки
«В своем трактате Della moneta (1751; 1-я кн.: De'metalli (о металлах); 2-я кн.: Della natura della moneta (о природе денег); 3-я кн.: Del valore della moneta (о ценности денег); 4-я кн.: Del corso della moneta (об обращении денег); 5-я кн.: Del frutto della moneta (о плодах, приносимых деньгами); однако последняя книга говорит не только о процентах, но также о государственном долге и бирже) неаполитанец Фердинандо Галиани (1728–1787), типичный abbe <аббат, фр.> XVIII в., блещущий умом, сделал для своего времени то, что Монтанари сделал для XVII, а Давандзати для XVI в. Этот труд был бы принят с уважением, даже будучи изданным в 1851 г.…он был единственным экономистом XVIII в., который всегда настаивал на изменчивости человеческой натуры и на относительности всех видов политики, зависящих от времени и места; он был единственным человеком, полностью свободным от охватившей в ту эпоху интеллектуальную жизнь Европы парализующей веры в практические принципы, претендующие на универсальную достоверность. Он был единственным, кто видел, что политика, рациональная для Франции в определенный период, в то же время могла быть совершенно нерациональной для Неаполя… он по заслугам презирал все типы политических доктринеров, включая физиократов».
Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 381–382.
Джуліано Прокаччі (1926–2008) – італійський історик
«Tra le opere che abbiamo citato ve ne sono alcune – pensiamo agli scritti di economia del Galiani e dell`Ortes – che per la loro originalità e vigore di pensiero occupano un posto di rilievo nella cultura illuministica nel suo complesso».Procacci G. Storia degli italiani / Giuliano Procacci. – Laterza, 1975. – P. 267.
- Della moneta libri cinque [Risorsa elettronica] / Ferdinando Galiani // Scrittori classici italiani di economia politica. – Dati di testo elettronico. – Milano, 1803. – T. 3. – P. 1–305. – Modalita di accesso: http://books.google.ru/books – Data della richiesta: 09.01.2017.
- Dialogues sur le commerce des bles [Risorsa elettronica] / Ferdinando Galiani. – Dati di testo elettronico. – Londress, 1770. – 315 p. – Modalita di accesso: http://books.google.ru/books – Data della richiesta: 09.01.2017.
- Беседы о торговле зерном / Ф. Галиани. – Киев : Тип. Окр. Штаба, 1891. – 209 с.
Шифр зберігання книги в НБУВ: В15327, В135322, ВО413990 - Беседы о торговле зерном. К вопросу об ограничении вывоза сельскохозяйственной продукции = Dialogues sur le commerce des bles / Ф. Галиани ; пер. с фр. М. И. Драгомирова. – Изд. 2-е, [репр.]. – Москва : Либроком, 2012. – 240 с. – (Из наследия мировой политологии).
Шифр зберігання книги: 33(09) Г15
- Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1892. – Т. 7а (полутом 14). – С. 925. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Галиани,_Фердинандо. – Дата обращения: 11.01.2017.
Шифр зберігання книги: 03 Э68 - Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1991. – Т. 14. – С. 925.
Шифр зберігання книги: 03 Э68 - Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1901]. – Т. 6. – С. 80.
Шифр зберігання книги: 03 Б79 - Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат [Электронный ресурс] / под ред. Ю. С. Гамбарова [и др.]. – 7-е изд., перераб. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1912]. – Т. 12. – Стб. 378. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01003996854#?page=218. – Дата обращения: 11.01.2017.
- Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1975. – Т. 1. – С. 299.
Шифр зберігання книги: 03 Э40 - Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 11. – С. 78 : портр.
Шифр зберігання книги: 03 Б79 - Encyclopedia Britannica [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: http://www.britannica.com/biography/Ferdinando-Galiani. – Title from the screen. – Date of request: 11.01.2017.
- Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. От Возрождения до Канта / Дарио Антисери, Джованни Реале ; пер. [с итал.] под ред. С. А. Мальцевой. – Санкт-Петербург : Пневма, 2002. – 868 с. – Из содерж.: Фердинандо Галиани: автор трактата «О деньгах». – С. 774–775.
Шифр зберігання книги: 1Ф А72 - Антонович А. Я. Основания политической экономии. Т. 1. Введение и основные силы, действующие в национальном хозяйстве / А. Я. Антонович. – Киев, 1914. – 710 с. – Из содерж.: Теория Галиани. Закон Галиани. – С. 198–199, 296.
Шифр зберігання книги: 33 A72 - Берти Дж. Россия и итальянские государства в период Рисорджименто / Джузеппе Берти ; [авториз. пер. с итал. Т. С. Злочевской, Ю. А. Фридмана ; ред. и предисл. С. Д. Сказкина]. – Москва : Изд-во иностр. лит., 1959. – 746 с. – С. 42, 71–72: о Фердинандо Галиани.
Шифр зберігання книги: 9(С)1 Б52 - Бём-Баверк О. Избранные труды о ценности, проценте и капитале / Ойген фон Бём-Баверк ; [пер. с нем. Л. И. Форберта, А. Санина ; пер. с англ. Н. В. Автономовой ; пер. с лат. А. А. Россиуса]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 310–311. – (Антология экономической мысли / отв. ред. Л. А. Амелёхин).
Шифр зберігання книги: 33(09) Б45 - Блауг М. Фердинандо Галиани / М. Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 77–79.
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б343468 - Вернадский И. Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала XIX века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – С. 468–478. – (Славетні постаті).
Шифр зберігання книги: 33(09) В35 - Гиггс Г. Физиократы [Электронный ресурс] : Французские экономисты XVIII века : шесть лекций по истории политической экономии / Г. Гиггс ; пер. с англ. О. Ю. Гофман ; под ред. П. Б. Струве. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург : Издание О. Н. Поповой, 1899. – 118 с. – С. 85–88: о Фернандо Галиани.
- Дмитриев В. К. Экономические очерки / В. К. Дмитриев. – Москва : ГУ ВШЭ, 2001. – 580 с. – С. 253–256: о Фердинандо Галиани.
Шифр зберігання книги: 33(09) Д53 - Ингрэм Дж. История политической экономии [Электронный ресурс] / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Электрон. текстовые данные. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – 322 с. – С. 92–93: о Фердинандо Галиани. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01007875355#?page=1. – Дата обращения: 11.09.2017.
- Онкен А. История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – 494 с. – С. 430–434: о Фердинандо Галиани. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/
Шифр зберігання книги: 33(09) О-58 - Розенберг Д. История политической экономии : в 3 ч. / Д. Розенберг ; Ин-т экономики Комакадемии. – Москва, 1934. – Ч. 1. – 303 с. – С. 125–126: о Фердинандо Галиани.
Шифр зберігання книги: 33(09) Р64 - Студенский П. Доход наций : (Теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее) : [монография] / П. Студенский ; пер. с англ. В. М. Кудрова ; под ред. и со вступ. ст. Альб. Л. Вайнштейна. – Москва : Статистика, 1968. – Ч. 1, гл.1.5.а : Гальяни. – С. 47. – (Новейшие зарубежные статистические исследования).
Шифр зберігання книги: 31 С88 - Штейн В. М. Развитие экономической мысли. Т. 1. Физиократы и классики / В. М. Штейн. – Ленинград : Сеятель, 1924. – 270 с. – С. 10, 74–77: о Фердинандо Галиани.
Шифр зберігання книги в НБУВ: В52249/1 - Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1, гл. 3(а) : Парадокс ценности: Галиани. – С. 392–395. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
Шифр зберігання книги: 33(09) Ш96 - Latil M. Galiani [Ressource electronique] / Mark Latil // Revue economique. – 1957. – № 1. – P. 166–167. – Données de texte électronique.
- Stapelbroek K. The progress of humankind in Galianis Dei Doveri dei Principi Neutrali: Natural law, Neapolitan trade and Catherine the Great [Electronic resource] / Koen Stapelbroek // COLLeGIUM : Studies across disciplines in the humanities and social sciences. – 2011. – Vol. 10. – P. 161–183. – Electronic text data. – Mode of access: https://helda.helsinki.fi/handle/10138/25839. – Date of request: 11.01.2017.
<gallery widths=200px heights=220px perrow=3>
Файл:Galiani2.jpg|Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Ferdinando_Galiani. – Дата звернення: 11.01.2017. Файл:Galiani.jpg|Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 77. Файл:Galiani3.gif|Режим доступу: http://www.britannica.com/biography/Ferdinando-Galiani. – Дата звернення: 11.01.2017. Файл:Galiani4.JPG|Режим доступу: https://www.ibs.it/della-moneta-by-ferdinando-galiani-libro-riccardo-faucci-nicola-giocoli/e/9788881473434. – Дата звернення: 11.01.2017. Файл:Galiani5.jpg|Режим доступу: http://biblionne.narod.ru/books/881.html. – Дата звернення: 11.01.2017. Файл:Galiani6.png|Режим доступу: http://books.google.ru/books?id=hhFAAAAAcAAJ&printsec=frontcover&source=gbs_slider_thumb#v=onepage&q&f=false. – Дата звернення: 11.01.2017.
