Відмінності між версіями «Вернадська Марія Миколаївна»
Матеріал з Історія економічної теорії
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
</center></h3> | </center></h3> | ||
<br /><br /><br /><br /><br /> | <br /><br /><br /><br /><br /> | ||
| − | <spoiler text='Життя та діяльність'><div align="justify">Марія Шигаєва (Вернадська) народилася 27 грудня 1831 р. у Санкт-Петербурзі, де служив її батько – Микола Петрович Шигаєв. М. П. Шигаєв – фінансист, товариш міністра фінансів (1859–1863 рр.), таємний радник, сенатор. Марія рано залишилася без матері. Мати М. Шигаєвої – Єлизавета Петрівна Уварова, померла, коли доньці виповнилося лише сім років. Марія Шигаєва з дитинства відрізнялася надзвичайними здібностями. Отримала домашню освіту. Вища освіта для жінок на той час була практично невідомою у Росії. Початковою освітою і вихованням Марії займався особисто батько, який мав великий вплив на становлення світогляду доньки. Згодом, зважаючи на великий потяг до знань, для її виховання і навчання він запрошував кваліфікованих гувернерів та домашніх вчителів, завдяки яким вона отримала гарну освіту, досконало володіла французькою та німецькою мовами. Зокрема, вчителем живопису М. Шигаєвої був І. І. Горностаєв (1821–1874 рр.) – майбутній відомий російський архітектор, історик мистецтва, дослідник пам’яток давньоруської архітектури (История русского искусства : в 2 т. – Москва, 1980. – Т. 2, кн. 1. – С. 152). | + | <spoiler text='Життя та діяльність'><div align="justify">Марія Шигаєва (Вернадська) народилася 27 грудня 1831 р. у Санкт-Петербурзі, де служив її батько – Микола Петрович Шигаєв. М. П. Шигаєв – фінансист, товариш міністра фінансів (1859–1863 рр.), таємний радник, сенатор. Марія рано залишилася без матері. Мати М. Шигаєвої – Єлизавета Петрівна Уварова, померла, коли доньці виповнилося лише сім років. Марія Шигаєва з дитинства відрізнялася надзвичайними здібностями. Отримала домашню освіту. Вища освіта для жінок на той час була практично невідомою у Росії. Початковою освітою і вихованням Марії займався особисто батько, який мав великий вплив на становлення світогляду доньки. Згодом, зважаючи на великий потяг до знань, для її виховання і навчання він запрошував кваліфікованих гувернерів та домашніх вчителів, завдяки яким вона отримала гарну освіту, досконало володіла французькою та німецькою мовами. Зокрема, вчителем живопису М. Шигаєвої був І. І. Горностаєв (1821–1874 рр.) – майбутній відомий російський архітектор, історик мистецтва, дослідник пам’яток давньоруської архітектури (Див.: История русского искусства : в 2 т. – Москва, 1980. – Т. 2, кн. 1. – С. 152). |
| − | [ | + | [http://10.1.1.111/MediaWiki3/index.php/Вернадський_Іван_Васильович|'''І. В. Вернадський'''] познайомився з М. Шигаєвою під час однієї зі своїх поїздок до Санкт-Петербурга. І згадував згодом про цю подію так: [[Файл:citata.jpg|center|400px]] (Цит. за: Быков П. Русские женщины-писательницы. М. Н. Вернадская / Петр Быков // Древняя и новая Россия. – 1877. – № 7. – С. 236). 30 квітня 1850 р. І. Вернадський і М. Шигаєва повінчалися. Незабаром подружжя Вернадських переїхало до Москви, оскільки І. Вернадський був переведений з Києва, де він викладав в університеті Св. Володимира, до Московського університету. Декілька років професор Вернадський та його молода дружина ведуть усамітнене життя у Москві, насолоджуючись сімейними радощами. Марія Вернадська стає не тільки хранителькою домашнього вогнища та дбайливою матір’ю маленького сина Миколи (народився 1851 р.), а й помічником чоловіка у всіх його справах. У цей час вона починає цікавитися політичною економією. Коли І. Вернадський працював над перекладом з французької мови на російську величезної праці Л. Тенгоборського (L. Tengoborsky) «Essai sur les forces productives de la Russie» («Производительные силы России»), Марія Миколаївна прийняла участь у цій роботі. Під керівництвом чоловіка вона вивчила англійську мову і зробила переклад російською мовою двох англійських книг з політичної економії: праці Марсет (Jane Marcet) «John Hopkins’s Notions on Political Economy» («Понятия Гопкинса о народном хозяйстве»), яка була видана у Москві у 1856 р. та твору міс Мартіно (Harriet Martineau) «Illustrations of Political Economy» («Иллюстрации политической экономии»), яка через проблеми з цензурою так і не була опублікована. Як зазначив П. Биков у публікації 1877 року про М. М. Вернадську,[[Файл:Za korotkoe vremya.jpg|center|400px]]<div style="padding:0px 220px 0px ">(Быков П. Русские женщины-писательницы ... – С. 236–237).</div> |
У 1856 р. родина Вернадських переїжджає до Петербурга. У Петербурзі М. Вернадська починає працювати разом із чоловіком над виданням журналів. Статті М. М. Вернадської регулярно з’являлися у цих журналах та мали успіх у читачів. «Объем проделанной ею в 1857–1859 гг. работы вызывает изумление, особенно если учесть обязанности хозяйки дома и матери маленького сына, а также быстро ухудшавшееся здоровье. Помимо примерно двух десятков статей она опубликовала большое число кратких, но чрезвычайно дельных библиографических заметок о новых книгах и важнейших журнальных статьях. Выбор тем этих работ указывает на то, что происходившая в те годы подготовка отмены крепостного права была в центре ее внимания» (Экономическая история мира. Европа / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2005. – Т. 2. – С. 600). Зокрема, це бібліографічні розвідки, присвячені таким економічним публікаціям: «Опыт разрешения вопроса о выкупе земли» В. Ржевського, «Об отмене обязательного труда, без нарушения интересов помещиков и без принятия со стороны правительства общих финансовых мер по выкупу земель» А. Вороженова, «Мнение о выкупе угодий крестьян Московской губернии» С. Вітберга, «Ответы на вопросы по устройству нового быта помещиков и крестьян» П. Шепелева та інші. | У 1856 р. родина Вернадських переїжджає до Петербурга. У Петербурзі М. Вернадська починає працювати разом із чоловіком над виданням журналів. Статті М. М. Вернадської регулярно з’являлися у цих журналах та мали успіх у читачів. «Объем проделанной ею в 1857–1859 гг. работы вызывает изумление, особенно если учесть обязанности хозяйки дома и матери маленького сына, а также быстро ухудшавшееся здоровье. Помимо примерно двух десятков статей она опубликовала большое число кратких, но чрезвычайно дельных библиографических заметок о новых книгах и важнейших журнальных статьях. Выбор тем этих работ указывает на то, что происходившая в те годы подготовка отмены крепостного права была в центре ее внимания» (Экономическая история мира. Европа / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2005. – Т. 2. – С. 600). Зокрема, це бібліографічні розвідки, присвячені таким економічним публікаціям: «Опыт разрешения вопроса о выкупе земли» В. Ржевського, «Об отмене обязательного труда, без нарушения интересов помещиков и без принятия со стороны правительства общих финансовых мер по выкупу земель» А. Вороженова, «Мнение о выкупе угодий крестьян Московской губернии» С. Вітберга, «Ответы на вопросы по устройству нового быта помещиков и крестьян» П. Шепелева та інші. | ||
| − | На жаль, Марії Миколаївні Вернадській не судилося довге життя. У неї виявилася спадкова хвороба нирок і, незважаючи на зусилля кращих європейських лікарів і турботу чоловіка, вона померла 12 жовтня 1860 р. у Гейдельберзі по дорозі в Монтре на руках І. Вернадського. Їй було неповних двадцять дев’ять років. Похована М. Вернадська на Митрофанівському цвинтарі Петербурга. Єдина фотокартка Марії завжди буде стояти на робочому столі І. В. Вернадського (Див.: І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – С. 141). Володимир Вернадський, видатний вчений-природознавець, син І. Вернадського від другого шлюбу, зазначав, що Марія Миколаївна Вернадська залишила настільки глибокий слід в історії родини, що увійшла і в його життя. «Через отца, через брата Николая … он воспринял то, что называл «шигаевским началом» – особую чуткость, талант человеколюбия и высоких интересов» (Аксенов Г. П. Вернадский / Г. П. Аксенов. – Москва : Мол. гвардия, 2001. – С. 12). | + | На жаль, Марії Миколаївні Вернадській не судилося довге життя. У неї виявилася спадкова хвороба нирок і, незважаючи на зусилля кращих європейських лікарів і турботу чоловіка, вона померла 12 жовтня 1860 р. у Гейдельберзі по дорозі в Монтре на руках І. Вернадського. Їй було неповних двадцять дев’ять років. Похована М. Вернадська на Митрофанівському цвинтарі Петербурга. Єдина фотокартка Марії завжди буде стояти на робочому столі І. В. Вернадського (Див.: І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – С. 141). [http://10.1.1.111/MediaWiki3/index.php/Вернадський_Володимир_Іванович '''Володимир Вернадський'''], видатний вчений-природознавець, син І. Вернадського від другого шлюбу, зазначав, що Марія Миколаївна Вернадська залишила настільки глибокий слід в історії родини, що увійшла і в його життя. «Через отца, через брата Николая … он воспринял то, что называл «шигаевским началом» – особую чуткость, талант человеколюбия и высоких интересов» (Аксенов Г. П. Вернадский / Г. П. Аксенов. – Москва : Мол. гвардия, 2001. – С. 12). |
П. Биков у статті, присвяченій Марії Миколаївні Вернадській, дав їй чудову, зворушливу характеристику. Він писав про неї:[[Файл:Takaya2.JPG|412px|center]] (Быков П. Русские женщины-писательницы ... – С. 238). | П. Биков у статті, присвяченій Марії Миколаївні Вернадській, дав їй чудову, зворушливу характеристику. Він писав про неї:[[Файл:Takaya2.JPG|412px|center]] (Быков П. Русские женщины-писательницы ... – С. 238). | ||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
</div> | </div> | ||
</spoiler><br> | </spoiler><br> | ||
| − | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Марію Миколаївну Вернадську"><h3><center> | + | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Марію Миколаївну Вернадську"><h3><center>Володимир Васильович Стасов (1824–1906) – російський історик мистецтва, критик, публіцист</center></h3>[[Файл:Stasov o Vernadskoj.jpg|center|500px]]<small>''' Стасов В. В.''' Надежда Васильевна Стасова : воспоминания и очерки / Владимир Стасов. – Санкт-Петербург : тип. М. Меркушева, 1899. – С. 49–50, 52–53.</small> |
<h3><center>Петро Васильович Биков (1843–1930) – російський бібліограф, критик, поет та перекладач</center></h3> | <h3><center>Петро Васильович Биков (1843–1930) – російський бібліограф, критик, поет та перекладач</center></h3> | ||
| Рядок 48: | Рядок 48: | ||
</spoiler><br> | </spoiler><br> | ||
<spoiler text='Твори'> | <spoiler text='Твори'> | ||
| − | <ul type="squere"><li>'''Собрание сочинений''' [Электронный ресурс] / Мария Николаевна Вернадская, урожд. Шигаева. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург, 1862. – 496 с. – Режим доступа: '''http://google.com.ua/books?id=H0sEAAAAYAAJ&hl=ru'''. – Дата обращения: 11.01.2017. | + | <ul type="squere"><div align="justify"><li>'''Собрание сочинений''' [Электронный ресурс] / Мария Николаевна Вернадская, урожд. Шигаева. – Электрон. текстовые данные. – Санкт-Петербург, 1862. – 496 с. – Режим доступа: '''http://google.com.ua/books?id=H0sEAAAAYAAJ&hl=ru'''. – Дата обращения: 11.01.2017. |
<li>'''Сочинения''' / М. Н. Вернадская. – Москва : Изд. Дом ТОНЧУ, 2007. – 344 с.<br> | <li>'''Сочинения''' / М. Н. Вернадская. – Москва : Изд. Дом ТОНЧУ, 2007. – 344 с.<br> | ||
''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':'' '''ВА701195''' | ''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':'' '''ВА701195''' | ||
<li>'''Жіноча праця''' : [уривки зі статті] / М. М. Вернадська // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – <u>[[Медіа:vernm_book_01.pdf|<span style="color:#3366BB">'''С. 135–139'''</span>]]</u>.<br> | <li>'''Жіноча праця''' : [уривки зі статті] / М. М. Вернадська // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – <u>[[Медіа:vernm_book_01.pdf|<span style="color:#3366BB">'''С. 135–139'''</span>]]</u>.<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) В35''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) В35''' | ||
| − | <li>'''Опыт популярного изложения основных начал политической | + | <li>'''Опыт популярного изложения основных начал политической экономии''' : посмертное [изд.] соч. / М. Н. Вернадская. – Санкт-Петербург, 1861. – 32 с.<br> |
''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':'' '''В 182986''' | ''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':'' '''В 182986''' | ||
<li>'''[Рукописи Марии Николаевны Вернадской]''' [Электронный ресурс] // Архив Российской Академии Наук, личный архив академика Владимира Ивановича Вернадского, оп. 6а, д. 1–53, 59. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: '''http://www.ras.ru/VArchive/inventory.aspx?id=9'''. – Дата обращения: 11.01.2017. | <li>'''[Рукописи Марии Николаевны Вернадской]''' [Электронный ресурс] // Архив Российской Академии Наук, личный архив академика Владимира Ивановича Вернадского, оп. 6а, д. 1–53, 59. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: '''http://www.ras.ru/VArchive/inventory.aspx?id=9'''. – Дата обращения: 11.01.2017. | ||
</spoiler><br> | </spoiler><br> | ||
| − | <spoiler text='Література'><ul type="squere"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1892. – Т. 6 (полутом 11). – С. 38. – Режим доступа: '''http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Вернадская,_Марья_Николаевна'''. – Дата обращения: 11.01.2017.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' | + | <spoiler text='Література'><div align="justify"><ul type="squere"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1892. – Т. 6 (полутом 11). – С. 38. – Режим доступа: '''http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Вернадская,_Марья_Николаевна'''. – Дата обращения: 11.01.2017.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' |
<li>'''Энциклопедический словарь.''' – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз – И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 11. – С. 38.<br> | <li>'''Энциклопедический словарь.''' – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз – И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 11. – С. 38.<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' | ||
Версія за 08:57, 21 грудня 2017
Вернадська (Шигаєва) Марія Миколаївна
(14 (27) грудня 1831 – 30 вересня (12 жовтня) 1860) –
перша жінка – автор економічних праць
в Російській імперії (середина XIX ст.).
(14 (27) грудня 1831 – 30 вересня (12 жовтня) 1860) –
перша жінка – автор економічних праць
в Російській імперії (середина XIX ст.).
Відомі вчені та авторитетні джерела про Марію Миколаївну Вернадську
